Методи очищення газових викидів фармацевтичних виробництв

Оцінка еколого-економічної діяльності фармацевтичних підприємств, пов'язаної з виробництвом противірусних препаратів. Характеристика механічних, фізико-хімічних та хімічних способів очистки повітря від викидів фармацевтичних виробництв в атмосферу.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 31.03.2018
Размер файла 1,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

КАФЕДРА БІОТЕХНОЛОГІЇ

Курсова робота

на тему: "Методи очищення газових викидів фармацевтичних виробництв"

Виконала: студентка ННІЕБ 403 групи

Босікова Є.М.

Київ - 2018

Зміст

Реферат

  • Вступ
  • Розділ 1. Викиди фармацевтичного виробництва при виробництві противірусних препаратів
    • 1.1 Оцінка еколого-економічної діяльності фармацевтичних підприємств
  • Розділ 2. Методи очищення газових викидів
    • 2.1 Механічні методи очищення
    • 2.2 Фізико-хімічні методи очищення
    • 2.3 Хімічні методи очищення
      • 2.3.1 Технічні засоби очищення викидів в атмосферу
      • 2.3.2 Апарати сухої очистки
      • 2.3.3 Апарати вологої очистки
  • Висновки

Список використаної літератури

Реферат

Пояснювальна записка до курсового проекту "Проектування періодичного виробництва біоетанолу": 35 с.; 2 рисунків; 11 літературних джерел.

Об'єкт дослідження - викиди фармацевтичного виробництва.

Предмет дослідження - вивчення опису викидів фармацевтичного виробництва.

Мета роботи - охарактеризувати способи очистки повітря від викидів фармацевтичних виробництв.

Методи досліджень: пошук інформації, аналіз, систематичний підхід до роботи.

Вступ

Реалізація сучасної екологічної політики, відповідно до якої охорона навколишнього середовища і ресурсозабезпечення розглядаються в сукупності з економічним і соціальним розвитком суспільства, вимагає проведення відповідного еколого-економічного аналізу.

Практичне здійснення еколого-економічного аналізу можливе тільки при комплексному, багатоаспектному вивченні усіх факторів, які виникають на різних стадіях розширеного відтворення товарів і послуг, що безпосередньо чи побічно впливають на навколишнє середовище. Фармацевтичне виробництво базується на широкому використанні машин, апаратів, технологічних ліній і застосуванні специфічних способів очищення сировини та утилізації відходів виробництва.

Однією з особливостей фармацевтичного виробництва є, з одного боку, необхідність захисту самого лікарського засобу від забруднення (часток пилу, мікробної контамінації тощо, а, з іншого боку, захисту персоналу і навколишнього середовища від впливу шкідливих факторів виробництва. Фармацевтична промисловість має свою систему контролю якості лікарських препаратів і охорони навколишнього середовища при їхньому виробництві, що постійно удосконалюється з урахуванням розвитку нових технологій, GMP і вимог, які пред'являються ринком до галузевих нормативних документів. Забезпечення виробництва високоякісних препаратів, дотримання принципів GMP вимагають екологічної обґрунтованості і зведення до мінімуму негативного впливу різного роду забруднень

На різних стадіях проведення еколого-економічного маркетингу необхідне використання сукупності методів управління охороною навколишнього середовища:

* адміністративне регулювання - здійснення прямого контролю за виробничими процесами і застосовуваними природоохоронними технологіями, що формують викиди в навколишнє середовище, через прийняття і здійснення контролю за їх виконанням;

* система економічних санкцій за перевищення лімітів на викид забруднених речовин;

* економічні стимули - формування економічної зацікавленості фірми-виробника в раціональному природокористуванні. Мета екологічного маркетингу - забезпечення довгострокового благополуччя підприємства в умовах підвищених вимог до екологізації виробництва лікарських препаратів; задоволення розумних, здорових потреб споживачів відповідно до екологічних запитів; формування екологічно орієнтованої кон'юнктури ринку і забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Важливою складовою в системі екологічного маркетингу є екологічний аудит.

Екологічний аудит - це перевірка підприємства незалежними уповноваженими особами з метою оцінки організації стану природоохоронної діяльності підприємства. Об'єктивна оцінка стану природоохоронної діяльності підприємства можлива тільки за умов упровадження екологічного моніторингу. Концепція екологічного аудиту полягає в перевірці дотримання виробниками екологічних вимог, законів, законодавчих актів і нормативів. Екологічний аудит являє собою комплексний, задокументований процес виявлення та оцінки зведень для визначення відповідності критеріям перевірки конкретних екологічних заходів, видів діяльності, умов, управлінських систем і т.п.

Розділ 1. Викиди фармацевтичного виробництва при виробництві противірусних препаратів

Протягом останніх десятиліть увагу багатьох дослідників в усьому світі привертає проблема зростаючої неконтрольованої присутності залишків лікарських засобів та їх метаболітів у навколишньому середовищі. Лікарські засоби створюються з метою здійснення впливу на організм людини, проте у зв'язку з подібністю фізіологічних механізмів у різних біологічних видів ліки можуть впливати і на інші організми, що являють собою екосистеми на індивідуальному, видовому і міжвидовому рівнях. У зв'язку з цим вивчення життєвого циклу лікарських засобів у навколишньому середовищі і з'ясування впливу залишків ліків на різноманітні живі організми є напрямом досліджень екологічної токсикології. Питання потенційної небезпеки таких речовин для біологічних видів почали вивчати у 90-х роках ХХ ст.

Актуальним залишається з'ясування присутності, складу, розподілу, методів виявлення, біодеградації, способів попередження забруднення та способів видалення з навколишнього середовища залишків різноманітних лікарських засобів. Істотно забруднює навколишнє середовище фармацевтична галузь, яка щорічно збільшує випуск лікарських засобів на кілька мільйонів упаковок і розширює їх асортимент. Екологічна безпека таких виробництв регулюється законодавством, тому значні викиди не мають систематичного характеру. Завдяки послідовному підвищенню технологічності й організованості виробничого процесу, впровадженню підвищених стандартів якості та екологічної безпеки, контролю з боку уповноважених державних органів в останні роки спостерігається загальна тенденція до зниження екологічного навантаження з боку фармацевтичних виробництв, у першу чергу в розвинених країнах світу. Крім того, фармацевтичне виробництво локалізоване географічно, і в разі аварії або порушення екологічного законодавства, викиди носять виключно місцевий характер і є небезпечними лише для конкретного регіону.

Численними дослідженнями доведено вкрай негативний вплив на водні об'єкти незначної кількості лікарських засобів, що надходять в них зі стічними водами. Вивчені групи препаратів, які слабо розчиняються у воді: протизапальні, знеболюючі засоби, антибіотики, гормони, ліки, що знижують вміст холестерину. Вони слабо піддаються біодеструкції і, проходячи через очисні споруди без змін, потрапляють у природні води. В даний час гостро стоїть проблема утилізації неякісних лікарських засобів і препаратів із закінченим терміном придатності. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 349 від 08.07.2004 р порядок проведення та вибір методу знищення відходів лікарських засобів визначаються після встановлення їхнього класу небезпеки. Так, відходи, що належать до 3-го класу небезпеки, можна захоронити на полігоні твердих побутових відходів, а відходи 2-го класу небезпеки підлягають утилізації спеціальними методами. На жаль, в аптеках і лікарнях практикують багаторазове розведення і скидання в міську каналізацію неякісних ін'єкційних форм препаратів 2-го і 3го класів небезпеки. Їх розкладання на очисних спорудах становить близько 68 %. Більш небезпечними для навколишнього середовища є джерела лікарських засобів, які практично не піддаються контролю і формуються переважно людьми, що застосовують медичні препарати з лікувальною метою та у тваринництві.

У домашніх аптечках жителів розвинених країн світу накопичується велика кількість ліків, що залишаються незатребуваними після завершення курсу лікування або придбаних без прямої потреби, про запас. Загальне споживання фармацевтичних субстанцій у світі перевищує 3 млн. тонн на рік. Внаслідок фізіологічної екскреції в навколишнє середовище щорічно потрапляють сотні тисяч тон діючих речовин різноманітних лікарських засобів. Незначна частина лікарських засобів потрапляє у водні середовища внаслідок їх транспорту через шкіру.

Деякі засоби для зовнішнього застосування можуть вимиватися під час купання у відкритих водоймах. Основними причинами, що призводять до накопичення фармацевтичного побутового сміття, є: доступність лікарських засобів; реклама фармацевтичних компаній, спрямована на підвищення споживання ліків; поліпрагмазія; самолікування, самодіагностика; похилий вік та (або) наявність хронічних захворювань у осіб, що проживають у будинку; наявність у сім'ї маленьких дітей. Лікарські засоби, що накопичилися стають непридатними внаслідок порушення первинної упаковки, неправильного зберігання або після закінчення терміну придатності. Після цього їх або змивають у каналізацію, або викидають у складі побутового сміття. Фізіологічні виділення тварин являють собою ще одне важливе джерело некерованого потрапляння лікарських засобів у навколишнє середовище.

Прикладом можуть бути антибіотики, що використовуються в якості харчових добавок для сільськогосподарських тварин. В Євросоюзі використання антибіотиків, що стимулюють ріст худоби, заборонено. Це знизило масштаб проблеми, але не виключило її повністю. Спочатку основна маса лікарських засобів, які згодом забруднюють навколишнє середовище, потрапляє в господарсько-побутові стічні води в результаті фізіологічної екскреції і (або) змиву в каналізацію непотрібних препаратів. Особливе місце займає господарсько-побутова каналізація стаціонарних медичних організацій та організацій соціального забезпечення, в яких обсяг, частота використання та перелік використовуваних лікарських засобів у розрахунку на одну особу значно перевищують аналогічні показники в приватних домоволодіннях, а правила утилізації ліків, затверджені для медичних установ, найчастіше порушуються.

У міру переміщення по каналізаційним мережам до очисних споруд концентрація присутніх лікарських засобів може дещо змінюватися внаслідок біологічної, хімічної або фізико-хімічної деградації речовин. Залежно від принципу і якості організації каналізування, в результаті протікання та інфільтрації в ґрунт може потрапляти певна кількість лікарських засобів.

Найбільший вплив на показники подальшої присутності ліків у навколишньому середовищі має очищення стічних вод. Різні методи очищення відрізняються за ефективністю щодо видалення лікарських засобів. Мулові відкладення, що залишаються після очищення господарсько-побутових стічних вод, часто використовуються в сільському господарстві як добрива, відкриваючи шлях проникнення в ґрунт залишкам препаратів, абсорбованих мулом. Очищені стоки зливаються в поверхневі води і приносять із собою залишки лікарських засобів, не видалених системою очищення і процесами природної деградації фармацевтичних субстанцій. Поверхневі води несуть лікарські засоби до морських берегів і поповнюють водоносні шари ґрунтових вод.

Ґрунт, удобрений каналізаційним мулом або гноєм сільськогосподарських тварин, до яких застосовувалися лікарські засоби, який взаємодіє з поверхневими прісними водами, що містять залишки лікарських засобів, або фармацевтичним сміттям, є середовищем, по якому фармацевтичні субстанції інфільтруються в ґрунтові води. Здатність речовин до інфільтрації визначається їх фізико-хімічними властивостями. Ґрунтові і поверхневі прісні води є джерелами питної води. Незважаючи на якісну очистку природних вод, що здійснюється в розвинених країнах світу, залишки лікарських засобів у певних кількостях надходять у водопровідну мережу і далі знову вживаються людьми вже у складі питної води. Це підтверджує інформація агентства Associated Press у березні 2008 р. щодо наявності залишків лікарських засобів, включаючи антибіотики, протисудомні та психотропні речовини, в питній воді 24 основних міських територій США, в яких проживають більше 41 млн. чоловік. Отже, в результаті підвищення доступності лікарських засобів, загального розвитку систем охорони здоров'я, зростає споживання ліків в медичних цілях і, як наслідок, збільшується їх вміст у навколишньому середовищі. Цей процес є малокерованим і потенційно небезпечним для здоров'я людей та інших біологічних організмів.

1.1 Оцінка еколого-економічної діяльності фармацевтичних підприємств

Для проведення еколого-економічного аналізу були обстежені фармацевтичні підприємства м. Харкова. Ця робота переслідує безпосередньо наукові цілі, для того щоб розробити свої конкретні про позиції з поліпшення управлінських, технологічних, фінансово-економічних заходів, спрямованих на екологізацію фармацевтичного виробництва з урахуванням сучасних підходів до оцінки стану навколишнього середовища. Для оцінки раціонального використання вхідної (природної) сировини ми запропонували роз рахувати наступні показники:

* коефіцієнт використання природних ресурсів (сировина, енергія і т.п.);

* оцінка виробництва на основі аналізу матеріального балансу, тобто шляхом співставлення виходу кінцевої продукції до маси сировини, що надійшла;

* коефіцієнт безвідходності (кількість відходів, які утворюються на одиницю продукції). У сфері споживання та сфері виробництва за пропоновано використовувати:

* коефіцієнт матеріалоємності (витрати на матеріальні ресурси стосовно обсягу випущеної продукції). Еколого-економічний аналіз діяльності фармацевтичних підприємств повинен здійснюватися в кілька етапів: на першому етапі проводиться збір і обробка звітно-статистичної документації по викидах у навколишнє середовище [1, 2, 6]. Основними джерелами забруднення атмосфери при виробництві лікарських препаратів є: вентиляційні установки, що видаляють забруднене повітря від технологічного устаткування основного і допоміжного виробництв, і загально-обмінні вентиляційні установки. Допоміжне виробництво хіміко-фармацевтичних підприємств містить у собі різні ділянки, які забезпечують роботу основного технологічного устаткування, його ремонт, матеріально-технічне постачання, і являє собою технологічні процеси обробки металу, деревини, зварювання та проведення типографських робіт. Організованими викидами шкідливих речовин вважаються такі, які відводяться від місць їхнього виділення системою газовідводів, що дозволяє застосовувати для їхнього уловлювання відповідні. установки.

На підприємствах фармацевтичної галузі з цією метою використовуються в основному циклони різних типів:

* для очищення запиленого повітря, яке видаляється від устаткування по здрібнюванню твердої лікарської сировини типу - ЦН-11-630;

* для очищення повітря, яке видаляється від деревообробних верстатів, та ін. - циклони типу ВЦНИИОТ №6. Для уловлювання дрібнодисперсного пилу лі карських речовин, що утворюється при здійсненні процесів гранулювання, просівання, висушування тощо - рукавні (тканинні) фільтри типу МФУ. Неорганізовані викиди виникають за рахунок негерметичності технологічного устаткування та газовідвідних пристроїв. Одним з показників, який впливає на кількість неорганізованих викидів, є показник рівня зносу основних фондів на підприємствах галузі. На рис. 2 наведено динаміку коефіцієнта зносу основних фондів на деяких фармацевтичних підприємствах м. Харкова. Як видно з представлених даних, рівень зносу основних фондів на більшості підприємств залишається високим і коливається в діапазоні 60¬ 70 %.

Застаріла технічна база ускладнює впровадження у виробництво прогресивних, мало відхідних технологічних процесів, частка яких поки залишається незначною. Тому на даному етапі зниження обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємствах галузі досягається в основному за рахунок коригування асортименту продукції, що випускається. Заходи, спрямовані на заміну застарілого устаткування і зниження викидів в атмосферу підприємствами, проводяться досить повільними темпами.

Таблиця 1. Характеристика викидів забруднюючих речовин хіміко-фармацевтичних підприємств в атмосферне повітря

Таблиця 2. Екологічні збори за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Характеристики викидів наведені в табл. 1. При цьому в по вітряний басейн надійшло:

* оксиду вуглецю - 13,426 т;

* оксидів азоту - 15,983 т;

* оксидів сірки - 0,11 т;

* летких органічних сполук (ЛОС) - 160,779 т. За звітний період провідні фармацевтичні підприємства України сплатили 6935,8 грн екологічних зборів за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря [7, 10, 11]. Структура цих виплат представлена в табл. 2. Наведені в табл. 1 і 2 дані підтверджують той факт, що знос основних фондів у значній мірі позначається на кількості викидів забруднюючих речовин на одиницю випущеної продукції. Високий рівень викидів і екологічних платежів ДЗ ДНЦЛЗ значною мірою обумовлений тим факто ром, що на підприємстві, крім випуску продукції, здійснюється відпрацьовування нових технологій виробництва лікарських препаратів. Крім зазначених у табл. 1 забруднюючих речовин, у повітряний басейн потрапив пил лікарських препаратів у кількості 1,945 т, у тому числі:

* ВАТ ФФ "Здоров'я" - 1,383 т; " * ДЗ ДНЦЛЗ - 0,450 т;

* ВАТ ХФЗ "Червона зірка" - 0,112 т. У складі зазначених викидів поряд з нетоксичними наповнювачами знаходилися речовини 1 і 2 класів небезпеки (надзвичайно і високонебезпечні), характеристика деяких з них наведена в табл.

Таблиця 3. Характеристика специфічних забруднень, що надходять в атмосферне повітря при виробництві лікарських препаратів

Розділ 2. Методи очищення газових викидів

Методи очищення газових викидів приймають в залежності від фізико-хімічних властивостей забруднюючої речовини, її агрегатного стану, концентрації в очищуванні середовищі та ін.

При очищенні викидів від газових забруднень доводиться вирішувати одночасно ряд проблем, пов'язаних з тим, що у викидах, що містять шкідливі пари і гази, знаходяться також аерозолі - пил, сажа; викиди в ряді випадків нагріті до високих температур, забруднення, що містяться в них, багатокомпонентні, і їх необхідно піддавати різним методам очищення, витрата викидів за часом непостійний, змінюється концентрація в них різних шкідливих речовин і т. д.

Судячи по складам реального викиду газів і масштабами забруднення навколишнього середовища, розробляти пристрої пилоочищення без урахування газоподібних забруднювачів можливо тільки для вентиляційних викидів механічних цехів. Викиди усіх інших виробництв вимагають видалення і дисперсних, і газових забруднювачів, причому іноді це можна зробити водному очисному пристрої.

Для знешкодження викидів за принципом видалення токсичних домішок поряд з фізичними використовують і хімічні процеси, за допомогою яких можна змінювати в широких межах фізичні властивості домішок (наприклад, перетворювати вихідні газоподібні забрудники в сполуки з високою температурою кипіння) з метою полегшення їх подальшого уловлювання.

Для реалізації другого принципу знешкодження - перетворення забруднювачів в нешкідливі речовини - необхідно поєднання хімічних і фізичних процесів. З цією метою найчастіше використовують процеси термічної деструкції і термічного окислення. Вони застосовні для забруднювачів всіх агрегатних станів, але обмежені складом оброблюваного речовини. Термічній обробці з метою знешкодження можуть бути піддані лише речовини, молекули яких складаються з атомів вуглецю, водню і кисню. В іншому випадку встановлення термознешкодження переходять в розряд джерел забруднення атмосфери, і нерідко вкрай небезпечних.

Класифікація засобів знешкодження газоподібних забруднювачів полягає в поділі за застосовуваним процесів. В основному для газоочищення використовують засоби хімічної технології. Тому класифікація засобів знешкодження викидів практично збігається з класифікацією процесів і апаратів хімічної промисловості, що виробляють шкідливі викиди як відходи основного виробництва.

З метою уловлювання газоподібних домішок застосовують процеси конденсації, сорбції (абсорбції і адсорбції), хемосорбції, а перетворюють забруднювачі в нешкідливі з'єднання за допомогою термохімічних (термічна деструкція, термічне і термокаталитическое окислення) та хімічних процесів (див. рис. 6.1).

З метою зменшення забруднення атмосферного повітря пилом та іншими шкідливими домішками потрібно на всіх промислових підприємствах організму вати ефективне очищення газових викидів. Усі методи очищення можна розподілити на три групи: механічні, фізико-хімічні та хімічні (мал. 2.1).

2.1 Механічні методи очищення

Вибір методу очищення залежить від кількості відхідних газів та їхнього складу. Механічні методи застосовують для очищення вентиляційних та інших газових викидів від грубодисперсного пилу. В них пил відокремлюється під дією сили гравітації, інерції або відцентрової сили.

Вибираючи систему пиловловлювання, слід враховувати швидкість газового потоку, вміст пилу та його фізико-хімічні властивості, розмір часточок і наявність водяної пари. Існує два види пиловловлювання: сухе і мокре. З екологічного й економічного погляду досконалішими є сухі пиловловлювачі. Вони дають змогу повернути у виробництво вловлений пил, тоді як при мокрому утворюються водяні суспензії, переробка яких потребує більших матеріальних затрат. Недоліком сухого пилоочищення є те, що воно забезпечує високий ступінь очищення тільки у разі малої запиленості відхідних газів.

Механічне сухе пиловловлювання здійснюють в осаджувальних камерах, циклонних сепараторах, механічних та електричних фільтрах. В осаджувальних камерах очищають гази з грубодисперсними часточками пилу розміром від 50 до 500 мкм і більше. Ефективнішою є осаджувальна камера Говарда в якій газовий потік розбивається горизонтальними пластинами на окремі секції. Незважаючи на незначний аеродинамічний опір і невисоку вартість, ці апарати застосовують рідко через труднощі їх очищення. З них відхідні гази направляють в інші, ефективніші апарати для подальшого очищення.

Значно поширеніші циклонні сепаратори. У них запилений газ, обертаючись по спіралі, відкидає часточки пилу на стінки апарата, звідки вони потрапляють у пилоосаджувальну камеру. Циклонні сепаратори ефективно очищають гази, що містять часточки розміром не менш як 25 мкм. Коефіцієнт корисної дії циклонів залежить від концентрації пилу і розмірів його часточок. Середня ефективність знепилення газів у циклонах становить 78-86 % для пилу розміром 30-40 мкм. Основний недолік циклонів - значне абразивне спрацювання частин апарата пилом. Тому ці частини вкривають синтетичними матеріалами або зносостійкими сплавами, що здорожує конструкцію апарата. Циклони використовують для очищення запилених газів і повітря з великими часточками в різних галузях промисловості.

У фільтрах газовий потік проходить крізь пористий матеріал різної щільності й товщини. Очищення від грубодисперсного пилу здійснюють у фільтрах, заповнених коксом, піском, гравієм, насадкою різної природи й форми. Для очищення від тонкодисперсного пилу використовують фільтрувальний матеріал типу паперу, повсті або тканини різної щільності. Папір використовують для очищення атмосферного повітря або газів з низьким вмістом пилу. В промислових умовах застосовують тканини або рукавні фільтри. Вони мають форму барабана, тканинних мішків або кишень, що працюють паралельно. Їх очищують струшуванням або продуванням повітря.

Останнім часом як фільтрувальні тканини широко використовують синтетичні матеріали та скловолокно, що можуть витримувати температуру 150-250 °С, вони хімічно і механічно стійкіші і менш вологоємні порівняно з шерстю та бавовною. Останні дають змогу очищати гази з температурою не вище за 100 °С. Головною перевагою рукавних фільтрів є висока ефективність очищення, яка досягає 99 % для всіх розмірів часточок. Для тонкого очищення застосовують керамічні фільтри, фільтри з пластмас або скла. Ефективність пиловловлювання в них може досягати 99,99 %, а температура очищуваного газу - 500 °С.

Для тонкого очищення газів від пилу використовують електрофільтри. Крім пилу вони можуть також очищати гази від аеро- та гідрозолів, тобто вловлювати більш дисперговані часточки.

Для підвищення ефективності роботи електроди інколи змочують водою. Такі електрофільтри називають мокрими. У мокрих пиловловлювачах запилений газ зрошується рідиною або контактує з нею. Найпростішою конструкцією є промивна башта, заповнена кільцями Рашіга, скловолокном або іншими матеріалами. До апаратів такого типу належать скрубери та труби Вентурі. Часто для видалення шламів, що утворюються, труби Вентурі доповнюють циклонами. Скрубери працюють за принципом протитечії: газ рухається знизу вгору, а поглинальна рідина (частіше вода) розпилюється форсунками згори вниз. Скрубери можна застосовувати для холодних і гарячих газів, які не містять токсичних речовин (кислот, хлору тощо), оскільки вони видаляються в атмосферу разом з очищеним газом у вигляді туману.

У барботажних апаратах запилений газ пропускають крізь рідину (воду). Їх доцільно використовувати для очищення гарячих газів з часточками пилу розміром понад 5 мкм. Барботаж використовують також у пінних апаратах. Для створення піни у воду добавляють ПАР. Ефективність очищення в цих апаратах досягає 97-99 %.

Недоліком мокрого очищення газів є те, що вловлений пил перетворюється на мокрий шлам. Для видалення останнього потрібно будувати шламову каналізацію, що здорожує конструкцію.

В апаратах інерційного пиловловлювання різко змінюється напрямок потоку. Часточки пилу за інерцією ударяються об поверхню, осаджуються і через розвантажувальний пристрій видаляються з апарата. Всередині апаратів розміщені пластини або кільця, об які ударяється газ. Зверху апарати можуть зрошуватися водою. Тоді пил з них видаляється у вигляді шламу.

Ультразвукові апарати використовують для підвищення ефективності роботи циклонів або рукавних фільтрів. Ультразвук сприяє адгезії і закріпленню часточок пилу. Ці апарати ефективні у разі високої концентрації пилу в очищуваному газі. Для збільшення ефективності роботи апарата його зрошують водою. Такі апарати в комплексі з циклоном застосовують для уловлювання сажі, туману різних кислот тощо.

2.2 Фізико-хімічні методи очищення

До фізико-хімічних методів очищення газових викидів належать абсорбція і адсорбція. Абсорбція - це процес хімічного осадження або зв'язування забруднювальних речовин під час пропускання очищуваного газу крізь рідкий поглинач. Апарати для такого очищення називають абсорберами. В цих апаратах очищуваний газ і абсорбувальна рідина рухаються назустріч один одному. Абсорбцію застосовують для очищення повітря і відхідних газів, що містять токсичні забруднення - кислотні тумани, оксиди карбону (IV) і (II), ціанідну або ацетатну кислоти, сірчистий газ, оксиди нітрогену, різні розчинники, тощо. Як поглинач використовують суспензії, що містять оксиди магнію і кальцію або вапняк.

Ефективність очищення становить 90-95 %. Шлами після очищення можуть використовуватись для подальшого перероблення та отримання продуктів. Недоліком цих апаратів є ускладнення процесу видалення шламів у разі утворення важкорозчинних речовин.

Адсорбційний метод очищення газів - це сорбція газуватих речовин на поверхні або в об'ємі мікропор твердого тіла. Тверду речовину, на поверхні або в об'ємі пор якої відбувається концентрування очищуваних речовин, називають адсорбентом. Поглинені забруднювальні речовини, що перебувають у газовій або рідкій фазі, називають адсорбтивом, а після переходу в адсорбований стан - адсорбатом. У техніці використовують тверді адсорбенти з сильно розвинутою внутрішньою поверхнею. Найчастіше як адсорбент використовують активоване вугілля, силікагель та глини, що мають велику поверхню. Один грам активованого вугілля має поверхню близько 5 км 2. Вилучені з очищуваних газів речовини - адсорбтиви, які в подальшому видаляють шляхом десорбції, можуть бути використані для тих чи інших цілей. Цей процес називають регенерацією адсорбента і здійснюють здебільшого нагріванням перегрітою парою.

Апарати, в яких здійснюють адсорбцію, називають адсорберами. Їх виконують вертикальними, горизонтальними і з кільцевими полицями, на яких розташовують адсорбент.

Адсорбцією на активованому вугіллі очищають відхідні гази від гідрогенсульфіду у виробництві штучного волокна. За допомогою адсорбції на силікагелі очищають газові викиди від оксидів нітрогену. Цей метод широко застосовують для очищення вихідних газів від багатьох інших шкідливих домішок.

2.3 Хімічні методи очищення

Хімічні методи очищення газових викидів засновані на хімічному зв'язуванні шкідливих забруднюючих речовин. Дуже поширеним методом є хемосорбція, коли очищуваний газ промивають розчином речовин, що реагують із забруднювальними домішками. Так, для вловлювання оксидів нітрогену застосовують торфолужні композиції з гідроксидом кальцію або аміаком. У результаті хемосорбції утворюється добриво з 6-8 %-вим вмістом зв'язаного азоту у вигляді нітратів кальцію і амонію.

Спалювання використовують для знешкодження горючих вуглеводнів, що не використовуються у виробництві. З погляду економіки - це малоефективний процес, оскільки теплота не використовується і тільки призводить до теплового забруднення навколишнього середовища. Якщо концентрація горючих речовин недостатня для горіння, то застосовують термічне окиснення. При цьому очищуваний газ спалюють у полум'ї пальника.

У багатьох випадках для знешкодження відхідних газів застосовують каталітичні процеси окиснення, відновлення та розкладання.

2.4 Технічні засоби очищення викидів в атмосферу

Згідно закону "Про охорону атмосферного повітря" кожне підприємство, заклад або організація, діяльність якої пов'язана із викидами в атмосферу забруднюючих речовин повинна бути оснащена відповідними спорудами, обладнанням та устаткуванням (апаратурою) для очистки викидів і засобами контролю за кількістю та складом викинутих в атмосферу забруднювачів.

Очистка виконується за допомогою спеціального газоочисного устаткування, яке часто складається з одного або декількох газоочисних апаратів, допоміжного обладнання та комунікацій. Газоочисним апаратом називається елемент газоочисного обладнання, в якому виконується певний виборчий процес вловлювання твердих, рідких і газоподібних речовин.

За методами очистки, газоочисні та пиловловлюючі апарати поділяють на 6 груп:

1) апарати сухої очистки;

2) апарати вологої очистки;

3) апарати, які очищують фільтруванням;

4) апарати хімічної очистки;

5) апарати термічної та каталітичної очистки;

6) апарати електричної та магнітної очистки очистки.

2.4.1 Апарати сухої очистки

В цій групі апаратів відділення домішок від газового потоку здійснюється механічним шляхом при використанні гравітаційних, інерційних відцентрових сил (що лежить в основі їх класифікації за типом). Ці апарати порівняно прості в конструкційному відношенні, але часто їх ефективність є недостатньою, тому їх варто використовувати в комплексі з іншими видами очисного обладнання. Вони використовуються в основному для грубої очистки газів в якості першого ступеня перед апаратурою 3 і 4 груп.

А) Гравітаційні апарати: пилоосадові камери (прості, багатополицеві, перегородочні з ланцюговими або дротяними завісами). Вони споряджаються дифузорами, газорозподілюючими решітками, горизонтальними або похилими полицями, деколи мають дротяні завіси або відхиляючі перегородки. Ступінь очистки газів не більше 40-50 % при розмірі частинок 40-50 мкм.

Пилоосаджувальні камери застосовують для гравітаційного грубого очищення газових викидів від частинок пилу розміром 30-100 мкм.

Принцип роботи пилоосаджувальних камер ґрунтується на виведенні частинок пилу з газопилового потоку шляхом їх осадження під дією сили ваги. Їх застосовують для уловлення великих частинок сировинних матеріалів після обертових цементних печей, печей для обпалювання магнезиту і доломіту.

Перевагою пилоосаджувальних камер є простота виготовлення. Матеріалом для їх виготовлення є цегла, збірний залізобетон, сталь та дерево для холодних газів. Перевагою також є незначний гідравлічний опір 50-100 Па.

Недоліком пилоосаджувальних камер є низька ефективність пилоуловлення (40-50 %), особливо при вловленні дрібнодисперсного пилу, а також їх громіздкість.

Продуктивність пилоосаджувальної камери визначається площею поперечного перерізу та швидкістю осідання пилу.

За конструкцією пилоосаджувальні камери бувають порожнисті, пустотілі, з горизонтальними полицями, з вертикальними перегородками, з ланцюговими чи дротяними завісами. Наявність ланцюгової чи дротяної завіси, вертикальних чи горизонтальних відхиляючих перегородок до гравітаційного ефекту додає ефект інерційного осадження при обтіканні газовим потоком різних перешкод. В результаті чого збільшується ефективність роботи пилоосаджувальних камер.

Б) Інерційні апарати: інерційні пиловловлювачі, пилоосадкувачі з відбиваючими перегородками і жалюзійні пиловловлювачі. Принцип дії інерційних апаратів ґрунтується на використанні інерційних сил та додаткового моменту руху вниз. Якщо в апарті за напрямком руху газу встановити перепону, то газовий потік огинає її, а тверді частинки за інерцією зберігають попередній напрямок руху. Наштовхуючись на перепону, вони втрачають швидкість і випадають з течії. Ефективність пиловловлювання збільшується, якщо частинці надати додаткового моменту руху, вектор якого направлений до низу і співпадає з вектором гравітаційних сил.

Перевагою інерційних пиловловлювачів є невеликі габарити, що забезпечують швидкість руху газів 10-15 м/с. Достатньо високий гідравлічний опір 200-300 Па забезпечує ступінь уловлення до 65-80 % частинок розміром менше 25-30 мкм. За конструкцією найпростіші інерційні пиловловлювачі бувають з вертикальною перегородкою, з центральною трубою, з боковим штуцером та горизонтальними елементами.

Жалюзійні пиловловлювачі використовуються для розділення газового потоку на очищений та збагачений пилом газ. В жалюзійних пиловловлювачах пил виділяється з газового потоку під дією інерційних сил при зміні напрямку руху газового потоку за допомогою жалюзійних пластин або кілець. Швидкість руху газів досягає 10-15 м/с. Ефективність очищення становить 80 % та більше для частинок розміром 20 мкм.

Випускають інерційні пиловловлювачі ІП-100, ІП-150, ІП-173, ІП-200, ІП-300, ІП-350. Цифра позначає діаметр вхідного отвору.

Позитивними якостями жалюзійних пиловловлювачів є малий гідравлічний опір та порівняно невеликі розміри. Недоліком є швидкий знос пластин чи кілець особливо при високій концентрації фракцій пилу і значним діаметром частинок.

В) Відцентрові апарати: циклони, вихрові та відцентрові ротаційні пиловловлювачі. Використовується сила обертального руху газового потоку (це апарати 1 і 2 ступеня очистки).

Циклони - найбільш поширені циліндричного та конічного циклів конструкції.

Залежно від якостей пилу і його дисперсного складу та вимог до очищення газу циклони застосовуються як апарати першого ступеня очищення або в сполученні з іншими пиловловлювачами. Вони ефективно вловлюють з газу частинки пилу діаметром 5 мкм і більші. Допустима початкова концентрація пилу в пилогазовому потоці, що очищується в циклонах, залежить від якості забруднених газів, конструкції й розмірів циклонів.

Перевагою циклонів є:

· відсутність рухомих частин в апараті;

· надійне функціонування при високих температурах;

· можливість вловлювання абразивних матеріалів при захисті спеціальним покриттям внутрішньої поверхні;

· простота виготовлення;

· незалежність роботи від тиску газу;

· належність фракційної ефективності очищення від зростання запиленості газів; фармацевтичне очистка повітря викид

· висока продуктивність при порівняно низькій вартості.

Недоліком є те, що значний гідравлічний опір 1250-1500 Па високоефективних циклонів призводить до поганого вловлювання частинок розміром менше 5 мкм.

В різних галузях промисловості залежно від умов виробництва та вимог очищення використовують типи циклонів: ЦН-11, ЦН-15, ЦН-15У ("вкорочений"), ЦН-24 конструкції НДІОгазу.

При небезпеці налипання шару пилу використовуються спірально-конічні циклони СК-ЦН-34, спірально-довгоконічні циклони СДК-ЦН-33. Цифри 34 та 33 характеризують відношення діаметрів вихлопної труби до циліндричної частини корпуса. Використовують циклони конструкції ВЦНИИОТ, СИОТ, ЦКТИ, Гипродревпрома (УЦ-38).

Використовуються такі циклони: циклони загального призначення, прямоточні циклони, групові й батарейні циклони.

Вихрові пиловловлювачі (ВПУ) - це прямоточні апарати відцнтрової дії. Дуже висока ефективність дії (98-99 %) від мілкодисперсних частинок 3-5мкм меншим використанням електроенергії та можливістю очистки газів з температурою до 973К. Але вони є більш складними і вимагають додаткових пристроїв для подання вторинного повітря. ВПУ поділяють на 2 типи: сопловий і лопатковий. В першому завихрення створюється завдяки кільцевому лопатковому завихрювачу, або кільцевому сопловому в другому. Внаслідок взаємодії двох потоків повітря (забрудненого та вторинного) якщо останнє є також запиленим, то продуктивність установки 40-65 %. ВПУ можуть використовувати блоками і тоді їх потужність збільшується до 315000 куб м/год.

Відцентрові ротаційні пиловловлювачі (ЦРП). Це апарати, де пилогазова суміш приводиться в обертальний рух робочим колесом (вентилятором) при цьому під дією відцентрової сили та сили Коріоліса пил осідає на стінах, а потім відводиться через патрубок. Вони не є дуже розповсюджені, через свою малу ефективність 50-90 % (при дисперсності 5-40 мкм), продуктивності 2000 куб м/год.

2.4.2 Апарати вологої очистки

Принцип дії апаратів цієї групи базується на використанні явищ, виникаючих при подаванні рідини в запилений газовий потік або при проходженні газів через шар рідини. Їх застосовують не тільки для очистки газів від пилу і краплин рідини, але також для очистки газоподібних складових забруднювачів та охолодження газів. В якості рідини найчастіше використовується звичайна вода. Вологі пиловловлювачі за ефективністю наближаються до батарейних циклів, тканинних та електричних фільтрів. Але вони мають ряд вад: утворення відкладів, туманів, створення спеціальних систем водопостачання, відводу і переробки.

Найбільш розповсюдженими з них є:

А) Порожнисті газопромивачі. В цих апаратах запиленні гази проходять через завісу розпиленої речовини, частинки пилу захоплюються краплинами речовини і випадають разом з ними в осад, а очищені гази виходять з апарата. В цю групу включають зрошувальні газоходи (ефективність - 50-60 %, розмір частинок 20 мкм; промивні камери - час перебування газу до 3с при швидкості руху 1,5-2,5 м/с; пустотілі форсунчаті скрубери - за напрямом руху води їх поділяють на протиструмні, прямоточні та з поперечним підведенням рідини). Вони є найбільш ефективними для вловлювання частинок розміром 10 мкм.

Б) Насадкові газопромивачі - це скрубери, всередині яких розміщені насадки-заповнювачі (галька, кокс, полімерні кульки, скло, гума, тощо). Вони поділяються на апарати з нерухомою насадкою та рухомою. А також сюди відносять барбатажно-пінні апарати, де забруднювачі осідають на рідкій піні або плівці під дією сил інерції, гравітації або дифузії при проходженні пухирців газу через шар рідини товщиною 50-100 мм. При цьому ефективність 95-96 %.

В) Ударно-інерційні. В основі роботи цих апаратів лежить принцип інерційного осідання частинок при різкій зміні напряму руху газового потоку над рідиною. Контакт газу з рідиною здійснюється внаслідок удару газового потоку об поверхню рідиною. Потім газорідинна суспензія, що утворилася внаслідок удару, пропускається через отвори. При цьому утворюються краплини діаметром 300-400 мкм. В ударно-інерційних газопромивачах відсутні засоби перемішування рідини. Тому вся енергія, що необхідна для утворення поверхні контакту, підводиться через газовий потік.

Г) Відцентрові апарати. Принцип дії подібний до циклону з використанням води (циклони з водяною плівкою, швидкісний промивач, відцентровий скрубер, відцентровий скрубер батарейного типу). Ефективність 99,5 %, частинок розмірами до 30 мкм і 85 % до 5 мкм.

Промислові способи очищення газових викидів від газо- і парообізних токсичних домішок можна розділити на три основні групи:

1) абсорбція рідинами;

2) адсорбція твердими поглиначами;

3) каталітична очистка.

У менших масштабах застосовуються термічні способи очищення (згоряння або дожигання) забруднюючих речовин, спосіб хімічного взаємодії доміщок з сухими поглиначами та окислення домішок озоном.

Абсорбція рідинами застосовується в промисловості для вилучення з газів діоксиду сірки, сірководню, серогенератора, меркаптанів та інших сірчистих сполук, оксидів азоту, галогенів та їх сполук, парів кислот (НСl, HF, H2SO4), діоксиду та окису вуглецю, різноманітних органічних сполук (фенолу формальдегид, летючі розчинники та інше).

Показники абсорбційної очистки: ступінь очищення і коефіцієнт масопередачі залежать від розчинності газу в абсорбенту, технологічного режиму в реакторі (швидкості, температури, тиску) і від інших факторів, наприклад від рівноваги і швидкості хімічних реакцій при хемосорбції. У хемосорбціонних процесах, де в рідкій фазі відбуваються хімічні реакції, коефіцієнт масопередачі збільшується в порівнянні з фізичної абсорбцією. Більшість хемосорбціонних процесів газоочистки оборотні, тобто при підвищенні температури поглинаючої розчину хімічні сполуки, що утворилися при хемосорбції, розкладаються з регенерацією активних компонентів поглинаючої розчину і з десорбцією поглиненої з газу домішки. Цей прийом покладено в основу регенерації хемосорбентов в циклічних системах газоочистки. Хемосорбція особливо застосовна для тонкого очищення газів при порівняно невеликій початковій концентрації домішок.

Абсорбенти, що застосовуються в промисловості, оцінюються за такими показниками: 1) абсорбційна ємність, тобто розчинність витягується компонента в поглиначі в залежності від температури і тиску; 2) селективність, що характеризується співвідношенням розчинність поділюваних газів і швидкостей їх абсорбції; 3) мінімальний тиск парів

Рис. 2. Схема установки для абсорбційної-десорбційної методу поділу газів: 1 - абсорбер; 2 - десорбер; 3 - теплообмінник; 4 - холодильник

Висновки

Забруднення повітря є надзвичайно важливою екологічно проблемою сьогодення. Джерела забруднення атмосферного повітря можуть бути природними та штучними. Природні джерела забруднення атмосфери являють собою такі явища природи як виверження вулканів і пилові бурі. Штучні джерела забруднення найнебезпечніші для атмосфери. Забруднене повітря негативно впливає на організм людини, тварин та рослинність, призводить до деградації екосистем. Це вимагає від кожного з нас громадянської відповідальності за дотриманням правил, які сприяють охороні атмосферного повітря.

Усі методи очищення можна розподілити на три групи: механічні, фізико-хімічні та хімічні. Вибір методу очищення залежить від кількості відхідних газів та їхнього складу.

Згідно закону "Про охорону атмосферного повітря" кожне підприємство, заклад або організація, діяльність якої пов'язана із викидами в атмосферу забруднюючих речовин повинна бути оснащена відповідними спорудами, обладнанням та устаткуванням (апаратурою) для очистки викидів і засобами контролю за кількістю та складом викинутих в атмосферу забруднювачів.

Очистка виконується за допомогою спеціального газоочисного устаткування, яке часто складається з одного або декількох газоочисних апаратів, допоміжного обладнання та комунікацій. Газоочисним апаратом називається елемент газоочисного обладнання, в якому виконується певний виборчий процес вловлювання твердих, рідких і газоподібних речовин.

Список використаної літератури

1. Сагайдак-Нікітюк Р.В. Логістика управління відходами фармацевтичної галузі: моногр. / Р.В. Сагайдак-Нікітюк. - Х.: ППВ "Нове слово". 2010. - 290 с.

2. Сагайдак-Никитюк Р.В. Актуальность внедрения реверсивной логистики в фармацевтическую отрасль / Р.В. Сагайдак-Никитюк, О.В. Посылкина // Фармацевтическая промышленность. Промышленное обозрение. - 2010. - № 6 (23). - С. 64-98.

3. Сагайдак-Нікітюк Р.В. Управління відходами в умовах фармацевтичної галузі на підставі логістичного підходу: метод. рек. / Р.В. Сагайдак-Нікітюк, О.В. Посилкіна, Я.Г. Оніщенко. - Х.: НФаУ, 2012. - 21 с.

4. Положення про курсове проектування:/ [уклад. Кулик М.С., Полухін А.В.]- К.: 2002. - 32 с.

5. Межгосударственные стандарты. ЕСКД. Общие правила выполнения чертежей. - М.: Изд-во стандартов. - 2006. - 197 с.

6. Межгосударственные стандарты. ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. - М.: Изд-во стандартов. - 2006. - 809 с.

7. Межгосударственные стандарты. Единая система конструкторской документации (ЕСКД). Основные положения. (Подборка ГОСТов) - М.: Изд-во стандартов. - 2006. - 240 с.

8. Межгосударственные стандарты. ЕСКД. Классификация и обозначение изделий в конструкторских документах. - М.: Изд-во стандартов. - 2006. - 14 с.

9. Межгосударственные стандарты. ЕСКД. Правила выполнения чертежей отдельных видов изделий. - М.: Изд-во стандартов. - 2006. - 275 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Загальна характеристика синтетичних волокон. Поняття про модифікацію хімічних волокон та ниток, методи та ефект, що досягається: зміна фізико-механічних властивостей, надання об'ємності та комфортності виробам. Застосування сучасних хімічних волокон.

    реферат [21,0 K], добавлен 11.02.2011

  • Призначення, будова, принцип дії, переваги та недоліки машин та апаратів, що використовуються в хімічних і нафтопереробних виробництвах. Вентилятори, компресори, насоси, машини для переміщення рідин та газів. Теплообмінні та випарні апарати, сушарки.

    курс лекций [3,0 M], добавлен 25.12.2015

  • Основні принципи здійснення електроерозійного, електрохімічного, ультразвукового, променевого, лазерного, гідроструменевого та плазмового методів обробки матеріалів. Особливості, переваги та недоліки застосування фізико-хімічних способів обробки.

    реферат [684,7 K], добавлен 23.10.2010

  • Сучасні технології, засоби та методи очищення авіаційних палив; дослідження процесів відстоювання механічних забруднень в резервуарній групі аеропорту. Шкідливі виробничі фактори, зменшення рівня їх впливу; забезпечення пожежної та вибухової безпеки.

    дипломная работа [2,9 M], добавлен 15.08.2011

  • Призначення хімічних датчиків. Характеристика хімічних вимірювальних перетворювачів, їх класифікація. Хімічні польові транзистори та схема електрохімічного датчика. Термокондуктометричні комірки. Розробка та обгрунтування конструкції перетворювача..

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 11.04.2012

  • Отримання чистих металів. Класифікація способів розділення і очистки матеріалів. Метод хімічно–транспортних реакцій. Дисталяція, ректифікація, рідинна екстракція. Сорбційні способи очищення. Метод йодидної очистки. Сублімація та перекристалізація.

    курсовая работа [495,7 K], добавлен 14.04.2014

  • Особливості об’єктів автоматизації харчової промисловості. Принципова технологічна схема барабанного котла. Характеристика бурякоцукрового заводу, стадії виробництво цукру. Технологічна схема тракту подачі буряка та відділення очищення дифузійного соку.

    курсовая работа [4,6 M], добавлен 04.04.2012

  • Розгляд хіміко-технологічних процесів і технології хімічних продуктів. Ефективність хіміко-технологічного процесу, яка залежить від раціонального вибору послідовності технологічних операцій. Сукупність усіх апаратів для виробництва хімічних продуктів.

    реферат [29,2 K], добавлен 15.11.2010

  • Історія заводу "Укрпластика" та асортимент продукції. Плівкотвірні полімерні матеріали, виробництво плівок. Екструзійні голівки і система подачі повітря. Екологічні і гігієнічні аспекти виробництв заводу. Система контролю дефектів та товщини плівок.

    отчет по практике [3,5 M], добавлен 05.12.2010

  • Класифікація процесів харчових виробництв. Характеристика і методи оцінки дисперсних систем. Сутність процесів перемішування, піноутворення, псевдозрідження та осадження матеріалів. Емульгування, гомогенізація і розпилення рідин як процеси диспергування.

    курсовая работа [597,4 K], добавлен 22.12.2011

  • Очищення припливного вентиляційного повітря, повітряні фільтри. Класифікація фільтрів і їх основні показники, фільтри грубого, тонкого і надтонкого очищення, змочені та сухі пористі фільтри, електрофільтри. Розрахунок і вибір повітряних фільтрів.

    реферат [1,3 M], добавлен 26.09.2009

  • Фізико-хімічні основи процесу очищення води методом озонування. Технологічна схема очищення з обґрунтуванням вибору основного обладнання. Принцип дії апаратів, їх розрахунок. Екологічне та економічне обґрунтування впровадження нового устаткування.

    дипломная работа [635,2 K], добавлен 10.04.2014

  • Основні типи та відмінності приймальних пристроїв машин для виробництва хімічних волокон і ниток: намотувальні і укладальні. Принцип установки бобінотримача. Характеристика роботи веретен, механізмів розкладки, пристроїв для укладки джгута в контейнер.

    реферат [6,5 M], добавлен 21.12.2011

  • Особливості виготовлення підставки під телевізор, що включають опис фізико-хімічних особливостей дерев'яного матеріалу, сучасних інструментів, облицювальних столярних робіт. Синтетичні, пластикові матеріали для облицювання. Рекомендації з охорони праці.

    курсовая работа [35,6 K], добавлен 01.02.2011

  • Будова і принципи роботи доменної печі. Описання фізико-хімічних процесів, які протікають в різних зонах печі. Продукти доменного плавлення. Узагальнення вимог, які ставлять до формувальних і стержневих сумішей та компонентів, з яких вони складаються.

    контрольная работа [129,8 K], добавлен 04.02.2011

  • Огляд проблем, спричинених твердістю води. Аналіз фізико-хімічних властивостей води та забезпечення оцінювання якості. Дослідження імітансу води як багатоелементного двополюсника. Опис залежності параметрів імітансу комірки від частоти тестового сигналу.

    презентация [470,5 K], добавлен 07.12.2015

  • Опис об'єкта контролю і його службове призначення. Вимоги геометричної точності деталі і якості поверхні, фізико-хімічних властивостей матеріалу деталі і її елементів. Групування елементів об'єктів контролю. Розробка спеціального засобу контролю.

    курсовая работа [541,1 K], добавлен 16.12.2010

  • Виробництво майонезу в Україні та за кордоном, його поживна цінність. Товарознавча експертиза, аналіз асортименту та споживчих переваг продукту, визначення фізико-хімічних показників якості взірців, що реалізуються у ТД "Купечеський" м. Севастополя.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 17.09.2011

  • Характеристика умов випуску стічної води. Оцінка концентрацій забруднень в стоках. Визначення необхідного ступеня очистки за завислими і органічними речовинами. Розрахунок споруд для механічного, біологічного очищення та дезінфекції каналізаційних вод.

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 27.10.2010

  • Виробництво цукру-піску та цукру-рафінаду з цукрового буряка - система складних фізико-хімічних перетворень початкового продукту. Аналіз технологічного процесу виробництва цукру-піску та рафінаду. Організація контролю якості цукрової продукції в Україні.

    курсовая работа [189,1 K], добавлен 09.05.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.