Розрахунок редуктора
Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок. Розрахунок клинопасової передачі. Огляд проектного розрахунку валів редуктора. Визначення конструктивних розмірів корпуса і кришки редуктора. Підбір шпонок і перевірочний розрахунок шпонкових з’єднань.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.04.2016 |
Размер файла | 523,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
1. Вихідні дані
2. Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок
3. Розрахунок клинопасової передачі
4. Розрахунок зубчсатої передачі редуктора
5. Проектний розрахунок валів редуктора
6. Конструктивні розміри зубчастої пари
7. Конструктивні розміри корпуса і кришки редуктора
8. Перший етап компоновки редуктора
9. Підбір підшипників для валів редуктора
10. Другий етап ескізної компоновки редуктора
11. Підбір шпонок і перевірочний розрахунок шпонкових з`єднань
12. Розрахунок на втомленість валів редуктора
13. Вибір посадок основних деталей редуктора
14. Вибір сорта мастила та оливи
15. Складання редуктора
16. Вибір муфти ланцюгової
17. Вибір запобіжної муфти кулькової
Список використаних джерел
редуктор шпонковий кінематичний вал
Вступ
По завданню на курсове проектування вимагається розробити редуктор циліндричний однступінчастий приводу змішувача рідин.
Змішувачі рідин мають призначення змішування, перемішування, циркуляції речовин, а також для підтримки однорідності. Змішувач складається із лопастей, які отримують обертання безпосередньо від валу.
Редуктор - це механізм, який складається з зубчастих або черв`ячних передач, виконаний у вигляді окремого агрегату, який слугує для передачі обертального руху від вала двигуна до валу робочої машини. Кінематична схема приводу може включати, крім редуктора, відкриті зубчасті передачі, ланцюгові чи пасові передачі.
Редуктор призначений для зниження кутової швидкості та підвищення обертаючого моменту веденого валу в порівнянні з ведучим. Механізм для підвищення кутової швидкості виконаний у вигляді окремих агрегатів які називають прискорювачами або мультиплікаторами.
Редуктор складається з корпуса (стального, чавуного або литого), в якому знаходяться елементи передачі - зубчасті колеса, вали, підшипники і т.д.
Редуктори класифікуються за такими ознаками: тип передачі (зубчасті, черв`ячні, зубчасто-черв`ячні); тип зубчастих коліс (циліндричні, конічні, конічно-циліндричні); число ступенів (одноступінчасті, багатоступінчасті); особливостями кінематичної схеми (розвернута, співвісна); відносному розташуванні валів редуктора в просторі (горизонтальні та вертикальні).
1. Вихідні дані
1. Момент опору обертання Т=0,35 кН·м;
2. Частота обертання лопасті n =75 хв-1;
3. Навантаження нереверсивне, близьке до постійного;
4. Термін служби приводу L=4 р.
5. Допустиме відхилення кутової швидкості тягового ланцюга
1 - електродвигун; 2-поліклинова; 3 -зі зрізним штіфтом; 4 -редуктор вертикальний прямозубий; 5 -зубчаста; 6 - змішувач
Рисунок 2.1 -- Кінематична схема приводу змішувача рідин
2. Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок
Загальний коефіцієнта корисної дії (ККД) приводу визначаємо по формулі:
з = з1 • з2 • з32 • з4 · з52, (2.1)
де з1=0.95 - ККД, клинопасової передачі, /2/, с.5, табл.1.1;
з2=0.98 - ККД, зубчастої передачі в закритому корпусі;
з3=0.992 -ККД, враховуючи втрати пари підшипників кочення;
з4=0.99 -ККД, враховуючи втрати з'єднувальної муфти;
h5=0.992 - ККД, враховуючий втрати в опорах вала змішувача рідин
з = 0.95+0.98+0.992 +0.99+0.992 =0.885
Потужність на тихохідному валу:
Р2 = Т • щ2, (2.2)
Р2 =0.357.85 10 3=2.75 кВт
Кутова швидкість на тихохідному валу:
, (2.3)
рад/с
Потрібна потужність електродвигуна:
, (2.4)
кВт
З таблиці 1 /1/ с.390 за потрібною потужністю приймаємо електродвигун типу 112МВ6, з параметрами Р=4 кВт, n=1000об/хв, ковзання S=5.1%
Частота обертання вала електродвигуна:
nдв = n•(1 - S), (2.5)
nдв = 1000•(1- 0.051)= 949 об/хв
Кутова швидкість вала електродвигуна:
, (2.6)
рад/с
Передатне відношення приводу:
, (2.7)
За ГОСТ 2185, /1/с.36 приймемо число редуктора іред=4
тоді передаточне відношення поліклинової передачі буде
, (2.8)
Кутові швидкості валів:
- вала електродвигуна:
щдв= 99.33рад/с ,
- ведучого вала редуктора:
, (2.9)
- веденого вала редуктора:
, (2.10)
рад/с
- валу барабану змішувача рідин:
рад/с
Обертальний момент на ведучому валу редуктора:
, (2.12)
де Р1 - потужність на ведучому валі редуктора, кВт.
Р1= Рпотр•з1 , (2.13)
Р1=3.10 • 0.95=2.94 кВт,
Обертаючий момент на веденому валу редуктора
Т2=Т1 •иред , (2.14)
Т2= 93.54•4=374.16 Н•м.
Таблиця 2.1- Підсумок кінематичного розрахунку
Р,кВт |
Т,Н·м |
n,об/хв |
щ, рад/с |
і |
|
Pел.дв.= 4 Pпотр.= 3.10 |
Tел.дв. =127.25 |
nел.дв.= 949 |
щел.дв= 99.33 |
ізаг= 12.64 |
|
P1= 2.94 |
T1= 93.54 |
n1= 300.32 |
щ1= 31.43 |
іпас= 3.16 |
|
P2= 2.75 |
T2= 374.16 |
n2= 75.08 |
щ2= 7.86 |
іред= 4 |
3. Розрахунок поліклинової передачі
Поліклинові паси за стандартом мають три види перетину пасу. Пас перетину К застосовують замість клинових пасів перетинів О і А для передачі моменту Т1 <40 Н * м; пас перетину Л -- замість клинових пасів А, Б і В для передачі моменту Т1 = 18...400 Н-м; перетину М -- замість клинових пасів В, Г, Д і Е для передачі моменту Т1> 130 Н-м (де Т1 -- момент на швидкохідному валу). Якщо можуть бути застосовані паси двох перетинів, перевагу слід віддавати пасу з меншим перетином.
Рекомендують застосовувати паси з парним числом клинів. Розміри обода шківів для поликлиновых ременів приведені в табл.7.13.
Коефіцієнт режиму роботи для змішувача рідин з врахуванням роботи в одну зміну Кр=1,0 /1/,табл. 7.4.
Розрахунковий момент на швидкохідному валу, Н·м:
, (2.15)
При отриманому значенні моменту 127.25 Н·м в зв'язку з рекомендаціями /1/, табл.7.13 , с.140 приймаємо пас перетеном Л .
Рисунок 2.2 - Розміри поліклинового паса перетину
t = 4.8 мм - відстань між вершинами клинів;
H = 9.5 мм - висота паса;
r1 = 0.2 мм - радіус заокруглення клина зовнішній;
r2 = 0.7 мм - радіус заокруглення клина внутрішній;
h = 4.85 мм - висота клина;
ц = 40є - кут клина.
Діаметр меншого шківа
, (2.16)
Згідно з /1/ табл.7.14 с.141, згідно з обліком того, приймемо найближчій d1пас=140 мм.
Рисунок 2.3 - Розміри перетину ведучого та веденого шківів поліклинової передачі.
Розміри перетину ведучого шківа поліклинової передачі:
D= 140 мм - розрахунковий діаметр ведучого шківа;
2Д = 4.8 мм - різниця між зовнішнім та розрахунковим діаметрами шківа;
Dн = D - 2Д= 135.2 мм - зовнішній діаметр шківа;
s = 5.5 мм - відстань між віссю крайньої канавки і торцевою поверхнею шківа;
t = 4.8 мм - відстань між осями канавок;
е = 4.85 мм - глибина канавок з урахуванням заокруглення;
еі= 6.60 мм - повна глибина канавок;
r1 = 0.5 - радіус заокруглення вершини ребра;
r2 = 0.4 - радіус заокруглення западини канавки;
ц = 40є ± 15є - кут клина.
Швидкість пасу, м/с:
, (2.17)
м/с
Діаметр веденого шківа, мм:
, (2.18)
d2пас =
Приймемо d2пас =450 мм.
Уточнюємо передатне відношення:
, (2. )
При цьому значенні кутова швидкість веденого вала буде:
, (2.)
Відхилення кутової швидкості валу приводу барабану
стрічкового конвеєра від заданого:
, (2.19)
Відхилення знаходиться в заданому значені. Відповідно, заключно приймаємо діаметри шківів d1пас=140 мм та d2пас =450 мм.
Розміри перетину веденого шківа поліклинової передачі:
D = 450 мм - розрахунковий діаметр ведучого шківа;
2Д = 4.8 мм - різниця між зовнішнім та розрахунковим діаметрами шківа;
Dн = D - 2Д= 445.2 мм - зовнішній діаметр шківа;
s = 5.5 мм - відстань між віссю крайньої канавки і торцевою поверхнею шківа;
t = 4.8 мм - відстань між осями канавок;
е = 4.85 мм - глибина канавок з урахуванням заокруглення;
еі=6.60 мм - повна глибина канавок;
r1 = 0.2 - радіус заокруглення вершини ребра;
r2 = 0.7 - радіус заокруглення западини канавки;
ц = 40є ± 15є - кут клина.
Визначаємо необхідне число клинів.
З точки осі абсцис v=6.76 м/с проведемо вертикаль до перетину з кривою d1пас=140 мм. З отриманої крапки проведемо горизонталь до перетину з кривою потужності Рел.дв=4 кВт, потім з отриманої крапки проведемо знову вертикаль до перетину з лінією іпас=3.16. Далі проведемо горизонталь до перетину з прямою Кр=1 останньої крапки проведемо вертикаль, яка перетне вісь абсцис z = 7.
Приймаємо остаточне число клинів z = 7.
Рисунок 2.5 - номограма для знаходження кількості клинів поліклинового паса перерізом L.
Міжосьова відстань при іпас=3.16 визначається за формулою, /1/ с.141:
aw = 3 · d1 , (2.19)
aw = 3 · 140 = 420мм
Розраховуємо довжину поліклинового ременя, мм:
,
(2.20)
Приймемо по /1/ табл.7.13, с.140 стандартне значення довжини паса Lр=1600мм.
Умовне позначення ременя: 1600 Л 7 РТМ 38-40528-74.
Уточнюємо значення міжосьової відстані з обліком прийнятої стандартної довжини паса, мм:
, (2.21)
де W=0,5р(d1+d2) , (2.22)
у=( d2- d1 /2)2, (2.23)
W=0.5 мм,
у=(450-140/2)2 =24025 мм2,
Кут обхвату ведучого шківа, град:
, (2.24)
Розраховуємо силу, що діє на вал, Н:
FB= 2S0•z•sin, (2.25)
де 2S0=110Н - значення початкового натяжіння на один клин поліклинових пасів.
FB=110•7•sin=612 Н
Ширина шківа, мм:
вш=(z-1)t+2s, (2.26)
вш= (7-1)• 4.8+2•5.5=39.8 мм
4. Розрахунок зубчастої передачі редуктора
Вибираємо матеріали з табл.3.3/1/с.34; для шестерні - Сталь 45, термічна обробка поліпшення, твердість НВ 230; для колеса Сталь 45, термічна обробка - поліпшена, твердість НВ 200.
Допустимі контактні напруження:
, (2.25)
де уHlimb - межа витривалості робочих поверхонь зубців./1/, табл.3.2. Приймаємо уHlimb=2НВ+70;
КHL=1- коефіцієнт довговічності, /1/, с.33;
[SH]=1,1 - коефіцієнту безпечності, /1/, с.33.
Визначаємо для прямозубих коліс розрахункове контактне допустиме напруження, МПа:
для шестерні (2.27)
МПа
для колеса , (2.28)
МПа
Тоді допустиме контактне напруження [уH]=[уH2]=518 МПа.
Міжосьова відстань з умови контактної витривалості актив них поверхонь зубів :
, (2.29)
де Ка =49.5 - для прямозубих коліс;
и=иред=4 - передатне число редуктора;
Т2 =374.16·103 Н·м - обертовий момент на веденому валу, п.п.2.2, табл.2.1;
КНв=1 - коефіцієнт , що враховує неравномірність розподілення навантаження по ширині венця. /1/, табл.3.1, с.32;
шba =0,25 - коефіцієнт ширини вінця по міжосьовій відстані для прямозубих коліс, /1/ с.36.
Найближче значення міжосьової відстані по ГОСТ 2185 ащ=125 мм.
Модуль зачеплення приймаємо по наступній рекомендації:
, (2.30)
m= (1.25… 2.5)
Приймаємо по ГОСТ 9563 /1/ с.36 m=2мм.
Далі наведено формули для розрахунку прямозубої передачі
Визначаємо число зубів шестерні і колеса:
, (2.31)
Приймаємо z1=25, тоді
, (2.32)
z2 =25•4=100
Основні розміри шестерні та колеса.
Діаметри ділильні, мм:
d1=z1•m, (2.33)
d1=50мм
d2=z2•m , (2.34)
d2=200мм
- для косозубих коліс
Приймемо попередньо кут нахилу зубців в= 10є і визначимо кількість зубів
, (2.31)
Приймаємо z1=
, (2.32)
Уточнюємо значення кута нахилу зубців:
, (2.33 )
Основні розміри шестерні і колеса:
- ділильні діаметри
, (2.34 )
, (2.35)
Далі однаково для прямозубих та косозубих
Перевірка:
, (2.35)
Діаметри вершин зубців, мм:
dа1= d1+2m , (2.36)
dа1=50+2•2=54
dа2= d2+2m , (2.37)
dа2=200+2•2=204
Ширина колеса, мм:
, (2.38)
b2=0.25•125=32
Ширина шестерні, мм:
, (2.39)
b1=32+5=37
Коефіцієнт ширини шестерні по діаметру:
, (2.40)
,
Окружна швидкість та ступінь точності передачі, м/с:
, (2.41)
м/с.
При такій швидкості для прямозубих коліс слід приймати по 8-му ступеню точності по ГОСТ 1643 або /1/ с.32..
Коефіцієнт навантаження:
КH=KHб ·КHв ·КHv , (2.42)
де KHб=1 - коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілення навантаження між зубцями, /1/ , табл.3.4, с.32;
КHв =1- коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілення навантаження по ширині вінця, /1/ табл.3.1, с.3;
КHv=1 - динамічний коефіцієнт, що залежить від колової швидкості н1 та ступені точності їх виготовлення, /1/ табл.3.6, с.32.
КН=1·1·1=2
Перевіряємо контактне напруження, МПа:
прямозубих передач
, (2.43)
112.6428 МПа
Сили, діючі в зачепленні, Н:
прямозуба - колова і радіальна
Колова
, (2.44)
Радіальна Fr=Ft·tgб , (2.45)
Fr= 3741.6·2.24=8381
косозуба и шевронна - колова, радіальна, осьова
Колова
, (2.44)
Радіальна Fr=Ft· , (2.45)
Осьова Fa = Ft tgв, (2. )
де б - кут зачеплення;
в - кут нахилу зубів.
Перевіряємо зубці на витривалість по напруженням вигину:
для прямозубих ,
,
для косозубих (2.47)
де Ft - колова сила, Н;
КF - коефіцієнт навантаження, що визначається за формулою (2.48);
YF - коефіцієнт, що враховує форму зуба, залежить від еквівалентного числа зубів, /1/ с.42;
b2 - ширина зубчастого колеса, мм;
m - нормальний модуль зачеплення, мм.
Визначаємо коефіцієнт навантаження:
KF=KFв · KFv , (2.48)
де КFв =1.08 - коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілення навантаження по довжині зуба, /1/ табл.3.7, с.43;
KFv=1.25 - коефіцієнт, що враховує динамічну дію навантаження /1/ табл.3.8, с.43
KF=1.08·1.25=1.35
Визначаємо коефіцієнт YF , залежить від еквівалентного числа зубів zн1 і zн2 , /1/ с.42:
- для шестерні , (2.49)
для колеса , (2.50)
,
При визначених еквивалентних числах зубців zн1=___YF1=____;
zн2 =__YF2=____.
Визначаємо коефіцієнти Yв :
, (2.51)
де в = 10є - кутнахилу делильної лінії зуба, формула (2.33).
Визначаємо коефіцієнти KFб :
, (2.52)
де еб = 1,5 - коефіцієнт торцевого перекриття;
n - ступінь точності зубчастих коліс. Була прийнята 8-я ступінь точності.
,
Допустиме напруження визначаємо по формулі:
,
Т , (2.53)
де межа витривалості , по /1/, табл.3.9, с.45, для матеріалу Сталь 45 покращеної, при твердості НВ?280 встановлено:
, (2.54)
для шестерні
для колеса
[SF] - коефіцієнт безпеки.
, (2.55)
По табл.3.9/1/с.45 =1,75 ; =1 .
1.75 ·1=1.75
Допустимі напруження:
- для шестерні
414/1.75=236.57
- для колеса
Значення відношення , МПа:
для шестерні
для колеса
Подальший розрахунок слід вести для зубів колеса, для якого знайдене відношення менше.
Перевіряємо зуби колеса на витривалість по напруженням вигин
29
Умова міцності виконана.
5. Проектний розрахунок валів редуктора
Попередній розрахунок проводимо на кручення по зниженим допустимим напруженням.
Ведучий вал
Діаметр вихідного кінця ведучого вала при допустимому напруженні [фк]=25МПа.
, (2.53)
,
Приймемо зі стандартного ряду /1/ с.162 dв1=25 мм;
Діаметр вала під підшипники приймаємо dn1= 30мм;
Діаметр вала під шестерню приймаємо dк1= 35мм
Вибираємо підшипник середньої серії №307 по /1/ П3, с.392
Рисунок 2.5 - Конструкція ведучого вала
Ведений вал
Діаметр вихідного кінця веденого вала при допустимому напруженні [фк]=20МПа по /11/ форм.8.16 с.16
, (2.54)
Приймемо зі стандартного ряду /1/ с.162 dв2=45 мм;
Діаметр вала під підшипник попередньо приймаємо dn2=50 мм;
Діаметр вала під зубчасте колесо приймаємо dк2=55 мм
Вибираємо підшипник середньої серії №310 по /1/ П3, с.392
Рисунок 2.6 - Конструкція веденого вала
6. Конструктивні розміри зубчатої пари
Шестерні конструюють в двох виконаннях: окремо від валу (насадна шестерня) та за одне ціле з валом (вал-шестерня).
Перевіримо можливість компоновки вала і шестерні роздільно.
Вал-шестерню виконують в тих випадках, коли відстань від впадини зуба до шпонкового паза виявляється менше вказаного на рисунку 2.7
Для циліндричних коліс мінімальна відстань х від впадини зуба до шпонкової канавки, мм:
/x/ ? 2·m , (2.55)
Рисунок 2.7 - Розрахункова схема компоновки вала і шестерні
Знаходимо лінійну відстань від западини зуба до шпонкового паза
, (2.56)
де діаметр кола впадин, мм.
df1=(z1-2,5)m , (2.57)
де =35 мм - діаметр вала у місці посадки шестерні на вал;
=3.3 мм - вибираємо по /1/, с.169 табл. 8.9 в залежності від діаметру вала .
df1=(25-2.5) •2=45
,
Цей розрахунок показує, що вал та шестерню допускається робити роздільно
Розміри шестерні визначено вище:
d1=50мм, dа1=54мм, b1=37мм.
Зубчасте циліндричне стальне колесо приймаємо виконувати кованим. Розміри зубчастого колеса також визначено вище:
d2=200мм, dа2=204мм, b2=32мм.
Діаметр маточини, мм:
dст=1,6 * dk2 , (2.55)
dст= 1.6 * 60=96
Довжина маточини, мм:
lст=(1,2…1,5)dк2, (2.56)
lст= (1.2…1.5) • 60=72…90
По умові /1/ табл.10.1, с. 233 приймемо lст= 50 мм.
Товщина ободу, мм:
д0=(2,5…4)т , (2.57)
д0=(2.4…4) • 2=(5…8)
Приймемо у0=8 мм
Товщина диска, мм:
С=0,3·b2 , (2.58)
С=0.3•32=10
Виконуємо робоче креслення зубчастого колеса.
7. Конструктивні розміри корпуса і кришки редуктора
Описати конструкцію корпуса в залежності горизонтальний чи вертикальний, марку матеріалу( див. /1/, с.238. Визначаємо основні елементи корпуса із чавуну /1/, табл.10.2, с.241.
Товщина стінок корпуса та кришки, мм:
д = 0,025 • аw + 1 , (2.59)
д =0.025 •125+1=5
Приймемо д =5мм;
д1 =0,025• аw + 1 , (2.60)
д1 =0.025•125+1=5
Приймемо д1 =5 мм
Товщина фланців та поясів корпуса і кришки, мм:
- верхнього пояса корпуса і пояса кришки
в=1,5•д , (2.61)
в=1.5•4.125=7
- нижнього пояса корпуса
р= 2,35 • д, (2.62)
р= 2.35•5=10
Приймемо р=10 мм
Діаметри болтів
- фундаментальних болтів:
d1=(0,03…0,036)aw+12, (2.64)
d1=(0.03…0.036) •125+12=(15.75…16.5)
Приймаємо 4 болтів з різьбою М16.
- болтів, що кріплять кришку до корпуса біля підшипників:
d2=(0,5…0,75) •d1 , (2.65)
де d1 - прийнятий діаметр фундаментальних болтів, мм.
d2=(0.5…0.75) •16=(8…12)
Приймаємо 8 болтів з різьбою М10.
- болтів, що з'єднують кришку з корпусом:
d3=(0,5…0,6)•d1, (2.66)
d3=(0.5…0.6) •16=(8…9.6)
Приймаємо 6 болтів з різьбою М8. 2.7.5 Розмір ,що визначає положення болтів d2 , мм:
е = (1...1,2) d2 , (2.67)
е = (1…1.2) •10=(10…12)
е =12
8. Перший етап компоновки редуктора
Приблизно посередині аркуша паралельно його довжині проводимо горизонтальну осьову лінію; потім дві вертикальні - осі валів на відстані.
Викреслюємо спрощено шестерню і колесо у вигляді прямокутників; шестерня виконується окремо від вала; довжина ступиці колеса рівна ширині вінця і не виступає за межі прямокутника.
Викреслюємо внутрішню стінку корпуса:
Приймаємо зазор між торцями шестерні та внутрішньою стінкою корпуса А1=1,2·д=5 мм, при присутній ступиці зазор береться від торця ступиці;
Приймаємо зазор від кола вершин зубів колеса до внутрішньої стінки корпуса А=д=5 мм;
Приймаємо відстань між зовнішнім кільцем підшипника ведучого вала та внутрішньою стінкою корпуса А=д=5 мм; якщо діаметр кола вершин зубів шестерні буде більший за зовнішній діаметр підшипника, то відстань А береться від шестерні.
Попередньо намічаємо радіально шарикові підшипники середньої серії, габарити підшипників вибираємо по діаметру вала у місці посадки підшипників dn1=___мм, та dn2=___ мм.
Таблиця 2.2 - Параметри підшипників
Умовне позначення підшипників |
Розміри, мм |
Вантажепідйомність, кН |
||||
d |
D |
B |
C |
C0 |
||
306 |
30 |
72 |
19 |
33.2 |
18 |
|
310 |
50 |
110 |
27 |
71.5 |
41.5 |
Вирішуємо питання про змащування підшипників. Приймаємо для підшипників пластично змащувальний матеріал. Для уникання витікання змазки в середину корпуса та вимивання пластично змащувального матеріалу рідкою оливою з зони зачеплення встановлюємо маслоутримуючі кільця. Їх ширина визначає розмір y = 8...12 мм. Приймаємо у=10мм.
Вимірюванням знаходимо відстані на ведучому валу L1=мм, на веденному валу L2=2мм.
Приймаємо остаточно L1= L2=___мм.
Глибина гнізда підшипника, мм:
Lг=1,5·В, (2.67)
для підшипників ____ В=__мм.
Lг=1.5·29=43.5
Приймаємо Lг=44 мм.
Рисунок 2.8- Перший етап компоновки редуктора
По /1/, рис.12.7, с. 303 товщину фланця Д мм, кришки підшипника приймаємо приблизно рівною діаметру d0 отворів. В даному фланці Д=14мм.
Висота головки болта фланця приймаємо
0,7·dб=0,7 ·12=8.4мм
Встановлюємо зазор між головкою болта та торцем шківа клинопасової передачі в 10 мм.
Вимірюванням встановлюємо відстань L3=___мм, що визначає розміщення шківа відносно найближчої опори ведучого вала.
Перший етап компановки редуктора зображено на рисунку 2.8.
9. Підбір підшипників для валів редуктора
Ведучий вал
З попередніх розрахунків приймаємо:
Ft= H; Fr= Н.
З першого етапу компоновки: l1= мм; l3= мм.
Реакції опор
В площині ХZ
M1 = 0
Rх1=Rх2 = Ft /2 ,
3741.6/2= 1870.8 (2.68)
Ry1 = Ry2 = 1 / 2l1 (Fr l1 + d1 / 2),
Ry1 = Ry2 = 1 / 2 (8.3 50.5 + 50.5 / 2)=896 (2.69)
Перевірка:
Ry1+Ry2 -Fr=0,
896+896-1792=0 (2.70)
Рисунок 2.9 - Розрахункова схема ведучого вала
Сумарні реакції:
, (2.71)
R=1870+896=2766
, (2.72)
Еквівалентне навантаження
Ре = Рr1VKб Kт , (2.73)
де v = 1 - коефіцієнт при обертанні внутрішнього кільця підшипника;
Кд = 1,2 - вибираємо значення коефіцієнта по /1/, с.214;
Кт = 1,05 - вибираємо значення коефіцієнта по /1/, с.214;
Розрахункова довговічність млн.об.
, (2.74)
Розрахункова довговічність в годинах
, (2.75)
де n1 - частота обертання ведучого вала.
По ГОСТ 16162 мінімальний строк роботи підшипників для зубчастих редукторів Lh = __ годин.
Вал ведений
Ведений вал витримує такі ж навантаження, що й ведучий
Ft= __H; Fr=___ Н.
З першого етапу компоновки: L4=___мм; L3=___мм.
В площині ХZ:
Rx3 = Rx4 = Ft / 2 , (2.76)
Перевірка:
F= 0,
Rx3 - Ft + Rx4 = 0, (2.77)
Рисунок 2.10 - Розрахункова схема веденого вала
В площині YZ:
Ry3 = Ry4 = Fr / 2 , (2.78)
Перевірка:
F= 0,
Ry3 - Fr + Ry4 = 0, (2.79)
Сумарні реакції
R3 = R4=, (2.80)
Еквівалентне навантаження
Pe=Рr3VKб Kт , (2.81)
Розрахункова довговічність млн.об.
, (2.82)
Розрахункова довговічність в годинах
, (2.83)
де n1 - частота обертання ведучого вала.
По ГОСТ 16162 мінімальний строк роботи підшипника для зубчастих редукторів Lh = годин.
10. Другий етап ескізної компоновки редуктора
Конструюємо вузол ведучого вала:
Наносимо осьові лінії, що віднесені від центру редуктора на відстань l2=l3. Використовуючи ці осьові лінії, викреслюємо в перерізі підшипники кочення.
Між торцями підшипників та внутрішньою поверхнею стінки корпуса викреслюємо мастилоутримуючі кільця. Їх торці повинні виступати у внутрішню сторону корпуса на 1…2 мм від внутрішньої стінки.
Викреслюємо кришки підшипників, з ущільнюючими прокладками та бовтами. Болти умовно заводяться у площину креслення.
Войлочні та фетрові ущільнення застосовують головним чином в вузлах, що заповненні пластичною змазкою. Ущільнення монетного типу широко застосовують як при пластичних, так і при рідких змазуючих матеріалах.
Перехід вала до приєднувального кінця виконується на відстані 10…15 мм від торця кришки підшипника так, щоб ступиця шківа пасової передачі не зачіпляла головки болтів кріплення кришки.
Викреслюємо відстань l3= мм та викреслюємо шків поліклинової передачі.
Аналогічно конструюємо вузол веденого вала.
Для фіксації зубчатого колеса в осьовому напрямку передбачаємо стовщення вала з однієї сторони та встановлення розпірної втулки з другої; шість переходів вала, зміщуємо на 2…3 мм у внутрішню частину розпірної втулки, для того, щоб гарантувати притискування мазевтримуючого кільця до торця втулки.
Відклавши від середини редуктора відстань l4 та l5,, проводимо осьові лінії, та викреслюємо підшипники.
Викреслюємо мастилоутримуючі кільця кришки підшипників з прокладками та болтами.
На ведучому та веденому валах викреслюємо шпонки призматичні зі скругленими торцями по ГОСТ23360. Викреслюємо шпонки, приймаючи Їх 5…10 мм менше довжини ступиці. Вимірюванням уточнюємо відстані між опорами та відстані, що визначають розміщення зубчастих коліс та шківа відносно опор.
11. Підбір шпонок і перевірочний розрахунок шпонкових з'єднань
Розміри січень шпонки і пазів та довжин шпонок по ГОСТ 23360. Приймаємо матеріал шпонки - Сталь 45 нормалізована.
Напруження зминання та умова міцності
, (2.84)
Допустиме напруження зминання при стальній ступиці [узм]=100...120 МПа.
Ведучий вал
Перевіряємо шпонку під шестернею
dB1= мм; L= мм; bЧh =; t1= мм.
Ведений вал
Перевіряємо шпонку під колесом
d= мм; L= мм; bЧh =; t1= мм.
12. Розрахунок на втомленість валів редуктора
Приймаємо, що нормативні напруження від вигину змінюються по систематичному циклу, а дотичні від кручення по віднульовому (пульсуючому циклу). Необхідно визначити коефіцієнт запасу міцності S для небезпечних перерізів та порівняти їх з потрібними (допустимими значеннями [S] міцність дотримується при S? [S].
Розрахунок будемо проводити для припустимо небезпечних перерізів кожного з валів.
Ведучий вал
Матеріал вала - Сталь 45 ГОСТ 1050-88, термічна обробка
покращення.
По табл. 3.3 при діаметрі заготовки до 90мм середнє значення
ув=780 МПа.
2.12.2 Межа витривалості при симетричному циклі вигину
, (2.85)
Межа витривалості при симетричному циклі дотичних напружень
, (2.86)
Переріз А-А.
Цей переріз при передачі крутного моменту від електродвигуна через поліклинова передачу розраховуємо на кручення.
Концентрацію напружень викликає наявність шпонкової канавки.
Приймаємо Ку=; Кt= по /1/ табл. 8.5 с. 165.
Приймаємо од=; оt= по /1/ табл. 8.8 с. 166.
Коефіцієнт запасу міцності по дотичним напруженням кручення
, (2.87)
де амплітуда та середнє напруження віднульового циклу
tv=tm=, (2.88)
При d= мм; b= мм; t1= мм h= мм.(по табл.8.9. с.169/1/)
, (2.89)
де Wк нетто- полярний момент опору кручення;
Знаходимо амплітуду та середнє напруження віднульового циклу
tv=tm=,
Коефіцієнт запасу міцності по нормальним напруженнях
, (2.90)
уv= Ма-а / Wк нетто ,
Ма-а= Fв·65 / 2 , (2.91)
Так як осьове навантаження відсутнє, то ум=0
Результуючий коефіцієнт запасу міцності
, (2.92)
Переріз Б-Б
Конструкція напружень обумовлена посадкою підшипника з гарантованим натягом по /1/ табл.8.7 с.66
Ку / од= та Кt : оt= по /1/ табл.8.7 с.66
Приймаємо: цу= ; цt=
Вигинаючий момент М Б-Б = Н*м
Осьовий момент опору:
W= п * d3/ 32 , (2.93)
Амплітуда нормальних напружень:
уv=умах= M / W, (2.94)
Полярний момент опору:
Wp=2W , (2.95)
Амплітуда та середнє напруження циклу дотичних напружень:
tv=tm=tmax / 2= T / 2 *Wp, (2.96)
Коефіцієнт запасу міцності по нормальним напруженням напруженнях при ум=0
Sу= у-1 / (Kу / оу) * уv, (2.97)
Коефіцієнт запасу міцності по дотичним напруження:
, (2.98)
Результуючий коефіцієнт запасу міцності%
, (2.99)
13. Вибір посадок основних деталей редуктора
Посадки призначаємо у співвідношенні з вказівками, даними в табл.10.3/1/с.263.
Посадка зубчатого колеса на вал по ГОСТ 25347.
Посадка шківа поліклинової передачі на вал .
Посадка внутрішніх кілець підшипників k6.
Посадка зовнішніх кілець підшипників Н7.
Посадка манжети кільця на ведений вал .
Посадка кришки підшипника .
14. Вибір сорта мастила та оливи
Змащування зубчатого зачеплення здійснюється шляхом занурення зубчатого колеса в мастило, яке заливається в середину корпуса до рівня, який забезпечує занурення колеса майже на 10мм.
Об'єм масляної ванни V визначаємо з розрахунку 0,25 дм3 мастила на 1 кВт, яка передає потужність%
V=0,25 * Рел , (2.100)
За табл.10.8/1/ с. 253 встановлюємо в'язкість оливи. При контактних напруженнях уН=428 МПа; v=1 м/с. рекомендується в'язкість мастила, яке дорівнює 30 * 10-6 м2 / с. По табл. 10.10/1/с.253 приймаємо оливу індустріальну И 30А (по ГОСТ 20799).
Камери підшипників заповнюємо пластичним змащувальним матеріалом УТ - 1 /1/ з табл. 9.14 с.203. Періодично поповнюємо шприцом через прес-мастильницю.
15. Складання редуктора
Перед збіркою внутрішню частину редуктора добре очищають та покривають маслостійкою фарбою. Збірку виконують у спів відношеному вигляді зі складальним креслеником, починаючи з вузлів вала.
Повністю збирається вузол веденого валу. Він встановлюється на своє місце у нижній корпус. У підшипникові камери закладаються пластичне мастило та змащують фланці герметиком. Встановлюють кришку на корпус і за допомогою двох штифтів центрують її і затягують болти, які прикріплюють кришку до корпуса.
Збірні вали складають в основі корпуса редуктора та надівають кришку корпуса, покриваючи передню поверхню стиків кришки та корпуса спиртовим лаком. Для центрових встановлюють кришку на корпус за допомогою двох конічних штифтів, які затягують болти, що прикріпляють кришку до корпуса.
Після цього на ведений вал надівають розпорне кільце в підшипникові камери, закладають пластичну змазку, встановлюють кришки підшипників з комплектом неметалічних прокладок для регулювання.
На кінець відомого вала в шпонкову канавку закладають шпонку, встановлюють ведений шків клинопасової передачі та закріплюють його торцевим кріпленням.
Потім вгвинчують пробку маслопропускного отвору з прокладкою і жезловим масловказівником. Заливають в корпус мастило та закривають отвір кришкою з прокладкою із технічного картона і закріплють кришку болтами. Редуктор, який зібрали обкатують та піддають витримуванню на стенді по програмі, яка встановлюється технічними умовами.
16. Вибір муфти ланцюгової
Ланцюгова муфта ( рисунок 2.10) складається з двох півмуфт, що виконані у формі двох зірочок із однаковим числом зубців, охоплених одно- або дворядним ланцюгом.
За допомогою ланцюгових муфт можна компенсувати кутові о = (0,5... 1,0)° і радіальні r = (0,5...1) мм зміщення валів. Зазори у зачепленні ланцюга з півмуфтами забезпечують значний вільний хід, тому не можна рекомендувати використовувати ланцюгові муфти у приводах із частими реверсами.
Для ланцюгових муфт характерні простота конструкції, відносно невеликі габаритні розміри, зручність монтажу і демонтажу без осьових зміщень валів. Габаритні розміри ланцюгових муфт приблизно у 1,5 раза менші, ніж пружних втулково-пальцевих муфт.
Ланцюгові муфти стандартизовані (ГОСТ 2074) для валів діаметром 20...130 мм і обертових моментів 63...8000 Н * м.
Рисунок 2.10 - Муфта ланцюгова
17. Вибір запобіжної муфти кулькової
Кулькові запобіжні муфти (рисунок 2.11) за принципом дії схожі до кулачкових. При перевантаженнях під дією осьових зусиль, обумовлених формою впадин в одній із півмуфт, кульки зміщаються в осьовому напрямі і відбувається розмикання муфт. За ГОСТ 15621 для діаметрів валів 8...48 мм такі муфти допускають обертові моменти 4...400 Н* м.
Рисунок 2.11 - Кулькова запобіжна муфта
Список використаних джерел
1. Чернавський С.А., Боков К.Н., Козинцов В.П. Курсове проектування деталей машин - М.: Машинобудування, 1987 - 416 с, іл.
2. Чернілевський Д.В. Деталі машин і механизмів - К.: Вища школа. Головне видавництво, 1987 - 328 с.
3. Дунаєв П.Ф., Леліков О.П. Деталі машин. Курсове проектування - М.: Машинобудування , 1984 - 336 с, іл.
4. Мягков Д.В., Папей М.А., Романов А.Б., Брагинський В.А. Допуски і посадки - вище видавництво, перепрац. і доповн. - Л.: Машинобудування, Ленінград, 1983. - 448 с, іл.
5. Іванов М.Н., Іванов І.В. Деталі машин. Курсове проектування - М.: Вища школа, 1975-254с.
6. Анур`єв А.І. Довідник конструктора - машинобудівника - М.: Машинобудування,1973-565 с.
7. Орлов І.П. Основи конструювання: Довідник - методичний посібник . В 2-ох кн. 1. Під редакцією Учаєва П.І. - видавництво з-е, -М: Машинобудування, Ленінград. відділення, 1983, - 448 с. іл.
8. Співаковський О.А., Транспортувальні машини М. Маши-нобудування, 1983.-487 с.
9. Павлище В.Т. - Основи конструювання та розрахунок деталей машин - Львів.: Афіша, 2003. - 558 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок передачі. Розрахунок закритої прямозубої циліндричної передачі. Проектний розрахунок валів редуктора. Конструктивні розміри шестерні і колеса, кришки редуктора. Перевірочний розрахунок веденого вала.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 19.11.2014Кінематичний розрахунок рушія та вибір електродвигуна. Розрахунок зубчастої передачі редуктора. Конструктивні розміри шестерні, колеса та корпуса. Перевірочний розрахунок підшипників та шпонкових з’єднань. Змащування зубчастої пари та підшипників.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 29.12.2013Кінематичний і силовий розрахунок передачі. Вибір матеріалу й визначення допустимих напружень. Перевірочний розрахунок зубців передачі на міцність. Конструктивна розробка й розрахунок валів. Підбір та розрахунок підшипників. Вибір змащення редуктора.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 08.01.2013Вибір електродвигуна; розрахунок привода, зубчатої передачі, валів редуктора. Конструктивні розміри шестерні, колеса і корпуса редуктора. Перевірка підшипника та шпонкових з'єднань на міцність та довговічність. Посадка шківа і вибір сорту мастила.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 08.10.2014Розрахунок закритої прямозубої циліндричної передачі. Підбір підшипників валів редуктора. Вибір мастила зубчастого зачеплення. Перевірочний розрахунок веденого вала. Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок передачі. Порядок складання редуктора.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 26.05.2015Вибір електродвигуна, кінематичний та силовий розрахунок приводу до стрічкового конвеєра. Розрахунок механічних та клинопасових передач, зубів на витривалість при згині, валів редуктора, шпонкових з’єднань. Обрання мастила та підшипників для опор валів.
курсовая работа [611,9 K], добавлен 11.02.2014Вибір електродвигуна та визначення основних параметрів приводу. Розрахунок клинопасової та закритої циліндричної зубчатої передачі, веденого вала. Перевірний розрахунок підшипників кочення, шпонкових з’єднань, муфт. Змащування редуктора, вибір мастила.
контрольная работа [1,1 M], добавлен 02.09.2010Вибір системи електродвигуна, кінематичний і силовий розрахунок привода. Конструктивні розміри шестерні, колеса та корпусу редуктора, обчислення ланцюгової передачі. Визначення необхідної потужності електродвигуна, перевірка міцності шпонкових з'єднань.
курсовая работа [83,7 K], добавлен 24.12.2010Підбір електродвигуна і кінематичний розрахунок урухомника. Вибір допустимих напружень для коліс і шестерні. Розрахунок валів, передачі на контактну витривалість та зусиль, що виникають в неї. Підбір підшипників кочення, шпонок. Складання редуктора.
курсовая работа [571,1 K], добавлен 25.01.2014Кінематична схема редуктора. Вибір двигуна та кінематичний розрахунок приводу. Побудова схеми валів редуктора. Побудова епюр згинаючих і крутних моментів. Перевірочний розрахунок підшипників. Конструктивна компоновка та складання силової пари редуктора.
курсовая работа [899,1 K], добавлен 28.12.2014Розрахунок параметрів привода, плоскопасової передачі, тихохідної та швидкохідної ступенів, ведучого, проміжного та веденого валів. Вибір електродвигуна. Підбір підшипників і шпонок. Конструювання корпуса та кришки редуктора, зубчастих коліс та шківів.
курсовая работа [5,7 M], добавлен 05.06.2014Вибір електродвигуна, кінематичний розрахунок. Розрахунок параметрів зубчастих коліс, валів редуктора. Конструктивні розміри шестерні і колеса. Вибір підшипників кочення. Перевірка шпоночних з'єднань. Вибір та розрахунок муфти. Робоче креслення валу.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 19.02.2013Проектування та розрахунок двоступінчастого редуктора, визначення кінематичних та силових параметрів приводу. Розрахунок циліндричних передач (швидкохідної та тихохідної), валів редуктора, вибір підшипників та шпонок для вхідного та проміжного валів.
курсовая работа [3,5 M], добавлен 14.10.2011Завдання на проектування привода стрічкового живильника: вибір електродвигуна, розрахунок зубчастих коліс, валів редуктора, ланцюгової передачі і шпонкових з'єднань, конструктивні розміри шестірні, колеса й корпуса, вибір масел, складання редуктора.
курсовая работа [158,4 K], добавлен 24.12.2010Конструктивні розміри корпуса редуктора. Розрахунок кінематичних і енергосилових параметрів на валах привода. Перевірка міцності шпонкових з’єднань. Вибір матеріалів для змащування та опис системи змащування зачеплення. Уточнений розрахунок валів.
курсовая работа [1002,6 K], добавлен 17.04.2015Визначення потрібної потужності привода конвеєра, його кінематичний та силовий розрахунок. Розрахунок клинопасової та черв'ячної передачі. Розрахунок валів з умови кручення. Тип та схема розташування підшипників. Компоновка редуктора. Шпонкові з’єднання.
курсовая работа [711,9 K], добавлен 26.12.2010Проект косозубого циліндричного редуктора. Вибір електродвигуна, кінематика; розрахунок зубчастих коліс, валів, ланцюгової передачі. Конструктивні розміри шестерні, колеса і корпуса. Перевірка довговічності підшипників, шпонкових з’єднань; компонування.
курсовая работа [208,5 K], добавлен 13.11.2012Визначення кінематичних і силових параметрів приводу. Проектний розрахунок циліндричної прямозубної передачі. Проведення розрахунку валів та підшипників редуктора, а також клинопасової передачі. Правила змащування, підйому та транспортування редуктора.
курсовая работа [1000,0 K], добавлен 19.04.2012Підбір та перевірка режиму роботи двигуна азимутального привода радіолокаційної літакової антени. Кінематичний і силовий розрахунок. Попереднє визначення діаметрів валів і підшипників. Розрахунок фрикційної муфти, корпуса редуктора та зубчатого колеса.
курсовая работа [303,0 K], добавлен 05.04.2011Опис конструкції та принцип роботи грохота інерційного колосникового. Частота обертання вала вібратора. Визначення конструктивних параметрів грохоту. Розрахунок клинопасової передачі. Розрахунок на міцність та жорсткість. Розрахунок шпонкових з’єднань.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 24.06.2011