Контроль якості зварювальних з’єднань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

ІКТА

Кафедра метрології, стандартизації та сертифікації

Реферат з дисципліни

Контроль та діагностика в технологічних процесах

на тему:

Контроль якості зварювальних з'єднань

Виконала:

Пикало М.Я.

Прийняв;

к.т.н., доц. Гоц Н.Є.

Львів - 2016

Контроль якості зварювальних робіт і зварювальних з'єднань проводять у два етапи:

· зварювання, і зварних з'єднань.

· в процесі монтажу

В процесі монтажу і зварювання перевіряють:

· кваліфікацію зварників,

· справність зварювального обладнання,

· апаратури та приладів;

· справність приладів і апаратури для контролю якості зварювання;

· якість зварювальних матеріалів;

· правильність складання (зазори і контрольні розміри конструкції);

· чистоту зварюваних кромок,

· режим зварювання,

· дотримання черговості накладання швів,

· передбаченої технологічною картою,

· якість шва в процесі його накладення.

Контроль зварювального обладнання та апаратури полягає у перевірці відповідності застосовуваного обладнання необхідного для кожного виду зварювання, а також його справності.

Застосовуються зварювальні матеріали (електроди і електродний дріт) перевіряють на відповідність вимогам технічних умов та Держстандартів на їх поставку і наявність сертифікатів. Особливу увагу слід звертати на якість електродів, правильність їх просушування в залежності від марки та відповідність проектним маркам.

Перед зварюванням перевіряють ретельність очищення, стикування країв і прилягаючих до них поверхонь на ширину не менше 20 мм від окалини, іржі, фарби, масла і зачистки цих ділянок до блиску.

Контроль режиму зварювання полягає в перевірці параметрів струму, їх стабільності, відповідності швидкості переміщення електрода, потужності струму.

Контроль якості в процесі його накладення включає в себе перевірку технології зварювання, якості окремих шарів шва, кількості проходок, роботи апаратури та приладів контролю допустимості обміну повітря і температури в приміщенні.

Контроль закінчених сполук включає наступні види контролю, які визначаються вимогами ГОСТ 3242-69: контроль зовнішніх і внутрішніх дефектів в зварних швах; контроль щільності швів; вибірковий контроль засвердлювання.

Контроль зовнішніх дефектів в зварних швах здійснюють шляхом зовнішнього огляду (візуального або із застосуванням лупи з шестиразовим збільшенням) і вимірювання їх геометричних розмірів. Візуальному огляду з проведенням необхідних вимірювань підлягають 100% зварних швів.

За зовнішнім виглядом зварні шви повинні бути щільними по всій довжині, не мати скупчень або ланцюжків та під шлакових включень, напливів, пропалів, звужень, перерв і гадрізів глибиною понад 10% від товщини металоізоляції , але не більш як 1 мм

Розміри зварних швів згідно з ГОСТ 3242-69 слід контролювати вимірювальним інструментом, які мають точність вимірювань ±0,1 мм, або спеціальними шаблонами для контролі. Межі виявлених тріщин виявляють шляхом шліфування дефектного ділянки наждачним папером і травленням.

Ділянки швів з виявленими дефектами всіх видів повинні : бути усунені і знову заварені, після чого їх повторно оглядають.

Зварні шви металоізоляції на внутрішні дефекти контролюють магніто-, гамма-, рентгенографічним та ультразвуковими методами.

Щільність швів металоізоляції перевіряють після зовнішнього огляду вакуумним методом, а також за допомогою гасу та аміаку. Перевірці на суцільність підлягають 100% зварних швів.

Вакуумним методом перевіряють шви, до яких можливий доступ тільки з одного боку. Цей спосіб є одним з основних, використовуються для контролю якості зварних швів гідроізоляції споруд. Перевірку вакуумним способом ведуть з допомогою вакуумної рамки ( 67).

Ретельно очищені від бруду і шлаку шви змащують мильним розчином (250-300 г 60%-пого господарського мила на 10 л води), після чого на змочені ділянки швів встановлюють вакуумну рамку, з'єднану з вакуум насосом. У вакуумній камері створюють розрідження до 80 кПа. Повітря при атмосферному тиску проходить через нещільність шва і в дефектних місцях утворюються мильні бульбашки, добре помітні через скло камери. Дефектні ділянки шва відзначають, після чого вакуум рамку переставляють на суміжний ділянка з перекриттям на 10-20 мм і т. д.

При випробуванні зварних швів на щільність вакуумним методом в середовищі з негативними температурами слід застосовувати замість мильного розчину розчин хлористого натрію або хлористого кальцію з екстрактом лакричного кореня. Для цього в 1 л розчину хлористого натрію або хлористого кальцію вводять 15 г концентрованого розчину екстракту лакричного кореня. Розчин екстракту лакричного кореня готують, змішуючи 1 кг екстракту і 0,5 л води.

При відсутності екстракт лакричного кореня для цих цілей рекомендується застосовувати водний розчин кристалічного хлористого кальцію (90%) з добавкою поверхнево-активної речовини (10%) ОП-7 або ОП-10. зварювальний шов дефект стикування

У приготовлений, ретельно перемішаний і перевірений по щільності розчин хлористого кальцію вводять ОП-10 (ОП-7) і ретельно перемішують до повного його розчинення. Перед застосуванням готовий склад збовтують протягом 10 хв.

Випробування гасом застосовують у тих випадках, коли є доступ до конструкції ізоляції з обох сторін, а також для контролю якості зварних швів при виготовленні блоків ізоляції на поверхні. Для випробування шви з одного боку фарбують крейдяним розчином, а з іншого обприскують гасом під тиском 0,1-0,2 МПа. Випробування проводять двічі з перервою в 12 ч. Так як гас має здатність 'щ проникати в найдрібніші пори і нещільності, то через кілька годин на пофарбованій крейдою поверхні в місцях нещільностей виступають жирні гасові плями.

Випробування аміаком застосовують також при двосторонньому доступ до конструкції ізоляції. Цим методом рекомендується перевіряти щільність зварних швів металоізоляції фундаментних плит і покриттів споруд. Для цього шви на видимій поверхні ізоляції офарблюють розчином фенолфталеїну або азотнокислої ртуті (5%-ний розчин), а у внутрішній простір між металоізоляції і підставою нагнітають 1% суміш аміаку з повітрям під тиском не менше 6,6 кПа через отвори, рівномірно розподілені по площі ізоляції. Для запобігання виходу аміачно-повітряної суміші з-під ізоляції по її периметру влаштовують асфальтовий або бітумний замок. Проникність зварних швів визначають за зміни забарвлення суспензії фенолфталеїну, що утворює на поверхні дефектного шва червоно-фіолетові плями (при використанні азотнокислої ртуті - чорні плями).

Вибірковий контроль засвердлювання проводять з метою визначення якості товару і відсутності внутрішніх дефектів. Засвердлювання виконують свердлом, діаметр якого на 6 мм більше ширини шва, з таким розрахунком, щоб був захоплений основний метал, а потім отвори протруюють 10%иым розчином подвійної солі хлорної міді і амонію у воді протягом 1-3 мін. Осад міді видаляють водою або 5%-ним розчином амонію. Потім оглядають отвір неозброєним оком або за допомогою лупи.

Міцність зварних швів визначають механічними випробуваннями на розтяг і вигин (ГОСТ 6996-66).

Размещено на Allbest.ru