Розробка проекту виготовлення дитячої куртки повсякденного призначення

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Державну промислову політику в швейній промисловості спрямовано на досягненням якісно нового рівня розвитку галузі, задоволення потреб населення, зростання обсягів зростання обсягів виробництва і підвищення конкурентоспроможності промислової продукції.

Впродовж останніх років швейна промисловість України перебуває у складному фінансово-економічному становищі. Діюча система оподаткування та експансія товарів імпортного походження, що набула загрозливих розмірів, не створює умов для плідної роботи та залучення інвестицій.

Для ефективного розвитку швейної промисловості,випуску конкурентоспроможної продукції вирішальне значення має залучення грошових коштів на технічне переоснащення підприємств. Перед працівниками швейної промисловості країни стоїть відповідальне завдання задовольнити потреби населення в швейних виробах.

Ефективність галузі також залежить від багатьох економічних факторів та раціонального розміщення її підприємств. Для легкої промисловості характерна менш виражена, порівняно з іншими галузями, територіальна спеціалізація, бо практично в кожній області є ті чи інші її підприємства.

Фактори розміщення підприємств даного комплексу різноманітні, проте можна виділити головні:

- сировинний, який впливає на розміщення підприємств з первинної переробки сировини: наприклад, льонопереробні фабрики розміщені в районах вирощування льону, вовняно миючі підприємства - в районах вівчарства, підприємства з первинної обробки шкіри - біля м'ясокомбінатів;

- споживчий, так як готова продукція деяких підгалузей легкої промисловості менш транспортабельна порівняно з напівфабрикатами. Наприклад, дешевше постачати пресований бавовник-сирець, ніж бавовняні тканини;

- трудоресурсного забезпечення, який передбачає наявність професійно підготовлених трудових ресурсів, бо всі галузі легкої промисловості працеємні. Історично склалось так, що в її галузях використовується переважно жіноча праця (до 90%). Проте в регіонах необхідно враховувати можливість використання і жіночої, і чоловічої праці (тобто, розвивати легку промисловість у районах зосередження важкої індустрії і навпаки).

Нині на розміщення легкої промисловості великий вплив справляє науково-технічний процес. Це відбивається, перш за все, на концентрації текстильного виробництва, зміні його сировинної бази. Натуральні волокна поступово витісняються хімічними. Велика кількість тканин виробляється із сумішей натуральних і хімічних волокон. Вовняне, бавовняне, шовкове, трикотажне виробництво орієнтується на сировину і споживача, взуттєве і швейне - на споживача, лляне - на сировину.

Випуск товарів для населення повинен базуватись на використанні досягнень науково-технічного прогресу, який дозволяє не тільки підняти на новий рівень якість товарів, але і розширити їх асортимент.

В останні роки швейна промисловість стала все більше перетворюватись у високо ефективну галузь. Кожен рік на підприємствах впроваджується більш як сто тисяч одиниць нового обладнання, іде забезпечення підприємств новою технікою, яка супроводжується механізацією виробництва. Завдяки науково-технічному прогресу швидкими темпами розвивається і покращується не лише становище на швейних підприємствах, але й прогресує розвиток моди в непередбачених і розгалужених напрямках.

Важливою передумовою успішної діяльності підприємств легкої промисловості в умовах ринкової економіки може бути скорочення термінів впровадження нових моделей, підвищення вимог до якості одягу, орієнтування виробництва на ринок збуту та конкуренцію.

Однією з позитивних рис у роботі швейної промисловості є те, що українські підприємства намагаються зберегти свої позиції на зовнішньому ринку, що свідчить про конкурентоспроможність їхньої продукції на ринках розвинених країн Європи і СНД.

Сучасний стан швейної промисловості України, а також загострення конкуренції на світовому ринку за умов його глобалізації потребують здійснення державою системних кроїв по забезпеченню конкурентно-спроможності галузі. Перспектива роботи галузі полягає у збільшенні частки вітчизняних товарів на внутрішньому ринку та у зростанні експорту продукції власного виробництва. Це можливо завдяки впровадженню сучасного обладнання, ліцензійних та малоопераційних технологій, використання комп'ютерних технологій на всіх етапах виготовлення швейних виробів, набути досвіду роботи на основі співпраці із закордонними фірмами-замовниками.

Провідною галуззю легкої промисловості є текстильна промисловість, яка представлена бавовняними, вовняними та лляними виробництвами.

Щодо обсягу виробництва тканин, то вони мізерні: лише 6% від результатів 2010 року. З 245 підприємств понад 30% простоюють, а на працюючих - завантаженість до еквіваленту повної зайнятості становить 10 - 50%.

Перспективи розвитку легкої промисловості визначаються Комплексною програмою розвитку виробництва товарів народного споживання і сфери послуг, яка призначена сприяти успішному виконанню основних напрямків економічного і соціального розвитку України.

В якості основного двигуна інтенсифікації виробництва, який висуває на перший план кардинальне пришвидшення науково технічного прогресу. Тому, метою курсового проекту є наукове обґрунтування вибору матеріалів для виготовлення дитячої куртки з урахуванням всіх властивостей виробу і матеріалів, які в значній мірі визначають якість швейного виробу, його зручність, естетичний вигляд та стійкість при експлуатації.

1. Вибір та характеристика моделі швейного виробу

Побачивши людину, ми в першу чергу звертаємо увагу на її одяг. Так наша психологія, таке наше сприйняття світу. Дизайнери, розуміючи це, з особливим зусиллям працюють над новими колекціями. Вони постійно радують нас своїми новинками, в яких нерідко зустрічаються відгомони минулого.

Майбутня мода народжується із свого минулого. Ностальгія до сих пір головне джерело сучасного дизайну і його головні протиріччя. Сміливість інтерпретації образів минулого і відповідні матеріали - єдиний шлях здатний зламати уніфікацію і монотонність в сучасній моді.

Сучасна мода, як і людське життя, різноманітна. Сучасний гарний одяг не можливо спроектувати без урахування принципів художнього моделювання одягу. Сучасний одяг - це результат багатовікового досвіду людини, один з її найдавніших винаходів, складова частина матеріальної і духовної культури суспільства. Впродовж останніх десятиліть мода, як універсальне явище виходить за межі будь якого окремого виду діяльності, тому вимагає нестандартного підходу.

Хоча мода нестримно рухається вперед, цей сезон відомі дизайнери називають пам'яттю про минуле і особливо популярними є стилі минулих років. У теперішньому часі мода постійно змінюється, потребує різноманітних ідей. Але, як би вона не змінювалась, вона завжди повторюється, додаючи тільки до кожного силуету або фасону сучасні.

Велику роль в довершенні образу відіграє колір. Колір присутній завжди і в усьому. Він є важливим засобом у композиції одягу. Особливо багато його в природі. За кольором можна визначити призначення одягу: для святкувань можна використовувати яскраві і насичені кольори, а для повсякденного призначення можна використати більш темні кольори, оскільки діти постійно у русі. У плані кольору в цьому році популярні золотий, срібний, бежевий і ріні пастельні тони.

Дитячий одяг повинний відрізнятися надійністю і зручністю в експлуатації, відповідаючи останнім тенденціям дитячої моди і вимогам ГОСТ. Для цього виробники застосовують спеціальні матеріали і технології для підвищення комфортності і безпеки дитячого одягу. Оригінальний дизайн дитячого одягу, який розробляється дизайнерами фірмами, робить продукцію цікавою, як для маленьких модників, так і їх батьків.

Матеріал повинен бути еластичним і не щільним, що дозволить його складати в кілька разів, і не боятися, що це призведе до тріщин і заломів.

Щоб вибрати одяг для дітей, необхідно врахувати наступні вимоги:

1. Придбаний одяг повинен бути за розміром, не повинний бути ні великим, ні маленьким.

2. Одяг повинен повністю відповідати сезону, на який вона купується. Обрана з великого асортименту продукція, повинна бути теплою, якщо це зима і не створювати зайвого теплового ефекту в літній час. Наприклад, для дощового літа необхідний плащ. Придбаний плащ дощовик є легким варіантом одягу, який буде легко носити дитині, яка, якщо в цьому немає необхідності можна скласти в сумку. Крім цього даний варіант дозволить сховатися дитині від літньої негоди, не застудитися і не захворіти.

3. Одяг повинен бути комфортним. Діти, є істотами рухливими і під час руху нічого не повинно сковувати їх. Дозволяючи бігати і стрибати, як їм тільки заманеться.

4. Не менш важлива естетика для дитячого одягу. Для батьків зі стажем не є секретом той факт, що діти буквально "копаються", перш ніж вибрати той варіант, який з їхньої точки зору на сьогоднішній день є актуальним. Тому вибирати одяг потрібно з урахуванням думки дитини.

За підсумками направлення моди обираю модель дитячої куртки повсякденного признаачення, яка зображена на рисунку 1.1.



Малюнок 1.1

Куртка дитяча для дітей дошкільного віку, прямого силуету, з котонової тканини жовтого кольору; на підкладці утеплюючій прокладанням.

Довжина - до лінії стегон.

Спинка - суцільновикрояна зцентральною застібкою на блискавку довжиною 50 см.

Пілочка - з рельєфами, які починаються з ліфа і до низу виробу.

Оздоблюючи елементи - оздоблювальна строчка по верхньому зрізу ліфа і по рельєфам.

Перед - з відривний кокеткою незалежності до середини пройми, з центральною застібкою п'ять гудзиків, з прорізною кишенею в раці лише на рівні талії;

>Спинка - із середнім швом, з відривний кокеткою в незалежності до середини пройми,

>Рукава ,одношовні, прямі.

Комір - типу стійка.

По лінії низу, лінії приточування кокетки, середньому шву, лініях втачивания рукавів прокладено оздоблювальна рядок. Низ куртки і низ рукавів сосборен на гумку шириною3 см.

Куртка розроблена для сучасної дитини. В даній моделі рекомендується використовувати тканини яскравих тонів. Цілісність моделі досягається завдяки дотриманню єдності композиції, форми, кольору, підбору тканини, призначенню виробу та загально-художнього рішення.

2. Вибір і характеристика вимог до тканини для виробу

2.1 Загальна характеристика вимог до заданого виробу

Одяг створює навколо тіла людини певний шар мікроклімату, який забезпечує певні умови для підтримки теплового балансу і температури тіла, що є необхідною умовою нормальної життєдіяльності людини, збереження її здоров'я і працездатності.

Створення одягу в умовах промислового виробництва здійснюється за рахунок визначення вимог, які застосовуються для одягу. Ці вимоги об'єднуються в споживчі та промислові.

Першу групу складають вимоги направлені на формування споживчих властивостей одягу. Від одягу споживач вимагає, щоб її властивості забезпечували функціональність, ергономічність, естетичність і надійність одягу в експлуатації, а також її отримання було економічно вигідним.

Другу групу складають промислово-економічні вимоги до одягу. Вони направлені на забезпечення високої якості виготовлення одягу при мінімальних трудових і матеріальних затратах.

Функціональні вимоги означають передусім виконання одягом своєї ролі у житті людини. У першу чергу споживач вимагає від одягу, щоб був функціональним, тобто її властивості забезпечували виконання головних і другорядних функцій одягу, обумовлених її призначенням. Від одягу вимагають, щоб вона була здатна володіти деякою універсальністю.

Ергономічні вимоги передбачають якнайбільш точну відповідність внутрішньої форми одягу формі тіла людини, забезпечення зручності і комфорту людини, а також відповідного під одягового мікроклімату.

Естетичні вимоги до одягу включають художнє оформлення одягу, підбір матеріалів по кольору, рисунку, оздобленню, пропорціям частин одягу. Естетичні вимоги передбачають забезпечення одягом гарного, художньо-естетичного вигляду його власнику, відповідність його смаку, віку і психологічним особливостям споживача. Естетичні вимоги займають особливе місце при оцінці якості одягу, як предмету особистого споживання. Ці вимоги визначаються досконалістю композиційного і кольорового вирішення моделі, новизною моделі, товарним видом. Одяг повинен відповідати вимогам направлення моди.

Надійність одягу - це експлуатація одягу на протязі заданого часу у визначених умовах носіння. Кожен виріб піддається зносу під дією різних факторів: світло-погоди, багатократного прання, механічних і фізико-механічних дій. Різні дільниці одягу піддаються зносу неоднаково. Найбільший знос отримують вироби на згинах, на швах. Одяг повинен забезпечити не тільки опір зносу, а також зберігати і форму деталей, яку отримали в процесі обробки. Одяг повинен бути гнучким і м'яким, щоб не утворювати складності при виконанні різних рухів людини.

Велике значення мають експлуатаційні вимоги, які забезпечують відповідність виробу умовам праці або відпочинку і міцність в експлуатації. Одяг повинен забезпечувати свободу руху і дихання людини, опір зусиллям, які діють на деталі виробу і їх з'єднання.

Гігієнічні вимоги до одягу включають захист тіла від дії неприємних факторів зовнішньої середи, від механічних пошкоджень, забезпечення нормальної життєдіяльності організму (шкіряне дихання, газообмін, видалення поту), піддержання теплового балансу(стабільну температуру на поверхні тіла людини).

Гігієнічні вимоги - це передусім вимоги до гігроскопічності, повітропроникності і паро-проникності матеріалу, це забезпечення підтримання фізіологічного здоров'я людини. Гігієнічні показники визначають відповідність матеріалів і виробів гігієнічним умовам життєдіяльності людини. Ці вимоги реалізуються проектуванням одягу, який забезпечує постійні параметри під одягового мікроклімату шляхом використання фізичних властивостей матеріалів.

Другу групу складають вимоги промислово-економічні. Вони направлені на забезпечення високої якості виготовлення одягу при мінімальних трудових і матеріальних затратах

Промислові вимоги до одягу - це економія матеріалу і зменшення трудомісткості обробки виробів, які являються основними факторами,які забезпечують зниження собівартості виробів. Тому вироби для виробництва повинні бути економічні і технологічні.

Економічна модель характеризується мінімальною площиною деталей виробів і мінімальними відходами матеріалу при розкрої.

Технологічність виробу - це зменшення трудомісткості обробки за рахунок ліквідації окремих операцій, спрощення способів обробки, утворення умов для максимальної механізації технологічних процесів і підвищення продуктивності труда.

У дитячій куртці, що вивчається у курсовому проекті необхідно поєднати всі вимоги, щоб виріб відповідав призначенню, вимогам споживача і підприємства.

Оскільки даний виріб повсякденного призначення і використовується кожен день , то в першу чергу увага споживача спрямована на зовнішній вигляд виробу, тобто на естетичні, потім на гігієнічні, технологічні, зносостійкі і економічні вимоги.

2.2 Загальна характеристика властивостей досліджуваної тканини для заданого виробу

Властивості текстильних матеріалів відіграють важливу роль на всіх етапах виробництва швейних виробів. Всі властивості текстильних матеріалів різного призначення умовно класифікують на:

1. геометричні властивості і вагові характеристики;

2. механічні властивості;

3. фізичні властивості;

4. формувальна здатність;

5. зносостійкість матеріалів.

Загальна характеристика геометричних властивостей і вагових характеристик.

Геометричні властивості визначають розмірні характеристики матеріалу. До них відносяться - товщина, ширина, довжина.

Під товщиною матеріалу прийнято розуміти відстань між ділянками ниток, які найбільше виступають з лицьової і виворотної сторони.

Товщина текстильних матеріалів має велике значення при виготовленні швейних виробів. Її враховують при встановленні припусків до деталей одягу, визначення розходу швейних ниток на машинній строчці, розрахунку висоти настилів тканин в розкрійному цеху. Від товщини тканини залежить її теплові властивості, повітропроникність, драпірування, жорсткість. Товщина матеріалу впливає на призначення виробу, на вибір моделі і її конструкцію, на висоту настилу, на висоту настилу, на вибір і розхід швейних ниток, товщину голок, на частоту стібків, визначає режими ВТО. Товщина матеріалів вимірюється на приладі, який називається товщиноміром. Стандартним є товщиномір марки ТЕМ конструкції ЦНІІХБІ.

Для пошиття дитячої куртки повсякденного призначення потрібно враховувати товщину матеріалу.

Орієнтовне значення товщини тканини для дитячої куртки повсякденного призначення має знаходиться в межах 1 - 4,5 мм.

Ширина матеріалу - це відстань між двома її кромками, заміряна разом з кромками або ж без них(ворсові тканини) в напрямку, перпендикулярному поздовжньому напру матеріалу.

Розрізняють стандартну, фактичну, раціональну ширину матеріалів. Промисловістю виробляються тканини різної ширини. При розкрої деталей швейних виробів не всі ширини забезпечують одержання мінімальних між лекальних відходів, тобто не всі ширини являються раціональними.

Раціональною називається ширина, яка забезпечує при розкрої виробів мінімальний процент між лекальних випадів.

Для виготовлення дитячої куртки повсякденного призначення раціональною шириною є 30 - 56 см.

Довжина матеріалу - це відстань між двома кінцями куска матеріалу. Текстильна промисловість випускає матеріали різної довжини. Вона може бути раціональною і нераціональною.

Для виготовлення дитячої куртки повсякденного призначення необхідно мати кусок раціональної довжини тканини 0,62 м при ширині 0,56 м.

До вагових характеристик належать лінійна та поверхнева густина. Лінійна густина матеріалів для одягу характеризує масу погонного метру матеріалу при його фактичній ширині, а поверхнева густина характеризує масу одиниці площі матеріалу.

Вагові характеристики відіграють важливу роль при оцінці якості і вибору матеріалу для швейних виробів. Ці характеристики строго регламентуються в нормативно-технічній документації на матеріал. Відхилення лінійної та поверхневої густини від нормальної розглядається як дефект.

Для виготовлення дитячої куртки повсякденного призначення орієнтовне значення поверхневої густини тканини повинно бути в межах 200 - 300г/м2.

Механічні властивості - це комплекс властивостей котрі визначають відношення матеріалу до дії різних сил, які прикладені до нього, їх здатність чинити опір дії прикладених до них механічних зусиль, які визивають деформації розтягу, згину. стиску, кручення, тертя.

Показники механічних властивостей матеріалу використовують при оцінці якості виробів, характеризують здатність отримувати і зберігати форму і розміри виробу. На даний час для оцінки механічних властивостей матеріалу використовують більше ніж 50 різних характеристик, котрі ділять на три класи в залежності від повноти виконання циклу "навантаження-розвантаження-відпочинок".

Розрізняють характеристики трьох класів:

1. Напівциклові - одержуються при однократній дії частини циклу - навантаження;

2. Одноциклові - одержуються при однократній дії повного циклу: навантаження-розвантаження-відпочинок;

3. Багатоциклові - одержуються після багатьох дій повного циклу на тканину.

Характеристики механічних властивостей поділяють на типи в залежності від виду деформації: розтяг, згин, стиск, кручення, тертя.

При експлуатації побутового одягу найчастіше зустрічаються такі типи деформацій, як напівциклові розривні при одновісному розтягуванні. Показники напівциклових характеристик встановлюють при розриванні матеріалу на розривних машинах, де вказуються показники розривного навантаження і розривного видовження.

Розривне навантаження - це зусилля, яке видержує матеріал при розтягуванні його до розриву.

Розривне видовження - це приріст довжини розтягувальної проби матеріалу до моменту її розриву.

Для всіх текстильних матеріалів показники розривного навантаження і розривного видовження являються важливими стандартними показниками. Показники механічних властивостей текстильних матеріалів широко використовується в виробництві швейних виробів.

Для дитячої куртки повсякденного призначення орієнтовні значення становлять:

розривне навантаження 36-108 даН по основі і 37-98 даН по утоку.

розривне видовження 7- 22 %.

роздиральне навантаження 2 даН.

Для порівняльної оцінки механічних властивостей текстильних матеріалів використовують відносні характеристики, які розраховують за формулами на основі абсолютних значень розривного навантаження і розривного видовження.

Важливою характеристикою міцності матеріалів, які в процесі експлуатації піддаються дії зосереджених на малій ділянці навантажень (на кінцях кишень, прорізних петель тощо) є роздиральне навантаження.

Роздиральне навантаження - це зусилля, яке необхідне для розриву спеціально надрізаної смужки тканини.

До напівциклових нерозривних деформації згину відносяться властивості тканини таки, як жорсткість при згині та здрапірування.

Жорсткістю при згині матеріалів називається здатність матеріалу чинити опір умовно-пружній деформації, яка викликана дією прикладених сил.

На жорсткість при згині текстильних матеріалів впливає їх волокнистий склад, структура, властивості волокон і ниток, також структура і обробка самого матеріалу. Жорсткість волокон і матеріалів росте із збільшенням їх товщини. Зі збільшенням крутки ниток збільшується жорсткість, тому в напрямку ниток основи, які мають більш високу крутку чим нитки утоку жорсткість тканини при згині більше, чим в діагональному напрямку і напрямку утоку. При виборі матеріалів для виробу необхідно враховувати його жорсткість. Матеріали для виробів строгих форм, прямого силуету повинні мати достатню жорсткість при згині. Матеріали для одягу з м'якими складками чи зборками повинні характеризуватися малою жорсткістю.

Здрапіруванням називається здатність текстильних матеріалів у підвішеному стані утворювати м'які рухомі складки під дією власної ваги.

Здрапірування залежить від гнучкості матеріалу і його маси. При збільшені поверхневої густини матеріалу його здрапірування покращується. Показник здрапірує мості має важливе значення для пальтових, сукняних і костюмних виробів і враховується при виборі для них матеріалів. Матеріали для суконь, блуз, які потребують м'яких ліній, зборок, складок повинні мати найбільшу м'якість і кращу здрапірувальність.

Для дитячої куртки повсякденного призначення обраної моделі орієнтовні показники тканини повинні бути:

- жорсткість при згині до 4000 - 9000 мкН•см2,

- коефіцієнт драпірування 45-65 % (задовільна).

До одноциклових нерозривних характеристик деформації згину відносяться властивості незминання і зминання тканини.

Незминання - це здатність матеріалів чинити опір згину та стисненню і поновлювати свій початковий стан після зняття прикладеного зусилля, яке визиває його згин та стиснення.

Зминання - це властивість текстильних матеріалів під дією деформації згину утворювати незникаючі складки і морщини. Здатність матеріалів чинити опір залежить від його жорсткості, а здатність розпрасовуватись, поновлюючи свій початковий стан - від пружних властивостей і частково високо еластичних деформацій, що мають короткий період релаксації. Зминальність е наслідком прояву матеріалів пластичних і високо еластичних деформацій, що мають великий період релаксації. Зминання тканини залежить також від її густини. Тканини з великою густиною легше зберігають форму. Матеріали в вологому стані і при повішений температурі легко зминаються. Визначення зминальності і незминальності матеріалів можливо виконувати методами орієнтованого і неорієнтованого зминання. Показники незминальності і зминальності текстильних матеріалів мають важливе значення при виготовленні одягу і його експлуатації.

Для дитячої куртки повсякденного призначення орієнтовні значення незминання тканини повинні становити не менше 30-45%, тобто тканина повинна відноситися до 2 або 3 групи тканин, тобто бути малозминальною або середньозминальною.

В процесі виробництва текстильних і швейних виробів матеріали дотикаються один до другого та з іншими поверхнями. Сили тангенціального опору, які виникають при цьому, впливають на можливість зміщення ниток в тканинах, зміщення ниток по зрізам швів і на опір матеріалів проколу голкою.

Від тертя залежать умови виконання і параметри багатьох технологічних операцій виготовлення швейних виробів (настилання матеріалів і їх розрізання, зшивання на швейних машинах), а також вибір конструкції швів, методів обробки відкритих зрізів матеріалів.

В залежності від тертя визначається призначення матеріалу. Наприклад, в якості підкладки використовуються матеріали з малим тангенціальним опором. Сили тангенціального опору утримують нитки в тканинах, попереджують їх зміщення. Якщо сили тангенціального опору недостатні, щоб протистояти механічним зусиллям, які зазнає тканина, нитки зсуваються і осипаються.

Опір матеріалів проколу голкою (прорубування) проявляється безпосередньо в швейному виробництві при з'єднанні деталей одягу на швейних машинах. При проколі матеріалу голка може попасти в нитку і при цьому частково чи повністю зруйнувати її. Часткове руйнування нитки називається прихованою прорубністю, повне руйнування - явною прорубністю.

Для дитячої куртки повсякденного призначення тканина повинна мати орієнтовне значення:

- явного прорубування не більше 5 пошкоджень на 100 проколів голкою, тобто тканина повинна відноситися до 1 групи - мала прорубуванність;

- не повинна обсипатися і розсуватися.

Фізичні властивості - це здатність текстильних матеріалів до поглинання і проникнення вологи, теплофізичні і електричні властивості. До групи фізичних властивостей відносяться характеристики за допомогою яких людина почуває себе зручно і комфортно в одязі. Сукупність фізичних властивостей текстильних матеріалів, які мають властивості захищати тіло людини від впливу навколишнього середовища називаються гігієнічними властивостями. Одними із важливих фізичних властивостей текстильних матеріалів являються гігроскопічні властивості - це здатність текстильних матеріалів поглинати і віддавати водяні пари і воду. Здатність текстильних матеріалів пропускати повітря, пар, воду називаються проникністю.

Повітропроникність - це здатність матеріалів пропускати повітря. Повітропроникність матеріалів забезпечує вентиляцію між одягом і тілом, що важливо для літнього і спортивного одягу.

Вологопроникність - здатність текстильних матеріалів проводити вологу з середовища з підвищеною вологістю повітря в середовище з пониженою вологістю повітря. Ця характеристика являється однією з важливих гігієнічних властивостей. Завдяки цієї властивості забезпечується вивід залишкової пароподібної чи крапельної вологи із-під шару одягу.

Пилопроникність. Текстильні матеріали в процесі носіння виробів здатні пропускати чи затримувати в своїй структурі частинки пилу Це призводить до забруднення як самих матеріалів, так і шарів одягу, які знаходяться під ним.

Для дитячої куртки повсякденного призначення найбільш важливими можна виділити такі гігієнічні властивості, як вологість, гігроскопічність та повітропроникність.

Для дитячої куртки повсякденного призначення комфортні орієнтовні значення основних гігієнічних властивостей тканини повинні бути:

- вологість 6% (при відносній вологості повітря 65%);

- гігроскопічність не менше 6% (при 100% відносної вологості повітря).

- повітропроникність не менше 100 дм/м2с - низька.

В групу гігієнічних властивостей входять і теплофізичні властивості. Ці властивості є не менш важливі і серед них це теплостійкість і термостійкість. В процесі виробництва текстильних матеріалів і виготовлення з них швейних виробів, а також в умовах носіння одягу матеріали піддаються дії високих температур. І їх стійкість відносно цих температур визначається теплостійкістю і термостійкістю.

Бавовняна тканина для дитячої куртки повсякденного призначення повинна мати:

- температуру теплостійкості - 117-220С;

- температуру термостійкості - 350С.

Оптичними властивостями матеріалів називають їх властивість кількісно і якісно змінювати світловий потік. В результаті взаємодії матеріалу на світловий потік проявляються такі властивості як колір, блиск, прозорість, білизна. Оптичні властивості текстильних матеріалів мають велике значення при оцінці зовнішнього вигляду дитячого одягу. Вони дозволяють виявити і підкреслювати або навпаки скривати фактуру матеріалу, силует, конструктивні особливості виробу, об'єм фігури людини.

Електризування - властивість матеріалів в деяких умовах накопичувати на поверхні статичну електрику. Синтетичні матеріали здатні до електризування, тому для одягу, що проектується це дуже важлива характеристика тканини, яку необхідно враховувати.

До групи фізичних властивостей відноситься усадка - зміна лінійних розмірів текстильних матеріалів.

При усадці матеріали звичайно зменшують свої розміри, значно рідше розміри матеріалу збільшуються. Великий вплив на прояв усадки має будова тканини, а особливо її товщина. Із зменшенням товщини значно збільшується усадка, яка впливає на формостійкість швейних виробів в процесі носки і визиває ряд ускладнень в технологічному процесі їх виробництва. При конструюванні швейних виробів необхідно передбачувати припуски, які враховують усадку матеріалу в готовому виробі і при волого-тепловий обробці в процесі виробництва.

Для дитячої куртки повсякденного призначення тканина за усадкою повинна бути або без усадочна (1,5% по основі і утоку), або мало усадочна ( 3,5% по основі і 2,0% по утоку).

Формувальні властивості. Одне з головних завдань, які вирішуються в процесі проектування і виготовлення швейних виробів - утворення стійкої об'ємної форми одягу з плоских матеріалів. Здатність текстильного матеріалу до формоутворення визначається його механічними властивостями, здатністю до різних видів деформації - розтягу, стиску, згину, потоншенню.

Щоб закріпити форму матеріалу в деталях виробу можна використовувати два методи. Один полягає у склеюванні та скріпленні ниток і волокон в новому стані, а інший полягає у фіксації макромолекул шляхом утворення стійких міжмолекулярних зв'язків.

Для тканини, з якої буде виготовлятись дитяча куртка доцільно використовувати комбіновані способи формоутворення такі, як конструктивний і технологічний метод.

Зносостійкість матеріалів. Під зносостійкістю текстильних матеріалів розуміється їх здатність певний час чинити опір дії комплексу руйнуючих факторів (механічних, фізико-хімічних, біологічних), які діють не тільки під час носки, але й при пранні, ВТО, хімчистці та зберіганні. Знос матеріалів що відбувається в часі викликає зміни в мікроструктурі і макроструктурі матеріалів. Ці зміни погіршують властивості матеріалів, призводять до руйнування. Зносостійкість залежить як від "грубої" структури, так і від "тонкої" структури волокон і елементарних ниток, від особливостей хімічного складу волокон, їх молекулярної і над молекулярної структури. На зносостійкість тканини впливають вид переплетення і величина опорної поверхні. Великий вплив на зміну зносостійкості текстильних матеріалів мають барвники, які використовуються при оздобленні. Ще дуже важливим фактором, який впливає на знос є стирання і втома від багатьох деформації. Стирання проходить внаслідок тертя об навколишні предмети, що призводить до руйнування тканини. Впливають на знос матеріалів і такі подразники, які приводять до старіння матеріалів, а також процеси прання, світло погоди, гниття та пошкодження комахами. [5,6].

Тканина для дитячої куртки повсякденного призначення повинна мати стійкість до тертя не менше 250 циклів стирання до утворення дірок.[ 5].

Отже, тканина для дитячої куртки повсякденного призначення повинна бути легкою, міцною при розтягуванні, не жорсткою, мати задовільне або погане здрапірування, бути незминальною або молозминальною, бути гігієнічною, бути без усадочною або мало усадочною, стійкою до тертя і прання, не обсипатися і не розсуватися, мати красивий і яскравий зовнішній вигляд.

3. Лабораторне вивчення будови і властивостей досліджуваного матеріалу для заданого виробу

3.1 Визначення характеристик будови і структури тканини

Визначення волокнистого складу досліджуваної тканини.

За допомогою реакції горіння було визначено волокнистий склад досліджуваної тканини.

Запропонована тканина при наближенні її до полум'я горить яскравим полум'ям зі специфічним запахом горілого паперу, утворюючи при цьому сіру золу, яка легко розсипається. Якщо полум'я загасити то волокна інтенсивно тліють з виділенням диму. На дотик досліджувана тканина м'яка, тепла, має матовий зовнішній вигляд.

Отже, досліджувана тканина виготовлена з натурального волокна рослинного походження бавовни.

Тканина виготовлена з ниток основи і утоку. За способом прядіння тканина гребінна, так як основна і утокова нитки тонкі, щільні, рівномірні, компактні з гладкою поверхнею. За будовою однониткова пряжа.

Текстильна нитка - це мононитка, яка являє собою одиночну нитку, яка не ділиться у поздовжньому напрямку без руйнування. Визначення характеристик товщини ниток основи та утоку Для визначення характеристик товщини ниток основи і утоку від зразка досліджуваної тканини розміром 50х100 мм відділяю 50 ниток основи довжиною 100 мм і 100 ниток утоку довжиною 50 мм. Отримані пучки ниток основи і утоку зважую на торсійних вагах і розраховую характеристики. До основних характеристик товщини пряжі і ниток відносяться: лінійна густина ниток основи і утоку, метричний номер, діаметр. Лінійна густина ниток (пряжі) визначається, як відношення маси ниток до їх довжини по формулі:

Т==1000 ,текс(г/км),

де Т - лінійна густина ниток (пряжі), текс;

l1 - довжина ниток (пряжі), км;

m - маса ниток (пряжі), г;

1000- коефіцієнт для переводу метрів в кілометри;

l - довжина ниток (пряжі), м.

T0== 23,4 текс,

Ту=текс.

Метричний номер - це характеристика зворотна лінійної густини і визначається як відношення довжини ниток (пряжі) до їх маси, по формулі:

N= , м/г.

N0==42,7 м/г,

Nу= 29,2 м/г.

Між лінійною густиною і метричним номером існує залежність

ТЧN =1000.

Т0N0 =23,4Ч 42,7=999,18, ТуNу =34,2 Ч 29,2=998,64.

Діаметр ниток основи і утоку розраховуємо за формулою:

dр=, мм

де dр - розрахунковий діаметр ниток, мм;

Т - лінійна густина ниток, текс;

А - коефіцієнт, який залежить від об'ємної маси і будови ниток.

Для досліджуваної тканини А=1,19…1,26, прийнято 1,19.

dо 0,18мм;

dу =0,22 мм.

Визначення переплетення основної тканини

Переплетення досліджуваної тканини я виконала по малюнку, який виконувала в наступному порядку. Спочатку на зразку тканини я визначила напрямок ниток основи і утоку, лицевої та виворітної сторін. Потім зачищаючи бахрому вдовж ниток основи і утоку, голкою я відсовувала нитку утоку по бахромі і роздивлялася її через лупу. На папері в клітинку замалювала переплетення утокової нитки на горизонтальному ряду клітинок, вертикальний ряд відповідає нитці основи. Потім висмикувала першу нитку утоку та відсовуючи другу, та в тому ж порядку повторила її зарисовку. Так я продовжувала до тих пір доки повністю я не замалювала переплетення двох рапортів по нитці утоку.

Полотняне переплетення має: рапорт по основі (Ro)=2нитки, рапорт по утоку (Ry)=2 нитки, зсув(S) = 1.

Переплетення тканини характеризується частим переплетенням між собою ниток по основі та утоку, на поверхню тканини виводиться однакова кількість основних та уточних перекриттів однакової довжини, які розташовані у шаховому порядку. Досліджувана тканина має однакову структуру лицевої та зворотної сторін. Тканина, що досліджується відноситься до класу головних або простих переплетень. Рапортом переплетення називають кількість ниток, які утворюють закінчений малюнок переплетення: Ro = Ry = 2 ниткам, S = 1.

Визначення кількості ниток на 100 мм довжини тканини

До основних характеристик структури і будови матеріалів відносяться: густина по основі і по утоку, лінійне заповнення, поверхневе заповнення, об'ємне заповнення, заповнення по масі, загальна пористість, характер опорної поверхні.

Густиною називається абсолютна кількість ниток основи і утоку, розміщених на 100 мм довжини або ширини тканини. Для визначення густини тканини використовуємо стандартний метод, який полягає в тому, що підраховують кількість ниток по основі і по утоку на пробі досліджуваної тканини розміром 50Ч100 мм.

За стандартом рекомендується два способи визначення густини тканини: за бахромою та шляхом витягування ниток.

В курсовому проекті густина визначалась шляхом витягування ниток.

Густина тканини по основі і утоку складає:

П0=460 ниток,

Пу=282 ниток.

Для порівняння густини, яка одержана з ниток різної товщини, визначаю характеристики заповнення і наповнення тканини.

Лінійне заповнення:

Лінійне заповнення характеризує густину тканини у відсотках від максимально можливої з урахуванням товщини ниток і показує, яка частина площі тканини заповнена паралельно розташованим ниткам основи і утоку:

де Е0, Еу - лінійне заповнення по основі і утоку;

Т0,Ту - лінійна густина ниток основи і утоку;

П0, Пу - густина ниток основи і утоку на 100 мм тканини;

А - коефіцієнт, який залежить від виду волокон.

Для досліджуваної тканини А=1,19…1,26, прийнято 1,19.

За розрахунками видно, що лінійне заповнення по основі більше ніж по утоку.

Поверхневе заповнення:

Поверхневе заповнення вказує, яка частина тканини заповнена нитками двох систем з урахуванням накладання ниток одна на одну при переплетенні і тому їх проекція менша за суму площі, яка заповнена кожною системою окремо:

Еs=Е0+Еу-0,01Е0Еу, %.

де Еs - поверхневе заповнення, %.

Еs=83,8+62,1-0,01Ч83,8Ч62,1=93,8

Об'ємне заповнення:

Об'ємне заповнення показує яку частину об'єму тканини складає об'єм ниток основи і піткання:

Еv=100 %;

де Еv - об'ємне заповнення тканини, %;

- об'ємна маса (вага) тканини, мг/мм3;

- об'ємна маса (вага) ниток основи і утоку, мг/мм3.

Для бавовни прийнято = 0,8…0,9,прийнято 0,8. мг/мм3[6].

Ev=Ч100=73,8 %.

Об'ємна маса:

Об'ємна маса тканини, показує вагу одиниці об'єму тканини і визначається за формулою:

, мг/мм3;

де m - об'ємна маса тканини, мг/мм3;

m - вага зразка тканини, г;

l1 і l2 - довжина та ширина зразка, мм;

b - товщина зразка, мм.

m=1040 мг, l1=100 мм, l2=50 мм, b= 0.35 мм.

дm0,59 мг/мм3;

Заповнення по масі:

Заповнення за масою визначається, як відношення об'ємної маси тканини, до густини речовини (питома вага) волокна:

Еm= Ч100 , %;

де Em - заповнення за масою, %;

дm - об'ємна маса тканини, мг/мм3;

- густина речовини (питома вага) волокон, мг/мм3.

Для тканини із бавовняних волокон густина речовини волокон становить 1.52 мг/мм3.

Em=Ч100 = 38,8 %.

Загальна пористість характеризується об'ємом тканини, яка не заповнена волокном:

, %

де R - загальна пористість, %.

Для обраної тканини із бавовняних волокон =1.52 мг/мм3.

.

Опорною поверхнею тканини називається площа його контакту матеріалу з площиною оточуючих речей. Структура та розмір опорної поверхні вносить суттєвий вплив на експлуатаційні властивості матеріалу для одягу.

Опорну поверхню досліджуваної тканини визначаю візуально, по характеру переплетення. Досліджувана тканина має низьку опорну поверхню, так як переплетення полотняне. Що до експлуатаційних властивостей, то можна передбачити низьку стійкість до тертя цієї тканини.

Визначення виду оздоблення основної тканини

Зовнішнім оглядом встановлюю, що досліджувана тканина має гладкофарбований вид оздоблення, з м'яким оздобленням , яке надає тканині блиску.

Зведені технічні показники структури і будови досліджуваної тканини представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Технічні показники будови і структури досліджуваної тканини

№п/п	Назва показника	Одиниця вимірювання	Значення показника досліджуваної тканини
			Основа	Уток
1	Волокнистий склад	-	бавовна
2	Вид ниток (пряжі)	-	гребінна
3	Лінійна густина ниток (пряжі)	текс	23,4	34,2
4	Метричний номер ниток (пряжі)	м/г	42,7	29,2
5	Діаметр ниток (пряжі)	мм	0,18	0,22
6	Переплетення	-	полотняне
7	Кількість ниток на 100 мм довжини	шт.	460	282
8	Лінійне заповнення	%	83,8	62,1
9	Поверхневе заповнення	%	93,8
10	Об'ємне заповнення	%	73,8
11	Заповнення по масі	%	38,8
12	Загальна пористість	%	61
13	Опорна поверхня	-	низька
14	Вид оздоблення	-	гладкофарбована

3.2 Визначення характеристик властивостей тканини

Визначення геометричних властивостей і вагових характеристик.

Розмірні характеристики матеріалів визначаються їхніми геометричними властивостями: шириною, довжиною, товщиною.

Шириною матеріалу - це відстань між двома її кромками, заміряна з кромками або без них (ворсові тканини) в напрямку, перпендикулярному поздовжньому напряму матеріалу.

Досліджувана тканина має ширину 150 см. Вона н є раціональною для моделі, що проектується, так як буде давати мінімальний відсоток міжлекальних відходів при розкрої.

Ширину тканини було виміряне сантиметровою стрічкою.

Довжина матеріалу - це відстань між двома кінцями куска тканини. Довжина досліджуваної тканини для заданого виробу повинна бути 0,62 м. Цей кусок буде раціональним, тому що буде розкроєний без залишку. Довжину було виміряне сантиметровою стрічкою.

Товщина матеріалу - це відстань між ділянками ниток, які найбільш виступають з лицевої та виворотної сторони.

Товщину матеріалів для одягу прийнято визначати на приладах, що називаються товщиномірами.

Товщину досліджуваної тканини вимірювала на товщиномірі марки ТЕМ ЦНДХБУ.

Цей прилад складається з двох пластин - нижньої нерухомої і верхньої рухомої, з'єднаної з індикатором, що вказує на товщину. Проте, товщина матеріалу на окремих ділянках може бути різною, тому для визначення товщини матеріалу проводять десять вимірювань у різних ділянках зразка і визначають середнє арифметичне значення.

Вагові характеристики текстильних матеріалів визначаються показниками лінійної і поверхневої густини.

Лінійна густина матеріалів для одягу характеризує масу погонного метра матеріалу при його фактичній ширині.

Лінійна густина визначається дослідним методом (зважуванням) і розраховується за формулою:

МL=, г/м;

де ML - лінійна густина матеріалу, г/м;

m - маса зразка, г;

lсер - середня довжина зразка приданій ширині, мм.

Маса досліджуваного зразка m = 0,7 г.

ML

Поверхнева густина матеріалів для одягу характеризує масу одиниці площі тканини (1м2).

Поверхневу густину матеріалів для одягу визначають експериментальним шляхом (зважуванням) і розраховують за формулою:

Мs=, г/м2,

де Мs - поверхнева густина, г/м2;

- середня довжина зразка, мм;

Всер - середня ширина зразка, мм;

m - маса зразка, г.

MS

Поверхневу густину тканин можна визначити розрахунковим методом, використовуючи стандартні показники густини тканин за основою і пітканням, а також лінійні густини ниток.

Без врахування згину ниток при переплетенні в тканині, поверхневу густину Мsp розраховують за формулою:

Мsp= 0,01(ТоЩо + ТуЩу), г/м2;

де: Т0, Ту - лінійна густина ниток по основі і по утоку, текс,

Щ0, Щу - густина тканини за основою і утоком ниток на довжині 10 см.

Для розрахунку використовують наступні дані:

То=23,4 текс, Ту=34,2 текс ; Що= 460, Щу= 282.

Мsp=0,01(23,4Ч460+34,2Ч282)=204,1 г/м2.

Відхилення одержаних значень поверхневої густини, одержані дослідним і розрахунковим методам визначаються за формулою:

?М = Ч100, %, г/м;

де Ms , Msp - поверхнева густина зразка, визначена дослідним і розрахунковим методами, г/м2.

?М =Ч100=1,9 %.

Відхилення не перебільшують 2%. Дослідження проведено правильно.

Для отримання найбільш повної уяви про рівномірність показників товщини тканини, отримані експериментальні значення опрацьовуємо методами математичної статистики.

При цьому розраховуємо:

а) середнє арифметичне значення:

=;мм.

де: - середнє арифметичне результаті всіх вимірів товщини,мм;

n - загальна кількість вимірів.

б) Коефіцієнт нерівності по товщині:

- середнє арифметичне результатів всіх вимірів товщини, мм;

Хср - середнє арифметичне результатів вимірів товщини, менших числового значення , мм;

n1 - число вимірів менших числового значення ;

n - загальна число вимірів.

=1,1%.

Чим менше числове значення Н, тим матеріал рівномірніший по товщині, тим вища його якість.

Результати вимірювань і розрахунків представлені у таблиці 3.2

Таблиця 3.2 - Геометричні і вагові характеристики досліджуваної тканини

Найменування матеріалу	Товщина, мм	Лінійна густина, г/м	Поверхнева густина, г/м2
		Н,%	МL	Мs	Msр	?M,%
Тканина котонова бавовняна Сер.ариф.	0,36 0,35 0,35 0,34 0,34 0,34 0,34 0,36 0,35 0,36 0,35	1,1	10,4	208	204.1	1,9

Отже, за геометричними і ваговими властивостями досліджувана тканина має: ширину 150 см, довжина куска м, товщина тканини 0,35 мм, поверхнева густина 208 г/м2.

Довжина та ширина досліджуваного матеріалу не є раціональними для виготовлення обраного виробу, оскільки буде дуже великий відсоток між лекальних випадів при розкрої.

Товщина відповідає орієнтованій і знаходиться в межах 1 - 4,5 мм. Поверхнева густина відповідає орієнтовним значенням і знаходиться в межах 200-300 г/м2.Тканина доброї якості, так як значення коефіцієнту нерівності по товщині не велике, не перевищує 2%. Отже, досліджувана тканина відповідає обраному призначенню за цими властивостями, вона легка та ефектна, її можна використовувати для виготовлення дитячої куртки повсякденного призначення.

Вивчення механічних властивостей.

Визначення міцності і видовження матеріалів при одновісному розтягуванні до розірвання.

Для визначення характеристик міцності і видовження матеріалів при одновісному розтягуванні до розірвання я використала метод малих смужок.

Для визначення розривальне навантаження і видовження цим методом я вирізала 3 зразки матеріалу по основі і 3 по утоку розміром 25х150мм. Розірвала по черзі ці зразки на розривні машині РТ-250М.

Принцип її дії полягає в тому, що досліджуваний зразок закріплюють кінцями в двох затискачах із затискною довжиною 50 мм. Швидкість опускання нижнього зажиму становить 150 мм/хв. Зажим тягне зразок, який тягне до моменту свого розриву верхній зажим, підвішений на плечі грузового ричага.

Розраховується розривальне навантаження Рр і розривальне видовження lр з урахуванням поправочного коефіцієнта з, який для лляних тканин становить зрр =1,8; зlр =0,5.

До абсолютних показників міцності і видовження при одновісному розтягуванні матеріалу до розриву відносять:

Розривальне навантаження Рр - найбільше зусилля, яке витримує матеріал в момент розірвання.

Розривне видовження lp - збільшення довжини зразка матеріалу при розтягуванні його до розривання

До відносних показників міцності і видовження при одновісному розтягуванні матеріалу до розриву відносять:

Відносне розривальне навантаження Ро, розраховується за формулою:

де Рр - розривальне навантаження, Н;

b - ширина зразка, м;

Ms - поверхнева густина матеріалу, г/м2.

Відносне розривальне видовження р, визначають як відношення абсолютно величини видовження до початкової довжини і розраховують за формулою:

p= 100%;

де lp - розривальне видовження, мм;

lo - початкова (затискна) довжина зразка, мм.

р.о=;

р.у=.

Питоме розривальне навантаження Рпит - це розривальне навантаження, яке приходиться на елемент структури матеріалу (на одну нитку основи чи піткання).

Рпит= , даН

де Щ - кількість (густина) ниток у зразку матеріалу, поздовж яких відбувається розривання. Рпит.о= 80,8/23,4 = 3.5 даН; Рпит.у= 55,4/34,2 = 1,6даН. Абсолютна робота розривання RP - характеризує кількість енергії, яка витрачається на подолання зв'язків між елементами структури матеріалу (атомами і макромолекулами, волокнами і нитками) та руйнування його цілісності.

RP=Ррlp; даНсм,

де Рр, lp - розривальне навантаження (даН) і видовження (см) відповідно;

- коефіцієнтповноти діаграми «навантаження-видовження», приймається для тканин від 0.25 до 0.75.

Для досліджуваної тканини =0.25

RP.о=80,813,50.25=272,7 даНсм;

RP.у=55,418,80.25=260,4 даНсм.

Робота розірвання rm, визначається відношенням абсолютної роботи розірвання до одиниці маси матеріалу, за формулою:

rm= ; даНсм/г,

де RP - абсолютна робота розірвання, даНсм;

m1- маса 1 м2 матеріалу, г.

rm.о=;

rm.у=

Таблиця 3.3 - Результати розрахунків міцності тканини методом малих смужок

№ з/п	Найменування характеристики	Позначення	Одиниця виміру	Чисельне значення для тканини
				Бавовняна
				основа	уток
1	Розривальне навантаження	Рр	даН	44,6	28,8
				45,1	31,1
				45,0	32,5
	Середнє арифметичне значення	Х	даН	44,9	30,8
	З урахуванням поправочного коефіцієнта hPp=1.8			80,8	55,4
2	Розривальне видовження	lp	мм	13,2	18,8
				15,5	17,2
				11,8	20,5
	Середнє арифметичне значення	Х	мм	13,5	18,8
	З урахуванням поправочного коефіцієнта hlp=0.5			6,8	9,4
3	Відносне розривне навантаження	Ро	Нм/г	15,5	10,7
4	Відносне розривальне видовження	Ер	%	4,5	6,3
5	Питоме розривальне навантаження	Рпит	даН	3,5	1,6
6	Абсолютна робота розірвання	Rp	даНсм	272,7	260,4
7	Відносна робота розірвання	rm	даНсм/г	1,3	1,3

Нормативне значення розривного навантаження для досліджуваної тканини становить за основою 36-108 даН,і за утоком 37-98 даН. Орієнтоване значення відносного видовження становить 7-22 %.

Отже, порівнявши отримані результати з нормативними можна сказати, що досліджувана тканина відповідає нормам, вона достатньо міцна та має нормальне видовження. Вона підходить для пошиття обраного мною виробу.

Визначення жорсткості тканини при згині.

Жорсткістю при згині називається здатність матеріалу чинити опір зміні форми під дією зовнішньої згинаючої сили.

Жорсткiсть тканини для одягу визначається методом консолі. Цей метод передбачає визначення жорсткості матеріалів під дією своєї маси, без примусової деформації. За методом консолі визначення жорсткості виконується на приладі ПТ-2. На цьому приладі досліджуваний зразок матеріалу закріплюється вантажем на опорній поверхні, яка складається з нерухомої частини і рухомих бокових частин, плавне і рівномірне опускання і підйом яких забезпечується механізмом після включення кнопки.

Для визначення жорстокі цим методом я вирізала 5 зразків по основі та утоку розміром 30х160 мм. Зразки почергово розташовувала на опорній площадці лицем доверху. Під час опускання бічних сторін, зразок згинався і відокремлювався від площадки. Через 1 хвилину після відділення зразка від поверхні площадки я відмітила величини довжини лівого і правого звисаючих кінців по шкалі приладу.

Жорсткість при згині вираховують окремо для зразків в повздовжньому і поперечному напрямках, за формулою:

Де В - жорсткість при згині, мкНсм2; т - маса п'яти зразків, г;

А - коефіцієнт, який визначається як функція відносного прогину ѓ0.

Відносний прогин ѓ0 вираховується за формулою:

,

де ѓ- кінцевий прогин зразків;l- довжина кінців зразка, які звисають, см.

Коефіцієнт відносного прогину А визначається за таблицею. Відповідно до відносного прогину по основі А становить 48,46, по утоку-125.81.

Коефіцієнт жорсткості визначається, як відношення значення жорсткості в поздовжньому напрямку до значення жорсткості в поперечному напрямку за формулою:

Таблиця 3.4 - Результати розрахунків жорстокості

№ з/п	Характеристика	Позначення	Одиниця виміру	Числове значення для тканини: ...

Подобные документы

• Конфекціонування матеріалів для чоловічої куртки

  Вибір та характеристика моделі швейного виробу. Загальна характеристика властивостей основних матеріалів для заданого виробу. Визначення структури і будови ниток основи і піткання, переплетення досліджуваної тканини. Вибір оздоблювальних матеріалів.
  
  курсовая работа [40,4 K], добавлен 15.06.2014
  

• Розробка моделі демісезонної жіночої куртки

  Назва та призначення виробу. Вимоги до виробу і матеріалів. Аналіз напрямку моди. Розробка та аналіз моделей-пропозицій, вибір основної моделі. Опис зовнішнього виду моделі куртки жіночої. Побудова креслень деталей одягу. Розробка лекал на модель.
  
  курсовая работа [33,3 K], добавлен 14.10.2010
  

• Модель жіночих штанів для повсякденного призначення

  Вибір, обґрунтування моделі виробу. Характеристика способів та режимів з`єднання деталей та вузлів. Обґрунтування обладнання і засобів малої механізації для виготовлення швейного виробу. Розробка технологічної послідовності виготовлення жіночих штанів.
  
  курсовая работа [1004,6 K], добавлен 25.10.2014
  

• Технологія виготовлення та монтажу елементів стропильної системи

  Передові методи організації виробничих процесів. Характеристика виробу, його призначення та будова. Вибір деревини для виготовлення виробу. Технологічний процес виготовлення виробу. Підрахунок об’єму заготовок для виготовлення виробу.
  
  курсовая работа [77,5 K], добавлен 31.01.2007
  

• Розробка модельної конструкції з виготовлення костюму жіночого (жакет, спідниця)

  Основні вимоги швейного виробу. Вибір та обґрунтування матеріалів для його виготовлення. Формування базової моделі костюма за ознаками, які відповідають напрямку моди. Розрахунок та побудова модельної конструкції одягу. Специфікація деталей крою.
  
  курсовая работа [43,9 K], добавлен 14.10.2014
  

• Виготовлення жакету жіночого

  Обґрунтування конструкції моделі. Характеристика матеріалів верху, підкладки, докладу, ниток і фурнітури. Режими виконання ниткових, клейових з’єднувань, волого-теплової обробки. Розробка технології виготовлення швейного виробу та вибір обладнання.
  
  курсовая работа [831,2 K], добавлен 12.12.2014
  

• Моделювання жакету жіночого святкового призначення

  Вимоги до жіночого костюму і вибір матеріалів для його виготовлення. Аналіз напрямку моди та моделей-пропозицій. Розробка ескізу виробу. Вихідні дані для побудови креслення базової конструкції. Виготовлення лекал моделі. Специфікація деталей крою.
  
  дипломная работа [79,4 K], добавлен 16.09.2010
  

• Розробка моделі молодіжного жакета в умовах індивідуального виробництва

  Розробка модельного ряду молодіжних жакетів. Обґрунтування вибору методу технічного моделювання та методики конструювання моделі молодіжного жакету. Розкладка деталей крою швейного виробу. Вивчення основних способів з’єднання деталей швейного виробу.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.10.2014
  

• Конфекціювання матеріалів і дослідження їх властивостей для виготовлення жіночого літнього комплекту

  Дослідження основних технологічних, структурних та механічних властивостей матеріалів. Вивчення розвитку моди на вироби жіночого літнього одягу. Характеристика асортименту швейної тканини, фурнітури, підкладкових, прокладкових та докладних матеріалів.
  
  курсовая работа [43,7 K], добавлен 09.06.2011
  

• Технології галузей легкої промисловості

  Класифікація та призначення текстильних волокон. Технологія одержання пряжі. Будова, властивості, методи опорядження та створення тканини на ткацькому верстаті. Асортимент швейних виробів, етапи їх виготовлення. Опис обладнання у швейному виробництві.
  
  реферат [914,8 K], добавлен 26.11.2010
  

• Технологія виготовлення вишитої картини

  Техніка вишивки бісером та косим хрестиком. Вибір інструментів та матеріалів. Аналіз моделей-аналогів. Технологічна послідовність виготовлення виробу інтер’єрного призначення: "Тріптіх". Розрахунок витрат сировини, оплати праці та податку на зарплату.
  
  практическая работа [1,9 M], добавлен 11.03.2015
  

• Проектування швейного цеху, що спеціалізується на виготовленні демісезонного пальта із напіввовняної тканини для дівчаток молодшого шкільного віку

  Розробка технологічного процесу, обґрунтування вибору моделей та матеріалів. Вибір режимів обробки виробів, обладнання і пристосувань, розробка технологічної послідовності виготовлення виробів. Технологічні розрахунки та розпланування швейного цеху.
  
  курсовая работа [439,3 K], добавлен 23.04.2010
  

• Проект потоку швейного цеху з кількістю робочих 45 чоловік АТ "Харків" по випуску сорочок чоловічих відомчих

  Основні завдання швейного виробництва в умовах ринкової економіки. Проектування моделі сорочки чоловічої відомчої з бавовняної тканини синього кольору. Опис зовнішнього вигляду, вибір матеріалів та обладнання. Послідовність технологічної обробки виробу.
  
  курсовая работа [701,4 K], добавлен 01.08.2012
  

• Створення моделі жіночого одягу за індивідуальним замовленням та розробка конструкторської документації

  Розробка, проектування і технологічна підготовка, промислове виробництво одягу. Конструктивні засоби формоутворення виробу. Характеристика матеріалів для виготовлення моделі. Аналіз конструкції при проведенні примірки. Побудова и розкладка лекал.
  
  курсовая работа [128,6 K], добавлен 31.10.2014
  

• Проект реорганізації швейного цеху на швейній фабриці "Ricco"

  Технологія швейного виробництва та його механізація. Опис зовнішнього вигляду моделі, обґрунтування вибору матеріалів та методів обробки. Розрахунок продуктивності праці. Послідовність технологічної обробки виробу. Вибір організаційної форми потоку.
  
  дипломная работа [127,5 K], добавлен 16.09.2010
  

• Зварювання баку

  Коротка характеристика виробу, його призначення і матеріал, оцінка зварюваності. Вибір зварювальних матеріалів та обладнання. Порядок і технологія виконання швів, критерії оцінки їх якості. Розрахунок витрати матеріалів. Правила безпеки та охорона праці.
  
  курсовая работа [515,0 K], добавлен 24.05.2014
  

• Жіноча джинсова куртка

  Характеристика матеріалів для виготовлення моделі жіночої джинсової куртки. Ознайомлення з показниками фізико-механічних властивостей швейних ниток. Вивчення процесу з'єднання кокетки з пілочкою, коміру з виробом, обробки накладної кишені з клапаном.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 10.06.2022
  

• Гідрофобна обробка текстильних матеріалів

  Вплив технологічних параметрів процесу покриття текстильних матеріалів поліакрилатами на гідрофобний ефект. Розробка оптимального складу покривної гідрофобізуючої композиції для обробки текстильних тканин, що забезпечує водовідштовхувальні властивості.
  
  дипломная работа [733,4 K], добавлен 02.09.2014
  

• Оздоблення і художнє оформлення текстильних матеріалів

  Коротка історія виробництва текстилю. Властивості, що визначають формоутворювальну здатність текстильних матеріалів. Колір і фактура як засіб художньої виразності тканини. Види оздоблення, які широко використовуються для художнього оформлення одягу.
  
  курсовая работа [3,9 M], добавлен 26.02.2012
  

• Діяльність швейного підприємства

  Характеристика асортиментного ряду дитячих шуб. Розрахунок кількості деталей крою для виготовлення даного виробу, технічна послідовність. Розрахунки цехів: підготовчого, розкрійного, швейного та складу продукції. Планування та розміщення робочих місць.
  
  курсовая работа [831,8 K], добавлен 04.12.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам