Інноваційний економічний ресурс у металургійній галузі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 669.1:574.46.001.76 (477.Б 2/.6)

Логутова Т.Г., д.е.н., професор, завідувач кафедри інноватики та управління ДВНЗ "Приазовський державний технічний університет", м. Маріуполь,

Полторацька О.В., здобувач кафедри інноватики та управління ДВНЗ "Приазовський державний технічний університет", м. Маріуполь,

економіст І категорії Планово-бюджетного відділу ПАТ "ММК ім. Ілліча"

Вступ

Постановка проблеми. Українські металургійні підприємства використовують у виробництві чавуну дорогі паливо-енергетичні ресурси, що в свою чергу збільшує вартість сталі та готового прокату. В умовах складного економічного розвитку промисловості металургійні комбінати постійно стикаються з проблемами зростання ціни на імпортований природний газ та металургійний кокс. У зв'язку з цим робота присвячена дослідженню енергозберігаючої технології вдування пиловугільного палива, як перспективного замінника позначених енергетичних ресурсів в доменному виробництві металургійної галузі України з метою зниження виробничої собівартості чавуну.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретичні та практичні дослідження питання використання інноваційних паливо-енергетичних ресурсів з метою зниження собівартості металургійної продукції здійснювало за останні декілька десятиліть досить обмежене коло українських та російських науковців, серед яких: С.Л. Ярошевський, О.А. Мінаєв, О.М. Риженков, Ю.В. Коновалов, А.В. Кузін, Ю.В. Філатов, А.В. Ємченко, В.Є. Попов, Т.О. Івлєва, В.В. Кочура, В.І. Купенко, С.О. Храпко. Однак, у більшості наукових розвідок мало уваги приділено питанню зниження собівартості металургійної продукції за рахунок процесів внутрішнього ресурсозбереження на підприємствах та їх об'єднаннях. Це свідчить про актуальність теми та зумовило вибір авторського напряму дослідження в науковому та практичному аспектах.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження ефективності використання інноваційної енергозберігаючої технології у металургійній галузі України, а саме в доменному виробництві.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сучасна українська металургійна промисловість - одна з найбільш енергоємних галузей, у тому числі за обсягами споживання природного газу та коксу (більша частина об'єму споживання). Замінити їх можна більш дешевим ресурсом - пиловугільним паливом (ПВП, анг. Pulverized Coal Injection (PCI)), що представляє собою інноваційний підхід у виробництві чавуну та має досить розвинену міжнародну практику. Сутність процесу використання технології ПВП полягає у використанні в доменній плавці подрібненого вугілля з метою зниження споживання більш дорогих енергетичних ресурсів.

При обладнанні доменних печей установками ПВП із процесу виплавки чавуну поступово виключається дорогий імпортований природний газ та значно економиться металургійний кокс. На рисунку 1 зображена динаміка середніх цін природного газу та металургійного коксу за останні роки для українських виробників металургійної продукції.

Рис. 1. Середній рівень цін на паливо-енергетичні ресурси в Україні у 2006 - І пів. 2014 рр., грн

Джерело: складено авторами на основі [1, с. 101; 2, с. 78].

У виробничій собівартості чавуну металургійного підприємства, яке не використовує технологій ПВП, сумарна вартість коксу та природнього газу дорівнює 40 % - 48 % (див. рис. 2, приклад ПАТ "ММК ім. Ілліча" - у 2006-20і1 рр.) [3], що значно погіршує конкурентоспроможність підприємств металургійної галузі при виробництві готового прокату як для внутрішнього споживання, так і на експорт.

Рис. 2. Питома вага паливо-енергетичних ресурсів у собівартості чавуну ПАТ "ММК ім. Ілліча" у 2006-9 міс. 2014 р., %

Джерело: складено авторами на основі [3]

Як проілюстровано авторами на рис. 2, за рахунок використання пиловугільного палива ПАТ "ММК ім. Ілліча" зменшив використання дорогого імпортованого природнього газу у грошовому еквіваленті за останні роки при виробництві 1 т чавуну порівняно із 2011 р. (робота підприємства без використання ПВП) таким чином: у 2012 р. на 99,12 грн./т; у 2013 р. на 231,31 грн./т та за 10 місяців 2014 р. на 228,00 грн./т. Економія використання коксу при виробництві 1 т чавуну у доменному виробництві порівняно із 2011 р. наступна: у 2013 р. - 521,66 грн./т та за 9 місяців 2014 р. - 224,79 грн./т.

На думку фахівців інвесткомпанії "BG Capital" [4]вартість 1 т ПВП, з урахуванням підготовки вугілля та його дроблення, у середньому складає 125-130 дол. США, максимум 150 дол. США з урахуванням коефіцієнта заміни палива 0,7.

Одну з перших установок вдування пиловугільного палива було впроваджено в доменному цеху "Донецького металургійного заводу" (на сьогодні: ПрАТ "Донецьксталь" - МЗ") ще у 1980 р. Відтоді технологія постійно вдосконалювалася: у 2003-2008 рр. на підприємстві провели реконструкцію діючих потужностей і збільшили можливість використання пиловугільного палива з 110 до 200 кг на 1 т чавуну [5].

На сьогодні установки ПВП вже успішно працюють у ланцюгу чавун-сталь-прокат на таких потужних підприємствах, як: ПрАТ "Донецьксталь" - МЗ", ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ВАТ "Запоріжсталь" та ПАТ "ММК ім. Ілліча". Наведені підприємства практично не використовують природний газ у доменному виробництві чавуну.

Слід зазначити, що використання ПВП при виробництві чавуну на українських металургійних підприємствах за останні роки має неоднозначну динаміку (рис. 3).

2011р. 2012р. 2013р. І пів. 2014р.

Рис. 3. Показники ПВП українських металургійних підприємств у 2011 - І пів. 2014 р., кг/т.:1 - ВАТ "Запоріжсталь", 2 - ПАТ "Алчевський металургійний комбінат"; 3 - ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", 4 - ПАТ "ММК ім. Ілліча"

Джерело: складено авторами на основі [1, с. 34; 2, с. 27].

Як проілюстровано авторами на рис. 3, серед українських металургійних підприємств із використання пиловугільного палива складається наступна динаміка: за I півріччя 2014 р. порівняно із 2013 р. лідерами з використання ПВП стали ВАТ "Запоріжсталь" (збільшення на 6,4 кг/т або 4,24 %) та ПрАТ "Донецьксталь" - МЗ" (збільшення на 10,5 кг/т або на 7,91 %). На інших підприємствах відбулося незначне зменшення використання ПВП у доменному виробництві: ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" на 0,9 кг/т (або на 0,67 %) та ПАТ "ММК ім. Ілліча" на 3,8 кг/т (або на 2,75 %).

Слід зазначити, що ПАТ "ММК ім. Ілліча" здійснював будівництво комплексу ПВП з 2006 р. на усіх доменних печах за допомогою послуг китайської компанії "China Minmetals Corporation". Експортний контракт на постачання устаткування склав у 2006 році 27 млн. дол. США [6], а увесь проект коштував приблизно 150 млн. дол. США [7].

За даними [8], у 2010 році Конфедерація китайських виробників ("China Enterprise Confederation") та Асоціація Директорів підприємств ("China Enterprise Directors Association") опублікували список кращих п'ятсот китайських компаній, серед яких "China Minmetals Corporation" зайняла тридцяте місце та перше місце у списку кращих компаній інтегрованої обробної промисловості.

На підприємствах найбільшого металургійного холдингу України "Метінвест", окрім ПАТ "ММК ім. Ілліча", паралельно опрацювання та впровадження технології ПВП триває на інших комбінатах: на ПАТ "Єнакіївський металургійний завод" планувалось розпочати будівельні роботи (у 2012 р. на підприємстві успішно пройшло моделювання процесу вдування ПВП на спеціалізованих міні- комплексах), а на ПАТ "Азовсталь" проектна команда приступила до виконання техніко-економічного обґрунтування проекту ПВП. До 2020 року керівництво холдингу планує практично повністю відмовитися від використання природного газу та значно скоротити й витрату коксу - наприклад, на ПАТ "ММК ім. Ілліча" його використання повинне знизитися з 516 до 400 кг на 1 т [7]. Удосконалення технічного оснащення та впровадження процесу ресурсозбереження при використанні ПВП буде повністю залежати від розвитку політичної ситуації з Російською Федерацією на Донбасі.

Слід зазначити, що при вдуванні у доменні печі пиловугільного палива до 170-200 кг на 1 т чавуну виключається використання природного газу та знижуються витрати коксу на 80-120 кг/т чавуну [5].

Окрім холдингу "Метінвест" корпорація "Індустріальний Союз Донбасу" також активно вдосконалює виробничий процес доменної плавки: як і на ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" впровадження установки пиловугільного палива поступово завершується на ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського". За даними [9], компанією-виконавцем проекту є "Paul Wurth" (Люксембург). Проект було виконано з урахуванням високоекологічного рівня: нові агрегати обладнані аспіраційними установками, що дозволяє вловлювати 100 % викидів пилу в атмосферу. Керівництвом комбінату планується, що загальний обсяг виробництва чавуну буде становити 11 850 т на добу [10].

На думку [11, с. 15], вітчизняний та зарубіжний досвід показують, що застосування ПВП на основі принципу повної та комплексної компенсації створює передумови для значного подальшого зниження собівартості чавуну (передусім за рахунок зниження витрати коксу до 250 кг/т чавуну та нижче) і зростання продуктивності доменних печей.

Також необхідно зауважити, що впровадження установок ПВП супроводжується необхідними дорогими компенсуючими заходами на металургійних підприємствах: зниження виходу шлаку до 300 кг/т, збільшення температури дуття до 1150 - 1200 ⁰С, скорочення частки дрібниці 5-0 мм у доменній шихті до 5-8 % та значне покращення якості металургійного коксу. Реалізація наведених заходів неможлива без значних додаткових капітальних вкладень [12, с. 8].

Впровадження ПВП на металургійному підприємстві у сучасних складних політично-економічних умовах розвитку країни за власні кошти, без допомоги влади, а саме дотацій та наукового підґрунтя, розробок на рівні країни, практично неможливо - підприємства не наважуються виділяти з прибутку гроші на такі капітальні інвестування, а знижують собівартість чорної металургії за рахунок дешевої робочої сили та скорочення виробництва.

За оцінкою експертів [4], загальні витрати на здійснення проекту ПВП орієнтовно складають 840 млн. грн., а вартість контракту на купівлю обладнання до 23 млн. євро. В цілому для чорної металургії країни обсяг інвестицій при масштабному освоєнні ПВП може дорівнювати від 600 млн. до 2 млрд. дол. США.

Тому постійно постає гостре питання втручання Міністерства економіки та Міністерства промислової політики України у процес модернізації металургійної галузі, а саме запропонування програм, які передбачають розроблення технічних умов на сировину для виготовлення ПВП та розрахунок необхідної кількості вугільної сировини (по марках) для виробництва ПВП. інноваційна енергоощадна доменне пиловугільне

Однією з гострих проблем впровадження ПВП у регіональних підприємств зостається якість сировини для ПВП, що потребує досить високих технічних характеристик від українського вугілля. ПВП змінює вимоги до шихти для коксування при виробництві коксу, який буде застосовуватись водночас із вдуванням пиловугільної суміші. Наприклад, на ПрАТ "Донецьксталь" - МЗ" розробили технологію отримання коксу "Преміум", що має характеристику гарячої стійкості 60-65 % (використання природного газу практично повністю замінене доменним паливом нового покоління, у якому використовується енергетичне вугілля - газове та "худе") [13]. Таким чином металургам буде необхідно використовувати кокс у значно менших об'ємах, але його якість повинна бути істотно вище, що в свою чергу дозволить покращити якість металопродукції.

Елементом інноваційної політики країни стає питання проведення розрахунків балансу видобутку вугілля з урахування його якості та марочного змісту з метою визначення, яке вугілля потрібне сьогодні як на регіональних рівнях, так і по галузі в цілому та у якому обсязі, враховуючи конструктивні та технологічні особливості вже працюючих та проектних комплексів ПВП металургійних підприємств.

Міжнародна практика підтверджує теоретичні передумови ефективності ПВП: технології "природний газ + ПВП + кисень" та "ПВП + кисень" забезпечують у 2,2-3,3 рази більше, чим при вдуванні природного газу, економію коксу, що в свою чергу зумовлює можливість зниження його витрат до 250-300 кг/т чавуну [14, с. 64].

До переваг впровадження та використання ПВП українськими підприємствами автори роботи відносять:

1. Відмова від використання дорогого імпортованого природнього газу та значне зниження використання металургійного коксу;

2. Поліпшення продуктивності роботи доменної печі;

3. Можливість використовувати досить широкий спектр вугілля;

4. Зниження забруднення навколишнього середовища;

5. Зниження капітальних витрат (використання системи ПВП дешевше ніж використання додаткової коксової батареї), що призводить до зменшення амортизації у виробничій собівартості чавуну;

6. Наявність достатньо великих запасів вугілля на території України;

7. Накопичена світова наукова база дозволяє ефективно планувати, впроваджувати та використовувати інноваційний паливний ресурс.

Слід зазначити, що існує ціла група компаній, які займаються впровадженням пиловугільного палива на міжнародному рівні від розробки технічної документації до будівництва та налагодження обладнання "під ключ": Claudius Peters Group GmbH (Німеччина), Paul Wurth (Люксембург), SAACKE Group (Німеччина), Danieli (Італія), Kuttner LLC (США), E.S.C.H. GmbH (Німеччина), JP Steel Plantech Co. (Японія), Zcrusher (Китай), China Minmetals Corporation (Китай), Metso (Фінляндія) та Yokogawa Electric Corporation (Японія).

Світові металургійні підприємства вже протягом багатьох років ефективно освоюють інноваційний ресурс ПВП, серед них такі масштабні підприємства, як: російські підприємства "ЕВРАЗ" [15]і "Новолипецький металургійний комбінат" [16], китайська компанія "Baosteel Engineering and Technology Group Co., Ltd." [17]та шведська компанія "SSAB" [18].

На думку [14, с. 73], реалізація технології доменної плавки зі застосуванням ПВП в масштабах України вже на першому етапі дозволить знизити витрату коксу на 2,4 млн. т, природнього газу на 1,2 млрд. м ³, а також забезпечить зниження собівартості випуску чавуну на 2,8 млрд. грн. при збереженні базової продуктивності доменних печей та високої якості чавуну.

Масштабної альтернативи ПВП у світовій практиці поки що не має. Наведене паливо використовують підприємства Японії, Європи, 70 % металургії Китаю, що сприяє накопиченню міжнародного досвіду, який необхідно застосувати для покращення конкурентоспроможності підприємств чорної металургії України та країни в цілому.

Висновки з проведеного дослідження

Визначено, що українська чорна металургія є паливо витратною галуззю, що потребує зниження витрат безпосередньо на такі ресурси, як природний газ та кокс. Середня ціна наведених видів палива має загальний тренд зростання, що в свою чергу поступово збільшує виробничу собівартість чавуну, сталі та готового прокату.

Проаналізовано, що економічно вигідним замінником природнього газу та коксу для доменного виробництва підприємств є застосування комплексу вдування пиловугільного палива. У металургійній галузі середній показник використання ПВП у І півріччі 2014 р. знаходиться на відмітці 142,2 кг/т, а найбільш високий показник у підприємства ВАТ "Запоріжсталь" - до 157,3 кг/т.

Визначено, що впровадження установки ПВП у доменному виробництві супроводжується необхідними дорогими компенсуючими технічними заходами на металургійних підприємствах: зниження виходу шлаку, збільшення температури дуття, скорочення частки дрібниці у доменній шихті та значне покращення якості коксу.

Проаналізовано, що орієнтовна загальна вартість проекту ПВП на сучасному металургійному підприємстві дорівнює 840 млн. грн., у тому числі середня вартість обладнання - 23 млн. євро, а термін окупності від двох до п'яти років. В цілому для чорної металургії країни обсяг інвестицій при масштабному освоєнні ПВП може дорівнювати від 600 млн. до 2 млрд. дол. США.

Визначено, що на сучасному етапі розвитку гірничо-металургійного комплексу в складних політично-економічних умовах необхідно складання балансу видобутку вугілля по регіонах з урахуванням його якості та марочного змісту, а також розробки державних програм, що сприяють впровадженню ПВП на усіх металургійних підприємствах країни.

Таким чином, при використання у ПВП вугілля та металургійного коксу більш високої якості підприємства мають можливість підвищити конкурентоспроможність металургійної галузі за рахунок зниження виробничої собівартості чавуну, що дає можливість збільшити експортні продажі готової прокатної продукції.

Література

1. Анализ производственной и финансово-экономической деятельности предприятий объединения "Металлургпром" за 2013 г. - Днепропетровск: Металлургпром, 2014. - 125 с.

2. Анализ производственной и финансово-экономической деятельности предприятий объединения "Металлургпром" за I пл. 2014 г. - Днепропетровск: Металлургпром, 2014. - 124 с.

3. Аналізи виробничої собівартості чавуну ПАТ "ММК ім. Ілліча" за 2006 - жовтень 2014 рр. - Маріуполь, ПАТ "ММК ім. Ілліча", 2014.

4. Кукин С. Долгая дорога к ПУТ [Электронный ресурс]/ С. Кукин - Режим доступа: http://minprom.ua/articles/50062.html.

5. Сизонтов В. Замість газу вугільний пил [Електронний ресурс]/ В. Сизонтов - Режим доступу: http://www.ukurier.gov.ua.

6. Minmetals Exports Equipment to Ilyich. China Minmetals Corporation. 2006-06-02 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minmetals.com/ english/search_detail.jsp?article_millseconds=200606020004&article_column=0102.

7. Уголь вместо газа. Актуальные репортажи энергетической промышленности [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ukrcoal.com/node/465.

8. Historical Events. 2010 till now [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minmetals.com/english/introduction.jsp?article_millseconds=1207190622359&column_no=04.

9. Украина: строительство установки по вдуванию пылеугольного топлива (ПУТ) в ПАО "Днепровский металлургический комбинат им. Дзержинского" (ДМКД) Дата публікації: 01.09.2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrmet.dp.ua/2014/09/01/ukraina-stroitelstvo-ustanovki-po-vduvaniyu-pyleugolnogo-topliva-put-v- pao-dneprovskij-metallurgicheskij-kombinat-im-dzerzhinskogo-dmkd.html.

10. DMKD to improve ironmaking performance by applying pulverized coal injection. Дата публікації: 14.12.2012 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.paulwurth.com/en/News-Media/News-and-Archives/DMKD-to- improve-ironmaking-performance-by-applying-pulverised-coal-injection.

11. Совершенствование и повышение эффективности доменной технологии на основе применения пылеугольного топлива (ПУТ) / Ю.В. Филатов, А.В. Емченко, В.Е. Попов, А.И. Дрейко, С.Л. Ярошевский, Т.А. Ивлева // Металл и литье Украины. - 2011. - №9-10. - С. 11-16.

12. Перспективы применения пылеугольного топлива в доменных цехах Украины и России / А.А. Минаев, А.Н. Рыженков, Ю.Г. Банников, С.Л. Ярошевский, Ю.В. Коновалов, А.В. Кузин // Сталь. - 2008. - №2. - С. 5-11.

13. Наметов Т. Баланс угля и пыли [Электронный ресурс]/ Т. Наметов - Режим доступа: http://www.ukrrudprom.ua/analytics.

14. Перспективы и эффективность применения пылеугольного топлива в доменных цехах Украины / С.Л. Ярошевский, А.М. Кузнецов, А.В. Кузин, З.К. Афанасьева // Фундаментальные и прикладные проблемы черной металлургии: Сб. научн. тр. - Дніпропетровськ: ІЧМ НАН України, 2008. - Вип. 16. - С. 64-74.

15. ЕВРАЗ переводит доменные печи Запсиба и НТМК на пылеугольное топливо. Дата публікації: 30.07.2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.evraz.com/ru/media/news/843/?sphrase_id=220549.

16. НЛМК расширяет использование технологии ПУТ в доменном производстве [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nlmk.com/ru/press-release?pid=1100.

17. Design of pulverized coal injection system of No.2 blast furnace repair project, Baosteel Branch. Excellent Projects [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bsee.baosteel.com/english/performance2.htm.

18. Metso to supply automation technology to a new pulverized coal injection process and power plant modernization in Raahe, Finland. Дата публікування: 29.10.2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.metso.com/inpublic/inpublicnews.nsf/NewsItems/1866748?OpenDocument#.VIincTGsWHM.

References:

1. "The production and finance and economic activity analysis at enterprises of "Metallurgprom" association for 2013" (2014), Metallurgprom, Dnepropetrovsk, Ukraine, 125 p.

2. "The production and finance and economic activity analysis at enterprises of "Metallurgprom" association for the 1st half of 2014" (2014), Metallurgprom, Dnepropetrovsk, Ukraine, 124 p.

3. "The iron production cost analysis at PJSC "Ilyich Iron and Steel Works" during 2006-9 months of 2014" (2014), PJSC "Ilyich Iron and Steel Works", Mariupol, Ukraine.

4. Kukin, S. (2010), "Long Road to pulverized coal", News Agency "MINISTRY of industry", Ukraine, available at: http://minprom.ua/articles/50062.html.

5. Sizontov, V. (2012), "Pulverized coal instead of gas", available at: http://www.ukurier.gov.ua.

6. Minmetals Exports Equipment to Ilyich. China Minmetals Corporation (2006), available at: http://www.minmetals.com/english/search_detail.jsp? article_millseconds=200606020004&article_column=0102.

7. Coal instead of gas. Recent reports from the energy industry, Coal portal Ukraine, available at: http://www.ukrcoal.com/node/465.

8. Historical Events. 2010 till now, available at: http://www.minmetals.com/ english/introduction.jsp?article_millseconds=1207190622359&column_no=04.

9. Ukraine: pulverized coal injection installation construction at PJSC "Dnieper Metallurgical Plant named after Dzerzhinsky" (2014), Metal of Ukraine and the world, available at: http://ukrmet.dp.ua/2014/09/01/ukraina-stroitelstvo- ustanovki-po-vduvaniyu-pyleugolnogo-topliva-put-v-pao-dneprovskij-metallurgicheskij-kombinat-im-dzerzhinskogo- dmkd.html.

10. DMKD to improve iron-making performance by applying pulverized coal injection (2012), available at: http://www.paulwurth.com/en/News-Media/News-and-Archives/DMKD-to-improve-ironmaking-performance-by-applying- pulverised-coal-injection.

11. Filatov, YU.V., Yemchenko, A.V., Popov, V.YE., Dreiko, A.I., Yaroshevskii, S.L., Ivleva, T.A. (2011), "Improved and effective domain technology based on the use of pulverized coal injection (PCI)", Metal and casting in Ukraine, no. 910, pp. 11-16.

12. Minaev, A.A., Ryzhenkov, A.N., Bannikov, YU.G., Yaroshevskii, S.L., Konovalov, YU.V., Kuzin, A.V. (2008), "Prospects for the use of pulverized coal in blast workshops in Ukraine and Russia", Steel, no. 2, pp. 5-11.

13. Nametov, T. (2010) "Coal and dust balance", UkrRudProm, available at: http://www.ukrrudprom.ua/analytics.

14. Yaroshevskii, S.L., Kuznetsov, A.M., Kuzin, A.V., Afanasieva, Z.K. (2008) "Prospects and effectiveness of pulverized coal in blast workshops in Ukraine", Fundamental and applied problems of ferrous metallurgy, no. 16, pp. 6474.

15. "EVRAZ transfers blast furnaces of the West Siberian and Nizhniy Tagil Metallurgical Plants to pulverized coal use" (2010), available at: http://www.evraz.com/ru/media/news/843/?sphrase_id=220549.

16. "NLMK expands pulverized coal injection use in blast furnaces" (2014), available at: http://nlmk.com/press- release?pid=1100.

17. Design of pulverized coal injection system of No.2 blast furnace repair project, Baosteel Branch. Excellent Projects (2008), available at: http://bsee.baosteel.com/english/performance2.htm.

18. Metso to supply automation technology to a new pulverized coal injection process and power plant modernization in Raahe, Finland (2014), available at: http://www.metso.com/inpublic/inpublicnews.nsf/NewsItems/1866748?OpenDocument#.VIincTGsWHM.

Размещено на Allbest.ru