Хімічне очищення промислових стічних вод

Мулоущільнювачі призначені для ущільнення активного мулові (надлишкового) з наступною відкачкою його на мулові поля.

Мулоущільнювачі в кількості 2 шт. являють собою відстійники вертикального типу круглі в плані Д = 8 м з конічним днищем, що утворює ємність для нагромадження облогу. Напуск надлишкового мулу у відстійник здійснюється за допомогою насоса 4 Нф через центральну трубу, розташованої в нижній частині розтрубом з відбивним щитом. Завдяки наявності відбивного щита мулова суміш змінює напрямок і рухається нагору. При рухові нагору суміші випадають в облог зважені речовини, гідравлічна крупність яких, більше вертикальної складової швидкості рухові рідини.

Осад, що накопився в конусній частині, випускається по муловій трубі під дією гідростатичного тиску в мулову камеру. Напуск осаду в мулову камеру виконується за допомогою циліндричної заслінки. Керування заслінкою електрифіковано. Осад, що скопився в муловій камері, за допомогою насоса 2,5 Нф, розташованого в будинку решіток, відкачується на мулові площадки протягом 30 хвилин. Ущільнений осад має вологість 96 - 98 %.

Прояснена стічна вода через переливні гребені по відводному лотку надходити в преаератор. Тривалість відстоювання мулової суміші в мулоущільнювачі - 10-12 годин.

Преаератор призначений для попередньої аераціі стічних вод киснем повітря з додаванням активного мулові, у результаті чого суспензії укрупнюються, що сприяє кращому випаданню їх в облог на первинних відстійниках.

Преаератор складається з 2-х секцій розміром 12?15 м кожна й глибиною 3,6 м. У преаераторі 40 % відведене під регенератор для регенерації активного мулові. Керування роботою преаератора здійснюється за допомогою щитових затворів з механічним ручним приводом. Розподіл повітря здійснюється за допомогою ручних засувок з вентилем на трубчастих аераторах. Подача активного мулові регулюється ручними засувками, розміщеними в колодязях на трубопроводах напуску надлишкового активного мулові.

Для ефективної і якісної роботи преаератора необхідно:

- подачу повітря в преаератор робити безупинно;

- кількість подаваного активного мулу не більше 25 % від загальної кількості надлишкового мулові;

- питома витрата повітря становить 0,5 м² на 1 м³ стічних вод;

- тривалість аерації стічних вод з надлишковим активним мулом - 20 хв.;

- тривалість регенерації активного мулу - 20-40 хв.

Первинні відстійники призначені для виділення зі стічної рідини грубодисперсних домішок і частини органічних речовин. Кількість відстійників - 3 шт.

Первинний відстійник радіального типу являє собою круглий резервуар, внутрішній діаметр якого 24 м і гідравлічна глибина 3,5 м. Стічна вода подається з розподільної чаші в центр первинного відстійника, а збір проясненої води здійснюється по периферії. У радіальному відстійнику розподіл облогу на днище виражено по фракціях: поблизу центра відстійника випадають найбільш важкі частинки, а на периферії - легкі. Це пояснюється тім, що швидкість зменшується від центра до периферії.

Трубопровід, що подає стічні води у відстійник, знаходиться під дном відстійника, і в центрі його закінчується стояком з дифузором, встановленим у залізобетонній тумбі (діаметр трубопроводу, що підводить - 920?10мм ). У верхній частині тумби є вікна для зливу через них стоків. Тумба служить опорою для ферми, що рухається, з ілоскебом і шкребками. Обертання ілоскреба здійснюється за допомогою привода з електродвигуном. Швидкість обертання ілоскеба - два оберти в час.

У центрі відстійника є приямок, куди шкребками викидується облог, що випав у відстійнику. Ємність приямка близько 12 м³.

Дуже важливим у роботі відстійника є повне видалення облогу. Це досягається дотриманням максимально припустимих зазорів між днищем відстійника й низом шкребків - 30-50 мм. Для зменшення зазорів між шкребками й днищем до шкребків кріпляться смуги із транспортерної стрічки, що доходять до дна відстійника.

Із приямка за допомогою насосів НП-28, розташованих у насосній станції, облог відкачується на ілові площадки. Випуск облогу з відстійника винний здійснюватись без припинення подачі стічної рідини у відстійник і має вологість близько 95 %. Відкачка сірого облогу ведеться близько 5 часів.

Спорожнювання відстійника для ремонту або промивання здійснюється за допомогою насоса 4Нф у розподільну чашу або на ілові площадки.

Для запобігання й затримки виносу з відстійника плаваючих речовин передбачені напівзанурені дошки, які кріпляться до кільцевого лотка на відстані 30див від водозливного борта. Легкі домішки й жир сгонюються до спеціального бункера напіввантажною металевою планкою, закріпленої на фермі ілоскреба. Після години роботи ілоскреба спеціальний пристрій, закріплений на фермі скреба, при проходженні над бункером затоплює його. При цьому, у бункер стікають плаваючі забруднення та жир.

З бункера жир і легкі забруднення попадають у жиросбірник, а потім насосами ПН-28 або 4Нф подаються на ілові площадки.

Показники нормальної роботи відстійників:

- відсутність жирової плівки на поверхні;

- відсутність газових пухирців на поверхні;

- відсутність виносу облогу з первинних відстійників.

Осад у первинних відстійниках має вологість близько 95 %, а вміст піску в осаді винний бути не більше 8 %.

Водозбірні лотки й переливні гребні водозливу повинні регулярно й ретельно очищатися та звільнятися від осаду й застряглих на них викидів.

Засувки, шибера, ілові сурми, насмокчи, мулоскреби повинні утримуватися в чистоті й справності. Всі редуктори повинні бути залиті маслом; гвинти і шестірні регулярно змазуватися.

Для профілактичного огляду, чищення й ремонту один раз у рік здійснюється спорожнювання відстійника.

Насосна станція первинних відстійників.

У будинку насосної станції знаходяться насоси НП-28 (2 шт.) для відкачки облогу на мулові площадки й насос 4Нф для промивання водою систем трубопроводів, а також для спорожнювання первинних відстійників.

В аеротенках здійснюється аерація стічних вод у суміші з активним мулом. При аерації забруднення стічної рідини окислюється за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів активного мулові.

Активний мул являє собою пластівці мулові, заселені більшою кількістю бактерій, мікроорганізмів, здатні мінералізувати органічні речовини стічних вод. Безупинно подаваєме в аеротенк повітря забезпечує мул киснемо, необхідним для життєдіяльності мікроорганізмів, а також сприяє хімічному окислюванню деяких видів забруднень стічних вод.

Аеротенк складається з аеротенка-нітрифікатора і аеротенка - денітріфікатора. В зоні нітрифікації аеротенків відбувається послідовно процеси розкладання органічних речовин і саме нітріфікація. В зону нітрифікації для насичення води киснем за трубчастими аераторами із пористого поліетилену подається повітря.

Концентрація розчиненого кисню у зоні нітріфікації складає 2,0-5,0 мг/л, концентрація активного мулу за сухою речовиною - 2,0-3,0 г/л, рН - 6,5-8,5, час контакту складає - від 6 до 9 годин.

В зоні денітрифікації аеротенків відбувається процес відновлення нітратів і нітритів до вільного азоту. Процес денітрифікації здійснюють гетеротрофні мікроорганізми, які здатні при дефіциті розчиненого кисню (менше 2 мг/л) відокремлювати його від нітриту і нітратів та використовувати для окислення органічних речовин. При цьому вільний азот скупчується у пластівцях мулу і при наступному перемішуванні виділяється в атмосферу. З причини недостатньої кількості органічних речовин в зону денітрифікації насосами подається технічна вода.

Таким чином, аеротенки повинні забезпечувати біологічне очищення стічних вод від забруднюючих речовин, в основному, органічного походження, що перебувають у зваженому, колоїдному й розчиненому станах.

Вторинний відстійник обладнаний мулососами, які рухаються на підвісі з фермою, постійно навколо радіального відстійника.

Активний мул осаджується у вторинних відстійниках і під гідростатичним тиском за допомогою сосунів й мулових камер надходить в резервуар активного мулу, розташованого у виробничому блоці.

Регулюють випуск активного мулу за допомогою щитового затвора, розташованого в муловій камері. Основна маса активного мулу, що міститься у вторинному відстійнику, перекачується насосами 8ф-12 (постійний режим роботи) 300Д-90а в аеротенк. Кількість цього мулу по об'єму становить 30-40 % від кількості очищеної в аертенках води.

У вторинних відстійниках осаджується активного мулу більше, ніж потрібно для повернення в аеротенк. Цей надлишок вважається надлишковим активним мулом і перекачується насосами 4Нф на мулоущільнювач та преаератор.

Тривалість відстоювання мулової суміші у вторинних відстійниках - 1,5 години, вологість осаду - 99,5 %, швидкість руху води у вторинних відстійниках не повинна перевищувати 5 мм/с.

При експлуатації вторинних відстійників необхідно:

- забезпечувати рівномірний розподіл мулової суміші після аеротенків між вторинними відстійниками;

- забезпечувати своєчасне й рівномірне видалення поворотного мулу з відстійників, що забезпечується відкриттям шибера в муловій камері, а також правильним регулюванням роботи насоса;

- запобігати утворенням покладів й ущільнень активного мулу;

- періодично очищати мулососи від засмічень, утримувати в чистоті й справності лотки, шибери, засувки, колодязі, шестірні засувок змазуватисалідолом, редуктора заливати мастилом.

Контактні резервуари призначені для забезпечення необхідної по санітарних нормах тривалості контакту стічної води з хлором протягом 30 хвилин, затримки в процесі відстоювання нерозчинних домішок, а також домішок, що утворюються при дезінфекції хлором.

Контактактний резервуар являє собою прямокутний резервуар горизонтального типу розміром 16?21 м. Резервуар розділений на 4 секції, розміром 4?21 кожна. Висота відстійної частини - 1,5 м. Загальна кількість контактних резервуарів - 3 шт.

Розподіл стічної рідини між секціями шкірного резервуара здійснюється за допомогою шиберів. Випуск стічної рідини з кожної секції контактного резервуара й впуск у них виконані у вигляді водозливних гребенів на всю їхню ширину.

На качану секцій встановлені напівзанурені дерев'яні дошки для рівномірного розподілу стоків, а наприкінці напівзанурена дошка - для затримки частинок, що спливли.

Для спорожнювання й періодичного промивання контактних резервуарів змонтована система трубопроводів. У кожну секцію контактного резервуара в іловий приємок встановлений стаціонарний гідроелеватор. Ємність мулового приємка - 50 м³. За допомогою насоса ФГ 81/18 здійснюється спорожнювання й промивання контактних резервуарів (2 рази на рік).

При експлуатації контактних резервуарів необхідно: стежити за чистотою підводящих та відводящих лотків, гребенів, водозливів; регулярно корегувати дозу хлору залежно від хлоропоглинання очищеної води, при цьому кількість залишкового хлору в знезараженій воді після контакту повинне бути не менше 1,5 мг/дм³.

Мулові майданчики призначені для зневоднювання та сушіння вогкого осаду і ущільненого надлишкового активного мулу до 70-80 % вологості.

Мулові майданчики мають штучну підставу, що складається з ущільненого ґрунту товщиною 200 мм, бетону - 100 мм й асфальтного покриття - 40 мм. Загальна кількість мулових карт - 24 шт. Площа кожної карти - 90?16 м. Загальна площа мулових майданчиків 3,5 га. Уздовж кожної карти (майдана) на відстані 5 м від розділових залізобетонних перегородок є 2 дренажні траншеї, на дні яких покладені спеціальні залізобетонні лотки 150?150 мм для відводу дренажних вод.

Підсушування осаду на мулових майданчиках відбувається шляхом випаровування та фільтрації води в дренажну систему.

Згрібання підсушеного осаду на мулових майданчиках здійснюється за допомогою бульдозера.У насосній станції встановлені насоси для перекачування циркулюючого активного мулу; надлишкового активного мулу в преаератори й мулоущільнювач; насоси для спорожнювання аеротенків і вторинних відстійників; насоси для перекачування хоз-фекальних і дренажних вод; насоси для подачі проясненої води на охолодження підшипників і на ежектори хлораторів. У повітродувній станції встановлені повітродувки відцентрового типу ТВ-175-1.6 (3 шт.) для подачі стисненого повітря в аеротенк і преаератори.

Приміщення хлораторної ізольоване від інших приміщень стіною. Хлораторна та видатковий склад хлору сполучені. Приміщення хлораторної обладнане системами водопостачання й каналізації, опаленням, електроосвітленням, електротельфером для навантаження і розвантаження контейнерів, лабораторним столиком з набором хімічних реактивів для визначення залишкового хлору, хлораторними установами, вентиляцією.

Для спрацьовування несправних контейнерів є дегазаційна яма, обладнана системою подачі води, переливною трубою і випуском у систему каналізації.

У тамбурі перед входом у хлораторну встановлені шафи з захисними засобами, укомплектовані згідно табеля оснащення.

Рисунок 2.2 - План очисних споруд

1 - приймальний лоток;

2 - грати;

3 - песколовка;

4 - преаератор;

5 - первинні відстійники;

6 - будівля насосної первинних відстійників;

7 - аеротенк;

8 - вторинні відстійники;

9 - контактні резервуари;

10 - мулові майданчики;

11 - мулостискачи;

12 - хозфекальний резервуар;

13 - резервуар активного мула;

14 - резервуар освітленої води.

2.5 Норми біотехнологічного режиму

В таблиці 2.3 представлені параметри роботи очисних споруд.

Таблиця 2.3 - Основні параметри роботи очисних споруд.

№ п/п	Найменування споруд	Найменування показників
		Швидкість руху	Час перебування води, мулов. води,	Час аерації,	Кіл-сть кисню на 1 м3	Доза мула	Кіл-сть возвратного мула	Кіл-сть надлишкового мулу
1	Пісколовки	0,3м/с	30сек.
2	Мулостискачи	0,1 мм/с	10-12 год					4 г/л
3	Преаератори			20 хв.	0,5 м3
4	Первинні відстійники	7 мм/с	1,5 год
5	Аеротенки			11-12 год	7-8 м3	4 г/л
6	Вторинні відстійники	5 мм/с	1,5 год
7	Контактні резервуари	9 мм/с	30 хв.

В таблиці 2.4 представлені норми режима роботи споруд і насосів

Таблиця 2.4 - Норми режима роботи технологічних споруд і насосів

№ п/п	Найменування споруд, насосів	Місце установки	Кіл-сть шт.	Швид-кість обертання	Кількість і час роботи на добу, год
1	Механічні граблі МГ-11-Т	Будівля решіток	3		Періодично
2	Гідроелеватор	Пісколовки	12		3 години по 3 шт. на добу
3	Мулоскреб ИПР-24 грузопід'ємностю 30 м3	Первинні відстійники	3	2 об/год.	5-6 годин
4	Мулосос ИВР-28	Вторинні відстійники	3	40 об/хв	Постійно
5	Насос 2,5 НФ (для відкачки ущіл.збиткового мулу на мулові поля)	Будівля решіток	1	2940 об/хв.	30 хв./доб
6	Насос 6К-8 (раб.) (для подачи води на гідро-елеватори й пісколовки)	Будівля решіток	2	1450 об/хв.	3 год/доб
7	Насос 4НФ (для випорожнення і промивки системи перв. відстійників)	Первинні відстійники	1	1460 об/хв.	Періодично
8	Насос НП-28 (1 раб. 1 рез.) (для видалення вологого осаду на мулов. поля)	Первинні відстійники	2	1440 об/хв.	5 год/доб
9	Насос 2,5НФ (1 раб. 1 рез) (для подачи освітл. води в хлораторну та на охолод.повітродувок)	Машинна зала	2	2450 об/хв.	Постійно
10	Насос 4НФ (раб.) й 5Ф-12 (рез.) (для відкачки хоз.-фек. стоків каналізації)	Машинна зала	2	1460/ 1450 об/хв.	1 год/доб
11	Насос 8Ф-12 (1 раб. 1рез.) (для циркуляції акт. мула)	Машинна зала	2	960 об/хв.	Постійнно
№ п/п	Найменування споруд, насосів	Місце установки	Кіл-сть шт.	Швид-кість обер-тання	Кіл-сть і час роботи на добу, год
12	Насос 300Д-90 (1 раб. 1 рез.) (для циркуляції активного мула)	Машинна зала	2	980 об/хв.	Постійнно
13	Насос 2ВС-1,6 (для дренажу)	Машинна зала	2	1440 об/хв.	1 год/доб
14	Насос 4НФ (1 раб. 1 рез.) (для відкачки збиткового мулу в мулостискачи)	Машинна зала	2	1460 об/хв.	1 год/доб
15	Насос ФГ81/18 (для промивки контактних резервуарів)	Контактні резервуари	1	1450 об/хв.	2 рази на рік по 48 годин
16	Повітродувка ТВ 175-1,6 (для нагнітання повітря)	Повітря-дувна	3	2965 об/хв.	Одна працює постійнно
17	Хлоратор ЛК-12	Хлоратор-на	2		Один працює постійнно
18	Гідроелеватор	Контактні резервуари	12		2 рази на рік по 4 години кожний

2.6 Матеріальні розрахунки

2.6.1 Блок-схема виробництва

Рисунок 2.3 - Блок-схема очистки стічних вод

Крупні домішки (ганчірки, тріски і ін.) затримуються на гратах. Покидьки нагромаджуються в бункері-накопичувачі, де проводиться їх обеззараження хлорним вапном.

На території станції виділено спеціальне місце для накопичення покидьків.

Затриманий на песколовках пісок і інші мінеральні домішки з крупною фракцій більше 0,25 мм за допомогою гідроелеваторної установки подається в бункери для обезводнення піску і, по мірі накопичення, вивозиться на відведений майданчик для підсушування.

Вогкий осад, що утворився в первинних відстійниках, вогкістю близько 95 % і ущільнений в мулостискачях надмірний активний мул з аеротенків вогкістю близько 98 % скидаються на мулові майданчики, де відбувається підсушування до вогкості близько 80 %.

Отриманий кек після очищення мулових карт вивозиться автотранспортом.

2.6.2 - Вихідні дані для матеріальних розрахунків

Кількість осаду, що видаляється з пісколовок, визначається об'ємним методом.

Об'єм бункера-накопичувача - 5,0 м³.

При заповненні бункера на 4 м³ один раз в 10 днів проводиться спорожнення. Об'єм піску, що видаляється з бункера-накопичувача, складає 0,4 м³/доб.

Добова витрата стічних вод Q_доб = 5000 м?/доб;

вміст початкового L_н і можливого кінцевого Lф забрудненя води ( по БПК₅ ) відповідно становить 200 і 20 мг О₂/л;

середня температура обробки в аеротенку 12,5° С;

кратність циркуляції R=30 %;

доза мулу по сухій його частині в спорудженні а_см = 2500 мг/л.

2.6.3 Матеріальні розрахунки за стадіями біотехнологічного процесу

Маса уловлюваного піску, x₀ т/доб., визначається по формулі:

^, (2.1)

де - вогкість осаду, приймається рівним 60 %;

- густина піску, приймається рівним 1,5 т/м³;

- коефіцієнт, що враховує вміст піску в осіданні, приймається для горизонтальних пісколовок рівним 0,6.

т/доб.

Об'єм уловлюваного піску за рік:

м³/рік. (2.2)

Маса сухого осаду, що видаляється з первинних відстійників, т/рік, визначається по формулі:

, (2.3)

де - концентрація зважених речовин в початковій стічній воді, мг/дм³;

- концентрація зважених речовин в стічній воді після первинних відстійників, мг/дм³;

- витрата стічних вод, м³/рік.

т/год.

Кількість сирого осаду за об'ємом, м³/рік, визначається по формулі:

,(2.4)

де W_ос - вогкість сирого осаду, приймається рівним 95 %;

р - густина осаду, приймається рівним 1 т/м³.

м³/год.

Маса надмірного активного мула, що видаляється з вторинних відстійників, т/рік, визначається по формулі:

,(2.5)

де, Р_мул , мг/дм³, - приріст активного мула в аеротенках, визначається по формулі:

,(2.6)

де - концентрація зважених речовин в стічній воді, що поступає в аеротенк, мг/дм³;

- коефіцієнт приросту мула для міських стічних вод згідно п. 6. 148 [41] приймається рівним 0,3;

x₀ - БПКn що поступає а аеротенк стічної води (з урахуванням зниження БПКn при первинному відстоюванні), мг/дм³;

- винесення активного мула з вторинних відстійників приймається рівним 5,6 мг/дм³.

мг/дм³

т/рік.

Маса сухого осаду і надмірного активного мула, т/рік, по сухій речовині визначається по формулі:



(2.7)

т/рік.

Кількість ущільненого активного мула, м³/год, визначається по формулі:

, (2.8)

де W_мул - вогкість ущільненого надмірного мула, приймається рівним 98 %;

р - густина активного мула, приймається рівним 1 т/м³.

м³/рік.

Загальна кількість суміші надмірного мула і осаду первинних відстійників, м³/рік, визначається по формулі:

(2.9)

м³/рік.

Кількість відходів, що видаляються з грат, за експлуатаційними даними складає 300 л/доб (0,3 м³/доб).

Об'єм покидьків, що видаляються на гратах, за рік:

м³/рік. (2.10)

2.6.4 Зведений матеріальний баланс біохімічного очищення стічних вод

Станція аерації має потужність 15000 м3/добу. Нижче приведений матеріальний баланс всіх потоків процесу біологічної очистки, який проводиться на даній станції. Для розрахунку балансу буде використана зворотня вузлова схема процесу.

Рисунок 2.4 - Вузлова схема процесу очистки стічної води

На рис. 2.4 позначені наступні потоки:

G₁ - очищена та обеззаражена стічна вода (5000 м³ / добу);

G₂ - хлор (30 кг/добу); G₃ - очищена стічна вода;

G₄ - надлишковий мул (25 % від загальної кількості);

G₅ - очищена вода та активний мул;

G₆ - активний мул (30 %);

G₇ - стічна вода; G₈ - сирий осад; G₉ - стічна вода;

G₁₀ - надлишковий мул (20 %);

G₁₁ - стічна вода без піску; G₁₂ - пісок;

G₁₃ - стічна вода без крупних частинок;

G₁₄ - великі частинки;

G₁₅ - стічна вода з великими частинками.

Розраховуємо витрати речовин у кожному вузлі схеми.



Вузол 1:

№ потоку	Прихід	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %	№ потока	Витрати	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %
G1	Очищена та обеззаражена стічна вода	5000	100	G1 G2	Хлор Очищена стічна вода	30 4970	0,6 99,4
Всього	5000	100	Всього	5000	100

Вузол 2:

№ потоку	Прихід	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %	№ потока	Витрати	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %
G3 G4	Очищена стічна вода Надлишковий мул	4970 1656,7	75 25	G5	Очищена вода та активний мул	6626,7	100
Всього	6626,7		Всього	6626,7	100

Вузол 3:

№ потоку	Прихід	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %	№ потока	Витрати	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %
G5	Очищена вода та активний мул	6626,7	100	G6 G7	Активний мул Стічна вода	1988 4638,7	30 70
Всього	6626,7	100	Всього	6626,7	100



Вузол 4:

№ потоку	Прихід	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %	№ потока	Витрати	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %
G7 G8	Стічна вода Сирий осад	6626,7 362,82	95,3 4,7	G9	Стічна вода	6953,52	100
Всього	6953,52		Всього	6953,52	100

Вузол 5:

№ потоку	Прихід	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %	№ потока	Витрати	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %
G9	Стічна вода	6953,52	100	G10 G11	Надлишковий мул Стічна вода без піску	1390,7 5562,82	20 80
Всього	6953,52	100	Всього	6953,52	100

Вузол 6:

№ потоку	Прихід	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %	№ потока	Витрати	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %
G11 G12	Стічна вода без піску Пісок	6953,52 178,3	97,5 2,5	G13	Стічна вода без великих частинок	7131,82	100
Всього	7131,82	100	Всього	7131,82	100



Вузол 7:

№ потоку	Прихід	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %	№ потока	Витрати	Кількість речовин кг/ добу	Кількість речовин, %
G13 G14	Стічна вода без великих частинок Великі частинки	7131,82 130,73	98,2 1,8	G15	Стічна вода з великими частинками	7562,55	100
Всього	7262,55		Всього	7562,55	100

З розрахованого матеріального балансу видно, що новій станції аерації для виробництва 5000 м₃/ добу продукту (очищенної та обеззараженої води) необхідно 7262,55 м³/ добу сировини (брудних стічних вод).

2.7 Технологічні розрахунки

2.7.1 Вибір основного технологічного обладнання за об'ємом та продуктивністю виробництва

Вибір аеротенка та його розрахунок: Аеротенками називають залізобетонні резервуари. Процес очищення в аеротенку йде по мірі протікання крізь нього аерірованої суміші стічної води й активного мулу. Аерація необхідна для насичення води киснем і підтримки мулу у зваженому стані. Стічну воду направляють у відстійник, куди для поліпшення осадження зважених частин можна подавати частину надлишкового мулу. Потім прояснена вода надходить у преаератор-усереднювач, у який направляють частину надлишкового мулу з вторинного відстійника. Тут стічні води попередньо аеріруються повітрям протягом 15-20 хв. Якщо буде потреба в преаератор можуть бути введені нейтралізуючі добавки і живильні речовини. З усреднювача стічну воду подають в аеротенк, через який циркулює активний мул. .

Застосовуються дві основні схеми аеротенків: витиснювач і змішувач.

Аеротенк виконується у вигляді коридору прямокутного перетину. Рециркулюючий (поворотний) активний мул і вода змішуються на початку коридору і, утворена мулова суміш, сорбує водні забруднення.

Поділ мулової суміші після аеротенків здійснюється методом відстоювання у вторинних відстійниках.

Розраховуемо аеротенк при наступних даних: добова витрата стічних вод Q_доб = 5000 м?/доб; вміст початкового L_н і можливого кінцевого Lф забрудненя води ( по БПК₅) відповідно становить 200 і 20 мг О₂/л; середня температура обробки в аеротенку 12,5° С; кратність циркуляції R=30 %; доза мулу по сухій його частині в спорудженні а_см = 2500 мг/л.

Для обчислення р_{1 см} - ступеня очищення води в аеротенку - знайдемо L_см із матеріального балансу зсуву води, що подається на очищення, і рециркулята Q_R із вторинного відстійника

р_{1 см}= ( L_см - L_ф ) / L_см (2.11)

Q_добL_н + Q_RL_ф = L_см(Q_доб + Q_R);(2.12)

Звідки

(2.13)

R = Q_R/Q_доб (2.14)

У такий спосіб

мг О₂/л;

.

Час перебування стічної води в аеротенку ф визначається за розрахованим значенням р_{2 см}

ф = р_{2 см}/k (2.15)

; (2.16)

(2.17)

;

У такий спосіб

;

ф = 3,68•10-2/0,1417 = 0,26 доб = 6,24 год.

У розрахунку прийняте

k=k_20? const^t?-20=0,2 1/доб•1,047^(12,5-20)=0,1417 1/доб;

Значення k_20? = 0,2 1/доб і const = 1,047 узяті для побутових стічних вод.

Час перебування стічної води ( а не суміші води з рециркулятом ) в аеротенку:

ф?=ф(1+R) (2.18)

ф?= 6,24(1+0,3) = 8 год;

Об'єм аеротенку Va

V_a = Q_доб•ф? (2.19)



м³

Приймаємо типовий проект аеротенку № 902-2-195/218:

- кількість секцій - 2

- кількість коридорів - 2

- робоча глибина - 3,2 м

- ширина коридору - 4,5 м

- об'єм одної секції - 1 200 м³

Довжина секції коридору L:

(2.20)

м

З нагромадженням дослідних значень k для виробничих стічних вод наведений метод розрахунку можна вважати досить універсальним.

2.7.2 Специфікація обладнання

Сітчастий затримувач: Затримувачи випускаються двох типів - горизонтальні і вертикальні. Несуча конструкція сітчастих мішків обох типів затримувачив виготовлена з неіржавіючої сталі або інтегрованого поліпропілена, решта частин зі сталі. Мішки виготовлені з синтетичних матеріалів - поліпропілена, поліетилену, поліефіру, ПВХ. Можливо використовування в комбінації з натуральними матеріалами, що забезпечують можливість компостування. Переваги:

- зниження експлуатаційних витрат завдяки зменшенню кількості обслуговуючого персоналу в порівнянні з ручними гратами;

- зручність маніпуляцій;

- швидка заміна мішків;

- можливість заміни резервними гратами;

- можливість використовування горизонтальних і вертикальних модифікацій;

- можливість використовування між аеротенками і вторинними відстійниками;

- низькі інвестиційні і експлуатаційні витрати та компактність

Грабельні грати: Грабельні грати з плоским ситом призначені для механічного очищення стічних вод, видалення крупних частинок і сторонніх предметів.

Корпус виконаний на основі стійкої рамної конструкції. Полотно грат оптимальної з погляду гідравліки конструкції завдяки особливій формі профілю лозин не схильне до забивання камінням і жиром. Простий демонтаж або заміна сита протягом 15 хвилин при необхідності зміни ширини зазора.

Вертикальна пісколовка: Вертикальна пісколовка призначена для гравітаційного відділення і уловлювання піску із стічних вод, що поступають на очисні споруди. Пісколовка встановлюється там, де можливо занесення станції очищення стічних вод пісками, особливо при використанні загальносплавної каналізації, вона надійно захищає станцію очищення від попадання піску. Перевагою песколовок є їх компактне виконання і швидкий монтаж.

Корпус, перегородки і трубопроводи виготовлені з поліпропілена, сполучні частини - з неіржавіючої сталі.

Відстійник: Відстоювання проводять в апаратах, званих відстійниками. Відстійники для згущування суспензій називають згущувачами, а для класифікації твердих частинок на фракції - класифікаторами. Розрізняють відстіники безперервного, напівбезперервної і періодичної дії. У перших всі процеси протікають безперервно, а в останніх - періодично; у відстійниках напівбезперервної дії подача суміші, що розділяється, і відвід очищеної суцільної фази проводяться безперервно, а видалення згущуючої дисперсної фази (осаду, шламу) - періодично.

Відстійник є бетонним або сталевим резервуаром з вмонтованим в нього внутрішнім устаткуванням. Сталевий корпус зварюється прямо на місці установки з підготовлених на заводі складових частин. Внутрішнє устаткування відстійника повної заводської готовності кріпиться до містка для обслуговування. Ерліфти, крім того, кріпляться до корпусу відстійника. Ерліфт видалення плаваючого мула, також як і обдувочний пристрій, кріпляться до регульованого кронштейна над відстійником. Подаючий і відводний трубопровід з частинами фасонів виконуються з непластифіцированного поліпропілена, з'єднуються при допомозі колец, що дозволяє здійснювати не тільки будь-яке просторове рішення притоки і стоку, але й регулювати висотну установку збірного жолоба. Переваги:

- можливість видалення плаваючих забруднень;

- просте регулювання висоти стічного жолоба;

- можливість будь-якого розташування притоки і стоку;

- захищеність стічного жолоба стінками і похилими площинами від попадання плаваючого і спливаючого мула.

Аераційне устаткування: Конструкції аераційного устаткування для біологічного очищення стічних вод, описані в літературі, вельми різноманітні. На практиці, проте, широке розповсюдження отримало обмежене число конструктивних варіантів. Оскільки аерація завжди пов'язана з необхідністю введення енергії, всі вживані системи аерації доцільно розділити на три групи за способом введення енергії:

а) пневматичні системи, що використовують енергію стислого повітря;

б) механічні системи, засновані на використовуванні механічного перемішування;

в) комбіновані системи, в яких введення енергії здійснюється декількома методами одночасно.

В даний час найбільш поширені пневматичні системи. Загальна особливість цих систем полягає в тому, що джерелом енергії, яка вводиться в апарат, є стисле повітря, що подається від повітродувок через розподільники різних типів, розташованих уздовж стінок коридорів. Повітря подається під рівень рідини і дробиться біля виходу з отворів розподільника або в потоці. При цьому в зоні, розташованій над розподільником, утворюється газорідинна суміш. У зв'язку з тим, що середня густина цієї газорідинної системи значно менше густини рідини, подача повітря викликає направлену циркуляцію в аеротенку, що забезпечує необхідну інтенсивність перемішування.

Аеротенк: Для повного біологічного очищення стічних вод малих населених пунктів застосовуються: аераційні установки, які працюють по методу повного окислення (аеротенки справжньої аерації); аераційні установки із стабілізацією аероба надмірного активного мула. Установки обох типів забезпечують стабільну високу ефективність очищення стічних вод, можуть застосуються в будь-яких кліматичних, ґрунтових і гідрогеологічних умовах і не вимагають відведення великих площ землі.

Установки, що працюють по методу повного окислення. Вони призначені для повного біологічного очищення побутових і близьких до них по складу виробничих стічних вод. Повне окислення органічних забруднень протікає в три фази. В першій фазі наявність великої кількості органічних речовин в стічній рідині забезпечує швидке розмноження мікроорганізмів з безперервним прогресуванням загальної їх кількості. В другій фазі навантаження по органічним забрудненням на активний мул значно нижче і через недостатню кількість цих забруднень розмноження мікроорганізмів дещо стримується.

Встановлюється певне співвідношення між кількістю органічних речовин, що поступили, і приростом мула. В третій фазі розмноження мікроорганізмів активного мула сповільнюється через нестачу органічних забруднень. Мул наче знаходиться в «голодному стані». Це примушує мікроорганізми активного мулу використовувати не тільки органічні речовини, які поступили із стічними водами, але і велику частину органічних речовин відмерлих мікроорганізмів, тобто мінералізувати органічну частину найактивнішого мула. В результаті повного окислення органічних забруднень приріст активного мула настільки малий, що його можна видаляти із споруд через 1-4 місяці [50].

Захист споруд і запобігання аварій і пошкоджень:

а) забезпечення водонепроникливості. Однією з найважливіших вимог, що пред'являються до інженерних споруд водопровідно-каналізаційного господарства, є водонепроникність, яка обумовлюється експлуатаційними вимогами і довговічністю споруд. Водонепроникність може бути забезпечена пристроєм поверхневої гідроізоляції або застосуванням водонепроникного бетону для виготовлення захищаючих конструктивних елементів.

б) захист від корозії. Руйнування і пошкодження споруд, а так само скорочення їх довговічності через корозію матеріалів наносить народному господарству величезні збитки. Тому захист спеціальних споруд водопровідно-каналізаційного господарства, які працюють в більшості випадків в умовах дії агресивних середовищ і підвищеної вогкості, є найважливішою задачею проектування.

Вірний вибір комплексу заходів щодо захисту споруди або його частин можливий на підставі ретельного вивчення матеріалів досліджень (визначення агресивності середовища, яке оточуватиме споруду в процесі експлуатації, характеристики води або стічної рідини, оброблюваної в спорудах місткостей або що транспортується по трубопроводах, а так само джерел і сили блукаючих струмів). в) Запобігання аварій, пошкоджень і дефектів інженерних споруд. Залежно від ступеня порушення цілісності, міцності або стійкості інженерних споруд і їх конструктивних елементів дефекти, пошкодження і аварії бувають наступних типів:

- порушення герметичності споруд, що стає згодом причинами аварій;

- неприпустимі деформації підстави або конструктивних елементів, що приводять до зміни нормального режиму роботи споруди;

- руйнування окремих конструктивних елементів і частин споруди;

- аварії споруд.

Виникнення таких ситуацій має різне походження. Вони породжуються, як правило, декількома причинами, до яких відносяться неповноцінні або неякісні польові інженерно-геологічні і гідрогеологічних дослідження, їх обробка і висновок; помилки, допущені при проектуванні; дефектне виконання будівельно-монтажних робіт; порушення правил експлуатації споруд; дія стихійних сил. До основних заходів, що не допускають пошкоджень і аварій, відносяться контроль за якістю виробництва робіт; систематичне спостереження за станом споруди в процесі експлуатації, своєчасне проведення поточного і капітального ремонтів.

Однією з найважливіших вимог, що пред'являються до спеціальних гідротехнічних споруд, є водонепроникність, яка забезпечує надійність, довговічність і нормальні умови роботи в процесі експлуатації .

В таблиці 2.6 предсталена специфікація основного устаткування біохімочистки стічних вод.

Таблиця 2.6 - Специфікація устаткування

№	Найменування обладнання	Технічні характеристики	Кількість
1	Аеротенк	Об'єм - 1400 м3 Температура від 6-30° С; Середовище - стічні води Матеріал апарату - залізобетон	1
2	Пристрій фільтруючий, що самоочищується	Продуктивність - 120-200 м2/год. Щілина фільтруючої сітки н/б 2мм Середній термін дії до списання н/м 20 років Ефективність затримання зважених речовин: - при обробці сирого осаду з первинних відстійників - 22-25 %; - при обробці активного мула на фільтруючих пристроях - 2,7-3,2 %. Тип - УФС-3	1
3	Муловий фільтр для обробки осаду	Кількість осаду по сухій речовині - 15-180 кг Цикл зневоднення - 24 год.; Обслуговування - автоматичне;Тип - ИФВA-12	3
4	Бактерицидна установка	Об?єм реактора - 350x1600 мм Лампа UV - 24 шт по110 Вт Пропускна здатність - 440 м3/год Споживана/встановлена потужність - 3200/3800 Вт Тип - УФО-3-600	1
5	Насос подачі стічних вод	Продуктивність - 450 м3/год Натиск - 23 мм.вод.ст.;Тип - ФГ-450/22	3
6	Турбоповітрядувка	Продуктивність - 10000 м3/год Тиск - 0,6 атм ; Тип - ТВ-175-1,6	1
		Продуктивність - 5000 м3/год Тиск - 0,6 атм ;Тип - ТВ-80-1,6	1

2.8 Стандартизація та контроль якості продукції

Стічні води, що надходять на очисні споруди лівого берега проходять повну біологічну очистку та скидаються у річку Дніпро. Якість скиду очищених стічних вод нормується документом “Предельно-допустимый сброс (ПДС) веществ в водный объект с возвратными водами предприятия, организации, учреждения”, який затв. нач. Держуправління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області від 05.02.2004, узгоджено: заступником головного державного санітарного лікаря Дніпропетровській області листом № 2/1-18-11-3-2144 від 09.12.2003.

Склад речовин у зворотних водах представлено у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Склад речовин у зворотних водах.

Показники складу зворотних вод	Затверджена допустима концентрація, мг/дм3
Завислі речовини	7,8
БСК5	8,5
БСКповн	10,40
Мінеральний вміст	480,00
Хлориди	95,00
Сульфати	90,00
Азот амонійний	2,00
Нітрити	3,30
Нітрати	45,00
Фосфати	3,50
Нафтопродукти	0,30
Залізо загальне	0,30
АПАР	0,20
Хром 3+	0,05
Цинк	0,10
Нікель	0,10
Хлор активний	0,00
Хлор залишковий загальний	1,50

Затверджені властивості зворотних вод:

- плаваючі домішки: не повинні виявлятися плаваючі плівки, плями мінеральних масел і скупчення інших домішок;

- запах, присмак: вода не повинна набувати невластивих їй запахів інтенсивністю більше 1 балу, що виявляється безпосередньо;

- забарвлення: не повинне виявлятися в стовпчику 10 см.

- температура: літня температура води в результаті спуску стічних вод не повинна підвищуватися більш ніж на 30⁰ С в порівнянні з середньомісячною температурою найжаркішого місяця за останні 10 років;

- реакція (рН): 6,5-8,5;

- розчинений кисень: 4 мг/дм³;

- ХПК не повинне перевищувати 60,0 мг/дм³;

- колі-фагі - не більш 1000 в 1 дм³;

- лактозопозитивні кишкові палички (ЛКП) - не більше 1000 в 1 дм³;

- життєздатні яйця гельмінтів - не повинні знаходитись в 1 дм³.

Лабораторно-виробничий контроль - необхідна умова організації раціональної експлуатації очисних споруд і забезпечення очистки стічних вод, що відповідає вимогам Правил охорони поверхневих вод, Санітарних правил і норм охорони поверхневих вод від забруднення [32], вимог місцевих органів Мінекобезпеки України та Державного санітарного нагляду.

3. АВТОМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ І КЕРУВАННЯ

3.1 Аналіз об'єкту керування

3.1.1 Короткий опис об'єкту керування

Ефективне очищення стічних вод відбувається при рН = 5,5-8,5; оптимальний інтервал рН складає 6,5 - 7,5. При рН нижче 5 і вище 9 ефективність біологічного очищення, як правило, різко знижується.

Перемішування стічної води й активного мулу в аеротенках забезпечує підтримування активного мулу в зваженому стані, створює більш сприятливі умови масопередачі живильних речовин і кисню до поверхні мікроних кліток.

При низькій концентрації кисню у воді збільшується кількість метаолітів (продуктів обміну) і відповідно знижується кількість вуглецю.

Концентрацію кисню в стічній воді рекомендується підтримувати в залежності від розмірів хлопьев активного мулу: при інтенсивному перемішуванні і мінімальних розмірах пластівців - не менш 1 мг/л, при слабкому перемішуванні і великих розмірах пластівців - близько 2 мг/л.

3.1.2 Аналіз технологічних величин

Об'єктом автоматизації в даній роботі виступає процес біологічної очистки стічних вод. Нижче наведено короткий опис технологічного процесу очищення стічних вод.

На станцію аерації стічні води поступають по напірно-самопливним колекторам Д = 600, Д = 700, Д = 1000 мм в приймальний лоток від підприємств і житлової забудови південної частини міста, приймальний лоток призначений для розподілу поступаючих стоків по трьох каналах, що ведуть до механічних грат. Розмір лотка 1000x1000 мм.

Грати призначені для затримання крупних плаваючих покидьків і встановлені на шляху руху води похило під кутом 60-70° до горизонту.

Аеротенк є резервуаром прямокутного перетину 63,6x87,5x3,4 м, що складається з 4-х коридорів. Всього три секції. У кожній секції один коридор відведений під регенератор. Аеротенк працює за принципом змішувача. Подача повітря в аеротенк здійснюється від воздуходувної станції. Час аерації 11-12 годин.

Суміш стічної води з активним мулом по лотку подається в распредчашу вторинних відстійників, звідки по трубопроводах Д = 1000 мм підводиться у вторинні відстійники. Вторинні відстійники служать для виділення активного мула із стічної рідини. Є круглим в плані резервуаром Д = 28 м і заввишки 3,5 м. Кількість відстійників - 3 шт.

Мул, що осів у вторинних відстійниках, видаляється за допомогою мулососів в камери випуску мула, звідки по самоплинному мулопроводу прямують в резервуар активного мула і далі у верхній канал аеротенков. У аеротенках циркуляційний активний мул розподіляється по коридорах. Активний мул, що утворився в аеротенках і надмірний мул, що осів у вторинних відстійниках, насосами відкачується в мулостискачі і преаератор.

Освітлена стічна вода з вторинних відстійників самоплив, прямує в контактні резервуари, що є прямокутним в плані резервуаром горизонтального типу розміром 16x21 м. Резервуар роздільний на 4 секції. Контактні резервуари призначені для забезпечення необхідної по санітарних нормах тривалості контакту стічної води з хлорною водою, яка поступає з хлораторной, в течії 30 хвилин і затримання в процесі відстоювання нерозчинних домішок, що утворюються в результаті пластоутворення при дезинфекції хлором.Мулові майданчики призначені для зневоднення і сушки сирого осаду і ущільненого надмірного активного мула до 70-80 % вогкості.

Загальна кількість мулових карт - 24 шт.

Загальна площа мулових майданчиків - 3,5 Га. Підсушування осаду на мулових майданчиках відбувається шляхом випаровування і фільтрації води в дренажну систему. Підсушений осад з карт мула згрібається бульдозером.

Оптимальні значення параметрів, при яких відбувається процес очищення стічних вод, зведені у табл. 3.1.

Табл. 3.1- Норми технологічного режиму

№ п/п	Найменуван-ня об'єкту	Найменування технологічного параметру	Одиниці виміру	Номінальне значення	Допустиме відхилення
1	аеротенк	концентрація кисню у стоках, що надходять на очистку	мг/л	0...20	±2
		концентрація кисню у стоках після аеротенку	мг/л	0 ... 50	±2
		тиск нагнітання повітря до аеротенку	кгс/см2	1,5	±0,5
		витрата стоків	м3/год	2500	±50
		витрата повітря	м3/год	50	±5
		температура суміші у аеротенку	0 С	25	±5
2	відстійник	рівень осаду	м	1,0	±0,2
3	насос	тиск середовища у лінії нагнітання	МПа	0,1	±0,05

3.1.3 Задачі контролю та керування технологічним процесом

Задачі контролю та керування процесом біологічного очищення, які вирішує система керування, що проектується, витікають з аналізу об'єкта керування та оцінки загального рівня автоматизації технологічного процесу і зведені до табл. 3.2.

Табл. 3.2 - Комплекс задач контролю та керування

Найменування технологічного обладнання	Вимірюваний параметр	Одиниця вимірювання	Межі вимірювання	Функціональне призначення
				індикація на дисплеї	реєстрація	сигналізація	регулювання	логічне керування
аеротенк	концентрація кисню у стоках, що надходять на очистку	мг/л	0 ... 20	+	+	-	-	-
	концентрація кисню у стоках після аеротенку	мг/л	0 ... 50	+	+	+	+	-
	тиск нагнітання повітря до аеротенку	кгс/см2	1,5	+	+	+	-	+
	витрата стоків	м3/год	2500	+	+	-	-	-
	витрата повітря	м3/год	50	+	+	-	-	-

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 

дипломная работа "Хімічне очищення промислових стічних вод" скачать

Подобные документы

• Забруднення стічних вод шкідливими речовинами

  Екологічні проблеми забруднення стічних вод. Вимоги до складу та властивостей стічних вод, які скидаються у міську каналізацію. Суть і сфери застосування технології біологічного очищення води. Обробка стічних хлором та речовинами, що його вміщують.
  
  курсовая работа [113,9 K], добавлен 16.03.2011
  

• Біохімічне очищення стічних вод

  Фізико-хімічні та технологічні особливості біологічного методу очищення стічних вод коксохімічного виробництва. Розробка проекту очисної установки: матеріальний, технологічний, механічний та гідравлічний розрахунки аеротенку та вторинного відстійника.
  
  дипломная работа [205,3 K], добавлен 04.04.2012
  

• Очисна станція стічних вод

  Характеристика умов випуску стічної води. Оцінка концентрацій забруднень в стоках. Визначення необхідного ступеня очистки за завислими і органічними речовинами. Розрахунок споруд для механічного, біологічного очищення та дезінфекції каналізаційних вод.
  
  курсовая работа [2,1 M], добавлен 27.10.2010
  

• Дослідження технології очищення води методом озонування, розрахунок матеріального балансу процесу

  Фізико-хімічні основи процесу очищення води методом озонування. Технологічна схема очищення з обґрунтуванням вибору основного обладнання. Принцип дії апаратів, їх розрахунок. Екологічне та економічне обґрунтування впровадження нового устаткування.
  
  дипломная работа [635,2 K], добавлен 10.04.2014
  

• Миття та очищення деталей і складальних одиниць

  Досягнення високої якості складання виробів. Очищення складальних одиниць і деталей від шару антикорозійного мастила, слідів фарби на поверхнях та інших твердих забруднень. Схема двокамерної мийної машини. Наконечник повітряного шланга для обдування.
  
  реферат [390,7 K], добавлен 07.08.2011
  

• Олії селективного очищення. Екологічні вимоги до виробництва

  Виробництво високоякісних олій. Селективне очищення нафтопродуктів. Критична температура розчинення рафінаду отриманого при очищенні сировини у фенолі. Виробництво бітуму та нафтового коксу, парафинів, мастил та озокерито-церезинової продукції.
  
  контрольная работа [908,0 K], добавлен 14.05.2009
  

• Розроблення системи автоматичного контролю та регулювання процесу очищення конденсату парової турбіни

  Основні параметри процесу очищення конденсату парової турбіни. Опис принципової електричної схеми імпульсної сигналізації. Визначення особливостей проекту згідно галузевих стандартів. Обґрунтування розміщення засобів автоматизації на щиті і пульті.
  
  курсовая работа [489,7 K], добавлен 26.12.2014
  

• Дослідження забруднення моторних масел та способів його очищення

  Вплив забруднення моторних масел на їхні технологічні властивості, характеристика методів і технічних засобів для їх регенерації та відновлення якості. Суть мікрофільтрації та її значення для покращення антифрикційних властивостей моторних масел.
  
  реферат [7,1 M], добавлен 19.03.2010
  

• Процес виробництва рафінованої вибіленої соєвої олії

  Розробка високотехнологічного та економічного виробництва рафінованої вибіленої олії. Теоретичні основи процесу адсорбційного очищення. Нормативна документація на сировину, матеріали, готову продукцію та корисні відходи. Розрахунок теплових балансів.
  
  дипломная работа [195,6 K], добавлен 15.12.2015
  

• Очищення авіаційних палив

  Сучасні технології, засоби та методи очищення авіаційних палив; дослідження процесів відстоювання механічних забруднень в резервуарній групі аеропорту. Шкідливі виробничі фактори, зменшення рівня їх впливу; забезпечення пожежної та вибухової безпеки.
  
  дипломная работа [2,9 M], добавлен 15.08.2011
  

• Види фільтрів

  Очищення припливного вентиляційного повітря, повітряні фільтри. Класифікація фільтрів і їх основні показники, фільтри грубого, тонкого і надтонкого очищення, змочені та сухі пористі фільтри, електрофільтри. Розрахунок і вибір повітряних фільтрів.
  
  реферат [1,3 M], добавлен 26.09.2009
  

• Очистка стічних вод на підприємстві

  Характеристика випуску зворотних стічних вод підприємства. Проектування первинного відстійнику з обертовими водорозподільним пристроєм. Опис, принцип дії та технічний розрахунок біологічних ставів. Пропозиції щодо переобладнання існуючих очисних споруд.
  
  курсовая работа [59,8 K], добавлен 09.10.2011
  

• Технологічні процеси охорони довкілля при виробництві каустичної соди

  Характеристика та вимоги до якості продукції каустичної соди. Характеристика сировини, матеріалів та напівпродуктів. Порівняння технологічних схем виробництва каустичної соди. Впровадження природоохоронних технологій. Технологій очищення каустичної соди.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 20.12.2013
  

• Сировина в технологічних процесах

  Класифікація сировини, її якість, раціональне і комплексне використання. Підготовка мінеральної сировини перед використанням (подрібнення, збагачення, агломерація). Застосування води в промисловості, способи очищення та показники, які визначають якість.
  
  реферат [1021,5 K], добавлен 05.11.2010
  

• Каміннявідокремлюючі машини

  Устаткування для очищення і сепарації зернової суміші. Технічна характеристика каміннявідокремлюючих машин та магнитних сепараторів, їх устрій та принцип роботи. Підготовка зерна до помелу. Характеристика продукції, що виробляється на млинах України.
  
  реферат [539,7 K], добавлен 02.01.2010
  

• Курсове проектування з технології машинобудування

  Оформлення кресленика деталі, виливка, кованки. Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі. Матеріал деталі та його властивості. Визначення типу виробництва. Вибір виду і методу отримання заготовки. Економічне обґрунтування вибору заготовки.
  
  учебное пособие [3,8 M], добавлен 07.08.2013
  

• Очищення матеріалів

  Отримання чистих металів. Класифікація способів розділення і очистки матеріалів. Метод хімічно–транспортних реакцій. Дисталяція, ректифікація, рідинна екстракція. Сорбційні способи очищення. Метод йодидної очистки. Сублімація та перекристалізація.
  
  курсовая работа [495,7 K], добавлен 14.04.2014
  

• Технологія виготовлення балки

  Вибір і обґрунтування матеріалу зварної конструкції, його характеристика. Технічні умови на виготовлення виробу балка. Вибір типу виробництва та методу заготівель, їх характеристика. Вибір і обґрунтування методу зборки, зварювального встаткування.
  
  курсовая работа [94,6 K], добавлен 27.08.2012
  

• Тракторний дизель потужністю 85 кВт на базі дизеля СМД-17

  Обґрунтування вибору типу та параметрів тракторного двигуна потужністю 85 кВт на базі дизеля СМД-17. Розрахунки робочого процесу, динаміки, міцності деталей кривошипно-шатунного механізму. Актуальність проблеми застосування агрегатів очищення мастила.
  
  дипломная работа [2,4 M], добавлен 21.07.2011
  

• Проект варильного відділення виробництва пива одновідварним способом

  Техніко-економічне обґрунтування процесу виробництва пива. Характеристика сировини, напівпродуктів, готової продукції, допоміжних матеріалів і енергетичних засобів. Норми витрат та розрахунок побічних продуктів, промислових викидів і відходів виробництва.
  
  курсовая работа [359,5 K], добавлен 21.05.2015
  

Другие документы, подобные "Хімічне очищення промислових стічних вод"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам