Главная Коллекция "Revolution" Производство и технологии Розрахування ректифікаційної установки періодичної дії

Розрахування ректифікаційної установки періодичної дії

Вибір та розрахунок конструкції ректифікаційної колони. Вибір робочих умов процесу. Матеріальній та тепловий розрахунок установки. Розрахунок діаметрів патрубків. Вибір фланців для патрубків, для кришки та до корпусу. Вибір стальної решітки під насадку.

Рубрика	Производство и технологии
Вид	курсовая работа
Язык	украинский
Дата добавления	14.09.2016
Размер файла	539,1 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»

Кафедра Процеси, апарати та загальна хімічна технологія .

Дисципліна Процеси та апарати хімічних виробництв .

Спеціальність Е та ПТ .

Курс 4 Група 4-Е-6 Семестр 7 .

Завдання

На курсовий проект (роботу) студента

Мацієвський Микита Андрійович .

1. Тема проекту (роботи) Розрахувати ректифікаційну установку періодичної дії .

Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) за графіком .

Вихідні дані до проекту (роботи) Проектувальний апарат - колона

Продуктивність - 15 т/год; Тривалість операції - 5 годин .

Вміст легколетучого компоненту у вихідної суміші - 37%, вміст у дистиляті - 97%, вміст у кубовому залишку - 3%

Тип колони - насадочна, провальна решітка

Конденсація пару - повна .

4. Зміст рахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці)

Вступ; загальна частина; технологічний розрахунок установки; конструктивний розрахунок колони; гідравлічний розрахунок; література

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень) .

І - технологічна схема ректифікаційної установки періодичної дії .

6. Дата видачі завдання 7.09.2015 .

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до курсового проекту: 44 с., 12 рисунків., 11 табл., 10 літер. джерел,

У загальній частині наведені теоретичні основи процесу ректифікації. Запропонована технологічна схема установки періодичної дії для розділення 15 т суміші, яка складається з бензолу та толуолу. Вибрані типи основного і допоміжного апаратів. Операція триває протягом п'яти годин.

В технологічному розрахунку визначені характеристики матеріальних і теплових потоків основного і допоміжних апаратів установки.

Прийнята конструкція підігрівача вихідної суміші. На базі технологічного розрахунку розрахована необхідна поверхня теплообміну. Проведено конструктивні та гідравлічні розрахунки. Визначено основні розміри апарата, вибрані стандартні вузли та деталі.

Наведено схему конструкції теплообмінника та опис його роботи.

УСТАНОВКА, РЕКТИФІКАЦІЯ, ТЕХНОЛОГІЯ, РОЗРАХУНОК, , КОНСТРУКЦІЯ, РОЗМІРИ

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Теоретичні основи процесу

1.2 Технологічна схема установки

1.3 Вибір конструкції ректифікаційної колони

1.4 Вибір робочих умов процесу

1.5 Ескіз ректифікаційної колони

2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК

2.1 Матеріальній розрахунок установки

2.2 Тепловий розрахунок колони

3. КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗРАХУНОК

3.1 Діаметр колони

3.2 Висота колони

3.3 Розрахунок діаметрів патрубків

3.4 Вибір фланців для патрубків

3.5 Вибір фланців для кришки та до корпусу

3.6 Вибір кришки, днища

3.7 Вибір стальної решітки під насадку

3.8 Вибір перерозподільної тарілки

3.9 Вибір люків

4. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

В різних галузях хімічної технології існують процеси, де необхідне виділення компонентів у чистому вигляді із суміші рідин (органічний синтез, нафтопереробка, коксохімічна, харчова та спиртова промисловість, виробництво полімерів, розділення технологічних газів при їх глибокому охолодженні). Найбільш поширенні способи розділення рідин це проста перегонка, ректифікація та екстракція.

Для вибору способу розділення суміші бензолу та толуолу необхідно знати початковий склад, концентрацію дистиляту, кубового залишку та фізико-хімічні властивості компонентів.

Бензол - перший представник гомологічного ряду ароматичних вуглеводнів, молекулярна формула C6H6. Безбарвна летка рідина з характерним запахом. Вперше отриманий Майклом Фарадеєм з конденсату піролізу китово-го жиру в 1825 році.

Промислово бензол добували із фракцій кам'яновугільної смоли, але з середини 20-го сторіччя практично весь промисловий обсяг бензолу виробляється дегідрогенізацією нафтової сировини. Бензен має цінні властивості як розчинник, але через його високу токсичність і канцерогенність таке використання наразі дуже обмежено. Ця сполука є сировиною для промислового органічного синтезу, більше двох третин бензену іде на виробництво циклогексану, кумолу та етилбензену.

Бензол -- безбарвна рідина зі своєрідним запахом. Густина -- 0.88 г/смі. За температури 80.1 °C кипить, а за 5.5 °C замерзає в білу кристалічну масу.

Бензол завдяки своїй симетричності є неполярною речовиною, тому не розчиняється у воді, проте утворює з нею азеотропну суміш (91.17 мас%) з температурою кипіння 69.25 °C. З більшістю неполярних розчинників змішується в будь-яких відношеннях, сам є добрим розчинником для багатьох органічних речовин.

Інші фізичні властивості етанолу наведені в таблиці 1.1.

Толуол (від ісп. Tolu, толуанский бальзам) - метил бензол, безбарвна рідина з характерним запахом, відноситься до арен.

Толуол отриманий вперше П. Пельтьє в 1835 при перегонці соснової смоли. У 1838 виділений А. Девіль з бальзаму, привезеного з міста Толу в Колумбії, на честь якого отримав свою назву.

Толуол - безбарвна рухома летка рідина з різким запахом, виявляє слабку наркотичну дію. Зміщується в необмежених межах з вуглеводнями, багатьма спиртами, простими і складними ефірами, не змішується з водою. Показник заломлення світла 1,4969 при 20 ° C. Горючий, згорає копченим полум'ям.

Для толуолу характерні реакції електрофільного заміщення в ароматично-му кільці і заміщення в метильной групі по радикальному механізму.

Електрофільне заміщення в ароматичному кільці йде переважно в орто- і пара-положення щодо метильної групи.

Крім реакцій заміщення, толуол вступає в реакції приєднання

(гідрування), озоноліза. Деякі окислювачі (лужний розчин перманганату калію, розбавлена азотна кислота) окислюють метильную групу до карбоксильної. Температура самозаймання 535 ° C. Температура спалаху 4 ° C.

Таблиця 1.1 - Фізичні властивості бензолу та толуолу

Компонент	Хімічна формула	Tкип.0С	Молярна маса, кг/к·моль	Тиск насиченої пари, мм рт.ст.	Густина, кг/м3	В'язкість, Па·с	Теплота пароутворення, кДж/кг	Теплоємність, кДж/кг·К	Коефіцієнт теплопровідності, Вт/м·К
Бензол	C6H6	80,1	78	75	879	0,65*10-3	1173	1,676	0,151
Толуол	C6H6CH3	110,6	92	22,3	866	0,61*10-3	2493	1,592	0,139

Таким чином, компоненти суміші бензол-толуол необмежено розчинні, термічно стійкі, мають значну різницю температур кипіння (бензол- низькокиплячий компонент, толуол - висококиплячий).

Тому екстракцію, яку застосовують для розділення сильно розбавлених, термічно нестійких та близькокиплячих компонентів сумішей, приймати недоцільно.

Простою перегонкою неможливо досягти заданого складу дистиляту

(ЧР= 97) з вихідної суміші (Xf=37).

Тому для розділення суміші бензол-толуол приймаємо більш складніший спосіб перегонки-ректифікацію.

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ректифікаційний колона патрубок фланець

1.1 Теоретичні основі процесу

Перегонка рідин - процес, в якому розділювана рідка суміш нагрівається до кипіння, а утворений пар відбирається і конденсується. У результаті одержують рідину-конденсат, склад якої відрізняється від складу початкової суміші. Повторюючи багато разів процеси випаровування конденсату і конденсації, можна практично повністю розділити вихідну суміш на чисті складові частини (компоненти).

Процес перегонки заснований на тому, що рідини які складають суміш, володіють різним тиском пара при одній і тій же температурі. Тому склад пару, а отже, і склад рідини, що виходить при конденсації пари, будуть дещо відрізнятися від складу початкової суміші: низькокиплячого компонента в парі буде міститися більше, ніж у рідині яка переганяється. Очевидно, що в рідині яка не випарилася, концентрація висококиплячого компонента при цьому повинна збільшитися.

У найпростішому випадку перегонка майже не відрізняється від випарки. При випаровуванню піддаються розчини, що складаються з летючого розчинника і практично нелетючої розчиненої речовини, а при перегонці в пар переходять і розчинник і розчинена речовина.

Перегонка є одним з найважливіших технологічних процесів розділення і очищення рідин і зріджених газів в хімічній, нафтохімічній, фармацевтичної, харчової та інших галузях промисловості.

Перегонку розділяють на два основних види: просту перегонку (або дистиляцію) і ректифікацію.

Ректифікація - розділення рідких однорідних сумішей на складові речовини або групи складових речовин в результаті противоточної взаємодії парової суміші і рідкої суміші.

Можливість поділу рідкої суміші на складові її компоненти ректифікацією обумовлено тим, що склад пари, що утворюється над рідкою сумішшю, відрізняється від складу рідкої суміші в умовах рівноважного стану пари і рідини. Відомі рівноважні дані для конкретної суміші дозволяють проаналізувати можливість поділу цієї суміші, знайти граничні концентрації поділу і розрахувати рушійну силу процесу.

Різні суміші значно відрізняються по своїй поведінці. Розглянемо найпростіший випадок - поведінка бінарної суміші, що складається з компонентів А і В. Для вивчення фазового рівноваги доцільно попередньо вивчити поведінку так званих ідеальних сумішей, з якими порівнюють поведінку реальних розчинів.

Якщо рідку ідеальну бінарну суміш протягом значного часу витримати в замкнутому об'ємі при кипінні в умовах постійної температури і постійного тиску, система, що складається з пари і рідини, прийде в стан рівноваги. Більш суворим критеріям встановленого рівноваги буде рівність хімічних потенціалів всіх компонентів у фазах.

Сутність процесу ректифікації можна характеризувати як поділ рідкої суміші на дистилят і залишок в результаті двоступінчастої взаємодії рідини з парою.

У нижній ступені вихідна, суміш яка піддається розділенню, взаємодіє з парою, початковий склад якого дорівнює складу залишку; внаслідок цього із суміші витягується легко летючий компонент.

У верхньому щаблі пар початкового складу, відповідного складу вихідної суміші, взаємодіє з рідиною, початковий складу якої дорівнює складу дистиляту; внаслідок цього пар збагачується легколетючим компонентом до необхідної межі, а менш летючий компонент витягується з парової фази.

Пар для живлення ректифікаційної колони виходить багаторазовим випаровуванням рідини, що має той же склад, що і залишок, а рідина - багаторазової конденсацією пари, що має склад, однаковий зі складом дистиляту. Розглядаючи взаємодію пари і рідини в ректифікаційному апараті, зробимо такі припущення:

а) молярний теплоти випаровування компонентів однакові, тому кожен кіломоль пара при конденсації випаровує таку ж кількість рідини і, отже, кількість пари, що рухається в апараті знизу вгору, однаково в будь-якому перетині апарату;

б) при конденсації пари в конденсується пристрої агрегату не відбувається зміни складу пара і, отже, склад пара, минаючого з ректифікаційного апарату, дорівнює складу дистиляту Уp = Хp;

в) при випаровуванні рідини в нижній частині агрегату випарника не відбувається зміна її складу і, отже, склад пари, що утворюється в випарнику, дорівнює складу залишку Хw = Уw.

Кількість дистиляту, одержана в конденсаторі, дорівнює кількості пара, що прямує в цей пристрій. Отриманий в конденсаторі дистилят ділиться на дві частини - одна частина направляється назад в колону (флегма), інша є відборним продуктом (дистилятом).

1.2 Технологічна схеми установки

Періодично працюючі ректифікаційні установки знаходять використання в невеликих, нерівномірно працюючих виробництвах.

За умовою, продуктивність установки незначна і складає 15000 кг за 5 години роботи, а ступінь розділення суміші досить висока, Тому приймаємо ректифікаційну установку періодичної дії, принципова схема роботи якої наведена на мал. 1.1.

Вихідну суміш завантажують у куб 1, який обладнаний нагрівальним пристроєм 2. Суміш підігрівається до кипіння і її пара надходить до нижньої частини колони, яка заповнена насадкою 3, на якій контактують пара та рідина. Піднімаючись вгору, пара збагачується НК (бензол), яким збіднюється стікаюча вниз флегма, що надходить з дефлегматора 4 через розподільник 5 на верхню поверхню насадки 3.

У дефлегматорі 4 пара, яка надходить з колони 2, частково або повністю конденсується. У випадку повної конденсації вона за допомогою розподільника 5 ділиться на флегму та дистилят, який охолоджується в холодильнику 6 і направляється в збірник 7.

Після того, як досягнутий заданий склад залишку в кубі (про це судять за температурою кипіння), його зливають, завантажують в куб нову вихідну суміш і операцію повторюють.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1-куб, 2- нагрівальний пристрій, 3- насадка,4-дефлегматор,5-розподільник флегми,6-холодильник дистиляту,7-збірник дистиляту.

Рисунок1.1.-Технологічна схема ректифікаційної установки періодичної дії:

1.3 Вибір конструкції ректифікаційної колони

При виборі ректифікаційної колони керуються вимогами, які пред'являються до будь-якого хімічного апарата: простота в обслуговуванні, висока продуктивність, міцність, корозійна стійкість, довговічність, невисока вартість.

Для ректифікації застосовують виключно апарати колонного типу - барботажні (тарілчасті) та насадкові ректифікаційні колони.

В барботажних колонах пара та рідина стикаються на спеціальних пристроях - тарілках. Особливістю тарілчастих колон на відміну від насадкових є ступінчатий характер зміни концентрації процесу.

Найбільш розповсюджені в процесах ректифікації тарілчасті колони як більш продуктивні, можуть працювати в широкому діапазоні навантажень і забезпечувати достатньо чітке розділення сумішей. Конструкції тарілок різноманітні та досить складні, мають відносно високий гідравлічний опір, для подолання якого необхідно підвищувати тиск і температуру кипіння в кип'ятильнику.

Перевагою насадкових колон є простота устрою, можливість роботи з агресивними рідинами, більш низький, ніж в тарілчастих, гідравлічний опір.

Устрій насадкової ректифікаційної колони наведений на рис. 1.2. Насадка 1 вкладається на опорні решітки 2, які мають отвори або щілини для проходу пари та рідини. Насадка зрошується флегмою, яка за допомогою розподільної тарілки 3 рівномірно по ній розподіляється. Із-за наявності пристіночного ефекту рідина розтікається від центру насадки до периферії. Тому для покращення змочування насадки її укладають шарами (секціями), між якими встановлюють перерозподільні пристрої 4 (тарілки).

1 - насадка; 2 - опорна решітка; 3 - розподільна тарілка; 4 - перероз-подільна тарілка.

Рисунок 1.2.- Насадкова ректифікаційна колона:

У даному проекті пропонується до розрахунку насадкова колона з насадкою кільця Рашига.

Кільця Рашига представляють із себе керамічні циліндри розміром 25х25х3. Дана насадка є універсальною і може працювати в різних гідродинамічних режимах, стійка до корозійної середовищі, дозволяє проводити процеси, як при високих температурах, так і при високому тиску. Параметри насадки представлені в табл. 1.1. Колони даного типу (рис. 1.2) складаються з вертикального циліндричного корпусу з горизонтальними тарілками, на яких розташовані шари насадки.

Пара проходить в отвори насадки і розподіляється в рідини, яка у вигляді плівки стікає по поверхні насадки - основна область масообміну.

Тиск і швидкість пари, що проходить через насадку, повинно бути достатньо для того, щоб подолати тиск шару рідини на поверхні насадки і запобігти стікання рідини через отвори.

Насадочні колони ефективно працюють лише при певних швидкостях, і регулювання режиму їх роботи займає достатньо часу. У разі раптового припинення надходження пари або значного зниження його тиску насадкові колони повністю опустошуються від рідини, і для досягнення заданого режиму процесу потрібно знову пустити колону.

Очищення, промивка та ремонт насадок колон виконується дуже зручно і легко, для цього передбачені люк-лази.

Для підвищення ефективності насадок колон збільшують тривалість контакту між рідиною і парою.

Таблиця 1.1 - Параметри насадки з кілець Рашига

Розмір	Питома поверхня м2/м3	Вільний об'єм м3/м3
25х25х3	204	0,74

1.4 Вибір робочих умов процесу

Процеси ректифікації здійснюють під атмосферним тиском, підвищеним або під вакуумом.

Тиск більший за атмосферний застосовують для сумішей, які є газоподібними при нормальних температурах. Ректифікацію під вакуумом доцільно застосовувати для суміші висококиплячих рідин.

Так, як температура кипіння висококиплячого компоненту (толуол) становить 110,60С, то приймаємо тиск у колоні атмосферним.

В якості гріючого агента, який подаємо в куб-кип'ятильник установки, приймаємо насичену водяну пару, як більш доступну та дешеву за інші теплоносії (електронагрів, димові гази). Тиск і температура пари будуть уточнені нижче.

В дефлегматорі пара, яка надходить із колони, може бути сконденсованою частково або повністю. У першому випадку частина конденсату відповідає кількості флегми, яка повертається в колону, а несконденсована пара охолоджується і конденсується в холодильнику-конденсаторі. У другому випадку, частина конденсату, яка залишилась після відділення флегми, є дистилятом і направляється в холодильник дистиляту. Дефлегматор при цьому може бути розміщений не на самій колоні, а за її межами, що більш економічно в умовах помірного клімату.

В якості охолоджуючого агенту приймаємо технічну воду оборотного циклу підприємства. Початкова температура води tвп=200С. З умови запобігання утворення осаду або накипу кінцеву температуру води приймаємо tвк = 450С.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1 - корпус, 2 - тарілка, 3 - штуцер,

4 - опорна решітка, 5 - опора, 6 - днище

Рисунок 2.3.- Эскіз ректифікаційної колони

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК УСТАНОВКИ

2.1 Матеріальний розрахунок

2.1.1 Розрахунок витрати дистиляту та кубового залишку

Витрати дистиляту та кубового залишку знаходимо із рівняння матеріального балансу [4]:

. (2.1)

. (2.2)

де GF, GP, GW - масова витрата вихідної суміші, дистиляту та кубового залишку, відповідно, кг/опер;

- масова частка низькокиплячого компоненту (метилового спирту) у вихідній суміші, дистиляті та кубовому залишку, відповідно.

Підставляючи рівняння (3.1) в (3.2), знаходимо:

кг/опер,

або кг/с.

кг/опер,

або кг/с,

кг/с,

де ф - тривалість операції перегонки; ф=5 год.

2.1.2 Перерахунок масових концентрацій у молярні

Так як у законах фазової рівноваги наведені молярні концентрації, а склади сумішей задані в масових відсотках, то для подальших розрахунків їх необхідно навести до однієї розмірності.

Молярні концентрації вихідної суміші xF, дистиляту xР та кубового залишку xW знаходимо за формулою [9]:

, (2.3)

де xб - молярна концентрація легколеткого компонента в суміші;

- масова концентрація (масовий процент легколеткого компонента в суміші;

Мб, МТ - молярні маси компонентів суміші.

Мб=Мбензол = 78 кг/кмоль; Мтулуол = 92 кг/кмоль.

Тоді моль,

моль,

моль.

2.1.3 Температурний режим роботи колони

Температурний режим визначаємо графічним способом за допомогою ізобарної діаграми, яку будуємо в координатах t - х, у (рис. 2.1).

t - температура суміші;

х, у - концентрації низькокиплячого компоненту в рідині та рівноважній з нею паровій фазі (мол.%), які знайдені [8] та наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1- Рівноважний склад системи бензол-толуол

х	0	5	10	20	30	40	50	60	70	80	90	100
у	0	11,5	21,4	38	51,1	61,9	71,2	79	85,4	91	95,9	100
t, 0С	110,6	108,3	106,1	102,2	98,6	95,2	92,1	89,4	86,8	84,4	82,3	80,2

За заданим складом компонентів знаходимо:

температуру кипіння вихідної суміші:

tF = 940С при xF = 40,9%;

температуру кипіння кубового залишку:

tW = 1090C при xW = 3,5%;

температуру дистиляту:

tP = 820C при xP = 97,6%.

2.1.4 Розрахунок флегмового числа

Процеси періодичної ректифікації можуть здійснюватись при постійному флегмовому числі R або при постійному складі дистиляту.

В першому випадку в ході протікання процесу дистилят збагачується низкокиплячим компонентом і його відбирають у вигляді фракцій.

Досягти постійного складу дистиляту можна шляхом збільшення в часі подачі флегми.

Приймаємо роботу періодично діючої ректифікаційної установки з постійним складом дистиляту. Флегмове число при цьому постійно збільшується і найбільше його значення буде в кінцевий момент перегонки, коли склад рідини в кубі досягає заданої величини xW [4]:

, (2.4)

де в - коефіцієнт надлишку флегми;

в = (1,4ч5); приймаємо в = 3.

Rmin(k) - мінімальне флегмове число, яке розраховується згідно з виразом [4]:

, (2.5)

де - молярна частка низькокиплячого компонента в парі, рівноваж-ному з кубовим залишком складу ХW. Знаходимо за рис. 2.1 або рис. 2.2.

При xW = 3,5%, =8%= 0,08.

Робоче флегмове число, за яким визначають число теоретичних ступенів зміни концентрації, дорівнює:

R = 3 · 19,91= 59,73.

Середнє значення мінімального флегмового числа для всього процесу визначається за формулою [10]:

, (2.6)

де б' - середня відносна леткість по колоні.

де Рнк, Рвк - тиск насиченої пари, відповідно, низько- та висококиплячого

компонентів в інтервалі їх температур кипіння, мм рт.ст;

n - кількість значень температур.

Тиск насиченої пари компонентів наведений в таблиці 2.2 [8].

Тоді

Таблиця 2.2 - Тиск насиченої пари Бензолу та толуолу

Рідина	Тиск, мм рт.ст.
	t=700С	t=800С	t=900С	t=1000С
Бензол	547	754	1016	1344
Толуол	204	299	408	571
	2,68	2,52	2,49	2,35

Середнє розрахункове флегмове число:

2.1.5 Середня концентрація рідини та пари в колоні

Середній склад рідини в мольних частках:

Середній склад пари знаходимо з рівняння робочої лінії [4]:

(2.7)

2.1.6 Густина пари

Знаходимо з виразу:

кг/м3, (2.8)

де Мср - середня мольна маса пари:

Мср = Мсп · yср + Мв(1-yср) = 78 · 0,68 + 92 (1-0,68) = 82,48 кг/кмоль;

Тср - середня температура пари.

Знаходимо tср за рис. 2.1 залежно від yср:

при yср = 0,68; tср = 92,50 С,

Т0 - абсолютна температура, К;

Р0 - атмосферний тиск, Па;

Р - тиск в колоні, Па.

Тоді кг/м3.

2.1.7 Густина суміші

Густину суміші знаходимо з виразу [9]:

, (2.9)

де сбензолу, столуолу - густина Бензол та Толуол при tср=92,50;

сбензол = 800,7 кг/м3;

столуол = 795 кг/м3 [9].

Тоді

Звідки ср = 798 кг/м3.

2.1.8 Витрата пари, що підіймається по колоні

Знаходимо з виразу:

, (2.10)

де ф - тривалість операції; ф = 5 години.

Тоді:

м3/с. (2.11)

Масова витрата пари:

кг/с.

2.1.9 Витрата рідини, що стікає по колоні

Знаходимо з виразу (2.10):

кг/с.

2.2 Тепловий розрахунок установки

2.2.1 Витрата тепла на підігрівання суміші

Приймаємо початкову температуру суміші tп = 200С.

Тоді:

кДж/опер. (2.12)

де СF - теплоємність вихідної суміші при середній температурі tFcp:

кДж/кг·К, (2.13)

де Сбенз - теплоємність бензолу [9], кДж/кг·К;

Столуол - теплоємність толуолу [9]; Св = 1,72 кДж/кг·К;

- масова частка НК (бензолу) в суміші; =0,37.

СF= 0,37 ·1,89 + 1 (1-0,37)·1,72 = 1,783 кДж/кг.

Теплові втрати приймаємо 3ч5% від Qнагр.

Тоді

Qнагр.=[15000·1,783 (94-20)] *1,05 = 0,208•106 кДж/опер.

2.2.2 Витрата тепла на процес перегонки

кДж/опер., (2.14)

де Rср - середнє флегмове число для всього процесу, Rср =3,51;

rр - питома теплота пароутворення дистиляту.

кДж/кг , (2.15)

де rбензол, rтолуол - питома теплота пароутворення бензолу та толуолу

t р= 800С;

rбензол=393,85 кДж/кг; rтолуол= 378,75 кДж/кг;

rр = 0,97·393,85+(1-0,97) ·378,75 = 393,397кДж/кг;

Сср - середня теплоємність дистиляту;

Сср = Сбензол · +Столуол (1- ) кДж/кг·К;

Сбензол, Стоуол - теплоємність бензолу та толуолу при tр=820С;

Сбензол = 1,969 кДж/кг·К; Столуол = 1,76 кДж/кг·К [9];

Сср =1,969 ·0,97 + 1,76 (1-0,97)= 1,963 кДж/кг·К;

tср - середня температура пари, яка підіймається із куба в колону, і змінюється від tF на початку процесу до tW у кінці:

де tW - температура кипіння рідини в кубі; tW = 1090С;

- теплові втрати; приймаємо =3 ч5% від Qнагр.;

Qпер. = 5425,5·(3,51+1)[ 393,397+1,9067 (101,5-94)]·1,05 =10,47·106 кДж/опер.

2.2.3 Витрата гріючої пари на перегонку

Знаходимо з виразу [8]:

кг/опер., (2.16)

де Q - загальна витрата тепла кДж/опер.;

Q = Qнагр.+ Qпер = 0,208•106 + 10,5·106 = 10,708·106 кДж/опер.;

Іг.п, Ік - тепловміст гріючої пари та конденсату при

tг.п. = tW +(15 ч200) = 109+20 = 1290С;

Іг.п =2724,4 кДж/кг; Ік = 2647,6кДж/кг [9].

Тоді

кг/опер.,

або

кг/с.

2.2.4 Теплове навантаження дефлегматора

При повній конденсації пари, яка виходить із колони, кількість тепла, що забирає охолоджуюча вода:

, кДж/опер., (2.17)

де rр = 393,397 кДж/кг; (п. 3.2.2).

Тоді Qд = 5425,5 (3,51+1) ·393,397 = 9,63 · 106 кДж/опер.

2.2.5 Теплове навантаження холодильника дистиляту

Кількість тепла, що забирає охолоджуюча вода:

, кДж/опер., (2.18)

де СР - теплоємність дистиляту при:

. (2.19)

Теплоємності компонентів при tср = 53,50С.

Сбензол = 1,8 кДж/кг·К; Столуол = 4,18 кДж/кг·К [9];

СР = 0,97·2,68 + (1-0,97)·4,18 = 1,72 кДж/кг·К;

tрк= кінцева температура дистиляту; приймаємо tрк=250С.

Тоді QР = 5425,5 · 1,963 (80-25) = 585764,11 кДж/опер.

2.2.6 Теплове навантаження холодильника кубового залишку

Кількість тепла, що забирає охолоджуюча вода:

кДж/опер., (2.20)

де СW - теплоємність кубового залишку при:

, кДж/кг·К. (2.21)

Теплоємності компонентів при tWср = 670С.

Сбензол = 1,8855 кДж/кг·К; Столуол = 1,7598 кДж/кг·К [9];

СW = 0,03 · 1,8855 + (1-0,08) · 1,7598 = 1,68 кДж/кг·К.;

t Wк -кінцева температура кубового залишку, приймаємо t Wк=250С.

Тоді кДж/опер.

2.2.7 Витрата охолоджуючої води в дефлегматорі

Знаходимо із теплового балансу дефлегматора, за охолоджуючою водою:

Qд = Qв або Qд = Gв1 ·Св (tвк -tвп ). (2.22)

Звідки витрата води:

кг/опер.,

де Св - теплоємність води; Св = 4,18 кДж/кг·К;

tвк - tвп - кінцева та початкова температури охолоджуючої води;

приймаємо tвк = 450С; tвп = 200С.

Тоді

кг/опер.,

або

м3/с,

де св - густина води при , св =996 кг/м3 [9].

2.2.8 Витрата охолоджуючої води в холодильнику дистиляту

Знаходимо із теплового балансу:

QР = Gв2 ·Св (tвк -tвп )· кДж/опер. (2.23)

Звідки:

кг/опер.,

або

м3/с.

2.2.9 Витрата охолоджуючої води в холодильнику кубового залишку

Знаходимо із теплового балансу:

QW = Gв3 ·Св (tвк - tвп), кДж/опер. (2.24)

Звідки

кг/опер.,

або

м3/с.

3. КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗРАХУНОК КОЛОНИ

3.1 Діаметр колони

Знаходимо з виразу [4]

м , (3.1)

де Vп - об'ємна витрата пари, Vп = 0,649 м3/с (п. 2.1.8);

- фіктивна швидкість пари, яка розраховується за рівнянням [9]:

, (3.2)

де 3 - швидкість захлинання насадки;

у та Vв - питома поверхня та вільний об'єм насадки, для кілець Рашига розміром 25253 мм у = 204 м2/м3, Vв = 0,74 м3/м3 [9];

сп - густина пари; сп = 2,81 кг/м3 (п. 2.1.6);

ср - густина рідини; ср = 798 кг/м3 (п. 2.1.7);

мр - в'язкість рідини мПа·с;

; (3.3)

хср - середня концентрація низькокиплячого компоненту (С6H6) у

рідині, хср = 0,599 (мольні долі) (п.2.1.5);

мсп, мв - в'язкість компонентів при tср = 101,50С;

мсп = 0,25 м·Па·с; мв = 0,29 м·Па·с [9];

Звідки: мр=0,263 м·Па·с;

L та Gп - витрати рідини та пари по колоні, кг/с;

L = 1,06; Gп =0,231 (п.3.1.8, 3.1.9).

Тоді

звідки

щ3 = 0,373 м/с.

Робоча швидкість щ = (0,75ч0,9) щ3 [9];

або щ = 0,9·0,184 = 0,3357 м/с.

м.

Отриманий розмір округлюємо до найближчого стандартного:

D = 1600 мм [5].

Дійсна швидкість газу:

м/с.

3.2 Висота колони

Загальну висоту колони знаходимо з виразу [4]:

Н =, (3.3)

де Ннас - висота насадкової частини колони, м;

Ннас = hе · nт; [4]

hе - еквівалентна висота насадки, м;

nт - теоретичне число тарілок, яке визначається графічною побудовою (рис. 4.1);

h1 - відстань від верхнього шару насадки до кришки; h1 ? D =1,6 м;

h2 - відстань від нижнього шару насадки до дна, м;

h2 (1,1 ч1,5) D, h2 =2,4 м.

3.2.1 Еквівалентна висота насадки

Еквівалентну висоту насадки знаходимо з виразу [5]:

, (3.4)

де dе - еквівалентний діаметр насадки, м;

м;

Rеп - критерій Рейнольдса для потоку пари:

, (3.5)

де щ - дійсна швидкість пари; щ = 0,144 м/с;

сп - густина пари; сп = 2,81 кг/м3;

у - питома поверхня насадки; у = 240 м2/м3;

мп - в'язкість пари, Па·с. Знаходимо з виразу:

, (3.6)

де Мп - мольна маса пари; Мп = Мр=31,27 кг/кмоль;

yср - середній склад пари; yср =0,58 (мольні долі);

мсп, мв - динамічні коефіцієнти в'язкості компонентів парової суміші

при tср = 101,50С.

мбензол = 0,25·10-3 Па·с [11];

мтолуол = 0,28·10-3 Па·с [9].

Тоді

Звідки мп = 0,0986·10-3 Па·с;

Rеп=,

G, L - витрати пари та рідини по колоні, відповідно, кг/с;

ср - густина рідини; ср = 798 кг/м3;

m - середній тангенс кута нахилу дотичної до рівноважної лінії (рис. 4.1). В інтервалі від xР=94,8% до xW = 4,6% лінію рівноваги розбиваємо на рівні відрізки (не менше 5) і на кожному знаходимо тангенси та середній тангенс кута нахилу для всієї лінії рівноваги (на рис. 4.1 не наведені).

де n - число відрізків.

Виконавши необхідні розрахунки, знаходимо m=1,07.

Підставивши в рівняння (4.4) величини, одержимо:

Звідки hе = 0,281 м.

3.2.2 Знаходження числа теоретичних тарілок

За даними таблиці 3.1 будуємо криву рівноваги в координатах у-х (рис. 3.1), проводимо лінію рівних концентрацій (діагональ) і наносимо на неї точку «а» з координатою xр=0,976 % на основі допущення, що xр= yр [4].

Рівняння робочої лінії колони має вигляд (3.7):

y=Ax+B,

А=, ,

де B - відрізок, який відтинає робоча лінія на осі y;

R - флегмове число, визначене для кінцевого моменту перегонки, R=59,73.

Тоді

Відкладаємо відрізок В = 0,089 на ось ординат (у) і з'єднуємо його кінець з точкою «а» - одержимо лінію робочих концентрацій (робочу лінію).

Починаючи з точки а, будуємо ломану лінію між кривою рівноваги та робочою лінією в межах від xP до xW. Число горизонтальних відрізків дорівнює числу теоретичних ступенів зміни концентрацій - теоретичних тарілок nт. Таким чином, nт = 9.

3.2.3 Висота насадки

Висота суцільного шару насадки складає:

м.

Для забезпечення змочуваності насадки, її розбиваємо на шари за співвідношенням [5]:

м.

Тоді висота одного шару насадки складе:

м.

де D - діаметр колони.

Кількість шарів:

Висоту перерозподільної зони між шарами насадки приймаємо h = 0,3ч0,5 м [4,8].

Висота насадкової частини колони: Ннас = 1·3,2+0,5 = 3,7 м.

3.2.4 Загальна висота колони

З урахуванням висоти насадки, перерозподільної зони і відстані до кришки та дна, знаходимо:

Н = 3,7 + 1,6 + 3,6 = 8,9 м.

3.3 Розрахунок діаметрів патрубків

Для підводу-виводу матеріальних потоків приймаємо фланцеве з'єднання, діаметр патрубків для яких розраховуємо за виразом [4]:

м, (3.5)

де V - об'ємна витрата потоку, м3/с;

щ - швидкість потоку в патрубку, м/с, приймаємо для рідин

щ=1-3 м/с, для пари щ - 8 ч 30 м/с [4].

3.3.1 Патрубок входу пари в колону із куба-кип'ятильника

Витрата пари Vп = 0,657 м3/с.

Приймаємо швидкість пари в патрубку щпар=30 м/с.

Тоді

м.

Приймаємо за ГОСТ [6] діаметр патрубка dу=200 мм.

3.3.2 Патрубок виходу пари із колони

Так, як витрата пари по висоті колони постійна, то діаметр патрубка для виходу пари приймаємо такого ж діаметру, що і входу: dвих.пар=200 мм.

3.3.3 Патрубок подачі флегми в колону

Витрата флегми: Gф= L= 1,08 кг/с.

Приймаємо швидкість флегми в патрубку щф=1,5 м/с.

Густина флегми:

Звідки сср = 814,796 кг/м3;

де сбензол, столуол - густина бензолу та толуолу,

при tф= tр = 800С сбензол = 815 кг/м3, столуол = 808 кг/м3 [9];

xР - масова частка метилового спирту в дистиляті.

Тоді

м.

Приймаємо за ГОСТ діаметр dф=40 мм.

3.3.4 Патрубок виходу кубового залишку

Витрата кубового залишку GW =0,833 кг/с.

Приймаємо швидкість кубового залишку в патрубку щW =1,5 м/с.

Густина кубового залишку:

Звідки сw =808,54 кг/м3,

де сбенз, столуол - густина бензолу та толуолу,

при tw = 1090С ссп = 815 кг/м3, св = 808 кг/м3 [9];

xw - масова частка метилового спирту в кубовому залишку.

Тоді:

м.

Приймаємо за ГОСТ діаметр патрубка dW = 32 мм.

3.4 Вибір фланців для патрубків

Для приєднання колони до трубопроводів приймаємо фланцеве з'єднання. Фланці плоскі, приварні за ГОСТ 1235-68, тип І [6]. Ескіз фланця наведений на рис. 3.2, а розміри в таблиці 3.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 3.1- Розміри фланців до патрубків

Ру, МПа	Розміри, мм	Z, шт	Маса, кг
	Dу	dп	D1	Dб	Dф	dб	h
0,25	200	219	258	280	315	M16	15	8	4,73
0,25	40	45	80	100	130	M12	10	4	0,95
0,25	32	38	70	90	120	M12	10	4	0,79

3.5 Вибір фланців для кришки та до корпусу

Кришку апарата приймаємо знімною на фланцевому сполученні. Фланці приймаємо за ГОСТ [6] для обичайок та днищ на діаметр D = 1600 мм. Ескіз фланця та його розміри наведені на рис. 3.3 та в таблиці 3.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 4.2 - Розміри фланців апарата

су, МПа	Розміри, мм	Z, шт	Маса, кг
	Dв	Dб	Dф	h	dб
0,3	1600	1700	1740	48	М20	60	98

3.6 Вибір кришки, днища

Складовою частиною корпусу колони є днище (кришка), приєднане до обичайки і виготовлене з того ж матеріалу. Найбільш раціональною формою з точки зору сприйняття тиску є еліптична [6]. Днище приймаємо приварним, а кришку знімною.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ескіз еліптичного днища (кришки) наведений на рис. 4.4, а розміри в таблиці 4.3.

Таблиця 3.3 - Розміри днища (кришки)

Розміри, мм	F, м2	V, м3	Маса, кг
Dв	h	hв	S
1600	100	400	8	3,18	0,697	189

3.7 Вибір стальної решітки під насадку

Для насадки із кілець Рашига розміром 25253 мм приймаємо колосникову решітку, тип І, ескіз якої наведений на рис. 4.5, а розміри в таблиці 4.4.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 4.4

Розміри решітки під насадку

Розміри, мм	Маса, кг	Число секцій
Dв	D	t	S
1600	1558	30	6	346	4

3.8 Вибір перерозподільної тарілки

Так, як по всій висоті насадки рівномірного розподілу рідини по перерізу колони не досягається із-за пристіночного ефекту, то після кожного шару насадки встановлюємо перерозподільні тарілки ТСН-ІІ [5,6].

Ескіз тарілки наведений на рис. 3.7, а її розміри в таблиці 3.6.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 3.6

Розміри перерозподільної тарілки ТСН-II

Розміри тарілки, мм	Розміри патрубка, мм	n, шт.	Fв, м2	Fр, м2	Маса, кг
Dв	D1	D2	h	h 1	d	?
1600	1170	1150	645	310	57	95	110	0,0013	0,478	114

3.9 Вибір люків

Для монтажу, ремонту, огляду тарілок, решіток, вивантаження насадки приймаємо люки діаметром 500 мм, тип ІХ, робочий тиск Ру = 0,25 МПа [6]. Ескіз люка наведений на рис. 3.8, а його розміри в таблиці 3.7.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 3.7

Розміри люків

Розміри, мм	Z, шт.	Маса, кг
Dв	S	D	Dф	Dб	h	h 1	d	?	Н	L	dб
500	16	1000	720	650	55	75	40	300	640	390	М36	20	439

4. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК

Для руху пари із куба через колону необхідно забезпечити деякий надлишковий тиск, який повинен перевищувати опір насадки.

При роботі колони в режимі нижче точки інверсії для визначення опору зрошуваної насадки використовують рівняння [8]:

, Па, (4.1)

де ?Рс - опір сухої насадки, Па;

К - дослідний коефіцієнт, для невпорядкований насадок К=0,06 [8];

U - об'ємна густина зрошення, м3/м2·год.

Опір сухої насадки:

Па, (4.2)

де л - коефіцієнт опору, який для невпорядкованої насадки складає при Rе >40 [8]:

де dе - еквівалентний діаметр насадки; dе = 0,015 м;

сп - густина пари; сп= 0,891 кг/м3;

щ - дійсна швидкість пари через насадку, м/с.

м/с,

де щ0 - фіктивна швидкість пари, м/с;

Vв - вільний об'єм насадки; Vв= 0,74 м3/м3 [9];

Тоді

Па.

Об'ємна густина зрошення:

, (4.3)

де L - витрата рідини; L = 1,08 кг/с;

ср - густина; ср= 798 кг/м3;

S - площа поперечного перерізу колони;

S = 0,785·D2 = 0,785·2,42 = 4,52 м2.

Тоді

м3/м2·год.

Таким чином, для подолання гідравлічного опору колони мінімальний тиск пари повинен складати:

Па.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Задание на курсовое проектирование по курсу «Основные процессы и аппараты химической технологии» и требования к его оформлению / Сост. П.И. Сорока, А.К. Бучинський, В.И. Зражевский и др. - Днепропетровск: ДХТИ. 1991. - 45 с.

2. Завдання до виконання курсового проекту з курсу «Процеси та апарати хімічної технології для студентів V курсу заочної форми навчання / Укл. А.К. Бучинський, Т.Ю. Гіріч, Т.П. Єльцова та ін. -Дніпропетровськ: УДХТУ. 2002. - 15 с.

3. Методичні вказівки до оформлення курсового проекту з курсу «Основні процеси та апарати хімічної технології» для студентів ІV-V курсів усіх спеціальностей і форм навчання / Укл. М.І. Шишков, В.І. Зражевський. - Дніпропетровськ: УДХТУ. 2001. - 28 с.

4. Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. - М.: Химия, 1972. - 784 с.

5. Основные процессы и аппараты химической технологи: Пособие по проектированию / Ред. Ю.И. Дытнерского. - М.: Химия. 1991. - 496 с.

6. Лащинский А.А., Толчинский А.Р. Основы конструирования и расчета химической аппаратуры. Справочник. - Л.: Машиностроение, 1970. - 752 с.

7. Краткая химическая энциклопедия. Т.II. - М.: Советская энциклопедия, 1964. - 746 с.

8. Плановский А.Н., Рамм В.М., Коган С.З. Процессы и аппараты химической технологии. - М.: Химия, 1968. - 848 с.

9. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии. - Л.: Химия, 1987. - 562 с.

10. Методичні вказівки з розрахунку насадкової ректифікаційної колони періодичної дії з курсу «Основні процеси та апарати хімічної технології» для студентів ІV-V курсів усіх спеціальностей і форм навчання / Укл. П.Г. Сорока, В.В. Івашкевич, В.І. Зражевський. - Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2000. - 25 с.

Размещено на Allbest.ru

...

курсовая работа "Розрахування ректифікаційної установки періодичної дії" скачать

Подобные документы

Розрахунок ректифікаційної колони періодичної дії для розділення суміші бензол–толуол
Схема та принцип роботи ректифікаційної установки періодичної дії, вибір тиску і температурного режиму. Матеріальний та тепловий розрахунок установки. Визначення флегмового числа і побудова діаграм рівноваги. Гідравлічний розрахунок ситчатих тарілок.

курсовая работа [770,1 K], добавлен 30.04.2014
Розрахунок ректифікаційної колони
Експлуатація промислових насадкових колон. Фізико–хімічні основи процесу ректифікації. Розрахунок основного обладнання. Матеріальний баланс ректифікаційної колони. Розрахунок та вибір кожухотрубного теплообмінника–холодильника кубового залишку.

курсовая работа [629,7 K], добавлен 15.11.2015
Розрахунок ректифікаційної колони безперервної дії для розподілу бінарної суміші бензол-толуол
Перегонка як спосіб розділення рідких сумішей, її розподіл на просту перегонку (дистиляцію) і ректифікацію. Розрахунок кінетичних параметрів процесу ректифікації. Особливості процесу ректифікації, його основні змінні. Розрахунок ректифікаційної установки.

курсовая работа [3,2 M], добавлен 26.11.2012
Розрахунок колони синтезу аміаку продуктивністю 1360 т/добу
Технологічна схема установки, оцінка подібних апаратів в промисловості. Вибір конструкційних матеріалів. Технологічний розрахунок: матеріальний та тепловий баланс, параметри підконтактного теплообмінника. Конструктивний розрахунок колони синтезу аміаку.

курсовая работа [262,6 K], добавлен 10.12.2010
Проект приводу пiдвiсного конвейера
Вибір та перевірка електродвигуна. Вибір матеріалів для виготовлення черв'ячної передачі. Розрахунок циліндричних передач. Проектний та перевірочний розрахунок. Розрахунок вала на опір втомі. Вибір підшипників кочення. Розрахунок їх довговічності.

курсовая работа [723,6 K], добавлен 17.09.2010
Проект лінії виробництва вінілацетату
Огляд методів виробництва вінілацетату. Побічні продукти синтезу вінілацетату та методи їх використання. Вибір та опис технологічного вузла ректифікації. Розрахунок ректифікаційної колони. Гідравлічний опір колони, розрахунок насоса та дефлегматора.

дипломная работа [2,5 M], добавлен 19.07.2014
Установка сушильна тунельна
Тепловий розрахунок конвективної тунельної сушильної установки: параметри горіння палива; визначення тривалості сушіння, розміру установки. Графоаналітичний розрахунок статики реального процесу сушіння в сушильному тунелі. Вибір допоміжного устаткування.

курсовая работа [2,2 M], добавлен 09.12.2010
Розрахунок гідросистеми одноковшового поворотного екскаватора
Вибір робочого тиску. Розрахунок та вибір гідроциліндрів, гідромоторів поворотної платформи та пересування. Витрати гідродвигунів. Вибір трубопроводів та гідравлічної апаратури. Перевірочний розрахунок гідроприводу. Опис гідросхеми і принципів її роботи.

курсовая работа [67,0 K], добавлен 26.02.2013
Редуктор
Вибір електродвигуна, кінематичний розрахунок. Розрахунок параметрів зубчастих коліс, валів редуктора. Конструктивні розміри шестерні і колеса. Вибір підшипників кочення. Перевірка шпоночних з'єднань. Вибір та розрахунок муфти. Робоче креслення валу.

курсовая работа [3,3 M], добавлен 19.02.2013
Розрахунок циліндричної косозубої передачі в закритому корпусі
Кінематичний і силовий розрахунок передачі. Вибір матеріалу й визначення допустимих напружень. Перевірочний розрахунок зубців передачі на міцність. Конструктивна розробка й розрахунок валів. Підбір та розрахунок підшипників. Вибір змащення редуктора.

курсовая работа [2,2 M], добавлен 08.01.2013
Розробка технологічного процесу відновлення зношення отвору під задній підшипник корпусу
Вибір раціонального способу відновлення зношення отвору під задній підшипник корпусу. Послідовність операцій технологічного процесу. Розрахунок припусків на механічну обробку. Вибір обладнання та приладів, розрахунок режимів для оброблення і вимірювання.

курсовая работа [88,0 K], добавлен 29.04.2014
Розрахунок коксового цеху
Фізико-хімічні основи процесу коксування, порівняльна характеристика і вибір конструкції печей. Розрахунок матеріального і теплового балансів з застосуванням ЕОМ. Особливості опалювальної системи коксових печей та їх контрольно-вимірювальні прилади.

курсовая работа [960,1 K], добавлен 08.10.2011
Розрахунок гідроприводу
Принципова схема об’ємного гідропривода поступального руху. Розрахунок і вибір параметрів гідроустаткування. Вибір гідро розподільника, дроселя, фільтра. Гідравлічний розрахунок системи привода. Параметри насоса, гідроклапана тиску і потужності.

курсовая работа [89,1 K], добавлен 21.03.2009
Модернізація агрегату синтезу аміака з розробкою колони синтезу, котла – утилізатора та виносного теплообміника
Призначення та область використання установки виробництва аміаку. Вибір опори колони. Визначення діаметрів штуцерів. Конструкція та принцип дії апаратів, основних складальних одиниць та деталей. Розрахунок поверхні теплообміну котла - утилізатора.

дипломная работа [3,1 M], добавлен 25.01.2017
Кран консольний
Розрахунок механізму підйому. Вибір кінематичної схеми, поліспаста та каната. Розрахунок діаметра барабана і блоків. Перевірка електродвигуна за тривалістю часу пуску. Розрахунок гальмівного моменту та вибір гальма. Обчислення деталей механізму повороту.

курсовая работа [151,0 K], добавлен 19.01.2014
Розрахунок електричної частини підстанцій
Розрахунок електричних навантажень та побудова графіків навантаження підстанції. Вибір потужності трансформаторів підстанції та перевірка їх по навантажувальній здатності. Розрахунок струмів короткого замикання та вибір струмообмежувальних реакторів.

курсовая работа [1,6 M], добавлен 07.05.2009
Розробка технологічного процесу обробки диску 07.02.00 в умовах дрібносерійного виробництва
Аналіз технологічності деталі. Обгрунтування методу виготовлення заготовки. Вибір металорізальних верстатів. Вибір різального інструменту. Розрахунок режимів різання. Розробка конструкції верстатного пристрою. Розробка конструкції контрольного пристрою.

курсовая работа [368,8 K], добавлен 18.11.2003
Розрахунок зубчасто-пасового приводу
Вибір електродвигуна та визначення основних параметрів приводу. Розрахунок клинопасової та закритої циліндричної зубчатої передачі, веденого вала. Перевірний розрахунок підшипників кочення, шпонкових з’єднань, муфт. Змащування редуктора, вибір мастила.

контрольная работа [1,1 M], добавлен 02.09.2010
Технологічний процес виготовлення деталі з використанням автоматизованого обладнання
Аналіз технологічності конструкції деталі Стійка. Вибір заготовки та спосіб її отримання за умов автоматизованого виробництва. Вибір обладнання; розробка маршрутного процесу та управляючих програм для обробки деталі. Розрахунок припусків, режимів різання.

курсовая работа [2,0 M], добавлен 10.01.2015
Редуктор циліндричний прямозубий загального призначення
Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок передачі. Розрахунок закритої прямозубої циліндричної передачі. Проектний розрахунок валів редуктора. Конструктивні розміри шестерні і колеса, кришки редуктора. Перевірочний розрахунок веденого вала.

курсовая работа [1,8 M], добавлен 19.11.2014

Другие документы, подобные "Розрахування ректифікаційної установки періодичної дії"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.