Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• Характеристика підприємства
• Характеристика зерна та продуктів його переробки
• Аналіз діючої технологічної схеми
• Характеристика технологічної схеми, що проектується
• Розрахунок технологічного обладнання
• Компонування аспіраційних мереж
• Розрахунок та підбір аспіраційного обладнання
• Список використаних джерел


Вступ

Борошномельно-круп'яне виробництво - одна з найбільших галузей харчової промисловості, яка переробляє зерно на борошно і крупу. Переробка великих мас зерна обумовлює необхідність збільшення потужностей. Ефективність розвитку технічної бази та вирішення проблем переробки зернової сировини будуть визначатися рівнем проектування та будівництва зернопереробних підприємств.

Проектування нових та реконструкція старих заводів необхідна з урахуванням прогресивних технологічних процесів, новітньої техніки та автоматизації виробничих процесів, а також передового досвіду діючих підприємств. Йде повне оновлення машин по обробці зернових культур, що дає змогу вдосконалювати підприємства побудовані в минулому столітті, такі як підприємство ТОВ «Дніпромлин». Оновлення цехів виробництва дає можливість економії коштів, а також працевлаштування. Сучасні машини коштують сотні тисяч, а навіть і мільйони гривень, однак вкладені в них гроші швидко окупаються, за рахунок того, що машини побудовані на принципі енергозбереження. Мобілізація і використання значних наявних резервів, підвищення ефективності розвитку борошномельно-круп'яної промисловості, як підтверджують всебічні аналітичні розрахунки, дають змогу забезпечити збільшення виробництва високоякісних і дешевих основних видів продовольства у 2,5-3 рази, що дало б змогу сформувати необхідний фонд продуктів харчування для подальшого задоволення потреб внутрішнього ринку та створити їх потужний експортний потенціал.

Ефективний розвиток борошномельно-круп'яної промисловості в Україні, яка має суттєве значення для економіки промисловості, як галузі економічної науки, надасть змогу отримувати величезні прибутки, які буде можливо використовувати на повне оновлення заводів борошномельно-круп'яної галузі по всій Україні. Аналіз розвитку борошномельно-круп'яної промисловості в Україні дозволяє зробити висновки про наявність сприятливих умов для ефективного розвитку і функціонування переробних галузей та забезпечення загальнодержавних та регіональних потреб в хлібопродуктах. Збільшення обсягів виробництва крупи та борошна, підвищення рівня ефективності їх виробництва має забезпечуватися за рахунок використання наявних резервів, що не потребують значних капіталовкладень: підвищення рівня експлуатації виробничих потужностей; збільшення обсягів та покращення якості сільськогосподарської сировини, раціонального її використання при переробці; збільшення виходу продукції з одиниці сировини; зниження втрат сировини на одиницю продукції; раціональне використання вторинних сировинних ресурсів.

Визначним чинником докорінного підвищення ефективного розвитку борошномельно-круп'яної промисловості в Україні має стати розробка і впровадження інноваційної науково-технічної моделі виробництва хлібопродуктів, основними складовими якої повинні бути:

- розроблення та використання принципово нових видів техніки і технології;

- формування науково-ємних виробничих процесів;

- створення конкурентоспроможних виробництв;

- створення досконалого механізму інноваційного розвитку борошномельно-круп'яної промисловості;

- забезпечення ефективного стимулювання інноваційної діяльності зернопереробних підприємств.

Тільки за умови активної участі держави може бути сформоване ефективне зернопереробне виробництво в Україні вцілому та окремих її регіонах. Здійснення державної політики в галузі зерно переробки має вирішальне значення на рівні з такими чинниками її розвитку, як природні, економічні, соціальні, екологічні, науково-технічні та організаційно-технічні. Всебічне використання цих факторів здатне забезпечити ефективний розвиток борошномельно-круп'яної промисловості в Україні на рівні кращих найсучасніших світових досягнень. Сучасні підприємства будують і модернізують у відповідності з планом розвитку даної галузі. Для цього складають техніко-економічне обґрунтування, згідно з яким встановлюють економічну доцільність і технічну безпеку будівництва. Територію забудови пов'язують з санітарними нормами проектування промислових підприємств, наявністю транспортних шляхів, з можливістю постачання сировини, палива, води, електричної енергії, а також враховується можливість збуту готової продукції, я на внутрішньому ринку, так і за межі держави.



Характеристика підприємства

Підприємство ТОВ «Дніпромлин» знаходиться в центральній частині міста Дніпропетровська. На підприємстві є всі умови для прийомки та відпуску зерна та продуктів його переробки на автомобільний, залізничний і водний транспорт. Підприємство оснащене гарною системою електропостачання, яка надає можливість безперервної роботи обладнання та машин, а також освітлення цехів, адміністративно-побутового корпусу та території підприємства. Також, на підприємстві проведено водопостачання, що надає можливість проводити волого-теплову обробку зерна та дотримуватись встановлених санітарно-гігієнічних норм на підприємстві. На сьогоднішній день ТОВ «Дніпромлин»- це сучасне підприємство, кожна секція млинцеху №1 переробляє 250 т/добу. Загальна продуктивність розмелювального відділення 600 т/добу, зерноочисного- 750 т/добу. Підприємство випускає борошно пшеничне: вищий сорт, 1-й сорт, 2-й сорт, житнє борошно, відбирає крупу манну, гранулює висівки.

Підприємство включає в себе 4 основних цехи: млинцех №1, млинцех №2, цех готової продукції, елеватори №1, №2. Допоміжні цехи: ремонтно-механічний, електроцех, транспортний цех, парасиловий, адміністративно-побутовий корпус, відділ автоматизації та механізації підприємства.

Млинцех №1 представляє собою 7-и поверхову цегляну будівлю з залізобетонними перекриттями. В будівлі розташовані зерноочисне, розмельне відділення, примельний склад для безтарного зберігання борошна загальною ємністю 405 тон, висівок загальною ємністю 340 тон, відпуску борошна в тарі загальною ємністю 300 тон.

В теперішній час Млинцех №1 включає в себе зерноочисне відділення продуктивністю 600 т/добу, розмельне відділення працює в складі трьох паралельно працюючих секцій (2, 3, 4) загальною продуктивністю 700 тон зерна за добу і переробляє зерно м'якої пшениці в борошно хлібопекарське 3-сортного помелу з загальним виходом 75%.

-перший варіант (базис): борошно вищого сорту-30% (в т.ч. крупи манної 2%), борошно 1-го сорту 45%, відбір зародку 0,02%.

Млинцех №2 представляє собою 5-ти поверхову цегляну будівлю з залізобетонним перекриттям. В будівлі розташоване зерноочисне, розмельне відділення та склад готової продукції для зберігання і відпуску борошна-1409 тон, і висівок загальною ємністю 228 тон. В теперішній час працюють дві паралельно працюючі секції.

Секція №1- односортний 87% помел жита з відбором борошна обдирного. Добова продуктивність 100 тон зерна.

Секція №2- двох сортний 75% помел м'якої пшениці з відбором 18% крупи манної, 57%- борошна хлібопекарського першого сорту. Добова продуктивність 80 тон.

Точки прийому зерна на елеваторі №2

1. Розвантаження зерна з автосамосвалів відбувається в приймальний бункер місткістю 16 тон, потім через норію №4 і №3, на транспортер №10, 11, 12 через розподільчий візок в силоса і зірочки елеватора №2.

Рух зерна на операції очищення елеватора №1

З силосів і зірочок зерно надходить на транспортер №2, норію №4 звідки двома потоками надходить на сепаратор А1-БІС-100 та БСХ-100. Після очищення направляється на подальше зберігання через норію №1 і транспортер №3 або на переробку в млинцех №1 через норію №3, ваги ДН-1000, силос №39 і №40, норію №5 або №6, потім на транспортер №4 і №5 в зерноочисне відділення.

Рух зерна на операції перекату елеватора №1.

Перекат зерна на елеваторі №1 відбувається з силосів і з зірочок через транспортер №2 на норію №1 або №2, на транспортер №3 через розподільчий візок у вказані ВТЛ силоса і зірочки

Рух зерна на операції перекату елеватора №2.

Перекат зерна на елеваторі №2 відбувається з силосів і зірочок через транспортер №6 або №7 на норію №1 або №1, на транспортер №10, 11, 12 через розподільчий візок у вказані ПТЛ силоса і зірочки.

Рух зерна на операції очищення елеватора №2.

З силосів і зірочок елеватора №2 зерно надходить на транспортер №6 або №7, норію №2, сепаратор БІС-100. Після очищення зерно можна направити на зберігання в силоса і зірочки на норію №1 через транспортер №10, 11, 12 або в переробку для млинцеху №2 через норію №1, силос №311 (пшениця), зірочку №709, 710 (жито). З силосів зерно через транспортер №8 надходить на ваги ДН-1000, норію №1 і транспортер млинцеху №2.

Рух зерна на операції переважування на елеваторі №2.

Зерно з силосів і зірочок елеватора №2 надходить на транспортер №7, норію №3, ваги ДН-1000, транспортер №11, 12 через розподільчий візок знову в силоси і зірочки.

Рух відходів елеватора №1.

Після очищення зерна на сепараторах елеватора №1утворюються зернові відходи: побічний продукт і відходи 3-ї категорії. Побічний продукт по самопливному трубопроводу надходить в два бункера ємністю 20 тон, потім з бункерів на норію №1, 2 і через транспортер №3 надходить в силос №8 звідки через трубопровід відбувається відпуск.

Відходи 3-ї категорії зберігаються в бункері ємністю 4 тони.

Відпуск побічного продукту і відходів 3-ї категорії з елеватора №1 проводиться на автотранспорт, а також відбувається відпуск на залізничні вагони.

Характеристика зерна та продуктів його переробки

За морфологічними особливостями види пшениці об'єднують у дві групи: пшениці справжні, або голозерні і полб'яні, або плівчасті. До голозерних пшениць належать: м'яка, тверда, тургідум, карликова, круглозерна, польська, карталінська, а до плівчастих -- спельта, однозернянка, двозернянка, Маха, Тимофєєва та інші дикі види. Серед усіх видів найбільше поширення і значення мають м'яка та тверда пшениці. Їхні посіви перевищують 98% загальної площі пшениці. При цьому на частку м'якої в Україні припадає 90% площі.

М'яка пшениця- однорічна озима або яра. Тверда пшениця представлена у культурі в основному ярими сортами і зовсім мало - озимими. Як порівняти з м'якою вона високоросліша, утворює стебла з восковим нальотом, які у верхній частині (ближче до основи колоса) виповнені серцевиною.

Термін «борошномельні якості зерна» містить у собі сукупність його властивостей, що визначають організацію технологічного процесу, його параметри, вихід і якість борошна. Для пшениці до цих показників відносяться склоподібність, зольність, натурна маса, крупність зерна; до непрямих показників -- вологість і засміченість.

Склоподібні пшениці дають більший вихід борошна, особливо борошна вищих сортів. У склоподібній пшениці ендосперм являє собою монолітну масу, що складається з крохмалю і білкових речовин, у якій крохмаль міцно зв'язаний з білком.

Чим більше вміст зольних елементів у зерні, тим більша зольність борошна, отриманого з цього зерна. Зольність зерна м'якої пшениці коливається від 1,26 до 2, 97 %, а твердої - від 1,32 до 3,04 %.

Більш висока натура вказує на кращий розвиток ендосперму, а, отже, на кращі борошномельні якості зерна. Чим вище натура зерна, тим вище вихід продукції. Натурна маса коливається від 620 до 870 г/л.

Велике і дрібне зерно розрізняється за своєю якістю. Зерно дрібне, погано виконане має більш високий зміст оболонок, а вміст ендосперму у ньому занижений. Зародок у щуплому зерні розвинений нормально, і тому він складає великий відсоток від загальної маси зерна. Зольність дрібного зерна вища. При розмелі дрібного, а тим більше щуплого зерна знижується вихід і якість борошна.

Вміст вологи в зерні впливає на технологічні і структурно-механічні властивості зерна. Вологе зерно (16-18 %) через свою пластичність важко піддається здрібнюванню. При цьому зростає питома витрата енергії, знижується вихід продукту. Сухе зерно легко піддається здрібнюванню, але крихкі оболонки зерна легко подрібнюються і, потрапляючи в борошно, підвищують його зольність.

Від вмісту домішок залежить не тільки вихід, але і якість борошна.

Таблиця 1.1. Хімічний склад зерна пшениці

Вид зерна	Вода	Білок	Жири	Вуглеводи	Харчові волокна	Зола
Пшениця м'яка	14,0	11,8	2,2	59,5	10,8	1,7

Асортимент готової продукції:

v Борошно;

v Висівки харчові;

v Висівки кормові;

v Манна крупа;

v Пшенична крупа.

Аналіз діючої технологічної схеми

У зерноочисному відділенні зерно піддається ретельному очищенню від усіляких часток органічного, мінерального або промислово-побутового характеру на спеціальних машинах за допомогою набору сит і повітряних потоків. Частки, рівні розміру зерна, що складаються з металу або металевих руд, відокремлюються на магнітних сепараторах. Частки мінерального походження: каміння, асфальт, грудочки землі відокремлюються на каменевідбірних машинах. Практично чисте зерно інтенсивно змочується й інтенсивно перемішується в машинах мокрого лущіння, де відбувається часткове виділення плодової оболонки. Після того, як зерно зволожується, воно направляється на другий щабель очищення , де відокремлюються оболонки зерна й інші частки, що випадково залишилися. Після вторинного очищення зерно знову рясно змочується і направляється в бункери для відлежки на 30 хв. - 2 год.

Підготовка зернової маси зводиться до очищення від домішок, зниження зольності зерна, забезпечення оптимальної його вологості при подачі у розмельне відділення (на I др.с.). Послідовність побудови технологічної схеми диктується необхідністю досягти максимальної ефективності очищення зернової маси за умови оптимальної роботи машин.

Процес очищення і підготовки зерна до помелу складається з наступних етапів:

перший-очищення зернової маси від домішок за шириною, товщиною, довжиною та аеродинамічними властивостями, виділення мінеральної домішки;

другий-очищення поверхні зерна, зниження зольності, виділення домішок за шириною, товщиною, довжиною та аеродинамічними властивостями;

третій-миття, зволоження, відволоження, знезараження зерна перед відправленням його на I драну систему.

Зерно з елеватора надходить на норію №1, яка за допомогою задвижки направляється в бункери для неочищеного зерна №1, №2, №5. З бункерів зерно через витратоміри надходить на транспортер, а після на норію №2, яка направляє зерно на магнітні колонки БКМ 2-500, після магнітних колонок зерно направляється на сепаратор А1-БСХ-16. Після сепаратора зерно поступає на каменевідбірник Р3-БКТ-100. Далі зерно направляється в бункер ємністю 3 тони, після якого надходить на концентратор А1-БЗК-9, далі надходить на норію №3, яка направляє зерно на магнітний сепаратор У1-5ММ. Після магнітного сепаратора зерно надходить на концентратор А1-БЗК-9, де ділить на дві фракції:легку і важку. Важка фракція далі надходить на трієр УТО-6, а легка норією №4 направляється на оббивну машину Р3-БГО-6 та аспіратор Р3-БАБ. Далі важка і легка фракція з? єднуються і направляються на зволожувач, далі на індикатор вологості, потім на норію №6, яка подає зерно на мийну машину Ж9-БМО. Після мийної машини зерно направляється на норію №5, яка направляє його на зволожувач з якого воно надходить в бункери для відволоження №6, №11, №7, №10, №8, №9. Після бункерів зерно надходить на норію №10, яка направляє його на 2 етап ВТО. З норії №10 зерно надходить на магнітний блок, після якого надходить на ентолейтор Р3-Б. Після ентолейтора зерно надходить на зволожувач, після зволожувача на індикатор вологості, далі на інший відволожувач , після якого на магнітну колонку, з якої зерно надходить на ваги, а після зважування на I драну систему.

Характеристика технологічної схеми, що проектується

Технологічна схема що проектується-це схема очищення зерна пшениці повністю переоснащена новим обладнанням турецького виробника, а також з повністю оновленою аспіраційною мережею. Зерно з елеватора надходить на транспортер, що направляє його на норію №1, з якої воно надходить в бункери для неочищеного зерна. Далі зерно надходить на норію «№2, яка безпосередньо направляє його на машини для очищення. Першою машиною на шляху очищення являється ситовий сепаратор MGS 100x200, поруч з сепаратором розміщена машина для виділення легкої домішки з замкненим циклом повітря радіал тарар MRT 100. Далі зерно надходить на очистку від мінеральних домішок в каменевідбірник MSS 120x120. Далі зерно надходить на машину для виділення коротких та довгих домішок, а саме трієр MTR 73x200x2. Далі зерно йде на очищення від пилу та залишків плівок на оббивну машину MIS 3013, після оббивної машини зерно надходить на норію №3, яка направляє його на перший етап ВТО, на першому етапі ВТО зерно проходить через трьох роторну машину інтенсивного зволоження, далі надходить на транспортер Р3-БКШ, який направляє його в бункери для відіволоження. Після відволоження зерно надходить на норію №4, яка направляє його на транспортер Р3-БКШ, з якого зерно поступає на автоматичні ваги і далі надходить на I драну систему.

Розрахунок технологічного обладнання

При будівництві нових, реконструкції та технічному переоснащені діючих борошномельних заводів використовують в основному високопродуктивне комплектне обладнання. Основою для вибору і розрахунку технологічного обладнання є схема технологічного процесу, задана потужність заводу і норми навантажень та продуктивності технологічного обладнання.

Розрахунок ємностей для неочищеного зерна

Ємність бункерів для неочищеного зерна (V, мі) визначають за формулою:

(1.1)

де Qзадана-задана продуктивність, т/добу;

r-кількість годин, на які розраховується запас неочищеного зерна, год;

y-об'ємна вага зерна, т/ ;

k-коефіцієнт заповнення бункерів.

Кількість бункерів для неочищеного зерна (n, шт.) визначають за формулою

n= (1.2)



де a, b, h-ширина, довжина і ширина кожного бункера, м.

Ємність одного бункера (В, т) визначають за формулою:

В=, т (1.3)

де Qзадана-задана продуктивність, т/добу;

t-кількість годин, на які розраховується запас неочищеного зерна, год;

n-кількість бункерів для неочищеного зерна, шт.

V=

n= n=2 шт

В=

Розрахунок ємностей для відволоження

Ємність бункерів для відволоження зерна (V, мі) визначають за формулою:

(1.4)

r-тривалість відволоження, год;

y-об'ємна вага зерна, т/ ;

k-коефіцієнт заповнення бункерів.

Кількість бункерів для відволоження зерна (n, шт.) визначають за формулою:

n=(1.5)

де a, b, h-ширина, довжина і ширина кожного бункера, м.

Ємність одного бункера (В, т) визначають за формулою:



В=, т (1.6)

де Qзадана-задана продуктивність, т/добу;

t-тривалість відволоження, год;

n-кількість бункерів для відволоження зерна, шт.

V=

n= n= 4 шт

В=

Розрахунок зерноочисних машин

Розрахункову продуктивність підготовчого відділення (Qр, т/добу) визначають за формулою:

Qр=k*Qз, т/добу (1.7)

де k-коефіцієнт запасу, 1,15-1,20;

Qз-продуктивність заводу, т/добу.

Необхідну кількість машин (n, шт.) визначають за формулою:

n= (1.8)

де Qр-розрахункова продуктивність заводу, т/добу;

q_м-паспортна продуктивність машини, т/добу.

Визначаємо розрахункову продуктивність заводу:

Qр=1,15*120=138 т/добу

Визначаємо необхідну кількість машин:

1.Зерноочисний сепаратор MGS 100х200:

n=

2.Каменевідбірник MSS 120х120:

n=

3.Трієр MTR 73х200х2:

n=

4.Оббивна машина MIS 3013:

n=

5.Машина інтенсивного зволоження трьохроторна MID MIХ:

n=

Фактичне використання кожної машини (В, %) визначають за формулою:

В= (1.9)

де q_м-паспортна продуктивність машини, т/годину;

n-число машин на даній операції, шт.;

Q-продуктивність заводу, т/год.

Визначаємо фактичне використання машин

1.Зерноочисний сепаратор MGS 100х200:

В=

2.Каменевідбірник MSS 120х120:

В=

3.Трієр MTR 73х200х2:

В=

4.Оббивна машина MIS 3013:

В=

5.Машина інтенсивного зволоження трьохроторна MID MIХ:

В=

Результати розрахунків обладнання підготовчого відділення зводяться до таблиці 1.1 «Специфікація обладнання підготовчого відділення»

Таблиця 1.1. Специфікація обладнання підготовчого відділення

Обладнання	Марка	Число, штук	Продуктивність, т/добу	Фактичне використання машини, %
Зерноочисний сепаратор	MGS 100х200	1	192	63
Каменевідбірник	MSS 120x120	1	216	60
Трієр	MTR 73x200x2	1	240	50
Оббивна машина	MIS 3013	1	192	63
Машина інтенсивного зволоження трьохроторна	MID MIX 30/100-11	1	192	63

За даними розрахунками стає зрозумілим, що при необхідності можна буде збільшити продуктивність заводу, адже машини фактично використовуються не на повну, стовідсоткову потужність.

борошномельний зернопереробний аспіраційний

Компонування аспіраційних мереж

На зернопереробних підприємствах технологічні процеси зазвичай супроводжуються великим виділенням пилу, тому вентиляційним установкам надається особливе значення. Все обладнання, що бере участь у технологічному процесі, підлягає аспіруванню для виділення пилоподібних часток, що утворюються при очищенні і переробці зерна.

В зерноочисних відділеннях борошномельних заводів з механічним транспортом проектують аспірування всього обладнання. Вентиляційні мережі компонують по технологічному принципу, тобто по циклах очищення та підготовки зерна до помелу. Створюються окремі мережі для обладнання первинного очищення, вторинного та кінцевого очищення зерна.

При проектуванні аспіраційних мереж необхідно враховувати застосування машин с замкненим циклом повітря (тарар та інші), що знижує спільний повітрообмін в приміщенні.

В зерноочисних відділеннях, обладнаних внутрішньоцеховим пневматичним транспортом, машини та інші механізми, скомпоновані безпосередньо або через самопливні труби та шнеки з пневмоприймачами, аспірують повітрям цих установок. Спеціальні вентиляційні мережі створюють для аспірування сепараторів, сортувальних машин, трієрів, автоматичних вагів, магнітних апаратів та іншого технологічного обладнання та транспортних механізмів. Відсмоктування повітря з машин повинно відповідати існуючим нормам на аспірацію обладнання зерноочисних відділень борошномельних заводів.

У зерноочисному відділенні проектованого борошномельного заводу аспіруємо наступне обладнання: головки та башмаки норій, бункери для неочищеного зерна, зерноочисний сепаратор MGS 100x200, каменевідбірник MSS 120x120, трієр МТR 73x200x2, оббивну машину MIS 3013, конвеєри Р3-БКШ.

Розрахунок та підбір аспіраційного обладнання

Аспіраційна мережа №2

Продуктивність пиловловлювача розраховують за формулою:

(2.1)

де 1,05 - коефіцієнт, який враховує підсос повітря до пиловловлювача;

?Q_м - сумарні витрати повітря на аспірацію всіх машин, які входять до даної мережі, (мі/год.).

Розрахункову площу фільтруючої поверхні (F_р, м²) розраховують за формулою:

, м² (2.2)

де Q_пит. - питоме навантаження, яке дорівнює 420 - 480 м³/год

За технічними характеристиками визначають типорозмір фільтра - циклону РЦІЕ-10,4-16.

Фактичне питоме навантаження на фільтруючу поверхню (q_ф, м³/хвм²) визначають за формулою:

, (2.3)

де F_ф - фактична фільтруюча поверхня, м².

м³/хвм²

Опір фільтра-циклона (H_ф, Па) визначають за формулою:

Н_ф=100q^1,3,Па (2.4)

де q - фактична фільтруюча поверхня, м³/хвм²

Н_ф = 100 · 8,1^1,3= 1512 Па

Продуктивність вентилятора розраховують за формулою:

(2.5)



де ДQ_п/в - підсос повітря в пиловловлювачі через шлюзовий затвор, мі/год.

год.

Тиск вентилятора визначається за формулою:

(2.6)

де 1,1 - коефіцієнт запасу, який враховує втрати тиску;

?Н_с - сумарні втрати тиску в ділянках магістрального напрямку, Па;

Сумарні втрати тиску в ділянках магістрального напрямку розраховують за формулою:

(2.7)

де Н_пов - втрати тиску в повітропроводі, Па;

Н_м - втрати тиску в машині, Па;

Н_п/в - опір пиловловлювача, Па.

Підбираємо вентилятор ВЦ5-35.8В1.02, n = 1800об/хв, з = 0,77.

Потужність на валу вентилятора визначається за формулою:

(2.8)

де Q_в - витрати повітря в аспіраційній мережі, мі/год;

Н_в - тиск, який розвиває вентилятор, Па;

з_в - ККД вентилятора;

з_пер - ККД передачі;

з_під - ККД підшипника = 0,98.

Установча потужність визначається за формулою:

(2.9)

де К - коефіцієнт запасу, який приймається 1,1, тому що N_в>5 кВТ

Підбирається електродвигун B132M4 потужністю 9 кВт з числом обертів 1450об/хв.

Решту аспіраційних мереж розраховуємо аналогічно. Дані заносимо до табл. 2.1. «Компонування аспіраційних мереж».

Таблиця 2.1 Компонування аспіраційних мереж

Машина, що аспірується	Число машин	Витрати повітря від однієї машини, мі/год	Витрати повітря від групи машин, мі/год	Втрати тиску, Па	Відомості про
					Пиловловлювач	вентилятор
Аспіраційна мережа №1
Сепаратор MGS 100x200	1	9000	9000	240	РЦІЕ-31,2-48 Q=13104мі/год Нпв=1255 Па	ВЦ 5-35-3,55 Qв=13224 мі/год з = 0,76 АИМ71В2 n=3000 об/хв N=1,1 кВТ
Головка норії	3	720	2160	80
Бункери	3	240	720	50
Транспортер	1	600	600	100
Всього			12480	470
Аспіраційна мережа №2
Каменевідбірник Р3-БКТ	1	4800	4800	200	РЦІЕ-10,4-16 Q=5040мі/год Нпв=1512Па	ВЦ535.8В1.02, Qв=5160 мі/год з = 0,77 B132M4 n=1450 об/хв N=9,0 кВТ
Аспіраційна мережа №3
Трієр	1	360	360	50	РЦІЕ-23,4-36 Q=8253 мі/год Нпв=1000Па	ВЦ 5-45-8,0 Qв=8373 мі/год з=0,76 ВА132M4 N=11,0кВТ n=1500 об/хв
Оббивна машина	1	3600	3600	400
Транспортер	2	600	1200	100
Башмак норії	3	900	2700	60
Всього			7860	610



Список використаних джерел

1. Бутковский В.А., Гафнер Л.А. Эксплуатация оборудования мельниц и крупозаводов.-М.: Колос, 1974

2. Мерко І.Т., Моргун В.О. Наукові основи і технологія переробки зерна.- Одеса, 2001

3. Демский А.Б., Борискин М.А.,Тамаров Е.В., Камалетдинов Ш.С.,Чернолихов А.С. Справочник по оборудованию зерноперерабатывающих предприятий.- М.: Колос, 2000

4. Галицкий Р.Р. Оборудование зерноперерабатывающих предприятий.- М.: Колос, 1991

5. Мерко И.Т., Погирной Н.Е. Проектирование зерноперерабатываюших предприятий с основами САПР.- М.: Колос, 1984

6. Вайсман М.Р., Грубиян И.Я. Вентиляционные и пневмотранспортные установки.- М.: Колос, 1984

7. Володин Н.П., Касторных М.Г., Кривошеин А.И Справочник по аспирационным и пневмотранспортным установкам.- М.: Колос, 1984

8. Правила організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах.- Київ, 1998

9. Трисвятский Л.А., Шатилов И.С. «Товароведение зерна и продуктов его переработки»

10. Milleral integrated milling systems-Каталог обладнання, Турція, 2015

Размещено на Allbest.ru

...