Машини та механізми у тваринництві та переробній промисловості

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

Контрольна робота

«Машини та механізми у тваринництві та переробній промисловості»

Виконала студентка

заочної форми навчання

Яцько Ольги Володимирівни

Полтава - 2014р.



Водонапірні башти, які використовуються на тваринницьких фермах, їх будова та принцип роботи

У механізованих системах водопостачання тваринницьких підприємств для створення необхідного тиску в мережі в період вимкнення насоса,створення і зберігання запасів та регулювання подачі води застосовують водонапірні споруди (баки, башти, повітряно-водяні котли або гідроакумулятори).

Шатрова водонапірна башня складається із резервуару для води, несучої конструкції і шатра. Резервуари виготовляють із сталі, залізобетону і дерева. Об'єм резервуару визначають за обсягом витрат води та часу роботи насосної установки за добу. Зазвичай резервуар вибирають об'ємом рівним 15-20 % витрат води на добу. Несуча конструкція служить для опори резервуара, виготовляється з дерева, цегли, залізобетона і т.д. Шатер захищає бак від охолодження і замерзання води в ньому. Він виготовляється із залізобетону або дерева, із застосуванням ізоляційного матеріалу.

Вода надходить у верхній відділ баку через кінець труби, який розташований на відмітці верхнього рівня, а набирається з нижньої частини через зворотній клапан, розташований на нижньому регулюючому рівні. Для відключення водонапірної башні від електромережі служить задвижка. Залишки води через переливну трубу відводяться в зливний колодязь. Кінець цієї труби розташований в точці найбільш допустимого рівня води в баку.

Для видалення із баку осаду або спуску води при ремонті служить спускна труба, яка виготовлена у виді короткого відгалудження, прикріплювального одним кінцем до стояку переливної труби, а другим- до днища баку.Труба обладнана задвижкою, відкриваючи яку видаляють накопичений на дні осад або відводять воду при промивці баку. Для забору пожежного запасу води з баку відкривають задвижку.

Водонапірні башні обладнують стальними трубами, на яких встановлюють компенсатори, оберігаючи трубопроводи від пошкодження внаслідок температурних змін. При цьому найзручнішими і найпоширенішими є металеві збірно-блочні безшатрові башти конструкції інженера А.А. Рожновського.

Останнім часом набувають розповсюдження схеми з автоматизованими водопідйомними установками і гідроакумулятором.

Збірно-блочна водонапірна башта зварена з листового металу, має опору і бак, які під час експлуатації постійно заповнені водою. Башта не обігрівається і спеціальної теплоізоляції не має. Внутрішні стінки обладнані скобами, які ніби армують льодовий шар, що повільно намерзає товщиною до 300 мм і цим утворює теплоізоляційну оболонку. Башти розраховані на температуру повітря до -40 °С. Рівень води в баштах регулюється (підтримується) автоматично. Башту монтують на фундаменті. Нижню частину башти, утеплюють земляною підсипкою.

Без утеплення башти використовують там, де температура води підземних джерел не менше 4 °С, а обмін води у башті проходить не рідше одного разу за добу.

При інтенсивній циркуляції вода у башті не замерзає навіть при значному зниженні зовнішньої температури. Башти заощаджують електроенергію, підвищують ресурс електродвигуна та насоса, а також накопичують певний запас води на випадок відключення водяної або електричної мережі.

Оцінка якості подрібнення концентрованих кормів

На практиці оцінка якості подрібнення найчастіше обмежується визначенням середньозваженого розміру часток на основі розсівання на решітному класифікаторі проби продукту за формулою:



Де М - середньозважений розмір часток(модуль), мм;

d₀,d₁,…,d_{n -} середній розмір фракцій на дні коробки та на відповідних решетах класифікатора, мм. Визначається як середня величина між розмірами отворів решіт над і підвідповідною фракцією продукту;

P₀,P₁,…,P_n - маса вказаних фракцій,г;

Р - загальна маса проби (наважки),г.

Для визначення крупності продукту при подрібненні зернофуражу чи грубих кормів на борошно просіюють його наважку масою 100г. на класифікаторі з набором решіт 5, 3, 2, 1 та 0,2 мм. Верхнє решето є контрольним. Стосовно такого варіанту рівняння набуває вигляду:

Індекс при показнику маси фракції означає розмір отворів відповідного решета.

Існують ще деякі додаткові технічні умови оцінки якості подрібнення кормів. Зокрема, незалежно від кінцевої крупності часток при подрібненні сухих кормів небажаним є утворення пиловидних фракцій (згідно вимог машино випробувальних організацій вона не повинна перевищувати 20 %), а в разі переробки соковитих кормів - вихід м'язги та виділення соку.

Обмежується також наявність цілих зерен у помелі фуражного зерна (0,3 - 0,5 %). Це не більше 6 зерен в 100 г. продукту. На комбікормових підприємствах взагалі контроль якості помелу здійснюють тільки за кількістю залишків на решетах класифікатора з розміром отворів 3 і 5 мм, що дозволяє обмежувати лише максимальний розмір часток продукту.

Повна ж якісна характеристика продуктів подрібнення будь-яких матеріалів включає більш широкий спектр показників: фракційний склад, середній розмір часток (модуль М), середньоквадратичне відхилення та ступінь нерівномірності (коефіцієнт варіації ).

Коефіцієнт варіації (нерівномірності) фракційного складу продуктів подрібнення визначають за формулою:

= / М

Де - коефіцієнт варіації, %; - середньоквадратичне відхилення, мм:

=

Де d_i- середній розмір кожної фракції, мм;P_i- маса відповідної фракції, г;n - кількість фракцій.

Результати аналізу дослідних даних про ефективність використання кормів свідчать, що зниження коефіцієнт варіації (нерівномірності) фракційного складу в процесі подрібнення кормів на кожні 10% рівноцінне економії або ж додатковому виробництву 1-3% кормів.

Висока якість подрібнення кормів забезпечується комплексом заходів, пов'язаних з удосконаленням машин - подрібнювачів , підвищенням вимог до керування процесом і контролю продуктів подрібнення.

При цьому слід виділити такі основні критерії та вимоги якісного подрібнення кормів:

Середньозважений розмір кормових часток має відповідати науково обґрунтованим зоотехнічним вимогам;

Коефіцієнт варіації фракційного складу продуктів подрібнення не повинен перевищувати 45-65%. Верхня межа рекомендується для випадків переробки грубих кормів, дрібного та середнього помелу фуражного зерна; нижня - для крупного помелу концентрованих кормів.

Схема, призначення, будова і технологічний процес агрегату для приготування поживних розчинів

Агрегат для приготування поживних розчинів АЗМ-0,8 забезпечує механізоване змішування сухих кормових компонентів з питною водою, осолоджування (пропарювання) одержаної сумішки, змішування її з молочними відвійками, рослинними або тваринними жирами, біостимуляторами, її охолодження і видачу. Агрегат можна використовувати також для приготування замінників молока із сухого порошку та питної води.

Агрегат складається із змішувача 5 (рис. 4), насоса-емульсатора 13, системи трубопроводів та з'єднувальної арматури для проходження води і рідкої поживної сумішки, електрообладнання.

Змішувач 5 - це циліндрична місткість з трьома концентричними обичайками. Внутрішня і середня з них створюють повітряну термоізоляційну сорочку. При охолоджуванні у цій порожнині циркулює холодна вода. Задана температура в змішувачі зберігається завдяки ізоляційному матеріалу між зовнішньою і середньою обичайками. Зверху змішувача є два люки для засипання сухих компонентів та заливання жирів. Ці люки закриваються кришками, які також мають термоізоляцію.Всередині камери змішування змонтована лопатева мішалка 17, що приводиться в дію черезчерв'ячний редуктор від електропривода 3, 60розміщеного зверху змішувача. На внутрішній поверхні камери є дві нерухомі лопаті. Змішувач оснащений також термометром та покажчиком рівня 6.



Рис. 1. Конструктивно-функціональна схема агрегату АЗМ-0,8А:

1 - розбризкувач; 2 - патрубок виходу води; 3 - привод мішалки; 4 - кришка; 5 - змішувач; 6 - покажчик рівня; 7 - трубопровід гарячої води; 8 - рукав; 9 і 14 - триходові крани; 10 - електричний водопідігрівач; 11 - зворотний клапан; 12 і 16 - вентилі; 13 - насос-емульсатор; 15 - рукав видачі готового продукту; 17 - мішалка

Насос-емульсатор має корпус, який разом з кришкою утворює робочу порожнину, розділену нерухомим диском на дві камери. В одній з них (насосній) обертається крилатка, що створює циркуляцію рідкої сумішки і подає її через перегородку в емульсуючу камеру, а потім у трубопровід. В емульсуючій камері використовується штифтовий подрібнювальний апарат (типу дисмембратор), який здійснює перетирання твердих часток та жирових кульок і завдяки цьому забезпечує якісне перемішування всіх компонентів сумішок.

Система трубопроводів і комплект арматури сполучають змішувач та насос-емульсатор між собою, а також з водопровідною мережею, водопідігрівачем та водозливом.

Електрообладнання агрегату складається з приводів мішалки та насоса, а також шафи керування.До початку роботи агрегата вода в електропідігрівачі 10, що працює в автоматичному режимі, повинна досягти температури 90-95 єС. Після цього електропідігрівач виключають, встановлюють триходові крани 9 і 14 у лініїнасоса-емульсатора в положення „Циркуляція” і подають у змішувач 250 л гарячої води. Для цього відкривають кришку 4 змішувача, опускають в нього шланг гарячої води від електропідігрівача і відкривають вентиль подачі холодної води в підігрівник, яка витісняє з нього гарячу воду у змішувач.

Заповнювання змішувача гарячою водою контролюють за покажчиком рівня 6. Після досягнення необхідного рівня вентиль подачі води в електропідігрівач перекривають і виймають шланг із змішувача. Включають приводи мішалки 17 та насоса-емульсатора 13 і поступово засипають сухі кормові компоненти через верхній люк. Після перемішування корму до рівномірної консистенції доливають у змішувач ще 250 л гарячої води, закривають кришки 4 і через 10 хв виключають приводи мішалки та насоса. Суміш витримують протягом однієї години для осолоджування.

Потім знову включають мішалку, а через 10 хв насос-емульсатор і закачують у змішувач молочні відвійки. При цьому рукав від триходового крана на всмоктувальній трубі насоса-емульсатора опускають в резервуар з відвійками, а рукоятку крана встановлюють в положення „Забір”. Подачу відвійок контролюють за покажчиком рівня відповідно до заданої рецептури приготовлюваної сумішки.

У допоміжній місткості (наприклад, відро) готують відповідно до рецепту сумішку рослинних та тваринних жирів на підігрітих відвійках і кип'яченій воді.

Відкривають кришки змішувача і вентиль подачі холодної води в сорочку змішувача. Коли температура в змішувачі знизиться до 50-55 єС, приготовлену суміш жирів заливають у змішувач. При цьому насос-емульсатор працює у режимі „Циркуляція”. Емульсування сумішки повинно тривати не менше 20 хв.

При досягненні сумішкою температури 35-38 єС подачу холодної води перекривають і зливають її залишки із сорочки змішувача у каналізацію. Нагріту воду, що виходить із сорочки можна використовувати для миття обладнання чи інших технічних потреб. Кришки змішувача закривають. Для видачі приготовленої кормової сумішки рукоятку триходового крана за насосом-емульсатором у положення „Видача”.

Після закінчення видачі сумішки агрегат старанно промивають гарячою водою з електропідігрівника (300 л при температурі 70 єС). Промивати агрегат рекомендується за двома циклами:

* для промивання трубопроводів і арматури рукоятки триходових кранів встановлюють у положення „Циркуляція”, включають мішалку та насос-емульсатор. Через 5 хв рукоятку крана, розміщеного після насоса, переводять у положення „Видача” і зливають воду в каналізацію;

* для промивання внутрішніх поверхонь змішувача та кришок рукав видачі суміші від насоса-емульсатора приєднують до патрубка розбризкувача, 62 розміщеного зверху змішувача заливають в останній 150 л гарячої води і включають насос-емульсатор та мішалку. Налиплі на стінки частки корму видаляють (при вимкнених приводах робочих органів агрегату) за допомогою щітки. Після промивання рукав знімають з патрубка розбризкувача, а воду зливають у каналізацію.

Схема, призначення, будова і технологічний процес кормороздавача КСП-0,8

Використовується для приготування тадиференційованої дозованої роздачі в індивідуальні та групові годівниці вологих кормових сумішок свиноматкам, молочних відвійок, комбікормів і інших сухих підкормок - поросятам (сисунам). Дозування та видача кормів у годівниці проводиться в автоматизованому або ручному режимах.

Рис. 2. Конструктивно-функціональна схема роздавача КСП-0,8:

1 - бункер-змішувач; 2 - бункер сухих кормів; 3 - мішалка; 4 - шнек-живильник;5 - вивантажувальний шнек; 6 - шибер; 7, 8, 10 - електроприводи; 9 - ходовий візок;11 - ланцюгова передача; 12 - лотік; 13 - кулачкова муфта

Кормороздавач КСП-0,8 складається із ходового візка 9,змонтованого на чотирьох колесах, двоє з яких привідні, бункера змішувача 1 для приготування кормових сумішок та їх дозованої видачі, двох бункерів 2 сухих кормів. У бункері-змішувачі розміщені робочі органи у вигляді прутково-шнекової мішалки 3, а під бункером - два нахилених вивантажувальних шнеки 5. Корм із бункера-змішувача у вивантажувальний шнек надходить крізь вікно з шиберним пристроєм 6, за допомогою якого вікно перекривається під час завантаження кормів в бункер та їх перемішування. Всередині бункерів сухих кормів розміщені шнеки-живильники 4,змонтовані співвісно з валом мішалки 3. Вони приводяться в рух шляхомвмикання кулачкових муфт 13.

Вивантажувальні вікна шнеків-живильників еластичними рукавами з'єднані з вікнами вивантажувальних шнеків. Для роздавання молочнихвідвійок на кормороздавачі передбачені дві фляги, які мають зливні пристрої.На ходовому візку змонтовані електроприводи: реверсивний 7 - дляпереміщення візка, а також вивантажувальних шнеків 8 та мішалки 10.Всередині приміщення кормороздавач переміщується рейками, з обохбоків яких розміщені станки для свиноматок і поросят з індивідуальними чигруповими годівницями.

Автоматизована доїльна установка

Автоматизована доїльна установка УДА-16 призначена для доїння корів в доїльному залі при застосуванні групових станків типа "Ялинка". Перевага установок з груповими станками у зменшенні витрат часу на впуск і випуск корів в доїльні станки порівняно з індивідуальними. Однак групове доїння вимагає підбір однорідної череди корів, по часу видоювання. Доїльна установка УДА-16 складається з двох групових станків, які розташовані з двох боків траншеї.

Кожен станок вміщує 8 корів і має дві двірки: одну - для впуску корів в станок, другу - для випуску. Кожен станок має вісім комплектів доїльних апаратів і доїльних автоматів, а також вісім годівниць для видачі комбікорма.

Доїльний автомат складається з автомату керування і маніпулятора (рисунок 1).



Рисунок 1 - Доїльний аппарат

1 - шланг молочний; 2 - тримач; 3 - колектор; 4 - стакан; 5 - рукоятка; 6 - розподільник змінного тиску; 7 - пневмоциліндр додоювання; 8 - шланг повітряний атмосферного тиску; 9 - пневмоциліндр автомата керування; 10 - пневмоклапан- затискач; 11 - пульсоусилювач; 12 - пульсатор; 13 - пневмоциліндр вивода маніпулятора;

Пневмодатчик автомата керування маніпулятора (рисунок 2) поплавкового типу призначений для підключення колектора доїльного апарата до системи вакууметричного тиску молочної мережі, для підключення відтягую чого простору пневмоциліндра додоювання до вакууметричної системи при зменшенні молоковіддачі в заключний період доїння і для підключення пневмоциліндра виводу маніпулятора і відштовкуючого простіру пневмоциліндра додою маніпулятора до системи вакууметричного тиску в кінці доїння з одночасним впуском повітря в підтягуючий простір пневмоциліндра додоювання маніпулятора.

Маніпулятор призначений для підтримання підвісної частини доїльного апарата в неробочому положенні, полегшення надівання стаканів доїльного апарата на дійки вимені корови, пристосування підвісної частини доїльного апарата до різних форм вимені і зміни розміщення вимені в станку, автоматичного виконання механізованого додоювання і знімання доїльного апарата.

Рисунок 2 - Пневмодатчик автомата керування маніпулятора

1 - голівка; 2 - штуцер № 2; 3 - штуцер подачі силового вакууму; 4 - кришка; 5 - штуцер; 6 - корпус нижній; 7 - поплавок; 8 - кільце для ущільнення; 9 - клапан; 10 - штуцер; 11 - верхній корпус; 12 - прокладка; 13 - скоба; 14 - упор; 15- штуцер № 1 14 - кронштейн; 15 - вісь колена

водопостачання тваринницький корм доїльний

Доїльний апарат працює таким чином. Підвісна частина доїльного апарата встановлюється в горизонтальному положенні, щоб повітряні трубки змінного тиску стаканів (рисунок 1) торкалися в нижньому положенні дуги тримача 2, а молочні трубки були закриті від доступу повітря через стакани. Вісь коліна 15 обертанням кронштейна 14 встановлюється у вертикальному положенні на такій висоті щоб доїльні стакани, коли опущені, знаходились від підлоги на відстані 10...20 мм.

Пневмодатчик керування (рисунок 2) встановлюється в стартове положення А (рисунок 3), коли голівка поплавка упирається у петлю. В цьому стані клапан 2 відчинено, в простірах пневмоциліндрів 7, 9 та 13 (рисунок 1) встановлюється атмосферний тиск, в пневмодатчику 10 і колекторі 3 - вакууметричний.

Підведена частина доїльного апарата за допомогою рукоятки 5 встановлюється під вименем корови і надіваються стакани на дійки. Молоко із стаканів через колектор З поступає в камеру пневмодатчика через вхідний штуцер. При цьому частина молока через калібрований отвір відсмоктується в молокопровід доїльної установки. Коли молоковіддача досягає оптимального значення камера датчика заповнюється молоком, поплавок вспливає, петля під дією своєї ваги звільняється від голівки і автомат починає контролювати режим доїння (рисунок 3, положення Б). Вільна частина молока через вихідний штуцер в кришці поступає в молокопровід доїльної установки. Голка поплавка максимально відкриває калібрований отвір. При цьому поплавок в камері датчика коливається. Це забезпечує очистку отвору від забруднень.

При зниженні швидкості доїння молока в камері його рівень знижується, відсмоктування через вихідний штуцер припиняється і молоко відсмоктується тільки через отвір 8 (рисунок З, положення В). Поплавок опускається вниз і отвір каналу штуцера № 1 голівки 4 занурюється во втулці і з'єднується з вакууметричним тиском. У передньому відтягуючому просторі пневмоциліндра встановлюється вакууметричний тиск і шток відтягує підвісну частину доїльного апарата вниз, що забезпечує режим додоївання. Потік молока ще зменшується, поплавок опускається нижче, в калібрований отвір 8 (рисунок 3) входить утовшена частина голки 7 (положення Г).

Канал штуцера №2 голівки 4 пневмодатчика занурюється в камеру втулки. Вакууметричний тиск встановлюється в циліндрах 7 і 13 (рисунок 1). Одночасно з зануренням отвору каналу штуцера №2 в верхню камеру вакууметричного тиску отвір каналу штуцера №1 зануріється в нижню камеру атмосферного тиску втулки, що з'єднує відтягуючий простір з атмосферою (пневмоциліндр додоювання). Тим самим звільняється частина доїльного апарата від зусилля відтягування. При вказанном переміщенні голівки зачинається клапан 2, через отвір колектора в піддійкових просторах стаканів 4 (рисунок 1) встановлюється атмосферний тиск, стакани спадають з дійок і пневмоциліндр 13 зняття виводить тримач підвісної частини доїльного апарату з-під корови. Одночасно вакууметричний тиск встановлюється в відтягуючем просторі циліндра 7 і тим самим підіймає шток з підвісною частиною доїльного апарата нагору.

Рисунок 3 - Схема роботи датчика автомата керування

А - в стартовому режимі; Б - в режимі інтенсивної молоковіддачи; В - при зниженні швидкості доїння до 0,2 кг/хв.; Г - в режимі відключення доїльного апарата і зняття стаканів у пневмодатчик (корпус); 2 - клапан; 3 - плунжер; 4 - голівка; 5 - скоба; 6 - поплавок; 7 - голка; 8 - калібрований отвір

Кормороздавач доїльної установки складається з приймального бункера, скребкового транспортера, що розташований в трубі, дозаторів з накопичувачами, отвода, зворотних роликів і системи керування. Сітка в приймальному бункері запобігає влучанню в корм сторонніх речей. Приймальний бункер завантажують вручну. Кінець труби транспортера, по якій ланцюг переміщує корм з бункера, підводиться до його нижньої частини. На цьому рівні труба підходить до лінії годівниць. Тут вона відвідним роликом повертається доверху під кутом 90° і підіймається до рівня приймальних камер-дозаторів. Корм висипається в труби дозаторів через отвори в нижній частині труб транспортера. Після заповнення дозаторів приводна станція автоматично вимикається.

Дозатор кормороздавача складається з корпуса , пневмокамери 3 з пультом керування. Принцип роботи дозатора слідуючий. Під дією пневмосігналу переміщується лоток до задній стінки дозатора. В щілину, що утворилась, зсипається порція корму, котра по похилій площині задній стінки дозатора зсипається в годівницю. При зміні пневматичного сигналу лоток під дією пружини переміщується до передньої стінки дозатора, двигаючи до неї нову порцію корма. Порція корму, що видається за один хід лотка, не регулюється. Число ходівлотка, від якого залежить кількість корма, встановлюється дояркою повертанням на визначений кут покажчика пульта. Пульт складається з корпуса, закріпленими на ньому пневмокамерою, нерухомого диску і основи з заскочкою (собачкою).

Для подачі корма доярка повертає покажчик пульта керування. Пульт керування подає пневматичні сигнали через систему трубопроводів і пульсопідсилювачів до пневмокамери 3 дозаторів, яка забезпечує видачу через дозатор на кожний пневмосигнал однієї порції корма. При повороті на певний кут покажчика одночасно повертається диск пневмокрана і з'єднує пульсатор з вакуумпроводом.

Пульсатор через пульсопідсилювач по трубопроводам подає пневмосигнал до пульсопідсилювача і до пневмокамери пульта. Мембрана пневмокамери 3 переміщує шток і важіль 7, який повертає на деякий кут вал. Останній, повертаючись, переміщує кінець важеля з заскочкою в зачеплення з одним із зубів покажчика. Від вільного повертання покажчик утримується заскочкою. При зміні пневмосигнала (з вакууму на атмосферу) пружина 2 через важіль 7 повертає, на деякий кут покажчик і зв'язаний з ним через вал диск пневмокрана. Коли покажчик повертається на один оберт, пневмокран від'єднує пульсатор від вакуумпровода і видача корма припиняється. Після видачі певного числа порцій (в залежності від кута повороту покажчика) пульт керування автоматично припиняє подачу сигналів і видача корма припиняється.

Технологічна лінія доїльної установки призначена для транспортування молока в молочне відділення, розташування пульсаторів, подачі вакууму до них і подачі розчину, що промиває доїльні апарати, води до розбризкувачів, що підмивають вим'я. Вона містить молокопровід з колекторами для підключення доїльних апаратів.

Ввід в молочне приміщення здійснюється пластмасовими трубами, які прокладені в тунелі. Молокопровід закінчується системою елементів для з'єднання з повітророздільником. Доїльна установка УДА-16 включає два основних відділення: доїльний зал і молочну. Обладнання молочного відділення приймає молоко з молокопроводів, здійснює його очистку, охолодження й подачу в місткість для зберігання. Призначення і принцип дії його основних збірних одиниць таке ж як і у агрегату доїльного АДМ-8А.

Комплектується вона двома молочними насосами, один працює при доїнні і обидва при промивці. Лінія промивки зібрана із скляних і металевих труб, з'єднаних муфтами, відводів шлангів і промивочних голівок. Одним кінцем через шланг з зажимом з'єднана з молокопроводом, а іншим з автоматом промивки. Вона забезпечує прополіскування і промивку водою і мийними розчинами всіх молокопровідних шляхів установки в автоматичному режимі.

Загальна будова установки приведена на рисунку 5. До складу обладнання промивки входить автомат промивки і електроводопідігрівач. Бак 16 обладнаний поплавковим регулятором подачи води, краном-розподільником з пневмоприводом, він забезпечує напрямок потоку мийного розчину в бак або через відвід в каналізацію.

Блок вентилів 11 призначений для подачі в бак холодної і гарячої води за командою блока керування 9, який керує процесом прополіскування і промивки всіх молокопровідних шляхів за заданою програмою тривалістю 48 хвилин (час обертання валику командного приладу).

Рисунок 5 - Обладнання промивки доїльних установок УДА-16 і УДА-8А

1 - електроводопідігрівач-термос; 2 - термометр ТКП-160С; 3 - шафа керування; 4 - рукав, 5 - хомут; 6 - шланг; 7 - вакуумний кран; 8 - шланг; 9 - блок керування; 10 - вентиль; 11 - блок вентилівподачі холодної і гарячої води; 12 - кронштейн; 13 - шланг; 14 -клапан; 15 - кран; 16 - бак; 17 - кронштейн; 18 - відвід; 19 - електроводопідігрівач

Командний прилад блока керує роботою електромагнітних клапанів, які в свою чергу пропускають або не пропускають повітря або вакууметричний тиск в пневмокамери вентилів та кранів. Кнопка-лампочка запуску командного приладу розташована на кришці коробки пульта керування, індикатор - на її боковині. Індикатор програми разом з рукояткою, за допомогою якої здійснюється доступ до програми з метою установки в початкове положення або перестановки положень програми.

Електроводопідігрівач 19 підігріває воду до температури 40...45° для обмивання вим'я і мийний розчин в період циркуляційної промивки до температури 75°. Шафа 3 керування роботою водопідігрівача укомплектована термометром 2, пускозахисною апаратурою, пакетним вимикачем, перемикачем програми.

Робочий процес доїльної установки УДА-16 складається з трьох режимів: прополіскування перед доїнням; власно доїння і прополіскування. Переддоїльне прополіскування передбачає прополіскування всіх молокопроводних шляхів і переналадку з режиму промивки в режим доїння. Для підготовки до переддоїльного прополіскування в доїльному залі необхідно закільцювати молокопровід з лінією промивки (відкрити зажими на шлангах); з'єднати доїльні стакани з промивочними голівками, під'ємом з поворотом упорної втулки зафіксувати в верхньому положенні голівки пневмодатчиків маніпуляторів доїння.

З цією ж метою в молочній відключити подачу холодоносія до охолоджувача молока, перемикач шафи керування З (рисунок 5) встановити в положення "Промивка", а блок керування молочними насосами встановити в положення "2.1", перекрити нижній вентиль 10 для припинення подачі води з водопроводу в електропідігрівач 19; зачинити засувку над запобіжною камерою, від'єднати кінець шланга "охолоджувач-місткість" від місткості для зберігання молока і з'єднати його з штуцером бака 16, попередньо зняв з нього захисний ковпачок; кінець шланга "фільтр-охолоджувач" від'єднати від фільтра і з'єднати з перехідником шланга; винути з корпусу фільтра направляючу з фільтруючим елементом, зняти його з неї і встановити направляючу на місце; під'єднати до фільтру кінець шланга (циркуляційного) з перехідником, другий кінець якого з'єднаний з баком промивки через кран-розподільник з пневмоприводом; включити вакуумні насоси (якщо вони були вимкнені) і перевірити рівень вакууму, який повинен бути 47+1 кПа; встановити (якщо це потрібно) барабан блока керування 9 відносно спеціального знака між цифрою 1 і буквою 8.

Для прополіскування натискують кнопку "Старт" (на блоці керування 9 загоряється лампочка в кнопці "Старт") і, впевнившись в тому, що в бак 16 почала поступати гаряча вода, повільно відкрити засувку над запобіжною камерою. Прополіскування триває 15 хвилин в автоматичному режимі, включаючи і переддоїльне прополіскування з циркуляцією і переддоїльне сушіння. По закінченні програми лампочка гасне.

Режим доїння

В фільтр встановлюється промитий фільтруючий елемент або новий, якщо використовували елемент штучного користування. Від'єднується молокопровід від лінії промивки, а доїльні стакани від промивочних голівок; фільтр з'єднують з охолоджувачем, а охолоджувач з місткістю, подають в охолоджувач хладоносій молока.

Після перевірки готовності доїльної установки до роботи оператор з робочого місця за допомогою дистанційного керування відкриває вхідні ворота доїльних станків і запускає корів, потім зачиняє вхідні ворота; включає дозатор і комбікорм подається в годівниці, потім виконує санобробку вим'я розбризгувачем, масажує вим'я, здоює перші струмені молока в кухоль, яка зачинена чорною сіткою і надіває доїльні стакани за допомогою маніпулятора доїльного автомата на вим'я; переходячи по черзі до кожної корови.

Молоко, яке здоюється з вим'я корови по молокопроводу транспортується в молокоприймач, з молокоприймача молочним насосом через фільтр, пластинчастий охолоджувач воно подається в молочний танк.

Після закінчення доїння відбувається автоматичне зняття доїльних стаканів, оператор переключає пульт керування кормороздавачем з положення "автомат" на положення "вимкн.", відкриває вихідні ворота і випускає корів.

Після закінчення доїння звільняють від залишків молока доїльні автомати, системи збору та первинної обробки молока. При цьому доїльні стакани з'єднуються з промивочними голівками, голівки пневмодатчиків піднімаються на упори, відкриваються затиски, які з'єднують молокопровід з промивочним трубопроводом, кінці шлангів якого піднімаються над кромкою ванни, вмикаються молочні насоси до повного звільнення молокоприймальника.

У ванну заливають 20 л холодної води і опускають до неї кінці всмоктуючих шлангів промивочної лінії. Після спорожнення ванни і молокопроводів від води включається молочний насос і працює до повного спорожнення молокоприймальника.

Промивку молокопровідних шляхів установки виконують слідуючим чином. Згідно операційної карти оператор готує мийно-дезинфікучий розчин, ванну заповнюють холодною водою, туди ж занурюють кінці всмоктуючих шлангів промивочної лінії і натискають кнопку командного пульта при положенні "промивка" перемикача шафи керування.

Схема доїльної установки з молокопроводом

1 - електродвигун; 2 - вакуум-насос; 3 - вакуум-регулятор; 4 - вакуум-балон; 5 - вакуумметр; 6 - доїльний апарат; 7 - вакуум-трубопровід; 8 - молокопровід; 9 - фільтр; 10 - охолоджувач; 11 - холодильна установка з насосом; 12 і 13 - молочні насоси; 14 - ємність для тимчасового зберігання молока; 15 - ваги: 16 - молоковоз. Стрілками показано рух молока.

Промивка здійснюється в автоматичному режимі згідно заданої програми. Мийний розчин відсмоктується з ванни по трубопроводам лінії промивки, через доїльні автомати, систему молокопроводів і поступає в молокоприйомник.

Одночасно миючий розчин по відвідному шлангу з ванни через охолоджувач молока поступає в молокоприймач, чим забезпечує промивку його верхньої частини і охолоджувача молока.

З молокоприймача мийний розчин одним насосом подається через проточний водопідігрівач в ванну для циркуляційної промивки або на злив в каналізацію при ополіскуванні і спорожненні системи. Другий насос перекачує розчин з молокоприймача в ванну або подає його на злив в каналізацію.

Машина для очищення і мийки яєць

Перед відправкою яєць у торговельну мережу чи на інкубацію їх попередньо очищають. Це можна здійснювати сухим способом, шляхом мийкиабо ж комбінованим варіантом.

Машина ЯМ-3000М призначена для очищення і мийки яєць. Вона складається з металевого стола, встановленого на опорах , які можна регулювати за висотою.

На столі розташована коробка прямокутної форми .У коробці розміщені два прогумованих шнеки . Корпус (коробка) поділенийперегородкою на дві камери: мийну і сушильну.

Технологічний процес машини проходить так. Забруднені яйця укладають на похилі завантажувальні лотки , розміщені збоку машини. З нихвони скочуються до приймальних клапанів, які регулюють подачу яєць поодному на кожний виток шнека . Шнек розподіляє яйця між щиткамиінапрямними.

В результаті зустрічного обертання шнеків і щіток яйцябезперервно провертаються навколо повздовжньої їх осі і переміщуютьсявздовж мийної камери. При цьому вони інтенсивно обмиваються теплою (40єС) водою. При переході з мийної камери у сушильну яйця утримуються нашнеках спеціальними вантажними амортизаторами. В сушильній камері яйцявисушуються шляхом обтирання поверхні їх шкаралупи нагрітими щітками.

Після цього яйця потрапляють на поперечні транспортери, якими доставляються на збірний стіл . Використану воду шлангом відводять уканалізацію.

Для попередження пошкоджень яєць у машині передбачене реле тиску.

Санітарно-гігієнічні заходи

Санітарно-гігієнічні заходи на фермах як основа профілактики захворювань тварин проводяться у відповідності до вимог ветеринарного законодавства та санітарно-гігієнічних норм.

Дезінфекція, дезінсекція, дератизація на фермах і комплексах є частиною загального виробничого процесу і проводиться за планом, складеним з урахуванням особливостей технології виробництва.

Планом дезінфекційних робіт передбачають терміни проведенням методу і режими дезінфекції виробничих і підсобних приміщень, інвентарю, устаткування, спецодягу, транспортних засобів та інших об'єктів, а також потреба в дезінфікуючих засобах.

Потреба в дезінфекційних засобах визначають, виходячи із загальної площі об'єктів дезінфекції, обороту транспорту та спецодягу. При обчисленні загальної площі дезінфекції враховують площу підлоги, стін, стель, годівниць і т.д.

Дезінфекція, дезінсекція, дератизація. Для того щоб нафермі були нормальні санітарно-гігієнічні умови і не хворіли тварини, необхідно періодично проводити дезінфекцію (знищення хвороботворних мікробів) дезінсекцію і дератизацію.

Дезінфекцію проводять, застосовуючи фізичні і хімічні засоби. До фізичних засобів відно ¬ сят сонячне світло і високу температуру (вогонь, сухий жар, пар, кип'ятіння). До хімічних - луги (каустичну соду, негашене вапно тощо), кислоти (сірчану, соляну), хлорне вапно, хлорамін. Добрими засобами хімічної дезінфекції є гази - хлор, хлорпікрин.

Дезінсекція - це знищення комах аерозолями або водними розчинами інсектицидів - гексахлорану, карболової кислоти, хлорофосу та ін. Особливо ретельно треба обробляти вбиральні, помийні ями, місця зберігання гною, де відбувається виплоду мух.

Для дезінфекції та дезінсекції використовують дезінфекційні установки ДУК-2, змонтовані на шасі автомобіля, гідропульти, дустораспилітелі.

Дератизація - знищення шкідливих гризунів. Величезної шкоди тваринництву приносять щури та миші. Вони псують і знищують корму, є переносниками небезпечних інфекційних та інвазійних захворювань.

Боротьба з ними перш за все полягає в тому, щоб корми, особливо концентровані, зберігалися в недоступних для щурів і мишей приміщеннях. Нез'їдені тваринами залишки корму необхідно прибирати.

У підлозі і стінах не повинно бути дірок і щілин. Отвори в місцях введення водопровідних, опалювальних та інших труб треба ретельно закладати.

Для боротьби з гризунами використовують пастки і отруєні приманки. Хорошим способом дератизації є використання природних ворогів гризунів - кішок, тхорів, ласок. Три-чотири тхора або ласки надійно оберігають від щурів і мишей телятник або корівник.

Санітарний благоустрій ферм. Територія ферми повинна мати огорожу. Велику користь приносять зелені насадження, захищаючи ферму від вітру і пилу, снігових заметів.

Для транспорту влаштовують бар'єри у вигляді цементованих заглиблень, куди наливають дезинфікуючий розчин. Перед входом у тваринницькі приміщення повинні лежати килимки або мати, просочені дезинфікуючим розчином. Входити на територію ферми стороннім особам не дозволяється.

На фермі повинен бути санітарно-побутовий блок з гардеробом для домашнього і спеціального (робочого) одягу, санвузол з гарячою водою.

Кожен місяць проводиться санітарний день, коли прибирають приміщення і територію ферми, миють, білять стіни свіжогашеним вапном. Влітку по можливості приміщення звільняють від тварин і ремонтують підлоги, годівниці, каналізацію, очищають вентиляційні канали від павутини і пилу.

Размещено на Allbest.ru

...