Станційні рейкові кола при автономній тязі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Станційні рейкові кола при автономній тязі



Зміст

1. Рейкові кола змінного струму 25 Гц

2. Станційні рейкові кола

2.1 Побудова станційних рейкових кіл

2.2 Рейкові кола при автономній тязі

2.3 Рейкові кола при електротязі постійного струму

2.4 Рейкові кола при електротязі змінного струму



1. Рейкові кола змінного струму 25 Гц

Рейкові кола змінного струму 25 Гц з колійними реле типу ДСШ без колійних дросель-трансформаторів з накладенням кодових сигналів АЛС на несучій частоті 50 Гц застосовують у разі будівництва АБ і реконструкції пристроїв СЦБ на станціях з автономною тягою. Враховується можливість подальшої електрифікації на постійному струмі, а також на ділянках з діючим АБ 50 Гц або АБ постійного струму.

В якості колійного приймача використовується реле типа ДСШ-13А (ДСШ-16). Для захисту колійних реле від струмів завад будь-якої частоти місцеві елементи реле і колійні трансформатори живляться від різних перетворювачів частоти.

Максимальна довжина нерозгалужених рейкових кіл складає 1200 м, розгалужених - 700 м. Різниця довжин відгалужень не повинна перевищувати 200 м.

На релейному кінці даного рейкового кола в трансформаторному ящику (релейній шафі) включається трансформатор ИТ типа ПРТ-А з постійним коефіцієнтом трансформації n=18,3 і запобіжники FU на 2 А. На посту ЕЦ на релейному кінці включається колійне реле П типу ДСШ-13А. Для захисту колійного реле від перенапруги в проводах між колійним елементом колійного реле П і трансформатором ИТ включається захисний блок ЗБ-ДСШ. Крім того, на посту ЕЦ включається контакт трансмітерного реле РТ, через який подаються коди АЛС в рейкове коло підключенням через фронтовий контакт вторинної обмотки .

Якщо відсутнє кодування на релейному кінці, трансформатор РКТ, резистор Rк і контакт реле РТ не встановлюються і колійне реле П підключається безпосередньо до проводів, які під'єднуються до трансформатора ИТ релейного кінця. За відсутності кодування на живильному і релейному кінцях трансформатор ИТ включається з коефіцієнтом трансформації n=40.

Принципова схема розгалуженого рейкового кола змінного струму 25 Гц з накладенням кодування 50 Гц приведена на рис. 2.35.

Рис. 2.35 - Схема розгалуженого рейкового кола змінного струму 25 Гц з реле ДСШ-13А

На живильному кінці в трансформаторному ящику або релейній шафі встановлюється трансформатор ИТ типу ПРТ-А з коефіцієнтом трансформації n=18,3 і два запобіжники FU на 2 А, які призначені окрім захисту, також для вимикання живлення рейкового кола. На живильному кінці включаються послідовно вторинні обмотки живильного ПТ і кодового КТ трансформаторів типу ПТ-25А, що подають в рейкове коло безперервне живлення частотою 25 Гц і кодове живлення частотою 50 Гц. Послідовно з вторинними обмотками трансформаторів ПТ і КТ включений обмежуючий резистор Rо, опір якого визначається залежно від опору з'єднувальних дротів і кабелю між постом ЕЦ і трансформаторним ящиком. Загальний опір резистора Rо з'єднувальних дротів і кабелю має бути рівним 150 Ом.

Первинні обмотки трансформаторів ПТ і КТ включені окремо. На первинну обмотку трансформатора ПТ подається напруга 220 В, 25 Гц відповідного променя живлення колійних елементів рейкових кіл. На первинну обмотку трансформатора КТ подається напруга 220 В, 50 Гц через контакти кодово-вмикаючого і трансмітерного реле.

Рейкове коло регулюється зміною напруги на вторинній обмотці трансформатора ПТ, а струм АЛС в рейках регулюється зміною напруги на вторинній обмотці трансформатора КТ.

За відсутності кодування на живильному кінці на посту ЕЦ трансформатори ПТ, КТ і резистор Rо не встановлюються і полюси живлення ПХЛ і ОХЛ подаються по кабелю до трансформатора ИТ.

У трансформаторному ящику, або релейній шафі у цьому випадку додатково включається резистор Rп 2,2 Ом, 10 А послідовно з вторинною обмоткою трансформатора ИТ. Рейкове коло при цьому регулюється зміною напруги на вторинній обмотці трансформатора ИТ.

Відмінність схем релейних кінців полягає у наявності в трансформаторному ящику (релейній шафі) на кожному релейному кінці резистора, Rп 2 Ом, 10 А послідовно з вторинною обмоткою трансформатора ИТ. За допомогою цього резистора регулюється напруга на колійних елементах реле АСП і БСП.

У разі необхідності кодування на релейному кінці відгалуження А даного рейкового кола в трансформаторному ящику (релейній шафі) включається трансформатор ИТ типа ПРТ-А з постійним коефіцієнтом трансформації n=18,3 і запобіжники FU на 2 А. Запобіжники призначені для захисту апаратури кодування у разі короткого замикання. На релейному кінці включається колійне реле АСП типу ДСШ-13А. Для захисту його від перенапруги в проводах між колійним елементом колійного реле П і трансформатором ИТ включається захисний блок ЗБ-ДСШ. Крім того, на посту ЕЦ включається контакт трансмітерного реле РТ, через який подаються коди АЛС в рейкове коло. В первинну обмотку подається живлення 220 В, 50 Гц через тиловий контакт повторювача колійного реле НСП типу НМІІІ1-1800. Тиловий контакт повторювача колійного реле НСП послідовно з первинною обмоткою трансформатора КТ забезпечує включення цієї обмотки при зайнятті рейкового кола для скорочення витрат електроенергії, оскільки кодові сигнали АЛС в цих рейкових колах посилаються лише при зайнятому стані рейкового кола. Послідовно з вторинною обмоткою трансформатора КТ включений обмежуючий резистор Rк, опір якого визначається аналогічно опору резистора Rо, на живильному кінці. Струм АЛС на релейному кінці регулюється зміною напруги на вторинній обмотці трансформатора КТ.

Для сталої роботи рейкового кола різниця довжин відгалужень, в які включаються колійні реле, не повинна перевищувати 200 м, кількість колійних реле не повинна бути більше трьох.

Сигнали АЛС можуть посилатися з живильного кінця і з будь-якого релейного кінця. Довжина рейкового кола Lрк = а + b1 + b2 < 700 м. Слід звернути увагу на особливість включення стрілочних з'єднувачів для відгалужень, обладнаних пристроями кодування (рис. 2.34,г) у порівнянні з включенням з'єднувачів для відгалужень, не обладнаних пристроями кодування (рис. 2.34,в). Включення з'єднувачів за схемою відгалуження (рис. 2.34,г) забезпечує мінімальні "мертві" зони у рейках, де відсутній кодовий струм сигналів АЛС.

Колійне реле захищено від перенапруги за допомогою блоку ЗБ типу ЗБ-ДСШ, ввімкненого паралельно колійній обмотці реле ДСШ. У разі накладення сигналів АЛС з живлючого кінця використовується схема прискореного кодування струмом частотою 50 Гц через фронтовий контакт групового трансмітерного реле ГТ, яке починає виробляти необхідні кодові сигнали після завдання маршруту та вступі поїзда на колійну дільницю, яка розміщена перед даною. Після завдання маршруту збуджується реле СКВ, чим знімає шунтування з первинної обмотки КТ і підключає коло, яке шунтує контакт ГТ через ввімкнений контакт колійного реле даної секції. При вступі поїзда коло шунтування контакту ГТ розмикається фронтовим контактом колійного реле, і кодові сигнали АЛС надходять в рейкове коло. Кодування з релейного кінця вмикається з моменту вступу поїзда на рейкове коло та шунтування колійного реле. Відпускаючи якір, колійне реле вимикає повторювач, а останній тиловим контактом вмикає первинну обмотку трансформатора КТ в коло живлення змінним струмом напругою 220 В частотою 50 Гц.



2. Станційні рейкові кола

2.1 Побудова станційних рейкових кіл

Рейкове коло (РК) - це ізольоване від інших електричне коло, у якому провідниками струму є рейкові нитки з підключеним до них джерела живлення і приймача у вигляді обмотки колійного реле. Рейкові кола є основними датчиками, на основі яких будуються системи автоматичного керування і контролю руху поїздів на залізничному транспорті.

Основною функцією рейкових кіл є контроль знаходження потяга на ділянці, крім того вони можуть:

- контролювати стан ділянок і приймально-відправних колій;

- контролювати цілісність рейкових ниток;

- передавати інформацію про показання колійних світлофорів на локомотив для роботи автоматичної локомотивної сигналізації;

- забезпечувати ув'язування між світлофорами в кодових системах автоблокування;

- виключати переведення стрілок під рухомим складом в пристроях електричної централізації;

- здійснювати сигналізацію про наближення поїзда до переїзду

У мережі залізниць використовується багато різноманітних типів рейкових кіл, які застосовуються в залежності від роду тяги, рівня завад і функцій, що виконуються.

За принципом дії рейкові кола поділяють на нормально замкнені і нормально розімкнені.

Основними елементами рейкового кола є джерело живлення ДЖ, рейкова лінія РЛ, колійний приймач КП, пристрої захисту і узгодження ПЗУ.

Принцип дії нормально замкнутого рейкового кола полягає в наступному. При вільній ділянці (рис.2.30,а) струм І від джерела живлення протікає по рейковій лінії до колійного приймача (цей струм називається сигнальним). Колійний приймач знаходиться у ввімкненому стані, чим фіксується вільність ділянки (відсутність на ділянці рухомих одиниць) і цілісність рейкових ниток.

Рис. 2.30 Структурна схема нормально замкнутого рейкового кола

При вступі на ділянку колісної пари (поїзного шунта) рухомої одиниці (рис.2.30,б) частина сигнального струму Іш протікає через поїзний шунт, а частина Ікп - через обмотку колійного приймача. Оскільки електричний опір поїзного шунта набагато менше опору обмотки приймача, то сила струму Іш буде набагато більша, ніж Ікп. Сила струму Ікп буде недостатньою для включення КП, тому колійний приймач знаходитиметься в вимкненому стані, чим фіксується зайнятість ділянки рухомим складом.

Зниження струму в обмотках реле під впливом колісних пар рухомого складу називають шунтовим ефектом, а колісні пари - поїзним шунтом.

При всіх можливих пошкодженнях елементів, апаратури і рейкової лінії (у разі зламу рейки, обриві з'єднувача, короткому замиканні, відсутності живлення) порушується коло протікання струму колійного реле(рис.2.30,в), останнє відпускає якір, чим і фіксує пошкодження елементів рейкового кола. Властивість рейкового кола контролювати справність рейкових ниток називають чутливістю до зламу рейки.

Таким чином, нормально замкнені рейкові кола при пошкодженнях елементів не можуть дати помилкову інформацію про їх вільність, тому вони знайшли широке застосування на магістральних залізницях.

Пристрої захисту і узгодження забезпечують захист апаратури рейкового кола від небезпечних і заважаючих дій тягового струму (на електрифікованих ділянках), від перенапруг і перешкод, викликаних атмосферними явищами (грозові розряди - удари блискавки) або комутаційними процесами в різних електричних колах, а також забезпечують узгодження високого опору апаратури рейкового кола і низького опору рейкової лінії.

У нормально розімкненому рейковому колі колійне реле при відсутності поїзда знаходиться у вимкненому стані (рис.2.31,а). При вступі на рейкове коло рухомого складу колійне реле сполучається в одне коло з джерелом живлення і через колісні пари замикається коло збудження колійного реле (рис.2.31,б). Нормально розімкнене рейкове коло при відмовах елементів не забезпечує контролю зайнятості, оскільки колійне реле нормально залишається без струму (рис.2.31,в). З цієї причини нормально розімкнені рейкові кола використовують тільки на коліях сортувальних гірок. Перевагою цих рейкових кіл є висока швидка дія.

Рис. 2.31 Структурна схема нормально розімкнутого рейкового кола

За родом сигнального струму рейкові кола поділяють на рейкові кола постійного та змінного струму.

За режимом живлення розрізнюють рейкові кола з безперервним, імпульсним і кодовим живленням. При безперервному живленні джерело живлення безперервно підключається до рейкової лінії, а при імпульсному і кодовому джерело живлення підключається до рейкової лінії періодично через контакти маятникового або кодового колійного трансмітера.

За типом колійного приймача розрізнюють рейкові кола з одноелементним і двоелементним (фазочутливим) приймачами. Одноелементний приймач реагує тільки на амплітуду вхідного сигналу. Двоелементний приймач має два сприймаючих елементи; на один з них (колійний) надходить робочий сигнал з рейкової лінії. Амплітуда і фаза цього сигналу визначаються станом рейкової лінії. На інший сприймаючий елемент (місцевий) поступає сигнал, незмінний по амплітуді і фазі. Між сигналами, що подаються на колійний і місцевий елементи, повинні бути визначені фазові співвідношення. Такий приймач реагує на амплітуду і фазу сигналу, що приймається з рейкового кола. При зменшенні амплітуди нижче за напругу відпускання або, при відхиленні фази від ідеальної на деякий кут, колійний приймач фіксує зайнятість чи несправність рейкового кола.

За способом пропуску зворотного тягового струму рейкові кола розділяють на однониткові і двониткові. В однониткових колах тяговий струм протікає по одній рейці, а в двониткових по двох. Для пропуску зворотного тягового струму в обхід ізолюючих стиків встановлюють в однониткових колах - тяговий з'єднувач, а у двониткових - дросель-трансформатори.

Всі дільниці, що кодуються, повинні обладнуватися двонитковими рейковими колами. Двониткові рейкові кола забезпечують надійність дії рейкового кола в умовах проходження по рейковим ниткам тягового струму. На головних коліях дросель-трансформатори встановлюють на релейному і живильному кінцях. Стрілочні ізольовані дільниці обладнуються двонитковими рейковими колами. Однодросельні рейкові кола обмежено застосовують на бокових коліях з забезпеченням двониткового виходу зворотного тягового струму на головній колії. При електротязі на розгалужених рейкових колах застосовуються дводросельні, або, у крайньому випадку, тридросельні рейкові кола. Однониткові рейкові кола більш прості за влаштуванням, ніж двониткові, але більш схильні до впливу тягового струму. Їх застосовують тільки на бокових станційних коліях, що не кодуються, колійних ділянках у горловині станції при довжині рейкового кола не більше 500 м.

Тяговий струм від тягової підстанції ТП подається до електровозів по контактному проводу через струмоприймач, а повертається до тягової підстанції по рейкових нитках. Тому необхідно створити шлях для протікання зворотного тягового струму по рейках в обхід ізолюючих стиків. У двониткових рейкових колах (рис.2.32,а) безперервність кола для протікання тягового струму утворюється за рахунок дросель-трансформаторів ДТ (два біля кожної пари ізолюючих стиків), у яких в суміжних рейкових колах середні точки основних обмоток 11 і 12, що підключаються до рейок, з'єднуються між собою. Тягові струми першої і другої рейок Іт/2 протікають через напівобмотки ДТ у протилежних напрямах. При однаковій величині ці струми не наводять у додатковій обмотці електричні сигнали, які б могли впливати на роботу рейкового кола.

При порушенні норм технічного утримання напільного обладнання РК виникає асиметрія (неоднакові величини струмів в різних рейках одного рейкового кола) тягових напівструмів Іт/2, що приводить до підмагнічення осердь ДТ і впливає на роботу РК і АЛС.

Завади тягового струму на рейкові кола будуть мати місце тільки при асиметрії струмів.

Струм рейкового кола (сигнальний струм) Іс протікає крізь основну обмотку ДТ в одному напрямі, внаслідок чого на ній створюється падіння напруги, що використовується для роботи рейкового кола. Додаткові обмотки ДТ - 21 і 22 - підключають до апаратури живильного ДЖ і релейного П кінців рейкового кола.

Асиметрія тягового струму виникає внаслідок неоднакового поздовжнього електричного опору рейкових ниток або нерівності перехідних опорів рейкових ниток відносно землі. Останнє в основному обумовлено пошкодженнями стикових з'єднувачів. Опір ізоляції рейкових ниток відносно землі залежить від метрологічних умов, конструкції верхньої будови колії і її засміченості. На опір ізоляції однієї з рейкових ниток також впливає приєднання до неї заземлень опор контактної мережі.

Для усунення асиметрії тягового струму в рейкових нитках необхідно забезпечувати справний стан стикових з'єднувачів по всій довжині РК, надійну ізоляцію рейок від металевих конструкцій. На ділянках з низьким опором заземлених на рейки контактних опор необхідно вмикати спеціальні розрядники багаторазової дії, підключаючи їх до проводу заземлення.

В однониткових рейкових колах (рис.2.32,б) тяговий струм пропускається по одній рейковій нитці кожного рейкового кола. Основна частина тягового струму Іт протікає по рейковим ниткам, які з'єднуються біля ізостиків електротяговими з'єднувачами. У разі пошкодження елементів ізостики, незначна частина тягового струму проходить через іншу нитку колії і протікає через прилади релейного і живильного кінців. Таким чином через обмотку реле окрім сигнального струму буде проходити і тяговий, що може привести до підживлення реле при зайнятій ділянці. Нерівномірне розподілення тягового струму по рейковим ниткам виключає можливість використання пристроїв АЛС в однониткових рейкових колах.

Рис. 2.32 Схема протікання тягового струму в двониткових (а) і однониткових (б) рейкових колах

У залежності від конфігурації рейкові кола розрізнюють на нерозгалужені і розгалужені. Розгалужені рейкові кола застосовують на колійних ділянках, до складу яких входять стрілки. Вони можуть мати декілька колійних приймачів, кожний з яких контролює вільність і справність свого відгалуження. У схему контролю розгалуженого рейкового кола послідовно включають фронтові контакти колійних реле усіх відгалужень.

Рейкові кола на станціях - це безперервні датчики інформації про стан ізольованих дільниць і колій, які виключають переведення стрілок під рухомим складом, передають кодові сигнали з колії на локомотив, забезпечують індикацію контролю вільного або зайнятого стану дільниць на апараті керування, тощо.

Інформація, що фіксується рейковими колами, дуже важлива для систем централізації, бо за її рахунок забезпечується безпека руху поїздів і пропускна спроможність станції.

При електричній централізації рейковими колами обладнують всі колії прийому і відправлення, всі стрілочні і безстрілочні дільниці в горловинах станцій, дільниці перед світлофорами, що огороджують в'їзд до централізованої зони з під'їзних колій і депо, дільниці наближення до станції з підходів, обладнаних НАБ.

Ізоляція стрілочних дільниць (рис.2.33) складається з:

- ізоляції гостряків і рамних рейок від стрілочної гарнітури;

- ізоляції для відмежування від сусідніх дільниць;

- ізоляції для виключення з'єднання рейок через гостряки і хрестовину.

Ізоляція гостряків і рамних рейок від з'єднувальних тяг стрілочної гарнітури виконується ізолюванням сережок, які закріплюються до пера кожного гостряка за допомогою фібрових прокладок, втулок і шайб. Фундаментні і кріпильні кутники ізолюють один від одного і від рейок також за допомогою фібрових прокладок і фібрових втулок і шайб, які одягаються на болти.

Схему встановлення ізолюючих стиків і рейкових з'єднувачів на стрілочній секції для обладнання її рейковим колом наведено на рис.2.33.

Рис. 2.33 Схема встановлення ізолюючих стиків і рейкових з'єднувачів на стрілочній секції

На межах стрілочних секцій ізолюючі стики 1 встановлюються на відстані 3,5 м від граничного стовпчика і в кінцях рамних рейок на відстані m від гостряків (див. табл.1.12). Додаткові ізолюючі стики 2, які виключають шунтування колійного реле через гостряки і хрестовину стрілок, можуть встановлюватись як по прямій, так і по боковій колії. Зміщення цих ізостиків на протилежних нитках колії в перевідних кривих з'їзду стрілочних переводів має бути не більше 1,6 м. У розгалужених рейкових колах, як і в нерозгалужених, рейкові нитки служать провідниками сигнального струму між джерелом живлення і колійним приймачем. Потовщеною лінією позначені рейкові нитки, до яких підключають один полюс джерела живлення (умовно плюсову), а інший полюс підключають до рейкових ниток, позначених тонкою лінією. Таке умовне позначення використовується при складанні технічної документації на станційні рейкові кола для дотримання чергування полярності джерел живлення в рейкових нитках на ізолюючих стиках. Чергування полярності необхідне для контролю їх пошкодження. Ізолюючі стики 1 електрично розділяють суміжні рейкові кола. Для виключення короткого замикання рейкових ниток хрестовинами на стрілочних переводах встановлюють ізолюючі стики 2. Надійний електричний контакт між окремими рейковими ланками і конструкціями стрілочного переводу забезпечують стикові з'єднувачі 3 і стрілочні з'єднувачі 4,5,6,7 з різними довжинами і поперечним розрізом.

Особливістю рейкових кіл на станції є наявність відгалужень на стрілочних ділянках. Стрілочна ділянка не повинна включати більше трьох одиночних або двох стрілок перехресних з'їздів. Відгалуження стрілочних ізольованих дільниць вмикаються паралельно. Всі елементи рейкового кола повинні обтікатися сигнальним струмом, за рахунок чого здійснюється безперервний контроль їх стану. Для цього:

- рамні рейки стрілок обтікаються сигнальним струмом;

- на бокових відгалуженнях встановлюють реле, причому загальна їх кількість не повинна бути більше трьох;

У окремих випадках на відгалуження дозволяється реле не встановлювати. Це:

- місця, де здійснюється тільки маневрова робота;

- парки відправлення вантажних потягів;

- відгалуження довжиною менш ніж 60 м від центру переводу до ізолюючого стику.

Такі відгалуження не обтікаються сигнальним струмом, а тільки знаходяться під напругою. Це дозволяє фіксувати вступ рухомої одиниці тільки при справних елементах, які підключені паралельно основному колу.

Схеми ізоляції розгалужених рейкових кіл наведені на рис. 2.34. Ізолюючі стики встановлені по межах розгалуженого рейкового кола, а також в самому стрілочному переводі. Зовнішні рейкові нитки розгалужених дільниць, в стрілочному переводі з'єднані стрілочним з'єднувачем, через який утворюється коло струму по прямій колії і по відхиленню. При встановленні колійного реле по прямій колії рейкові нитки по відхиленню струмом не обтікаються, що показано штриховими лініями між нитками колій. У таких рейкових колах при обриві з'єднувача і знаходженні рухомої одиниці на відгалуженні колійне реле не шунтується і з'являється хибна вільність стрілочної ділянки (рис.2.34,а).

При вільному стані одна частина рейкового кола обтікається сигнальним струмом І по рейковій лінії і замикається через обмотку колійного реле П, а інша, яка включена паралельно основній через з'єднувач, знаходиться під напругою. Колійне реле ввімкнено таким чином, щоб з'єднувач обтікався струмом. Реле збуджено і його загальні і фронтові контакти замкнені, що свідчить про вільний стан дільниці і справність елементів рейкового кола.

Рис. 2.34 Схеми ізоляції розгалужених рейкових кіл

При встановленні ізолюючих стиків по відгалуженню (рис. 2.34,б) сигнальний струм у нормальному режимі через з'єднувач не протікає. У випадку пошкодження якогось з елементів РК, наприклад з'єднувача, який забезпечує підключення бокової дільниці або рейки на відгалуженні, це не може бути зафіксовано апаратурою рейкового кола. Тому у разі знаходження рухомого складу на відгалуженні струм рейкового кола буде протікати через обмотку колійного реле і рейкове коло показуватиме несправжню зайнятість, що неприпустимо.

Для виключення цієї небезпеки на всіх не обтікаємих струмом ділянках (не обладнаних реле) встановлюють подвійні стрілочні з'єднувачі - основний і дублюючий. Основні стрілочні з'єднувачі при автономній тязі застосовують сталеві, при електричній тязі мідні. Дублюючі з'єднувачі встановлюються сталеві. Таким чином підвищується надійність і безпека у роботі рейкового кола.

При пошкодженні ізолюючих стиків, які встановлені на стрілочному переводі, відбувається коротке замикання рейкових ниток хрестовинами, що також знижує струм в обмотках колійного реле Ір' до значення струму відпускання якоря реле.

На всіх паралельних відгалуженнях незалежно від довжини відгалужень, що примикають до приймально-відправних колій, по яких можливі поїзні маршрути, обов'язково включають додаткові колійні реле. У кожне відгалуження рейкового кола включають стрілочні колійні реле 1-3А, 1-3Б, 1-3В (рис. 2.34,в) для їх кращого контролю обтікання струмом.

При великій кількості відгалужень рейкове коло неможливо відрегулювати, тому воно працює нестійко. В розгалужених рейкових колах кількість колійних реле повинна бути не більше трьох.

При необхідності в рейкових колах меже бути застосована апаратура для кодування. Кодування може здійснюватись з релейного, живильного або з обох кінців рейкового кола.

На ділянках станцій, де здійснюється кодування рейкових кіл, ізолюючі стики в стрілочному переводі встановлюють на відгалуженні від кодованого напрямку. Якщо кодування здійснюється по головній колії і по відхиленню, то застосовують спеціальне розташування стрілочних з'єднувачів (рис. 2.34,г). Таке з'єднання забезпечує безперервне кодування при проході локомотиву над ізолюючими стиками стрілочного переводу. З'єднувачі при електротязі показують штриховими лініями. Місця включення апаратури кодування позначають літерою К.

Накладання кодування здійснюється, в обов'язковому порядку, на коліях прийому, відправлення, та на тих, на яких передбачений беззупинковий пропуск поїздів. Кодування подається назустріч руху. Якщо по ізольованій ділянці можуть проходити маршрути як прийому так і відправлення, то вони повинні кодуватися з обох кінців.

В залежності від роду тяги, частоти сигнального струму, частоти кодового струму може бути застосоване безпосереднє, прискорене або попереднє кодування рейкового кола. Вибір типу рейкових кіл залежить від роду тяги на дільниці, наявності кодування струмом АЛС, каналізації тягового струму, якщо він є.

Принципові схеми рейкових кіл відрізняються між собою частотою сигнального струму, кількістю дросель-трансформаторів, відгалужень, варіантами кодування - одностороннє, двостороннє по прямій колії або відгалуженню, способом кодування, частотою кодового струму, кількістю колійних реле.

При новому будівництві або модернізації пристроїв електричної централізації на станціях в основному проектуються рейкові кола тональної частоти (ТРК). В окремих випадках використовуються безперервні фазочутливі рейкові кола змінного струму частотою 25 Гц.

Фазочутливі рейкові кола частотою 25 Гц, як колійні датчики, мають наступні переваги:

- низьке в порівнянні з рейковими колами частотою 50 Гц споживанням потужності за рахунок значного зменшення затухання енергії завдяки зменшенню опору рейок;

- стійку роботу при зниженні опору ізоляції;

- надійний захист від впливу струмів промислової частоти 50 Гц: лінії електропередач, лінії електропостачання, тягового струму при електротязі змінного струму, гармонічних складових тягового струму, струмів електричного опалення і освітлення вагонів;

- стабільну роботу перетворювачів частоти при значних коливаннях напруги мережі;

- надійний фазовий захист від впливу суміжних рейкових кіл при короткому замиканні ізолюючих стиків. В цих рейкових колах в якості колійного приймача використовуються фазочутливі двоелементні секторні реле типу ДСШ.

Перевагою реле ДСШ є їх надійний захист від впливу перешкод тягового струму і інших джерел змінного струму, що відрізняються по частоті від струму сигнальної частоти всього на декілька герц.

Основною відзнакою реле типів ДСШ є фазова вибірковість (селективність), тому ці реле, а також рейкові кола, в яких їх використовують, називають фазочутливими. Ця особливість дозволяє виключати помилкове спрацьовування колійного реле від джерела струму суміжного рейкового кола при сході стиків. Для цього в суміжних рейкових колах змінного струму робиться чергування фаз (миттєвих полярностей) напруги у ізолюючих стиків, а колійні обмотки реле вмикаються так, що позитивний момент, що обертає, і підйом сектора вгору можливі лише від струму свого рейкового кола. При сході ізолюючих стиків і попаданні на колійний елемент струму суміжного рейкового кола сектор прагне обернутися вниз.

Фазовий спосіб контролю стану ізолюючих стиків дозволив розташовувати живильні і релейні кінці суміжних рейкових кіл в будь-якому поєднанні: живильний-живильний, релейний-живильний, релейний-релейний, що дозволило спростити процес проектування рейкових кіл на станції.

Досвід експлуатації рейкових кіл з фазочутливими колійними реле на станціях виявив ряд недоліків: недостатню шунтову чутливість через невеликий коефіцієнт повернення колійного реле; заклинювання сектора реле при попаданні сторонніх предметів або його перекосу тощо.

Низький коефіцієнт повернення реле при високому опорі поїзного шунта не дозволяє напрузі на колійній обмотці зменшитися до напруги надійного відпускання сектора реле, що приводить до "зависання" сектора в середньому положенні, коли не замикаються ні тилові, ні фронтові контакти колійного реле. Для усунення наслідків цього явища встановлюються нейтральні повторювачі фронтових контактів колійного реле, контакти яких використовують в схемах установки, замикання і розмикання маршрутів в схемах електричної централізації.

На мережі залізниць у фазочутливих рейкових колах застосовуються наступні реле:

- ДСШ-12 - в РК 50 Гц на ділянках з електротягою постійного струму;

- ДСШ-13 - в РК 25 Гц на ділянках з електротягою змінного струму;

- ДСШ-13А - в РК 25 Гц на ділянках з автономною тягою.

В даний час замість перерахованих випускаються нові типи фазочутливих реле:

- ДСШ-16 - для ділянок з електротягою змінного струму і автономною тягою;

- ДСШ-15 - для ділянок з електротягою постійного струму.

Реле ДСШ-16 і ДСШ-15 мають вищий коефіцієнт повернення (0,61 і 0,79) в порівнянні з реле ДСШ-12, ДСШ-13, ДСШ-13А (0,45).

Найбільш ефективним засобом підвищення надійності роботи рейкових кіл є застосування рейкових кіл тональної частоти.

2.2 Рейкові кола при автономній тязі

Рейкові кола змінного струму 25 Гц з колійними реле типу ДСШ без колійних дросель-трансформаторів з накладенням кодових сигналів АЛС на несучій частоті 50 Гц застосовують у разі будівництва АБ і реконструкції пристроїв СЦБ на станціях з автономною тягою. Враховується можливість подальшої електрифікації на постійному струмі, а також на ділянках з діючим АБ 50 Гц або АБ постійного струму.

В якості колійного приймача використовується реле типа ДСШ-13А (ДСШ-16). Для захисту колійних реле від струмів завад будь-якої частоти місцеві елементи реле і колійні трансформатори живляться від різних перетворювачів частоти.

Максимальна довжина нерозгалужених рейкових кіл складає 1200 м, розгалужених - 700 м. Різниця довжин відгалужень не повинна перевищувати 200 м.

На релейному кінці даного рейкового кола в трансформаторному ящику (релейній шафі) включається трансформатор ИТ типа ПРТ-А з постійним коефіцієнтом трансформації n=18,3 і запобіжники FU на 2 А. На посту ЕЦ на релейному кінці включається колійне реле П типу ДСШ-13А. Для захисту колійного реле від перенапруги в проводах між колійним елементом колійного реле П і трансформатором ИТ включається захисний блок ЗБ-ДСШ. Крім того, на посту ЕЦ включається контакт трансмітерного реле РТ, через який подаються коди АЛС в рейкове коло підключенням через фронтовий контакт вторинної обмотки .

Якщо відсутнє кодування на релейному кінці, трансформатор РКТ, резистор Rк і контакт реле РТ не встановлюються і колійне реле П підключається безпосередньо до проводів, які під'єднуються до трансформатора ИТ релейного кінця. За відсутності кодування на живильному і релейному кінцях трансформатор ИТ включається з коефіцієнтом трансформації n=40.

Принципова схема розгалуженого рейкового кола змінного струму 25 Гц з накладенням кодування 50 Гц приведена на рис. 2.35.

Рис. 2.35 - Схема розгалуженого рейкового кола змінного струму 25 Гц з реле ДСШ-13А

На живильному кінці в трансформаторному ящику або релейній шафі встановлюється трансформатор ИТ типу ПРТ-А з коефіцієнтом трансформації n=18,3 і два запобіжники FU на 2 А, які призначені окрім захисту, також для вимикання живлення рейкового кола. На живильному кінці включаються послідовно вторинні обмотки живильного ПТ і кодового КТ трансформаторів типу ПТ-25А, що подають в рейкове коло безперервне живлення частотою 25 Гц і кодове живлення частотою 50 Гц. Послідовно з вторинними обмотками трансформаторів ПТ і КТ включений обмежуючий резистор Rо, опір якого визначається залежно від опору з'єднувальних дротів і кабелю між постом ЕЦ і трансформаторним ящиком. Загальний опір резистора Rо з'єднувальних дротів і кабелю має бути рівним 150 Ом.

Первинні обмотки трансформаторів ПТ і КТ включені окремо. На первинну обмотку трансформатора ПТ подається напруга 220 В, 25 Гц відповідного променя живлення колійних елементів рейкових кіл. На первинну обмотку трансформатора КТ подається напруга 220 В, 50 Гц через контакти кодово-вмикаючого і трансмітерного реле.

Рейкове коло регулюється зміною напруги на вторинній обмотці трансформатора ПТ, а струм АЛС в рейках регулюється зміною напруги на вторинній обмотці трансформатора КТ.

За відсутності кодування на живильному кінці на посту ЕЦ трансформатори ПТ, КТ і резистор Rо не встановлюються і полюси живлення ПХЛ і ОХЛ подаються по кабелю до трансформатора ИТ.

У трансформаторному ящику, або релейній шафі у цьому випадку додатково включається резистор Rп 2,2 Ом, 10 А послідовно з вторинною обмоткою трансформатора ИТ. Рейкове коло при цьому регулюється зміною напруги на вторинній обмотці трансформатора ИТ.

Відмінність схем релейних кінців полягає у наявності в трансформаторному ящику (релейній шафі) на кожному релейному кінці резистора, Rп 2 Ом, 10 А послідовно з вторинною обмоткою трансформатора ИТ. За допомогою цього резистора регулюється напруга на колійних елементах реле АСП і БСП.

У разі необхідності кодування на релейному кінці відгалуження А даного рейкового кола в трансформаторному ящику (релейній шафі) включається трансформатор ИТ типа ПРТ-А з постійним коефіцієнтом трансформації n=18,3 і запобіжники FU на 2 А. Запобіжники призначені для захисту апаратури кодування у разі короткого замикання. На релейному кінці включається колійне реле АСП типу ДСШ-13А. Для захисту його від перенапруги в проводах між колійним елементом колійного реле П і трансформатором ИТ включається захисний блок ЗБ-ДСШ. Крім того, на посту ЕЦ включається контакт трансмітерного реле РТ, через який подаються коди АЛС в рейкове коло. В первинну обмотку подається живлення 220 В, 50 Гц через тиловий контакт повторювача колійного реле НСП типу НМІІІ1-1800. Тиловий контакт повторювача колійного реле НСП послідовно з первинною обмоткою трансформатора КТ забезпечує включення цієї обмотки при зайнятті рейкового кола для скорочення витрат електроенергії, оскільки кодові сигнали АЛС в цих рейкових колах посилаються лише при зайнятому стані рейкового кола. Послідовно з вторинною обмоткою трансформатора КТ включений обмежуючий резистор Rк, опір якого визначається аналогічно опору резистора Rо, на живильному кінці. Струм АЛС на релейному кінці регулюється зміною напруги на вторинній обмотці трансформатора КТ.

Для сталої роботи рейкового кола різниця довжин відгалужень, в які включаються колійні реле, не повинна перевищувати 200 м, кількість колійних реле не повинна бути більше трьох.

Сигнали АЛС можуть посилатися з живильного кінця і з будь-якого релейного кінця. Довжина рейкового кола Lрк = а + b1 + b2 < 700 м. Слід звернути увагу на особливість включення стрілочних з'єднувачів для відгалужень, обладнаних пристроями кодування (рис. 2.34,г) у порівнянні з включенням з'єднувачів для відгалужень, не обладнаних пристроями кодування (рис. 2.34,в). Включення з'єднувачів за схемою відгалуження (рис. 2.34,г) забезпечує мінімальні "мертві" зони у рейках, де відсутній кодовий струм сигналів АЛС.

Колійне реле захищено від перенапруги за допомогою блоку ЗБ типу ЗБ-ДСШ, ввімкненого паралельно колійній обмотці реле ДСШ. У разі накладення сигналів АЛС з живлючого кінця використовується схема прискореного кодування струмом частотою 50 Гц через фронтовий контакт групового трансмітерного реле ГТ, яке починає виробляти необхідні кодові сигнали після завдання маршруту та вступі поїзда на колійну дільницю, яка розміщена перед даною. Після завдання маршруту збуджується реле СКВ, чим знімає шунтування з первинної обмотки КТ і підключає коло, яке шунтує контакт ГТ через ввімкнений контакт колійного реле даної секції. При вступі поїзда коло шунтування контакту ГТ розмикається фронтовим контактом колійного реле, і кодові сигнали АЛС надходять в рейкове коло. Кодування з релейного кінця вмикається з моменту вступу поїзда на рейкове коло та шунтування колійного реле. Відпускаючи якір, колійне реле вимикає повторювач, а останній тиловим контактом вмикає первинну обмотку трансформатора КТ в коло живлення змінним струмом напругою 220 В частотою 50 Гц.

2.3 Рейкові кола при електротязі постійного струму

Рейкові кола змінного струму 25 Гц з колійними реле типу ДСШ-13 без колійних дросель-трансформаторів з накладенням кодових сигналів АЛС на несучій частоті 25 Гц застосовують у разі будівництва АБ і реконструкції пристроїв СЦБ на станціях з автономною тягою з врахуванням подальшої електрифікації на змінному струмі, а також на ділянках з діючим АБ 25 Гц.

Крім того ці рейкові кола можна застосовувати на станціях залізниць з автономною тягою, які розташовано в зоні шкідливого впливу змінного струму 50 Гц:

- на відстані менше 100 м від електрифікованих на змінному струмі 50 Гц залізниці, що обладнана АБ 25 Гц;

- на відстані менш 100 м від високовольтної лінії передачі напругою вище 25 кВ або перетинанні її з залізничними коліями.

Принципові схеми таких рейкових кіл істотно не відрізняються від вище наведених. Принципові схеми нерозгалуженого і розгалуженого рейкових кіл змінного струму 25 Гц з накладенням кодування 25 Гц приведені на рис. 2.36 і 2.37 відповідно.

У цих рейкових колах застосовується така ж апаратура як і в рейкових колах з колійними реле ДСШ-13А, лише колійний трансформатор ПТ застосовується типу ПТ-25А. Призначення елементів і робота схеми рейкового кола аналогічна вище наведеним.

Рис. 2.34 - Схема нерозгалуженого рейкового кола змінного струму 25 Гц з реле ДСШ - 13 змінний струм електротяга рейковий

При електротязі постійного струму на станціях використовуються фазочутливі рейкові кола змінного струму частотою 25 Гц з колійним реле типу ДСШ-13А (ДСШ-15), попереднім накладенням кодових сигналів АЛС на частоті 50 Гц, з колійним дросель-трансформатором ДТ-0,6-500М.

Схема нерозгалуженого двониткового рейкового кола частотою 25 Гц з накладенням сигналів АЛС частотою 50 Гц з двома дросель-трансформаторами застосовується на головних коліях, обладнаних пристроями АЛС, наведена на рис. 2.38. Максимальна довжина рейкового кола - 1200 м.

На посту електричної централізації встановлюють типові блоки: БП - блок живлення, БПК - блок живлення і кодування, БРК - блок релейно-кодуючий, ЗБ - блок захисний штепсельний типу ЗБ-ДСШ.

Якщо передбачено кодування з живильного кінця, то на посту ЕЦ ставиться блок БПК і обмежувальний резистор Rо, а в колійному ящику (ТЯ) встановлюється вирівнювач RU типу ВОЦ-220 або ВОЦШ-220, який захищає апаратуру рейкового кола від перенапруги.

Рис. 2.35 - Схема розгалуженого рейкового кола змінного струму 25 Гц з реле ДСШ-13

На живильному кінці рейкового кола включається спеціально розроблений для таких рейкових кіл блок БПК, що подає в рейкове коло живильну напругу частотою 25 Гц і кодові сигнали АЛС частотою 50 Гц. Блок БПК містить живильний трансформатор Т2, вихідна напруга якого частотою 25 Гц регулюється від 3 до 73 В через 3 В; кодуючий трансформатор Т1, вихідна напруга якого частотою 50 Гц регулюється від 4 до 95 В через 4 В; захисний фільтр, що складається з конденсатора С1 і дроселя L1, який знижує взаємний вплив живильних мереж частотою 25 Гц і кодуючих мереж 50 Гц; дросель L2, що зменшує шунтуючий вплив на живильний трансформатор Т2 кодового струму; конденсатор С2, який налаштовує рейкове коло в резонанс сигнальному струму, що покращує шунтовий ефект і компенсує індуктивне навантаження рейкового кола. Електричні фільтри, які складаються з контуру С2-L2 резонансною частотою 25 Гц, для якої контур має мінімальний опір, і контуру С1-L1, налаштованого на частоту 25 Гц, при який він має найбільший опір. Таким чином, завдяки контурам С1-L1 і С2-L2. електричні кола 25 Гц і 50 Гц розділяються між собою.

Рис. 2.36 - Схема нерозгалуженого рейкового кола частотою 25 Гц для ділянок з електротягою постійного струму

Коли кодування не передбачено, то з живильного кінця ставиться блок БП, а з релейного кінця, на посту ЕЦ, встановлюється блок БРК, колійне реле ДСШ-13А (ДСШ-15) і додатковий резистор Rд.

Кодові сигнали з живильного кінця посилаються фронтовим контактом реле Т в колі первинної обмотки трансформатора Т1 в блоці БПК. Резистор Rи і конденсатор Си, що включені паралельно первинній обмотці трансформатора Т1, являються контуром іскрогасіння, що захищає фронтовий контакт реле Т.

Схеми розгалужених рейкових кіл частотою 25 Гц побудовані на таких же типових блоках або функціональних вузлах, як і нерозгалужені рейкові кола частотою 25 Гц з трьома, двома і одним дросель-трансформатором. Принципова схема розгалуженого рейкового кола з двома ДТ і двома реле, яка кодується з живильного і релейних кінців наведена на рис. 2.39.

На релейному кінці включається також спеціально розроблений для таких рейкових кіл блок БРК, що включає колійне реле і посилає кодові сигнали з релейного кінця.

Рис. 2.39 - Схема розгалуженого рейкового кола частотою 25 Гц для ділянок з електротягою постійного струму

Як вказувалося вище, для даного типа рейкових кіл передбачається попереднє кодування, тобто посилання кодових сигналів АЛС у рейкове коло до його заняття, коли колійне реле знаходиться під струмом. Це накладає підвищені вимоги до захисту колійного реле від сигналів АЛС на релейному кінці за допомогою блоку БРК.

Блок БРК містить кодуючий трансформатор Т3, вихідна напруга якого частотою 50 Гц регулюється від 2,7 до 64,1 В через 2,7 В; захисний фільтр, що складається з конденсатора С3 і дроселя L3 і налаштований на резонанс частоти 50 Гц, який включений паралельно обмотці колійного реле і шунтує його для струмів частотою 50 Гц; захисний фільтр, що складається з конденсатора С1 і дроселя L1, призначення якого подібно до такого ж фільтру в блоці БПК, а також дросель L2, призначення якого аналогічно відповідному дроселю в блоці БПК.

Кодові сигнали з релейного кінця посилаються за допомогою фронтового контакту реле 1Т, включеного в коло первинної обмотки трансформатора Т3 в блоці БРК, коло включення якого також містить контур іскрогасіння, що складається з конденсатора Си і резистора Rи аналогічно такому ж колу на живильному кінці.

В колійному ящику ТЯ розташовують: ИТ - ізолюючий трансформатор типу ПРТ-А, який ставиться на відгалуженнях без дросель-трансформаторів, додаткові резистори Rp і захисні пристрої: для захисту від перенапруг використані вирівнювачі RU - ВОЦ-220 або ВОЦШ-220 і автоматичні вимикачі QF - АВМ-2.

При відсутності на відгалужені дросель-трансформатора на посту ЕЦ розміщують кодовий трансформатор КТ типу ПОБС-ЗА, колійне реле ДСШ-13А і захисний блок ЗБ типу ЗБ-ДСШ.

Схема розгалуженого двониткового рейкового кола містить два дросель-трансформатори типу ДТ-0,6-500М - по одому на живильному і релейному кінцях відгалужень. При необхідності може бути встановлений додатковий (третій) дросель-трансформатор того ж типу на релейному кінці відгалуження Б, але у цьому випадку на відгалуженні В не включається колійне реле. Схема рейкового кола також допускає встановлення лише одного дросель-трансформатора на живильному кінці. В цьому випадку на всіх відгалуженнях А, Б і В можуть включатися колійні реле. Гранична довжина розгалуженого рейкового кола залежить від числа дросель-трансформаторів і складає 500 м при трьох дросель-трансформаторах, 600 м при двох дросель-трансформаторах і 750 м при одному дросель-трансформаторі.

Подача кодових сигналів АЛС по прямій колії здійснюється через блоки БПК і БРК, а з відгалужень - від кодового трансформатору КТ за допомогою контакту трансмітерного реле 2Т.

При експлуатації розгалужених рейкових кіл необхідно враховувати їх особливості: мінімальний опір резистора Ro і кабелю на живильному кінці - 50 Ом, максимальний - 75 Ом; опір кабелю на релейному кінці не повинен перевищувати 150 Ом. У блоках БП слід під'єднати конденсатор С5 паралельно основному конденсатору С4, а при необхідності і додатковий конденсатор С5*. Необхідно, щоб в блоках БПК паралельно основному конденсатору С2 був підключений конденсатор СЗ, а при необхідності - і додатковий конденсатор С3*. Опір резисторів Rр2 і Rр3 та з'єднувальних проводів на релейних кінцях відгалужень без дросель-трансформаторів повинен бути не менше 0,5 Ом.

Напруги на колійних реле вирівнюють резисторами Pд у відгалуженнях з дросель-трансформаторами і Rр2, Rр3 у відгалуженнях без дросель-трансформаторів. Опір резистора Rд може змінюватися від 80 до 650 Ом у залежності від співвідношення довжин відгалужень з дросель-трансформатором і без дросель-трансформатору, а опір резисторів Rр - від 0,55 до 0,8 Ом. В залежності від довжини рейкового кола напруга на вторинній обмотці живильного трансформатора ПТ може змінюватись від 30 до 46 В, а на релейному кінці - від 15 до 16,5 В. Напруга на вторинній обмотці кодового трансформатора може змінюватись від 18,6 до 33,9 В, а струм АЛС - від 2,6 до 2,9 А в залежності від довжини рейкового кола і способу кодування.



2.4 Рейкові кола при електротязі змінного струму

При електротязі змінного струму станції обладнані фазочутливими рейковими колами змінного струму частотою 25 Гц з реле типу ДСШ-13 з накладенням кодових сигналів АЛС на несучій частоті 25 Гц, з колійними дросель-трансформаторами ДТ-1-150.

Принципова схема нерозгалуженого рейкового кола наведена на рис. 2.40. Принципова схема розгалуженого рейкового кола з двома дросель-трансформаторами і двома реле, яка кодується з живильного і релейного кінців наведена на рисунк.2.41.

Рис. 2.40 Схема нерозгалуженого рейкового кола частотою 25 Гц з двома дросель-трансформаторами для ділянок при електротязі змінного струму

На посту ЕЦ з живильного кінця встановлена кодова апаратура, яка містить контакти трансмітерного реле ГТ, контакти кодово-вмикаючого реле СКВ. У трансформаторному ящику розташовуються живильний трансформатор ПТ типу ПРТ-А, обмежувальний резистор Rп, автоматичний вимикач QF типу АВМ-2, запобіжники FU на 2 А.

На релейному кінці, на посту ЕЦ, розміщені колійне реле типу ДСШ-13, захисний блок ЗБ типу ЗБ-ДСШ, кодовий трансформатор КТ типу ПТ-25А. У трансформаторній шухляді розміщені обмежувальні резистори Rп, ізолюючий трансформатор ИТ типу ПРТ-А, автоматичний вимикач QF типу АВМ-2 на 5 А, запобіжники FU на 2 А.

Всі станційні рейкові кола живляться з поста ЕЦ від загального для всіх пристроїв ЕЦ силового трансформатору типу ТС через перетворювач частоти ПЧ типу ПЧ 50/25.

Рис. 2.41 Схема розгалуженого рейкового кола частотою 25 Гц з двома дросель-трансформаторами для ділянок при електротязі змінного струму

Особливістю живильних пристроїв станційних фазочутливих рейкових кіл змінного струму частотою 25 Гц є використання різних перетворювачів частоти ПЧ для живлення місцевих елементів МЕ колійних реле, живильних трансформаторів ПТ та кодових трансформаторів КТ. Всі перетворювачі частоти, необхідні для живлення МЕ колійних реле і колійних ПТ та кодових КТ трансформаторів станційних рейкових кіл, встановлених на посту ЕЦ, повинні бути з'єднані з однією і тією ж фазою змінного струму частотою 50 Гц. Для живлення місцевих елементів МЕ використовують тільки перетворювачі типу ПЧ50/25-300, причому підключати до них інші навантаження, крім місцевих елементів МЕ колійних реле недопустимо.

Вихідні напруги частотою 25 Гц перетворювачів місцевих елементів ПМ і колійних елементів ПП повинні бути зфазовані так, щоб забезпечити нормальну роботу РК та контроль при короткому замиканні ізолюючих стиків суміжних рейкових кіл.

Стрілочні ізольовані дільниці обладнують розгалуженими двонитковими рейковими колами з загальною кількістю колійних реле не більше трьох і, як правило, не більше двох колійних ДТ.

Максимальна довжина розгалужених двониткових рейкових кіл змінного струму частотою 25 Гц становить 500 м. Довжини відгалужень, рахуючи від центру переводу стрілки до кінця відгалуження, не повинні відрізнятися між собою більш ніж на 200 м.

Для регулювання напруг в колах колійних реле відгалужень встановлюють резистори Rп опором 2,2 Ом (нормально їх опір мінімальний), а по головній колії - регульовані резистори Rд опором 400 Ом (опір максимальний) та Rп опором 2,2 Ом.

Рейкові кола регулюють зміною напруги на вторинній обмотці колійного трансформатора ПТ згідно з регулювальними таблицями нормалей рейкових кіл.

Напруги, наведені в нормалі, на колійному реле і рейках релейного кінця забезпечують нормальну роботу рейкового кола при опорі ізоляції менш 1 Ом/км та напругах на місцевому елементі МЕ реле типу ДСШ-13 не менш 110 В, а на первинній обмотці колійного трансформатора ПТ - 200 В. При накладанні кодових сигналів АЛС з релейного кінця кодовий струм регулюють зміною напруги на вторинній обмотці кодового трансформатора КТ. В залежності від довжини рейкового кола і способу кодування, струм АЛС може коливатись від 1,4 до 1,8 А. Мінімальне значення струму АЛС на вхідному кінці рейкового кола при мокрому баласті повинно складати 1,4 А.

Размещено на Allbest.ru

...