Обґрунтування параметрів вимірювача кількості молока пропорційного типу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Національний науковий центр

“Інститут механізації та електрифікації сільського господарства”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

05.05.11 - Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва

Обґрунтування параметрів вимірювача кількості молока пропорційного типу

Михайленко Петро Миколайович

Глеваха - 2008

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним із найважливіших параметрів, що характеризує технологічний процес виробництва молока, є індивідуальна продуктивність тварин, і на її основі визначена кількість виробленої продукції в цілому. Достовірна та оперативна інформація про продуктивність кожної окремої тварини забезпечує можливість реалізації системи індивідуальної нормованої годівлі, що дозволяє оптимізувати раціон, управляти якістю вироблюваної продукції, знизити її собівартість та забезпечити економію кормів і є важливим народногосподарським завданням.

Сучасні засоби індивідуального обліку молока за низкою параметрів не відповідають вимогам індустріальних технологій виробництва молока, зокрема точності вимірювання в реальних умов виробництва. Є необхідність проведення наукових досліджень з метою розробки нових і удосконалення існуючих методів і засобів вимірювання, які повнішою мірою відповідали б сучасним технологіям виробництва й забезпечення якості молока, що зумовлює актуальність дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана відповідно до науково-технічної програми "Технології та комплекси машин для виробництва і первинної переробки продукції тваринництва", зокрема п. 1.1.6 "Розробка ресурсоощадних технологічних процесів та систем типорозмірних рядів машин і обладнання для ферм з виробництва молока в реформованих господарствах" і є складовою частиною науково-дослідної тематики Національного наукового центру "Інституту механізації та електрифікації сільського господарства" Української академії аграрних наук (ННЦ "ІМЕСГ") та лабораторії проектування і випробування техніки для доїння та первинної обробки молока (держ. реєстр. №0101U009301).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є розробка й дослідження вдосконаленого вимірювача кількості молока для забезпечення підвищення достовірності технологічної інформації та на її основі покращання ефективності оптимального управління технологічним процесом виробництва молока й функціонування біотехнічної системи “людина-машина-тварина”.

Для досягнення цієї мети в роботі було поставлено такі завдання:

провести аналіз існуючих методів і засобів для індивідуального вимірювання кількості молока у процесі доїння;

розробити математичну модель процесу вимірювання і провести аналітичні дослідження;

- обґрунтувати та розробити технологічну схему пристрою для контрольного доїння корів з урахуванням недоліків, виявлених під час використання серійних пристроїв;

- виготовити лабораторні установки, розробити методику та провести лабораторні дослідження пристрою;

експериментально дослідити процес дозування молока у вимірювачі за змінних параметрів, що впливають на точність вимірювання;

провести порівняльну оцінку кращих зразків серійних вимірювачів і розробленого пристрою та дослідити метрологічні характеристики останнього у виробничих умовах;

провести техніко-економічний аналіз виконаних досліджень.

Об'єкт дослідження - технологічний процес і механічні засоби для індивідуального вимірювання кількості молока в процесі доїння корів.

Предмет дослідження - фізика явищ, що визначають точність індивідуального вимірювання молока від кожної корови вимірювачами різних конструкцій у процесі доїння; залежність технологічної ефективності (точності) вимірювання від конструктивного виконання вимірювачів та їх адаптації до виробничих умов експлуатації.

Методи досліджень. Теоретичні дослідження здійснювались на основі прикладної гідродинаміки із застосуванням інформаційних технологій. В основу методології експериментальних досліджень покладено методи планування інженерного експерименту, зокрема відсівного експерименту на основі методу випадкового балансу та багатофакторного експерименту, електричні методи вимірювання неелектричних величин, методики, розроблені в процесі виконання роботи, тензометричні методи вимірювань, методи математичної статистики із застосуванням під час вимірюваннь і обробки даних на ЕОМ.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливіші результати дослідження, що характеризують наукову новизну і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше розроблена математична модель роботи механізму вимірювання кількості молока пропорційним вимірювачем;

вперше розроблена математична модель руху молока по спрофільованій напрямній поверхні кришки вимірювача, що дозволяє визначити оптимальне значення радіуса кривизни напрямної поверхні кришки;

дістали подальшого розвитку залежності швидкості витікання рідини через сопло та вакуумметричного тиску в камері вимірювача від інтенсивності потоку, залежність відносної похибки вимірювача від кута відхилення вимірювача відносно вертикалі, вакуумметричного тиску та інтенсивності потоку молока у пропорційних вимірювачах.

Новизну технічних рішень, отриманих під час розробки та дослідження вимірювача кількості молока пропорційного типу, підтверджено деклараційним патентом України на корисну модель № 6598.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані теоретичні та експериментальні результати досліджень і результати експлуатаційних випробувань знайшли практичне застосування в розробці удосконаленого індивідуального вимірювача кількості молока під час доїння корів, серійне виробництво якого освоєно ВАТ “Брацлав”.

За рахунок зменшення витрат кормів і підвищення надоїв молока розрахункова економічна ефективність від впровадження одного вимірювача становить 1044,1 грн., для тваринницької ферми на 200 корів (12 вимірювачів) - 12529,2 грн., економічна ефективність від впровадження річної програми їх виробництва (2000 шт.) на ВАТ “Брацлав” - 111,2 тис. грн.

Особистий внесок здобувача. Основні дослідження за темою дисертації виконані дисертантом особисто. Автором запропоновано вдосконалену схему індивідуального вимірювача кількості молока в процесі доїння, зокрема:

проведено теоретичний аналіз вимірювача з використанням розробленої математичної моделі процесу вимірювання та обґрунтовано його конструктивні параметри;

розроблено методику експериментальних досліджень і виготовлено експериментальну установку для їх реалізації з автоматизацією за допомогою ЕОМ процесу вимірювання, передачі, обробки та зберігання результатів експерименту;

проведено експериментальні дослідження та виробничі випробування дослідного зразка;

проведено техніко-економічне обґрунтування результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи заслуховувались і обговорювались на Міжнародній науково-технічній конференції “Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві” (ННЦ “ІМЕСГ”, смт. Глеваха, 2000 р.), на Х Міжнародному симпозіумі з машинного доїння сільськогосподарських тварин, первинної обробки та переробки молока (м. Переяслав-Залесский, 2000 р.), Міжнародній науково-технічній конференції "Землеробська механіка на рубежі сторіч" (м. Мелітополь, 2001 р.), Міжнародній науково-технічній конференції “Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві” (ННЦ “ІМЕСГ”, смт. Глеваха, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття” (Львівський ДАУ, м. Дубляни, 2001 р.), Х Міжнародній науково-технічній конференції “Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві” (ННЦ “ІМЕСГ”, смт. Глеваха, 2002 р.), Науково-практичній конференції “Сучасні технології і технічне забезпечення виробництва молока” (ІМТ УААН, м. Запоріжжя, 2003 р.), ХІ Міжнародній науково-технічній конференції “Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві” (ННЦ “ІМЕСГ”, смт. Глеваха, 2003 р.), ХІІ Міжнародному симпозіумі з питань машинного доїння корів (ВАТ “Брацлав”, смт. Брацлав, 2004 р.).

Публікації. За основними результатами досліджень опубліковано 8 статей у фахових виданнях, затверджених “Переліком ВАК...” з технічних наук (з них три статті опубліковані одноосібно), 9 тез у матеріалах конференцій і симпозіумів, одержано патент України №54623 від 17.03.2003 р. та деклараційний патент на корисну модель №6598 від 16.02.2005 р.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи - 201 сторінка. На 140 сторінках викладено текст роботи, робота містить 13 таблиць, 39 рисунків, 17 додатків на 53 сторінках. На 8 сторінках викладено список використаних джерел із 71 найменування (з них 7 - іноземною мовою).

Основний зміст роботи

вимірювач молоко управління технологічний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовані мета й задачі досліджень, окреслено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів наукових досліджень.

У першому розділі “Аналіз методів і способів обліку молока у процесі доїння” доведено важливість індивідуального обліку кількості молока в процесі машинного доїння та вплив цього параметра на підвищення продуктивності тварин. Виконано аналіз існуючих технічних засобів для обліку молока в процесі доїння, проведено критичний аналіз наукових робіт, присвячених цій проблемі. Запропоновано нову класифікацію вимірювачів кількості молока та проаналізовано залежність відносної похибки вимірювання від інтенсивності потоку молока, кута нахилу вимірювачів, зміни вакуумметричного тиску для вимірювача ІУ-1 ВАТ “Брацлав” і “True-Test”.

Теоретичні та практичні основи для вивчення процесу обліку кількості молока, вимірювання інтенсивності молоковіддачі, його різних аспектів і закономірностей викладено в працях Астахова А.С., Корольова В.А., Цоя Ю.О., Зеленцова А.І., Локшина В.З., Москвіна Г.А., Марьяхіна Ф.Г., Поспелова В.Г., Кірсанова В.В., Максутова А.А., Фененка А.І., Дріго В.О. та інших учених.

Значний внесок у розвиток методів та технічних засобів обліку молока зробили науково-дослідні, проектно-технологічні та конструкторські установи України, зокрема Національний науковий центр Інститут механізації та електрифікації сільського господарства УААН (ННЦ "ІМЕСГ"), Український державний центр по випробуванню і прогнозуванню техніки і технологій сільськогосподарського виробництва (УкрНДІПВТ) і відкрите акціонерне товариство "Брацлав" (ВАТ "Брацлав") та ін.

Після вивчення стану питання, критичного аналізу праць учених і тенденцій розвитку вимірювачів кількості молока зроблено висновок, що похибка вимірювання залежить від інтенсивності молоковіддачі, вакуумметричного тиску та нахилу вісі вимірювача і виходить за межі 5%. Ретроспективний аналіз методів і технічних засобів вимірювання молока виявив тенденцію їх вдосконалення через підвищення рівня достовірності вимірів з одночасним розширенням діапазонів використання, надійності, зменшення габаритних розмірів, маси та вартості.

У зв'язку з цим було висунуто гіпотезу: підвищити точність вимірювання кількості молока пропорційним типом можна через удосконалення конструкційних параметрів і геометрії поверхонь елементів вимірювача.

Оскільки процес руху багатофазного середовища (молоко+повітря) залежно від геометрії поверхонь вимірювача, вплив параметрів середовища і конструкції ще недостатньо вивчений, виникла необхідність його дослідження.

Визначено мету та сформульовано основні завдання наукових досліджень.

У другому розділі “Теоретичні дослідження процесу протікання молока в індивідуальних вимірювачах і обґрунтування їх параметрів” на основі існуючих гідродинамічних теорій руху рідин для розрахункової схеми вимірювача розроблена математична модель розподілу молока в ньому.

Особливість конструкції вимірювача висвітлюється розрахунковою схемою вузла розподілу струменя молока та відсікання фіксованої його частки для виконання заміру кількості молока, що проходить через пристрій.

Основними елементами вимірювача є корпус 1, до якого приєднується кришка 2 зі спрофільованою нижньою поверхнею, яка спрямовує потік молока до молокопроводу та приймальної щілини 4 мірної місткості (на схемі не показана). Витікання молока у простір під кришкою відбувається через отвір (сопло) наконечника 3 під дією вакуумметричного тиску. Струмінь молока витікає в газовий простір. Струмінь молока після контакту з поверхнею обмежуючої кришки рівномірно розтікатиметься по її профілю у всіх напрямках, надходячи у приймальну щілину 4 та до порожнини, з'єднаної з молокопроводом. Товщина потоку значно менша за відстань між торцем наконечника та прямою поверхнею кришки. Таким чином, має місце вільний струмінь рідини суцільної форми, який витікає з отвору сопла (переріз О-О), що забезпечується конструкцією отвору в насадку (конфузорі) та незначною відстанню між торцем насадки й напрямною поверхнею кришки (10 мм).

Виходячи з рівняння Бернуллі, розроблена уточнена математична модель співвідношення руху нестискуючої рідини:

, (1)

де р₁, р₂ - гідростатичний тиск у даних перерізах 1-1 та 2-1 відповідно, Па; V₁, V₂ - швидкість руху рідини у відповідних перерізах потоку, м/с; h₀ - усереднені втрати механічної енергії потоку між перетинами а-а і б-б; с - густина рідини, кг/м³; g - прискорення вільного падіння, м/с²; б₁, б₂ - відповідно коефіцієнти Коріоліуса в перерізах 1-1 і 2-2; h₀ - усереднені втрати механічної енергії потоку між перетинами 1-1 і 2-2.

Позначивши вісі координат Х і Y, отримаємо рівняння розподілу сили Р, що діє на кришку по осях:

, (2)

, (3)

де Q₀,Q₁ та Q₂ - витрати рідини відповідно в перерізах (0-0, 1-1, 2-2), м³/с; V₀, V₁ та V₂, - швидкість руху рідини у даних перерізах, м/с; ₁, ₂ - відповідно кути сходу струменя з перешкоди (визначені у перерізах 1-1 та 2-2), які збігаються з граничною поверхнею кришки.

Для визначення відхилення вектора швидкості V₀, що спричинюватиме похибку вимірювання, розроблена схема складових елементарних струменів молока за умови нахилу корпуса вимірювача (рис. 2).

Розподіл витрат молока з урахуванням викривлення струменя через нахил вимірювача визначається за формулами:

, , (4)

де в - кут між напрямком швидкості в точці В контакту струменя і напрямною поверхні кришки (рис. 2),

(5)

де - кут між дотичною до напрямної поверхні кришки в т. В та горизонталлю; - кут між напрямком вектора швидкості V_0B в т. В та горизонталлю.

Похибка вимірювання кількості молока розраховується за формулою

. (6)

Кути г і ш можна розрахувати за формулами

, , , (7)

де - складові швидкості руху елементарного об'єму потоку в напрямку відповідних осей координат, м/с;

- координати пройденого шляху струменем молока в момент часу t.

Відповідно до розглянутих умов за допомогою розроблених програм було виконано математичні моделювання похибки вимірювання вимірювача ІУ-1 за умови визначення швидкості одномірного потоку молока за формулою

, (8)

де - витрата молока через отвір із площею поперечного перерізу f_с; м - коефіцієнт витрати, м = 0,65-0,67; Др_с - перепад вакуумметричного тиску, Па.

Проведені дослідження підтвердили необхідність удосконалення конструкції вимірювача внаслідок модернізації кришки. Пропонується спрофілювати напрямну поверхню кришки 2, вставлену в корпусі 1 таким чином, щоб потік молока, який витікає зі швидкістю V₀ з отвору наконечника 3, протікав нерозривно та безвідривно від поверхні кришки на всій відстані від отвору до приймальної щілини 4. При цьому швидкість потоку залишалася незмінною, тобто V₀ = V₁. Оскільки потік молока витікає у вільний газовий простір, гідравлічний тиск відсутній. Сили, що діють на потік молока під час його протікання, пов'язані тільки із зазначеними вище гідромеханічними ефектами.

Баланс сил, які діють на потік молока під час його протікання по напрямній поверхні кришки, можна представити у наступному вигляді:

Р_вц=Р_в+Р_пн, (9)

де Р_вц - відцентрова сила, що діє на елементарну частинку молока, Н:

,

Р_в - сила ваги елементарної частинки, Н:

,

Р_пн - сила поверхневого натягу рідини, Н:

,

де а_вц - відцентрове прискорення, м/с²; R - радіус кривизни напрямної поверхні, м; V - лінійна швидкість частинки рідини, м/с; у - коефіцієнт поверхневого натягу, Н·м; r_с - радіус поверхні струменя, спричинений поверхневим натягом, м; d_x, d_y, d_z - сторони паралелепіпеда елементарної частинки, м.

Рівняння балансу сил, що діють на елементарний потік молока, набуде вигляду

. (10)

Прийнявши поперечний переріз потоку у формі кільця з внутрішнім діаметром l, зовнішній - l+2r_c, площу перерізу розраховують за формулою:

. (11)

Прийнявши, що площа поперечного перерізу в кожному з можливих перетинів є постійною F_n=F, радіус струменя молока під час розриву суцільного потоку під дією сил поверхневого натягу розраховується за формулою

. (12)

Для моделювання геометрії профілю напрямної поверхні кришки розроблена розрахункова схема поверхні (рис. 1).

Довжина хорди b_i на кожному і-му кроці розрахунку визначається за формулою

. (13)

Рис. 1. Розрахункова схема чисельного визначення профілю напрямної поверхні кришки: R_кр - радіус кришки, м; л - кут нахилу напрямної поверхні кришки в точці О, град.; l - довжина ділянки розбиття радіуса кришки, м; дб - величина збільшення кута нахилу чергової ділянки напрямної поверхні кришки, град.; b_і - довжина дуги хорди між і та і+1 точками, м; б_і - кут нахилу радіуса, проведеного в і-ту точку, м.

Кут нахилу кожного наступного радіуса, проведеного з наступної точки, що обмежує чергову ділянку, збільшується на величину яка розраховується за формулою

. (14)

Кут нахилу наступного радіуса визначиться відповідно співвідношенням:

. (15)

У системі алгоритмічної мови MAPLE проведено моделювання геометричних параметрів клиноподібного профілю напрямної поверхні кришки, результати якого у графічній формі за конструктивного радіусу кришки R_кр=0,035 м, коефіцієнта поверхневого натягу молока = 0,04 Н/м, діаметра отвору в насадку d_с=0,01 м, який визначає площу отвору F (відповідає серійній конструкції), наведено на рис. 2 - 4.

Рис. 2. Залежність величини радіуса кривизни напрямної поверхні кришки від відстані до осі профілю при: а) - V=1,2 м/с; б) - V=2,1 м/с.

Рис. 3. Залежність максимальної віддалі криволінійного профілю кришки від швидкості потоку молока при кутах нахилу л початкової ділянки профілю.

Проведені дослідження дозволили теоретично обґрунтувати геометричні й конструктивні параметри вимірювача молока, при яких виконується умова суцільності та нерозривності потоку молока і забезпечується похибка вимірювання не більше 3%:

робоча швидкість молока в потоці повинна бути не менше 1,6…1,8 м/с;

радіус кривизни напрямної поверхні кришки не повинен перевищувати 50 мм;

кут при вершині конусовидного профіля кришки повинен бути в межах 20^°…80^°;

висота конусоподібного виступу кришки не повинна перевищувати 0,02 м;

відстань від осі отвору до приймальної щілини повинен становити 0,035 м.

У третьому розділі “Програма і методика експериментальних досліджень” наведено програму експериментальних досліджень, лабораторну установку для досліджень, методики проведення та обробки результатів експериментальних досліджень і результати порівняльної оцінки з існуючими аналогами в лабораторних та виробничих умовах.

Програмою досліджень передбачено: розробити конструктивно-функціональну схему та виготовити лабораторну установку для експериментальних досліджень у лабораторних умовах; перевірити адекватність теоретичних положень; встановити кореляційний взаємозв'язок між метрологічними параметрами вимірювача і чинниками, що впливають на точність вимірювання (інтенсивності молоковіддачі, кутів нахилу вимірювача у площині знаходження щілини забірника та перпендикулярній площині, напрямної поверхні потоку молока, вакуумметричного тиску в системі, спінюваності молока, витрат повітря через колектор доїльного апарата); порівняльна оцінка розробленого вимірювача з існуючими аналогами; перевірка роботи і визначення метрологічних характеристик вимірювача у виробничих умовах.

Для проведення експериментальних досліджень розроблено лабораторну установку, основу якої складає стенд для проведення лабораторних досліджень доїльної апаратури лабораторії проектування і впровадження техніки для доїння та первинної обробки молока ННЦ "ІМЕСГ" УААН. До складу стенду входять: вакуумна установка, вакуумний регулятор, мірна місткість, штучне вим'я, доїльний апарат, персональний комп'ютер "Pentium 3", обладнаний аналого-цифровим перетворювачем, лабораторна вага, принтер "Canon BIC-2000", секундомір і контрольно-вимірювальна апаратура (прилади "Унітест" і "Pulsotest - 2", спеціальні давачі вакуумметричного тиску). Основу реєстраційного комплексу та засобів обробки і зберігання експериментальної інформації становить персональний комп'ютер, обладнаний аналого-цифровим перетворювачем (L-154). Синхронізація роботи системи здійснювалась як оператором, так і автоматично за допомогою ЕОМ. Реєстраційний комплекс із резидентним програмним забезпеченням дозволяє: відображати реалізації експериментальних процесів на екрані монітора; формувати файли даних і зберігати їх на електронних носіях інформації; здійснювати спектральний, дисперсійний і кореляційний аналізи; формувати сигнали керування процесом вимірювань; здійснювати настроювання системи відповідно умов вимірювань; формувати часові інтервали; виводити інформацію на тверді носії.

Перевірку відповідності експериментального і теоретичного розподілів здійснювали відповідно до ГОСТ 11.006-74. Усю сукупність експериментальних значень параметра розбивали на r інтервалів. Кількість інтервалів для n дослідів (від 100 до 200) вибирали в межах 15-18. Чинники, що впливають на процес вимірювання кількості молока та їх рівні, наведено в табл. 1.

З метою виключення малозначущих чинників із плану проведення експериментальних досліджень, зменшення їх кількості та забезпечення максимальної інформативності на підставі попередніх досліджень провели відсів незначущих чинників, використавши метод відсівного експерименту.

Таблиця 1. Фактори, що впливають на процес вимірювання кількості молока

Назва фактора та його розмірність	Рівні факторів
	-1	0	+1
1	2	3	4
х1 - інтенсивність молоковіддачі, кг/хв;	0,2	4,1	8,0
х2 - кут нахилу вимірювача у площині знаходження щілини забірника, град;	-15	0	+15
х3 - спосіб формування потоку молока;	конусоподібна поверхня	конусоподібна поверхня	сферична поверхня
х4 - величина вакуумметричного тиску в системі, кПа;	40	50	60
х5 - величина спінюваності молока;	незначна	значна	значна
х6 - кут нахилу вимірювача у площині, перпендикулярній до площини знаходження щілини забірника, град.;	-15	0	+15
х7 - температура молока, град. С;	20	25	30
х8 - витрата повітря через колектор доїльного апарата, м3/с;	2·10-4	3,5·10-4	5·10-4

Формуючи матрицю відсівного експерименту, використали першу піврепліку 2^4-1 повнофакторного експерименту типу 2⁸ з визначаючим контрастом:

І₁=х₁ х₂ х₃ х₄. (16)

У цій піврепліці ефекти факторів і ефекти парних взаємодій факторів не змішані, піврепліка для кодованих значень рівнів факторів запишеться у вигляді (1), аb, ac, ad, bc, bd, cd, abcd.

Для другої половини факторів визначаючий контраст буде

І₂=х₅ х₆ х₇ х₈, (17)

а піврепліку можна записати як: d, a, b, abd, c, acd, bcd, abc.

Для встановлення взаємозв'язку між факторами, що впливають на точність вимірювання, базуючись на результатах відсівного експерименту значущими факторами при планованому експерименті є інтенсивність молоковіддачі - х₁, кут нахилу вимірювача у площині розташування щілини забірника - х₂, величина вакуумметричного тиску у вакуумній системі доїльної установки - х₄ і витрата повітря, що надходить у колектор доїльного апарата, -х₈. Кількість рівнів факторів к, з метою скорочення чисельності дослідів, встановили к=2 і передбачили проведення одного досліду на середньому значенні всіх факторів для з'ясування відсутності значної нелінійності впливу факторів на середньому рівні.

Порівняльні лабораторні й виробничі дослідження вимірювача з існуючими аналогами проводили під впливом факторів: кута відхилення від вертикальної вісі вимірювача, вакуумметричного тиску в системі; способу формування потоку молока; характеру проходження рідини через вимірювач.

У порівняльних дослідженнях використали: серійний вимірювач ІУ-1; удосконалені вимірювачі молока ПОМ-2, ПОМ-3; серійний вимірювач “Tru-Test” (Н.Зеландія).

У четвертому розділі “Результати експериментальних досліджень” подано результати лабораторних досліджень похибки вимірювання.

Результати експериментальних досліджень було оброблено за допомогою ПЕОМ і перевірено однорідність дисперсій, статистичну значущість коефіцієнтів варіації та адекватність отриманої математичної моделі. В результаті розрахунків отримано рівняння регресії для відносної похибки вимірювання у кодованих значеннях факторів:



Аналіз рівняння регресії (21) показує, що нахил серійного вимірювача ІУ-1 на один градус призводить до збільшення відносної похибки вимірювання на 1,59%. За умови, що відносна похибка не повинна перевищувати 5%, кут відхилення вимірювача від вертикалі не повинен перевищувати 3,1 град.

Однак у вимірювача, параметри якого обґрунтовані під час теоретичних досліджень (ПОМ-2), нахил на 1 градус призводить до збільшення відносної похибки тільки на 0,5%, що дозволяє в межах вірогідних відхилень від вертикалі ±5 град, забезпечувати похибку вимірювання не більше 3%.

Залежність похибки вимірювання від кута нахилу корпуса та вакуумметричного тиску наведено на рис. 3 і 4.

Рис. 3. Залежність похибки вимірювання е від кута нахилу б корпуса при Р=50±1 кПа, V=1,5 м/с: 1 - ІУ-1; тиску Р 2 - ПОМ-2; 3 - ПОМ-3;

Рис. 4. Залежність похибки вимірювання е від вакуумметричного при б= 0, V=1,5 м/с: 1 - ІУ-1; 2 - ПОМ-2; 3 - ПОМ- 3; 4 - Tru-Test.

Похибка вимірювання у разі зміни інтенсивності потоку в межах від 1 до 8 кг/хв не перевищує 1,2%.

У п'ятому розділі “Виробничі порівняльні випробування вимірювачів і економічна ефективність” наведено порівняльні випробування вимірювачів молока у виробничих умовах, а також наведено розрахунок показників економічної ефективності впровадження вимірювача.

Порівняльні випробування вимірювачів проводились у дослідному господарстві “Золота Нива” Немирівського району Вінницької області з використанням доїльної установки УДМ-200 виробництва ВАТ “Брацлав”. Для випробувань була відібрана група дійних корів (16 голів) із середнім разовим надоєм від однієї корови 3,5 кг. Похибка вимірювання не перевищувала 5%.

Річна економічна ефективність від впровадження одного вимірювача молока на тваринницькій фермі з використанням базової доїльної установки УДМ-100 та середньорічним надоєм на одну корову 4000 кг становитиме 1044,1 грн. Для тваринницької ферми на 200 корів з використанням 12 вимірювачів рівний економічний ефект становитиме 12529,2 грн.

Ефективність від впровадження річної програми виробництва вимірювачів (2000 шт. на рік) на ВАТ “Брацлав” становитиме 1112,0 тис. грн.

Розроблений вимірювання кількості молока пропорційного типу впроваджено у серійне виробництво на ВАТ “Брацлав” та в навчальному процесі кафедри механізації і автоматизації в тваринництві Львівського державного аграрного університету.

Висновки

Основою оперативної інформації під час організації годівлі, планомірної зооветеринарної та селекційної роботи на молочних фермах з одночасним врахуванням індивідуальних особливостей кожної тварини при їх масовому обслуговуванні є індивідуальний облік молока, роль якого зростає в міру росту рівня автоматизації доїльних установок і впровадження у виробництво автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП).

Нормування концентрованих кормів у разі згодовування їх дійним коровам залежно від індивідуальних добових надоїв підвищує ці надої на 10-15%, а витрату концентратів знижує на 15-17%.

1. Ретроспективним аналізом методів і технічних засобів індивідуального обліку молока встановлено перевагу пропорційних вимірювачів молока. Вимірювач такого типу свого часу був освоєний виробництвом ВАТ «Брацлав», але його порівняльні випробування з кращими світовими зразками в умовах виробничої експлуатації в складі доїльних установок УДМ-100 та УДБ-100 показали, що його відносна похибка вимірювання сягає 15-20% (допустима чинними стандартами 5%), що зумовило проведення удосконалення вказаного пристрою.

2. На основі моделювання гідромеханічних процесів взаємодії потоку молока з конструктивними елементами серійного вимірювача ІУ-1 і проведених експериментальних досліджень встановлено ідентичність фізичної та математичної моделей вимірювання кількості молока, що дало підставу використовувати одержані результати для обґрунтування параметрів вимірювача під час його удосконалення. В процесі досліджень розробленого зразка встановлено, що найвпливовішими конструкційними і режимними параметрами є відстань від торця наконечника до напрямної поверхні кришки, кут нахилу корпуса, швидкість витікання молока, радіус кривизни напрямної поверхні кришки.

3. Встановлено, що за наявності сферичної камери формування дози зі збільшенням інтенсивності потоку рідини через доїльний апарат від 1 до 8 кг/хв швидкість її руху в камері формування потоку підвищується у 2,5-3,2 раза, при цьому здійснюється падіння тиску на 20-22 кПа. У разі відсутності камери формування дози швидкість руху рідини та падіння вакуумметричного тиску зменшується в 1,8-2,0 раза, тобто за відсутності камери формування дози динамічні процеси під час формування потоку здійснюються спокійніше - з меншими пульсаціями швидкості та вакуумметричного тиску. Зміна вакуумметричного тиску в камері формування потоку (35-55 кПа) та інтенсивність потоку рідини через пристрій (1-8 кг/хв) не суттєво впливають на похибки вимірів, які зберігаються для всіх режимів у межах: абсолютна похибка до 0,15 кг, відносна - 3%. Похибка вимірювання кількості молока зростає при збільшенні кута нахилу корпуса відносно його вертикальної осі, але в межах вірогідних відхилень ±5^°, що має місце в умовах експлуатації. Похибка дослідного зразка становить: абсолютна ±0,25 кг, відносна - 5%.

4. Встановлені раціональні параметри удосконаленого вимірювача молока: діаметр камери D - 0,07 м; кут при вершині конусоподібної напрямної кришки б - 60^°; відстань від центра камери до зовнішньої стінки щілини l - 0,035 м; висота напрямного конуса h - 0,02 м; радіус заокруглення профілю кришки R - 0,02 м. Відхилення розмірів визначені в межах ±2%.

5. Одержані теоретичні та експериментальні результати досліджень і результати експлуатаційних випробувань практично реалізовані у розробці удосконаленого пропорційного вимірювача кількості видоєного молока, серійне виробництво якого освоєно на ВАТ «Брацлав».

6. За рахунок зменшення витрат кормів і підвищення надоїв молока розрахункова річна економічна ефективність від впровадження одного удосконаленого вимірювача становить 1044,1 грн., для ферми на 200 корів (12 вимірювачів) - 12529,2 грн., а ефективність від впровадження річної програми їх виробництва (2000 шт.) на ВАТ «Брацлав» - 1112,0 тис, грн.

Список опублікованих праць

1. Остапенко М.А., Михайленко П.М. Про напрямки удосконалення пристроїв для контрольного доїння корів // Механізація та електрифікація сільського господарства: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Вип. № 83. - Глеваха: ННЦ "ІМЕСГ", 2000. - С. 148-150. (частка здобувача 70%)

2. Михайленко П.М., Лінник М.К. Пристрій для контрольного доїння корів // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. - Вип. 1, том 23. - Мелітополь: ТДАТА, 2001. - С. 116-122. (частка здобувача 70 %)

3. Михайленко П., Остапенко М. Засоби проведення випробувань пристроїв для контролю доїння корів в умовах виробництва // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агроінженерні дослідження. - №5. - Львів, 2001. - С. 93-97. (частка здобувача 70%)

4. Михайленко П.М., Остапенко М.А., Іванов М.І., Переяславський О.М., Іванова О.М. Удосконалення механізму визначення кількості молока молокоміру // Вибрации в технике и технологіях: Всеукраїнський науково-технічний журнал. 2003.- № 3. - С. 29-33. (частка здобувача 30%)

5. Михайленко П.М., Лінник М.К., Іванов М.І., Остапенко М.А., Переяславський О.М. Удосконалення конструкції пристрою обліку молока // Вісник аграрної науки. - № 7. - К. 2003. - С. 45-49. (частка здобувача 30%).

6. Михайленко П.М. Експериментальні дослідження роботи пристрою для контрольного доїння корів // Матеріали XII Міжнародного (І Українського) симпозіуму з питань машинного доїння корів (11-14 травня 2004 р.). - Глеваха: ННЦ "ІМЕСГ", 2005. - С. 155-162.

7. Михайленко П., Дмитрів В., Жінчин Я., Остапенко М., Дріго В. Динамічні характеристики витратомірів стосовно автоматизованої системи керування технічним процесов машинного доїння. // Вісник Львівського державного університету: Агроінженерні дослідження. - №9. - Львів, 2005. - С. 255-263. (частка здобувача 30%)

8. Пат. 6569 Україна, МКИ 7А01J7/100. Вимірювач кількості молока. / Михайленко П.М. - №20041008318, Заявл. 13.10.2004; Опубл. 16.05.2005; Бюл. №5. - 3 с.

9. Михайленко П.М. Обґрунтування параметрів вимірювача молока // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. - Вип.36. - Мелітополь: ТДАТА, 2006. - С. 132-140.

10. Остапенко М.А., Михайленко П.М., Брыльянт В.Ф. Технологические и технологические требования к оборудованию для промывки молокопроводящих систем доильных установок // Новые направления развития технологий и технических средств в молочном животноводстве: Материалы ХІІІ Международного симпозиума по вопросам машинного доения сельскохозяйственных животных (Гомель, 27-29 июля 2006 г.). - Минск, 2006. - С. 152-157.

11. Пат. 54623 Україна, 7Ф01J5/00,9/00. Доїльна установка., Заявл. 17.03.2003., бюл.№3.

12. Правила машинного доїння корів. - Глеваха: ННЦ «ІМЕСГ», 2004. - 37 с. (частка здобувача 15%)

Размещено на Allbest.ru

...