Технологія обслуговування дифманометра типу 13ДД11

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Технічний коледж

Дипломна робота

на державний випускний кваліфікаційний екзамен з підготовки робітничої професії

Технологія обслуговування дифманометра типу 13ДД11

Виконав: Базилюк В.О.

Перевірив: Власюк О.В.

Рівне - 2014

Зміст

технічний дифманометр ремонт енергозберігаючий

Вступ

1. Призначення

2. Технічні данні

3. Пристрій і робота

4. Монтаж

5. Підготовка до роботи

6. Методи і засоби повірки

7. Налаштування

8. Характерні несправності та методи їх усунення

9. Охорона праці

10. Енергозберігаючі технології

11. ПАТ «Рівнеазот»

Висновок

Література



Вступ

Вданій дипломній роботі представлений прилад перетворювач виміру різниці перепаду тиску 13ДД11

Цей проект містить дійсний технічний опис та інструкції для експлуатації що містять технічні дані, опис принципу дії і його будову, а також відомості, необхідні для правильної експлуатації перетворювачів вимірювальних різниці тиску пневматичних 13ДД11 (надалі дифманометрів).

Позначення дифманометра на граничний перепад 630 кг с/м² (6300 Па) із заповненням блоку полиетилсилоксановою рідиною - шифр 001, із чутливими елементами зі сплаву 36Нхтю - шифр 01, з матеріалами фланців зі сталі 12Х18Н10Т - шифр 16.



1. Призначення

Перетворювачі вимірювальні різниці тиски пневматичні 13ДД11 призначені для роботи в системах автоматичного контролю, керування й регулювання параметрів різних технологічних процесів з метою видачі інформації у вигляді уніфікованого пневматичного вихідного сигналу про перепад тиску, витраті рідин і газів, а також рівні рідини.

Перетворювачі відповідають кліматичному виконанню В категорії розміщення 2, але для роботи при температурі навколишнього повітря від мінус 50 до плюс 50^?C і від мінус 10 до плюс 50^?C З і вологості 95% при температурі 35^?C З і більше низьких температурах без конденсації вологи.

Перетворювачі можуть працювати в запилених і вибухонебезпечних приміщеннях, в умовах вібрації із прискореннями до 10м/с² при частотах від 5 до 80 Гц в умовах дощу, інтенсивністю до 5 мм/хв. Перетворювачі забезпечують передачу вихідного сигналу по пневматичній лінії зв'язку внутрішнім діаметром 6мм довжиною від 3 до 300м.

Допускається застосування трубок із внутрішнім діаметром 4 мм для лінії зв'язку до 150 м, а також у системах, де час передачі сигналів не має значення. Тиск живлення перетворювачів 1,4±0,14 кгс/см²

Витрата повітря живлення в сталому режимі не більше 3 л/хв.

Робочий діапазон зміни вихідного пневматичного сигналу становить 0,8 кгс/ см². При зміні перепаду тиску від нуля до граничного номінального значення вихідний сигнал змінюється від 0,2 до 1,0 кгс/ см².

Середній термін служби перетворювачів не менш 8 років.

2. Технічні данні

Тиск живлення перетворювачів ( 140 ±14кПа) 1,4±0,14 кгс/см²

по ГОСТ 13053-76

Витрата повітря живлення в сталому режимі , не більше 0,003Н м³ /хв.

Робочий діапазон виміру вихідного пневматичного сигналу становить 80кПа(0,8 кгс/см²).

При зміні перепаду тиску від нуля до номінального значення вихідний сигнал змінюється від 20до 100кПа (від 0,2 до 1,0 кгс/см²).

Розрахункові значення вихідних сигналів Sр для поминальною перепаду тиску визначають по формулі.

Sp=20 (0,2) +80 (0,8)h/h_max

h -значення номінальне значення перепаду тиску в кПа (кгс/см² чи кгс/м²) h_max - граничний номінальний перепад тиску в тих же одиницях, що й h.

Межі основної погрішності, що допускає, перетворювачів, вираженої у відсотках від граничного поминального перепаду тиску або діапазону зміни вихідного сигналу, повинні відповідати ±0,6; ±1,0; ± 1,5.

Середній термін служби перетворювачів не менше 8 років ,

3. Пристрій і робота

Дифманометр являє собою перетворювач, оснований на принципі силової компенсації і складається з двомембраного вимірювального блоку з рідиним заповненням і одноважільного пневмосилового перетворювача. Принципова схема представленна на рис.1

Різниця тисків підведенна до камер " +" і" -" вимірювального блоку перетворюється в вимірювальний зусильля на двухмембранном чутливому елементі 1, шарнірно зв'язана з важелем виводу 2.

Під дією вимірюваного зусилля важіль виводу повертається на невеликий кут навколо опори, утвореної двома тягами 9 (на мал. не показані ) і пружною мембраною виводу 3 й перемішає заслінку 5 індикатора согласовання щодо сопла 6, що живить стисненим повітрям. Виниклий у лінії сопла сигнал управляє тиском, поступяющим з пневмореле 7 у сильфон зворотного зв'язку 8 й у лінію виходу. Пружина .коректора нуля 4 служить для компенсації зусилля, що розвиває сильфоном зворотного зв'язку при відсутності перепаду тиску, а також для установки вихідного сигналу 0,2 кгс/см² при відсутності перепаду тиску.

Рис. 1. Одноважільний пневмосиловий перетворювач

Конструкція дифманометра представлена на мал. 2

Вимірювальний блок дифманометра складається з мембранного блоку, що закривають його фланців 24. стягнутих болтами 26 й утворюючих з ним дві камери для підведення вимірюваної різниці тиску. Фланці ущільнені кільцями із фторопласта - 4. Фланці плюсової й мінусової камер мають маркування, "+" й "-" відповідно, кожен фланець у верхній частині має різьбову пробку 2 для випуску повітря з камер, що закриває голчастим клапаном 3. Для зливу конденсату в нижній частині фланця передбачені зливальні пробки 28.

На одній з бічних сторін кожного фланця виконаний отвір для підведення в камеру вимірювального середовища й два різьбових отвори для болтів, що кріплять до фланпу вимірювального блоку монтажний фланець, до якого підводите, імпульсна лінія. Ущільнення між фланцями його блоку й монтажних фланців виконано з допомогою кілець із фторопласта - 4.

В мембраний блок вварений основа важільного вивода 23 складаючого із важіля 17 мембрани 20 і тяг 9, закріпленні одним кінцем на основі важільного вивода, а іншим на траверсі 19, що сидить на важелі виводу. Між двома платами 21- укріпленими на колодці. 23, сидячого на основі пристрою важільного виводу закріплені функціональні вузли пневмосилового перетворювача:

Вузол зворотнього зв'язку 18, індикатор россоглосованія 15, коректор нуля 14.

Мал. 2. Конструкція дифманометра

Пневмосиловий перетворювач закритий кожухом ' 10, маючим кришку 12, що закриває вічко для доступу до болта коректора нуля. Вічок відкривається при- обертанні кришки в будь-яку сторону. Кожух кріпиться двома гвинтами, що не випадають, до,платі про, закріпленої двома гвинтами 4 ч ч на фланці вимірювального блоку.

На Платі за допомогою гвинтів 5 установлене пневмореле 7 зі штуцерами 26 й 27 для приєднання лінії живлення і лінії виходу. Пневмолінії в межах пневмосилового перетворювача виконані гумовими трубками.

Принципова схема пневмореле представлена на мал. 3.

Повітря під тиском Р жив. надходить у камеру живлення 7 і до эжекторному дроселя 1. З камери живлення повітря через клапан 2 попадає в камеру виходу і в камеру скидання 4, що має клапан скидання 3.

Повітря від інжекторного дроселя надходить до сопла індикатора неузгодженості й у камеру керування 5.

Мал. 3. Принципова схема пневмореле

Камера керування, утворена двома металевими мембранами управляє роботою клапанів. При підвищенні або зниженні тиску в лінії сопла в ту ж сторону змінюється й тиск у камері керування 5 у результаті чого відкривається клапан 2

Інжекторний дросель 1встановлений_в сверленії корпуса 2, ущільнений з допомогою двох гумових кілець 3 стисливих колодкою 4, притягнутої до корпуса двома гвинтами 5. Для заміни дроселя необхідно викрутити| два гвинти зняти колодку й вийняти верхнє ущільнювальне кільце. Зняти дросель. При установці дроселя на місце кольцева риска на торці дроселя повинна бути звернена в верх. При зборці необхідно переконатися в наявності ущільнювальних кілець 3 і відсутності в них ушкоджень.

У корпусі пневмореле виконаний отвір для запасного дроселя і гумового кільця.

Вузел зворотнього зв'язку складається із колодкі 2 зі штуцером 3 для підведення повітря від пневмореле до якої гвинтом 1 притягнуте дно сильфона 4 зворотної зв'язку . Гвинт має паз для протоку повітря від штуцера 3 до сильфону. Колодка закріплена між платами пневмосилового перетворювача за допомогою гвинтів, що проходять через продовжні прорізи в платах , що дозволяють зміщати колодку вузла зворотнього зв'язку уздовж важеля виводу для налагодження приладу задану верхню межу вимиру. Друге дно сильфона має різьбовий кінець для його закріплення на повзуні 13, закріпленому на важелі виводу.

Вузол індикатора неузгодженості складається з колодки 1, запресованого в ній сопла 2 зі штуцером для підведення повітря від пневмореле й плоскої заслінки 3, один кінець якої закріплений на колодці, а інший щільно .прикриває сопло. Завдяки наявності контакту між важелем виводу й середньою частиною заслінки, остання відкриває або закриває сопло при відповідному, переміщенні важеля виводу.

Вузол коректора нуля (мал.4) складається з колодки 1, гвинта 3, утримуваного вилкою плоскої пружини 2, різьбової втулки 4 і пружини 5. При обертанні гвинта 3 різьбова втулка 4 переміщається, змінюючи натяг пружини, один кінець якої закріплений на цій втулці, а другий - на важелі виводі.

Мал. 4. Вузол коректора нуля

4. Монтаж

Експлуатація перетворювачів дозволяється тільки при наявності інструкції з техніки безпеки, затвердженої керівником підприємства споживача й враховуючу специфіку застосування перетворювачів у конкретному технологічному процесі.

До монтажу перетворювача приступають після вибору й підготовки місця установки, монтажу діафрагми, а також після продувки сполучних пневматичних ліній.

Довжина сполучних ліній між перетворювачем і пристроєм, що служить, повинна бути не більше 15 м.

У місці установки перетворювачів не повинне бути тряски й вібрації, що впливають на їхню роботу.

У лінії, що підводить до перетворювачів повітря живлення, варто встановити фільтр і стабілізатор тиску повітря. Повітря живлення повинен бути підготовлений по класах забруднення 0; 1 відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 17433-80.

При експлуатації перетворювачів у діапазоні мінусових температур необхідно виключати:

а) нагромадження й замерзання конденсату в робочих камерах й усередині сполучних трубок (для перетворювачів, що вимірюють перепад тиску газоподібних середовищ);

б) замерзання, кристалізацію середовища або викристаллізацію з її окремих компонентів (для перетворювачів, що вимірюють перепад тиску рідин).

Перед монтажем варто перевірити справність і правильність показань перетворювача.

Настановні й приєднувальні розміри перетворювача зазначені на малюнку 5.

Не допускається використання перетворювача на об'єктах з робочим тиском, що перевищує зазначене на перетворювачі надлишковий тиск, що допускає робоче.

Не допускається використання перетворювача для виміру параметрів середовищ, агресивних стосовно матеріалів, що контактують із вимірюваним середовищем.

Не допускається застосування перетворювача з поліетилсілоксановим або водогліцериновим заповненням у процесах, де за умовами техніки безпеки виробництва забороняється влучення цих рідин у вимірюване середовище. Перед монтажем перетворювача, призначеного для виміру кисню й інших маслонебезпечних середовищ, необхідно знежирити внутрішні порожнини вимірювальних блоків й інші деталі, що стикаються з вимірюваним середовищем.

· Для включення перетворювачів з вентильним блоком у роботу проробіть наступні операції:

- підключите повітря живлення до перетворювача;

- закрийте обидва вентилі вентильного блоку, для чого одночасно поверніть рукоятки вентиля по годинній стрілці (дивлячись із боку відповідних маховичков) до упору;

- відкрийте обоє запірних вентилів на сполучних лініях;

- зрівняйте тиск у плюсовій і мінусовій камерах, для чого плавно поверніть рукоятку вентиля плюсової камери на 1,5 - 2 обороти проти вартовий стрілки.

Після цього перевірте й, якщо буде потреба, відкоригуйте

вихідний сигнал (при такому положенні маховичков різниця тиску в камерах відсутній).

· Потім:

- поверніть маховичок вентиля плюсової камери проти вартовий стрілки до упору;

- поверніть маховичок вентиля мінусової камери проти вартовий стрілки до упору.

При заповненні вимірюваним середовищем необхідно стежити за тим, щоб у камерах перетворювача не залишалося рідини або конденсату (при вимірі газоподібних середовищ) або газових пухирців (при вимірі рідини).

Після ремонту, а також у випадку зміни діапазону виміру, перед включенням перетворювача в роботу необхідно зробити настроювання перетворювача й перевірку за МІ 2189-92.

Методи й засоби перевірки по МІ 2189-92.

Мал. 5. Настановні й приєднувальні розміри перетворювача

5. Підготовка до роботи

Для включення перетворювача з вентильним блоком, 4У6.453.047-03 у роботу проробіть наступні операції

а) підключите повітря живлення до перетворювача

б) відкрийте зрівняльний вентиль, а потім вентиль - плюсової й мінусової камери для підведення робочого тиску у вимірювальні камери перетворювача;

в) перевірте вихідний сигнал, що відповідає нульовому значенню вимірюваного перепаду тиску. Якщо буде потреба встановите нульове значення вихідного сигналу рівним 20 кПа (0,2 кгс/см²) поворотом гвинта коректори нуля;

г) закрийте зрівняльний вентиль.

Примітка. При установці на перетворювачі вентильного блоку, операції проводять такі :

б) одночасно поверніть маховики вентилів по годинній стрілці до упору;

в) плавно поверніть рукоятку вентиля плюсової камери на 1,5 2, повороту проти вартовий стрілки, після чого перевірці й, якщо буде потреба, відкоригуйте вихідний сигнал при відсутності перепаду тиску;

г) поверніть одночасно маховики вентилів проти часової стрілки (дивлячись із боку відповідного маховичка) до упору.

При заповненні вимірюваним середовищем необхідно стежити за тим, щоб в камерах перетворювача не залишалося пробок газу(при вимірі перепаду тиску рідких середовищ) чи рідини і конденсату (при вимірі перепаду тиску газу й пари)

Для продувкі камер перетворювача й зливу конденсату слугують голчасті клапани і зливальні пробки .

6. Методи і засоби повірки

При проведенні перевірки дифманометра повинні виконуватися операції. зазначені нижче (ДЕРЖСТАНДАРТ 8.052-73);

-зовнішній огляд;

-визначення впливу зміни робочого надлишкового тиску на зміну вихідного сигналу;.

-установка вихідного: сигналу при відсутності перепаду тиску

-перевірка герметичності камер вимірювального блоку;

- визначення впливу зміни тиску живильного повітря на вихідний сигнал;

- визначення основної погрішності, варіації й розмаху пульсації вихідного сигналу.

Температура повітря, що оточує днфманометр, у процесі перевірки повинна бути 20±3°С. Перед початком перевірки він повинен бути витриманий при цій температурі не менш 6 годин.

Тиск повітря живлення повинне бути 1,4±0,042 кгс/см² Засоби перевірки, методика її проведення, обробка результатів і порядок оформлення результатів перевірки повинен відповідати ДЕРЖСТАНДАРТ 8.052-73. "Диференціальні манометри із пневматичними вихідними сигналами. Методи й засоби перевірки".

7. Налаштування

Налаштування дифманометра після, ремонту або у випадку змін діапазону виміру варто робити за наступною методикою:

1. Знять кожух з дифманометра.

2. Встановить за допомогою коректора нуля значення вихідного сигналу відповідне нульовому значенню перепаду тиску.

3. Подать в плюсову камеру тиск рівний вехньому значенню виміру.

Якщо при збільшенні тиску вихідний сигнал досяг верхнього значення , а вимірювальний перепад ще не досяг верхньої межі виміру , то перемістіть вузол зворотної зв'язку в здовж напрямку індикатора рассогласованія. Якщо при збільшення тиску до верхньої межі перепаду тиску вихідний сигнал не досяг вехнього межового значення, то вузол зворотного зв'язку перемістіть у напрямку вимірювального блоку.

4. Розтиснути спеціальним гвинтом 11 розрізний повзун 13,для чого спочатку ввернути гвинт 11 до можливості вільного переміщення повзуна уздовж важеля.

5. Відвернути на 1-2 обороту гвинти, що кріплять колодці вузла зворотнього зв'язку між платами пневмосилового перетворювача.

6. Пересунути колодку вузла зворотного зв'язку при одночасному переміщенні в тому ж напрямку розрізного повзуна.

7. Простежити, щоб сильфон зворотного зв'язку був встановлений без перекосів. Затягти гвинти кріплення колодки вузла зворотного зв'язку. Затиснути гвинтом 11 розрізний повзун 13 до усунення вільного переміщення його уздовж важеля, для нього вивернути гвинт 11.

8. Повторити операції 2-3. Якщо при зміні вимірюваного тиску від нуля до граничного номінального перепаду вихідний сигнал змінюється від 0,2 до 1,0 кгс/см² (погрішність до 0,5% від величини межі основної допустимої похибки), то настроювання закінчується. У противному випадку продовжити настроювання, виконуючи повторні операції 4-8.

8. Характерні несправності та методи їх усунення

Назва несправності та додаткові ознаки	Можлива причина	Метод усунення
Заниження значень вихідного сигналу	Засмічення дроселя пневмореле. Неплотності в лінії вихідного сигналу	Вийняти дросель прочистить його отвір голкою, продути повітрям, поставить на місце.Усунути неплотності в лінії вихідного сигналу
Завищення значень вихідного сигналу	Засмічення сопла. Пошкодження уплотненя дроселя і пнемо реле	Прочистить сопло. Підтягнути гвинти кріплення колодкі до пневмореле.
Вихідний сигнал не стабільний	Підвищення вологості живлячого повітря. І утворення конденсату в каналах пнемосистеми (при плюсових температурах) чи інію (при міносових температурах ).	Забезпечить просушку живлячої лінії, повітря з ГОСТ 11882-73

9. Охорона праці

Законом України Про охорону праці” визначено основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, а також врегульовано відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Крім того даний Закон встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Закон встановлює відповідальність роботодавця за створення безпечних умов праці, за стан колективних та індивідуальних засобів захисту від небезпечного впливу механізмів та устаткування виробництва, а також за дотримання норм охорони праці.

Закон надає працівникам право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, право на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, а також на компенсацію шкоди, що спричинена внаслідок порушення правил охорони праці. Встановлюється, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Крім того, передбачено, що роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей до даткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

Законом врегульовано питання охорони праці окремих категорій працівників, а саме жінок, неповнолітніх та інвалідів. Зокрема, Закон забороняє застосовувати працю жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім не фізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням, а також залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Окремий розділ Закону присвячений регулюванню відносин у сфері управління охороною праці. Визначається система органів державної влади, що уповноважені здійснювати у правління у даній сфері правовідносин. До цих органів Закон відносить Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці, міністерства та державні комітети в межах своїх повноважень, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Закон містить положення, якими встановлюється компетенція вказаних органів та повноваження їх посадових осіб.

Законом передбачено, що за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законодавством.

10. Енергозберігаючі технології

На сьогоднішній день існує досить серйозна проблема повязана з вичерпуванням енергоресурсів землі та екологічною ситуацією, яка загрожує нам екологічною катастрофою в майбутньому. Для нас не новина, що ресурси землі закінчуються і це призведе до великих економічних та соціальних проблем в майбутньому. Вся економіка світу розвинута завдяки енергії яка її штовхає, а ця енергія створюється в переважній її більшості з сировини яка видобувається з надр землі. Але ресурси землі небезмежні і тому прийде той день коли вони почнуть закінчуватись, а це може призвести до того, що ввесь устрій, як економічний так і соціальний буде порушено.

Для того, щоб запобігти такій катастрофі існують багато пристроїв та технологій. За допомогою них можна якщо не відмовитись взагалі від використання ресурсів землі, то хоча б в кілька разів зменьшити затрати енергії за допомогою простих технологічних рішень. Для цього існують технології на основі яких будуються сонячні, вітряні, гідро-електростанції, створюються спеціальні споруди та придумуються нові, більш ефективніші. Фірми виробники пристроїв, що використовуються в побуті стараються створювати такі пристрої, які б потребували меньше затрат електроенергії при їх роботі, таким чином забруднюючи навколишнє середовище трішки меньше.

На даний час існує дуже багато енергозберігаючих технологій впроваджених із альтернативних джерел енергії (енергія вітру, енергія води, сонячна енергія, припливи і відливи, енергія хвиль, обмін тепла), тому розглядати всі технології буде не доцільно. В даному дипломному проекті буде розглянуто енергію сонця, а саме сонячні колектори.

Сонячні колектори

Сонячний колектор - цей пристрій, що перетворює енергію Сонця (видиме світло і інфрачервоне випромінювання) в теплову енергію. На відміну від сонячних батарей, сонячний колектор проводить нагрів матеріалу-теплоносія теплову енергію якого можна перетворити на електроенергію. Переваги такої енергії в тому, що вона не забруднює навколишнє середовище, та не потребує затрат на сировину як всі інші види енергії (уран, вугілля, газ).

Типи сонячних колекторів поділяються на плоскі, та вакумні.

Плоскі

Плоский колектор складається з елемента, що поглинає сонячне випромінювання, прозорого покриття, та термоізоляційного шару.

Поглинаючий елемент називається абсорбером; він пов'язаний з теплопроводящей системою. Прозорий елемент (стекло) звичайно виконується із загартованого скла з пониженим вмістом металів.

За відсутності розбору тепла плоскі колектори здатні нагрівати воду до 190--200С. Чим більше енергії передається теплоносію від сонця, тим вище його ефективність. Застосувавши спеціальні оптичні покриття, не випромінюючі тепло в інфрачервоному спектрі, можна підвищити її ефективність. Стандартним рішенням підвищення ефективності колектора стало застосування абсорбера з листової міді через її високу теплопровідність.

Вакумні

В такому колекторі температура теплоносія може сягати 250--300° в режимі обмеження відбору тепла. Добитися цього можна за рахунок зменшення теплових втрат в результаті використовування багатошарового скляного покриття, герметизації або створення в колекторах вакууму. Сонячна теплова труба має схожу конструкцію з побутовими термосами, от тільки зовнішня частина труби прозора, а на внутрішній трубці нанесено високоселективне покриття уловлююче сонячну енергію. Між між цими двома трубками знаходиться вакуум. Саме вакуумний прошарок дає можливість зберегти близько 95% уловлюваної теплової енергії.

Також у вакуумних сонячних колекторах знайшли застосування теплові трубки, що виконують роль провідника тепла. При опромінюванні установки сонячним світлом, рідина, що знаходиться в нижній частині трубки, нагріваючись перетворюється на пару. Пари підіймаються у верхню частину трубки (конденсатор), де конденсуючись передають тепло колектору.

Використовування даної схеми дозволяє досягти більшого КПД в порівнянні з плоскими коллекторами, при тому ж в умовах низьких температур і слабкої освітленості. Така технологія видобування електроенергії є досить простою, екологічно чистою, та економічно вигідною, що дає їй велику перевагу над сьогоднішніми технологіями видобування енегрії, та будує велике майбутнє та перспективи використання в подальшому.

11. ПАТ «Рівнеазот»

ПАТ «Рівнеазот»- лідер із виробництва мінеральних добрив у Західній Україні. Завдяки високій культурі виробництва, висококваліфікованому колективу професіоналів, постійній модернізації обладнання, автоматизації та комп'ютеризації виробничих процесів «Рівнеазот» займає впевнене місце у промисловості України та складає конкуренцію багатьом закордонним хімічним підприємствам. Підприємство засноване у 1965 році. Свій перший день народження підприємство відсвяткувало 31 березня 1969 року - виробництвом першої продукції, аміаку синтетичного.У 2011 році ПАТ «Рівнеазот» увійшов до холдингу OSTCHEM, який об'єднує активи азотної хімії Group DF Дмитра Фірташа. OSTCHEM - один з найбільших хімічних холдингів України, до складу якого входять високоефективні і конкурентоспроможні підприємства з виробництва азотних добрив: ПАТ «Концерн Стирол» (м. Горлівка, Донецька обл.), ПАТ «Азот» (м. Черкаси), ПАТ «Рівнеазот» (м. Рівне), ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.). Грамотна логістика, дистрибуція, представлена «УкрАгро НПК» та наявність спеціалізованого морського порту «Ніка-Тера» дозволили холдингу OSTCHEM оптимізувати роботу підприємств, їх виробничу, маркетингову та збутову політику, а також скоротити операційні витрати й підвищити конкурентоспроможність. Стратегічна мета холдингу OSTCHEM - бути надійним партнером з хорошою репутацією, лідером у виробництві й постачанні мінеральних добрив високої якості українським та міжнародним компаніям.



Висновок

Отже, перетворювачі вимірювальні різниці тиски пневматичні 13ДД11 призначені для роботи в системах автоматичного контролю, керування й регулювання параметрів різних технологічних процесів з метою видачі інформації у вигляді уніфікованого пневматичного вихідного сигналу про перепад тиску, витраті рідин і газів, а також рівні рідини.

Вони широко використовується в хімічній промисловості, а саме в автоматизації технологічних процесів. Наприклад, на ПАТ «Рівнеазот», він працює в різних технологічних цехах.

Прилад 13ДД11 має ряд переваг та недоліків.

До переваг відносять:

- простота в ремонті;

- простота використання;

- відносно недорога вартість.

Недоліками приладу 13ДД11 є:

- неможливість встановлення в агресивних середовищах;

- досить низька надійнісьть;

- морально застарілі.

Незважаючи на швидкий розвиток техніки прилади типу 13ДД11 використовують і будуть використовувати в галузі хімічної промисловості адже вони , перевірені часом, доступні, невередливі в роботі і легкі у використанні.



Література

1. Інструкция 13ДД11. 1980р.

2. М.П. Ганзюк, М.О. Халімовський «Основи охорони праці»;Підручник «Каравела» 2010р

3. Кодекс законів про працю України

Размещено на Allbest.ru

...