Автоматизована насосна станція підкачки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин

Пояснювальна записка до курсового проекту

на тему:

«Автоматизована насосна станція підкачки»

Виконала:

студентка 3 курсу

ННІВГП, гр.ГВР -34

Строкаль С.

Перевірив:

Галич О.О.

Рівне 2015

Зміст

Вступ

1. Вибір основної траси трубопровода

2. Побудова характеристики закритої мережі

3. Підбір марки основних насосів

4. Графік сумісної роботи насосів

5. Підбір марки допоміжних насосів

6. Побудова графіка роботи насосної станції

7. Визначення відмітки осі насоса і відмітки підлоги насосної станції

8. Обґрунтування типу будівлі насосної станції

9. Підбір електродвигуна

10. Вибір станційних комунікацій

11. Розрахунок водоповітряного резервуару

12. Підбір вакуумного насоса

13. Підбір підйомно-транспортного обладнання

14. Визначення розмірів будівлі насосної станції

15. Розрахунок водоприймача

16. Водноенергетичні розрахунки

Література

Вступ

Сучасні насосні станції проектують, зазвичай, повністю автоматичними чи керованими з диспетчерських пунктів, і чергового персоналу ними не потрібен.

Автоматизація включення і відключення насосних агрегатів передбачається головним чином залежність і від рівня води в резервуарах, але проектуються також схеми автоматизації насосних агрегатів, працівників водопровідну мережу, залежно тиску чи витрати води у мережі.

Основна перевага автоматичного управління у тому, що забезпечується безперебійна робота станції при заданих витратах і напорах, призводить до значному зменшенню числа обслуговуючого персоналу, зменшує витрата енергії і скоротити витрати на експлуатацію. За даними МКГ У, собівартість води знижується на 5-10%, а видатки автоматизацію окупаються порівняно швидко - за 2-3 року. Дешевшає при автоматизації і будівництво: насосної станції споруджують більш простого типу, і меншою кубатури.

При автоматизації мають бути гарантовані безперебійне постачання насосної станції електроенергією й гальмує нормальний напруження як у електромережі.

Устаткування автоматичних насосних станцій має бути однотипним: аварійна захист передбачає відключення працюючого насоса у разі припинення подачі струму чи перевантаження електродвигуна, падіння в водогоні тощо.

Згідно із завданням проектуємо автоматизовану насосну станцію підкачки, яка подаватиме воду для поливу полів сівозміни.

1. Вибір основної траси трубопровода

Для вибора основної траси трубопровода визначаємо домінуючий гідрант. В моєму випадку це дощувальна машина № 7 (v_д.г.= 251,2 м).

Складаємо трасу трубопрорвода (рис. 1) та визначаємо необхідні її параметри.

Рис. 1. Основна траса трубопровода

Таблиця 1. Параметри основної траси трубопровода

Параметри	№ ділянки
	1-2	2-3	3-4	4-5	5-6
Довжина ділянки трубопроводу l, м	800	800	1600	1800	1000
Діаметр трубопроводу d, мм	600	500	500	400	300
Витрата ділянок трубопровода Q, л/с	560	400	320	160	80
Питомий опір трубопровода А, с2/м6	0,02269	0,0596	0,0596	0,2171	0,9141

2. Побудова характеристики закритої мережі

Характеристику Q-H закритої мережі будують по витратом і відповідним їм напорам в голові розрахункової траси. Витрати визначаються кількістю одночасно працюючих дощувальних машин, а напір, який необхідний для подачі води в закритій мережі, визначається за формулою:

, (1)

де vПЗ_д.г. - відмітка поверхні землі домінуючого гідранта, в моєму випадку vПЗ_д.г. = 248,6 м,

Н_в - вільний напір на гідранті, Н_в = 58 м,

v1 - відмітка мінімального рівня води, v1 =250 м,

?h_w - сумарні втрати напору в трубопроводі, які визначаються за формулою:

, (2)

А - питомий опір трубопровода, с²/м⁶,

l - довжина розглядуваної ділянки тубопровода, м,

Q - витрата в трубопроводі, л/с.

На початку траси трубопровода при відсутності водозабора на ній (Q = 0 л/с) повний напір визначається за формулою:

. (3)

Результати розрахунку повного напора зводимо в таблицю (2).

Таблиця 2. Координати характеристики закритої мережі Q-H

Витрата, Q, л/с	Параметри	Ділянки	Втрати напору, ?hw, м	Повний напір, Н, м
		6-5	5-4	4-3	3-2	2-1
NQ = 7•80=560	Q, л/с	80	160	320	400	560	42,83	100,68
	l, м	1000	1800	1600	800	800
	d, мм	300	400	500	500	600
	А, с2/м6	0,9141	0,2171	0,0596	0,0596	0,02269
	hw, м	6,44	11,00	10,74	8,39	6,26
(N-2)Q = 5•80=400	Q	80	160	320	400	400	39,77	97,62
	l, м	1000	1800	1600	800	800
	d, мм	300	400	500	500	600
	А, с2/м6	0,9141	0,2171	0,0596	0,0596	0,02269
	hw, м	6,44	11,00	10,74	8,39	3,19
(N-3)Q = 4•80=320	Q, л/с	80	160	320	320	320	35,60	93,45
	l, м	1000	1800	1600	800	800
	d, мм	300	400	500	500	600
	А, с2/м6	0,9141	0,2171	0,0596	0,0596	0,02269
	hw, м	6,44	11,00	10,74	5,37	2,04
(N-5)Q = 2•80=160	Q, л/с	80	160	160	160	160	21,98	79,83
	l, м	1000	1800	1600	800	800
	d, мм	300	400	500	500	600
	А, с2/м6	0,9141	0,2171	0,0596	0,0596	0,02269
	hw, м	6,44	11,00	2,69	1,34	0,51
Q =80	Q, л/с	80	80	80	80	80	10,32	68,17
	l, м	1000	1800	1600	800	800
	d, мм	300	400	500	500	600
	А, с2/м6	0,9141	0,2171	0,0596	0,0596	0,02269
	hw, м	6,44	2,75	0,67	0,34	0,13

За таблицею 2 будуємо характеристику закритої мережі Q-H (рис. 3).

3. Підбір марки основних насосів

Марка основного насоса підбирається за необхідним напором і подачею одного насоса, яка залежить від кількості встановлених насосів. Подача насоса для кожного варіанту числа встановлених насосі z знаходимо за залежністю:

, (4)

де Q_мах - максимальна витрата мережі, яка визначається за формулою:

, (5)

де k - коефіцієнт, який враховує витікання води крізь нещільності закритої мережі, k = 1,05,

N - максимальна кількість одночасно працюючих дощувальних машин, N =7,

Q_м - витрата дощувальної машини, Q_м = 80. Тоді

Q_мах = 1,05 · 7 · 80 = 588

Напір насоса приймаємо рівним найбільшому напорі закритої мережі Н_н = 86,29. Вибір марки та кількості насосів здійснюємо в табличній формі (табл. 3).

Таблиця 3. Вибір марки основних насосів

Параметри	Кількість насосів
	3	4	5
Напір насоса Нн, м	100,7	100,7	100,7
Подача насоса Qн, л/с	196	147	117,6
Марка насоса	Д 630-120	Д 630-120	ЦН 400-105
Кількість обертів n, шт./с	1450	1450	1450
ККД з, %	71	70	80
Дhдоп, м або ()	-	-	4,5
Діаметр робочого колеса D, мм	-	-	445

Приймаємо 5 насоси марки ЦН 400-105 (рис.4)

Рис. 4. Схема насоса типу ЦН 400-105 з електродвигуном

Побудова напірної характеристики насоса та визначення робочих точок

На схемі з напірною характеристикою закритої мережі (рис. 3) будуємо напірну характеристику прийнятого насоса та характеристику внутрішньостанційних втрат напору.

h_ст=s_стQ²,

де s_ст - питомий опір внутрішньостанційних комунікацій, s_ст= h_ст/Q_н².

Розрахунок втрат напору в внутрішньостанційних комунікаціях проводимо в табличній формі (табл. 4), за якою будуємо характеристику внутрішньостанційних втрат напору

Таблиця 4. Характеристика внутрішньостанційних втрат напору

Q, л/с	0	40	60	80	120
hст=sстQ2, м	0	0,14	0,32	0,58	1,30

Тоді відкладаємо на шкалі витрат подачу насосної станції Q_нс= Q_max=588 л/с і піднявшись по вертикалі до напірною характеристикою закритої мережі (точка 1), отримаємо значення напора Н = 101 м, який необхідний на початку напірного трубопроводу.

Далі відкладаємо подачу насоса Q_н=117,6 л/с і отримаємо точку 2. Додавши до точки 2 значення внутрішньостанційних втрат, отримаємо точку 3 з такими параметрами Н₃ = 102 м, Q_н= 117,6 л/с.

Оскільки напірна характеристика проходить через точку 3, то не потрібно проводити будь-яких заходів по регулювання роботи.

Оскільки напірна характеристика не проходить через точку 3, то потрібно проводити заходи по регулювання роботи. В моєму випадку це дроселювання засувкою.

Регулювання параметрів роботи насоса шляхом дроселюванням напірної лінії насоса засувкою

При регулюванні засувкою частина напору насоса, яка рівна ДH_р, буде втрачатися в прикритій напірній засувці.

ДH_р=Н_3'-Н₃

Будуємо характеристику засувки h_з-Q за залежністю

h_з=s_зQ²,

де

s_з = ДH_р /Q_н².

Розрахунок проводимо в табличній формі.

Q, л/с	0	20	40	60	80	100	120	140
hз=sзQ2, м	0	0,15	0,58	1,30	2,31	3,62	5,21	7,09

По даним таблиці будують криву h_з-Q. Приведену напірну характеристику насоса отримуємо шляхом зменшення ординати кривої H-Q на величину h_з.

4. Графік сумісної роботи насосів

Графік сумісної роботи насосів будуємо в такій послідовності:

1. Вибираємо раціональний масштаб для побудови графіка.

В моєму випадку m_г: 1 см - 20 л/с, m_в: 1 см - 5 м.

2. Будуємо графік паралельної роботи 5 насосів.

3. Наносимо графік закритої мережі (рис. 3).

5. Підбір марки допоміжних насосів

Оскільки характеристика основного насоса стабільна, то подачу бустерного насоса визначаємо за формулою:

(8)

де Q_max - максимальна витрата насосної станції, Q_max =588.

Тоді

л/с

З графіка характеристики закритої мережі при роботі двох допоміжних насосів визначаємо напір бустерного напору, в моєму випадку H_д = 64,5.

За подачею та напором допоміжного насоса визначаємо його марку та основні параметри (табл.5).

Таблиця 5. Основні параметри допоміжного насоса

Параметри насоса	Значення
Подача допоміжного насоса Qд, л/с	29,4
Напір допоміжного насоса Нд, м	64,5
Марка допоміжного насоса	К 90/85
Кількість обертів n, шт./с	2900
Діаметр робочого колеса D, мм	250
Максимальна подача, л/с	30
Мінімальна подача , л/с	16,5
Максимальний напір, м	85
Мінімальний напір , м	65

Рис. 5. Насос типу К з електродвигуном

Для прийнятого насоса на графіку сумісної роботи будуємо характеристичні криві паралельної роботи двох допоміжних насосів (рис. 3).

6. Побудова графіка роботи насосної станції

На сумісній характеристиці роботи насосної станції наносимо зони оптимальної роботи основних та допоміжних насосів. А потім переходимо до призначення режимів включення насосів при зміні витрат від мінімальної до максимальної (рис. 3). Таким чином отримаємо:

1. Q₁ = Q_д = 28 л/с - включення першого допоміжного насоса.

2. Q₂ = 30 л/с - включення другого допоміжного насоса.

3. Q₃ = 60 л/с - включення першого основного насоса і виключення допоміжних насосів.

4. Q₄ = 126 л/с - включення другого основного насоса.

5. Q₅ = 276 л/с - включення третього основного насоса.

6. Q₆ = 412 л/с - включення четвертого основного насоса.

7. Q₇ = 550 л/с - включення п'ятого основного насоса.

7. Визначення відмітки осі насоса і відмітки підлоги насосної станції

Відмітка осі насоса визначається для найгірших умов експлуатації насосного агрегата, тобто при мінімальному рівні води у джерелі та максимальній подачі допоміжного та основного насосів (режимні точки В і А відповідно (рис. 3)) за формулою:

насос станція трубопровід

, (9)

де vНБ_min - мінімальна відмітка рівня води в джерелі водозабору, vНБ_min=250 м,

Н_ГВ - геометрична висота всмоктування, яка визначається:

(10)

де - допустимий кавітаційний запас (визначаються для режимних точок допоміжного та основного насосів), =4,5.

V_вп - швидкість води в всмоктувальному патрубку насоса.

h_в - сумарні втрати напору у всмоктувальних комунікаціях, h_в =1,0,

Н_п - напір, який відповідає пружності парів рідини, Н_п = 0,24,

h_з - технічний запас всмоктування, який приймається в межах 0,5…1,0 м, приймаю h_з = 1,5,

Н_а - напір, який відповідає атмосферному тиску, Н_а =10,33.

Підставляючи дані в формули визначаємо вісь допоміжного та основного насоса.

10,33-0,24-4,5-1,0-1,0=3,59 м

250+2,39=253,59 м

10,33-0,24-6-1,0-1,0=2,09 м

250+2,09=252,09 м

Визначаємо відмітку підошви підлоги насосної станції за формулою:

(11)

де Е - відстань від осі насоса до його опорної площини, Е_о = 0,675 м, Е_д = 0,295 м,

а_ф - підвищення фундаменту насоса, а_ф = 0,5 м.

Визначаємо відмітку підлоги для допоміжного і основного насоса і приймаємо менше значення, в моєму випадку vПНС = 251,30 м.

Якщо , то робимо перерахунок осі основного насоса. Тоді

8. Обґрунтування типу будівлі насосної станції

Визначаємо відмітку підошви фундамента стін будівлі насосної станції за формулою:

, (12)

де h_м - глибина промерзання ґрунту, h_м =0,7м.

251,30-0,7=250,6 м.

Порівнюємо отримане значення vПФ з відміткою максимального рівня води, vНБ_max= 250,6м.

В моєму випадку vПФ =250,60 м ? vНБ_max=250,6 м, то приймаю наземний тип будівлі насосної станції.

9. Підбір електродвигуна

Підбір електродвигуна здійснюється для основного та допоміжного насоса за частотою обертання та розрахунковою потужністю, яку визначаємо за формулою:

, (13)

де Q - оптимальна подача насоса, в моєму випадку Q =0,11 м³/с,

Н - напір насоса при оптимальній подачі, Н = 86,29,

k - коефіцієнт запаса, k = 1,05.

Тоді потужність електродвигуна для основного насоса буде дорівнювати

=153 кВт

Приймаємо електродвигун А3-315s2-4.

Аналогічно підбираємо електродвигун для допоміжного насоса:

= 32,67 кВт

Приймаємо електродвигун 4A200M2

10. Вибір станційних комунікацій

Визначаємо внутрішньостанційні втрати на всмоктувальному і напірному трубопроводі за формулою:

, (14)

де h_в - втрати напору на всмоктувальній лінії, які визначаються

, (15)

де h_н - втрати напору на напірній лінії, які визначаються

, (16)

л_в, л_н - коефіцієнти опору по довжині всмоктувального і напірного трубопроводі відповідно, які визначаються

, (17)

V_в - швидкість у всмоктувальній лінії, V_в = 0,7 м/с.

V_н - швидкість у напірній лінії, V_н =2 м/с.

D_в, D_н - діаметри всмоктувального і напірного трубопроводів відповідно, можна визначити за формулою:

, (18)

l_в - довжина всмоктувальної лінії, l_в = 5…30, приймаю l_в =20 м,

l_н - довжина напірної лінії, l_н = 8…20 м.

Суму гідравлічних опорів всмоктувальної і напірної ліній визначаємо в табличній формі (табл. 6).

Таблиця 6. Визначення гідравлічних опорів

Найменування опору	d, м	щ, м2	V, м/с	V2/2g	ж	ж· V2/2g
Всмоктувальна лінія
Сітка	950	0,225	0,8	0,033	0,5	0,0165
Поворот	450	0,051	0,8	0,033	0,35	0,0116
Конфузор	350	0,031	0,8	0,033	0,1	0,0033
= 0,0314
Напірно лінія
Зворотній клапан	250	0,016	2	0,204	1,7	0,3468
Засувка	250	0,016	2	0,204	0,12	0,0245
Дифузор	300	0,023	2	0,204	0,25	0,051
=0,4223

Підставляємо числові значення в формули (14)-(18) і отримаємо:

Рис. 6. Схема розміщення арматури на трубопроводах насоса:

Підбір трубопровідної арматури здійснюємо в табличній формі (табл.7).

Таблиця 7. Трубопровідна арматура

Найменування	Діаметр, мм	Довжина, мм
	Вхідний	Вихідний
Всмоктувальна лінія
Конфузор	450	350	220
Напірна лінія
Засувка	250	250	450
Зворотній клапан	250	250	600
Дифузор	250	300	180

11. Розрахунок водоповітряного резервуару

Оскільки подача насосної станції Q_нс > 500 л/с то приймаємо два ВПР місткістю V = 10 м³.

Об'єм води у ВПР при мінімальному тиску Р₀ приймається рівним 15% від місткості ВПР:

м³ . (19)

Тоді об'єм повітря при цьому тиску дорівнює:

м³ . (20)

Визначаємо мінімальний та максимальний тиски при роботі допоміжного насоса:

, (21)

, (22)

де Н_С і Н_В - напори при режимних точках С і В відповідно (рис.3), приймаю Н_С =65 Н_В =85. Тоді

9,81• (85+10) • 10^-6 = 931,95 • 10^-6

9,81 • (65+10) • 10^-6 = 735,75 • 10^-6

Визначаємо мінімальний тиск у водопровідному резервуарі

. (23)

Визначаємо об'єм повітря при максимальному і мінімальному тисках

. (24)

. (25)

Тобі регулюючий об'єм ВПР буде дорівнювати:

8,33-6,62= 1,71 м³

Визначаємо час наповнення та час спорожнення водоповітряного резервуару:

. (26)

де Q_с - середня подача допоміжного насоса, в моєму випадку Q_с =23,25 л/с,

Q_вит - витрата води витікання з ЗЗМ,

Q_вит ? 0,02Q_1-2?11,2 л/с. Тоді

Визначаємо частоту пусків допоміжного насоса

. (27)

Визначаємо об'єм циліндра

, (27)

де h_с - висота циліндра, h_с =2,5 м, D - діаметр циліндра, D =2 м, тоді

Визначаємо об'єм кожної з двох опуклих частин ВПР

0,5•(10-7,85)=1,075 м³. (28)

Визначаємо відмітку верха фундамента:

, (29)

vПНС - відмітка підлоги насосної станції, vПНС =251,30.

Визначаємо відмітки, які відповідають пуску компенсатора (v2), зупинці компенсатора (v1) та аварійний стан компенсатора (v3):

, (30)

, (31)

, (32)

де h₂, h₃ - розміри ВПР, приймаємо згідно додатка h₂=0,564, h₃ =0,154,

z_в - кількість водоповітряних резервуарів.

Рис. 7. Схема водоповітряного резервуара

12. Підбір вакуумного насоса

Вакуум-насос приймаємо за продуктивністю Q_в = 1,5 л/с та розрідженістю:

,

де Н_гв - геодезична висота всмоктування, Н_гв =3,59 м, Г - відстань від осі робочого колеса до верхньої частини корпуса насоса, Г = 0,473 м,

Н_б - перевищення рівня води в баку вакуум-насоса, Н_б =0,7…0,8 м,

Н_а - барометричний тиск, Н_а = 10 м.

Тоді

Приймаємо два вакуум насоса марки ВВН1-6

Таблиця 8. Основні параметри вакуум-насоса

Параметри насоса	Значення
Продуктивність, м3/хв. При тиску 0,04 МПа	6
Тип електродвигуна	4А160М4
Потужність електродвигуна, кВт	15,5
Частота обертання, об/хв	1500
Напруга, В	220/380
Маса, кг	590

13. Підбір підйомно-транспортного обладнання

Підйомно-транспортне обладнання приймаємо за такими показниками:

- максимальною вагою вантажу, в моєму випадку це вага насоса, G = 2,74 т,

- за довжиною машинної зали:

, (33)

де b₁ - довжина монтажної площадки,

, (34)

А і А_д - довжина основного і допоміжного обладнання, А =2,647 м, А_д =1,550 м,

b₅, b₆ - відповідно проходи між обладнанням і стіною та торцями обладнання b₅ = b₆ =1,0 м,

z_н - кількість основних насосів.

Тоді

4,647+1+(5-1)•1+5•2,647+2•1,550+1= 26,98 м

- максимальною висотою підняття вантажу:

(35)

де h₅ - відстань від підлоги до низу деталі з урахуванням запасу при пронесенні обладнання,

1,148 + 0,5 = 1,648 м

де h_обл - висота обладнання, h_обл =1,148 м,

h₆ - висота обладнання, яке переноситься з урахуванням строп

Приймаємо кран ст. 401.

14. Визначення розмірів будівлі насосної станції

Ширину будівлі насосної станції визначаємо як суму всіх елементів та проходів за формулою:

, (36)

де l₁ = 0,2…0,3 м - довжина з умови ремонту зварного шва, l₂ - довжина засувки, l₂ =0,45 м, l₃ - довжина конфузора, l₃ = 0,52 м, l₄ - розміри насоса, l₄ =0,635 м, l₅ - довжина дифузора, l₅ =0,18 м, l₆ - довжина зворотнього клапана, l₆ =0,7 м, l₇ = 0,2 м - монтажна вставка, l₉ - мінімальна довжина службового мітка, l₉ =0,3…0,4 м, l_ос =2,0 м. Тоді

Приймаю ширину насосної станції L = 6 м.

Довжина насосної станції В =30 м була визначена в попередньому розділі.

15. Розрахунок водоприймача

Визначаємо основні розміри та відмітки водоприймача (рис. 8)

- Діаметр входу

1,25•750=937,5?950 мм (37)

де D_тр - діаметр всмоктувального трубопроводу, D_тр =750 мм.

- Ширина камери

2•950=1900 мм (38)

- Ширина водоприймача

2•1,9 +0,6= 4,4 м (39)

де 0,6 м - товщина бичка між камерами.

- Довжина між двома трубопроводами

3•0,95=2,85м (40)

- Довжина камери

3•0,95=2,85 м (41)

- Відмітка верху водоприймача

250,6+1=251,6 (42)

- Відмітка низа водоприймача

250-0,57-0,76=248,67 (43)

Де

,

,

приймаю h₂ ?0,5 м.

- Висота водоприймача

251,6 - 248,67= 2,93 м (44)

- Товщина стінки

0,1•2,93+0,2= 0,49 м (45)

- Товщина фундамента

0,49 +0,2 =0,69 м (46)

- Товщина 2 пазів приймаємо по 0,5 м.

- Відстань від краю водоприймача до пазів приймаємо 1,0 м.

Рис. 8. Схема водоприймача

16. Водноенергетичні розрахунки

Визначаємо фактичну подачу насосної станції

, (47)

де Q_дм - витрата одніє дощувальної маштни, Q_дм =45 л/с,

n - кількість машин, які працюють в заданий період,

k - коефіцієнт витікання води з закритої мережі, k = 1,1.

Визначаємо потужність насосної станції

, (48)

де Н_ф - напір при фактичний подачі, визначаємо графічно з рис. (3)

з - ККД насоса, з =0,79.

Визначаємо енергію, яку використовує насосна станція

, (49)

Т - час роботи насосної станції в день, Т = 16 год.

Визначаємо об'єм перекачаної води насосною станцією

. (50)

Розрахунки зводимо до таблиці 9.

Таблиця 9. Водноенергетичні розрахунки

Період роботи	К-сть гідра-ів	Подача	Напір	N	t,	E,	W,
		Qі	Qф	Ні	Нф	кВт	год	кВт•год	м3
Квітень	5	400	420	92,5	108,5	558,80	480	268225	725760
Травень	6	480	504	101	96	593,31	496	294281	506218
Червень	7	560	588	105	105	757,09	480	363402	489888
Липень	7	560	588	105	105	757,09	496	375515	590587
Серпень	6	480	504	101	96	593,31	496	294281	421848
Вересень	5	400	420	92,5	108,5	558,80	480	268225	326592

Література

1. Герасимов Г.Г. Проектування автоматизованих насосних станцій підкачки. Навчальний посібник-довідник. Рівне.:2005.-599с.

2. Євреєнко Ю.П., Герасимов Г.Г. Насосні станції. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Рівне.:2008.-126с.

3. Методичні вказівки 042-39, 042-39а «Автоматизована насосна станція підкачки». Рівне.: 1990.

Размещено на Allbest.ru

...