Діяльність СТО "Сєверодонецьк–Авто"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Автомобільний транспорт дуже швидко розвивається, його чисельність нині складає більш ніж 400 млн. од. Кожні чотири з п'яти автомобілів - легкові та на їх долю приходиться більш ніж 60% пасажироперевезень.

Однак процес автомобілізації - це не лише збільшення парку автомобілів. Швидкі темпи розвитку автотранспорту обумовили певні проблеми, рішення котрих потребує наукового підходу та значних матеріальних витрат.

Одна з проблем на сьогоднішній день є збільшення продуктивності праці, ефективності використання рухомого складу автомобільного транспорту в значній мірі залежить від рівня розвитку та умов функціонування виробничо-технічної бази (ВТБ) підприємства. Рівень розвитку ВТБ значно впливає на показники роботи автомобільного транспорту: збільшення коефіцієнту технічної готовності, зменшення витрат на ТО та ПР автомобілів на одиницю пробігу.

Серйозним недоліком підприємств автомобільного транспорту є не тільки відсталість розвитку, а й невелика ступінь використання ВТБ.

Основні причини низького рівня розвитку та використання ВТБ:

Існування в системі автомобільного транспорту великої кількості невеликих АТП та СТО А, виробничо-технічна база котрих недостатня для широкого використання сучасних технологічних процесів та обладнання.

Велика кількість типів та марок автомобілів, та інше.

Рішення проблеми поліпшення ВТБ, приведення її у відповідальності до потребам автомобільного транспорту повністю залежить від обладнання, кадрів та методів організації виробництва того чи іншого об'єкту автотранспортної діяльності.

1. Загальна інформація про підприємство

СТО "Сєверодонецьк - Авто" - філія публічного акціонерного товариства "Луганськ - Авто". Сьогодні до складу ПАТ «Луганськ-Авто» входить 3 підприємства, які знаходяться в Лисичанську, Сєвєродонецьку, Старобельську.

СТО А "Сєверодонецьк - Авто" - станція міського типу, що виконує роботи з технічного обслуговування, поточного ремонту легкових автомобілів різноманітних моделей та вантажних автомобілів малої вантажомісткості типу "Газель", а також гарантійне та сервісне обслуговування.

СТО А "Сєвєродонецьк - Авто" виконує технічне обслуговування (ТО-1, ТО-2, CО, КР), та поточний ремонт агрегатів і систем автомобілів. Виконання технічного обслуговування автомобіля підприємством виконується в повному обсязі згідно з картами технічного обслуговування заводу-виробника.

Обслуговування клієнтів відбувається з простоями автомобіля оскільки:

а) станція розташована вдалі від основного потоку транспортних засобів;

б) ремонт автомобіля може потребувати заміни деяких деталей на нові, котрі не завжди є найближчому магазині або потребують доставки під заказ;

в)нестача технологічного обладнання;

г)все більше в ремонт поступають автомобілі нового типу з новими агрегатами, вузлами, механізмами, котрі потребують детальнішого вивчення.

Режим роботи СТО А"Сєвєродонецьк-Авто" : підприємство працює з понеділка по суботу з 8.00 - 20.00 години, неділя - вихідний день. СТО А "Сєвєродонецьк-Авто" працює в одну зміну по дванадцять годин на добу.

На даному підприємстві працює 13 робітників: 5 чоловік - адміністративного персоналу; 4 чоловіка - робочих по ремонту та ТО; 3 чоловіка - охоронці та 1 чоловік допоміжний робітник.

Загальна площа земельної ділянки, на якій розташована СТО А «Сєвєродонецьк-Авто», складає 2,46 га. На території СТО А знаходяться: адміністративний корпус, виробничий корпус, дільниця мийки та малярна дільниця, зона очікування та зберігання, пост приймання та видачі автомобілів.

2. Інформація про підрозділи

СТО А «Сєвєродонецьк-Авто» складається з таких виробничих зон: зони приймання та видачі автомобілів; зони ТО та ПР в якій знаходяться електромеханічна дільниця, шиномонтажна дільниця, дільниця регулювання кутів керованих коліс, зони діагностики, малярної дільниці.

Директору даного підприємства безпосередньо підпорядковується майстер виробництва, головний менеджер, начальник відділу кадрів та бухгалтерія.

При надходженні автомобіля до ремонту, власник автомобіля спочатку звертається на пост прийому, де розповідає про ймовірні несправності та дізнається приблизну вартість ремонтних робіт, заповнює необхідну документацію. Після оформлення, автомобіль проходить діагностику для виявлення несправності, після чого проходить до зони очікування. Після затвердження обсягів робіт з клієнтом, автомобіль надходить до відповідної зони технічного обслуговування.

3. Основні види робіт, що виконуються на СТО «Сєвєродонецьк-Авто»

1. Зона ТО та ПР: перевірка кріплення болтів дисків коліс, висей педалей зчеплення та гальм, рульових тяг, люфтів рульового колеса, підшипників маточин коліс; перевірка дії гальмівного приводу коліс та натяжіння пасу генератора і водяного насосу; перевірка дії роботи двигуна та герметичності його систем та механізмів. охолодження, змащування і живлення; перевірка рівня масла; перевірка кріплення головки блока циліндрів; регулювання зазорів клапанів; регулювання холостого ходу двигуна; перевірка стану гальмівних дисків і барабанів, перевірка КПП; заміна повітряного фільтру і т.п.

2. Електромеханічна дільниця: заправка кондиціонерів; перевірка та усунення несправностей в електромережі автомобіля; виконання шумоізоляції.

3. Шиномонтажна дільниця: заміна коліс та покришок автомобілю; балансування коліс; заміна гальмівних барабанів та накладок.

4. Дільниця регулювання кутів встановлення керованих коліс: регулювання кутів встановлення керованих коліс передньої та задньої вісі автомобіля; перевірка геометрії ходової частини автомобілю; сходження при зміні кліренсу; виправлення кутів встановлення коліс.

5. Дільниця діагностики: діагностування систем запалення, паливоподачі, газорозподільного механізму, передпускового прогріву, живлення та зарядки; перевірка та наладка форсунок карбюраторних двигунів; перевірка та регулювання кута нахилу фар; перевірка вихлопів на наявність шкідливих речовин та правильність роботи паливної системи.

6. Малярна та рихтувальна дільниці: усунення пошкоджень кузова автомобілю; зварювання, обробка та фарбування автомобіля з подальшою його сушкою.

4. Дільниці ремонту та регулювання паливної апаратури

4.1 Призначення дільниці ремонту та регулювання паливної апаратури

Дільниця паливної апаратури призначена для ремонту і обслуговування приладів системи живлення дизельного двигуна.

Ремонт і обслуговування приладів системи живлення дизельного двигуна в більшості випадків зводиться до заміни спрацьованих деталей елементів системи живлення новими, контролю та регулювання паливної апаратури.

Необхідність ремонту приладів системи живлення двигунів виникає у випадках, коли двигун не запускається, працює не стійко з перебоями, витрачає багато палива.

4.2 Роботи, що виконуються на дільниці

Перелік робот, виконуваних з ремонту і обслуговування приладів системи живлення дизельного двигуна:

- визначення дефектів;

- відновлення деталей, свердлильні, пресові роботи;

- перевірка, поточний ремонт та регулювання форсунок;

- поточний ремонт паливного насоса високого тиску;

- розбирання вузлів на деталі, миття і продування деталей;

- перевірка та регулювання паливного насоса високого тиску на стенді.

Розбирання та миття вузлів і агрегатів паливної апаратури виконуються на спеціальному стенді. Також можливе застосування мийної ванни та чистого гасу. При цьому необхідно уникнути можливості потрапляння забрудненого палива у внутрішні порожнини паливної апаратури. В усіх випадках при знятті паливної апаратури з двигуна після від'єднання паливних трубок, штуцерів насосів, форсунок, фільтрів - отвори трубопроводів повинні бути захищені від потрапляння бруду - пробками, ковпачками, заглушками або чистою ізоляційною стрічкою.

При збиранні всіх вузлів паливної апаратури необхідно пам'ятати, що плунжерні і клапані пари, розпилювачі форсунок, а також втулка зі штоком підкачувального насоса є прецизійними парами і розукомплектуванню не підлягають. Заміна їх можлива тільки у комплекті.

Паливні насоси високого тиску (ПНВТ) також перевіряють і регулюють на спеціальному стенді. При цьому контролюються три основних параметри ПНВТ - кут випередження нагнітання палива для кожної секції, циклова подача палива кожною секцією і рівномірність подачі палива різними секціями ПНВТ. технічний шиномонтажний паливний

Таблиця 4.1 Відомість технологічного устаткування дільниці

Заходи щодо економії палива та його витрат

Автомобільний транспорт споживає 20% загальних витрат нафтопродуктів, який складає до 15 - 20% витрат від собівартості перевезень.

Економія палива та мастильних матеріалів має значення як фактор не тільки зниження собівартості автомобільних перевезень, але і збереження енергетичних ресурсів. Тому необхідно здійснювати заходи, направленні на їх економне використання. Вони повинні проводиться як на початковій стадії (транспортування палива зі складів), так і при його зберіганні, роздачі та у процесі роботи автомобіля, коли паливо безпосередньо витрачається на перевезення вантажів та пасажирів.

Слід мати на увазі, що економія палива досягається не тільки за рахунок цих заходів.

Наприклад, витрати палива автомобілем з дизельним двигуном складає у середньому на номінальній потужності 190 - 200, а карбюраторного 320 - 330 г/кВт•г (при повному відкритті дроселя). У наслідок переходу з карбюраторного двигуна на дизельний можливе зростання пробігу на 1л палива на 35%.

Для зменшення кількісних витрат палива (розхлюпування, підтікання) перевезення його повинна здійснюватися у справній тарі. Для зменшення якісних витрат (випаровування) тара повинна бути пофарбована світлою фарбою, добре відбиваючи сонячне проміння. Слід вказати, що якісні витрати можуть мати місце у результаті забруднення палива продуктами корозії та мінеральним пилом, а також водою, що знаходяться у тарі.

При збереженні рідкого палива (бензину) витрати виникають від витоку через нещільності з'єднань, вивітрювання, випаровування через дихальний клапан і при наповненні резервуарів, тобто можуть бути як кількісними так і якісними.

Витрати від вивітрювання (через нещільності люків та кришок резервуарів) за літній сезон можуть досягати 3 - 5% кількості палива, що зберігається.

Витрати через дихальний клапан («мале дихання») та при заповненні резервуара («велике дихання») відносяться до кількісних та якісних. У результаті «вентиляції» резервуару витрати через дихальний клапан досягають 1% за рік. При заповненні паливом за рахунок витискування з нього пару палива («велике дихання) витрати палива можуть досягати 0,01% маси палива, що зберігається у резервуарі. Витрати через дихальний клапан зменшуються при зменшенні коливань температурного режиму резервуарів шляхом підземного їх розташування, а при відкритому збереженні - при фарбуванні резервуарів алюмінієвою фарбою або білилом.

Якісні витрати при зберіганні палива можуть також бути слідством забруднення, окислення, смолоутворення та обводнювання.

При роздачі палива витрати виникають у результаті розливу, розхлюпування та неправильного заміру при видачі. Засобом зменшення цих витрат є заправка автомобілів з паливозаправочних колонок із застосуванням автоматичного припинення подачі пального при переповнюванні паливного баку або при заповненні його до потрібного рівня.

Облік розходу палива. Витрати палива ураховуються з моменту отримання його зі складу організації, що займається постачанням палива. Паливо на кожний автомобіль видають на підставі шляхових листів, у кількості, що необхідне для виконання транспортної роботи за робочий день. Для цього на АТП ведуться облікові картки розходу палива на кожний автомобіль та особистий рахунок водія. В обліковій карточці за кожен день заносяться пробіг автомобіля, виконана транспортна робота, число їздок, витрата палива за нормою та фактичний та економія або перевитрати.

Вказані облікові документи дозволяють в кінці любого періоду визначати по кожному автомобілю та водієві витрату палива, а для зручності контролю складати добові та місячні графіки витрати палива.

Для виявлення щоденної фактичної витрати палива автомобілем визначають кількість літрів витраченого палива (за талонами) та того, що залишилося в баку. Для цього користуються мірною лінійкою з поділкою шкали по 5л. Кожна модель автомобіля повинна наділяться своєю лінійкою. Автомобіль під час виміру залишків палива за допомогою лінійки встановлюється на горизонтальному майданчику.

Кількість палива, що відпускається з нафтобази споживачам, враховується у вагових одиницях - тонах. У вагових одиницях визначається потреба автомобільного парку у паливі для виконання транспортної роботи. На автотранспортних підприємствах (АТП) та автозаправних станціях (АЗС) витрата палива враховується у об'ємних одиницях - літрах.

Одним із основних заходів з економії палива на автомобільному транспорті являється правильне нормування його витрати. В даний час на автомобільному транспорті прийняті лінійні та питомі (групові) норми витрати палива.

Лінійні норми витрати палива встановлюються для кожної марки автомобіля у літрах на 100км пробігу.

Питомі (групові) норми витрати палива визначають витрати палива на кожну окрему взяту групу автомобілів (для даного АТП), в грамах на одиницю транспортної роботи, на 100 т•км, - на 100 пасс•км, на платний кілометр в г/100 т•км, г/100 пасс•км, г/платний км.

Висновок

Під час проходження практики на підприємстві СТО "Сєверодонецьк - Авто" була зібрана вся необхідна інформація про підприємство, принцип роботи та підпорядкованість підрозділів, вивчено процес прийому, діагностування та ремонту автомобілів.

Оскільки автомобільний транспорт розвивається бурхливими темпами, то дана станція технічного обслуговування потребує заміни обладнання, що застаріло як технічно так і морально.

У індивідуальному завданні були розроблені пропозиції, щодо економії палива та його витрат.

Література

1. Дунаев А.П. "Организация диагностирования при обслуживании автомобилей" - М.: Транспорт, 1987

2. Карташов В.П. "Технологическое проектирование автотранспортных предприятий" - М.: Транспорт, 1981

3. Методичні вказівки до складання звіту з технологічної практики для студентів вищих навчальних закладів І рівня акредитації зі спеціальності 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» СХМТ СНУ ім. В. Даля, 2004

4. Напольский Г.М. "Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания" - М.: Транспорт, 1993 - 271с.

5. Положение о техническом обслуживание и ремонте подвижного состава автомобильного транспорта. - М.: Транспорт, 1986

Размещено на Allbest.ru