Електроустаткування токарно-гвинторізного верстата
Розрахунок освітлення в основних та допоміжних приміщеннях. Вимоги до електроустаткування та електроприводу. Режими роботи двигунів. Вибір двигуна насоса охолодження, обертання заготовки, прискореного пересування супорта та каретки, захисної апаратури.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.12.2017 |
| Размер файла | 562,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- 1. Загальна частина
- 1.1 Загальні відомості про технологію виробництва
- 1.2 Загальні відомості про устаткування
- 1.3 Вимоги до освітлення та джерел світла
- 1.4 Розрахунок освітлення в основних приміщеннях
- 1.5 Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях
- 1.6 Розрахунок місцевого освітлення
- 2. Спеціальна частина
- 2.1 Вимоги до електроустаткування та електроприводу
- 2.2 Режими роботи двигунів
- 2.3 Вибір двигуна насоса охолодження
- 2.4 Вибір двигуна обертання заготовки
- 2.5 Вибір двигуна прискореного пересування супорта та каретки
- 2.6 Вибір пускорегулюючої апаратури
- 2.7 Вибір захисної апаратури
- 2.8 Опис роботи схеми електричної принципової
- Література
Вступ
освітлення електропривід двигун пересування
На електромашинобудівних заводах механічна обробка займає значне місце в загальному процесі виготовлення електричної машини в умовах великосерійного і масового виробництва.
Металорізальні верстати є поширеними виробничими машинами, призначеними для механічної обробки заготовок з металу ріжучими інструментами. Шляхом зняття стружки заготівлі віддаються необхідна форма, розміри і чистота поверхні.
Верстати токарної групи відносяться до найбільш поширеним металорізальних верстатів і широко застосовуються на промислових підприємствах, в ремонтних майстернях і т.д. До групи токарних верстатів входять: універсальні токарні, токарно-гвинторізні, револьверні, токарно-лобові, карусельні, токарнокопіювальні верстати, токарні автомати і напівавтомати.
За розмірами токарні верстати бувають настільними, середніми верстатами нормальних розмірів і унікальними.
По точності і чистоті обробки вони поділяються на верстати для грубої обробки, верстати нормальної і підвищеної точності.
Спільним для всіх токарних верстатів є те, що деталь приводиться в обертання - це рух називається головним, а інструмент (різець) переміщають уздовж заданого контуру обробки це рух називається подачею.
Дедалі більшого поширення набувають новітні засоби електричного автоматизації технологічних установок, машин і механізмів на базі напівпровідникової техніки, високочутливої регулюючої і контрольно-вимірювальної апаратури. Це пояснює необхідність модернізації електрообладнання верстатів, так як модернізувати верстат набагато дешевше ніж купувати і встановлювати нові.
1. Загальна частина
1.1 Загальні відомості про технологію виробництва
Механічний цех -- це організаційно відособлений підрозділ підприємства, що складається з низки виробничих і допоміжних ділянок та обслуговувальних ланок. Цех виконує визначені обмежені виробничі функції, зумовлені характером кооперації праці всередині підприємства. На більшості промислових підприємств цех є їх основною структурною одиницею. Частина дрібних і середніх підприємств може бути побудована як без-цехова структура. У цьому разі підприємство поділяється безпосередньо на виробничі ділянки. Деякі найбільші підприємства в організаційно-адміністративному відношенні будуються за корпусною системою на основі об'єднання під єдиним керівництвом багатьох цехів і господарств.
До цехів основного виробництва належать цехи, що виготовляють основну продукцію підприємства, а саме: заготівельні (ливарні, ковальсько-пресові та ін.); оброблювальні (механічної обробки деталей, холодного штампування, термічні та ін.); складальні (вузлового складання, генерального складання, монтажні, регулювально-настроювальні та ін.) цехи.
До допоміжних належать цехи, що сприяють випускові основної продукції, створюючи умови для нормальної роботи основних цехів: оснащують їх інструментом і пристосуваннями, забезпечують запасними частинами для ремонту устаткування і проводять планові ремонти, забезпечують енергетичними ресурсами.
Найважливішими з цих цехів є інструментальний, ремонтно-механічний, ремонтно-енергетичний, ремонтно-будівельний, модельний, штампувальний та ін. Кількість допоміжних цехів і їх розміри залежать від масштабу виробництва і складу основних цехів.
Проектований механічний цех є складовою частиною потужного верстатобудівного заводу і призначений для виготовлення необхідних складових верстатів важкої промисловості.
Заготовки необхідних матеріалів доставляють в приміщення цеху спеціально обладнаним вантажним транспортом. Потім за допомогою тельфера заготовки відправляють в різні відділи цеху, де вони проходять різні процеси свердління, шліфування, розточування необхідних дренажів, канавок та отворів.
Деякі заготовки проходять процес обробки на фрезерних верстатах для надання їм певної форми.
Небезпека враження електричним струмом може виникнути при роботі із електрообладнанням, але відкритих струмоведучих частин в цеху небагато, тому небезпека враження електричним струмом не дуже висока.
Споруда даного цеху має цегляні стіни та залізобетонні перегородки, підлога - бетонна. Дверні пройоми забезпечують, у разі необхідності, транспортування обладнання. Вікна забезпечують приток денного світла, але основний рівень освітлюваності забезпечується електричними лампами.
Для запобігання накопиченого пилу та бруду в приміщеннях цеху проводяться регулярні прибирання.
Свердлильні верстати -- металорізальні верстати призначені для свердління глухих і наскрізних отворів, розсвердлювання, зенкування,
розгортання, розточування нарізування різьби. Основними формоутворюючими рухами при свердлувальних операціях є головний рух (обертальний) і рух подачі шпинделя верстата. Кінематичні ланцюги, що здійснюють ці рухи, мають самостійні органи налаштування, за допомогою яких встановлюються необхідна частота обертання інструменту і його подача.
Токарні верстати є найпоширенішими у металобудуванні , до токарних верстатів також відносять токарно-гвинторізні верстати які є модифікацією токарних. Токарно-гвинторізні верстати є уживаніші, у порівнянні з токарними, тому що до складу даних верстатів входить механізм, що узгоджує головний рух з рухом подачі і тим самим дозволяє нарізати різьбу різних типів (метричну, дюймову, модульну, пітчеву і торцову). Верстати як правило мають високу жорсткість, достатню потужність, високі частоти обертання шпинделя, і це дозволяє обробляти деталі на підвищених режимах різання. При обробці складних криволінійних поверхонь на верстатах можна застосовувати гідрокопіювальний супорт, що автоматизує процес обробки. При обробці отворів задня бабка за допомогою спеціального замка може з'єднуватися із супорту одержувати механічну подачу. У фартуха є пружинна муфта, що дозволяє обробляти деталі по упорах, що також автоматизує процес обробки. Верстати даної групи є найрозповсюдженішими.
Токарно-гвинторізний верстат призначений для виконання різноманітних токарних робіт по чорних і кольорових металів, включаючи точіння конусів, нарізування метричної, модульної, дюймової та пітчевих різьблень.
Токарно-гвинторізні верстати є найбільш універсальними верстатами токарної групи і використовуються головним чином в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва. Конструктивна компоновка верстатів практично однотипна. Супорт складається з нижніх санчат (каретки), що переміщаються по напрямних станини. По напрямних нижніх санчат переміщаються в напрямку, перпендикулярному до лінії центрів, поперечні санчата, на яких розташовується різцева каретка з різцетримачами. Різцева каретка змонтована на поворотній частині, яку можна встановлювати під кутом до лінії центрів верстата.
Основними параметрами верстатів є найбільший діаметр оброблюваної деталі над станиною і найбільша відстань між центрами. Важливим розміром верстата є також найбільший діаметр заготовки, оброблюваної над поперечними санчатами супорта.
Фрезерний верстат -- металообробний верстат призначений для обробки фрезою плоских і фасонних поверхонь, тіл обертання, зубчастих коліс та інших заготівок деталей. Деталь, закріплена на столі, робить поступальний рух (криволінійний або прямолінійний), при цьому фреза робить обертовий рух. Керування металорізальним верстатом здійснюється вручну, механічно або автоматично за допомогою системи ЧПК.
Заточний верстат - верстат для заточування металорізального інструмента токарних різців та ін.
Верстати підрозділяються на універсальні, призначені для заточування ріжучих інструментів різних видів, і спеціалізовані, для заточування інструментів тільки одного виду.
Універсальні верстати комплектуються нормальними і спеціальними пристосуваннями службовцями для установки і закріплення різноманітних ріжучих інструментів: зенкерів, розгорток, мітчиків, плашок, фрез, фрезерних головок, свердел, фасонних різців.
Розточувальні верстати - група металорізальних верстатів, призначена для обробки заготовок великих розмірів в умовах індивідуального і серійного виробництва. На цих верстатах можна робити розточування, свердління, зенкування, нарізання внутрішньої і зовнішньої різьби, обточування циліндричних поверхонь, підрізування торців, циліндричне і торцеве фрезерування. Іноді на розточувальних верстатах можна провести остаточну обробку заготовки корпусних деталі без перестановки її на інші верстати. Відмінною особливістю розточувальних верстатів є наявність горизонтального (або вертикального) шпинделя, коїть рух осьової подачі. В отворі шпинделя закріплюється ріжучий інструмент - борштанга з різцями, свердло, зенкер, розгортка, фреза та ін. Переміщення, що забезпечують установку шпинделя в задане положення, і руху подачі повідомляються різних вузлів розточувальних верстатів залежно від призначення, компоновки, розмірів верстата, а також характеру операції.
Мостовий кран -- вантажопідйомний кран, призначений для підйому, опускання і горизонтального переміщення різних вантажів. Складається з мостового прогонової будови або балки, забезпечених кінцевими балками з ходовими візками, що пересуваються по рейках, покладений на підкранові балки, і вантажного візка.
Кран балки -- основне призначення кран-балки пересування великих вантажів в різних площинах (як у вертикальному положенні, так і в горизонтальному) Універсальність конструкції кран-балки дозволяє використовувати її для виконання різних завдань в будь-яких приміщеннях
1.2 Загальні відомості про устаткування
Рисунок 1.1 - загальний вигляд токарно-гвинторізного верстата 1М63Д
Верстат токарно-гвинторізний моделі 1М63Д призначений для виконання різноманітних токарних робіт, у тому числі точіння конусів і нарізування метричних, дюймової, модульної та пітчевої різьблення.
Технічна характеристика і жорсткість верстата дозволяють повністю використовувати можливості швидкоріжучого і твердосплавного інструментів при обробці як чорних, так і кольорових металів.
Супорт верстата має механічне переміщення верхньої частини, що дозволяє виробляти точіння довгих конусів. Точіння коротких конусів також здійснюється рухом верхній частині супорта.
Верстат оснащений пристроєм цифрової індикації, що забезпечує відлік поперечного переміщення супорта.
Верстат може бути застосований в індивідуальному чи дрібносерійному виробництві в цехах, машинобудівних заводах та інших відросли промисловості.
В позначення універсального токарно-гвинторізного верстата 1М63Д;
1 - токарний верстат (номер групи)
М - покоління верстата
6 - токарно-гвинторізний верстат (номер підгрупи)
3 - висота центрів над станиною (315 мм)
В електрообладнання верстата 1М63Д
Поживна мережа: Напруга 380 В, рід струму змінний, частотою 50 Гц
Ланцюг управління: Напруга 127 В, рід струму змінний, частотою 50 Гц
Місцеве освітлення: Напруга 36 В (24 В), рід струму змінний, частотою 50 Гц
1.3 Вимоги до освітлення та джерел світла
Оптимальна інтенсивність освітлення робочих місць визначається типом і характером робіт, що виконуються. Чим точніша робота, чим менше розмір деталей, чим більша запиленість простору, чим більша віддаленість, чим темніший фон, тим більшою і рівномірнішою повинна бути освітленість об'єкту. Так для робіт високої точності (об'єкт розрізнення має розміри 0,1ч0,3мм) при малому контрасті об'єкту і фону освітленість повинна дорівнювати не менше 2000 Лк за умови освітлення люмінесцентними лампами. Для робіт невисокої точності (об'єкт розрізнення має розміри більше 10мм) незалежно від яскравості фону і контрасту найменший рівень освітлення становить 10 Лк.
На робочих місцях, крім загального, використовують місцеве освітлення, що покращує зорові умови роботи (комбіноване освітлення). Раціональність освітлення робочих місць забезпечується за умови достатнього його рівня, рівномірності, відсутності тіней і засліплюючої дії джерел світла, оптимального співвідношення між загальним та місцевим освітленням, контрастом, тощо. Інтенсивність загального освітлення повинна становити не менше 10% від нормованої. Раціональне освітлення приміщень є важливим показником культури виробництва, фактором підтримання стабільної працездатності людей та продуктивності праці.
Для створення таких умов зорової роботи, які б виключали можливість швидкого стомлювання очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків та сприяли підвищенню продуктивності праці та якості випускаємої продукції, освітлення виробничих приміщень повинно відповідати наступним вимогам:
· створювати на робочий поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
· забезпечити достатню рівномірність та сталість рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
· не створювати засліплюючої дії від самих джерел світла та від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
· не створювати на робочий поверхні глибоких та різких тіней, особливо рухомих);
· забезпечити достатній рівень освітлення для розрізнення деталей контрасту поверхонь;
· Не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів таких як шум, теплове та інше випромінювання, небезпека ураження струмом, пожежна небезпека, тощо;
· повинно бути максимально надійним і простим у експлуатації, економічним та естетичним.
1.4 Розрахунок освітлення в основних приміщеннях
Розрахувати електричне освітлення лампами ДРЛ механічного цеху, що має наступні розміри:
довжина А=42 м, ширина В=18 м, висота Н=8м.
Стіни і стеля темні; висота робочої поверхні від підлоги 1,2 м. Напруга освітлювальної мережі 220В, мінімальний розмір об'єкту розрізнення 0,1 мм.
Вибираємо емальований світильник "Універсаль" відповідно до висоти та умов у приміщенні.
Визначаємо розрахункову висоту підвісу світильників над робочою поверхнею приймаючи відстань світильника від стелі hc=0,6 м за формулою
h = H - (hP+hc), м(1.1)
деН - висота приміщення, м;
hр - висота робочої поверхні від рівня підлоги, м ( 1,2 м) ;
hc - відстань світильника від стелі, м
h = 8 - (1,2 + 0,6) = 6,2 м
Визначаємо відстань між світильниками, приймаючи по таблиці 4.3 [5] найвигідніше відношення, за формулою
L= 1,8Ч h , м(1.2)
де h - висота підвісу світильника над рівнем підлоги, м.
L=1,8Ч6,2 = 11,16 м
Відстань між рядами світильників визначаємо по ширині смуги, що освітлюється одним рядом, за формулою
b = 1,2Ч h , м(1.3)
де h - висота підвісу світильника над рівнем підлоги, м.
b = 1,2Ч6,2= 7,44 м
Рисунок 1.2 - План 1 для розрахунку освітлення ламп ДРЛ
Рисунок 1.3 - План 2 для розрахунку освітлення ламп ДРЛ
Відповідно до визначених величин, розмірів приміщення та отриманих відстаней розташовуємо світильники по площі стелі цеху (рисунок 1.2), встановлюючи тим самим кількість світильників (n) рівним 12.
Вибираємо по таблиці 27[2] норму освітленості для даного виробництва за умови, що в цеху оброблюються деталі з точністю до 0,1мм, що відповідає величині нормованої освітленості 300 Лк і відповідно освітленості, що створюється світильниками загального освітлення 30 Лк (при наявності місцевого освітлення), що становить не менш 10% від рівня нормованої освітленості.
Приймаємо коефіцієнт мінімальної освітленості z = 1,1 та коефіцієнт запасу k = 1,3 .
Визначаємо показник приміщення за формулою:
(1.4)
де h - висота підвісу світильника над рівнем робочої поверхні, м;
А - довжина приміщення, м;
В - ширина приміщення, м.
i =
По таблиці посібника знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку Ku = 0,72 з урахуванням того, що коефіцієнти відбитку стін і стелі дорівнюють відповідно 50 % і 70 %.
Знаходимо розрахунковий світловий потік однієї лампи за формулою:
, Лм(1.5)
деКu - коефіцієнт використання світлового потоку;
z - коефіцієнт мінімальної освітленості;
Е - нормована освітленість, Лк;
k - коефіцієнт запасу;
S - площа приміщення, м2;
N - кількість світильників.
FP = Лм
Підбираємо по таблиці 31[5] найближчу за світловим потоком лампу потужністю 80 Вт ДРЛ-80 з світловим потоком Fл = 3800Лм.
Перераховуємо фактичну освітленість за формулою
Лк (1.6)
де Ен- нормована освітленість, що створюється світильниками загального освітлення, Лк;
Fл- фактичний світловий потік лампи , Лм;
FP- розрахунковий світловий потік однієї лампи, Лм.
Підставляючи значення одержуємо
E = Лк,
що не менш необхідної величини.
1.5 Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях
Відомості про допоміжні приміщенні наведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - відомості допоміжних приміщень
|
Назва приміщення |
Розміри приміщень (AЧBЧH), м |
Коефіцієнти відбитку стелі/стін |
Мін. розмір об'єкту розрізнення, мм |
|
|
Склад готової продукції |
6Ч6Ч5 |
70/50 |
0,3 |
|
|
Склад заготовок |
6Ч6Ч5 |
70/50 |
0,3 |
|
|
Трансформаторна на підстанція |
5Ч5Ч5 |
50/30 |
1,0 |
|
|
Кімната майстра |
6Ч4Ч2,5 |
30/70 |
0,1 |
|
|
Кімната електриків |
6Ч4Ч2,5 |
30/70 |
0,1 |
|
|
Їдальня |
6Ч4Ч2,5 |
30/70 |
0,1 |
|
|
Роздягальня |
6Ч4Ч2,5 |
30/70 |
0,1 |
|
|
Кімната головного енергетика |
6Ч4Ч2,5 |
30/70 |
0,1 |
|
|
Туалет |
4Ч4Ч2,5 |
50/70 |
10 |
Розраховуємо освітлення для складу готової продукції:
Розрахунок проводимо для створення нормованої освітленості кімнати величиною 150 лк. На рисунку 1.4 показаний план розташування світильників.
Рисунок 1.4 - План для розрахунку освітлення кімнати.
Знаходимо розрахункову потужність однієї лампи за формулою:
Рр = , Вт (1.7)
де W - питома потужність, Вт/м2 ;
n - кількість ламп (світильників).
S - площа приміщення, м2.
Рр = Вт
Підбираємо по таблиці 31[5] найближчу більшу по світловому потоку лампу потужністю 125 Вт типу ДРЛ125, яка дає світловий потік Fл = 6300 Лм.
Перераховуємо фактичну освітленість при обраній потужності лампи для кімнати за формулою:
E = , Лк (1.8)
де Ен - нормована освітленість, що створюється світильниками загального освітлення, Лк;
Рл - прийнята (фактична) потужність лампи, Вт;
Рp - розрахунковапотужністьлампи, Вт.
Е =Лк.,
що задовольняє нормам.
Так, як склад має такі ж самі параметри вибираємо також аналогічно лампи типу ДРЛ125 зі світловим потоком Fл = 6300 Лм
Розраховуємо освітлення для трансформаторної підстанції:
Розрахунок проводимо для створення нормованої освітленості кімнати величиною 100 лк. На рисунку 1.5 показаний план розташування світильників.
Рисунок 1.5 - План для розрахунку освітлення кімнати.
Знаходимо розрахункову потужність однієї лампи за формулою (1.7):
Рр = Вт
Підбираємо по таблиці 31[5] найближчу більшу по світловому потоку лампу потужністю 80 Вт типу ДРЛ80, яка дає світловий потік Fл = 3800 Лм.
Перераховуємо фактичну освітленість при обраній потужності лампи для кімнати за формулою(1.8):
Е =109,4 Лк.,
що задовольняє нормам.
Розраховуємо освітлення для кімнати майстра:
Розрахунок проводимо для створення нормованої освітленості кімнати величиною 300 лк. На рисунку 1.6 показаний план розташування світильників.
Рисунок 1.6 - План для розрахунку освітлення кімнати.
Знаходимо розрахункову потужність однієї лампи за формулою (1.7):
Рр = = 112,8 Вт
Підбираємо по таблиці 31[5] найближчу більшу по світловому потоку лампу потужністю 125 Вт типу ДРЛ125, яка дає світловий потік Fл = 6300 Лм.
Перераховуємо фактичну освітленість при обраній потужності лампи для кімнати за формулою (1.8)
Е = = 332 Лк.,
що задовольняє нормам.
Так як кімната електриків, роздягальня, їдальня та кімната головного енергетика мають такі ж самі параметри як і кімната майстра, то вибираємо аналогічні лампи типу ДРЛ125 зі світловим потоком Fл = 6300 Лм.
Розрахунок проводимо для створення нормованої освітленості кімнати величиною 75 лк. На рисунку 1.7 показаний план розташування світильників.
Рисунок 1.7 - План для розрахунку освітлення кімнати.
Знаходимо розрахункову потужність однієї лампи за формулою (1.7):
Рр = = 45,6 Вт
Підбираємо по таблиці 31[5] найближчу більшу по світловому потоку лампу потужністю 50 Вт типу ДРЛ50, яка дає світловий потік Fл = 1800 Лм.
Перераховуємо фактичну освітленість при обраній потужності лампи для кімнати за формулою (1.8)
Е = = 102,8 Лк.,
що задовольняє нормам.
Таблиця 1.2 - Результати розрахунків освітлення в допоміжних приміщеннях
|
Кімната |
Тип лампи |
Світловий потік, Лм |
Кількість ламп |
|
|
Склад готової продукції |
ДРЛ-125 |
6300 |
5 |
|
|
Трансформаторна підстанція |
ДРЛ-80 |
3800 |
4 |
|
|
Кімната майстра |
ДРЛ-125 |
6300 |
5 |
|
|
Кімната головного енергетика |
ДРЛ-125 |
6300 |
5 |
|
|
Роздягальня |
ДРЛ-125 |
6300 |
5 |
|
|
Їдальня |
ДРЛ-125 |
6300 |
5 |
|
|
Склад заготовок |
ДРЛ-125 |
6300 |
5 |
|
|
Кімната електриків |
ДРЛ-125 |
6300 |
5 |
|
|
Туалет |
ДРЛ-50 |
1800 |
2 |
1.6 Розрахунок місцевого освітлення
Необхідно розрахувати місцеве освітлення на металообробному верстаті, на якому обробляються деталі з точністю до 0,1 мм. Світильник типу СМО встановлений на кронштейні К - 11 висотою h = 0,4 м на відстані d = 0,2 м над деталлю, що обробляється.
При комбінованому освітленні механічного цеху необхідна по нормах освітленість становить Еном=300 Лк. Освітленість від ламп загального освітлення повинна становити не менш 10% від нормованої, тобто 30 Лк. Тому лампа місцевого освітлення повинна давати освітленість не менш 270 Лк.
Необхідний світловий потік лампи знаходимо за формулою
F = , Лм (1.9)
де Eном - освітленість лампи місцевого освітлення, Лк;
е - відносна освітленість, Лк
Відносна освітленість залежить від висоти підвісу над робочою поверхнею (h = 0,4 м) і відстані (d = 0,2 м) і визначається по кривих просторових ізолюкс (креслення 1.16 [6])
F = = 540 Лм
По розрахунковому світловому потоку вибираємо найближчу по потужності лампу місцевого освітлення типу МО - 24 потужністю 50 Вт, напругою 24 В зі світловим потоком 550 Лм.
Перераховуємо фактичну освітленість за формулою
E = Лк,
що не менше необхідної величини и задовольняє нормам.
2. Спеціальна частина
2.1 Вимоги до електроустаткування та електроприводу
Потреба підприємств у трифазних асинхронних двигунах покривається в основному двома серіями електродвигунів - 4А та АІР. У кожній серії є тисячі типорозмірів електродвигунів. Тому перед споживачами цих двигунів завжди виникає непросте питання правильності вибору електродвигуна із цілого ряду найважливіших параметрів. До них, у першу чергу, можна віднести: число фаз, напруга й частоту мережі, номінальну потужність, частоту обертання, з'єднання обмоток, тип ротора (короткозамкнений або фазний), монтажне виконання, ступінь захисту від впливу навколишнього середовища, кліматичне виконання, основне виконання двигуна, електричні модифікації або спеціалізовані виконання (за умовами навколишнього середовища, по точності настановних розмірів) та інші. Надійність роботи електродвигунів у значній мірі залежить від правильності їх вибору.
Електрообладнання поділяють на силове та освітлювальне. Силове охоплює всі види ЕП, виключаючи призначені для освітлення. Тому при проектуванні цехового електропостачання промислових підприємств розрахунки і креслення силового та освітлювального електроустаткування виконуються окремо. Окремими етапами ведеться й монтаж силових і освітлювальних електроустановок.
2.2 Режими роботи двигунів
Розрізняють три основних режими роботи електродвигунів: довготривалий, короткочасний і повторно-короткочасний.
У короткочасному режимі за час роботи двигун не встигає досягнути сталої температури, а під час паузи він охолоджується до температури навколишнього середовища. Наприклад, двигуни жалюзі вентиляційних систем, пересування упору ножиців, двигуни засувок, тощо.
У тривалому режимі період роботи настільки великий, що температура двигуна досягає свого сталого значення. Наприклад, двигуни довгостроково працюючих вентиляторів, конвеєрів, насосів, перетворювачів, та інших агрегатів.
У повторно-короткочасному режимі за час роботи двигун не встигає нагрітися до сталої температури, а за час паузи, протягом якої він відключається від мережі, охолонути до температури навколишнього середовища. При тривалості циклу 10 хвилин можна в розрахунках нагрівання враховувати середню сталу температуру, нехтуючи коливаннями її за час навантаження і пауз. У такому режимі працюють більшість двигунів кранів, ліфтів, металорізальних верстатів.
У вибраного двигуна постійна часу нагрівання повинна бути більше часу роботи під навантаженням.
Перетворення споживаної двигуном електричної енергії в механічну супроводжується її втратами. Вони складаються із втрат: на подолання сил тертя у підшипниках; в стальних листах осердя статора і ротора, обумовлених гістерезисом і вихровими струмами; в обмотках статора і ротора. Всі втрати енергії в двигуні виділяються у вигляді тепла, що призводить до його нагрівання.
Температура нагрівання з часом зростає нерівномірно. Спочатку тепло майже повністю витрачається на підвищення температури двигуна і тільки незначна його частина віддається у навколишнє середовище. Тому температура двигуна в цей час швидко зростає. Але одночасно збільшується тепловіддача в навколишнє середовище, тому підвищення температури сповільнюється і настає момент, коли все тепло, яке виділяється в двигуні, віддається в навколишнє середовище. В електродвигунах малої і середньої потужності стала температура встановлюється через півтори-дві години після початку роботи.
2.3 Вибір двигуна насоса охолодження
Виробничої механізм працює в довготривалому режимі зі змінним навантаженням згідно графіка, що наведений на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 - Навантажувальна діаграма
Значення статичних моментів М і швидкостей обертання n2, що відповідають інтервалам часу, наведені в таблиці 2.1. Живляча мережа трифазна напругою 380В. Перевантажувальна здатність при найбільшому навантаженні повинна бути не менш 1,7. Розрахувати і вибрати по каталогу трифазний асинхронний двигун з короткозамкненим ротором на напругу 380 В.
Таблиця 2.1-величина навантаження двигуна
|
№ |
1 |
2 |
|
|
tнав, хв |
6 |
9 |
|
|
M , Нм |
6 |
2 |
|
|
n2, об/хв |
2650 |
2750 |
Потужність на валу двигуна в період навантаження
Pн= 0,105ЧМсЧn2Ч10-3, кВт (2.1)
де Мс - статичний момент на валу, Нм;
n2 - швидкість обертання валу двигуна, об/хв.
P1= 0,105Ч6Ч2650Ч10-3 = 1,669 кВт
P2= 0,105Ч2Ч2750Ч10-3 = 0,577 кВт
По методу еквівалентної потужності
, кВт(2.2)
деtі - тривалість відповідного інтервалу часу, хв;
Рі - величина навантаження (;
tп - тривалість часу паузи за цикл, с;
tн-тривалість навантаження за цикл, с.
кВт
З урахуванням запасу потужності визначаємо попереднє значення номінальної потужності двигуна за формулою
Рном =КЧРрасч, кВт(2.3)
деК - коефіцієнт запасу;
Ррасч- попередня розрахункова потужність двигуна, кВт.
Рном = 1,1Ч1,14 = 1,254 кВт
Виходячи з цього попередньо вибираємо по таблиці [7] трифазний асинхронний: двигун типу АІР80А2 з наступними номінальними даними
Рном = 1,5 кВт,
nном= 2840 об/хв.,
ККДном= 0,79,
cosцном= 0,84,
По універсальним робочим характеристикам двигуна даної серії (рисунок 3 [1]) визначаємо значення ККД (зx) і коефіцієнта потужності (cosц1x) для заданих інтервалів навантаження, після чого заносимо їх до таблиці 2.2.
Таблиця 2.2- Значення ККД і коефіцієнту потужності
|
Р, кВт |
1,669 |
0,577 |
|
|
з |
0,81 |
0,78 |
|
|
cosц |
0,83 |
0,75 |
Струми в обмотках статора двигуна при заданих інтервалах навантаження визначаємо за формулою:
, А(2.4)
деP2 -потужність у відповідний проміжок часу, кВт;
U - номінальна напруга, В;
з - значення ККД для заданих інтервалів навантаження;
cosц-значення коефіцієнта потужності для заданих інтервалів навантаження.
Тоді для інтервалів часу t1
для інтервалу t2
Знаходимо еквівалентне значення струму в обмотці статора
, А (2.5)
деI1x- струм статора для відповідного проміжку часу, А;
tx-задані значення інтервалів часу, хв.
Номінальний фазний струм в обмотці статора двигуна типу АИР80А2 визначаємо за формулою (2.4)
Так як Iэкв< Iном то попередньо обраний тип двигуна задовольняє режиму роботи виробничого механізму по струму.
Знаходимо номінальний навантажувальний момент двигуна за формулою:
, Нм(2.6)
деPном -номінальна потужність, кВт;
nном - номінальна швидкість обертання об/хв.
, Нм
Перевантажувальна здатність двигуна при навантажувальному моменті на валу Мс = 10 Нм визначається за формулою
(2.7)
делм - перевантажувальна здатність двигуна;
Мном- номінальний момент на валу, Нм;
Мс- момент статичного навантаження на валу, Нм.
отже, перевантажувальна здатність задовольняє вимогам навантаження (1,9> 1,7).
2.4 Вибір двигуна обертання заготовки
Виробничий механізм працює в повторно-короткочасному режимі. Графік навантаження наведений на рисунку 2.2.
Рисунок 2.2 - Навантажувальна діаграма двигуна
Значення статичних моментів М і швидкостей обертання n2, що відповідають інтервалам часу навантаження та паузи, наведені в таблиці 2.3 Перевантажувальна здатність двигуна повинна бути не менш 1,3. Живляча мережа трифазна, напругою 380В. Розрахувати потужність і вибрати по каталогу трифазний асинхронний двигун з короткозамкненим ротором для даних умов роботи.
Таблиця 2.3-величина навантаження двигуна
|
№ |
1 |
2 |
|
|
tнав, хв |
4 |
2 |
|
|
tп, хв |
3 |
6 |
|
|
M , Нм |
300 |
200 |
|
|
n2, об/хв |
1400 |
1420 |
Відносну тривалість включення знаходимо за формулою
, %(2.8)
Деtн - час навантаження, с;
tп - час паузи, с .
Підставляючи значення до формули (2.8), отримуємо
%
Розрахункова потужність двигуна при тривалому режимі роботи визначається за формулою (2.1)
P1 = 0,105Ч300Ч1400Ч10-3 = 44,1 кВт
P2 = 0,105Ч200Ч1420Ч10-3 = 29,82 кВт
Знаходимо Pекв за формулою (2.3.2)
кВт
Розрахункова потужність двигуна при повторно-короткочасному режимі роботи визначається за формулою
Pрас= , кВт(2.9)
де Pекв - розрахункова потужність двигуна при тривалому режимі роботи, кВт;
ПВ - фактична тривалість включення двигуна, %;
ПВст - стандартна тривалість включення двигуна (для режиму роботи по каталогу або довіднику), %.
кВт
Приймаємо трифазний асинхронний двигун типу АИР160М4 відповідно до таблиці [7] з наступними номінальними показниками Рном = 18,5 кВт, nном=1450 об/хв., ККДном= 0,90,5, cosцном= 0,86,.
Номінальний навантажувальний момент двигуна визначається за формулою (2.6)
Нм
Перевантажувальна здатність асинхронного двигуна при навантажувальному моменті Мс = 300Нм визначається за формулою (2.7)
Тобто обраний двигун не задовольняє умовам навантаження через недостатню перевантажувальну здатність. Приймаємо наступне більше значення потужності і вибираємо по таблиці двигун типу АИР180М4 з наступними номінальними параметрами
Рном = 30 кВт, nном = 1470 об/хв, ККДном= 0,91,4; cosцном= 0,86
лм =
Номінальний навантажувальний момент двигуна визначається за формулою (2.6).
Нм
Перевантажувальну здатність двигуна при навантажувальному моменті Мс = 300 Нм визначаємо за формулою (2.7)
Так як 1,3 < 1,49, то остаточно вибираємо двигун типу АІР180М4, який можна використовувати в повторно-короткочасному режимі при такому навантаженні.
2.5 Вибір двигуна прискореного пересування супорта та каретки
Виробничий механізм працює в короткочасному режимі. Графік навантаження наведений на рисунку 2.3.
Рисунок 2.3 - Навантажувальна діаграма двигуна
Значення статичних моментів М і швидкостей обертання n2, що відповідають інтервалам часу навантаження та паузи, наведені в таблиці 2.5.1Перевантажувальна здатність двигуна повинна бути не менш 1,6. Живляча мережа трифазна, напругою 380В. Розрахувати потужність і вибрати по каталогу трифазний асинхронний двигун з короткозамкненим ротором для даних умов роботи.
Таблиця 2.4-величина навантаження двигуна
|
№ |
1 |
2 |
|
|
tнав, хв |
0,7 |
0,3 |
|
|
tп, хв |
60 |
||
|
M , Нм |
10 |
5 |
|
|
n2, об/хв |
960 |
970 |
Потужність на валу двигуна в період навантаження знаходимо за формулою (2.3.1)
P1= 0,105Ч10Ч960Ч10-3 = 1,008 кВт
P2= 0,105Ч5Ч970Ч10-3 = 0,509 кВт
Так-як двигун працює в короткочасному режимі, розраховуємо розрахункову потужність по методу еквівалентної потужності, але не враховуємо час паузи за формулою (2.2):
По методу еквівалентної потужності
кВт
З урахуванням короткочасного режиму попередньо вибираємо по таблиці [7] трифазний асинхронний двигун типу АІР71В4 з номінальними даними Рном.=0,75 кВт, nном =910 об/хв., зном = 0,69, cosцном = 0,72, лм=
Номінальний навантажувальний момент двигуна визначається за формулою (2.6)
Нм
По робочих характеристиках двигуна (рисунок 3 [1]) визначаємо значення коефіціента корисної дії (ККД) зн= 0,65 і коефіцієнта потужності
cosцн = 0,69, що відповідає навантаженню Рн = 0,89 кВт.
Перевантажувальна здатність асинхронного двигуна при навантажувальному моменті Мс = 300Нм визначається за формулою (2.7)
отже, перевантажувальна здатність задовольняє вимогам навантаження (1,65 > 1,5).
Втрати двигуна в номінальному режимі
, кВт (2.10)
де Pном - номінальна потужність двигуна, кВт;
зном - номінальний ККД двигуна .
кВт
Втрати двигуна в режимі навантаження
,кВт (2.11)
де Pн - потужність на валу двигуна в період навантаження, кВт;
зн - ККД двигуна під час навантаження.
, кВт
Постійна (стала) часу нагрівання двигуна, що працює в короткочасному режимі визначається за формулою:
, хв (2.12)
деtн - час роботи двигуна, хв.;
Pн - втрати двигуна під навантаженням, кВт;
Pном - втрати двигуна в номінальному режимі, кВт.
.
Струм при навантаженні Рн =0,89 кВт в обмотці статора двигуна визначається за формулою (2.4)
Струм в обмотці статора двигуна при номінальному навантаженні визначається за формулою (2.4)
Припустима тривалість роботи двигуна у такому режимі (з навантаженням Рн = 0,89 кВт) визначається за формулою
, хв. (2.14)
де Тн - постійна часу нагрівання двигуна, хв.;
Iн - навантажувальний струм двигуна, А;
Iном - номінальний струм двигуна, А.
хв
Так як tн<tдоп, то попередньо обраний двигун АІР71В4 можна використовувати у короткочасному режимі з таким навантаженням.
2.6 Вибір пускорегулюючої апаратури
Для керування роботою електродвигунів використовують контактори і магнітні пускачі.
Контактором називається апарат, що приводиться в дію електромагнітом, включення і відключення якого можна виконувати дистанційно за допомогою кнопок управління.
Магнітні пускачі призначені для дистанційного керування асинхронним електродвигуном з короткозамкненим ротором потужністю до 100 кВт; для запуску безпосереднім включенням до мережі і зупинки електродвигуна; для запуску, зупинки і реверса електродвигуна. В виконанні з тепловим реле пускачі також захищають електродвигуни від перевантажень. Магнітні пускачі вибирають по номінальному струму двигуна.
Номінальний струм двигуна в довготривалому режимі розрахований у розділі 2, пункт 2.3 за формулою (2.4) і він дорівнює Iн=3,4 А, тому вибираємо за таблицею 3.6 [4] реверсивний магнітний пускач типу ПМЛ-1200.
Для двигуна повторно-короткочасного режиму роботи визначаємо номінальний струм двигуна за формулою (2.4)
По номінальному струму вибираємо магнітний пускач типу ПМЛ-4200 за таблицею 3.6[4].
Номінальний струм двигуна в короткочасному режимі розрахований у розділі 2, пункт 2.5 за формулою (2.4) і він дорівнює Iн=2,29 А, тому вибираємо за таблицею 3.6 [4] реверсивний магнітний пускач типу ПМЛ-1200.
2.7 Вибір захисної апаратури
Для вибору автоматичного вимикача QF1 визначаємо загальний струм споживачів за формулою:
Із= Ін1+ Ін2+… Інn, А(2.15)
де,Із - номінальний струм споживачів, А;
Ін - номінальний струм одного споживача, А
За попередніми розрахунками розділу 2 пункту 2.6 номінальний струм двигуна обертання заготовки, обчислений за формулою (2.4) Iн=58 А, струм двигуна насоса охолодження за розділом 2 пункту 2.3, обчислений за формулою (2.4) Iн=3,4 А, струм прискорених переміщень супорта та каретку за розділом 2 пункту 2.5, обчислений за формулою (2.4), ) Iн=2,3 А.
Загальний струм споживачів за формулою (2.15):
Із= 58+ 3,4+ 2,29=63,7 А
Визначаємо струм уставки автоматичного вимикача за формулою:
Іуст=1,25ЧІз, A(2.16)
де, Іуст - струм вставки запобіжника;
Із - номінальний струм споживачів.
Іуст=1,25Ч63,7=79,6 А
Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА 52-31 зі струмом відключення Iвід=80 А
Для вибору автоматичного вимикача QF2 визначаємо загальний струм споживачів за формулою (2.15), де Ін1 та Ін2 нам відомі з попередніх розрахунків:
Із= 3,4+ 2,3=5,7 А
Визначаємо струм уставки автоматичного вимикача за формулою(2.15):
Іуст=1,25Ч5,55=7,1 А
Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА 51-25 зі струмом відключення Iвід=8 А
Для вибору автоматичного вимикача QF3 визначаємо номінальний струм споживачів за формулою:
Із= IспЧnк, А(2.17)
де, Ісп - струм споживача, А;
Із - загальний струм споживачів, А;
nк - максимальна кількість одночасно працюючих споживачів.
Із= 0,3Ч5=1,5 А
Визначаємо струм уставки автоматичного вимикача за формулою(2.15):
Іуст=1,25Ч1,5=1,87 А
Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА 51-25 зі струмом відключення Iвід=2 А
Визначаємо номінальний струм, що споживає лампа за формулою:
Iл= А(1.18)
де Iл - струм лампи, А;
Pл - потужність лампи, Вт;
U - напруга лампи, В.
Iл==0,67 А
Визначаємо номінальний струм електромагнітних муфт за формуло (2.15):
Із= 0,3Ч4=1,2 А
Визначаємо струм усіх споживачів за формулою:
Iсп=Iн+Iл, А(2.19)
де, Iсп - струм споживачів, А;
Iн - струм електромагнітних муфт, А;
Iл - струм лампи, А.
Iсп=1,2+0,67=1,87А
Визначаємо струм уставки автоматичного вимикача QF4 за формулою(2.15):
Іуст=1,25Ч1,87=2,33 А
Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА 51-25 зі струмом відключення Iвід=2,5 А
Для вибору автоматичного вимикача QF5 визначаємо номінальний струм лампи за формулою (1.17)
Iл==2 А
Визначаємо струм уставки автоматичного вимикача QF5 за формулою(2.15):
Іуст=1,25Ч2=2,5 А
Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА 51-25 зі струмом відключення Iвід=2,5 А
2.8 Опис роботи схеми електричної принципової
Електропривод обертання виробу.
Електропривод обертання виробу здійснюється від асинхронного двигуна трифазного струму М1 типу АІР180М4 потужністю 30 кВт, частотою обертання 1450 об/хв, частотою струму 50 Гц.
Пуск двигуна М1 здійснюється натисканням кнопки SB3 або SB4 «ПУСК». При цьому розмикає контакт кінцевого вимикача SQ замкнутий. Пускач КМ1 отримує харчування і підключає М1 до цехової мережі.
Одночасно з КМ1 отримує харчування реле часу КТ1 і КТ2. Реле часу КТ2 включає гальмівну муфту YC1.
Управління обертанням шпинделя проводитися за допомогою премикача, вимикати рукояткою.
При відключенні перемикача розмикає контакт SQ1 залишається замкнутим, реле часу КК1, КК2 і гальмівної муфти YC1 вимкнені. При цьому на шафі загоряється сигнальна лампа HL2 синього кольору.
При роботі двигуна М1 на холостому ходу реле часу КК2 з витримкою часу 2,5-3 хв. відключає магнітний пускач КМ1 і двигун М1 від мережі.
Одночасно з пускачем КМ1 втрачає харчування реле часу КК1, налаштоване на витримку часу 25с, і відключає КМ2, яке відключає гальмівну муфту YC1.
При виключенні перемикача розмикає контакт реле SQ1 КК2 відключає і забезпечує роботу верстата.
Зупинка двигуна М1 здійснюється натисканням на одну з кнопок SB2 і SB1 «СТОП». При натисканні на кнопку відключається магнітний пускач КМ1, розривається ланцюг харчування М1.
Привід подачі.
Привід подачі пов'язаний з головним приводом через кінематичний ланцюг коробки швидкостей і коробку подач. Переміщенням каретки вліво або вправо і супорта вперед-назад здійснюється за допомогою електромагнітних муфт YC2-YC5. Перемикання швидкості подач здійснюється за допомогою муфт і YC6 YC7, управління якими проводитися перемикачем SQ4.
Електропривод прискорених переміщень.
Електропривод прискорених переміщень супорта і каретки здійснюється від електродвигуна М3 типу АІР71В6, потужністю 0,75 кВт, частотою обертання 910 об / хв. і частотою струму 50 Гц.
Двигун М3 включається в мережу натисканням на кнопку SQ2-5 «толчек». Вимикається магнітний пускач КМ3 для толчкового обертання М3. Напрямок прискорених переміщень каретки або супорта у відповідну сторону проводитися за допомогою електромагнітних муфт YC2-YC5.
На фартусі верстата є перемикач режимів роботи SQ3 на три положення, який включає муфти на токарну роботу, внутрішнє і зовнішнє конусне точіння.
Електропривод насоса охолодження.
Електропривод насоса охолодження здійснюється від двигуна М2 трьох-фазної мережі типу АІР80А2, потужністю 1,5 кВт, частотою обертання 2840 об/хв. і частотою струму 50 Гц.
Пуск і зупинка електронасоса М2 проводитися перемикачем SQ5.
Література
1. А.Э.Кравчик, Э.К.Стрельбицкий, М.М.Шлаф Выбор и применение асинхронных двигателей, М., Энергоатомиздат, 1987
2. Довідниково-інформаційний фонд циклу електротехнічних дисциплін, ЖВПТ ДНУ, 2007
3. Электротехнический справочник под общей редакцией профессоров МЭИ В.Г.Герасимова, П.Г.Грудинского, Л.А.Жукова и других, Том 3 книга 2, М., Энергоиздат, 1982
4. Л.Л. Коновалова., Л.Д. Рожкова, Электроснабжение промышленных предприятий и установок, М., Энергоатомиздат, 1989
5. П.М. Науменко, Методичний посібник для курсового проектування по дисципліні “Електроустаткування підприємств і цивільних споруд”, ЕТЦ ЖВПК ДНУ, 2012.
6.Справочник по проектированию электропривода, силовых и осветительных установок под редакцией Я.М.Большама, В.И.Круповича, М.Л.Самовера, М., Энергия, 1975
7. Джерела інтернета: http://www.energodrive.ru/electromotor.asp?id=13
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Технологія виробництва ремонтно-механічного заводу. Технічні характеристики верстата. Вимоги до освітлення робочих місць та його розрахунок. Режими роботи електродвигунів. Вибір пускорегулюючої та захисної апаратури. Опис схеми електричної принципової.
курсовая работа [450,9 K], добавлен 24.12.2012Історія та перспективи розвитку електроприладобудування. Призначення та коротка характеристика силового електроустаткування верстату. Схема електрична принципова верстату та порядок її дії. Основні пошкодження силового електроустаткування та їх усунення.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 03.12.2013Вибір робочого тиску. Розрахунок та вибір гідроциліндрів, гідромоторів поворотної платформи та пересування. Витрати гідродвигунів. Вибір трубопроводів та гідравлічної апаратури. Перевірочний розрахунок гідроприводу. Опис гідросхеми і принципів її роботи.
курсовая работа [67,0 K], добавлен 26.02.2013Характеристика вертикального сверлійно-фрезерно-росточного на півавтомата 243ВМФ. Вимоги, що пред'являються до приводу головного руху. Опис схеми електроприводу механізму головного руху верстата. Вибір двигуна і розрахунок його механічних характеристик.
курсовая работа [599,3 K], добавлен 02.06.2010Кінематичний аналіз та розрахунок коробки швидкостей токарно-револьверного верстата. Визначення чисел зубів групових та постійних передач, потужності, крутних моментів на валах та вибір електродвигуна. Розрахунок привідної передачі і підшипників.
курсовая работа [889,7 K], добавлен 29.04.2014Аналіз креслення оброблюваної деталі і технічних вимог на її обробку. Попереднє технологічне компонування верстата. Розрахунок погрішності установки заготівель у пристосуванні. Система охолодження зони різання. Режими роботи і керування верстатом.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 23.12.2013Порівняльний аналіз параметрів двигунів постійного та змінного струму. Розрахунки механічних характеристик, перехідних процесів без урахування пружних механічних зв'язків електроприводу з асинхронним двигуном. Побудова схеми з'єднання додаткових опорів.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 09.08.2010Класифікація насосних станцій водопостачання. Вимоги до електроприводу та вибору двигуна. Розробка схеми керування та взаємодії електроприводу насоса з електроприводом засувки. Конфігурування перетворювача частоти для реалізації поставленої задачі.
дипломная работа [980,5 K], добавлен 03.09.2013Класифікація та типи токарних верстатів, їх різновиди та функціональні особливості. Опис технологічного процесу та вузлів, вимоги до електроприводу і автоматики. Вибір двигуна головного приводу верстата, схема керування ним. Апарати захисту і автоматики.
курсовая работа [303,5 K], добавлен 05.04.2015Розрахунок механічної характеристики робочої машини. Визначення режиму роботи електродвигуна. Вибір апаратури керування і захисту, комплектних пристроїв. Визначення часу нагрівання електродвигуна. Визначення потужності і вибір типу електродвигуна.
контрольная работа [43,8 K], добавлен 17.03.2015Автоматизація процесів управління електричними машинами. Визначення параметрів електропривода верстата з ЧПК: розрахунок потужності і вибір двигунів при контурно-позиційному керуванні. Інформаційні електромеханічні елементи виконавчих систем верстата.
курсовая работа [307,1 K], добавлен 22.12.2010Розрахунок потужності і вибір двигуна відповідно до заданих параметрів. Перевірка вибраного двигуна в умовах пуску і перевантаження. Перевірка двигуна по кількості включень та по перегріву. Обгрунтування та вибір елементів схеми. Опис роботи схеми.
курсовая работа [71,1 K], добавлен 13.05.2012Проект електроустановки підприємства, вибір елементів схеми електропостачання: визначення кількості проміжних опор по трасі лінії електропередачі, розрахунок потужності електродвигуна, вибір силового устаткування, струмоведучих і заземлюючих пристроїв.
курсовая работа [323,9 K], добавлен 24.01.2011Призначення та експлуатація мостового крана. Режими роботи кранових механізмів. Загальні відомості про застосуваннях різних електроприводів. Вимоги до системи електропривода і обґрунтування вибраного типу електроприводу. Технічні данні електродвигуна.
отчет по практике [1,5 M], добавлен 18.06.2015Базовий верстат і його головний привод, конструкція модернізованого приводу. Кінематичний розрахунок модернізованого приводу, розрахунок шпинделя й підшипників. Характеристика робототехнічного комплексу, керування верстатом та шпиндельний вузол.
курсовая работа [4,2 M], добавлен 04.07.2010Розрахунок і вибір електродвигунів. Кінематичний розрахунок приводу головного руху. Опис вузлів верстата, його конструктивних особливостей, налагодження і роботи. Визначення габаритних розмірів оброблюваних заготовок. Розрахунок чисел зубів передач.
дипломная работа [940,7 K], добавлен 23.12.2013Основні типи різців, їх геометричні параметри. Методика контролю їх заточування. Визначення температури різання методом природної термопари. Ознайомлення із загальним виглядом токарно-гвинторізного верстата С11МТ та розміщенням важелів управління.
лабораторная работа [1,3 M], добавлен 31.10.2011Розрахунок тракторного двигуна. Визначення сили й моментів, що діють у відсіку двигуна. Розрахунок навантаження, діючого на шатунні і корінні шийки і підшипники. Ступінь нерівномірності обертання колінчатого валу. Аналіз зовнішньої зрівноваженності.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 24.08.2011Призначення і технічна характеристика лінії та верстата. Опис будови і конструкції верстата в склад лінії, що модернізується. Дослідження режимів роботи верстата: вибір різального інструменту, розрахунок швидкостей різання, пропозиції із модернізації.
курсовая работа [76,8 K], добавлен 10.05.2011Розробка механізму підйому вантажу. Опис конструкції стрілового вузла зміни вильоту вантажу. Проектування обертання крану. Розрахунок пересування вантажного візка з канатною тягою (проектувальний розрахунок). Механізм пересування баштового крана.
курсовая работа [521,6 K], добавлен 04.08.2015
