Розробка базової моделі сукні та її модифікацій

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет технологій та дизайну

Кафедра ергономіки та проектування одягу

Курсова робота (Проект)

З дисципліни «Основи проектування виробів»

на тему «Розробка базової моделі сукні та її модифікацій»

Студентки 3 курсу гр.ЗШ-13

напряму підготовки 6.051602-

Технологія виробів легкої промисловості

спеціальності «Конструювання та

технології швейних виробів»

Замкової Тетяни

Керівник доц. Васильєва І.В.

Київ 2016

ВСТУП

Перед творцями моди завжди стояло завдання задовільнити потреби самих найвибагливіших. В даний час перед працівниками швейної промисловості країни стоїть відповідальне завдання задовольнити потреби населення в швейних виробах. Розширення випуску товарів для населення, поліпшення їх якості, швидкий розвиток всіх видів послуг розглядають як незмінну вимогу підйому життєвого рівня населення на якісно новий, більш високий ступінь.

Випуск товарів для населення повинно базуватися на використовуванні досягнень науково-технічного процесу, який дозволяє не тільки підняти на новий рівень якість товарів, але і розширити їх асортимент. Перед легкою промисловістю стоять задачі більш повного задоволення попиту населення на промислові товари, насичення ринку потрібною продукцією, поліпшення якості і розширення асортименту одягу. А одним із найпоширеніших завдань в роботі по розширенню асортименту швейних виробів є розвиток і зміцнення співробітництва між будинками моделей і підприємствами суміжних галузей промисловості, які виготовляють тканини, фурнітуру, види оздоблення, прикладні матеріали.

Постійне поповнення асортименту і підвищення естетичного рівня швейних виробів це єдина мета,яка згуртовує колективи будинків моделей одягу і суміжних підприємств. Ріст об'єму швейних виробів і покращення якості виготовлення одягу знаходиться в прямій залежності від подальшої вдосконалості технологічних процесів ,обладнання підприємств новою восокоефетивною технікою вдосконалості структури і управлінням виробництвом, організація праці, раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів, впровадження досягнень науки і техніки, покращення якості роботи в усіх ланках виробництва.

При виконанні поставлених завдань значне місце належить правильній організації художнього проектування виробів призначених для промислового виробництва. Художнє проектування в більшості випадків визначає майбутнє “життя виробів” . В поняття “якості виробів” входить і їх модна новизна, і сучасність матеріалів, і рівень промислового виготовлення.

Мета допроектних досліджень та аналізу вихідної ситуації проектування полягає, з одного боку, у визначенні та дослідженні групи або груп споживачів, для яких буде виконана проектна розробка, з іншого - у визначенні виробів, які належить проектувати. Для цього необхідно дати характеристику як існуючого, так і перспективного асортименту виробів, визначити групу виробів як об'єкт проектування, і відповідно, визначити споживчі та виробничі властивості виробів. З цією метою вироби досліджуються у 4-х сферах їх функціонування, а саме у сферах: виробництва, торгівлі, споживання та проектування, що, в свою чергу, дозволить внести пропозиції стосовно удосконалення існуючого процесу проектування одягу промислового виробництва.

Мета курсового проекту полягає у розвитку навичок самостійної творчої роботи, вмінні вирішувати конкретні художньо-конструкторські задачі при створенні нових моделей на основі методу типового проектування одягу, вмінні працювати з літературою. Мета курсового проекту досягається вирішенням таких задач:

1) формування вихідних даних до проектування;

2) розробка базової моделі блузки жіночої;

3) розробка моделей-модифікацій базової моделі із застосуванням прийомів конструктивного моделювання;

4) розробка технічного опису на базову модель.

проектування сукня жіночий модель



1. ФОРМУВАННЯ ВИХІДНИХ ДАНИХ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БЛУЗОК ЖІНОЧИХ

1.1 Опис групи споживачів

Переважно кількість людей, які збираються придбати сукню - це жінки з високим та середнім рівнем прибутку. Ці люди здебільшого купляють одяг на ринку та в магазинах, значно менша кількість в дорогих стильних магазинах. Купляють вони речі переважно раз у три місяці [2].

Внаслідок дослідження сфери споживачів, випливає висновок, що ці особи слідкують за модою, по можливості ідуть в ногу з модою. У них класичний стиль одягу, який переважає над усіма іншими, а також почесне місце серед споживачів займає змішаний стиль. У зв'язку з тим, що вони слідкують за модою, у них великий гардероб у якому літній асортимент. Для сукні переважно вибирають плательні тканини, а також надають перевагу таким матеріалам як шифон , атлас,костюмні тканини змішаних типів [20].

Для зручності та комфорту більшість осіб вибирають напівприлеглий та прилеглий силуети з довжиною виробу до лінії колін. Сучасному середньому поколінню до смаку більш класичні кольори, на яких вони зупиняють свою увагу [16].

З метою проектування жіночої сукні була розроблена біосоціація характеристика споживачів одягу за різними ознаками :за віком, освітою, матеріальним достатком, розмірними та морфологічними ознаками тіла, ставлення до одягу, до моди та іншими ознаками, що подається в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Морфологічна матриця ознак жінок середньої вікової групи

Група ознак	Назва ознак	Варіанти ознак
Антропо-морфологічні ознаки статури	Стать	Жіноча
	Вікова група	Молодша - 18-29р. Середня - 30-44р. Старша - 45-60р.
	Зріст	146 см 152 см 158 см 164 см 170 см 176 см
	Розмірні ознаки: Обхват грудей третій ОгIII	84 см 88 см 92 см 96 см 100 см
	Обхват стегон Об	84 см 88 см 92 см 96 см 100 см
	Повнотна група	Перша Друга Третя Четверта
Антропо-морфологічні ознаки статури	Ступінь розвиненості м'язової системи	Слабкий Середній Розвинутий
	Жировідкладення	Слабке Середнє Велике
	Форма грудної клітки	Пласка Циліндрична Конічна
	Форма живота	Прямий Середній Опуклий Запалий
	Форма плечей	Широкі Вузькі Середні
	Форма сідниць	Пласкі Середні Опуклі
	Форма грудних залоз	Слаборозвинені Середньорозвинені Сильнорозвинені
	Форма рук	Худі Повні Середні
Антропо-морфологічні ознаки статури	Форма ніг	Х-подібні У-подібні Циркулеподібні Прямі
	Постава	Сутула Нормальна Перегнута
	Форма обличчя	Овальна Кругла Трикутна Квадратна
	Кольоровий тип	Весна Літо Осінь Зима
Соціально-демографічні ознаки	Місце проживання	Столиця Обласний центр Місто Село
	Вид діяльності	Представницький Непредставницький Творчий
	Матеріальне становище	Низьке Середнє Високе
Фізіологічні ознаки	Терморегуляція	Нормальна Середня Підвищена Недостатня
	Потовиділення	Підвищене Нормальне Низьке
Психологічні ознаки	Темперамент	Холерик Сангвінік Меланхолік Флегматик
	Ставлення до моди	«В ногу з модою» Швидко адаптуюються З запізненням Байдуже

Проаналізувавши групу споживачів та їхні вподобання було визначено, що споживачами є жінки середньої вікової групи (30-44) років, які мають свій стиль,слідкують за тенденціями моди, проживають у місті, за психологічним типом особистості холерики, віддають перевагу одягу з естетичними та ергономічними властивостями в рівній мірі, за типом пропорцій тіла рівноважній та верхній, доліхоморфний, за типом базової фігури згідно ОСТ 17-326 - 81 розміром 170-88-94 см, яка працює. Рівень забезпеченості - середній. Колірний тип літо. [1]

1.2 Аналіз вимог до проектування

Якість продукції, конкурентна спроможність на світовому ринку розглядається сьогодні як самий об'єктивний показник науково-технічного прогресу, рівня організації підприємства, культури та дисципліни праці.

Проблема забезпечення високої якості продукції має велике технічне, економічне, соціальне та політичне значення, носить комплексний характер та охоплює всю систему її виробництва та постачання, всі стадії життєвого циклу виробу: проектування - виготовлення - товарообіг - експлуатація [1].

Показники, які визначають споживчий рівень якості одягу. Під споживчими прийнято розуміти функції виробів, які служать для задоволення певних потреб в процесах споживання одягу людиною. Споживчий рівень якості може бути преставлений 5 класами, які визначають неабияку суспільну та індивідуальну цінність для людини-споживача, а саме соціальними, функціональними, естетичними, ергономічнисми, експлуатаційними. В залежності від того, якими об'єктивними функціями наділений виріб, він може задовольнити ті або інші потреби людини. Розглянемо специфіку показників якості одягу. Соціальні показники характеризують відповідність виробів суспільним потребам. Тому вимоги соціально-економічного порядку необхідно враховувати ще на стадії розробки технічного завдання при виборі асортименту виробів, перш ніж розпочинати їх проектування та виготовлення. Створені на багатьох підприємствах соціологічні служби повинні систематично проводити опитування покупців, аналізувати динаміку попиту, прогнозувати та формувати попит та асортимент на знову проектуєму продукцію [9].

Важливим соціальним показником якості одягу є ступінь відповідності її розмірно-зростового асортименту об'єму дійових потреб. Виходячи з цього, клас соціальних показників може бути представлений трьома показниками 3-го рівня: відповідності прогнозу попиту на одяг даної цільової функції; конкурентноспроможність на внутрішньому та світовому ринку; відповідність розмірно-зростового асортименту одягу споживчого попиту.

Функціональні показники визначають ступінь узгодження одягу основної цільової функції (призначенню), зовнішньому вигляду та психологічним особливостям споживачів. Призначення визначає вимоги до моделі, конструкції та матеріалів. Різноманітність умов споживання визначило широкий асортимент одягу. В зв'язку зі значними відмінностями у зовнішньому вигляді та психологічним складом людей різного віку, розмірною та повнотно-віковою групою одяг навіть одного і того ж призначення необхідно проектувати з врахуванням всіх присущих цим групам особливостей. До функціональних показників на 3-тьому рівні ієрархічної структурної схеми віднесені дві групи показників, які характеризують ступінь відповідності виробу основної цільової функції та особливості розмірної та повнотно-вікової груп споживачів [3, 4].

Естетичні показники займають особливе місце при оцінці якості одягу як предмету особистого споживання. Естетичні вимоги до промислових виробів - це вимоги естетичної цілеспрямованості форми виробу та її органічного взаємозв'язку з функціональним змістом виробу, а також вимоги художньої виразності, гармонії, стильового рішення з середовищем. Одяг проектується з врахуванням ведучого художнього стилю даної епохи та його приватного виявлення - моди. Виходячи з цього, клас естетичних показників підрозділяють на три групи показників 3-го рівня: відповідності сучасному стилю та моді (новизна моделі та конструкції); ступінь перевершеності композиції моделі; товарний вигляд виробу.

До показників 4-го рівня можна віднести: силует; конструктивне членування форми (покрій); кольорове рішення моделі; фактуру матеріалів; форму дрібних та оздоблюючи деталей. Естетичне сприйняття одягу залежить також від точності технологічної обробки та оздоблення всіх доступних для зовнішнього сприйняття конструктивних елементів; оригінальності, виразності та інформативності фірмових торгових знаків, ярликів, маркування та упаковки, тобто від всіх елементів, які визначають у совокупності товарний вигляд одягу масового виробництва [12].

Ергономічні показники характеризують ступінь призначення виробу до людини та основані на ергономічних діях системи «людина-виріб-середовище». Ергономіка - це наукова дисципліна, яка комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності, закони взаємозв'язку між людиною, промисловими виробами та оточуючим середовищем, наука про «людський фактор».

Контакти людини та промислових виробів розглядають в ергономіці на біологічному та психологічному рівнях. Людина вступає в контакт з одягом в основному на біологічному рівні, оскільки одяг покриває приблизно 80% поверхні тіла людини та практично знаходиться з ним в постійному контакті та взаємозв'язку. В результаті біологічної взаємодії з одягом у людини виникають психологічні відчуття тепла, холоду, комфорту, зручності, м'язового напруження, це все впливає на її психологічний стан (втома, працездатність, настрій) [16].

При оцінці якості конструкції промислових виробів найбільш споживчим являється поняття «зручність» та «комфорт». Але суб'єктивна оцінка зручності або комфорту часто значно розходиться з об'єктивною, так як людина може пристосуватися до нераціональної, з точки зору, ергономіки конструкції та буде вважати її зручною. Тому при ергономічній оцінці якості системи «людина-одяг» краще використовувати більш конкретні показники. Такими показниками на 3-му рівні ієрархічної структурної схеми з відповідністю з ГОСТ 16035 - 81 є групові показники узгодження антропометричні, гігієнічні та психо-фізіологічні.

Особливе значення при проектуванні промислових виробів, які неодноразово входять в контакт з людиною, мають антропометричні показники. Характер антропометричних контактів людини та одягу неоднаковий в статиці та при динаміці.

Тому груповий показник антропометричного узгодження складається із двох показників 4-го рівня: статичної та динамічної відповідності [4].

Гігієнічні показники якості одягу характеризують його узгодження санітарно-гігієнічним нормам та рекомендаціям, які забезпечують комфортні умови мікроклімату підодягового простору. Щоб виконати свою основну захисну функцію, одяг повинен мати певний тепловий опір, повітропроникність, гігроскопічність. Груповий показник гігієнічного узгодження включає показники 4-го рівня, який визначає теплозахисні функції одягу: тепловий баланс, захист від внутрішньої та зовнішньої вологи. Одяг також повинен мати властивості видалення поту, а верхній одяг повинен ще і захищати людину від атмосферної вологи.

Експлуатаційні показники. Надійність - найважливіша експлуатаційна характеристика більшості промислових виробів, в тому числі і одягу. Показники надійності визначають ступінь стабільності збереження якості одягу в процесі експлуатації. Надійність - це якість, розвернута в часі. Надійність визначає безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність виробу. Основне поняття в теорії надійності - поняття відмови, тобто втрата працездатності, яка наступає випадково або поступово. Надійність текстильних та швейних виробів включає повний період часу носки, навіть до моменту, коли вони приходять в стан морального або фізичного зносу. В ідеальному випадку строки морального та фізичного зносу повинні співпадати [3].

Для блузки повсякденного призначення важливими є такі показники. Функціональні, які несуть інформацію, як зовнішнього вигляду, так і психологічного стану споживача, що є досить важливим для проектування одягу. Естетичні показники, гігієнічність, комфортність, зносостійкість та формостійкість. Блузка повинна мати динамічну відповідність, тобто забезпечувати вільність руху, підняття рук. Термін використання виробу - 1-2 сезони. Важливим є правильно підібрати тканину, щоб вона відповідала, як естетичним, так і гігієнічним вимогам.

1.3 Аналіз напрямку моди

Слово "Мода" походить від французького слова "mode", що в свою чергу походить від латинського "modus" - міра, образ, спосіб. Мода - це те, що має у певний час найбільше поширення, користується великою популярністю і визнанням більшості. Мода - це нетривале панування в суспільстві певних смаків, атрибутів, віянь, головним чином, у зовнішніх формах побуту, особливо, в одязі. Колискою моди вважається, звичайно ж, Париж, а найбільшими модницями у світі - чарівні парижанки. Як відомо, мода є надзвичайно мінливою. Те, що було надзвичайно модним, здається, лише нещодавно, сьогодні видається смішним та незграбним. Адже, мода - це завжди і новизна, і наслідування, і індивідуальність. На моді завжди залишається відбиток того часу, коли вона виникає, відбиток життя всього суспільства. Бути модним - це не лише вміти вловлювати нові силуети, пропорції та лінії, кольори і сполучення, а й не загубити у бажанні бути "як усі" своє власне обличчя, підкреслити свою індивідуальність та неповторність саме завдяки моді [18].

Мода - це головний пріоритет проектувальників одягу. Вона визначається соціальними і економічними умовами життя. Прагнення людини до нового і оригінального спонукає купувати нові модні вироби, тому моделювання важливе у художньому проектуванні швейних виробів. Головне в моделюванні форми одягу - матеріал, з якого вона виготовляється. Протягом історичного розвитку людина і матеріал мінялись місцями - спочатку матеріал диктував людям форму одягу і способи його створення, потім люди зайняли активну позицію, тобто навчились отримувати матеріали із заданими властивостями [17].

Мода - це дзеркало реальності, яке нас оточує.

Мода - це означає виглядати стильно, гарно та бездоганно.

Мода - це зовнішній вияв внутрішнього "Я".

Мода - це стан душі, який потрібно підтримувати, щоб відчувати себе впевнено в будь-якій ситуації [18].

У сезоні 2015-2016 років за напрямком моди стосовно сукні жіночої актуальні всі силуети. Панують різноманітні варіанти членувань: вертикальні рельєфи, фігурні рельєфи, кокетки як на пілочках, так і на спинках,сукні можуть бути цільними, чи відрізними по лінії таліі, стегон,чи стиль « ампир»,з різноманітними подолами-розширеними,звуженими,в складочку чи кльош. Акцентує увагу пояс, що може знаходитись на талії або стегнах. Пояс на талії рекомендують невисоким жінкам, щоб зорово збільшити зріст. Пояс на стегнах підходить для жінок доліхоморфної тіло будови. Рукав найчастіше вшивного покрою двошовний або одношовний з манжетами або без них. Довжина рукава до зап'ястя або до ліктя залежно від вподобань споживача. Виріз горловини пропонуються різноманитний у вигляді круглого, «лодочки»,V-образного,квадратного,може бути оздоблений різноманітними комірами. Сукні для зручності можуть бути на ґудзиках, гачках, кнопках, а також тасьмі-«блискавці». Декоративними елементами є складки, волани, зборка, підрізи. Колірна гамма також різноманітна. Стиль переважно класичний, дифузійний та мілітарі.

Внаслідок дослідження сфери споживачів, випливає висновок, що ці особи,мають свій стиль, слідкують за модою, по можливості ідуть в ногу з модою. Почесне місце серед споживачів займає змішаний стиль. Для сукні вибирають плательну тканину, а також надають перевагу таким матеріалам як шифон, атлас та костюмним різноманітних типів [7].

На основі виконаного аналізу напрямку моди формуємо матрицю елементів вибраного виду одягу ( таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 - Матриця елементів одягу, які відповідають напрямку моди

Вид одягу	Шифр елементу	Назва елементу	Варіанти елементів
Блузка жіноча	1	Стиль	Класичний, дифузійний, мілітарі
	2	Об'ємність форми	Мала, велика
	3	Силует	Прилеглий, напівприлеглий, вільний
	4	Покрій	Вшивний, реглан, суцільнокрійний
	5	Рукав	До зап'ястя, до ліктя, до середини плеча
	6	Виріз горловини	Круглий,«лодочка», квадратний, V-образний
	7	Оздоблення	складки, рюши, волани, пояс, комір
	8	Лінії членування	Рельєфи, кокетки, підрізи
	9	Матеріал	Натуральні з домішками, штучні
	10	Рівень довжини	Вище коліна,рівень коліна,до середини гомілки.

Виконавши перший розділ, було встановлено групу споживачів, асортимент виробу, визначено тілобудову та психологічний стан споживача. Сукня розроблена на розмір 170-88-96. Висунуто всі вимоги, які висуваються до виробу - це функціональні, естетичні показники, гігієнічність, комфортність, зручність при рухах. Сукня розроблена на середню вікову групу. Тому для цього віку є досить актуальною зручність форми та напівприлеглий та прямий силует одягу.

1.4 Характеристика групи матеріалів

Як вже згадувалося вище, виробом для якого підбираються матеріали є жіноча сукня. На сьогоднішній день дуже популярні тканини із 100%-ї вовни,шовку,та бавовни, але не менш популярні тканини із домішками синтетичних та штучних волокон. Асортимент матеріалів різноманітний: атлас, шифон,тканини костюмного асортименту

Натуральні тканини завжди вважались найкращими тканинами. Вони легкі, міцні, комфортні в експлуатації, легко перуться, швидко висихають, чудово всмоктують вологу. Додавання штучних та синтетичних волокон робить тканину більш шовковистою. Невеликий відсоток синтетики (10 %) в тканинах робить їх міцнішими, еластичнішими. Значний відсоток синтетики погіршує гігієнічні властивості матеріалу та його зовнішній вигляд (з'являється блиск). Але є і плюси: тканини малозминальні і довго зберігають охайний вигляд, а ця умова є дуже важливою для працюючих,де потрібно мати презентабельний вигляд [16].

При додаванні штучних чи синтетичних волокон тканина набуває додаткових властивостей. Якщо в склад тканини входить поліефір, то одяг з неї не зминається, добре тримає форму, але менш гігроскопічний. Додавання ацетату додає пружності. Така тканина жорсткувата, при пранні дає невелику усадку. Якщо вона ще й не дуже щільна, то в швах можуть бути розсунення ниток. Купуючи тканину з домішками поліамідних волокон можна розраховувати на те, що одяг з неї буде носитися довго, але не буде гігроскопічний. Тканини з домішками поліефіру, як правило, дуже еластичні та термостійкі. А також міцні, як і поліамідні, але на них швидше утворюються потертості. Тканини з додаванням в їх склад поліефіру, стають міцнішими, краще зберігають форму при нагріванні, завдяки чому в одязі з такої тканини добре тримаються складки та плісе. До того ж вона не вигорає на сонці [10].

Враховуючи наведені фактори, логічно було б заключити, що найкращими тканинами в даному асортименті є натуральні тканини з невеликими домішками синтетичних та штучних волокон [9].

Висновки до розділу

Отже, для розробки було обрано жіночу сукню повсякденного призначення для жінок середньої вікової групи (30-44 років), які мають свій стиль,але слідкують за тенднціями моди, проживають у місті, за психологічним типом особистості холерики, віддають перевагу одягу з естетичними та ергономічними властивостями в рівній мірі, за типом пропорцій тіла рівноважній та верхній, доліхоморфний, за типом базової фігури згідно [7] розміром 170-88-96 см, яка працює або є домогосподаркою. Рівень забезпеченості - середній. Колірний тип літо. Сукня середнього ступеня об'ємності, напівприлеглого силуету, довжиною до лінії колін. Сукня вшивного покрою, з вертикальними лініями членування по спинці та пілочці (виточки), відрізна по лінії талії, спідниця виконана в бантові складки і має горизонтальне членування по лінії стегон. Найкраще для сукні повсякденного призначення підходять натуральні тканини, плательного та костюмного асортименту з невеликими домішками синтетичних та штучних волокон.



2. РОЗРОБКА БАЗОВОЇ МОДЕЛІ ЖІНОЧОЇ СУКНІ

У сучасному процесі розробки нових моделей одягу застосовують так званий метод типового проектування одягу, який затвердився у промисловості з 60-х років ХХ ст. [14]. Застосування даного методу базується на попередній типізації конструкцій та їхніх елементів. Сутність методу типового проектування полягає в тому, що для розробки нових моделей використовують базові конструкції, типові конструкції та базові моделі, які стосовно нових моделей є вихідними конструкціями.

Базова конструкція (БК) - це раціональна конструкція основних деталей певного виду одягу, силуету, покрою рукава, яка розробляється з урахуванням оптимальних прибавок на вільне облягання, відображає типове розташування основних формотворних елементів (швів, виточок, місць посадки), узгоджених з напрямком моди [13]. Базові конструкції розробляють спеціально з метою багаторазового використання. Вони виділяються як типові конструкції в межах актуального напрямку моди за морфологічними ознаками.

Сукупність базових конструкцій розробляється на типові фігури, для кожного виду одягу з урахуванням актуальних силуетів, покроїв рукава, окремо для чоловічого і жіночого одягу, а також одягу для хлопчиків та дівчаток, нарізно для кожної повнотної групи, з урахуванням виду матеріалу, тобто окремо для тканин, трикотажу, шкіри та хутра [14].

Типова конструкція (ТК) - це найхарактерніша конструкція, яка спеціально не створюється, а з'являється в результаті практики.

Базова модель (БМ) - це модель, яка покладена в основу розробки інших моделей. При цьому багаторазово можуть використовуватися не лише основні деталі, а й конструктивно-декоративні елементи такі як комір, кишеня, клапан тощо [13].



2.1 Формування базової моделі блузки за вихідними даними

Запропоноване ескізне зображення базової моделі (БМ) жіночої сукні, яка сформована поєднанням актуальних за напрямком моди ознак: об'ємність форми, силует, довжина, покрій, конструктивно-декоративні елементи. Базова модель розроблена з застосуванням прийомів конструктивного моделювання першого та другого видів.

Опис зовнішнього вигляду базової моделі

Сукня з тканини плательного асортименту для жінок середньої вікової групи, напівприлеглого силуету,відрізна по лінії талії, довжиною до лінії колін з рукавами до ліктя.

Пілочка сукні відрізна по лінії талії та лінії стегон. Ліф пілочки- має вертикальну виточку з лінії талії. Полотнище пілочки складається з двух частин верхньої та нижньої, по лінії талії переднього полотнища закладені бантові складки. Спинка з середнім швом, відрізна по лінії талії та лінії стегон. Ліф спинки має вертикальні виточки з лінії талії, та лінії плеча. Полотнище спинки складається з двух частин верхньої та нижньої, по лінії талії заднього полотнища закладені бантові складки. По довжині середнього шва спинки до лінії стегон вставлена «тасьма-блискавка». Рукав одношовний до ліктя , низ рукава оформлений декоративною манжетою. Горловина сукні має круглий виріз.

Рекомендовані розміри: (164-176)-(84-92)-(92-100).

2.2 Розробка первинного креслення деталей базової конструкції блузки жіночої

Конструкцією швейного виробу називається його побудова, надана у вигляді креслення або комплекту деталей в їх взаєморозміщенні та взаємозв'язком, з вказаними розмірами та методами виготовлення [11].

Для створення нової моделі одягу використовується побудова первинного креслення на основі базової конструкції плечового виробу, який виконується в два етапи:

1) побудова креслень базової конструкції деталей;

2) розробка модельних особливостей на цій основі, тому що, все це має великий вплив на якість посадки та естетичне сприйняття одягу на конкретній фігурі.

В основу побудови креслення основи деталей повинно включати всі розмірні ознаки типової фігури. Розмірні ознаки фігури представлені обхватами, повздовжніми, поперечними та проекційними вимірами та діаметрами [7].

Для побудови базової конструкції сукні жіночої розміру 170-88-96 використовувались методика яка представлена в методичних вказівках «Розробка первинних креслень типових конструкцій» [19].

Типова конструкція сукні жіночої являє собою сукню напівприлеглого силуету, яка складається з трьох деталей: спинки, переду та рукава. При цьому конструктивними (формотворними) лініями сукні є плечові, бокові, пройми, окату, передня та ліктьова лінії рукава. Формотворними елементами деталі спинки є плечова і талієва виточки, переду - нагрудна і талієва виточки, рукава -посадка по окату рукава.

Розмірні ознаки фігури та прибавки на середнє облягання зумовлюють визначення лінійних вимірів блузки у готовому вигляді.

Таблиця 2.2. - Розрахунок лінійних вимірів базової конструкції сукні жіночої. Розмір 170-88-94

Позначення виміру на рисунку	Найменування та умовне позначення, вимір	Формула, розрахунок, см
1	Довжина	Двир = Дтс + Пдтс+Дтк, або Д= Двир( вимір)
2	Ширина по лінії грудей	Шл.г= СгІІІ + Пг=48
3	Ширина по лінії талії	Шл.т = Ст + Пт=35,2
4	Ширина по лінії стегон	Шл.ст = Сб+Пб=50
5	Довжина лінії плеча	Дл.пл = Шп ± Пшп=13,3
6	Довжина рукава	Друк = Друк.зап ± Пд.р.з=62
7	Ширина рукава	Шрук = (Оп + Поп)/2 =16.1
8	Ѕ ширини спинки	Ѕ Шсп= Шс + Пс =18
9	Ѕ ширини переду	Ѕ Шп = Шг + Пг =17,5
10	Ширина рукава по лінії низу	Шрук.н = (Озап + Поз)/2 =11

Рисунок 2.1-Технічний рисунок базової конструкції сукні жіночої з позначеннями місць лінійних вимірів . Розмір 170-88-94

2.3 Перевірка правильності побудови креслення базової конструкції сукні жіночої

Перш ніж приступити до побудови креслень конструкцій одягу, слід з'ясувати, що оцінкою побудованої конструкції, а відповідно і розкроєного, і виготовленого по ній виробу є хороша посадка виробу на фігурі. Баланс - це критерій посадки виробу. Розрізняють три види балансу: передньо-задній, боковий та опорний.

За визначенням [11] баланс плечових виробів (д) - це критерій посадки, який характеризується взаємним розташуванням вищих точок горловини переду і спинки в горизонтальному та вертикальному напрямках.

Передньо-задній баланс (дп.з) сукні - це розташування вищої точки горловини переду відносно горизонталі, яка проходить через точку точку основи горловини спинки на кресленні та визначається відрізком між горизонталями проведеними через ці точки. Передньо-задній баланс типової конструкції сукні завжди більший 0. При цьому розташування лінії талії Г2 має бути визначене через розмірну ознаку Дтс.

Передньо - задній баланс дпз = Дтп1 - Дтс=

Опорний баланс конструкції (доп) сукні - це різниця між шириною горловини спинки та шириною горловини переду на кресленні. доп може бути додатнім (доп>0), від'ємним (доп<0) та нульовим (доп=0) залежно від постави фігури.

Опорний баланс доп =Шг.с -Шг.п

Боковий баланс конструкції (дб) може оцінюватись за двома способами. Боковий баланс блузки за першим способом (дб1) - це різниця між довжинами висоти задньої пройми і висотою передньої пройми на кресленні. Оцінка дб1 здійснюється за додатковими розмірними ознаками Вз.п та Вп.п .

дб1 = Вз.п - Вп.п

де Вз.п - висота задньої пройми (додаткова розмірна ознака - відстань від плечової точки до лінії талії на фігурі ззаду), см;

Вп.п - висота передньої пройми (додаткова розмірна ознака - відстань від плечової точки до лінії талії на фігурі спереду),см. Прийнято вважати боковий баланс задовільним, якщо дб1 = дп.з .

Оцінка бокового балансу (дб2) за другим способом здійснюється при накладанні деталі переду на деталь спинки із закритими плечовою та нагрудною виточками (переведеними у інші місця). В конструкціях розмірів 88 ч 96 дб2 = 0ч1,0 та зростає із збільшенням розміру. Це означає те, що кут нахилу лінії плеча переду не може бути меншим від кута нахилу лінії плеча спинки. Якщо дб2 <0, то необхідно внести зміни у конструкцію.

Виміряти довжину контурних ліній деталей, які будуть з'єднуватись під час зборки. Вони повинні мати однакову довжину або відрізнятися на величину передбаченої прибавки на посадку. Перевірити відповідність довжин наступних ліній:

* ліній сторін виточок, а саме, плечової, нагрудної, ліктьової;

* ліній плеча деталей спинки і переду при закритих виточках;

* передню і ліктьову лінії рукава.

У випадку невідповідності довжини ліній необхідно внести зміни у креслення деталей.

Перевірити спряження наступних ліній за допомогою кальки:

* лінії плеча спинки при закритій плечовій виточці, яка має бути прямою лінією;

* лінії плеча переду при закритій нагрудній виточці, яка має бути прямою лінією;

* ліктьової лінії рукава при закритій ліктьовій виточці.

У випадку відсутності спряження, використовуючи лекало із закономірними кривими, оформити спряжені лінії на кальці, вирізати по них шаблони,за допомогою яких оформити нові лінії деталей на кресленні.

2.4 Розробка первинного креслення деталей базової моделі

Конструктивне моделювання починають, як правило, з уточнення ширини основи по лінії грудей та перерозподілу композиційного припуску між ділянками конструкції: спинки, пройми, переду.

Після уточнення основи приступають до переносу з рисунка на креслення або лекала інших модельних особливостей.

Прийоми конструктивного моделювання першого виду: прості перетворення цього виду здійснюються при збереженні конфігурації основних контурних ліній базової конструкції та силуету одягу. До них відносяться: перенос виточки в різних напрямках, проектування складок, додаткові членування деталей, розробка модельних змін деталей коміру, лацкана, борту, дрібних деталей. Простий перенос виточки може виконуватись на різних деталях одягу (спинках, пілочках, рукавах, частинах спідниць та брюк) шляхом розрізання лекал по новому напрямку, закриттям попередньої виточки та одночасним розкриттям нової виточки.

Прийоми конструктивного моделювання другого виду: основними прийомами зміни силуету основи є: паралельне та конічне розширення та завуження різних деталей на різних рівнях, розробка драпіровок та підрізів. Паралельне розширення використовують переважно для проектування зборок та м'яких складок на деталях. Для цього перетворена деталь з нанесеними на неї горизонтальними конструктивними лініями розсікається на декілька полосок, які роздвигаються на запроектовану величину. Конічне розширення деталей одягу в залежності від силуету моделі може починатися на любому рівні: лінії плеча, грудей, талії, стегон, колін та нижче.

Прийоми конструктивного моделювання третього виду: сутність перетворення базової конструкції одягу із вшивними рукавами в конструкцію одягу іншого покрою (реглан, суцільнокроєний, комбінований) заключається в приєднанні деталей рукава до деталей пілочки та спинки. При проектуванні виробу покрою реглан можна, навпаки, приєднати верхні ділянки пілочки та спинки, які відсічені лінією пройми реглан, до окату рукава [2].

Первинне креслення деталей базової моделі згідно ескізу було одержано, використовуючи креслення базової конструкції та прийоми конструктивного моделювання першого та другого виду до деталей БК [3].

В процесі моделювання першого і другого виду були виконані наступні перетворення: членування по лінії талії та відрізних кокеток пілочки та спинки, моделювання бантових складок на кокетках пілочки та спинки.

2.5 Виготовлення базової моделі сукні жіночої з основного матеріалу

Послідовність виготовлення виробу можна умовно поділити на наступні стадії: підготовка виробу до примірки; проведення примірки та уточнення деталей виробу; обробка та монтаж деталей виробу; остаточна обробка та здача готового виробу заказнику.

Підготовка виробу до примірки проводиться в такій послідовності: перевірка крою та ознайомлення з моделлю; прокладання копіювальних стібків на деталях виробу по лініям швів та конструктивним лініям; зметування виточок, швів, складок на пілочках, спинці та рукавах; зметування виточок, швів, складок, які не змінюються при примірці; ВТО деталей, які створюють форму виробу та її окремих елементів.

Основними етапами примірки виробу є: уточнення його посадки на фігурі; уточнення форми та пропорцій виробу з урахуванням індивідуальних особливостей фігури; уточнення форми, розмірів і положення декоративних деталей виробу; виявлення технологічних дефектів виробу.

Примірку та уточнення жіночих виробів виконують по правій стороні, чоловічих - по лівій.

Якщо виріб має правильну посадку на фігурі, лінії середини пілочок, спинки та бокових швів мають вертикальне положення. При цьому не повинно бути ніяких заломів та перекосів. Нитки основи та утка на деталях повинні зберігати напрямок, який заданий моделлю. під час примірки перш за все уточнюють передньо-задній та боковий баланс виробу, форму та довжину рукава. У випадку неточності балансу потрібне уточнення плечових швів та положення вищої точки плечового шва та горловини [16].

Неправильна посадка виробу на фігурі заключається в невірному роз- положенні бортів пілочки, в завуженні або розширенні пілочок та спинки в плечовій частині, в області пройми, талії, стегон та низу.

Булавки при наколюванні розташовують поперек плечового шва. У виробах, які прилягають до фігури, перевіряють чи відповідає лінія талії фігури лінії талі виробу.

Проведення першої примірки. Зметаний макет надягають на фігуру, якщо передбачені моделлю накладають плечові накладки, суміщають лінії середини переду, правої та лівої пілочки, сколюють, фіксуючи лінію грудей, талії та стегон. Надягнутий на фігурі виріб звіряють із задумом, перевіряють відповідність форми та силуету, співвідношення окремих частин, посадку на фігурі, розташування швів, виточок, уточнюють розхил виточок. Якщо виріб має дефекти, то їх усувають за допомогою булавок, мила, крейди. Визначають місце розташування дрібних деталей.

Підготовка виробу до другої примірки. По уточнених лекалах деталі перекроюють. По нових лініях прокладають копіювальний шов і розрізають, виріб зметують. Якщо виріб з коміром, то він має бути вметаним на другу примірку. Мають бути заготовлені дрібні деталі для уточнення їх розмірів та місце розташування. Можуть бути вже прострочені шви, в яких автори впевнені.

Проведення другої примірки: аналогічна першій, але мають бути зібрані всі деталі та розміщення положення ґудзиків. Якщо у виріб вносяться зміни, то все повторюється, як після першої примірки.

У макеті сукні було виправлено такі дефекти. Збільшено ширину горловини та ширину плеча у зв'язку з невідповідністю типової розмірної ознаки до моєї фігури. А також зменшено кут нахилу плеча (табл.. 2.5.1)

В кінцевому результаті обрана блузка відповідає ескізу, утримує всі деталі, стандартні припуски на шви на підгин.

Остаточне креслення моделі, виконане на первинному кресленні з відміченими лініями внесених змін за результатами роботи над моделлю [11].



Таблиця 2.5.1 - Аналіз дефектів сукні жіночої. Розмір 170-88-96

Опис дефекту	Зображення зовнішнього виду дефекту	Причина виникнення дефекту	Спосіб усунення дефекту	Схема усунення дефекту
Вузька горловина		Невідповідність розмірної ознаки глибини горловини до моєї фігури	Поглибити горловину
Недостатня ширина плеча		Невідповідність розмірної ознаки ширини плеча до моєї фігури	Збільшити величину прибавки до плеча
Завеликий кут нахилу плеча		Особливість фігури прямі плечі	Зменшити кут нахилу плеча

Таблиця 2.5.2 - Технічна характеристика базової моделі сукні жіночої. Розмір 170-88-96

Позначення виміру на рисунку	Найменування та умовне позначення, вимір	Формула, розрахунок, см	Примітки
1	Довжина	Двир = Дтс + Дтк+Пдтс=100	Пдтс - за бажанням
2	Ширина по лінії грудей	Шл.г= СгІІІ + Пг=48	Пг = 4
3	Ширина по лінії талії	Шл.т = Ст + Пт=35,2	Пт = 2
4	Ширина по лінії стегон	Шл.ст = Сб+Пб=50	Пб =2
5	Довжина лінії плеча	Дл.пл = Шп ± Пшп=13,3
6	Довжина рукава	Друк = Друк.зап ± Пд.р.з=62	Пдр = 2
7	Ширина рукава	Шрук = (Оп + Поп)/2 =16,1	Поп = 5
8	Ѕ ширини спинки	Ѕ Шсп= Шс + Пс =18	Пс = 1,2
9	Ѕ ширини переду	Ѕ Шп = Шг + Пг =17,5	Пп = 0,8
10	Ширина рукава по лінії низу	Шрук.н = (Озап + Поз)/2 =11	Поз = 2

2.6 Розробка технічного опису на базову модель

Проектування нової моделі завершується розробкою проектно-конструкторстької документації. В даному проекті документація на модель складається з остаточних лекал базової моделі на базовий розмір типової фігури та технічного опису.

До технічного опису додаються остаточні лекала на модель.

Лекала - еталони - це технічний документ який призначений виконувати конструкцію та розміри деталей , технічні умови та їх технологію для розробки лекал - еталонів є комплект остаточних лекал. Лекала еталони розробляються на основі деталі з матеріалу [ 16, 17]

Висновки до розділу

При розробці моделей одягу було застосовано метод типового проектування. Метод базується на типізації попередньої конструкції та їх елементів. Суть методу полягає в тому, що для розробки нових моделей використовують базові конструкції, базові моделі, які з новими моделями одягу являються вихідними конструкціями.

В цьому розділі було створено базову модель за вихідними даними та відповідно до обраного виду одягу, розроблено первинні креслення деталей базової конструкції за обраною методикою. А також було виконано моделювання I та II виду, що дало змогу розробити базову модель сукні жіночої, а також і проведення оцінки аналізу базової конструкції БМ - вихідна конструкція для моделей-модифікацій.

3. РОЗРОБКА МОДЕЛЕЙ-МОДИФІКАЦІЙ БАЗОВОЇ МОДЕЛІ СУКНІ ЖІНОЧОЇ

При типовому проектуванні одягу в процесі розробки нових моделей до деталей вихідних конструкцій (ВК) застосовують три типи перетворень:

- без зміни силуетної форми ВК;

- зі зміною силуетної форми ВК;

- перетворення базової конструкції з вшивними рукавами у базові конструкції похідних покроїв (реглану, суцільно кроєного та їх модифікацій тощо).

Отримання базових конструкцій похідних покроїв здійснюється двома способами: розрахунково-графічним або способом шаблонів.

До перетворень, що не змінюють силуетної форми ВК, відносяться прийоми конструктивного моделювання першого виду:

- просте переведення виточки;

- додаткові членування деталі;

- переведення виточки у лінію членування, що проходить через вершину виточки;

- переведення виточки у лінію членування, що не проходить через вершину виточки;

- переведення виточки у складки;

- переведення виточки у зборку;

- проектування склади по лінії симетрії деталі;

- зміна форми ліній країв деталей (коміра, кишені, лінії низу тощо).

До перетворень, що змінюють силуетну форму ВК, відносяться прийоми конструктивного моделювання другого виду:

- паралельне розширення (звуження) деталі;

- конічне розширення (звуження) деталі.

Застосування перелічених прийомів конструктивного моделювання до деталей вихідних конструкцій дає можливість отримання нових моделей складних форм, у тому числі з драпіруванням. Конструкція нової моделі, розробленої із застосуванням прийомів конструктивного моделювання, має забезпечувати якісну посадку виробу на фігурі людини. Такий результат досягається дотриманням основних принципів конструктивного моделювання:

- використання перевіреної якісної вихідної конструкції;

- збереження монтажних зв'язків між суміжними деталями (монтажних позначок) по змінених і нових лініях членування;

- збереження або обґрунтована зміна балансової характеристики конструкції.

Для даної сукні було застосовано перетворення без зміни силуетної форми базової конструкції, моделювання першого та другого виду. А саме додаткові членування деталі, переведення виточки у лінію членування, що проходить через вершину виточки, проектування склади по лінії симетрії деталі та конічне розширення.

3.1 Розробка ескізів моделей-модифікацій

Після аналізу інформації, поданої у розділах 1.1, 1.2 та 1.3, було розроблено ряд ескізів моделей-модифікацій суконь жіночих, які спроектовані на основі БК із застосуванням прийомів конструктивного моделювання І та ІІ видів. Для обраного виду одягу (суконь жіночих) було розроблено 5 ескізів. Серед матеріалів для моделей-модифікацій перевага надалась тканинам плательного та костюмного асортименту широкої гамми кольорів.

3.2 Розробка первинних креслень деталей модифікацій

Первинні креслення деталей моделей-модифікацій, що представлені в ескізах, було одержано в результаті застосування прийомів конструктивного моделювання І та ІІ видів до БК.

Конструктивне моделювання І виду містить в собі перетворення деталей конструкції без зміни їх розмірів та силуетної форми. Це переведення виточок, проектування складок по лінії симетрії деталі, проектування зборок, додаткових членувань у вигляді рельєфів, підрізів тощо. Прийоми конструктивного моделювання ІІ виду включають перетворення деталей з метою зміни габаритів і силуетної форми. Це проектування складок, драпіровок за допомогою паралельного та конічного розширення чи завуження деталей конструкції . паралельного та конічного розширення чи завуження деталей конструкції.

Із застосуванням зменшених деталей креслення БК (у масштабі 1:4), ескізів моделей-модифікацій, прийомів конструктивного моделювання першого та другого видів було розроблено схеми конструктивного моделювання деталей моделей модифікацій.

За узгодженими схемами було розроблено первинні креслення деталей моделей-модифікацій на копіях деталей БК.



ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результатом даного курсового проекту стала розробка п'яти моделей-модифікацій на основі базової конструкції та з врахуванням сучасного напрямку моди. У процесі моделювання було використано прийоми конструктивного моделювання першого і другого видів.

Серед маеріалів для виготовлення суконь перевага надалась тканинам плательного та костюмного асортименту. Саме ця тканини завдяки своїм властивостям створює відчуття легкості, витонченості. Кольорова гамма може бути будь-яка.

Оскільки базова конструкція розроблялась на конкретний розмір 170-88-96, при побудові були враховані усі особливості даного типу фігури, а по завершенню - детально перевірені усі спряження і балансові характеристики, виготовлено макет на БК, проаналізовано та усунуто дефекти. З п'яти представлених моделей було обрано одну, виконано на неї макет та проаналізовано її посадку на фігурі.

Отже, можна заробити висновок, що проаналізувавши жіночу фігуру даного розміру, обравши відповідно найбільш вдалу методику до побудови базової конструкції, ознайомившись з напрямками моди, застосувавши відповідні прийоми конструктивного моделювання з врахуванням властивостей матеріалів, що були обрані, дотримуючись технології виготовлення, було створено жіночу сукню, яка відповідає усім вимогам якості та потребам даного типу споживача

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Шершнева Л. П., Рогова А. П. Проектирование и производство женского платья. М. Легпромбытиздат, 1983. - 223 с.

2. Дунаевская Т. Н., Коблякова Е. Б., Ивлева Г. С. Размерная типология с основами анатомии и морфологии человека. М., 1980. - 216 с.

3. Шершнева Л.П. Конструирование женских платьев. М.: Легпромбытиздат, 1991. - 256с.

4. Шершнева Л.П. Конструирование женской одежды на типовые и нетиповые фигуры. М.: Легкая индустрия, 1980. - 232с.

5. ГОСТ 4103 - 82 Швейні вироби .Трикотажні, хутрові.

6. ГОСТ 17037 - 85 Вироби швейні і трикотажні. Терміни і визначення.

7. ОСТ 17 - 326 -81 Швейні вироби. Трикотажні, хутрові. Типові фігури дівчат. Розмірні признаки для проектування одягу.

8. Козлова Т. В., Рытвинская Л. Б. Моделирование и художественное оформление женской и детской одежды. М., Легпромбытиздат, 1990. - 320 с.

9. Янчевская Е. А. Конструирование одежды. М. Легкая индустрия, 1986. - 444 с.

10. Сивак В.Г., Калініна О.К., Харламова Г.М. Легке платя. К.: Час, 1992. - 256с.

11. Агошков Л.А., Петрик М.М., Кисленко И.А. Конструирование верхней женской одежды. К.: КНУТД, 2004. -163с.

12. Труханова А.Т. Справочник молодого швейника. М.: Высш. шк., 1985. - 319с.

13. Единая методика конструирования одежды СЭВ (ЕМКО СЭВ). Базовые конструкции женской одежды. Том 2. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1988. - 120с.

14. Конструирование одежды с элементами САПР /Под ред. Е.Б. Кобляковой. М.: Легпромбытиздат, 1988. - 464с.

15. Амирова Е. К., Сакулина О. В. Конструирование одежды. М.: Мастерство: Высшая школа, 2001. - 496 с.

16. Сердюкова Т.С. Конструирование легкого женского платья и белья. М., Легкая индустрия, 1968.- 390с.

17. Славінська А.Л. Побудова лекал деталей одягу різного асортименту. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів 2-ге видання, виправлене і доповнено - Хмельницький: ГУП, 2002 - 142с

18. Інтернет сайти

19. Розробка первинних креслень деталей типових конструкцій виробів різного асортименту: методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисциплін «Основи проектування виробів» для студентів напряму 6.051602 - Технологія виробів легкої промисловості, спеціальності «Конструювання та технології швейних виробів» денної та заочної форм навчання / упор.: К.Л. Пашкевич, Т.О. Полька - К.: КНУТД, 2014. -58 с.

Размещено на Allbest.ru

...