Системний аналіз та методи комбінаторної оптимізації технологічного процесу розкрою

Розробка наукові основи оптимізації технологічного процесу розкрою плитних деревних матеріалів, комплексна математична модель та обчислювальні методи якої забезпечують отримання інформації про умови його функціонування та своєчасне передбачення змін.

Рубрика Производство и технологии
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.09.2015
Размер файла 150,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

повторюваність основної та допоміжних ширин смуг по ширині АЧП

,(21)

де: - кількість варіантів розміщення ПО вздовж u-ої основної смуги;

- кількість допустимих варіантів розміщення ширин смуг по ширині АЧП для v-го варіанта розміщення ПО вздовж u-ої основної смуги;

- інтенсивність заповнення ПО усієї АЧП у w-му варіанті розміщення смуг по ширині АЧП і для v-го варіанта розміщення ПО вздовж u-ої смуги;

muv - кількість ширин смуг, які беруть участь у v-му варіанті розміщення ПО вздовж u-ої основної смуги;

- кількість довжин ПО в i-ій смузі, які беруть участь у v-му варіанті їх розміщення вздовж u-ої основної смуги;

- повторюваність i-ої смуги у w-му варіанті їх розміщення по ширині АЧП для v-го варіанта розміщення ПО вздовж u-ої основної смуги;

- повторюваність j-го ПО в i-ій смузі для w-го варіанта розміщення смуг по ширині АЧП і для v-го варіанта розміщення ПО вздовж u-ої основної смуги.

У роботі наведено алгоритм знаходження сукупності невідомих параметрів у виразах (18)-(21), який базується на методі РП-ОДР ПО у межах АЧП за схемою "сітка" з врахуванням різних обмежень та з дотриманням заданих вимог.

Процедура моделювання всіх допустимих карт розкрою з комбінацією багатьох "сіток" без врахування обмежень на процес їх генерування полягає у послідовному розв'язання таких задач: задачі 1D пакування ширин смуг у межах ширини АЧП; задачі розкладання смуг одна під одною з врахуванням їх повторюваності; задачі 1.5D пакування ПО у межах однотипних розкладених смуг або задачі 1D пакування ПО у межах різнотипних смуг. Їх реалізація дає змогу отримати такі результати розрахунку:

карти розміщення ПО у межах АЧП з комбінацією багатьох "сіток"

;(22)

інтенсивність заповнення ПО усієї АЧП

; (23)

повторюваність основних і допоміжних ширин смуг по ширині АЧП

повторюваність основних і допоміжних ПО у розкладених смугах

,

де: - кількість допустимих варіантів розміщення ширин смуг по ширині АЧП з використанням u-ої основної смуги;

- кількість допустимих варіантів розміщення ПО вздовж i-ої смуги для v-го варіанта розміщення ширин смуг по ширині АЧП з використанням u-ої основної смуги;

- повторюваність смуги i-ої ширини для v-го варіанта розміщення ширин смуг по ширині АЧП з використанням u-ої основної смуги;

- загальна кількість розкладених смуг для v-го варіанта розміщення ширин смуг по ширині АЧП з використанням u-ої смуги;

- ширина розкладеної g-ої смуги для v-го варіанта їх розміщення по ширині АЧП з використанням u-ої основної смуги;

- кількість ПО у розкладеній g-ій смузі для v-го варіанта їх розміщення по ширині АЧП з використанням u-ої основної смуги;

- довжина j-го ПО, розміщеного вздовж розкладеної g-ої смуги для v-го варіанта їх розміщення по ширині АЧП з використанням u-ої основної смуги;

- кількість допустимих карт розміщення ПО у межах АЧП для v-го варіанта розміщення ширин смуг по ширині АЧП з використанням u-ої основної смуги;

- повторюваність j-го ПО, розміщеного вздовж розкладеної g-ої смуги з w-ої карти розміщення ПО у межах АЧП для v-го варіанта розміщення ширин смуг по ширині АЧП з використанням u-ої основної смуги.

У роботі наведено алгоритм знаходження сукупності невідомих параметрів у виразах (22)-(25), який базується на методі РП-ОБрР ПО у межах АЧП з комбінацією багатьох "сіток" і з врахуванням різних обмежень та з дотриманням заданих вимог.

У кожній з розроблених процедур моделювання допустимих карт розкрою наведено відповідні системи обмежень і вимог, які визначають їх загальну складність конфігурації та впливають на техніко-економічну ефективність ТП розкрою. Розроблено формалізовані математичні моделі, кожна з яких складається з формальної постановки задачі, процедури моделювання та математичного формулювання, алгоритму розв'язання та програмного забезпечення, складеного з використанням технології структурного програмування. Проаналізовано деякі неординарні ситуації, які можуть виникати у процесі застосування кожної з цих моделей, розглянуто конкретні поради щодо виходу із них.

У п'ятому розділі у розвиток методології оптимізації плану розкрою розроблено математичні моделі та обчислювальні методи, які відображають умови функціонування масових і серійних виробництв, а також враховують особливості роботи сучасних дрібних і індивідуальних деревообробних підприємств: розроблено критерії ефективності змодельованих карт і функцій мети очікуваного плану розкрою; розроблено алгоритми розв'язання задачі розкрою одновимірного погонного та двовимірного плитного деревного матеріалу з врахуванням обмеження на задані кількості заготовок; розроблено метод поетапної комбінаторної оптимізації плану розкрою, проаналізовано основні його недоліки і переваги.

Залежно від рівня спеціалізації, концентрації та потужності деревообробного підприємства виготовлення заготовок з плитних матеріалів може відбуватися в умовах індивідуального, серійного і масового виробництв. З'ясовано, що для будь-яких типів і видів виробництв можуть траплятися такі виробничо-господарські ситуації, що вимагають оптимізації плану розкрою: перспективне, поточне і оперативне планування процесу виготовлення заготовок. Розроблено функції мети розрахунку плану розкрою, які у загальному випадку характеризують:

усереднену ефективність використання розкроюваного матеріалу

; (26)

загальну тривалість робочого циклу процесу розкрою, год.

; (27)

загальну вартість утримання та експлуатації обладнання, грн.

; (28)

де: L - кількість типів допоміжного розкрійного обладнання (див. позн. до (3)-(7));

- загальна площа заготовок, отриманих внаслідок розкрою плити j-го типорозміру за k-ою картою, м2;

- тривалість робочого циклу процесу розкрою закладки плит j-го типорозміру за k-ою картою на основному обладнанні, год.;

- тривалість робочого циклу процесу додаткового розкрою частини плити, отриманої з плити j-го типорозміру, розкроєної за k-ою картою на l-му допоміжному обладнанні, год.;

- тривалість налаштування основного обладнання для розкрою закладок плит j-го типорозміру за k-ою картою, год.;

- тривалість налаштування l-го допоміжного обладнання, год.;

?о, ?д - кількість плит та їх частин, які можна одночасно розкроїти на основному та допоміжному обладнанні, шт.;

?ал - ефективність використання робочого часу автоматичної лінії розкрою;

vо, - вартість одиниці робочого часу утриманням і експлуатації відповідно основного і l-го допоміжного обладнання, грн./год.;

wо, - вартість одиниці часу налаштування відповідно основного і l-го допоміжного обладнання, грн./год.;

? = {0; 1} - ознака організації процесу розкрою плит на заготовки: послідовний (? = 0) і паралельний (? = 1) розкрій плит спочатку на основному, а потім додатковий розкрій частин плити на допоміжному обладнанні.

Розроблено процедуру оптимізації багатокритеріального плану розкрою, математичні моделі та обчислювальні методи якої відображають сучасні умови функціонування різних типів виробництв - від масових до індивідуальних. Для розрахунку плану розкрою розроблено метод поетапної комбінаторної його оптимізації, який базується на визначенні екстремального значення функції мети, наприклад, ефективності використання розкроюваного матеріалу

,(29)

за умови, що значення змінних задовольняють обмеження на:

точне отримання заданих кількостей заготовок, шт.

; (30)

загальну витрату наявної кількості плит, шт.

; (31)

невід'ємність та цілочисельність значень шуканого розв'язку задачі

, (32)

де: ефективність використання плити, яка припадає на j-ту карту розкрою

;(33)

кількість плит, яку необхідно розкроїти за j-ою картою

;(34)

вихід заготовок і-го розміру, який припадає на j-ту карту розкрою

;(35)

площа плити, яка припадає на j-ту карту розкрою

;(36)

площа заготовок, яка припадає на j-ту карту розкрою

;(37)

відповідність k-го типорозміру плити j-ій карті розкрою

;(38)

індекс типорозміру плити, який припадає на j-ту карту розкрою

;(39)

Оскільки функція мети (29) є дробово-лінійною, обмеження (30) і (31) є лінійними, критерій ефективності карт розкрою набуває дискретних значень, шуканий розв'язок задачі - цілочисельні невід'ємні значення, а утворені матриці вхідних даних і мають блочну розріджену структуру, то дробово-лінійну функцію мети (29) можна записати через відповідні суми окремих її частин:

. (40)

Тоді значення змінних мають задовольняти обмеження на:

точне отримання заданих кількостей заготовок, шт.

; (41)

загальну витрату наявної кількості плит, шт.

;(42)

невід'ємність та цілочисельність значень шуканого розв'язку задачі

,(43)

де Т - кількість частин функції мети, 1 T (0.5…1.5)Mз;

- кількість змодельованих карт на t-му етапі оптимізації плану розкрою;

- кількість плит, яку необхідно розкроїти за j-ою картою на t-му етапі оптимізації плану розкрою;

- вихід заготовок і-го розміру, отриманих за j-ою картою на t-му етапі оптимізації плану розкрою.

Сутність розробленого методу полягає в тому, що на кожному етапі розрахунку цілеспрямовано моделюються допустимі карти розкрою з внесенням до них тільки однієї основної та інших допоміжних заготовок, найкраща з яких, згідно з вибраним критерієм ефективності, заноситься до сформованого на попередніх етапах плану розкрою з відповідним уточненням отриманої кількості заготовок і наявної кількості плит. Основні його переваги в тому, що одночасно з моделюванням допустимих карт розробляється придатний для подальшого використання план розкрою, а отримане локальне значення функції мети (40) знаходиться у околі її глобального значення (29). Окрім того, виконується умова цілочисельності розв'язку задачі (43), враховуються обмеження на точне виконання запланованих кількостей заготовок (30), а також паралельно може розраховуватися декілька планів розкрою за різними критеріями оптимізації (26)-(28).

У шостому розділі проведено техніко-економічний аналіз ТП розкрою, економіко-математичні моделі якого дають змогу здійснити інженерно-економічне обґрунтування управлінського рішення про вибір найкращого варіанту з множини допустимих. Розроблено комплексні економіко-математичні моделі оптимізації ТП розкрою, а також процедури розрахунку продуктивності роботи розкрійного обладнання; наведено деякі результати дослідження ефективності ТП розкрою; наведено приклади проектування ліній розкрою заданих продуктивностей.

Сутність процедури розрахунку показників технологічної та економічної ефективності впровадження нового або модернізації наявного ТП розкрою полягає в техніко-економічному обґрунтуванні управлінського рішення про вибір найкращого його варіанту з множини допустимих. У будь-якому випадку йдеться про придбання та встановлення нового, більш досконалого розкрійного обладнання, а також встановлення співвідношення між інвестиціями на його придбання, впровадження і випробування та отриманими у статиці та динаміці результатами (доходами, прибутками) чи надходженнями під час подальшої його експлуатації.

Розроблено формалізовану процедуру проектування оптимального ТП розкрою, комплексна математична модель та відповідні обчислювальні методи якої дають змогу як одне ціле моделювати допустимі карти розкрою заданої складності, здійснювати оптимізацію багатокритеріального плану розкрою і забезпечувати техніко-економічне його обґрунтування. З'ясовано, що критерії ефективності спроектованого ТП розкрою плитних деревних матеріалів на заготовки мають дещо ширший характер, ніж критерії оптимізації плану розкрою. Пропонується виконувати оптимізацію ТП розкрою за декількома критеріями:

усередненою ефективністю використання розкроюваного матеріалу,

усередненою тривалістю робочого циклу процесу розкрою однієї закладки плит на основному обладнанні, год.

; (44)

усередненою тривалістю виробничого циклу роботи дільниці розкрою, пов'язаної з розкроєм однієї закладки плит, год.

;

технологічною продуктивністю роботи основного обладнання, м2/год.

; (46)

потужністю дільниці розкрою плит на заготовки, м2/год.

; (47)

технологічною собівартістю процесу виготовлення заготовок, грн./м2

. (48)

де: - усереднена площа плити, м2; - загальна площа заготовок, які отримано у процесі оптимізації плану розкрою, м2; - загальна вартість розкроюваного матеріалу, грн.; - загальні витрати на оплату праці робітників, грн.; - загальні витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням процесу виготовлення заготовок; - загальні витрати, пов'язані з виникненням і усуненням технічно неминучого браку; - загальновиробничі витрати. Усі інші позначення - див. до (3)-(7) і (26)-(28).

У формалізовану процедуру визначення технологічної ефективності розробленого ТП розкрою закладено концепцію про АЧП, про концептуальні схеми та базові конфігурації карт розкрою, а також про комбіновані заготовки, які в сукупності визначають компонувальну складність спроектованої лінії розкрою. Зокрема, для отримання максимальної ефективності використання плити j-го типорозміру за k-ою картою

,(49)

необхідно, щоби виконувались такі умови для кожної АЧП (рис. 6):

максимальна інтенсивність заповнення смугами ширини h-ої АЧП

;(50)

максимальна інтенсивність заповнення q-ої смуги заготовками в h-ій АЧП

;(51)

максимальна інтенсивність заповнення заготовками всієї площини h-ої АЧП

;(52)

максимальна інтенсивність заповнення заготовками всіх площин АЧП

,(53)

максимальна інтенсивність заповнення робочої площини плит

,(54)

де: - робоча довжина j-ої плити, мм;

- робоча ширина j-ої плити, мм;

- кількість АЧП, отриманих з k-ої карти розкрою для плит j-го типорозміру, шт.: h = 1 - уся плита або її основна частина; h = 2 - торцева частина плити; - інші частини плити;

- ширина h-ої АЧП, отриманої з k-ої карти розкрою для плит j-го типорозміру, мм;

- довжина h-ої АЧП, отриманої з k-ої карти розкрою для плит j-го типорозміру, мм;

- фактична ширина q-ої смуги в h-ій АЧП, отриманої з k-ої карти розкрою для плит j-го типорозміру, мм;

Mс - кількість нормалізованих ширин смуг, шт.;

- повторюваність q-ої смуги в h-ій АЧП, отриманої з k-ої карти розкрою для плит j-го типорозміру, шт.;

- кількість нормалізованих довжин заготовок у q-ій смузі;

- фактична довжина g-ої заготовки, яка знаходиться в q-ій смузі h-ої АЧП, отриманій з k-ої карти розкрою для плит j-го типорозміру, мм;

- повторюваність g-ої заготовки в q-ій смузі, розміщеній по ширині h-ої АЧП, отриманій з k-ої карти розкрою для плит j-го типорозміру, шт.

Годинну продуктивність роботи лінії розкрою можна точно визначити за формулою (46), яка охоплює декілька критеріїв оптимізації конкретного плану розкрою, що дає змогу робити відповідні висновки про інтенсивність її завантаження. Тоді змінну продуктивність роботи лінії розкрою можна визначати, м3/зміну

, (55)

де: Tзм - тривалість робочої зміни, год.; - товщина плити, м; - усереднений ритм роботи автоматичної лінії розкрою, хв. Решта позначень див. (44)-(48).

Загальна тривалість робочого циклу процесу основного розкрою плит j-го типорозміру за k-ою картою визначається за таким співвідношенням, хв.

(56)

де: - кількість переналагоджень основного обладнання у процесі розкрою плит j-го типорозміру за k-ою картою; - кількість закладок плит j-го типорозміру, які необхідно розкроїти за k-ою картою. Решта позначень див. (44)-(48).

Для основного обладнання зі всіма прохідними операціями у випадку послідовного розкроювання торцевої та основної частин плити тривалість робочого циклу процесу основного розкрою плит j-го типорозміру за k-ою картою визначається за допомогою такого співвідношення, хв.

,(57)

а у випадку паралельного розкроювання торцевої та основної частин плити - за допомогою такого співвідношення, хв.

,(58)

де: tзп - тривалість процесу завантаження однієї закладки плит; tпп - тривалість переміщення і позиціювання закладки плит; jk0, 1} - ознака розкрою всієї плити {0} чи її торцевої та основної частин {1}; - тривалість робочого циклу процесу виконання поперечного пропилу; - тривалість подачі всієї закладки плит назад; - тривалість повороту торцевої частини плити; , - відповідно тривалості робочих циклів процесів розкрою торцевої та основної частин плити; , - відповідно тривалості розвантаження заготовок, отриманих після розкроювання торцевої та основної частин плити.

З використанням методики двофакторного дисперсійного аналізу досліджено вплив конфігурацій карт розкрою та типорозмірів плит на ефективність використання розкроюваного матеріалу (Кв, %) і на продуктивність роботи розкрійного обладнання (, м3/зм.). Якісним фактором А є карта розкрою (КР). Рівні його варіювання - базові конфігурації: a1 - КР з 1-єю "сіткою"; a2 - КР з 2-а "сітками"; a3 - КР з 3-а "сітками"; a4 - КР з багатьма "сітками". Якісним фактором В є плити, а рівні варіювання - їх типорозміри: b1 - плити розміром 18302750 мм; b2 - плити розміром 18303500 мм; b3 - плити розміром 18305500 мм; b4 - плити розміром 18305500* мм (поділена на торцеву і основну частини). Кожен типорозмір плити досліджено у парі з відповідними конфігураціями карт розкрою.

Для представлення значень відгуків кожного з дослідів експерименту використано лінійну модель двофакторного дисперсійного аналізу, що враховує як впливи рівнів варіювання якісних факторів, так і впливи їх взаємодій, тобто

,

де: yiju - результат u-ro спостереження, отриманого на j-му рівні варіювання фактора B та i-му рівні варіювання фактора А; - середнє вибіркове значення; i - ефект впливу фактора A на i-му рівні варіювання; j - ефект впливу фактора B на j-му рівні варіювання; ij - ефект вплиу взаємодії факторів А і B відповідно на і-му та j-му рівнях їх варіювання; iju - помилка u-го спостереження на j-му рівні варіювання фактора B та i-му рівні варіювання фактора А.

На підставі проведеного двофакторного дисперсійного аналізу з'ясовано такі основні його результати:

визначено числові значення компонент, з яких складаються відгуки кожного з дослідів експерименту, а також з'ясовано ступені впливів на них рівнів варіювання якісних факторів і їх взаємодій з позиції вагомості кожного з них;

встановлено, що впливи якісних факторів A і В та їх взаємодій на зміну значень відгуків кожного з дослідів експерименту є значущими, тобто всі розглянуті в експерименті конфігурації карт розкрою, відповідні їм базові конфігурації та типорозміри плит мають значний вплив на зміну ефективності використання розкроюваного матеріалу і продуктивність роботи розкрійного обладнання. Однак, якщо рівні варіювання якісних факторів A і В мають домінантні впливи, то їх взаємодії тільки часткові.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

У роботі розв'язано науково-прикладну проблему оптимізації технологічного процесу розкрою плитних деревних матеріалів, результати системного аналізу якого дають змогу визначити принципову можливість його реалізації за наявних або апробованих нових технологій промислового виробництва, а формалізовані постановки задач, математичні моделі та комбінаторні методи уможливлюють виконання комплексу інженерно-економічних розрахунків і прийняття управлінських рішень у короткі терміни та з достатньою точністю за умов невизначеності вхідної інформації.

Основні результати роботи зводяться до такого.

1. З'ясовано, що серед науково-прикладних проблем системного аналізу і теорії прийняття рішень одне з чільних місць займає проблема оптимізації ТП розкрою плитоформатних матеріалів, який характеризується невизначеністю, неточністю, неповнотою та суперечливістю вхідної інформації про умови його функціонування. Підвищення його ефективності забезпечується шляхом достовірного та своєчасного передбачення ризиків, об'єктивного прогнозування техніко-економічних показників, системного аналізу скінченої множини альтернатив можливих складних розв'язків, а також визначення стратегій дій для керування ним.

2. Проведений системний аналіз сучасного стану комбінаторних методів розв'язання задач одно- та двовимірного розкрою й пакування показав, що більшість дослідників використовують їх релаксацію до задач меншої розмірності. Побудовані ними математичні моделі не завжди є адекватними досліджуваному процесу і не відображають важливих особливостей задачі в початковій її постановці, а отриманий розв'язок загалом не є оптимальним, здебільшого допустимим. Виявлено, що у найбільш анонсованих роботах, у яких розміщувані об'єкти і області розміщення мають форму прямокутника, як правило, використовують евристичні методи, які навіть в двовимірному випадку не мають адекватних математичних моделей і ефективних методів оптимізації.

3. Розроблено основні напрямки підвищення ефективності ТП розкрою плитних деревних матеріалів на заготовки, які полягають в удосконаленні концептуальних схем і відповідних їм базових конфігурацій карт розкрою, в додатковому розкроюванні залишків смуг і введенні комбінованих заготовок, а також застосуванні вкладених карт розкрою. Питання прийняття компромісного управлінського рішення стосовно впровадження відповідного ТП розкрою вирішується шляхом побудови відповідних економіко-математичних моделей, проведення багатокритеріальних виробничо-проектних розрахунків і техніко-економічного обґрунтування.

4. На підставі економіко-математичного аналізу теоретично обґрунтовано і практично доведено, що збільшення виходу заготовок на 1 % з одиниці площі плити при постійних обсягах їх виготовлення призводить до зменшення вартості використаного матеріалу на 1.17 %, а значить і до зменшення суми виробничих витрат на 1.09 %. Однак проведені практичні дослідження ТП розкрою свідчать про те, що навіть незначне підвищення ефективності використання плит поряд з заощадженням їх як сировини вимагає залучення додаткових виробничих ресурсів, внаслідок чого наступає такий момент, коли виробничі видатки можуть значно перевищувати отриманий виграш від заощадженої сировини.

5. Наведено формалізований опис загальної задачі системного аналізу ТП розкрою, складна ієрархічна структура якого вимагає багаторівневого та неодноразового процесу формування та прийняття рішень, складається з послідовної реалізації задачі структурно-функціонального аналізу ТП розкрою, задачі аналізу управління процесом його функціонування та задачі техніко-економічного аналізу. З'ясовано, що методологічні підходи до їх розв'язання розвиваються завдяки широкому застосуванню евристичних прийомів і методів створення інтелектуальних засобів підтримки рішень на основі систематизації, узагальнення та нагромадження знань і досвіду попередніх дослідників з різних галузей науки і техніки.

6. Розроблено математичні моделі процесу генерування допустимих карт розкрою, які враховують відомі концептуальні схеми та відповідні їм різні за складністю базові конфігурації карт розкрою. Для моделювання базових конфігурацій карт розкрою розроблено комбінаторні методи регулярного послідовно-одиночного одно- і двовимірного та багаторівневого розміщування прямокутних об'єктів у межах АЧП, які дають змогу враховувати різні технологічні та конструктивні обмеження, а також дотримуватись певних виробничих вимог.

7. У розвиток наявних методів оптимізації плану розкрою розроблено метод поетапної комбінаторної його оптимізації, основна особливість якого полягає в тому, що одночасно з моделюванням допустимих карт розробляється придатний для подальшого використання план розкрою, тобто очікуваний результат розрахунку отримується паралельно за один прохід і за незначний проміжок часу, а також виконується умова цілочисельності шуканого розв'язку задачі - інтенсивність застосування карт розкрою та обмеження на точне виконання запланованої кількості заготовок.

8. Розроблено процедуру проектування оптимального ТП розкрою різної продуктивності для відповідних типів виробництв, основою якої є моделювання допустимих карт розкрою прогнозованої складності та оптимізація багатокритеріального плану розкрою, результати якого використовуються під час структурної оптимізації функціональних елементів лінії розкрою, а також параметричної оптимізації їх технічних характеристик.

9. Розроблено математичні моделі, які забезпечують технологічне обґрунтування доцільності впровадження у виробництво спроектованого ТП розкрою, критерієм оцінки якого є продуктивність роботи розкрійного обладнання чи потужність дільниці розкрою, враховує ряд показників ефективності розрахованого оптимального плану розкрою, що дає змогу більш точно виконувати проектні чи перевірні інженерно-технічні розрахунки. Для економічного обґрунтування вибору оптимального ТП розкрою розроблено процедуру розрахунку показника, який характеризує технологічну собівартості процесу виготовлення заготовок.

10. Розроблена удосконалена економіко-математична модель визначення економічної ефективності капіталовкладень, яка дає змогу виконувати всі обчислення, виходячи з теперішньої вартості майбутніх чистих надходжень від впровадження ТП розкрою (чистий прибуток + амортизаційні відрахування), а не із темпів зниження собівартості процесу виготовлення заготовок, як це передбачено типовою методикою. У моделі також враховується зміна вартості грошей з часом, тобто дається уточнення на темпи інфляції, рівень ризику та непевність у майбутніх грошових надходженнях.

11. З використанням методики двофакторного дисперсійного аналізу з'ясовано, що із ускладненням допустимих конфігурацій карт розкрою при постійному типорозмірі плит (наприклад, 18303500 мм) ефективність використання розкроюваного матеріалу зростає в незначних межах (від 88.09 до 92.41 %), водночас як продуктивність роботи розкрійного обладнання зменшується у декілька разів (від 67.26 до 25.01 м3/зм.). За отриманими оцінками невідомих параметрів лінійної моделі двофакторного дисперсійного аналізу встановлено числові значення компонент, з яких складаються відповідні відгуки дослідів кожного з експериментів, а також з'ясовано значущість ефектів впливів на них відповідних рівнів варіювання якісних факторів і їх взаємодій з позиції вагомості кожного з них.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Грицюк Ю. І. Оптимізація технологічного процесу розкрою плитних деревних матеріалів на меблеві заготовки : монографія / Грицюк Ю. І. - Львів: Вид. дім "Панорама", 2004. - 484 с.

2. Грицюк Ю. І. Моделювання карт і оптимізація плану розкрою плитних деревних матеріалів на меблеві заготовки : монографія / Грицюк Ю. І. - Львів : Вид. дім "Панорама", 2004. - 524 с.

3. Грицюк Ю. І. Регулярне розміщування прямокутних об'єктів вздовж смуг односторонньо обмеженої стрічки : монографія / Грицюк Ю. І. - Львів : Вид. дім "Панорама", 2002. - 220 с.

Статті у наукових фахових виданнях

4. Грицюк Ю. І. Дослідження впливу базових конфігурацій карт розкрою та типорозмірів ПДМ на зміну продуктивності роботи розкрійного обладнання / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : НЛТУ України. - 2007. - Вип. 17.1. - С. 102_111.

5. Яцишин С. І. Моделювання процесу розкрою колод хвойних порід на радіальні пиломатеріали для потреб столярного виробництва / С. І. Яцишин, Ю. І. Грицюк // Проблеми трибології : міжнар. наук. журнал. - Хмельницький : Хмельницький НУ. - 2007. - № 4. - С. 46-53.

6. Грицюк Ю. І. Проблема моделювання карт і оптимізації плану розкрою плитних деревних матеріалів на меблеві заготовки / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : НЛТУ України. - 2006. - Вип. 16.7. - С. 102_111.

7. Грицюк Ю. І. Динамічне програмування у задачі гільйотинного розкрою / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : НЛТУ України. - 2006. - Вип. 16.5 - С. 119-126.

8. Грицюк Ю. І. Методика формування допустимих карт розкрою торцевої та основної частин плити на заготовки з введенням до них комбінованих заготовок / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : НЛТУ України. - 2006. - Вип. 16.3. - С. 79-96.

9. Грицюк Ю. І. Дослідження впливу базових конфігурацій карт розкрою та типорозмірів плитних деревних матеріалів на зміну ефективності їх використання / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.3. - С. 92_106.

10. Грицюк Ю. І. Дослідження впливу базових конфігурацій карт розкрою на ефективність використання плитного деревного матеріалу / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.2. - С. 81_95.

11. Грицюк Ю. І. Розрахунок технологічної ефективності використання плитного деревного матеріалу / Ю. І. Грицюк // Лісове господарство, лісова, паперова i деревообробна промисловість : міжвідомч. наук.-техн. зб. - Львів : УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 29 - С. 133-141.

12. Грицюк Ю. І. Методика формування карт розкрою для головної та основної частин плити / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.7. - С. 119_137.

13. Грицюк Ю. І. Розрахунок тривалості операцій процесу розкрою пилковими установками плитних деревних матеріалів / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.1. - С. 97_108.

14. Грицюк Ю. І. Розрахунок продуктивності роботи спеціалізованого розкрійного обладнання / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.4. - С. 131_142.

15. Грицюк Ю. І. Методика врахування в картах розкрою плитних матеріалів заготовок малих довжин і смуг малих ширин / Ю. І. Грицюк // Лісове господарство, лісова, паперова i деревообробна промисловість : міжвідомч. наук.-техн. зб. - Львів : УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 27. - С. 78_95.

16. Грицюк Ю. І. Спосіб поетапної оптимізації плану розкрою плитоформатних матеріалів на заготовки / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.8. - С. 193_203.

17. Грицюк Ю. І. Методика формування допустимих карт розкрою з суцільними поздовжніми і зміщеними поперечними пропилами / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : Сучасні теоретичні розробки в деревообробному і меблевому виробництвах. - Львів : УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.5. - С. 61_80.

18. Грицюк Ю. І. Розміроутворення меблевих деталей / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.3. - С. 128_142.

19. Грицюк Ю. І. Регулярне двовимірне розміщування прямокутних об'єктів у межах прямокутної площини / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.2. - С. 243_259.

20. Грицюк Ю. І. Основні напрямки дослідження проблеми оптимізації ТП виготовлення заготовок з плитних деревних матеріалів / Ю. І. Грицюк // Наукові праці : зб. наук. праць ЛАН України. - Львів : Вид-во НУ "Львівська політехніка". - 2002. - Вип. 1. - С. 118_121.

21. Грицюк Ю. І. Економічна ефективність капітальних вкладень від впровадження ТП виготовлення заготовок з ПДМ / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.4. - С. 216_225.

22. Грицюк Ю. І. Розрахунок прибутків підприємства від впровадження розкрійного обладнання / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.1. - С. 170_181.

23. Грицюк Ю. І. Розрахунок річних амортизаційних відрахувань для розкрійного обладнання / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : До 125-річчя УкрДЛТУ. - Львів : УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.2. - С. 177_193.

24. Грицюк Ю. І. Основні концепції компонування обладнання для розкрою плитних деревних матеріалів / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : До 125-річчя УкрДЛТУ. - Львів : УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.1. - С. 250_258.

25. Грицюк Ю. І. Функції мети для проектування технологічного процесу виготовлення заготовок з плитних деревних матеріалів / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.13. - С. 53_61.

26. Грицюк Ю. І. Аналіз існуючих і перспективи розробки нових методів розв'язання комбінаторних задач гільйотинного розкрою / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : Лісівницькі дослідження в Україні. - Львів : УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.10. - С. 61_73.

27. Грицюк Ю. І. Нове в методиці розв'язання комбінаторних задач гільйотинного розкрою / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.6. - С. 125_139.

28. Грицюк Ю. І. Спосіб поетапної оптимізації плану розкрою плитних деревних матеріалів на меблеві заготовки / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : Проблеми деревообробки на рубежі ХХІ століття : наука, освіта, технології. - Львів : УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.5. - С. 56_67.

29. Грицюк Ю. І. Одновимірне розміщення прямокутних об'єктів вздовж смуги з врахуванням обмеження на задану їх кількість / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.3. - С. 52_63.

30. Грицюк Ю. І. Математичні моделі класу оптимізаційних задач розкрою в лісопромисловому комплексі / Ю. І. Грицюк, Є.С. Дорожовський // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.0. - С. 139_148.

31. Грицюк Ю. І. Щодо відбору множини карт для оптимізації плану розкрою / Ю. І. Грицюк, Є.С. Дорожовський // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 1997. - Вип. 6.2. - С. 168_171.

32. Грицюк Ю. І. Щодо генерування неоднакових карт розкрою ДСП на заготовки / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 1997. - Вип. 6.1. - С. 163_167.

33. Грыцюк Ю. И. Оптимизация себестоимости изготовления мебельных заготовок из древесностружечных плит / Ю. И. Грыцюк // Деревообрабатывающая промышленность. - 1997. - № 1. - С. 16_17.

34. Грицюк Ю. І. Щодо розробки плану розкрою ДСП на меблеві заготовки / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. - 1995. - Вип. 3.3. - С. 75_87.

35. Грицюк Ю. І. Методика генерування можливих варіантів неоднакових карт розкрою ПДМ на заготовки / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : До 50-річчя УкрДЛТУ. - Львів : УкрДЛТУ. - 1995. - Вип. 3.2. С. 103_116.

36. Грицюк Ю. І. Щодо процесу формоутворення раціональних карт розкрою ДСтП на меблеві заготовки / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : До 50-річчя УкрДЛТУ. - Львів : УкрДЛТУ. - 1995. - Вип. 3.1. - С. 128_138.

37. Фернеза Р. М. Перспективи розробки і впровадження АСУ та АРМ на меблевих підприємствах / Р. М. Фернеза, Ю. І. Грицюк, О. В. Дебопре // Лісовий журнал : наук.-виробн. журнал. - К., 1994. - № 5. - С. 41-42.

38. Костів I. I. АРМ технолога для розрахунку витрат сировини і матеріалів / I. I. Костів, Ю. І. Грицюк, О. В. Дебопре, Р. М. Фернеза // Лісовий журнал : наук.-виробн. журнал. - К., 1994. - № 4. - С. 41_42.

39. Фернеза Р. М. Автоматизоване робоче місце економіста меблевого виробництва / Р. М. Фернеза, О. В. Дебопре, Ю. І. Грицюк, Я. Г. Єлфімова // Лісовий журнал : наук.-виробн. журнал. - К., 1994. - № 3. - С. 36-37.

40. Грицюк Ю. І. Методика генерування всіх можливих варіантів карт розкрою ДСтП на заготовки / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : Проблеми деревообробного виробництва. - Львів : УкрДЛТУ. 1994. - Вип. 2. - С. 101_127.

41. Грицюк Ю. І. Методика генерування та характеристика карт розкрою ДСтП на меблеві заготовки / Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : УкрДЛТУ. 1994. - Вип. 1. - С. 57_65.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

42. Грыцюк Ю. И. Теоретические основы оптимизации технологического процесса раскроя плитных древесных материалов на мебельные заготовки / Ю. И. Грыцюк // Лесной комплекс : состояние и перспективы развития : Матер. научно-техн. конф. Брянск. - 2006, 1-30 ноября. - 59-62 с.

43. Грицюк Ю. І. Теоретичні засади прийняття оптимальних управлінських рішень під час виготовлення меблевої продукції / Ю. І. Грицюк // ІІІ-а Міжнар. школа-семінар "Теорія прийняття рішень" : Праці школи-семінару. Ужгород : УНУ. - 2006, 2-7 жовтня. - 43-44 c.

44. Грыцюк Ю. И. Экономические аспекты комплексного использования ДСтП для изготовления мебельной продукции / Ю. И. Грыцюк // Междунар. научно-техн. конф. [Лес - экология и ресурсы]. - Минск : БГТУ. - 1998. - С. 210_214.

45. Gryciyk Jurij. Theoretical foundations for optimum use of WPB in furniture blanks manufacturing. 11 Konferencja Naukowa Wydzialu Technologii Drewna SGGW : Drewno - material ekologiczny. - Warszawa. - 1997. - P. 337_340.

46. Gryzjuk Ju. Das Problem der Optiemierung von Betriebskosten fur die Hersctellung der Mobelwerkstucke aus Holzplatten. ISEODI '97. State and Development Trends in Wood Industry: VII Interchair Meeting of Organizers and Economists in Wood Industry XII Economic Forum. - Stubiиke Toplice, Croatia, 1997. - P. 161_164.

47. Gryciuk Juri, Lis Wojciech. Rozmieszczenie obiektуw prostok№tnych na wstкdze jako sposуb rozwi№zywania zadaс z zakresu optymalizacji rozkrojow materiaіуw stosowanych w przetwуrstwie drewna. INTERCATHEDRA '97 : Bulletin of Bulletin of Plant - Economic Department of the European Wood Technology University studies. - Poznaс. - No 13. - 1997. - P. 87_93.

48. Lis Wojciech, Gryciuk Juri. Metodologia programowania procesуw rozkroju pіyt wiуrowych. IX sesja naukowa: Badania dla meblarstwa, listopad 1995 roku. - Poznaс: Wydawnictwo Akademii Rolniczej w Poznaniu. - 1996. - P. 41_51.

49. Грицюк Ю. І. Розміщення прямокутних об'єктів як один із підходів до розв'язання класу оптимізаційних задач розкрою в лісопромисловому комплексі / Ю. І. Грицюк // Матер. наук.-практ. конф. : Проблеми автоматизації лісопромислового комплексу. - 1996. - С. 55_61.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.