Основні принципи і технологічна схема приймання і очищення зерна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні принципи і технологічна схема приймання і очищення зерна

План

1. Характеристика домішок зерна

2. Основні принципи і технологічна схема приймання і очищення зерна

Література

1. Характеристика домішок зерна

Ячмінь у пивоварному виробництві в основному використовується для одержання солоду. Таким чином якість солоду у великій мірі залежить від якості ячменю, і значно погіршується при наявності в зерновій масі різних домішок, пошкоджених зерен (з відкритою борошнистою частиною).

Оскільки зернова маса, що поступає на завод, завжди має домішки і мало придатна для зберігання, її очищають від домішок, а в разі необхідності підсушують.

Зернова маса - являє собою сукупність зерна основної культури, різних домішок, шкідників та мікроорганізмів, що населяють поверхню зернової маси.

В зерновій масі розрізняють дві групи домішок : зернову і смітну.

До смітної домішки відносять наступні фракції:

мінеральні домішки ( земля, пісок, пил, каміння);

органічні домішки ( частинки стебла, колосу, остюки, пусті плівки);

насіння дикорослих рослин;

шкідливі домішки ( насіння отруйних бур'янів - тріходес масива, геліотроп опушеноплідний, в'язіль різнокольоровий); гриби паразити ( ріжки, сажки);

зіпсоване насіння ( змінений колір оболонки та ендосперму від коричневого до чорного).

До зернової домішки відносять :

- щупле - не налите зерно, зморщене, легке;

- бите - частинки зерна утворені в результаті механічної дії;

- давлене зерно - деформоване, сплющене під дією механічної дії;

- недозріле - колір зеленкуватий, легко деформується при натисненні;

- проросле зерно - з корінцем чи ростком;

- зерна інших культур ( пшениця, жито, вівса).

Таким чином всі домішки знижують якість зерна і тому повинні бути видалені із зернової маси.

2. Основні принципи і технологічна схема приймання і очищення зерна

Першою стадією приготування зерна на солод є його очистка від різних домішок.

Очисткою називається процес звільнення основної культури від домішок. Для пивоварного виробництва важливе значення має також вирівняність зерна, тобто однаковість його за розмірами. Тільки вирівняне зерно буде одночасно досягати певної вологості при замочуванні, проростати і давати солод гарної якості.

Зерно, що іде на солод ще і сортують.

Сортуванням називають розділення основної культури по фракції за величиною зерен. При сортуванні чисте зерно фракціонується по розміру зерна на І, ІІ, ІІІ сорт. Основні принципи очистки і сортування основані на фізичних властивостях зернової маси та домішок, а саме:

а) різниця в розмірах та по масі частин окремих фракцій зерна.

Виділення домішок, які відрізняються від зерен основної культури за шириною та товщиною, відбувається на машинах, у яких працюючим органом є система рухомих сит.

Так відбувається відділення домішок по ширині і довжині: зернова суміш рухається по ситах, що коливаються, нормальні зерна проходять по ситу і сходять сходом, а дрібні домішки проходять через сито - прохід.

Зерно має три розміри :

Сортування зернової суміші на фракції також проводять за допомогою рухомих сит. Розділення зернової суміші за шириною зернівок проводять на вібраційних ситах із круглими отворами. Через такі отвори зерна можуть пройти тільки в такому положенні, коли довга вісь стане перпендикулярно до сита. Для цього необхідно, щоб ситу надавалися достатньо сильні вертикальні поворотні коливання або трясіння, які будуть забезпечувати його підстрибування.

Розділення зернової суміші за товщиною насіння проводять на ситах з видовженими отворами. Такі сита використовують для сортування зерна в сортувальних циліндрах.

Розділення зернової суміші по довжині відбувається на комірковій поверхні, що виготовляється із сталі. Діаметр комірок більше довжини зерна одного із відокремлюваних компонентів і менше довжини зерна другого компонента. Коміркову поверхню мають зерноочисні машини - трієри. Трієри бувають куколевідбірники і вівсюговідбірники.

б) за аеродинамічними властивостями маси і домішок.

Відділення легких домішок від основної зернової культури відбувається за допомогою повітряного потоку. Легкі частинки здатні сприймати дію повітряного потоку і підхоплюватися ним, ця здатність називається парусністю. ячмінь солод зерновий

Швидкість руху, при якій відбувається вітання зерна, називається критичною. Для того, щоб відділити домішки від зернової маси швидкість повітряного потоку повинна бути менша за швидкість витання зернової маси, але більша за швидкість витання легких домішок. При очистці зерна швидкість підбирають такою, щоб домішки не просто вітали у повітрі, а й рухалися за повітрям, а зерно - ні.

Повітряні потоки здійснюються відцентровими вентиляторами.

Оскільки зерно, що має домішки погано зберігається, воно схильне до самозігрівання і псування, то його перед закладанням на зберігання очищують. Вологість насіння бур'янів і інтенсивність їх дихання значно вище ніж у основної культури і це сприяє зігріванню всієї маси зерна.

Наявність битих зерен сприяє розвитку плісняви на зерні. Каміння, пісок і металеві домішки у виробництві викликають знос обладнання. Тому зерно очищують.

При прийманні зерна проводять первинну очистку на повітряно-ситових сепараторах і зерно направляють на зберігання.

При первинній очистці просіюванням на ситах виділяють домішки, розмір яких більше або менше діаметра основного зерна (камінці, пісок, солома), а провіюванням зерна видаляють пил і легкі домішки. У результаті первинної очистки маса ячменю зменшується на 1,6%. Ячмінь, що надходить на первинну очистку й зберігання, зважують кожний раз на автоматичних вагах. За різницею показників цих зважувань встановлюють фактичні відходи.

При вторинній очистці використовують такі машини: повітряно-ситовий сепаратор, магнітний сепаратор, трієр, сортувальні машини, а також в лінії є ваги для обліку, бункери і транспортери.

Апаратурно-технологічна схема приймання, очистки, зберігання і сортування зерна (первинна і вторинна очистка)

Зерно, яке доставляється на завод автомобільним або залізничним транспортом, поступає в приймальний бункер 1, звідки стрічковим транспортером 2 і норією 3 направляється в проміжний бункер 6. Із бункера зерно після автоматичних вагів 7 і магнітного сепаратора 8 подається на повітряно-ситовий сепаратор 9, де проходить його первинна очистка. Очищене і зважене на авто вагах 25 зерно збирається в бункер 24, звідки норією 10 і транспортером 11 подається на зберігання в силос 23.

Зерно підвищеної вологості після первинної очистки на сепараторах 8 і 9 норією 3 подається через бункер 5 в сушарку 4. підсушене зерно збирається в бункері 26, звідки потрапляє на зберігання в силос 23.

Перед тим, як потрапити на виробництво солоду, зерно проходить вторинну очистку. Для цього зерно із силосу 23 стрічковим транспортером 22 і норією 12 подається в бункер 13, а звідти через автоваги 14 повітряно-ситовий сепаратор 15 і потім в трієр 16, де із нього виділяються короткі і кульковидні домішки (половинки зерен, сімена бур'янів), а також довгі зерна овесу і вівсюга. Очищене зерно розділяють на сорти по величині зерна на сортируючи ситах 17. зерно І і ІІ сортів проходить автоваги 20 і збирається в бункерах 21 і 19, звідки направляється на виробництво солоду, а зернові відходи із бункера 18 поступають на реалізацію.

Вторинній очистці підлягає тільки зерно, яке йде на солод.

Література

1.Домарецький В.А. Технологія солоду та пива.-К.:Урожай,1999.

2. Колотуша П.В. Технологія виробництва пива.-К.:УСДО, 1995.

3. Колчева Р.А., Ермалаева Г.А.Производство пива и безалкогольных Напитков. -М.: Пищ. промышленностьсть,1985.

4. Чукмасова М.А.,Рудольф В.В. Технология пива и безалкогольных напитков.-М.: Пищ. пром-сть, 1971.

5. Мальцев П.М. Технология бродильных производств.-М.: Пищ. пром-сть, 1980.

6.Колотуша П.В. Виробництво солоду.-К.: УСДО,1995.

7. Балашов В.Е., Рудольф В.В. Техника и технология производства пива и б/а напитков.-М.: Легкая и пищевая промышленность,1981.

8.Домарецький В.А. Технологія екстрактів, концентратів, напоїв із рослинної сировини. - Вінниця: Нова книга, 2005.

9.Колотуша П.В., Кошова В.М. Сировина для виробництва пива.-Київ: НМК ВО, 1991.

10. Фертман Г.И., Шойхет М.И. Технолгия продуктов брожения. - М.: Высшая школа, 1976.

11.Министерство пищевой промышленности СССР. Технологическая инструкция по производству безалкогольных напитков и кваса.- М.:Легкая й пищевая промышленность, 1984.

12. Ильинич В,В. Технология спирта и спиртопродуктов. - М.:Агро- промиздат, 1987.

13.Фертман Г.И., Шойхет М.И. Биохимические и технологические основы бродильных производств. - М.: Пищевая промышленность, 1970.

Размещено на Allbest.ru