Технологія наплавлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Технологія

1.1 Способи наплавлення

2. Загальна характеристика процесу наплавлення

3. Розрахунок системи штучного освітлення в виробничому приміщенні

Список використаної літератури



1. Технологія

Напламвлення -- нанесення (наносіння) одного чи кількох шарів матеріалу на поверхню виробу з використанням процесів зварювання.

Відновлювальне наплавлення застосовується для отримання первинних розмірів зношених або пошкоджених деталей. У цьому випадку наплавлений метал близький за складом і механічними властивостями основного металу.

Наплавлення функційних покриттів служить для отримання на поверхні виробів шару з потрібними властивостями. Основний метал забезпечує необхідну конструкційну міцність. Шар наплавленого металу надає особливих заданих властивостей:зносостійкість, жаротривкість, жароміцність, корозійну стійкість тощо.

Найважливіші вимоги, що ставляться до наплавляння, полягають в наступному:

· мінімальне проплавлення основного металу;

· мінімальне перемішування наплавленого шару з основним металом;

· мінімальне значення залишкових напружень і деформацій металу в зоні наплавлення;

· заниження до прийнятних значень припусків на подальшу обробку деталей.

1.1 Способи наплавляння

· Ручне дугове наплавлення покритими електродами

· Дугове наплавлення під флюсом дротами та стрічками

· Дугове наплавлення у захисних газах вольфрамовими (неплавкими) і дротовими металевими (плавкими) електродами

· Дугове наплавлення самозахисними порошковими дротами

· Електрошлакове наплавлення

· Плазмове наплавлення

· Лазерне наплавлення

· Електронно-променеве наплавлення

· Індукційне наплавлення

· Газополуменеве наплавлення



2. Загальна характеристика процесу наплавлення

Однією з важливих галузей сучасної зварювальної техніки є наплавлення - нанесення розплавленого металу на поверхню виробу, нагріту до оплавлення або до температури надійного змочування рідким наплавленим металом. Наплавлений метал пов'язаний з основним металом дуже міцно і утворює одне ціле з виробом. Товщина шару від 0,5 до 10 мм і більше. Це один з найбільш поширених способів підвищення зносостійкості та відновлення деталей і конструкцій.

Наплавлення дозволяє створювати біметалічні вироби, у яких висока міцність і низька вартість поєднуються з великою довговічністю в умовах експлуатації. Багаторазове повторне відновлення зношених деталей у багато разів зменшує витрату металу для виготовлення запасних частин обладнання.

Шляхом наплавлення на робочій поверхні виробу отримуємо сплав, що володіє комплексом властивостей - зносостійкістю, кислотоупорностью, жаростійкістю і т.д. Маса наплавленого металу не перевищує декількох відсотків від маси виробу. При ремонті відновлюються початкові розміри і властивості поверхні деталей.

Збільшення стійкості важливо, якщо від неї залежить робота того чи іншого агрегату, а його заміна пов'язана з простоєм.

Дугова наплавлення на відміну від зварювання розвивалася набагато повільніше. Ручна зносостійка наплавлення відкритою дугою відома з 20-х років минулого століття, але її промислове застосування обмежувалося корінними її недоліками: низькою продуктивністю, висококваліфікованої робочої силою, важкими умовами праці, непостійним якістю наплавленого металу, великою кількістю різних дефектів.

Для наплавлення найбільше застосування отримала дугове зварювання електродом, що плавиться.

Вимоги до якості наплавленого металу суворіше ніж до зварних швах. Наплавлений метал за властивостями повинен істотно відрізнятися від основного металу. Часто в ньому неприпустимі пори, тріщини та інші пороки, тому вимоги до нього суворіше, ніж до зварних швах.

Автоматична наплавлення вільна від перерахованих недоліків і сприяла успішному її впровадження.

Механізована наплавка - це безперервність процесу, яка досягається використанням електродного дроту або стрічки у вигляді великих мотків; в підводі струму до електрода на мінімальну відстань від дуги, що дозволяє застосовувати струми великої сили без нагрівання електрода; в застосуванні різних способів захисту розплавленого металу від шкідливого впливу повітря.

Оптимальний склад наплавленого металу повинен бути обраний з урахуванням особливостей його експлуатації, а електродний дріт, флюс, термічний режим наплавлення - так, щоб наплавлений метал володів необхідним хімічним складом і фізичними властивостями.

Процеси наплавлення застосовуються при ремонті та відновленні початкових розмірів і властивостей виробів, виготовленні нових виробів з метою забезпечення належних властивостей конкретних поверхонь. При відновленні наплавлення зазвичай виконують тим же металом, з якого виготовлено виріб, однак це не завжди доцільно. Іноді необхідно одержати метал, що відрізняється від металу деталі, тому що умови експлуатації поверхневих шарів можуть значно відрізнятися від умов експлуатації всього виробу.

Виготовлення вироби цілком з металу, який забезпечує експлуатаційну надійність роботи його поверхонь не економно. Доцільно виготовляти виріб з більш дешевого, але досить працездатного металу і тільки на поверхнях, що працюють в особливих умовах, мати по товщині необхідний шар іншого матеріалу(застосовувати біметал).

Це може бути досягнуто: поверхневим зміцненням (поверхневе загартування, електроіскрових і інші види обробки); нанесенням тонких поверхневих шарів значної товщини на поверхню (на низкоуглеродистую сталь нанесенням бронзи, корозійностійкої сталі та ін)

На Україну питаннями наплавлення займаються наступні організації: ІЕЗ ім ЄВ Патона ЖдМі, ДДМА, НКМЗ, Азовмаш, «Азовсталь» та ін

Для успішного розвитку наплавлення промисловістю випускається вуглецева, легована сталевий дріт 56 марок, спеціальна наплавочний дріт 28 марок, різні флюси та спеціальні наплавочні електроди.

Розвиток наплавлення спрямоване в першу чергу на повну механізацію трудомістких наплавочних робіт за рахунок автоматичного і напівавтоматичного наплавлення. Розробляються нові технології.

Характеристика основних способів наплавлення

Різні дугові способи наплавлення відрізняються один від одного теплової підготовкою основного і наплавляючих металів. Наприклад, плазмова наплавлення прямого і непрямого дії (при побічну дію менше проплавлення основного металу).

Застосування порошків, наплавочних кілець шляхом їх розплавлення і підплавлення на заготівлі основного металу дугою з неплавким електродом дозволяє не збільшувати частку основного металу в наплавленном шарі.



Рис. 1.1 - Схеми основних способів дугового і електрошлакового наплавлення: а - вугільним (графітовим) злектродом (1) розплавленням шару сипкого зернистого наплавочного сплаву (2); б - ручного дугового покритим електродом (1) з легирующим покриттям (2); в - неплавким вольфрамовим електродом (1) в захисних газах з подаються в дугу присадним прутком (2); г - плавиться (1) у захисних (інертних, активних) газах; д - автоматична дугова плавиться електродної (обичнолегірованной) дротом (1) під флюсом (2); ж - розплавленням плазмовим струменем плазмотрона (1), попередньо накладеного литого або спеченого з порошків кільця (2) наплив кувального матеріалу; з - електрошлакове наплавлення плавкими електродами (1) з переміщуваним складовим мідним повзуном (2); 3 - наплавлляемая деталь; 4 - наплавлений шар



3. Розрахунок системи штучного освітлення в виробничому приміщенні

Вихідні дані:

Освітленість на робочому місці - Е_ф=80лк.

Розміри приміщення - довжина А=30м, ширина В=12м.

Розрахункова висота підвісу світильників - Н=4м.

Найменший розмір об'єкту розрізнення - 0,45мм.

Контраст об'єкту розрізнення з фоном - середній.

Характеристика фону - світлий.

Система освітлення - загальна.

Світильник - Н4Т5Л.

Концентрація пилу в повітрі - 4мг/м³.

Коефіцієнти відображення - с_п-с_с-с_р=0,5-0,3-0,.

Розрахунок:

1. Освітленість на робочому місці складає Е_ф=80лк.

2. Розряд зорової роботи в залежності від найменшого об'єкта розрізнення - ІІІ, підряд - Г.

3. Норма освітленості в залежності від розряду зорової роботи, контрасту об'єкта з фоном, характеристику фону і системи освітлення:

Е_табл=200лк

4. Тип ламп для заданого світильника ЛЛ - газорозрядні люмінесцентні лампи.

5. Норма освітленості для газорозрядних ламп:

Еґ_н = Е_табл = 200лк

6. Так як Е_ф < Еґ_н, фактична менша нормованої, то освітленість недостатня. Визначаємо освітленість яку має створювати штучне освітлення при системі загального освітлення:

Е_н = Еґ_н = 200лк

7. Коефіцієнт запасу в залежності від концентрації пилу: К_з=1,8.

8. Коефіцієнт мінімальної освітленості для ЛЛ: z=1,1.

9. Тип КСС для заданого світильника - Г.

10. Значення коефіцієнтів в і с залежно від типу КСС і коефіцієнтів відображення: в=1,6; с=0,33.

11. Площа приміщення:

12. Індекс приміщення:

13. Коефіцієнт використання

14. Еквівалентна площа

15. Оптимальна відстань між світильниками

16. Оптимальна кількість світильників



17. Необхідний світловий потік світильника

18. Вибираємо світловий потік лампи Ф= 4650 лм, потужність Р = 40Вт і кількість ламп в світильнику n = 2.

19. Довжина світильника L_с= 1,25 м.

20. Освітленість, що створюється одним світильником

21. Попереднє число світильників:

22. Попередня відстань між світильниками

23. Попереднє значення відношення відстані між світильниками до розрахункової висоти підвісу світильників:

л_д >л, а L>L_с

24. Кількість світильників вздовж сторони А:



25. Кількість світильників вздовж сторони B:

26. Кількість світильників:

27. Розраховуємо мінімальну освітленість:

28. Відносне відхилення мінімальної освітленості від нормованої:

29. Відстань між світильниками вздовж стіни А:

30. Відстань між світильниками вздовж стіни В:



Рис. 3.1 Схема розташування світильників з газорозрядними лампами ЛЛ



Список використаної літератури

наплавлення метал зварювання виробничий

1. ГОСТ 12.2.046.0-2004. Оборудование технологическое для литейного производства. Требования безопасности. - Взамен ГОСТ 12.2.046.0-90; введен 2006-01-01. - Москва: Госстандарт России, 2006. - 34 с. - (Межгосударственныйстандарт) (Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертефикации).

2. Зеркалов Д.В. хорона працы в галузі: Загальні вимоги. Навчальний посібник / Зеркалов Д.В., - К.: Основа, 2011. - 551с.

3. Иванов Б.С. Охрана труда в литейном и термическом производстве / Иванов Б.С., - М.: Машиностроение, 1990. - 224с.: ил.

4. Матюхов В.Г. Техника безопасности в литейном производстве:Учеб. пособие для сред. проф.-техн. училищ. / Матюхов В.Г.,-- М.: Высш. школа, 1980. -- 94 с.

5. Методические указания к лабораторной работе «Исследование искусственного освещения в производственных помещениях» для студентов всех спеціальностей / [уклад.: Кортков В.Г., Похилюк С.А.]; - Одесса: ОПИ, 1989. - 28с.

6. Титов Н.Д. Технология литейного производства / Титов Н.Д., Степанов Ю.А., - М.: Машиностроение, 1974. - 472с.

Размещено на Allbest.ru

...