Розробка системи автоматизації трубчастої нагрівальної
Обґрунтування необхідності автоматизації процесів хімічної технології. Використання трубчастих печей в промисловості, їх характеристики, конструкції. Моделювання системи автоматичного регулювання і розрахунок коефіцієнта корисної дії, витрати палива печі.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.09.2015 |
| Размер файла | 2,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
(5.1.1)
де Т - стала часу; n - кількість аперіодичних ланок.
Теоретично перехідна функція для моделі (1) описується рівнянням
(5.1.2)
4) Для отриманого значення n визначаємо відношення t05/Т і t09 /Т, з яких знаходимо сталу часу Т. Якщо розраховані значення Т не збігаються, то розраховуємо середнє з отриманих двох значень.
5) Для отриманих параметрів моделі (5.1.1) n i Т за рівнянням (5.1.2) знаходимо розрахункові значення перехідної функції h(t) і порівнюємо їх з експериментальними.
Визначимо, що розмірний коефіцієнт передачі об'єкта регулювання з експериментальної кривої розгону визначається за формулою:
, (5.1.3)
де значення стрибкоподібної зміни вхідної величини, яка викликала зміну вихідної величини.
6) Перевірка адекватності динамічної моделі
Для перевірки точності апроксимації необхідно визначити ординати теоретичної перехідної функції h(tj) і порівняти їх з ординатами експериментальної кривої hе(tj). Мірою точності апроксимації можна вважати максимальне значення різниці ординат:
(5.1.4)
або ж максимальну абсолютну похибку:
(1.5)
де - теоретична та експериментальна крива розгону, яка не повинна перевищувати заданого значення точності регулювання.
Точність апроксимації для об'єктів із самовирівнюванням вважається задовільною, якщо зведена похибка
д = ДЧ100%
не перевищує 3%.
Всі розрахунки стосовно знаходження параметрів функції передачі ОР і перевірки адекватності динамічної моделі, проводимо в середовищі MATLAB і для цього складаємо програму znahmodeli:
Програма в середовищі Matlab для побудови експериментальної кривої розгону:
clc
%znahmodeli
'Побудова заданої кривої розгону'
t=[0:0.5:4 5.5:1.5:16];
dy=12;
P=[-50 -49.9 -49.4 -48.7 -48.1 -47.1 -46.2 -45.4 -44.6 -42.4 -40.3 -38.8 -37.8 -37 -36.3 -36 -35.5];
figure(1); plot(t,P,'o'); grid;
xlabel('t,c'); ylabel('P,Pa');
title('Zadana kriva rozgonu');
'Знаходження моделі у вигляді послідовного з»єднання аперіодичних ланок з одинаковими сталими часу'
'1. нормування заданої кривої розгону'
P_n=max(P);
P_n=-35;
dP=P_n-min(P)
h_e=(P-min(P))/dP;
h_e1=0.5; h_e2=0.9;
t_05=5.4;
t_09=12.4;
figure(2); plot(t,h_e,'-*b',t_05,h_e1,'r-O',t_09,h_e2,'r-O'); grid;
xlabel('t, h(t)^e'); ylabel('h(t)^e');
title('Normovana kriva rozgonu');
'2. Знаходження відношення t_05/t_09'
vidn=t_05/t_09
'Оскільки відношення лежить в межах 0.43-0.68, то знаходимо значення Т і n'
T1=t_05/1.68
T2=t_09/3.89
'Вибираємо сталу часу в межах від Т1 до Т2'
T0=(T1+T2)/2
n=2;
'3. Знаходження теоретичної кривої розгону моделі'
h_1=1-exp(-t./T0).*(1+t./T0);
t1=[0:0.5:4 5.5:1.5:16];
h_2=1-exp(-t1./T0).*(1+t1./T0);
figure(3); plot(t1,h_2,'-b',t,h_e,'r-*'); grid;
xlabel('t, h(t).^e'); ylabel('h(t).^e');
title('Nakladannja teoretichnoi i zadanoi krivoi rozgonu');
'4. Перевірка адекватності моделі'
[D j]=max(abs(h_1-h_e))
delta=D*100
Результат виконання програми:
Побудова заданої кривої розгону
Знаходження моделі у вигляді послідовного з»єднання аперіодичних ланок з одинаковими сталими часу
1. нормування заданої кривої розгону
dP =15
2. Знаходження відношення t_05/t_09
vidn = 0.4355
Оскільки відношення лежить в межах 0.43-0.68, то знаходимо значення Т і n
T1 = 3.2143
T2 = 3.1877
Вибираємо сталу часу в межах від Т1 до Т2
T0 = 3.2010
3. Знаходження теоретичної кривої розгону моделі
4. Перевірка адекватності моделі
D = 0.0122
j = 7
delta = 1.2174
5. Запишемо модель у вигляді функції передачі
k = 0.8824
Transfer function:
0.8824
-----------
3.201 s + 1
Рис.5.1.1. Експериментальна крива розгону, яка відображає зміну розрідження в трубчатій печі від зміни положення засувки на 12%.
Рис.5.1.2. Нормована експериментальна крива розгону ОР з нанесеними значеннями часу t05 i t09
Рис.5.1.3. Експериментальна та розрахована криві розгону
-- - розрахована; * - експериментальна
Виходячи з результатів обчислень параметрів математичної моделі, робимо висновок, що функція передачі об'єкта регулювання:
де:
, Па/%
Т = 3.201 с.
Отже, функція передачі об'єкту каналом зміни продуктивності димохода - розрідження матиме вигляд:
Перевірка адекватності динамічної моделі ОР
Точність апроксимації вважається задовільною, якщо зведена похибка
д = ДЧ100%
не перевищує 3%.
delta =1.2174%
Оскільки зведена похибка <3% ( =0.0122%), то ця функція передачі задовільняє вимоги до точності системи.
5.2 Розрахунок параметрів настроювання автоматичних регуляторів
Вибір схеми автоматичного регулювання і вибір регулятора за законом регулювання.
Схема автоматичного регулювання показує, як пов'язані між собою об'єкт регулювання і автоматичний регулятор.
Вибираючи схему автоматичного регулювання заданого технологічного процесу, треба чітко уяснити собі:
1) яку фізичну величину доцільно вважати регульованою величиною?
2) що буде регулюючою дією регулятора, тобто де буде знаходитися регулюючий орган і яку вхідну величину об'єкта він буде змінювати?
3) чи треба вводити в схему додаткові коректуючі сигнали для одержання потрібної якості регулювання і які саме?
4) чи залежить значення регульованої величини в розрахованій системі від роботи інших систем регулювання на цьому ж об'єкті? Якщо так, то які зв'язки між системами потрібні, щоб усунути або зменшити наслідки цього впливу?
5) чи необхідно для забезпечення заданих вимог якості регулювання застосовувати двоконтурні системи?
Відповіді на ці питання залежать від особливостей регульованого технологічного процесу, властивостей об'єкта регулювання та вимог щодо якості процесу регулювання.
Вимоги щодо якості процесу регулювання визначаються умовами ведення технологічного процесу, деякі з показників якості регламентуються експлуатаційними інструкціями (наприклад, допустимі відхилення регульованої величини). Найчастіше застосовується такі показники якості:
1) максимальне динамічне відхилення регульованої величини;
2) допустиме довготривале відхилення регульованої величини (статична, динамічна похибка);
3) тривалість процесу регулювання (час регулювання);
4) ступінь коливальності m.
Для забезпечення вимог якості процесу регулювання я для лінійої системи автоматичного регулювання вибираю ПІ-регулятор.
Пропорційно-інтегральний регулятор (ПІ-регулятор) є паралельним з'єднанням пропорційної та інтегральної ланок, функція передачі якого має вигляд
,
де kp - коефіцієнт передачі регулятора; час ізодрому.
Розрахунок параметрів настроювання ПІ-регулятора здійснюється в два етапи:
1) в площині параметрів настроювання регулятора знаходять границю області заданого запасу стійкості САР;
2) із знайденої границі області заданого запасу стійкості вибирають оптимальні значення параметрів настроювання регулятора. Під оптимальними розуміють такі значення параметрів настроювання, які при заданому запасі стійкості САР забезпечують мінімальне значення обраного критерію оптимальності. В практичних розрахунках звичайно критерієм оптимальності обирають інтегральну оцінку.
Значення параметрів настроювання ПІ-регулятора:
(2)
Змінюючи частоту в діапазоні (частоти, що відповідають параметрам настроювання відповідно І- та П-регуляторів, п.2.3.1 і п.2.3.2) за рівняннями системи (2) розраховують значення параметрів настроювання ПІ-регулятора, що відповідають границі заданого запасу стійкості.
Для заданого m в площині параметрів , будую границю області запасу стійкості, з якої визначаю оптимальні значення параметрів настроювання ()опт, ()опт.
Програма для знаходження частот, що відповідають параметрам настроювання відповідно І- та П-регуляторів
Розрахунок параметрів настроювання ПІ регулятора.
Програма для знаходження частот, що відповідають параметрам настроювання відповідно І- та П-регуляторів.
%omega
clear;clc;
w=[0:0.01:3];
K=2;T1=1.185;
m=0.32;
p=-m.*w+i.*w;
W_op=K./((T1.*p+1).^2);
Fi_op=phase(W_op);
Fi_op1=atan(imag(W_op)./real(W_op));
plot(w,Fi_op,'r',[0 3],[-pi/2+atan(m) -pi/2+atan(m)],[0 3],[-pi -pi]);
grid;
xlabel('w, rad/sec'); ylabel('fi, rad');
Рис.5.2.1. Графік розширеної фазо-частотної характеристики ОР
?* = 0,2 рад/с
? ** = 1 рад/с
Змінюючи частоту в діапазоні (щ*; щ**) будую криву області границі запасу стійкості і з неї знаходжу оптимальні параметри настройки ПІ-регулятора.
Для заданого m в площині параметрів , будуємо границю області запасу стійкості, з якої визначаємо оптимальні значення параметрів настроювання ()опт, ()опт, отримані при другій мінімальній інтегральній оцінці. Вважається, що таким чином визначені параметри, наближено забезпечують мінімальне значення інтегральної квадратичної оцінки якості J2
де - крива розгону замкнутої САР; - задане значення регульованої величини.
Підпрограма в середовищі Simulink для знаходження оптимальних параметрів настроювання регулятора при другій мінімальній інтегральній оцінці перехідного процесу під час зміни положення засувки:
Програма в середовищі Matlab для знаходження оптимальних параметрів настроювання регулятора при другій мінімальній інтегральній оцінці перехідного процесу під час зміни продуктивності вентилятора:
% 2-ga integralna ocinka
clear,clc;
w=[0.2:0.01:1];
T=3.2143;m=0.32;K=0.8824;
p=-m.*w+i.*w;
W_op=K./(T.*p+1).^2;
Fi_op=phase(W_op);
A_op=abs(W_op);
gama=abs(Fi_op)+atan(m)-pi;
Kp_Tiz=-(w.*(m^2+1).*sin(Fi_op))./A_op;
Kp=(-cos(Fi_op)-m.*sin(Fi_op))./A_op;
for i=1:length(w)
Kp1=Kp(i);
Kp_Tiz1=Kp_Tiz(i);
sim('PI_regGeyts');
J2(i)=sum(abs((x(:,2)).^2));
end
plot(w,J2), grid
xlabel('w'), ylabel('A');
figure(2)
[J s]=min(J2)
Kp(s)
Kp_Tiz(s)
Kp1=Kp(s)
Kp_Tiz1=Kp_Tiz(s)
plot(Kp,J2,Kp1,J,'r*'), grid
xlabel('Kp'), ylabel('J');
sim('PI_regGeyts');
figure(3)
plot(tout,x(:,2)), grid
xlabel('t, sec'), ylabel('P,Pa');
figure(4)
plot(Kp,Kp_Tiz,Kp1,Kp_Tiz1,'r*'), grid
xlabel('Kp'), ylabel('Kp_Tiz');
Результат виконання програми:
J =12.2386
Kp1 =7.6128
Kp_Tiz1 =0.9394
Отже, функція передачі ПІ-регулятора:
Рис.5.2.2. Границя області заданого запасу стійкості САР розрідження газу з ПІ-регулятором.
Рис.5.2.3. Графік залежності між значеннями другої інтегральної оцінки якості J2 і параметром настроювання АР Кр
5.3 Дослідження перехідних процесів в САР при оптимальних параметрах настроювання ПІ-регулятора
Моделювання автоматичної системи регулювання розрідження газу перед циклонами здійснюється за допомогою ЕОМ, застосовуючи метод структурного моделювання. Моделювання CAP проводиться з допомогою програмного пакету Matlab. Синтез системи регулювання здійснюється шляхом використання типових структурних ланок.
Функція передачі об'єкту регулювання:
Функція передачі за збуренням:
Функція передачі ПІ-регулятора:
Змоделюємо структурну схему процесу регулювання в Simulink при знайдених оптимальних параметрах:
Рис.5.3.1. Структурна схема моделювання САР, реалізована в середовищі SIMULINK
Рис.5.3.2. Графік перехідного процесу САР із оптимальними параметрами ПІ-регулятора при зміні регулюючої дії на 6%.
Максимальне динамічне відхилення А1=3.07Па задовольняється (А1задане=5Па)
Час регулювання tp=7.4 c з заздалегідь встановленою похибкою Д=±0.3Па задовольняється (tрзадане=10с).
Отже, вимоги до якості процесу регулювання виконуються.
Рис.5.3.3. Графік перехідного процесу САР із оптимальними параметрами ПІ-регулятора при максимальній зміні регулюючої дії на 12%.
Максимальне динамічне відхилення А1=4.6Па задовольняється (А1задане=5Па)
Час регулювання tp=8.6 c з заздалегідь встановленою похибкою Д=±0.3Па задовольняється (tрзадане=10с).
Отже, вимоги до якості процесу регулювання виконуються.
Рис.5.3.5. Графік перехідного процесу САР при оптимальних параметрах ПІ-регулятора при зміні завдання регулятора на 10 Па.
Максимальне динамічне відхилення А1=3.06Па задовольняється (А1задане=5Па).
Час регулювання tp=4.4c з заздалегідь встановленою точністю Д=±3Па задовольняється (tрзадане=10с).
Перерегулювання регульованої величини
ц=1.5/3.06*100=49.02 %.
Ступінь згасання
ш=(3.06-0.32)/ 3.06=0,89.
Отже, вимоги до якості процесу регулювання виконуються.
Висновки
На основі експериментальної кривої розгону було знайдено функцію передачі каналу регулюючої дії із максимальною зведеною похибкою 1.2174%, яка має вигляд:
.
На базі одержаної математичної моделі була розрахована одноконтурна САР.
Для забезпечення вимог якості процесу регулювання для лінійої системи автоматичного регулювання було вибрано ПІ-регулятор. Було розраховано оптимальні параметри настроювання ПІ-регулятора:
;
Кp/Tіз = 0.9394 с.
Дослідивши перехідний процес САР із оптимальними параметрами ПІ-регулятора при регулюючої дії 12% зміни положення засувки, висновок такий, що ПІ-регулятор може забезпечити якісний процес регулювання з такими критеріями якості:
- максимальне динамічне відхилення А1=3,07Па задовольняється (А1задане=5Па).
- час регулювання tp=7.4c з заздалегідь встановленою точністю Д=±0,3Па задовольняється (tрзадане=10с).
6. Опис функціональної схеми автоматизації
автоматизація хімічний трубчастий піч
Вибрана схема автоматизації буде працювати наступним чином:
Контур каскадного регулювання температури.
Для вимірювання температури виберемо вимірювальний перетворювач типу Sitrans TH-100 (1-1,1-2), як первинний перетворювач використаємо термоперетворювач опору Pt100, вихідний сигнал 4-20 мА подається на вхід програмованого логічного контролера. Контролер формує вихідний сигнал за ПІД-законом регулювання і подає його на I/P позиціонер Samson 4763 (1-5) для формування пневматичного керуючого сигналу 0,4 - 2 бар, для пневматичного регулюючого клапану Samson 3241-1 (1-6), а клапан в свою чергу змінює площу прохідного отвору на трубопроводі газу.
Контур співвідношення паливо/повітря.
Для вимірювання витрати палива(газу) та повітря використовуються віхреві витратоміри Rosemount 8800D, вихідний сигнал 4-20 мА подається на вхід програмованого логічного контролера. Контролер формує вихідний сигнал за ПІД-законом регулювання і подає його на I/P позиціонер Samson 4763 (2-4) для формування пневматичного керуючого сигналу 0,4 - 2 бар, для пневматичного регулюючого клапану Samson 3241-1 (2-5), а клапан в свою чергу змінює площу прохідного отвору на трубопроводі повітря.
Контур регулювання розрідження.
Для вимірювання розрідження в трубчатій нагрівальній печі використовується прилад Сафір 22ДВ(3-1), вихідний сигнал якого подається на вхід програмованого логічного контролера. Контролер формує вихідний сигнал за ПІД-законом регулювання і подає його на позиціонер Samson 3767 для керування засувкою Samson 3331, а засувка в свою чергу змінює площу прохідного отвору на трубопроводі димових газів.
Контури сигналізації і захисту в трубчатій нагрівальній печі.
Для трубчатої печі дуже важливою частиною є система захисту. Захист відбувається по:
- наявності полум`я
- тиску продукту на виході
- тиску палива
- тиску повітря
- розрідженні димових газів
- температури продукту на виході
Якщо хочаб один з цих параметрів виходить за межі норми - спрацьовує відсічний клапан, та перекривається подача газу.
7. Специфікація засобів автоматизації
Таблиця 7.1
|
№ п/п |
№ пози-ції |
Назва параметру |
Місце встановлення ТЗА |
Назва засобу та коротка технічна характеристика |
Тип |
К-ть |
При-мітка |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
1. |
1-1 1-2 |
Температура |
По місцю |
Термоперетворювач опору з номінальною статичною характеристикою Pt100. Має вбудований перетворювач в уніфікований струмовий сигнал 4-20 мА. Клас точності 0,25°С. Діапазон вимірювання -200-+850°С |
Sitrans TH100 |
2 |
||
|
2. |
1-5 2-4 |
По місцю |
I/P позиціонер призначений для перетворення сигналу постійного струму в пневматичний керуючий сигнал Вхіднийсигнал: 4 - 20 мА, Вихіднийсигнал: 0,4 - 2 бар, |
Samson 4763 |
2 |
|||
|
3. |
1-6 2-5 |
По місцю |
Пневматичний регулюючий клапан складається з односідлового прохідного клапана і пневматичного приводу. Напруга живлення: 24 V DC. Умовний тиск Ру 16 бар. |
Samson 3251 |
2 |
|||
|
4. |
2-1 2-2 |
По місцю |
Віхрьовий витратомір |
Rosemount 8800D |
||||
|
5. |
3-1 |
По місцю |
Перетворювач розрідження |
Сафір 22ДВ |
1 |
|||
|
6. |
3-2 |
По місцю |
I/P позиціонер призначений для перетворення сигналу постійного струму в пневматичний керуючий сигнал Вхідний сигнал: 4 - 20 мА, Вихідний сигнал: 0,4 - 3 бар, |
Samson 3767 |
1 |
|||
|
7. |
3-3 |
По місцю |
Пневматичний регулюючий клапан складається з засувки і пневматичного приводу. Напруга живлення: 24 V DC. Умовний тиск Ру 16 бар |
Samson 3331 |
1 |
|||
|
8. |
4-1 |
По місцю |
Перетворювач наявності полум`я |
ПНП |
1 |
|||
|
9. |
4-2 |
По місцю |
Блок контролю наявності полум`я |
БКП-2Р |
1 |
|||
|
10. |
5-1 |
По місцю |
Електро-контактний манометр |
ЭКМ-1у |
1 |
|||
|
11. |
6-1 7-1 |
По місцю |
Датчик-реле тиску |
Danfoss rt260a |
2 |
|||
|
12. |
8-1 |
По місцю |
Датчик-реле розрідження |
HMP331 |
1 |
|||
|
13 |
9-1 |
По місцю |
Датчик-реле температури |
Т32М-05 |
1 |
|||
|
14. |
На щиті |
Мікропроцесорний контролер. CPU 314C-2 |DP Аналог. вх.- 5 Аналог.вих.-2 Дискр.вх.-24 Дискр.вих.-16 Живлення 24 В. |
SIMATIC S7-300 |
1 |
||||
|
15. |
На щиті |
Модуль додаткових аналогових входів Аналог. вх.- 8 Живлення 24 В. |
SM331 AI8x12bit |
1 |
||||
|
16. |
На щиті |
Модуль додаткових аналогових виходів Аналог.вих.-8 Живлення 24 В. |
SM331 AО8x12bit |
1 |
8. Охорона праці
Пожежна безпека трубчастих печей
Відкрите полум'я і топкові гази часто використовують для нагрівання ГР, наприклад, в процесах перегонки нафти, крекінгу, піролізу, гідроочищення вуглеводнів, переробки рослинних олій та ін. Нагрівання здійснюють в спеціальних печах, в яких спалюють рідке чи газоподібне паливо. Теплообмінна поверхня в печах виконується у вигляді пучка труб чи змієвика. Такі печі називаються трубчастими.
8.1 Призначення та будова трубчатих печей
Трубчаті печі призначені для нагрівання ЛЗР-ГР до високих температур (350-500оС) відкритим полум'ям та топковими газами.
За технологічним призначенням трубчаті печі поділяються на:
- нагрівні - забезпечують нагрів продукту до заданої температури;
(Такі печі, як правило, працюють при температурах не вище 500оС і мають відносно м'який режим роботи).
- реакційно-нагрівні - забезпечують нагрівання та умови проходження хімічних реакцій.
(Вони працюють у більш жорстких умовах - при температурах 600-700оС та малій швидкості прокачування продукту, що необхідно для проходження реакцій).
Печі бувають шатрові та вертикальні.
Рис.1. Схеми вогневих трубчастих печей: 1 - корпус печі; 2 - радіантні труби; 3 - конвекційні труби; 4 - подача сировини в змійовик; 5 - система подачі водяної пари для створення зпавіси навколо печі; 6 - система подачі водяної пари з метою пожежогасіння; 7 - пальник печі; 8 - запобіжні шарнірно-відкидні дверцята.
Найбільше розповсюдженння мають шатрові печі, які складаються з таких основних елементів:
- каркас - для закріплення обладнання печі;
(Він виготовляється із жаростійкої сталі і на ньому закріплюються стінові панелі, кронштейни для труб тощо).
- стіни та склепіння - для утворення теплоізолюючої оболонки печі;
(Виготовляються тришарові- вогнетривка цегла, теплоізоляція, червона цегла).
- шатер - для захисту від атмосферних опадів;
(Має свій каркас, таплоізоляцію та покриття із армоцементних листів (шифера).
- трубчатий змійовик - для прокачування продукту, що нагрівається;
(Він складається з окремих жаростійких труб (d=200-500мм), які перетинають весь простір печі. Загальна довжина змійовика може сягати до 10 км в реакційно-нагрівальних печах).
- двійники та ретурбенти - для поєднання труб у змійовика;
(Двійники закріплюються на трубах зварюванням назовні печі та забезпечуються теплоізоляцією.Ретурбенти встановлюються при наявності загрози забруднення труб).
- перевальна стінка - для поділення печі на дві камери радіаційну та конвекційну.
(В радіаційній камері нагрів відбувається за рахунок випромінювання факелу. В конвекційній камері нагрівання йде в більш м'якому режимі за рахунок конвективного переносу тепла топочними газами).
- форсунки та пальники - для утворення факелу полум'я.
(На трубчатих печах використовують комбіновані газо-мазутні форсунки. Такі форсунки забезпечують факел полум'я з температурою до 1300-1600оС в залежності від калорійності палива).
- газохід (боров) та димова труба - для відводу топочних газів.
При роботі продукт спочатку подається в труби конвекційної камери, а потім вже в радіаційну. Тобто використовується протиточна система подачі теплоносія. Це забезпечує більш м'який нагрів і зменшує температурні напруження на піч та труби.
Вертикальні печі мають досить багато аналогічних конструкцій. Відрізняються вони тим, що форсунки розташовуються у дні печі і полум'я б'є вертикально вгору, а частина радіантних труб теж розташовується вертикально.
8.2 Пожежна небезпека трубчатих печей
Пожежна небезпека трубчатих печей характеризується такими факторами:
1. Наявність великої кількості ЛЗР-ГР у змійовику (іноді до 15 тон) та горючого газу або мазуту в якості палива. (Дільниці або приміщення з трубчатими печами відносяться до категорії «Г»).
2.1. При нормальних умовах роботи в змійовику ВНК не утворюється через відсутність вільного простору. Можливість утворення ВНК в просторі печі виникае при неправильному розпалюванні, відриві полум'я та при аварійних зупинках:
Неправильне розпалювання може виникнути з вини операторів (без попередньої продувки печі з витісненням газів або парів, що нагромадились в просторі печі), або ж при порушенні послідовності подачі газу та його підпалювання.
Відриви полум'я виникають через наявність повітряних корків в паливних газопроводах або водяних корків в мазутопроводах.
При аварійних зупинках всередину печі можуть проникати паро чи газоповітряні хмари, що утворилися на сусідніх установках через аварії.
2.2. Можливість виходу ЛЗР-ГР назовні при аваріях з виникненням так званних пожеж печі або ретурбентів.
При цьому ВНК не встигають утворитися через миттєве спалахування пари ЛЗР-ГР від полум'я або нагрітих поверхонь.
Причинами аварій можуть бути:
- прогари труб зиійовика (Продукт виливається в простір печі і спалахує. Виникає пожежа печі, яка може привести до її руйнування через надмірні теплові навантаження).
- ушкодження труб через підвищення тиску (Тиск в змійовику може підвищуватись через утворення пробок коксу, що порушує матеріальний баланс. При цьому продукт починає виходити і спалахує від високонагрітих поверхонь).
- руйнування труб від втоми металу;
Таким чином ЛЗР-ГР може виходити назовні при аваріях печі, але без утворення ВНК через миттєве спалахування, тому біля печі відсутня будь яка зона класу по ПУЕ.
3. Джерела запалювання.
· відкрите полум'я пальників;
· високонагріті поверхні.
Температура полум'я сягає 1300-1600оС, нагрітих поверхонь печі - до 700оС, а температура спалахування органічних рідин знаходиться в межах 250-500оС, тому при контакті відбувається миттєве їх спалахування.
4. Характерні шляхи розповсюдження пожежі.
Пожежі на таких установках можуть розповсюджуватись:
- по розлитих ЛЗР-ГР;
(Такий шлях найбільш небезпечний, поскільки при ушкодженні труб продукт починає фонтанувати під тиском).
- по промканалізації;
- випромінюванням;
- вибухом в просторі печі.
Найбільш небезпечним є останій шлях, про що свідчать приклади аварій на установках з трубчатими печами.
21 вересня 1994 року сталася аврія на установці каталітичного крекінгу АТ «ЛіНОС» м.Лісічанск.
В результаті порушення технологічного процесу через помилку оператора виник перегрів трубчатої печі, що привело до прогару змійовика із розтіканням і горіням сировини - важкого газойлю, на площі 400 кв.м. Піч була аварійно зупинена, але неправильно.
Через 20 хвилин після аварії стався вибух у внутрішньому просторі печи з її руйнуванням по торцях.
Під час вибуху загинули механік установки, ст.інспектор ВПЧ-14 та старший пожежний цієї ж частини. Крім того були травмовані та отримали важки опіки 8 осіб з персоналу установки та 8 співробітників пожежної охорони.
8.3 Протипожежний захист трубчатих печей
Всі основні протипожежні вимоги до трубчатих печей можна поділити на 4 групи.
1. Вимоги до розташування
Трубчаті печі можуть розташовуватись в приміщеннях або на відкритих майданчиках.
1.1 При розташуванні в приміщеннях.
- печі повинні бути в ізольованих приміщеннях, відокремлених від інших протипожежними перегородками з межею вогнестійкості 0,75 год.;
- вихід з приміщення повинен бути безпосередньо назовні, але не в сторону зовнішніх ВН установок;
- двері та вікна приміщення печі повинні бути не ближче 10 м від дверей та вікон приміщень категорії «А» та «Б»;
- в приміщенні не повинно бути сторонніх апаратів;
- редуктор палива печі повинен бути назовні.
1.2 На майданчиках.
- повинні знаходитись на протипожежній відстані від сусідніх апаратів, установок, будівель та споруд
2. Вимоги до обладнання.
- на печі повинні бути запобіжні вибухові клапани - відкидні або мембранно-відкидні;
Рис.2. Схема шарнірно-відкидних дверцят.
- на паливопроводі, не ближче 5 м від печі, повинна бути аварійна засувка;
- повинна бути система парогасіння простору печі;
- повинна бути система аварійного зливу із змійовика, з підключенням до його початку та кінця;
- ретурбенти повинні бути у шафах з кришками, системами парогасіння та зливу через гідрозатвори;
- при відстані до апаратів з ЛЗР-ГР та ГГ менше 100 м навколо печі повинна бути парова завіса;
- піч повинна мати автоматичні регулятори тиску, температури, витрати та систему зупинки при відриві полум'я.
8.4 Вимоги до електрообладнання
Біля печі може бути два види електрообладнання:
- робоче звичайного виконання з загальним вимикачем;
- аварійне з виконанням по зонах класу В-Іа або В-Іг.
Робочого може не бути, а аварійне повинно бути обов'язково.
8.5 Вимоги до протипожежного режиму
- повинні бути інструкції про заходи пожежної безпеки та по аварійній зупинці печі;
Інструкції по аварійній зупинці розробляються на випадки пожежі печі, пожежі ретурбентів та утворення паро або газоповітряних хмар на сусідніх установках.
- повинні бути графіки ТО та ППР печей;
- при розпалюванні піч повинна продуватися парою тривалий час - до появи пари з труби і ще 15 хвилин;
- повинен бути постійний контроль справності систем аварійного зливу, парогасіння та парових завіс;
- повинні бути первинні засоби пожежогасіння: вогнегасники не менше 2-х; пісок 0,5 куб.м та лопата - 1 комплект; теплоізоляційне полотно 2 х 2 м - 2 шт.
Висновок: Таким чином, впровадження заходів пожежної безпеки трубчатих печей дає можливість значно зменшити їх пожежну небезпеку та загрозу для сусідніх з ними технологічних установок.
9. Економічна доцільність проектованої системи
9.1 Розрахунок і обгрунтування витрат на здійснення заходів з автоматизації
Для розрахунку витрат на впровадження спроектованої схеми автоматизації складаємо кошторис на придбання, транспортування і монтаж контрольно-вимірювальних приладів.
Вартість монтажних робіт складається з витрат на матеріали, енергію, основну і додаткову заробітну плату і накладні витрати, які можуть становити 45 % від вартості КВПіА. Транспортні витрати становитимуть 25 % від вартості КВПіА.
Табл.9.1 Кошторис витрат на автоматизацію
|
№ з/п |
Назва приладу |
Тип приладу |
К-сть (шт.) |
Вартість, грн. одиниці монтажу одиниці повна |
||
|
одиниці |
всіх |
|||||
|
1 |
Термометр опору платиновий |
Pt100 |
2 |
820 |
1640 |
|
|
2 |
Нормуючий перетворювач температури |
Sitrans TH-100 |
2 |
1130 |
2260 |
|
|
3 |
Віхрьовий витратомір |
Rosemouns 8800D |
2 |
25490 |
50980 |
|
|
4 |
Електро-пневматичний позиціонер |
Samson 3767 |
1 |
1194 |
1194 |
|
|
5 |
Засувка |
Samson 3331 |
1 |
800 |
800 |
|
|
6 |
Перетворювач розрідження |
Сафір 22ДВ |
1 |
600 |
600 |
|
|
7 |
Електро-пневматичний позиціонер |
Samson 4763 |
2 |
2000 |
4000 |
|
|
8 |
Регулюючий клапан |
Samson 3251 |
2 |
850 |
1700 |
|
|
9 |
Перетворювач наявності полум`я |
ПНП |
1 |
700 |
700 |
|
|
10 |
Блок контролю полум`я |
БКП-2Р |
1 |
1056 |
1056 |
|
|
11 |
Датчик-реле тиску |
Danfoss rt260a |
2 |
700 |
1400 |
|
|
12 |
Електроконтактний манометр |
ЭКМ-1у |
1 |
500 |
500 |
|
|
13 |
Датчик-реле розрідження |
HMP331 |
1 |
650 |
650 |
|
|
14 |
Датчик-реле температури |
Т32М-05 |
1 |
500 |
500 |
|
|
15 |
Блок живлення контролера |
CPS 2000 |
1 |
1800 |
1800 |
|
|
16 |
Процесор контролера |
CPU 314C-2 |DP |
1 |
15000 |
15000 |
|
|
17 |
Модуль розширення |
SM331(AI8x12Bit) |
1 |
5000 |
5000 |
|
|
18 |
Модуль розширення |
SM331(AО8x12Bit) |
1 |
5000 |
5000 |
|
|
19 |
Комп'ютер |
ПК |
1 |
4000 |
4000 |
|
|
20 |
Разом |
98780 |
Затрати на транспортування і монтаж засобів КВПіА становитиме 30000грн.
Затрати на облаштування операторського приміщення становитимуть 12000грн.
Отже, кошторис витрат на автоматизацію буде:
К=98780+30000+12000=140780 грн.
9.2 Розрахунок амортизаційних відрахувань
Відрахування на амортизацію визначається за балансовою вартістю основних фондів (КВПіА), які беруть участь в автоматизації, та норм амортизації. Норми амортизації складають 40% від загальної вартості автоматизації.
Дані розрахунків заносимо в табл.2.
Табл.9.2 Розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань
|
№з/п |
Прилади |
Повна вартість, грн. |
Норма амортизації, % |
Річна сума амортизації, грн. |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1 |
Разом |
140780 |
40% |
56312 |
9.3 Розрахунок впливу автоматизації на техніко-економічні показники
Впровадження автоматизації веде до змін техніко-економічних показників виробництва. Необхідно визначити напрямки розрахунку економії від впровадження автоматизації, показати, які показники впливають на економічну ефективність автоматизації: за рахунок зниження витратних коефіцієнтів сировини, допоміжних матеріалів, палива, енергії; збільшення виробничої потужності; зниження трудомісткості обслуговування; підвищення якості продукції тощо.
Після автоматизації на 1 м3 продуктивності (1.25 м3) економія електроенергії становить 7.5 кВт•год.
За рік (365 днів) продуктивність установки буде:
1.25 м3·8760 год=10950 м3/рік
Отже, економія електроенергії за рік буде:
10950·7.5=82125 кВт•год.
А економія затрат становитиме:
Е1=82125 кВт•год/рік · 1.08 грн/кВт•год= 88695 грн
Оскільки до автоматизації кількість основних робітників складала шість осіб в зміну, а після автоматизації достатньо буде двох операторів в зміну, економія по заробітній платі за рахунок зниження кількості обслуговуючого персоналу буде:
Ез = Зроб·12·4·n =2800·12·4·2 =268800 грн/рік
де Зроб - місячна зарплата одного працівника, грн./міс;
n - кількість змін
Сумарна економія дорівнює:
Ес = Е1 + Ез = 88695+ 268800=357495 грн.
9.4 Розрахунок чисельності основних робітників та їх річного фонду заробітної плати
Впровадження автоматизації виробництва дає змогу встановити відповідний штат основних технологічних робітників у цеху (відділенні, дільниці тощо). Враховуючи особливості процесу виробництва і виробничого обладнання, необхідно розподілити обов'язки між робітниками зміни, встановити тарифні розряди робітникам, користуючись чинними тарифно-кваліфікаційними довідниками.
Явкову чисельність робітників визначають з розстановлювального штату і змінної роботи.
Таблиця 9.3 Розрахунок спискової та явкової кількості основних робітників
|
№ |
Назва професій |
Тарифний розряд |
Розстановочний штат у зміну |
Кількість змін |
Явкова к-сть осіб на добу |
Спискова кількість осіб на добу |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
8 |
9 |
|
|
1 2 |
Апаратчик Апаратчик |
VI VI |
1 1 |
2 2 |
1,5 1,5 |
2 2 |
3 3 4,5 4,5 |
|
|
Разом |
4 |
6 |
Щоб перейти від явкової чисельності робітників до спискової, необхідно визначити коефіцієнт переходу від явкової чисельності до спискової:
а) для виробників з безперервним режимом роботи:
=365/245=1,5 (6)
де Тк-- календарний фонд робочого часу,
ефективний фонд робочого часу 1-го середньоспискового робітника;
= 4*1,5=6 осіб (7)
Для визначення ефективного фонду робочого часу складаємо баланс робочого часу чотирьох середньоспискових робітників із врахуванням режиму роботи.
Таблиця 9.4. Баланс робочого часу одного середньоспискового робітника
|
Неперервне в-во |
||
|
Показники |
при 8-годинному робоч. дні і 4-х бригадн. графіку |
|
|
1 |
2 |
|
|
1. Календарний фонд часу 2. Вихідні дні 3. Святкові дні |
365 91 |
|
|
4. Номінальний фонд робочого часу, дні 5. Невиходи на роботу, дні; -- чергова відпустка; -- відпустка з вагітності; -- відпустка за хворобою; -- відпустка в зв'зку з навчанням; -- виконання державник обов'язків; виконання державних обов'язків; -- відпустка у зв'язку з навчанням |
274 24 2 1 1 1 |
|
|
6. Разом, невиходи на роботу, дні 7. Ефективний час роботи, дні: -- год |
29 245 1960 |
Таблиця 9.5 Розрахунок суми денних тарифних ставок основних робітників
|
№ |
Назва професій |
Кількість людей за зміну |
Тарифний розряд |
Годинна тарифна ставка, грн. |
Денна тарифна ставка, грн. |
Сума тарифних ставок, грн. |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
||
|
1 |
Оператор |
1 |
ІV |
20 |
160 |
160 |
9.5 Розрахунок експлуатаційних витрат на автоматизацію
До експлуатаційних витрат на автоматизацію належать:
А) Енергозатрати на живлення і засобів автоматизації.
Таблиця 9.6 Розрахунок витрат електроенергії
|
№ |
Назва приладу |
Потужність приладу, Вт |
К-сть приладів, шт. |
Загальна потужність, Вт |
К-сть год. роботи на рік. год. |
Витрати ел. енергії в рік. кВт.год |
|
|
1 |
2 |
3 |
2 |
5 |
6 |
7 |
|
|
1 |
Sitrans TH-100 |
10 |
2 |
50 |
8760 |
131.4 |
|
|
2 |
САПФИР-22ДВ |
6 |
1 |
6 |
8760 |
52,5 |
|
|
HMP331 |
6 |
1 |
6 |
8760 |
52,5 |
||
|
3 |
БКП-2Р |
3 |
1 |
3 |
8760 |
26.2 |
|
|
4 |
Rosemount 8800d |
6 |
2 |
12 |
8760 |
105,12 |
|
|
5 |
Samson 4763 |
3 |
3 |
21 |
8760 |
193,9 |
|
|
6 |
БКП-2Р |
4 |
2 |
16 |
8760 |
146 |
|
|
7 |
Т32М-05 |
4 |
1 |
4 |
8760 |
35,04 |
|
|
8 |
Danfoss rt260a |
3 |
1 |
3 |
8760 |
26,2 |
|
|
9 |
CPU 314C-2 |DP |
150 |
1 |
150 |
8760 |
1614 |
|
|
10 |
ПК |
350 |
1 |
350 |
8760 |
3066 |
Сумарна витрата електроенергії на живлення засобів автоматизації:
5495,56 кВт.год на рік
Вартість спожитої енергії буде:
З1 =5495,561,08 = 5935,2 грн на рік.
Б) Витрати на утримання прийнятих робітників на обслуговування КВПіА:
З2 = Зроб·12міс·2·n = 2800·12·2·2=134400 грн/рік
де n - кількість змін.
В) Амортизаційні витрати:
З3= 61916 грн
Г) Витрати на охорону праці знову прийнятих робітників на обслуговування КВПіА:
З4= 5000 грн/рік
Д) Витрати на ремонт КВПіА:
З5= 20000 грн/рік
Експлуатаційні витрати складуть суму всіх витрат:
Зе= З1+ З2+ З3 + З4+ З5 = 5935,2+134400+61916+5000+20000= 227251,2 грн/рік
9.6 Розрахунок річного економічного ефекту і терміну окупності
А) Річний економічний ефект визначаємо по формулі:
Ер=Езаг-К·Ен=130243,8 -128220·0,15=111010,8 грн.
загальна умовно-річна економія за рахунок різноманітних джерел визначається по формулі:
Езаг=Ес-Зе=357495-227251,2 =130243,8 грн.
де - економія за рахунок і-го джерела (палива, енергії, матеріалів, зарплати).
К - капітальні витрати на автоматизацію (згідно кошторису).
коефіцієнт ефективності (=0,15).
- експлуатаційні затрати на автоматизацію.
Б) Термін окупності:
роки.
В) коефіцієнт економічної ефективності :
Таблиця 9.7 Основні техніко-економічні показники
|
№ |
Показник |
Одиниці вимірювання |
Величина |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1 |
Витрати на автоматизацію. |
грн. |
140780 |
|
|
2 |
Чисельність робітників в день (2 зміни). |
чол. |
4 |
|
|
3 |
Середньорічна заробітна плата на одного робітника. |
грн. |
33600 |
|
|
4 |
Річний економічний ефект. |
грн. |
111010,8 |
|
|
5 |
Термін окупності. |
рік. |
||
|
6 |
Коефіцієнт економічної ефективності. |
1,02 |
Висновки
Виконавши бакалаврську кваліфікаційну роботу, було досліджено автоматизація трубчастої нагрівальної печі, вивчено основні фактори, що впливають на перебіг процесу, описано матеріальний баланс. Враховуючи проведений аналіз та поставлені завдання розроблено функціональну схему автоматизації, вибрано необхідні технічні засоби автоматизації, написано специфікацію засобів автоматизації.
Для регулювання технологічних параметрів використано контролер Simatic S7-300, з допомогою якого здійснюється регулювання. У відповідному розділі бакалаврської кваліфікаційної роботи сформульовано та реалізовано алгоритм роботи системи.
У розділі моделювання бакалаврської кваліфікаційної роботи досліджено найважливішу систему автоматичного регулювання температури сусла в бродильному апараті. На базі одержаної математичної моделі розраховано одноконтурну САР. Перехідні процеси САР досліджувалися двома каналами: зміні положення РО на трубопроводі димових газів на 20%; зміні заданого значення АР на 10 Па.
При виконанні бакалаврської кваліфікаційної роботи були наведені заходи по охороні праці. Проаналізовано небезпечні та шкідливі виробничі фактори, наведені правила при обслуговуванні апарату.
У бакалаврській кваліфікаційній роботі розраховано економічні показники і показано, що впровадження автоматизації є економічно ефективним заходом щодо зменшення собівартості продукції, підвищення її якості та конкурентоспроможності підприємства на ринку. Термін окупності коштів витрачених на автоматизацію становить 0,98 року, що є хорошим показником.
Conclusions
After completing undergraduate qualification work was investigated Automation tubularheating furnace studied the main factors that influence the course of the process,described the material balance. Given the analysis of the tasks and Functional scheme of automation, select the necessary technical automation written specification of automation. To adjust the process parameters used controller Simatic S7-300, through which theregulation. The relevant section of baccalaureate qualification work is formulated and implemented an algorithm of the system. In the simulation bachelor qualification work the most important system for automatic temperature control in fermentation mash unit. On the basis of the obtained mathematical model designed single-SAR. Transients CAP investigated two channels: changes position to RB pipe flue gases by 20%; change the set value of AR at 10 Pa. When doing bachelor qualification work were the following measures for the protection of labor. Analysis of dangerous and harmful production factors are the rules when servicingthe machine. In BA qualification work The economic indicators and shows that the introduction of automation is cost-effective measures to reduce production costs, improving quality andcompetitiveness in the market. Payback period funds spent on automation is 0.98 year, which is a good indicator.
Література
1. Шувалов В.В., Огаджанов Г.А., Голубятников В.А. Автоматизация производственных процессов в химической промышленности. - М.: Химия, 1991. - 253 с.
2. Голубятников В. А., Шувалов В. В. Автоматизация производственных прцессов и АСУП в химической промышленности. - М.: Химия, 1978. - (Автоматизация химических производств). - 376 с., ил.
3. Стенцель Й. І. Математичне моделювання технологічних об'єктів керування: Навч. посібник. - К.: ІСДО, 1993. - 320 с.
4. Ганс Бергер. Программируемые контроллеры SIMATIC S7-300/400. Автоматизация с помощью программ STEP7 LAD и FBD. 2001г.
5. Автоматическое управление в химической промышленности: Учебник для вузов под ред. Е.Г. Дудникова. - М.:Химия, 1987. - 368 с.
6. Клюев А.С. и др. Проектирование систем автоматизации технологических процессов. Справочное пособие. - М. : Энергия, 1980.
7. Процессы и аппараты химической технологии.Ч.2 /Ю.И. Дытнерский/ - М.:Химия, 1995.- 368 с.
8. Основные процессы и аппараты химической технологии /А.Г. Касаткин
9. Кріль О.В. Лекції з курсу «Мікропроцесорні та програмні засоби автоматизації» - Львів: НУ «ЛП», 2013.
10. Кріль Б.А. Лекції з курсу «Технологічні вимірювання та прилади» Львів: НУ «ЛП», 2011.
11. ПЛК Unittonics Vision V570, программируемые с помощью ПО Visi Logic. Руководство пользователя.
12. Каталог вимірювальних приладів фірми Siemens.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика секційних печей. Обґрунтування вибору методу математичного моделювання. Розрахунок горіння палива, теплообміну у робочому просторі, нагріву металлу. Алгоритм розрахунку теплового балансу і визначення витрати палива по зонах печі.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 20.05.2015Принцип дії системи автоматичного регулювання температури в печі, її поведінка при зміні задаючої і збурюючої величин. Структурна схема, передаточні функції, динаміка та статика. Моделювання перехідних процесів за допомогою комп’ютерної програми SIAM.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 11.10.2009Загальна характеристика печей для випалювання цегли. Схема програмно-технічного комплексу засобів автоматизації. Порівняння характеристик контролерів. Розрахунок вимірювальних каналів. Завдання імітаційного моделювання, візуалізація перехідного процесу.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 14.02.2015Вибір і обґрунтування критерію управління. Розробка структури та програмно-конфігураційної схеми автоматизованої системи регулювання хлібопекарської печі. Розрахунок параметрів регуляторів і компенсаторів з метою покращення якості перехідних процесів.
курсовая работа [389,6 K], добавлен 20.05.2012Дослідження цілей автоматизації технологічних процесів. Аналіз архітектури розподіленої системи управління технологічним процесом. Характеристика рівнів автоматизації системи протиаварійного автоматичного захисту і системи виявлення газової небезпеки.
реферат [164,1 K], добавлен 09.03.2016Техніко-економічне обґрунтування проектованої системи автоматизації. Характеристика продукту виробництва еритроміцину, опис його технології. Розрахунок та проектування системи автоматичного керування технологічним процесом. Організація охорони праці.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 08.11.2011Загальна характеристика вапна та його застосування у виробництві більшості сучасних виробів. Опис хімічного процесу випалу вапняку й доломіту. Головні типи вертикальних шахтних печей, конструкція автоматизації випалювальної печі для виробництва вапна.
курсовая работа [132,2 K], добавлен 20.12.2010Вимоги до схеми автоматичного управління автоматизації бункера активного вентилювання зерна. Розробка схеми автоматичного управління, розрахунок електродвигуна, пускозахисної апаратури і інших засобів автоматизації. Заходи з монтажу електрообладнання.
курсовая работа [91,8 K], добавлен 27.05.2015Вибір системи регулювання температури в тунельній печі при випаленні керамічної цегли. Технічні засоби автоматизації, послідовність розрахунку електричних, гідравлічних і пневматичних виконавчих пристроїв. Розрахунок автоматизованої системи управління.
курсовая работа [961,3 K], добавлен 03.02.2010Налагоджування засобів вимірювання і систем технологічного контролю. Загально-станційна автоматика насосної станції. Вихідні матеріали для розробки монтажних креслень і схем системи автоматизації. Вибір та обґрунтування щитів для засобів автоматизації.
курсовая работа [367,8 K], добавлен 23.03.2017Трубчата піч і алгоритм її роботи. Процес прогартування коксу в печі. Розробка проекту автоматизованої системи керування трубчатої печі. Технічні засоби автоматизації, розміщені на ділянці прогартування коксу. Вибір та проектне компонування контролера.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 26.05.2015Будова, характеристики, принцип роботи ліфта. Шляхи технічних рішень при модернізації та автоматизації. Розробка та розрахунок циклограми і електричної схеми ліфта. Розробка математичної моделі схеми управління. Розрахунок надійності системи автоматики.
курсовая работа [5,3 M], добавлен 14.05.2011Характеристика приміщення у якому знаходиться об'єкт автоматизації, аналіз машинно-апаратурної схеми й приладів. організація робіт з монтажу засобів виміру і систем автоматичного регулювання фільтрації соку. Охорона праці, техніка безпеки монтажних робіт.
дипломная работа [652,5 K], добавлен 22.03.2011Типи та характеристики технологічного обладнання. Опис схеми технологічного процесу. Параметри контролю, регулювання, керування, сигналізації та блокування. Техніко-економічне обґрунтування автоматизації. Розрахунок регулюючого органу та надійності.
дипломная работа [897,0 K], добавлен 23.08.2013Ознайомлення з системою автоматизації технологічних процесів. Обґрунтування вибору модифікації приладів і контролера, їх технічна характеристика. Принципи розробки та опис принципової схеми. Особливості розрахунку та монтажу щитів і перетворювачів.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 20.03.2011Технічні характеристики процесу пароутворення на ТЗВ "Волинь-Шифер"; розробка системи автоматизації керування: контролю, регулювання технологічних параметрів, сигналізації; капітальні витрати, економічна ефективність; охорона праці при експлуатації.
дипломная работа [4,8 M], добавлен 19.06.2011ЗАТ "Криворізький суриковий завод" - одне з підприємств хімічної промисловості України. Особливості технології виробництва. Ризики розробки, впровадження, супроводу системи автоматизації. Протоколи обміну, параметри їх налаштування для системних зв’язків.
отчет по практике [507,0 K], добавлен 05.12.2012Аналіз технологічного процесу пневмопостачання, критичний огляд відомих технологічних рішень за автоматизації компресорної установки та обґрунтування напряму автоматизації. Алгоритмізація системи автоматизації, її структурна схема. Експлуатаційні вимоги.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 31.12.2014Проектування схеми автоматизації водогрійного котла ПТВМ-100, що передбачає використання новітніх приладів та засобів виробництва. Опис принципових схем. Шляхи підвищення безпеки експлуатації об’єкта, збільшення точності підтримки нагрітої води.
курсовая работа [3,6 M], добавлен 07.12.2014Вибір типу регулятора. Залежність оптимальних значень параметрів настроювання регулятора від динамічних властивостей нейтральних об'єктів. Побудова перехідного процесу розрахованої системи автоматичного регулювання. Процес при зміні регулюючої дії ходу.
контрольная работа [1,1 M], добавлен 05.02.2013
