Технологічне обладнання очисних споруд стічних вод для авіаційного ремонтного заводу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Інститут екологічної безпеки

Кафедра екології

Домашня робота

Технологічне обладнання очисних споруд стічних вод для авіаційного ремонтного заводу

Виконала:

студентка 501 групи ІЕБ

Вінтоняк Ю.Д.

Перевірила:

професор кафедри екології

Матвєєва О.Л.

Київ 2016



Зміст

Вступ

1. Забруднення водних об'єктів на авіаційному ремонтному заводі

2. Основні способи очищення стічних вод

2.1 Механічне очищення стічних вод

2.2 Фізичне очищення стічних вод

2.3 Фізико-механічні способи очищення стічних вод базуються на флотації, мембранних технологіях очищення та азотропному відгоні

2.4 Хімічне очищення стічних вод

2.5 Фізико-хімічне очищення стічних вод

2.6 Біологічне очищення стічних вод

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

У сучасних умовах водойми, які знаходяться в зоні впливу авіаційної галузі, перебувають під інтенсивним техногенним впливом, який супроводжується зміною гідрогеологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режимів.

До водних об'єктів, які підлягають впливу авіатранспортних процесів, разом із стічними водами надходять: мінеральні суміші, феноли, важкі метали, хімічні суміші для миття літаків, мінеральні масла, розчинені органічні домішки та азотовмісні речовини. Але до основних важкоокиснюваних органічних речовин-забруднювачів водойм поблизу авіапідприємств відноситься нафта і нафтопродукти. Тому оцінка та вдосконалення роботи очисних споруд авіапідприємств, які скидають свої стічні води у поверхневі води, є досить актуальною проблемою, оскільки якість поверхневих вод прямо залежить від ефективності їх роботи.



1. Забруднення водних об'єктів на авіаційному ремонтному заводі

Стічні води в авіаційній галузі є кількох видів:

- виробничі (утворюються при використанні води для технологічних потреб);

- побутові (санвузли, душові, їдальні і т.п.);

- атмосферні (змив забруднюючих речовин дощовими і талими водами);

- суспензії (пісок, мул), паливно-мастильні матеріали.

Таблиця 1.1 - Основні види стоку та домішок, що виділяються у ливарних цехах

Вид стоку	Основні домішки	Концентрація,	Температура, °С
Мокре газоочищення	мілко дисперсні мінеральні суспензії, окалина	2-5	60-65
Гідровибивання виливок та регенерація суміші	пісок, глина, окалина, органічні речовини	0,05-16	20-30

На ковальсько-пресових цехах основними джерела забруднення є стоки від охолодження обладнання та поковок, що складаються з завислих речовини мінеральної природи (пісок, глина) - концентрація 0,1-0,2 ; окалина - 5-8 ; масла - 10-15 Температура цих вод близько 40°С.

До основних стоків термічних цехів належать: промивні розчини (окалина, масла, луги - 0,01-0,03 ; температура вод 50-60°С); відпрацьовані розчини гартівних ванн (зважені речовини мінерального походження, важкі метали, масла, ціаніди). Концентрація розчинених домішок - 0,001-0,05 ; суспензії до 0,25 ; температура - 30-40°С.

Гальванічні цехи - одні з найбільш великих джерел утворення стічних вод в авіабудуванні. Основними забрудниками стічних вод гальванічних цехів є іони важких металів, неорганічних кислот та лугів, ціаніди, поверхнево-активні речовини.

Забруднювачі, шо утворюються в процесі знежирення поверхонь, визначаються типами використовуваних розчинників, в якості яких найбільш широко використовуються розчини лугів, хлорорганічні розчинники та фреони.

Таблиця 1.2 - Джерела утворення найбільш токсичних і масових стічних вод.

Вид стоку	Основні домішки	Концентрація,	Температура, °С
Відпрацьовані травильні розчини	зважені речовини	10-20	25-30
	емульсії мінеральних масел	до 10
	луги	20-30
	кислоти	30-50
Промислові води після травлення	суспензії	0,4	25-30
	мінеральні масла	0,05-0,1
	луги	0,02-0,2
	кислоти	0,02-0,2
Промивні води після хромування	хромати	0,005-0,2	20-30
Відпрацьовані електроліти	важкі метали	до 10	20-25
	кислоти	0,04-20
	луги	0,02-30
	масла	0,02-0,03
	ціаніди	10-100

Цехи механічної обробки. Відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини. Зважені частки - до 1 , сода - 5-10 , масла - 0,5-2 [8].



2. Основні способи очищення стічних вод

Попередження забруднення виробничих стічних вод на промислових підприємствах може бути забезпечене організаційними та технічними заходами [1].

Організаційні заходи зводяться до попередження спуску стічних вод у водоймища без очищення. Технічні заходи передбачають очищення стічних вод різними способами, їхнє повторне використання для технічних потреб і поливання, створення оборотних і замкнених систем водокористування, вдосконалення технологічних процесів на промислових підприємствах з метою зменшення кількості забруднень у стічних водах, перехід на безвідходні та маловідходні технології, скорочення забруднення територій паливно-мастильними та лакофарбовими матеріалами, мінеральними та органічними добривами, тирсою та іншими виробничими відходами, які зі зливними стоками можуть потрапляти* у водоймища.

Очищення виробничих стічних вод на промислових підприємствах може здійснюватися за такими напрямками [1]:

- очищення стічних вод на заводських очисних спорудах;

- очищення стічних вод після забруднення на заводських, а потім на міських очисних спорудах з подальшим спуском у водоймища;

- безперервне очищення виробничих стічних вод і розчинів на локальних очисних спорудах протягом визначеного часу, після чого вони потрапляють в обіг, і лише після з'ясування неможливості регенерації усереднюються і передаються на заводські очисні споруди та утилізуються.

Основні способи очищення виробничих стічних вод поділяються на: механічні, фізичні, фізико-механічні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні та комплексні (рис 2.1) [1].



Рис. 2.1. Класифікація способів очищення стічних вод

Механічні способи переважно застосовують для очищення стічних вод від твердих частинок і масляних забруднень. Вибір схеми очищення води від таких речовин залежить від виду, кількості забруднень і необхідного ступеня очищення.

Фізичні способи очищення становлять основу термічного очищення, яке застосовується для знешкодження мінералізованих стічних вод.

Хімічні способи застосовують самостійно перед подаванням стічних вод у систему оборотного водопостачання, перед спусканням їх у водоймища або міську каналізаційну мережу. В деяких випадках хімічне очищення доцільно проводити перед біологічним очищенням. Фізико-механічні й фізико-хімічні способи широко застосовуються для очищення стічних вод на машинобудівних, деревообробних, целюлозно-паперових підприємствах, а також на заводах ДСП, ДВП, де спостерігається велика кількість забруднювачів.

Біологічне очищення - це досить поширений спосіб очищення стічних вод від багатьох органічних і деяких неорганічних речовин, що викидаються підприємствами харчової, целюлозно-паперової, меблевої промисловостей.



2.1 Механічне очищення стічних вод

Механічне очищення застосовують для вилучення із стічних вод нерозчинених мінеральних та органічних домішок з метою підготовлення до біологічного, фізико-хімічного або іншого методу очищення. Механічне очищення є попереднім, рідше - кінцевим етапом очищення стічних вод.

Проціджування як різновид механічного очищення призначене в основному для вилучення зі стічних вод крупних твердих нерозчинених частинок розміром до 25 мм, а також дрібних волокнистих частинок, які при подальшому обробленні стоків є перешкодою для нормальної роботи очисного обладнання. Стічні води проціджують через решітки (рис. 5.2). Решітки з металевих прутів (стрижнів), розташованих на відстані 5-25 мм, встановлюють у колекторах очисних споруд вертикально або під кутом 60- 75° до горизонту, їх розраховують на максимальний притік стічних вод або на пропускну здатність очисної станції.

Рис. 2.1.1. Основні види решіток з різними способами закріплення відносно потоку води: а - заднє закріплення; б - переднє закріплення; в - вертикальне закріплення; 1 - решітка; 2 - скребковий ланцюг; 3 - граблі

На рис. 2.1.1 наведена схема решітки типу РМУ, з якої відходи твердих частинок забираються граблями 2, шарнірно з'єднаними з кареткою 10. Зворотно-поступальний рух граблів забезпечується двома сталевими канатами 12, що намотуються на барабан 9. За допомогою скидача 4 відходи скидаються у відкидний жолоб 3. Забруднена стічна вода підводиться до механічних решіток прямокутними каналами. Для видалення дрібніших зважених частинок застосовують сита двох типів: барабанні й дискові. Перші - сітчасті барабани з отворами 0,5-10 мм. При обертанні барабана стічна вода фільтрується через його зовнішню або внутрішню поверхні залежно від подачі води. Затримані домішки змиваються з сітки водою й відводяться в жолоб. Продуктивність сита залежить від діаметра барабана, його довжини та властивостей домішок. Сита широко застосовують у целюлозно-паперовій промисловості, а також при виробництві деревоволокнистих плит. Відстоювання - процес осідання твердих частинок у рідині. Можливе вільне осідання частинок, що не злипаються, та осідання частинок, схильних до злипання (коагуляції). Закономірності вільного осідання частинок зберігаються при їхній масовій концентрації не більше 2,6 кг/м³.

Рис. 2.1.2. Схема механічної уніфікованої решітки типу РМУ: 1 - решітка; 2 - граблі; 3 - жолоб відкидний; 4 - скидач; б - електропривід; 6 верхня траверса; 7 - кінцевий вимикач; 8 - блок перемикання; 9 - барабан вантажний; 10 - каретка; 11 - упор каретки; 12 - металевий канат

Для очищення стічних вод відстоюванням використовують пісковловлювач (рис. 2.1.3., а, б) та відстійники (рис. 2.1.3, в).

Стічна вода, що надходить у пісковловлювач 2 через вхідний патрубок і, рухається прямолінійно, а тверді частинки осідають, накопичуючись у шлакозбірнику 3 і на дні пісковловлювача.

Очищена вода через вихідний патрубок 4 спрямовується для по виробничих стічних вод від нафтопродуктів (бензину, мастил), смол, жирів та ін.

Рис. 2.1.3. Основні схеми установок для очищення стічних вод від твердих домішок: а - пісковловлювач; б - верований пісковловлювач; в - відстійник; г - гідроциклондальшого оброблення. Осад із пісковловлювача видаляють щодобово.

2.2 Фізичне очищення стічних вод

До фізичних способів очищення стічних вод належать насамперед випарювання, виморожування та ін. При цьому вирішальним фактором є температура. Тому такі способи очищення в інженерній практиці часто називають термічними.

Ці способи застосовують для очищення мінералізованих стічних вод, виділення з них солей та отримання умовно чистої води для кільцевого водопостачання.

Процес розділення мінеральних речовин і води відбувається у два етапи: концентрування і виділення сухих речовин. Очищену воду з мінералізованих стічних вод отримують у випарювальних, виморожувальних (вакуумних) і кристалогідратних установках . Вибір способу очищення залежить від складу, концентрації, об'єму стічних вод, їхньої корозійної активності й необхідного ступеня очищення.

Для випарювання стічних вод, що виділяються при виробництві синтетичних смол, лаків, фарб, реактивів та ін., широко застосовують випарювальні установки з контактними апаратами. У них відбувається безпосередній контакт між теплоносіями і стічною водою. Для нагрівання води використовують газоподібні, рідкі та тверді теплоносії.

Випарювальні установки бувають одноступеневими й багатоступеневими. На практиці широко застосовують одноступеневі адіабатні випарювальні установки (рис. 2.2.1).

Рис. 2.2.1. Схема одноступеневої адіабатної випарювальної установки: 1 - камера випарювання; 2 - конденсатор; 3 - підставка; 4 - підігрівай

Цю установку називають установкою миттєвого випарювання. Вона працює за таким принципом. Стічна вода насосом подається в конденсатор 2, де попередньо нагрівається водяною парою. Далі вода подається у підігрівач 4, з якого потрапляє в камеру випарювання 1. З цієї камери розчинник насосом подається частково на рециркуляцію і частково на подальше випарювання. Дистилат, що стік на підставку 3, насосом подається споживачу.

Схема установки для концентрування розчинів виморожуванням наведена на рис. 2.2.2.

Для очищення стічних вод часто застосовують кристалогідратні установки (рис. 2.2.3). Кристалогідратний процес полягає в концентруванні стічної води з гідроутворювальним агентом (пропаном, хлором, фреоном, вуглекислим газом та ін.) та утворенні кристалогідратів. При переході молекул води в кристалогідрати концентрація розчинених речовин у воді підвищується. При таненні кристалів утворюється вода, з якої виділяється пара гідро-утворювального агента. Процес гідроутворення може протікати при температурі, нижчій та вищій від температури навколишнього середовища. У першому випадку необхідно застосувати холодильні установки, в другому - не потрібно.

Рис. 2.2.2. Схема установки концентрування розчинів виморожуванням під вакуумом: 1 - промивна колонка; 2 - конденсатор-розпилювач; 3 - допоміжна холодильна установка; 4 - конденсатор; 5 - кристалізатор; 6 - теплообмінник

Подаються теплоносій та гідроутворювальна речовина. Теплоносій є розчинником для гідратуючої речовини. У камері забезпечується безпосередній контакт стічної води й теплоносія, внаслідок чого утворюються тверді гідрати.

Насичена хімічними речовинами стічна вода відводиться з камери, а теплоносій з гідратами надходить до камери розмороження 2, де відбувається руйнування кристалогідратів за допомогою тепла, що виділяється у процесі утворення гідратів. З камери 2 чиста вода, теплоносій та гідроутворювальна речовина потрапляють у сепаратор 1, де розділяються. Чиста вода відводиться за межі установки, а теплоносій і пара гідроутворювальної речовини надходять до конденсатора 5, де пара цієї речовини конденсується, після чого з теплоносієм спрямовується в камеру 3 для повторного використання.

Як теплоносій використовують метан, пропан та інші гази.

Рис. 2.2.3. Схема установки для очищення стічної води методом гідратоутворення: 1 - сепаратор; 2 - камера танення; 3 - камера гідратоутворення; 4 - ємність; б - конденсатор

Із фізичних методів очищення стічних вод найбільш ефективним й універсальним є вогневий метод. Суть його полягає в розпиленні стічних вод безпосередньо в топкових газах, нагрітих до температури 900-1000 °С. При цьому вода повністю випаровується, а органічні суміші згоряють. Мінеральні речовини, що є у воді, утворюють тверді або розплавлені частинки, які пізніше вловлюються. Цей метод широко застосовується для очищення стічних вод, забруднених високотоксичними органічними речовинами - відходами лакофарбових матеріалів, які часто використовуються у технологічних процесах деревообробних підприємств та ін.

2.3 Фізико-механічні способи очищення стічних вод базуються на флотації, мембранних технологіях очищення та азотропному відгоні

Флотація - найбільш поширений спосіб очищення стічних вод целюлозно-паперових і деревообробних підприємств. Флотацію успішно використовують для очищення стічних вод від маслопродуктів та інших легкоспливаючих речовин, що застосовуються в різних галузях промисловості.Флотація - це процес молекулярного прилипання частинок забруднювальних речовин до поверхні розподілу двох фаз: вода - повітря, вода - тверда речовина. Процес очищення стічних вод від легкоспливаючих речовин (розчинників, нафтопродуктів та ін.), волокнистих матеріалів за допомогою флотації полягає в утворенні системи "частинки забруднень - бульбашки повітря", які спливають на поверхню та утилізуються.

Ефект розділення флотацією залежить від розміру й кількості бульбашок повітря. Дослідами встановлено, що оптимальним слід вважати розмір бульбашок 15-30 мкм. При цьому необхідний високий ступінь насичення води повітряними бульбашками. Питома витрата повітря знижується з підвищенням концентрації домішок, оскільки збільшується ймовірність зіткнення і прилипання частинок забруднювальних речовин до повітряних бульбашок. Важливе значення має стабілізація розмірів бульбашок у процесі флотації. Для цього у воду вводять різні піноутворювачі, що зменшують поверхневу енергію розділення фаз. До них належать: соснове масло, крезол, феноли, алкілсульфат натрію та ін.

Рис. 2.3.1 Схема напірної флотаційної установки: 1 - трубопровід для стічної вади; 2 - трубопровід для стисненого повітря; 3 - кришка; 4 - відцентровий вентилятор; 5 - пінозбирач; 6 - трубопровід для піни; 7 - водоприймач; 8 - трубопровід для відведення води; 9 - перегородка; 10 - флотатор; 11 - насадки

Ефект флотації з подачею повітря через пористі матеріали залежить від величини отворів у пористому матеріалі, тиску повітря, витрати повітря, тривалості флотації, рівня води у флотаторі. Досліди підтверджують, що розмір отворів у пористому матеріалі повинен становити від 4 до 20 мкм, тиск повітря - 0,1-0,2 МПа, витрати повітря - 40*-70 м³/(м8 х год), тривалість флотації - 20-30 хв, рівень води в камері до флотації 1,5-2,0 м.

Крім флотації з механічним диспергуванням повітря, на підприємствах також застосовуються хімічна та біологічна флотації.

На рис. 2.3.2. наведена схема фторвуглецевої іонообмінної мембрани. Заштриховані частини мембрани відображають основний фторвуглецевий полімерний ланцюг, на якому кільцями позначені гідратовані іоннообмінні канали для перенесення іонів і молекул води при високому вмісті вологи у мембрані.

Рис. 2.3.2. Схема фторвуглецевої іонообмінної мембрани: Ъх - ширина мікропори між двома основними фторвуглецевими полімерними ланцюгами; Ь2 - довжина прямолінійної дільниці мікропори; Іх - віддаль гідратованої іонообмінної групи від основного полімерного ланцюга; Іг, 13 - ширина заповнення водою мікропори при високому вмісті вологи у мембрані

2.4 Хімічне очищення стічних вод

Хімічне очищення стічних вод здійснюють переважно трьома способами: нейтралізацією, окисленням і відновленням.

Нейтралізацію проводять для доведення рН січних вод до 6,5-8,5, тобто близького до нейтрального. Отже, нейтралізувати потрібно стічні води з рН < 6,5 (з кислою реакцією середовища) і з рН > 8,5 (з лужною реакцією середовища). Нейтралізацію здійснюють змішуванням кислот стічних вод з лугами додаванням реагентів або фільтруванням через нейтралізуючі матеріали.

На рис. 2.4.1, а наведена схема доломітового фільтра-нейтралізатора. У ньому проводиться нейтралізація кислих стічних вод, забруднених соляною, сірчаною або азотною кислотами фільтруванням через шар доломіту.

При цьому протікає така хімічна реакція:

Рис. 2.4.1. Основні види обладнання для хімічного очищення стічних вод: а - вертикальний доломітовий фільтр-нейтралізатор: 1 - подавання кислих стічних вод; 2 - приймальна камера; З-доломітовий фільтр; 4 - гравій; 5 - дренаж; 6 - випуск нейтралізованих стічних вод; б - контактна камера озонування стічних вод: І - подавання стічних вод; 2,6 - камера озонування; 3 - введення озону; 4 - металокерамічні розпилювальні труби; 6 - вивід стічних вод; в - камера електролітичного знешкодження (анодного окислення): 1 - напівпроникна перегородка; 2 - анод; 3 - катод



2.5 Фізико-хімічне очищення стічних вод

Цей спосіб включає такі методи очищення стічних вод: коагуляцію, сорбцію, адсорбцію, дезодорацію, екстракцію та ін.

Рис. 2.5.1. Схема адсорбційних установок: а - з послідовним введенням адсорбенту: 1 - змішувачі; 2 - відстійники; б - з протитічним введенням адсорбенту: 1 - змішувачі; 2 - відстійники; 3 - приймачі; 4 - насоси

На рис. 2.5.2 наведена схема дезодораційної установки. Вилучення речовин з неприємним запахом здійснюється в тарілчастій колонці ковпакового типу.

Стічна вода розтікається, утворюючи плівки на тарілках, які контактують з продутою перегрітою водяною парою. Потім водяна пара з виділеними забруднювальними речовинами надходить до насадкової колонки 2, що зрошується розчином лугу.



Рис. 2.5.2. Схема дезодораційної установки для очищення стічних вод: 1 - тарілчаста колонка; 2 - насадкова колонка

очищення вода стічний авіаційний

На рис. 2.5.3 наведена схема багатоступеневої протитічної екстракційної установки. Ця установка має вигляд батареї змішувачів і відстійників. На кожному ступені застосовується змішувач води з екстрагентом і відстійник.

Рис. 2.5.3 Схема багатоступеневої екстракційної установки: 1-3 змішувачі; Г-3' - відстійники

Установка працює таким чином. Свіжий екстрагент і стічна вода надходять з протилежних сторін. На першому ступені стічна вода з незначним вмістом домішок перемішується із свіжим екстрагентом, а на останньому ступені стічна вода, що виходить, змішується з екстрагентом, який уже містить значну кількість вилученої речовини. Такий рух потоків сприяє значній рушійній силі процесу екстракції та ефективному очищенню стічних вод.



2.6 Біологічне очищення стічних вод

Біологічне очищення - один із методів очищення стічних вод від багатьох органічних і деяких неорганічних. За характером цей метод аналогічний природним процесам, наприклад, біологічному очищенню організмів (біоценозу), до складу яких входить багато різних бактерій (простих і високоорганізованих), пов'язаних між собою в єдиний комплекс складними взаємовідносинами (метабіозу, симбіозу та антагонізму). Основну роль у цьому комплексі відіграють бактерії, число яких знаходиться в межах від 10е до 10м клітинок в одному грамі сухої біомаси. Число родів бактерій може досягати 5-10, а число видів - кілька десятків і навіть сотень.

Рис. 2.6.1. Основні види завантажувальних елементів біофільтрів: а - кільця; б - сідло; в - порожнисті циліндри з отворами; г - жорсткий блоковий елемент; д - м'який елемент

В аеротенку коміркового типу суміш з першого відсіку перетікає в другий, із другого - в третій тощо. У кожному відсіку здійснюється повне змішування намулу із забрудненою стічною водою. В аеротенках з регенераторами досягається триваліший контакт намулу із забруднювальними речовинами.



Таблиця 2.6.1. Питома швидкість окислення активним намулом деяких речовин

Рис. 2.6.2. Схема установки для біологічного очищення стічних вод із використанням аеротенків: 1 - первинний відстійник; 2 - передаератор; 3 - аеротенк; 4 - регенератор; 5 - відстійник



Висновок

Основними джерелами забруднення стічних вод на авіапідприємствах є:

а) Нафтопродукти, спецтранспорт;

б) Спеціальні рідини обробки авіаційної техніки;

в) Технологічні рідини;

При виборі способів і технологічного обладнання для очищення стічних вод від домішок необхідно враховувати, що задані ефективність і надійність роботи будь-якого очисного пристрою забезпечується в певному діапазоні значень концентрації домішок і витрат стічної води. Більшість цехів АРЗ характеризується сталістю витрати і складу стічних вод, проте в деяких технологічних процесах мають місце короткочасні зміни, що може істотно зменшити ефективність роботи очисних пристроїв або вивести їх з ладу. Очищення стічних вод від твердих частинок в залежності від їх властивостей, концентрації та фракційного складу на АРЗ здійснюється методами проціджування, відстоювання, відділення твердих частинок в полі дії відцентрових сил і фільтрування.. Найбільш універсальним методом для глибокої доочистки стічних вод, особливо від біорезістентних і токсичних сполук (СПАР, феноли та ін.), які необхідно видаляти, є адсорбція на активованому вугіллі. Одночасно для більш повного використання сорбційної здатності активного вугілля в технологічній схемі використовується окислювально-сорбційний спосіб доочищення стічних вод. Метод полягає у введенні в воду окислювача (озону) і фільтрування через шар гранульованого вугілля.

Перспективи набуває напрямок пошуку ефективних сорбентів на основі відходів основного виробництва.



Список використаної літератури

1. Бєлов С.В. Охорона навколишнього середовища / С.В. Белов, Ф.А. Барбінов, А.Ф.Козьяков та ін. - М.: Вища школа, 2003. - С. 264.

2. Каменська А.А. Вплив виробництв обробки металів різанням машинобудівних підприємств на навколишнє середовище і способи зниження шкоди / А.А. Каменская, Р.І. Ковалова, В.М. Лабецкій; Ред. к.х.н. В.В. Бордунов. - Новосибірськ, 2002. - 102 с.

3. Новиков Ю.В. Екологія, довкілля та людина: Навчальний посібник для вузів, середніх шкіл і коледжів. - 3-е вид. / Ю.В. Новиков. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2005. - 736 с.

4. Протасов В.Ф. Екологія, здоров'я та охорона навколишнього середовища в Росії: Навчальний і довідковий посібник. / В.Ф. Протасов. - 3-е изд. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 355 с.

5. Терехов Л.Д. Дослідження технології магнітної і біологічного очищення води / Л.Д. Терехов, М.І. Коробко, Ю.М. Акімова. - Хабаровськ: ДальГУПС, 2004. - 44 с.

6. Швецов В.Н. Наукове обґрунтування та розробка ефективних інженерно-технічних рішень технологічних схем і методів розрахунку систем збору, відведення та очищення поверхневого стоку з територій міст і промислових підприємств / В.Н. Швецов, А.К. Хачатуров, Е.В. Мяснікова та ін. - М.: НДІ ВКНГ, 2003. - 133 с.

Размещено на Allbest.ru

...