Біотехнологія виробництва бiоетанолу з крохмальовмісної сировини

Зброджування проводять ксилозоассимілюючими дріжджами Pachysolen tannophilus Y-1532 .

Дріжджі P. tannophilus Y-1532 можуть утилізувати більшість гексозных і пентозных цукрів геміцелюлози

Рисунок 3.3 Ефективність асиміляції гексозных і пентозных джерел вуглецю дріжджами P. tannophilus Y-1532 Умовні позначення: Г - D-глюкоза; М - D-маноза; К - D-ксилоза; Га - D-галактоза; А - L-арабіноза; Р - L-рамноза.

Їх перевагами є незначний час генерації (2,79 годину), відносно високі питома швидкість росту (0,248 год^-1) та метаболічний коефіцієнт (q=0,61 г/м*год) на середовищі з D-ксилозою, стійкість до зміни температури від 24 до 32⁰С і рН від 3,5 до 5,0. Для культивування придатні ферментаційні середовища з дешевими і доступними джерелами азоту, сірки та фосфору (NH₄)₂SO₄, MgSO₄, KH₂PO₄, K₂HPO₄ і дріжджовим екстрактом. Адаптація до збагаченим танінами рослинним субстратів, мабуть, сформувала стійкість P. tannophilus до токсичних домішок: зростання не інгібується у присутності фурфуролу (0,10±0,01 г/л), оксіметилфурфурола (0,27±0,02 г/л), летких органічних кислот (0,50±0,03 г/л), лигнофурановых речовин (1,74±0,20 г/л) і етанолу < 3,0%. Унікальна фізіологічна пластичність робить можливим використання штаму для ферментації кислотних гідролізатів деревини.

Ферментацію проводять температурі 32^оС, рН 4,5-50. Протягом 36 годин, кількісний вихід етанолу складає 32 % від використаних рослинних відходів.

3.6 Розрахунок та підбір технологічного обладнання

Ваги. Для зважування сировини використовують платформні ваги на 10 т. Продуктивність їх визначається по діаметру, який дорівнює 240 мм.

Час заповнення збірника на вагах при 10-тонному навантаженні складе відповідно до формули :

Кількість зважувань складе відповідно до формули :

де Щ - добова витрата меляси, т;

10 - граничне навантаження вагів, т.

Тривалість зважування добової витрати меляси при встановленні одних вагів дорівнює відповідно до формули :

Вагове відділення спиртового заводу працює в одну зміну, тому необхідно встановити двоє десятитонних вагів.

Напірний збірник соляної кислоти. Збірник розраховується, виходячи з добового запасу, який складає 2,7 м³. Враховуючи коефіцієнт наповнення збірника, його ємність повинна складати :

На заводі є збірник об'ємом 5 м³.

Його розміри Н=2920 мм.

Д=1770 мм.

Напірний збірник ортофосфорної кислоти. Добові витрати розчину ортофосфорної кислоти складають 1,1 м³, а враховуючи коефіцієнт заповнення 0,9 об'єм збірника відповідно до формули. складе:

На заводі є збірник ортофосфорної кислоти V=1,5 м³, з розмірами

Н=1000 мм

Д=1380 мм.

Збірник розчину карбаміду. Добова витрата розчину карбаміду складе 1,1 м³. Об'єм збірника при коефіцієнті заповнення 0,9 складе 1,2 м³.

На заводі є збірник з об'ємом 1,5 м³ і розмірами

Д=1000 мм;

Н=1380 мм.

Апарати для антисептування поживного середовища. У відділенні встановлено два апарати об'ємом 44 м³ кожний. При коефіцієнті заповнення 0,9 корисна їх ємність дорівнює 44^.0,9=40 м³.

Працює відділення в три зміни. В кожній зміні готується 6 заторів. За добу готується попередньої обробки антисептиком і поживними речовинами 688 м³, а за зміну 223 м³.

Тоді на один затор приходиться 223:6=38 м³. Що вміщується в один апарат.

Насос для перекачування антисептованої маси. При добовій витраті антисептованого сусла 688 м³/год, його подається в напірний збірник 29 м³.

Встановлюють два насоси СОТ - 30. Їх характеристика:

Q=30 м³/год;

Н=25 м;

N=10 кВт;

n=1600 об/хв.

Напірний збірник сусла. Ця ємкість повинна вміщати тридцятихвилинний запас сусла):

де - V_ас - часова витрата сусла, м³;

0,9 - коефіцієнт заповнення збірника.

На заводі встановлено збірник об'ємом 19,6 м³ з розмірами

Д=2350 мм;

Н=3600 мм.

Діаметр патрубків для меляси - 125 мм, для води - 100 мм.

Дріжджегенератори. Загальний об'єм дріжджегенераторів для одно потокової вдосконаленої схеми повинен складати 30 м³ на тисячу дал добової продуктивності заводу. Для даного проекту це 300 м³.

До встановлення приймаються дріжджегенератори об'ємом 72 м³.

При співвідношенні висоти до діаметра 1,5:1, розміри їх будуть:

Д=4220 мм;

Н=6330 мм.

Піноловушка. Об'єм її повинен складати 40% від об'єму одного дріжджегенератора, тобто 28,8 м³.

На заводі встановлена ловушка об'ємом 30 м³ з розмірами:

Д=3,0 м;

Н=4,5 м.

Апарат чистої культури. Об'єм великого АЧК повинен складати 25% від об'єму дріжджегенератора. Відповідно він складатиме:

На заводі встановлений великий АЧК при співвідношенні Н:Д=1,6:1 розміри його будуть дорівнювати відповідно з формулою:

Ємність малого АЧК повинна складати 2,5% від об'єму дріжджегенератора. Відповідно він складатиме:

На заводі встановлений малий АЧК з розмірами:

Д=1,2 м;

Н=1,44 м.

Спиртоловушка дріжджегенераторного відділення. З метою зменшення втрат спирту з видаляємими в атмосферу СО₂, встановлюємо у відділенні спиртоловушку з розмірами:

Н=5250 мм;

Д=300 мм.

Бродильний апарат. Розрахунок дріжджебродильної батареї проводять по спиртозйому з одиниці геометричного об'єму.

Визначивши загальну геометричну ємність дріжджегенераторів V_др за формулою:

де 10000 - добова продуктивність заводу;

7,5 - спиртоз'єм з 1 м³ бродильного апарату.

Об'єм бродильної батареї знаходимо відповідно до формули

На заводі є 12 бродильних апаратів по 120 м³, загальна ємність 1440м³. Розміри апарату:

Д=4700 мм;

Н=6500 мм.

На спиртовому заводі може бути встановлена бражна колона діаметром 2200 мм, яка має 28 сітчастих тарілок і забезпечує продуктивність 10000 дал спирту за добу.

Висота колони 16095 мм. маса 3246 кг.

Бражна колона комплектується трьома підігрівачами бражки з поверхнею теплообміну 64,5 м² кожний:

діаметром 1000 мм,

довжиною 4132 мм,

масою 3246 кг.

Однією водяною секцією підігрівача бражки з поверхнею теплообміну 31 м²:

діаметром 600 мм,

довжиною 3445 мм,

масою 983 кг.

Встановлено, що на 100 дал/год продуктивності апарату по спирту необхідно мати 0,35 м³ ємності сепаратора. При годинній продуктивності апарата по спирту 417 дал. Визначаємо об'єм сепаратора:

При

Прийнявши Н=2Д, знаходимо V відповідно до формули :

Звідси:

На заводі встановлений типовий сепаратор бражки:

діаметром 1200 мм;

висотою 2107 мм;

масою 412 кг.

Сепаратор комплектується конденсатором:

площа поверхні теплообміну 31,5 м²;

діаметр 700 мм;

висота 3537 мм;

маса 940 кг.

Кип'ятильник бражної колони. Для закритого обігрівання колона оснащена кип'ятильником:

поверхня теплообміну 125 м²;

діаметр 1350 мм;

висота 3000 мм.

Конденсатор. Поверхня теплообміну конденсатора становить 20% від поверхні теплообміну дефлегматора:

де - F₁-поверхня теплообміну дефлегматора;

2 - кількість дефлегматорів.

У відділенні встановлюється конденсатор з поверхнею теплообміну 28 м² з розмірами:

діаметр конденсатора 600 мм;

діаметр труб 25 мм;

висота 1500 мм.

Ловушка. Оксид вуглецю та інші гази, які не конденсуються, виносять з собою деяку кількість парів спирту. В такому випадку поверхня теплопередачі не повинна перевищувати поверхню більшого конденсатора, тобто 19,8 м².

Для цієї мети встановлено конденсатор:

поверхня теплообміну 20 м²;

діаметр 700 мм;

висота 1500 мм.

Пробний холодильник. Встановлено пробний холодильник з такими розмірами:

поверхня теплообміну 0,25 м²;

діаметр 200 мм;

висота 657 мм;

маса 35 кг;

кількість 2 шт.

3.7 Матеріальний баланс виробництва етилового спирту з гідролізатів рослинної сировини

Результати проведеного розрахунку продуктів спиртового виробництва до перегонки бражки зводяться в таблицю 3.2

Таблиця 3.2 - Продуктовий розрахунок спиртового виробництва

Надходження	Вихід	Кількість продуктів з розрахунку, кг
		на 100 дал	на 1000 дал	на годину вироб-ництва заводу
1	2	3	4	5
Очищені гідролізати рослинної сировини		2751,0	27510	1196,0
На змішування гідролізату з теплою водою		2751,0 7482,7	27510 74827	1196,0 3253,0
	Заміс	10233,7	102337	4449,4
Середовище на підігрів		10233,7	102337	4449,4
Вторинна пара		606,3	6063	263,6
	Маса з варильного апарата	11851,5	118515	5152,8
Розварена маса в паросепаратор		11851,5	118515	5152,8
Циркуляційна пара, що покриває недолік вторинної пари (606,3 кг на 100 дал)		87,3	873	37,9
	Розварена маса з паросепаратору	11332,5	113325	4927,2
Розварена маса з паросепаратору в 1-й вакуум-випарник I ступеня (те ж в 2-й)		5666,25	56662,5	2463,6
	Вторинна пара, що виділяється в 1 -м вакуум випарнику	444,5	4445	193,3
	Розварена маса з 1-го вакуум-випарника в 1-й оцукрювач (те ж з 2-го вакуум-випарника в 2-й оцукрювач)	5221,75	52217,5	2270,3
Вода в 1-й барометричний конденсатор (те ж в 2-й)		10270,0	102700	4465,2
На готування дріжджового сусла охолодженого поживного середовища		1159,2 202,1	11592 2021	504,0 67,9
В 1-й оцукрювач рослинної маси		4642,15 1078,90	46421,5 10789,0	2018,3 469,1
	Сусло з 1-го оцукрювача	5721,05	57210,5	2487,4
В 2-й оцукрював рослинної маси		4642,15 539,5	46421,5 5395,0	2018,3 234,6
	Сусло з 2-го оцукрювачі	5181,05	51816,5	2252,9
Сусло з 1-го оцукрювача в 1-й вакуум-випарник II ступеню		5721,0	57210	2487,4
	Вторинна пара, яка виділяється у 1-ий вакуум-випарник II ступеню	311,1	3111	135,3
Вода на 1-ий баро-метричний конден-сатор II ступеню		18216,4	182164	7920,2
	Охолоджене з 1-го вакуум-випарника II ступеню	5409,9	54099	2352,1
Сусло з 2-го оцукрювала в 2-й вакуум-випарник II ступеню		5181,65	51816,5	2252,9
	Вторинна пара, виділяється в 2-м вакуум-випарнику II ступеню	281,7	2817	122,5
Вода на 2-й барометричний конденсатор II ступеню		16494,9	164 949	7171,7
	Охолоджене сусло з 2-го вакуум-випарники II ступеню	4899,95	48999,5	2130,4
У бродильну ба-тарею сусла (з обліком промивних під) дріжджів (з урахуванням промивних вод)		10361,3 1395,3	1395,3 4504,9	103613 606,6
	Зброджуєма рослинна маса	11756,6	117566	5111,6
	Зріла бражка (з урахуванням) водно-спиртової рідини зі спиртоуловлювача)	11277,8 (11166,9л)	112778 (111669 л)	4903,4 (4855,2 л)
	Спирт безводний у зрілій бражці Діоксид вуглецю (теоретичний вихід)	790,8 753,75	7908,0 7537,5	343,8 327,7
Бражка в браго-ректифікаційного відділення (з урахуванням розведення її водою, що залишається після мийки випорожнення чанів, що даються)		11334,2 (11222,7л)	113342 (112227 л)	4927,9 (4879, 4л)

3.8 Контроль якості біоетанолу

біоетанол економічний продуцент паливо

Визначення кольору і прозорості. Метод оснований на візуальному порівнянні в світлі, що проходить аналізованого спирту і дистильованої води.

Апаратура, матеріали та реактиви:

- штатив для пробірок;

- пробірки типу П1 або П2 за ГОСТ 25336;

- піпетки 1-2-2-10 за ГОСТ 29227;

- вода дистильована за ГОСТ 6709.

Проведення аналізу: у дві однакові за розміром та однорідні за кольором скла пробірки наливають по 10 мл: в одну - аналізований спирт, в іншу - дистильовану воду. Порівнюють вміст пробірок в прохідному розсіяному світлі, встановлюють різні відхилення від кольору і визначають наявність механічних домішок у випробуваному спирті.

Визначення концентрації спирту. Концентрацію спирту визначають за ГОСТ 3639. Концентрацію спирту, призначеного для тривалого зберігання органами Держкомрезерву, визначають в діапазоні температур від -25 до +40°С.

Визначення чистоти. Метод оснований на реакції сторонніх органічних домішок у спирті з концентрованою сірчаною кислотою.

Апаратура і реактиви:

- плитка електрична побутова за ГОСТ 14919;

- секундомір за нормативним документом;

- штатив для пробірок;

- колба 2-50-2 за ГОСТ 1770;

- піпетка 1-2-2-10 за ГОСТ 29227;

- пробірки місткістю 25 мл з пришліфованими пробками;

- циліндр 2-50 за ГОСТ 1770;

- кислота сірчана концентрована, за ГОСТ 4204.

Проведення аналізу: 10 мл спирту, що аналізується поміщають у мірну колбу місткістю 50 мл і швидко в три-чотири прийоми при постійному помішуванні додають 10 мл концентрованої сірчаної кислоти. Отриману суміш негайно ж нагрівають на електроплитці при постійному обертанні колби до тих пір, поки не з'являться бульбашки, що виходять на поверхню рідини з утворенням піни. Цей процес має тривати 30 - 40 с з моменту початку нагрівання. Для цього розмір обігріваємої частини електроплитки повинен бути близько 3 см², а решта обігріваємої частини повинна бути покрита азбестом. Вміст колби охолоджують, переливають в пробірку з пришліфованою пробкою і порівнюють забарвлення суміші із забарвленням спирту, а потім із забарвленням сірчаної кислоти, які поміщені в аналогічні пробірки в рівних кількостях. Результат аналізу вважають позитивним, якщо забарвлення суміші збігається з забарвленням випробуваного спирту і сірчаної кислоти.

Визначення наявності фурфуролу Метод оснований на реакції взаємодії фурфуролу з аніліном в присутності соляної кислоти з утворенням забарвлених розчинів.

Апаратура, матеріали та реактиви:

- секундомір за нормативним документом;

- штатив для пробірок;

- крапельниця скляна лабораторна за ГОСТ 25336;

- піпетка 1-2-2-10 за ГОСТ 29227;

- пробірки місткістю 25 мл з пришліфованими пробками;

- анілін за ГОСТ 5819, свежеперегнаний;

- кислота соляна за ГОСТ 3118, щільністю 1,188 г/мл.

Проведення аналізу: наявність фурфуролу визначають у ректифікованому спирті, отриманому з зерно-картопляної сировини. У ректифікованому спирті, отриманому з цукровмісної сировини, а також у спирті-сирці наявність фурфуролу не визначають. У пробірку місткістю 25 мл з пришліфованою пробкою вносять за допомогою крапельниці 10 крапель аніліну, 3 краплі соляної кислоти (щільністю 1,188 г/мл) і 10 мл випробуваного спирту. Пробірку закривають пробкою, її вміст перемішують і витримують при кімнатній температурі. Якщо протягом 10 хв. розчин залишається безбарвним, то він не містить фурфуролу. Поява червоного зафарбування вказує на наявність фурфуролу.

Визначення окислення. Метод оснований на візуальному порівнянні інтенсивності забарвлення випробуваного розчину, отриманого після реакції окислення сторонніх органічних домішок у спирті розчином марганцевокислого калію, з типовим розчином.

Апаратура, матеріали та реактиви:

- термометр рідинний скляний з ціною ділення 0,1 або 0,5°С за ГОСТ 28498;

- піпетка 1-1-2-1 за ГОСТ 29227;

- циліндри 2-50 або 4-50 за ГОСТ 1770;

- водяна баня;

- калій марганцевокислий за ГОСТ 20490, водний розчин з масовою часткою 0,02%;

- типовий розчин для визначення окислення спирту.

Проведення аналізу: Випробуваний спирт наливають до мітки в циліндр місткістю 50 мл з пришліфованою пробкою, попередньо ополощену цим ж спиртом. Циліндр зі спиртом занурюють у водяну баню з

постійно підтримується температура води 20°С з таким розрахунком, щоб рівень води перевищував рівень спирту в циліндрі, і витримують не менше 10 хв., щоб спирт прийняв температуру 20°С. Потім до спирту доливають 1 мл розчину марганцевокислого калію з масовою часткою 0,02%, закривають циліндр пробкою і вміст перемішують. Циліндр знову занурюють у водяну баню температурою 20°С і витримують до тих пір, поки червонувато-фіолетове забарвлення суміші, поступово змінюючись, не досягне забарвлення типового розчину. Після цього циліндр виймають з водяної бані і візуально порівнюють забарвлення випробуваного спирту із забарвленням типового розчину, поміщеного в циліндр однакового розміру та якості скла. Час збігу забарвлення беруть за закінчення реакції окислення і виражають у хвилинах.

Визначення масової концентрації альдегідів. Метод оснований на реакції присутності в аналізованому спирті альдегідів з фуксінсернистим реактивом I.

Апаратура, матеріали та реактиви:

- ареометр скляний для спирту за ГОСТ 18481;

- колориметр фотоелектричний лабораторний за нормативним документом;

- секундомір за нормативним документом;

- термометр рідинний скляний з ціною поділки 0,1 або 0,5°С за ГОСТ 28498;

- штатив для пробірок;

- піпетки 1-1-2-2, 1-2-2-10 за ГОСТ 29227;

- пробірки місткістю 45 мл з пришліфованими пробками;

- циліндр 1-50/335 за ГОСТ 18481 або 1-500 за ГОСТ 1770;

- вода дистильована за ГОСТ 6709;

- типовий спиртовий розчин для визначення альдегідів;

- фуксінсерністий реактив I.

Проведення аналізу:

1) Аналіз ректифікованого спирту: в одну пробірку поміщають 10 мл, що аналізується водноспиртового розчину концентрації 50% (за об'ємом), в іншу - 10 мл відповідного типового розчину оцтового альдегіду. В обидві пробірки додають по 2 мл фуксінсерністого реактиву I, закривають пришліфованими пробками, перемішують вміст обох пробірок і витримують протягом 20 хв. при кімнатній температурі. Забарвлення розчинів, що утворилися візуально порівнюють на білому тлі або із застосуванням фотоелектроколориметрії в кюветі з шириною робочої грані 20 мм, при світофільтрі з довжиною світлової хвилі 540 нм. Забарвлення аналізованого розчину повинно збігатися із забарвленням типового розчину або бути менш інтенсивною.

2) Аналіз спирту-сирцю: альдегіди в етиловому спирті-сирці визначають аналогічним способом. Перед аналізом спирт-сирець розбавляють дистильованою водою до концентрації 50% (за об'ємом), а потім розбавляють в 10 разів розчином етилового ректифікованого спирту концентрації 50% (за об'ємом) і ретельно перемішують.

Визначення масової концентрації сивушної олії. Метод оснований на реакції присутніх в аналізованому спирті вищих спиртів з розчином саліцилового альдегіду у присутності сірчаної кислоти.

Апаратура, матеріали та реактиви:

- секундомір за нормативним документом;

- штатив для пробірок;

- піпетки 1-1-2-0,5; 1-2-2-5; 1-2-2-10 за ГОСТ 29227;

- пробірки місткістю 45 мл з пришліфованими пробками;

- спиртовий розчин саліцилового альдегіду з об'ємною часткою 1%;

- кислота сірчана концентрована за ГОСТ 4204 або за ГОСТ 14262;

- типові спиртові розчини для визначення сивушної олії.

Проведення аналізу:

1) Аналіз ректифікованого спирту: у дві пробірки вносять

10 мл концентрованої сірчаної кислоти і обережно по стінці пробірки доливають по 0,2 мл спиртового розчину саліцилового

альдегіду. В одну пробірку доливають 5 мл випробуваного спирту, а в іншу - 5 мл відповідного типового розчину для визначення сивушної олії. Пробірки закривають пробками, вміст їх енергійно перемішують і витримують протягом 20 хв. при кімнатній температурі. Забарвлення розчинів, що утворились візуально порівнюють на білому фоні з забарвленням відповідного типового розчину сивушної олії. Забарвлення випробуваного розчину повинна збігатися із забарвленням типового розчину або бути менш інтенсивною. Допускається проводити визначення сивушної олії не більш ніж у шести зразках.

2) Аналіз спирту-сирцю: сивушну олію в спирті-сирці визначають аналогічним способом. Перед аналізом спирт-сирець розбавляють в 200 разів ректифікованим спиртом вищої очистки і ретельно перемішують.

Визначення масової концентрації кислот. Метод оснований на визначенні кислот, що містяться в 1випробуваному спирті, за кількістю розчину гідроокису натрію, витраченого на титрування.

Апаратура, матеріали та реактиви:

- ваги лабораторні загального призначення не нижче 3-го класу точності за ГОСТ 24104 з найбільшою межею зважування 200 г;

- секундомір за нормативним документом;

- електроплита побутова за ГОСТ 14919 або пальник газовий;

- бюретки 1-1-2-2-0,01 за ГОСТ 29251;

- крапельниця скляна лабораторна за ГОСТ 25336;

- колби К-2-500-34 ТХС або П-2-500-34 ТХС за ГОСТ 25336;

- стаканчики для зважування за ГОСТ 25336;

- трубка з натронним вапном;

- холодильник ХШ-1-200-19/26 ХС за ГОСТ 25336, зворотній;

- циліндр 2-100 за ГОСТ 1770;

- бромтімоловий синій (індикатор), 0,1г індикатора розчиняють у 100 мл етилового спирту з об'ємною часткою 20%;

- натрію гідроокис за ГОСТ 4328, розчин з (NaOH) = 0,05 моль/куб. дм;

- вода дистильована за ГОСТ 6709.

Проведення аналізу: 100 мл випробуваного спирту поміщають в круглодону або плоскодону колбу, місткістю 500 мл з пришліфованим кульковим холодильником, доливають 100 мл дистильованої води і кип'ятять протягом 10 - 15 хв. Потім вміст колби охолоджують до кімнатної температури, закриваючи верхню частину холодильника трубкою з періодично оновлюваним натронним вапном. До вмісту колби додають 10 крапель розчину бромтімолового синього і титрують розчином гідроокису натрію з (NaOH) = 0,05 моль/лдо появи не зникаючої при збовтуванні блакитного забарвлення протягом 1 - 2 хв.

Обробка результатів: масову концентрацію кислот Х в перерахунку на оцтову кислоту, мг/л безводного спирту, обчислюють за формулою:

X = VЧ m Ч 10 Ч 100/С

де:

V - об'єм розчину гідроокису натрію, який витрачено на титрування 100 мл спирту, що аналізується, мл;

m - маса оцтової кислоти, відповідна 1 мл розчину гідроокису натрію, мг;

10 - коефіцієнт перерахунку на 1 лспирту;

100/С - коефіцієнт перерахунку на безводний спирт,

С - концентрація аналізованого спирту, % (за об'ємом)

У кінці вимірювання беруть середньоарифметичне результатів двох паралельних вимірювань масової концентрації кислот, допустиме розходження між якими не повинно перевищувати 0,6 мг/лпри довірчій ймовірності Р = 0,95.

Визначення об'ємної частки метилового спирту. Метод оснований на реакції окислення метилового спирту марганцевокислим калієм і сірчаною кислотою з утворенням формальдегіду, що утворює забарвлення у результаті взаємодії з фуксенсерністим реактивом II.

Визначення масової концентрації складних ефірів. Метод оснований на визначенні за допомогою титрометрії складних ефірів після їх омилення розчином гідроокису натрію.

4. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА

На рисунку 4.1 наведена схема цеху з виробництва біоетанолу з рослинної сировини.

Рисунок 4.1 - Цех з виробництва етилового спирту з рослинної сировини.

Будівельні конструкції і вироби.

Фундаменти - монолітні залізобетонні з бетону В₁₅, типорозмірів - 4; збірні бетонні блоки по ГОСТ 13579-78, типорозмірів - 3; фундаментні збірні плити по ГОСТ 13580-85, типорозмірів - 5; елементи подборних стін по серії 3.002.1-1 в .1, типорозмірів - 2. Колони- збірні залізобетонні по серії 1.420-12 в.2, типорозмірів - 2.

Балки покриття - збірні залізобетонні по серії 1.462.1-3/89, типорозмірів - 1.

Стіни - керамзитобетонні панелі серії 1.030.1-1/88, типорозмірів - 3.

Плити покриття - збірні залізобетонні по серії 1.465.1-17. типорозмір - 1; по серії 1.465.1-20, типорозмірів - 1.

Плити перекриттів - збірні залізобетонні по серії 1.442.1-1.87, типорозмірів - 2, плити пустотні по серії 1.141-1 в.63.

Ригелі - збірні залізобетонні по серіях: 1.420-12 В.7; ІІ23-2/70, типорозмірів - 2.

Покрівля - рулонний килим з 3-х шарів біостійкі руберойду із захисним шаром гравію.

Сходи: внутрішні - зі збірних залізобетонних ступенів по сталевих косоурам, серія 1.450-1; зовнішня - сталева індивідуальна.

Підлоги - бетонні, асфальтобетонні, цементні, з покриттям керамічними плитами, лінолеум.

Вікна - дерев'яні по ГОСТ 12506-81, ГОСТ 11214-86, типорозмірів - 7.

Двері - дерев'яні по ГОСТ 24698-81, ГОСТ 6629-88, металеві протипожежні по серії 1.436.2-22, типорозмірів - 9.

Найбільша маса монтажного елемента (балка покриття) - 8,4 т.

Оздоблення внутрішнє - оброблення швів панелей і цегляних стін з подальшим фарбуванням силікатними фарбами світлого кольору.

Внутрішнє оздоблення - облицювання керамічною плиткою приміщень душових та санвузлів, забарвлення інших приміщень ПХВ, силікатними і масляними фарбами. Масляна фарбування столярних виробів та захист металевих деталей лакофарбовими антикорозійними матеріалами.

Водопровід:

- побудово-питний від зовнішньої мережі. Напір на вводі 30 м в. ст.

- виробничо-протипожежний від зовнішньої мережі - 40м в. ст.

- оборотної води від водопровідного вузла. Напір на вводі подає води 40 м в. ст.

- технічної повторно використовуваної води від зовнішньої мережі. Напір на вводі 30 м в. ст.

Каналізація: побутова, виробнича, дощова. Скидання в зовнішні мережі каналізації.

Опалення - водяне, параметри теплоносія:

- 70-150⁰С від теплових мереж для виробничих приміщень;

- 70-95⁰С після елеватора для адміністративно-побутових приміщень.

Вентиляція - приточно-витяжна примусова механічна і природня .

Размещено на Allbest.ru

...