Зберігання зерна

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА

ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни

«Зберігання зерна»

для студентів повного і скороченого терміну денної

і заочної форми навчання

за напрямом 6.051701 «Харчові технології та інженерія»

Дніпропетровськ 2011

Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Зберігання зерна» для студентів денної і заочної форми навчання за напрямом 6.051701 «Харчові технології та інженерія»/ Укл.: ДДАУ, 2011 - 36 с.

В методичному матеріалі викладено тематику, завдання та методику виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Зберігання зерна».

Укладачі:

к.т.н., доцент Лакіза О.В.

к.с.-г.н., доцент Черних С.А.

доцент Грекова Н.В.

Рецензенти: проф. Якунін О.О.

Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Зберігання зерна»

Затверджено на засіданні кафедри технології зберігання і переробки с.-г. продукції, протокол №1 від 29 серпня 2011 р.

Затверджено науково-методичною радою факультету механізації сільського господарства, протокол №__ від « » ___________ 2011 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Порядок виконання розрахунково-графічної роботи

1.2 Види і характеристика зерносховищ

2. ВИБІР ВАРІАНТУ ЗАВДАННЯ

3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ

3.1 Розрахунок площі складського приміщення під кожну

зернову культуру

3.2 Визначення розмірів складського приміщення

3.3 Розрахунок кількості засіків для розміщення кожної

зернової культури

3.4 Розрахунок площі складського приміщення для зберігання

насіннєвого зерна

3.5 Методика креслення плану сховища

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РГР

Додаток

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

зерносховище приміщення складський

ВСТУП

Виконання розрахунково-графічних робіт студентами, які навчаються за напрямом підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» є важливою частиною навчального процесу, що дозволяє закріпити теоретичні знання, виконуючи практичні розрахунки. Виконання розрахунково-графічної роботи дозволяє студентам вивчити основні теоретичні положення сучасних систем і засобів зберігання зерна і засвоїти методику розрахунку місткості зерносховищ, а також порядок виконання креслення плану сховища.

Даний методичний матеріал містить основні відомості щодо будови різних типів зерносховищ і розрахунку їх місткості в залежності від виду зернової культури і маси партії зерна, що надходить на зберігання. Вихідними даними для розрахунку є висота насипу або кількість мішків в штабелі, довжина засіків і загальна ширина сховища.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1 Порядок виконання розрахунково-графічної роботи

Розрахунково-графічна робота (далі РГР) з дисципліни «Зберігання зерна» виконується студентами денної та заочної форми навчання за напрямом 6.051701 «Харчові технології та інженерія» і передбачає розрахунок місткості зерносховищ для розміщення заданої партії і креслення плану зерносховища з вказанням розташування всіх зернових культур, закладених на зберігання.

Студенти повинні виконувати завдання після прослуховування курсу лекцій за відповідною тематикою та виконання лабораторних робіт.

Завдання та методичні вказівки до виконання РГР видається студентам на початку семестру, з метою усвідомлення ними аналогії розрахунків з тими, що виконуються на лабораторних заняттях.

Основною метою РГР є оволодіння студентами навичками розрахунку місткості зерносховищ та правил креслення плану зерносховища.

РГР виконується згідно індивідуального варіанту завдання (розділ 2). Після виконання розрахунків, оформлене належним чином, РГР здається викладачу, який перевіряє відповідність вихідних даних індивідуальному варіанту студента та правильність виконання розрахунків. Після перевірки студент захищає РГР в усному порядку, з метою підтвердження самостійності виконання роботи. За результатами перевірки та захисту РГР студентові виставляється оцінка згідно прийнятих критеріїв оцінювання знань. Оцінка, отримана студентом за результатами виконання і захисту РГР, являється оцінкою за відповідний модуль дисципліни.

1.2 Види і характеристика зерносховищ

Зерно можна зберігати протягом тривалого часу лише в типових сховищах, вимоги до яких зумовлені особливостями зерна та насіння. Сучасні зерносховища являють собою спеціалізовані приміщення, здатні забезпечити надійне і тривале збереження насіннєвих, продовольчих і фуражних фондів зерна за мінімальних витрат праці і засобів, на основі стійкого підтримання прийнятого режиму збереження у відповідності до тривалості збереження продукту. Вимоги, що ставляться до зерносховищ, наступні:

Технологічні:

- забезпечення тривалого зберігання без втрат кількості і якості зерна;

- максимальна механізація всіх процесів;

- мала теплопровідність і гігроскопічність, що забезпечують мінімально можливі коливання температури і попереджують конденсацію вологи на будівельних конструкціях;

- можлива герметизація при мінімальних затратах для проведення хімічного знезараження зерна;

- виключення умов для розвитку і життєдіяльності шкідників хлібних запасів.

Експлуатаційні:

- надійний зв'язок з під'їзними шляхами;

- зручність при експлуатації в період спостереження за зерном і при його обробці;

- пожежовибухобезпечність;

- забезпечення оптимальних санітарно-гігієнічних умов праці і збереження зернопродуктів;

- забезпечення вимог цивільної оборони.

Будівельні і конструкційні:

- міцність і довговічність, відсутність деформацій від тиску зернової маси, снігу, вітру;

- достатня місткість для розміщення всього зерна з урахуванням перехідних залишків врожаю минулих років;

- надійний захист зерна від ґрунтової вологи і атмосферних опадів.

Економічні:

- мінімально можливі затрати на будівництво і експлуатацію.

Приміщення зерносховищ повинні бути сухими, чистими, добре вентильованими, непроникними для птахів, гризунів, гідро- і теплоізольованими, їх внутрішнє планування має забезпечувати зручний доступ до зерна для спостереження за його станом, а також можливість повної механізації трудомістких процесів під час зберігання зерна.

Сучасне зерносховище - складна інженерна споруда. Її будують за типовими проектами, що розробляються спеціалізованими організаціями з урахуванням досягнень науки і техніки. Більшість сучасних типових проектів зерносховищ передбачають наявність стаціонарних засобів механізації для проведення завантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт, установки для активного вентилювання природним і штучноохолодженим повітрям, аерожолобів, а також робочих споруд для приймання насіння з відділенням для протруювання і затарювання, автоматичних вагів та ін.

Враховуючи, що найбільша довговічність зерна забезпечується при зберіганні в сухому і охолодженому стані, сховище повинно відповідати певним вимогам.

1) мати добру ізоляцію від атмосферних опадів і ґрунтових вод, а також від різких перепадів температур;

2) забезпечувати захист від проникнення гризунів і комах-шкідників хлібних запасів;

3) сприяти контролю процесу зберігання зерна й насіння та проведенню профілактичних й оздоровчих заходів;

4) мати механізоване завантаження і розвантаження та можливості швидкого переміщення зернових мас;

5) забезпечувати одночасне зберігання кількох партій насіння і запобігати їх змішуванню.

Сучасні зерносховища бувають кількох видів: елеватори, склади, обладнані верхніми та нижніми транспортними галереями (комплексно або частково механізовані), механізовані склади та ін. Найбільш досконалі серед них елеватори та бункерні сховища. Основні технологічні процеси - приймання, сушіння, очищення, завантажування, вивантажування - повністю механізовані і автоматизовані. Потужна аспіраційна система елеваторів забезпечує необхідні санітарні умови для працюючих.

У державній системі хлібопродуктів, на хлібоприймальних пунктах і підприємствах, які переробляють зерно, поряд із складами великої місткості є багато елеваторів. Елеватори переважно зосереджені в системі елеваторної промисловості.

Елеватор - це повністю механізоване зерносховище, призначене для зберігання зерна і виконання там необхідних операцій (рис. 1).

Рис. 1. Елеватор

Сучасний елеватор забезпечує виконання всіх операцій з максимальною ефективністю і надійним забезпеченням збереження зерна. На відміну від складів із стаціонарною механізацією, елеватор досить компактний завдяки великій висоті споруд. Отже, місткість зерносховища на 1 м2 площі різко збільшується. В типових зерносховищах на 1 т місткості припадає 2,5 - 3 м3 приміщення, а в елеваторах 1,5 - 1,7 м3. Елеватор, як повністю механізоване зерносховище, призначений для виконання всіх завантажувально-розвантажувальних робіт, повної технологічної обробки та зберігання зерна. Його можна розглядати як комплексне поєднання основного обладнання та споруд: робоча башта з технологічним і транспортним обладнанням; силосний корпус з транспортним та іншим обладнанням; обладнання для приймання зерна з автомашини, вагонів, суден; обладнання для відпуску зерна на різні види транспорту і зернопереробні підприємства; цех відходів; системи аспірації і видалення відходів.

Робоча башта має висоту 50 - 65 м, на її поверхах розміщені високопродуктивні зерноочисні машини, аспіраційні пристрої, автоматичні ваги, іноді зерносушарки. Зернові маси зберігаються в силосах заввишки до 30 м і більше. Місткість елеватора залежить від кількості силосів, їх висоти й поперечного перерізу. Силоси споруджують з монолітного або збірного залізобетону. Вони бувають циліндричними або прямокутними. Місткість їх частіше від 150 до 600 т, тоді як місткість елеваторів - від 27 до 150 тис. т залежно від цільового призначення і місця розташування.

Технологічні схеми елеваторів різного призначення (заготівельні, млинові, перевалочні, портові) неоднакові. Загальний вигляд схеми руху зерна на елеваторі такий: зернова маса з приймальних точок, вагонів або суден надходить у приймальну яму, розташовану нижче рівня поверхні землі під баштою елеватора. Звідти потужними ковшовими норіями (100 - 175 т/год кожна) зерно піднімається у верхню частину елеватора, потрапляє на автоматичні ваги, а потім самопливом надходить на зерноочисні машини, розташовані на поверхах башти. Після цього, якщо є потреба направляється на зерносушарку.

Очищене й просушене зерно знову піднімається на верхні поверхи елеватора і розподільними пристроями спрямовується на стрічкові надсилосні конвеєри. Переміщуючись конвеєрами над силосами, зернова маса висипається в призначений для зберігання силос. Із силосу самопливом (після відкриття засувки) зерно йде на стрічки підсилосного конвеєра, а звідти - у спеціальні відпускні силоси та пристрої для навантаження на автомашини, у вагони або судна. Елеваторна промисловість - це матеріально-технічна база для приймання зерна, проведення післязбиральної обробки, зберігання й переробки, його відвантажування в межах країни та на експорт.

На елеваторну промисловість покладено такі функції: своєчасно і без затримок приймати зерно від сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств, повністю зберегти та поліпшити в процесі зберігання його якість; забезпечувати зерном і продуктами його переробки промисловість та торгівельну мережу; створювати і зберігати оперативні запаси.

Для виконання поставлених перед елеваторною промисловістю завдань в країні створена розгалужена система підприємств із відповідною матеріально-технічною базою й функціональними обов'язками. Тому елеваторно-складські підприємства поділяють на заготівельні, проміжні і виробничі.

Насіннєсховище з відділенням для очищення насіння (рис. 2) переобладнано із зернового типового складу (з цегли або каменю) місткістю 3,2 тис. т. В зерноскладі замість збірних залізобетонних перегородок заввишки 2,5 м зроблено 16 секцій.

Рис. 2. Поперечний розріз секційного насіннєсховища

Передбачене також облаштування в секціях сховища переносної щитової для активної вентиляції. Кожна секція є самостійною системою, яка забезпечує необхідне продування насіння вентилятором ВМ-200 з подачею повітря 11 - 12 тис. м3/год. У сховищі є 8 самостійних вентиляційних систем з необхідним обміном повітря в між-зерновому просторі за стану середньої сухості насіння при висоті насипу 2 м.

Для одночасного продування чотирьох секцій необхідно, щоб працювало 4 вентилятори ВМ-200. Насіння в секціях можна також підсушувати цією самою установкою, але повітря спочатку підігрівається в теплогенераторі.

Склад із збірних залізобетонних елементів найкраще відповідає завданням індустріалізації складського будівництва і має такі переваги: будівництво може здійснюватись незалежно від пори року та скорочення на будівельному майданчику кількості працюючих; високою є якість будівництва із збірних залізобетонних елементів, що виготовляються в заводських умовах; маса будівельних матеріалів зменшується до 35 %.

Перший збірний залізобетонний склад місткістю 5500 т був спроектований з панельних конструкцій. У поперечному перерізі він поділений внутрішніми колонами на три прольоти: середній (ширина 12 м) і два крайніх (по 6 м). Зовнішні колони встановлені через кожні 2 м.

У подальшому розробили типовий проект складу із стінами каркасної конструкції, а потім для зниження витрат бетону, сталі та лісоматеріалів на будівництво збірних складів розробили новий типовий проект. Габаритні розміри та місткість складу такі самі, як і складу місткістю 5500 т. Основні відмінності полягають тільки в тому, що в поперечному напрямку склад мав рамну систему, створену колонами, ригелями і фермою, вузли кріпились за допомогою болтових з'єднань, відстань між зовнішніми колонами становила до 6 м.

Із збірних поширена конструкція складу, який будували за типовим проектом СЗ-60 з деякими конструкційними змінами, а також склад ЖБМ-61. Його місткість 3000 - 7500 м3, стіни - із місцевих матеріалів, внутрішній каркас - із збірного залізобетону.

У всіх цих проектах зерносховищ висота зернового насипу біля стін 2,5 м, посередині 5 м. Проведений аналіз показав, що ця висота насипу для ряду конструкцій близька до оптимальної, при меншій висоті зменшується місткість складу, а при більшій - різко зростає маса конструкцій.

Зернові- і насіннєсховища бункерного типу найбільше поширені як на державних хлібоприймальних підприємствах, так і в господарствах системи Міністерства аграрної політики України.

У сховищах бункерного типу можна повністю механізувати процеси завантаження і розвантаження зерна, вони займають мало місця, в них є можливість складувати зерно і насіння максимально високим насипом та запобігати змішуванню матеріалу.

Економічність зерносховищ значно зростає із збільшенням їх місткості. При місткості понад 2 - 3 тис. т і більше затрати на 1 т насіння, що зберігається, знижуються на 30 - 40 % порівняно із затратами насіннєсховища місткістю від 0,5 до 1,5 тис. т.

Бункерне насіннєсховище місткістю 1,5 тис. т має два відділення: одне з металевих блоків бункерів вентилювання загальною місткістю 1,5 тис. т, а друге - для зберігання насіння в мішках. До бункерного сховища з торцевого боку примикає одноповерхова прибудова для зберігання насіння в тарі, де є приміщення для протруювання, затарювання і зважування насіння.

Насіннєсховище складається із 44 бункерів, які встановлені в чотири ряди. В над- і підбункерних поверхах змонтовано по два стрічкових конвеєри, кожний з яких обслуговує по два ряди бункерів. Насіння з цеху на верхні конвеєри подається за допомогою двох норій продуктивністю по 20 т/год.

Конструкцією сховища передбачено консервування насіння з підвищеною вологістю штучно охолодженим повітрям. Для цього бункери активного вентилювання дообладнують системою повітророзподільних труб з холодильною машиною.

До звичайних складів, що використовують для підлогового зберігання зерна насипом, належать також склади, дообладнані спеціальними перегородками для утворення секції з метою роздільного зберігання окремих партій насіння.

Бункерні насіннєсховища на відміну від секційних мають повністю механізоване випускання насіння, без застосування ручної праці й пересувної механізації. Це досягається в результаті того, що днища бункера мають вигляд перевернутої піраміди або конуса. Місткість бункерів, як правило, становить 35-50 т при висоті стін від 4 до 9,5 м.

Силосні насіннєсховища - це елеватори, побудовані зі залізобетону або цегли заввишки 12-16 м. Здебільшого насіннєсховища подібного типу мають спеціальну башту, в якій розміщують необхідне обладнання для потокової обробки насіння. Силосні насіннєсховища, зазвичай, повністю механізовані, а деякі з них автоматизовані.

Заготівельні підприємства, розміщені в районах виробництва зерна, призначені для прийому зерна від господарств, проведення первинної обробки, зберігання і відвантаження його за призначенням. Особливе місце на заготівельних підприємствах відводиться операціям з обробки насіннєвого зерна.

Проміжні підприємства призначені для зберігання оперативних запасів зерна. До проміжних підприємств зерно надходить після первинної обробки, де його готують на відправлення великими однорідними партіями, які повинні відповідати встановленим вимогам з урахуванням цільового призначення (відвантаження на експорт або на переробні підприємства). На цих підприємствах зберігають великі маси зерна, тому вони оснащені технологічним і транспортним обладнанням високої продуктивності.

До проміжних підприємств елеваторної промисловості належать елеватори для зберігання державних зернових резервів. Зерно, закладене до державних резервів, перебуває тут протягом трьох - чотирьох років, тому до якості зерна, яке надходить на збереження, виставляються особливі вимоги. Звичайно ж, це збільшує обсяги очистки, сушіння та проведення інших операцій, пов'язаних із підготовкою зерна до збереження.

Виробничі підприємства виконують функції постачання зерном зернопереробних підприємств: борошномельних, круп'яних, комбікормових, олійних, крохмале-мелясових та ін. Виробничі підприємства приймають зерно, яке надходить залізничним і водним транспортом, зберігають і поліпшують його якість, відпускають зерно на переробку. Ці підприємства забезпечують зернопереробні підприємства зерном на термін не менше 3-6 міс. До виробничих відносять також реалізаційні підприємства, які постачають зерно та продукти його переробки в торговельну мережу.

Роботу сучасних підприємств елеваторної промисловості будують за потоковим принципом. Це забезпечує максимальну продуктивність праці за комплексної механізації всіх технологічних операцій, дає змогу широко застосовувати автоматизоване управління.

До потокових методів виробництва, до технологічних ліній з приймання, обробки, зберігання і переробки зерна та насіння ставлять такі вимоги:

· доставка зерна й насіння автомобільним транспортом згідно з графіком;

· повна механізація, а по можливості й автоматизація операцій приймання, обробки, обліку, контролю за станом під час зберігання, переробки та відправлення продукції за цільовим призначенням;

· відповідність продуктивності послідовно встановлених машин для забезпечення безперервності потоку.

У сільськогосподарських підприємствах переважають немеханізовані засікові зерносховища зі застосуванням пересувної і частково централізованої механізації. За призначенням їх поділяють на сховища для продовольчого, кормового та насіннєвого зерна. У системі хлібоприймальних пунктів поширені зернові комплексні механізовані зерносховища та елеватори (табл. 1.1).

Сухе зерно продовольчого призначення можна зберігати в силосах, інших типах сховищ із необмеженою висотою. Зерно насіннєвого призначення зберігають шарами різної висоти залежно від шпаруватості зернової маси, наявності системи вентиляції. Якщо вентиляції немає, таке зерно зберігають, насипаючи шаром не вище 2 - 3 м, або у шарі заввишки 6 - 8 мішків. Свіжо зібране зерно зберігають насипом не вище 2,5 м (рядове) і 1,5 м (насіннєве).

Підлога для сховищ повинна бути дерев'яною або асфальтованою, на фундаменті. Дерев'яні підлоги і підлоговий простір важко дезінсектувати. Допускається застосування цементованих підлог на бетонній основі, укладених не на фундамент, а безпосередньо на ґрунт. Проте така підлога через надмірну теплопровідність сприяє появі конденсованої вологи і не є надійним ізолятором.

Таблиця 1.1

Техніко-економічна характеристика зерно- і насіннєсховища

Тип	Місткість, м3	Площа будови, м2	Характеристика
1	2	3	4
Насіннєсховище	1300	1238	Одноповерхове зі збірного залізобетону, зберігання в засіках чи тарі, є відділення для протравлювання та зберігання протравленого насіння
Насіннєсховище	2300	1888	Оснащене верхньою та нижньою галереями, активне вентилювання засіків. Продуктивність приймання 20 т/год
Насіннєсховище	1000	760	Конструктивно подібне до попереднього, немає відділення для протравлювання
Насіннєсховище	2000	1408	Те саме
Насіннєсховище	500	583	Має робочу башту для приймання, зважування, протравлення, затарювання, верхній та нижній конвеєри, активне вентилювання. Приймає 20 т/год; протравлює 10 т/год. Фундаменти бутобетонні, підлога асфальтована, стіни та балки дерев'яні; для залікового зберігання, фундаменти і приміщення зі збірного залізобетону, перегородки цегляні, підлога асфальтована
Насіннєсховище	500	490	Те саме
Насіннєсховище	1000	819	Те саме
Насіннєсховище	1500	1148	Те саме
Насіннєсховище	2000	1477	Те саме
1	2	3	4
Механізований зерносклад	5000	794	Одноповерховий склад для продовольчого та кормового зерна з 4-х секцій по 1250 т; має вентиляцію, колони, балки; перекриття залізобетонні, стіни й перегородки цегляні. Продуктивність приймання 50 т/год.
Насіннєсховище	1500	794	Має металеві бункери (44 шт.), відділення для протравлювання, затарювання, зберігання в штабелях 150 т насіння. Повністю механізоване. Приймає 10 т/год. Фундамент, колони та балки зі залізобетону, стіни й перегородки цегляні, підлоги бетонні, покрівля зі шиферу
Зерносклад бункерного типу 1	3600 2	47 3 3	Фундамент, каркас підсилосного поверху, покриття зі збірного залізобетону, підлога асфальтобетонна; у вигляді бункерів 12 м заввишки зі залізобетону. Повністю механізований 4
Зерносховище з силосами	200	762	Має чотириповерхове очисне, одноповерхове сушильне відділення з 12 силосами, що обладнані активним вентилюванням. Складська частина - 48 силосів 7,2 м заввишки. Повністю механізоване

Стіни зерносховища повинні бути рівними, без щілин, щоб запобігти скупченню пилу та шкідників, сухими, зручними для проведення всіх операцій, зокрема дезінсекції. Перевага віддається стінам залізобетонним, бетонним, цегляним, оштукатуреним. Допускаються дерев'яні, непорожнисті стіни за умови реального з'єднання та витікання зерна. Зерно, особливо насіннєвого призначення, не повинно торкатися до стін, тому засіки будують на відстані 50…80 см від стін.

Покрівлю зерносховища роблять водонепроникною, світлою, щоб не допустити нагрівання. Краще виготовляти покрівлю з руберойду, (толю - 2 шари), настилаючи на мастику по суцільній і твердій основі.

Покрівлі з етерніту, азбофанери та черепиці дуже продуваються, внаслідок чого в сніжні зими зерно вкривається сніговими наносами. Покрівлі дерев'яні, глиняно-солом'яні для зерносховищ непридатні.

Сортове й гібридне насіння зберігають в спеціальних сховищах, забезпечуючи їх повну схоронність і виключаючи засміченість іншими культурами або сортами. Насіння еліти і першої репродукції приймають у мішках з пломбами господарств, які його виростили. Окремо від незаражених і незасмічених розміщують партії насіння, пошкодженого сажкою: до 1 %, від 1 до 2 %; для проса і вівса - до 1 %, від 1 до 2 та від 2 до 5 %.

Основну масу насіння розміщують на зберігання насипом у засіках, бункерах, силосах, секціях і відділеннях сховищ.

Засік - частина зерносховища, обгороджена стінками невеликої висоти.

Бункер відрізняється від засіка днищем, яке нагадує перекинуту піраміду.

Силос - зерносховище, у якого висота стін значно перевищує розміри поперечного перетину.

Склад - приміщення для зберігання зерна насипом або в засіках.

Пакгауз - склад залізничного типу з підлогою на рівні підлоги вагонів. Пакгауз призначений для приймання, зберігання та відвантаження любих штучних і насипних вантажів.

Сапетка - невеликий склад з ґратчастими стінками для зберігання кукурудзи в початках, збудований подовжньою стороною поперек пануючих в даній місцевості вітрів.

Вентильований бункер - спеціальне металеве зерносховище порівняно невеликої одиничної місткості, призначені для приймання, обробки та зберігання свіже зібраного зерна і насіння. Вентильовані бункера можуть бути розміщені по одному в вигляді механізованих батарейних комплексів.

Металевий силос - зерносховище із металу значної місткості з плоскою або похилою підлогою. Його використовують в одиничних екземплярах і у вигляді батарей в механізованому комплексі.

Асфальтована площадка - спеціально підготовлена ділянка території з утрамбованою або асфальтованою підлогою для тимчасового розміщення зерна та його очистки на пересувних зерноочисних машинах.

Бунт - тимчасове спорудження з стінами із щитів, дошок, мішків або інших допоміжних матеріалів, улаштоване на спеціальній площадці, вкрите зверху брезентом, плівкою або ін. матеріалами.

Навіс - спорудження без стін, але з дахом і з асфальтованою або бетонною підлогою.

Механізований тік - господарський комплекс для приймання, первинної обробки свіже зібраного зерна і його короткочасного зберігання під навісом.

Насіння високих репродукцій зернових культур, а також партії насіння дрібних культур зберігають у мішках. Висота насипу або висота штабеля при зберіганні в мішках має відповідати нормативам (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Гранична висота насипу насіння при зберіганні насипом або в засіках і висота штабелів при зберіганні в мішках

Культура	Кількість мішків	Висота насипу в сховищах, м
Пшениця, жито, ячмінь, овес, горох, рис	8	3,5
Квасоля та інші бобові (крім гороху й сочевиці)	8	2,5
Просо, соя	8	-
Рицина	8	-
Соняшник	5	2,0
Багаторічні й однолітні трави	8	-

У насіннєсховищах підлогового типу, обладнаних установками для активного вентилювання, висота насипу зернових культур може бути збільшена до 5 м і приблизно на 30 % зменшена для насіння інших культур.

Для запобігання змішування або засмічення забороняється складати в суміжних засіках або штабелях насіння двох сортів однієї культури, а також насіння культур, які важко відокремлюються, наприклад жита й пшениці, пшениці й ячменю та ін. Суміжні відсіки складів із різними культурами недовантажують доверху на 15 см.

Протравлене насіння у крафт-мішках зберігають штабелями заввишки до 20 рядів в ізольованих приміщеннях насіннєсховищ. Насіння, протравлене суспензіями отрутохімікатів із добавками клейких речовин, допускається зберігати в закритих бункерах (силосах) заввишки до 12 м.

У сховищах бункерного або силосного типу сухе непротравлене насіння можна зберігати заввишки до 12 м, а за наявності засобів активного вентилювання й дистанційного контролю за температурою - до 30 м для зерна пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки і до 15 м - для рису, проса гороху. Для збереженості якості насіння треба систематично вести спостереження за температурою, вологістю, кольором, запахом, зараженістю і схожістю насіння. Спостереження ведуть у кожній партії та штабелі. Поверхню насипу великих партій умовно розбивають на секції по 50 м2 і за кожною з них ведуть спостереження.

Успішне зберігання насіннєвого зерна залежить від частоти визначення температури його стану і періоду зберігання (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Строки спостережень за температурою насіння

Стан вологості насіння	Свіжозібране насіння протягом 3 міс з моменту надходження	Температура насипу
		0С і нижче	від 0С до 10С	10С
Сухе	раз у 3 дні	раз у 15 днів	раз у 15 днів	раз у 10 днів
Середньої сухості	раз у 2 дні	раз у 10 днів	раз у 10 днів	раз у 5 днів
Вологе	щодня	раз у 7 днів	раз у 5 днів	щодня

Приміщення, де зберігається насіння, повинно бути сухим і не зараженим хворобами та шкідниками. Кожну партію насіння вкладають в окремий штабель на дерев'яний настил, що розташований не нижче 15 см від підлоги. Відстань між штабелями і стінами - не менше 1 м. Мішки раз у 4 місяці перекладають, при цьому верхні ряди мішків кладуть униз, а нижні вверх.

Зберігання зерна буває тимчасовим або довгостроковим. Перше за тривалістю вираховують у днях або місяцях (один - три), друге триває від кількох місяців до кількох років. Як тимчасове, так і довгострокове зберігання зернових мас повинно бути організоване у такий спосіб, щоб не було втрат маси (за винятком неминучих біологічних) і тим більше зниження якості.

У період збирання зернових культур виникає потреба в організації тимчасового зберігання зерна на токах сільськогосподарських підприємств або відкритих майданчиках хлібоприймальних підприємств - у бунтах.

Бунт - це партія зерна, укладена за первинними правилами за межами сховищ, тобто під відкритим небом, - насипом або в тарі.

Наявність синтетичних матеріалів дає змогу накривати і захищати бунти від несприятливих умов навколишнього середовища. Так, плівку підстилають під основу бунта, натягуючи її на легкий каркас з алюмінію, вкладають по його поверхні.

За ступенем механізації сховища бувають:

· механізованими - зі стаціонарними засобами механізації завантаження і розвантаження зерна;

· частково механізованими - зі стаціонарними засобами для виконання однієї операції, частіше - завантаження, що дає змогу забезпечити швидке приймання зерна й насіння, складувати їх насипом до допустимої висоти, а розвантаження проводити засобами пересувної механізації;

· немеханізованими, в яких для полегшення робіт застосовують лише пересувні засоби механізації.

Технологічний процес у зерносховищах супроводжується виділенням пилу й утворенням відходів. Тому передбачають аспіраційні установки і спеціальні бункери для відходів. Зерносховище повинно протистояти тиску зерна і вітру, руйнуючій дії повітря навколишнього середовища.

Місткість зерносховища визначають з урахуванням об'ємної маси, висоти шару завантаження, сипучості зерна та влаштування необхідних проходів.

У разі зберігання зерна насипом в закромах розраховують так. За натурною масою культури визначають масу 1 м3. Масу партії зерна, яку закладають на зберігання, ділять на масу 1 м3, а потім одержану величину ділять на висоту насипу і шару та одержують складську поверхню для даної партії.

2. ВИБІР ВАРІАНТУ ЗАВДАННЯ

Для виконання розрахунку необхідно розв'язати одну із запропонованих задач (№1, №2, №3), вихідні дані до яких наведено в табл. 2.1, 2.2, 2.3.

Задача №1. Розрахувати місткість зерносховища для зберігання продовольчого зерна. Вихідна маса партії зерна становить m (т) (табл. 2.1), натурна маса зерна - Н (г/л) (табл. 2.1), висота насипу h (м). Визначити, скільки засіків можна зробити у сховищі, якщо довжина засіків може бути l1 (м), l2 (м), l3 (м), а загальна ширина сховища складає А (м) (табл. 2.1). Обчислити площу сховища S під кожну культуру і визначити загальну його довжину L.Накреслити план сховища.

Задача №2. Розрахувати місткість зерносховища для зберігання насіннєвого зерна. Вихідна маса партії зерна становить m (т), натурна маса зерна - Н (г/л), висота насипу h (м). Визначити, скільки засіків можна зробити у сховищі, якщо довжина засіків може бути l1 (м), l2 (м), l3 (м), а загальна ширина сховища складає А (м) (табл. 2.2). Обчислити площу сховища S під кожну культуру і визначити загальну його довжину L.Накреслити план сховища.

Задача №3. Розрахувати місткість зерносховища для зберігання насіння у мішках. Вихідна маса партії насіння становить m (т), натурна маса зерна - Н (г/л), кількість мішків у штабелі за висотою і кількість мішків у штабелі n (шт.), загальна ширина сховища складає А (м) (табл. 2.3). Накреслити план сховища, враховуючи, що мішки у сховищі укладають п'ятериком або трійником, при цьому слід передбачити проходи довжиною 1,1 м і 0,7 м.



3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ

Місткість зерносховища розраховують з урахуванням маси партії зерна, натурної маси зернової культури, а також висоти насипу зерна в засіках, довжини засіків і загальної ширини сховища. Крім того, слід передбачити облаштування необхідних проходів і відступів від стін зерносховища.

При розрахунку складського приміщення для зберігання насіннєвого зерна треба враховувати, що насіння зберігають в мішках у сховищах секційного типу.

3.1 Розрахунок площі складського приміщення під кожну зернову культуру

Площа складського приміщення під кожну зернову культуру розраховується за формулою:

, м2(1)

де - маса партії зерна, кг;

- маса 1 м3 зерна, кг/м3;

- висота насипу, м.

Маса 1 м3 зерна визначається за формулою:

, кг/м3(2)

де - натурна маса, г/л.

3.2 Визначення розмірів складського приміщення

Загальна площа сховища визначається за формулою:

, м2(3)

де - загальна ширина сховища, м;

- загальна довжина сховища, м.

Загальна площа сховища дорівнює сумі площ під кожну зернову культуру:

, м2(4)

де , , - площа сховища під першу, другу і третю зернову культуру відповідно.

, , визначаємо за формулою (1).

Визначивши загальну площу сховища за формулою (4), можна обчислити загальну довжину сховища з формули (3):

, м(5)

Згідно будівельних норм, вибираємо кратну 6 м (розмір кроку виробничої будівлі) і додаємо величину відступу від обох торцевих стін по 0,5 м, тобто

, м(6)

3.3 Розрахунок кількості засіків для розміщення кожної зернової культури

Знаходимо відсоток площі, що займає кожна зернова культура із пропорції:

- 100%

-

, %(7)

Знаючи загальну ширину сховища , визначаємо робочу ширину сховища Б, що буде меншою від на величину відступів від обох поздовжніх стін по 0,5м:

, м(8)

Визначаємо ширину засіків для кожної зернової культури із пропорції:

- 100%

-

, м(9)

Переходимо до визначення необхідної кількості засіків, враховуючи відомі значення довжини засіків . Для цього розраховуємо площу кожного засіку:

, м2(10)

де - ширина засіку, м;

- довжина засіку, м.

Площу , яку буде займати кожна культура, визначаємо за формулою (1). Кількість засіків можна одержати, поділивши площу, що займає культура, на площу одного засіку:

(11)

3.4 Розрахунок площі складського приміщення для зберігання насіннєвого зерна

При розрахунку складського приміщення для зберігання насіннєвого матеріалу треба врахувати, що насіння зберігають в мішках в сховищах секційного типу.

Місткість однієї секції складає 500 т. Таку секцію умовно поділяють на шість підсекцій розмірами 6Ч6 м в плані.

В кожній підсекції можна розмістити 4 штабеля мішків, які укладено п'ятериком, і 2 штабелі, які укладено трійником зі стороною 2,1 м та проходами 1,1 і 0,7 м. стандартний мішок має розмір 70Ч35Ч30 см. Висота штабелю складає 8 мішків. Якщо мішки укладають п'ятериком, то в ньому розташовано 15 мішків, а якщо трійником - то 9 мішків.

Розрахунок маси зерна в одному штабелі мішків, що складені п'ятериком, виконують за формулою:

, кг(12)

де - довжина мішка, (0,7м);

- ширина мішка, (0,3м);

- висота мішка, (0,35м);

- маса 1 м3 зерна, кг.

Розрахунок маси зерна в одному штабелі мішків, що складені трійником, виконують за формулою:

, кг(13)

Розрахунок проводять за формулою (2).

Розрахунок маси насіннєвого зерна в одній підсекції виконують за формулою:

, кг(14)

Маса насіння, що містить одна секція, дорівнює:

(15)

Кількість секцій, які буде містити сховище для насіння, визначаємо за формулою:

,(16)

де - маса насіння кожної культури, яку зберігають;

- маса насіння, що містить одна секція.

Аналогічні розрахунки проводимо для кожного виду насіння.

3.5 Методика креслення плану сховища

Згідно варіанту завдання і виконаних розрахунків креслимо план сховища на аркуші А4 в масштабі 1:200 з позначенням необхідних будівельних розмірів сховища, відступів від поздовжніх і торцевих стін, проходів, кількості і розмірів засіків для кожної зернової культури, розмірів секцій і підсекцій для зберігання насіння.

Будівельні конструкції сховища мають наступні розміри:

- товщина стін 240 мм (300 мм);

- ширина вікон 1,5 м (3 м);

- ширина виходів 2 м (3 м).

Приклад оформлення креслення представлено в додатку.

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РГР

Оформлена розрахунково-графічна робота повинна складатись з наступних частин:

1. Титульна сторінка

2. Теоретична частина

3. Завдання (включає текст задачі з підставленими значеннями відповідних величин, згідно індивідуального варіанту студента)

4. Розрахункова частина

5. Список використаних джерел

РГР виконується на аркушах паперу формату А4 з рамкою і маленьким штампом висотою 15 мм (рис. 4.1.). Текст пояснювальної записки може бути друкованим та рукописним. Перша сторінка розрахункової частини виконується на аркуші з рамкою для основного напису висотою 40 мм (рис. 4.2.).

Рис. 4.1. Маленький штамп на рамках пояснювальної записки

Рис. 4.2 Великий штамп на рамках пояснювальної записки

При комп'ютерному наборі текст повинен мати наступні характеристики: шрифт - Times New Roman, розмір - 14 pt, міжрядковий інтервал - 1,5, вирівнювання тексту - по ширині. Розміри полів: зліва - 2,5 см, справа - 1,5 см, зверху - 1,5 см, знизу - на 5 мм вище від верхньої лінії рамки основного напису.

Рисунки в пояснювальній записці виконуються або вручну олівцем, або роздруковуються на принтері безпосередньо на аркуші. Вклеювання рисунків не допускається. Рисунки розміщуються по центру аркуша, а підписи рисунків виконують під ними також по центру у форматі:

В оформленій роботі може міститись рисунок схеми післязбиральної обробки зерна заданої культури, схема його розміщення у складі, у відповідності до вихідних даних. Допускається виконання рисунків у вигляді креслень на аркушах формату А3.

Таблиці в роботі підписуються в наступному порядку: спочатку номер таблиці у форматі: Таблиця 1, при чому вирівнювання напису - по правому краю аркуша; потім по центру пишеться назва таблиці, наприклад: Гранична висота насипу насіння при зберіганні насипом або в засіках; потім сама таблиця.

При наборі тексу в редакторі Microsoft Word формули виконуються у редакторі формул Microsoft Equation.

Виконана РГР підшивається у швидкозшивач з прозорою обкладинкою (без використання файлів). Креслення на аркушах формату А3 також підшиваються у цей же швидкозшивач, після аркушів з текстом пояснювальної записки.

На титульній сторінці, а також у великих штампах, обов'язково повинні бути прізвище та підписи виконавця роботи.

Виконана РГР підшивається у швидкозшивач з прозорою обкладинкою (без використання файлів). Креслення на аркушах формату А3 також підшиваються у цей же швидкозшивач, після аркушів з текстом пояснювальної записки.

На титульній сторінці, а також у великих штампах, обов'язково повинні бути прізвище та підписи виконавця роботи.

ДОДАТОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Трисвятский Л.А. Хранение зерна. - М.: Агропромиздат, 1986. - 351 с.

2. Козаков Е.Д. Методы оценки качества зерна. - М.: Агропромиздат, 1987. - 215 с.

3. Стародубцева А.И., Сергунов В.П. Практикум по хранению зерна. - М.: Агропромиздат, 1987. - 192 с.

4. Маевская С.Л. Количественно-качественный учет зерна и зернопродуктов. - М.: Де Ли Принт, 2002. - 296 с.

5. Вобликов Е.М. Технология хранения зерна. - СПб.: Лань, 2003. - 448 с.

6. Вобликов Е.М. Зернохранилища и технологии элеваторной промышленности . - СПб.: Лань, 2005. - 208 с.: ил.

7. Горелова Е.И. Основы хранения зерна. - М.: Агропромиздат, 1986. - 136 с.

8. Петриченко В.Е. Прогрессивная технология приемки и хранения зерна. М.: Агропромиздат, 1985. - 72 с.

9. Чурсінов Ю.О., Черних С.А., Кошулько В.С. Системи та засоби захисту зернових запасів. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2011 - 286 с.

10. Скалецька Л.Ф., Духовська Т.М., Сеньков А.М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. - Київ: Вища школа, 1994. - 301 с.

11. Яковенко В.А. Довідник по зберіганню зерна. - Київ: Урожай, 1982. - 72 с.

12. Трепененков Р.И. Альбом чертежей, конструкций и деталей промышленных зданий. - М.: Стройиздат, 1980. - 284 с.

13. Софинский И.Д. Основы промышленного строительства и санитарной техники. - М.: Стройиздат, 1975. - 237 с.

14. Жемела Г.П., Кучумова Л.П., Аниканова З.Ф. Справочник по качеству зерна. - К.: Урожай, 1988. - 216 с.

15. Жемела Г.П., Шемавньов В.І., Олексюк О.М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва: Підручник. - Полтава: РВВ «TERRA» Полтавської Державної агроакадемії, 2003. - 420 с.

16. Карпов Б.А. Технология послеуборочной обработки и хранения зерна. - М.: Агропромиздат, 1987. - 288 с.

17. Маевская С.Л., Полищук Л.А. Оперативный учет на зерноперерабатывающих предприятиях. - М.: Агропромиздат, 1991. - 192 с.

18. Пунков С.П., Стародубцева А.И. Хранение зерна, элеваторно-складское хозяйство и зерносушение. - М.: Агропромиздат, 1990. - 363 с.

19. Шемавнев В.И., Грекова Н.В., Олексюк О.М. Практикум з технології зберігання та переробки зерна. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2005. - 200 с.

20. Горелова Е.И. Основы хранения зерна. - М.: Агропроиздат, 1986. - 136 с.

21. Лукин А.А. Учет и отчетность на предприятиях по хранению и переработке зерна. - М.: Агропрмиздат, 1996.

22. Пунков С.П., Стародубцева А.И. Хранение зерна, элеваторно-складское хозяйство и зерносушение. - М.: Агропромиздат, 1990. - 367 с.

23. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф. Зберігання і переробка продукції рослинництва. - К.: Мета, 2002. - 495 с.

24. Торжинская Л.Р., Яковенко В.А. Технохимический контроль хлебопродктов. - М.: Агропромиздат, 1986. - 399 с.

25. Яковенко В.А. Довідник по зберіганню зерна. - К. Урожай. 1982. - 72 с.

Размещено на Allbest.ru

...