1. Видобувні свердловини, які пробурені з метою видобутку нафти і газу, але виявилися сухими або водяними, а також видобувні оцінювальні свердловини, що виконали своє призначення.

2. Свердловини нагнітальні, спостережні, видобувні на йодобромні, мінеральні, геотермальні та інші води, а також свердловини, пробурені для скидання промислових стічних вод та інших відходів, для експлуатації підземних сховищ і виявилися в несприятливих екологічних умовах.

До третьої категорії відносяться всі свердловини, які підлягають ліквідації з таких технічних причин:

1. Внаслідок неякісного проведення або аварії при бурінні чи випробовуванні.

2. в результаті аварії в процесі експлуатації, при поточному або капітальному ремонті експлуатаційної свердловини.

3. Пробурені для глушіння відкритих фонтанів, що виникли в процесі будівництва або експлуатації, які після виконання свого призначення неможливо використати з іншою метою.

До четвертої категорії відносяться такі свердловини:

1. Видобувні свердловини після повного обводнення пластовою водою продуктивного горизонту.

2. Видобувні свердловини при пониженні по них дебіту нафти й газу до границі рентабельності через виснаження або обводнення продуктивного горизонту.

3. При припиненні приймальності нагнітальних свердловин, свердловин на підземних сховищах газу і свердловинах, призначених для скидання промислових вод; неможливості або економічної недоцільності відновлення їх приймальності.

4. При пониженні дебіту води в гідротермальних, йодобромних, і водяних свердловинах до границі рентабельності.

5. При відсутності необхідності подальшого використання спостережувальних, оцінювальних і нагнітальних свердловин на родовищах і підземних сховищах згідно висновку науково-дослідної організації, яка здійснює авторський нагляд за розробкою родовища.

6. Нафтогазові свердловини, які вибули з експлуатації через порушення обсадних колон внаслідок корозії, на яких проведення ремонтно-відновлювальних робіт технічно неможливе або економічно недоцільне.

До п'ятої категорії відносяться свердловини:

1. Розташовані в заборонених зонах (полігони, водосховища, населені пункти, промислові підприємства тощо).

2. Свердловини, що підлягають ліквідації після стихійного лиха, коли виключається можливість подальшого будівництва або експлуатації.

3. Свердловини спеціального призначення, що виконали свої функції.

4. Свердловини, що пробурені для проведення дослідних і дослідно-промислових робіт для випробування різних методів підвищення нафтовилучення і газоконденсатовилучення пластів або вилучення бітумів та виконали своє призначення.

5. Параметричні, пошукові або розвідувальні свердловини, закладені першими на нових, слабо вивчених площах, доведення яких до проектної глибини неможливе в результаті невідповідності фактичних геологічних умов закладених в проекті.

6. Свердловини, які ліквідуються внаслідок ускладнень, викликаних причинами геологічного характеру не з вини виконавців робіт або проектної організації.

До шостої категорії відносяться такі нафтогазові свердловини :

1. Свердловини, які законсервовані в очікуванні організації промислу, в тому числі зараховані до складу основних фондів, якщо консервація перевищує 10 років, а введення цих площ в найближчі 5-7 років планами підприємств не передбачається.

2. Свердловини, використання яких як видобувних неможливе в зв'язку з невідповідністю умовам експлуатації, конструкції, діаметра і корозостійкості експлуатаційної колони, неякісного або неповного цементування обсадних колон.

Ліквідації свердловин повинні передувати необхідні ізоляційні роботи з метою дотримання вимог охорони надр. Свердловини всіх названих категорій, за винятком непродуктивних розвідувальних, пошукових, параметричних та опорних, які обсаджені трубами і розкрили водоносні пласти, ліквідуються з підняттям обсадної колони і наступним заливанням стовбура свердловини цементним або глинистим розчином та обов'язковим цементуванням устя свердловини.

Отже, аналіз інформаційних потоків свідчить, що навіть після тимчасової консервації та ліквідації свердловин в пластах залишається значна частина вуглеводнів, тому важливою є розробка методики для діагностики свердловин при їх консервації та ліквідації.

Для інформаційного опису нафтогазових об'єктів можуть використовуватися моделі різного ступеню складності, тому для надійності методів діагностування таких об'єктів використовують модульний підхід, який вимагає використання теорії множин [12], де властивості множин визначаються через властивості його елементів.

Для того, щоб визначити властивості множини, що описує нафтогазовий об'єкт через зовнішні зв'язки з іншими множинами, пропонуємо використати теорію категорій [13, 14].

Одним з основних понять теорії категорій є поняття функції або відображення, які використовуються замість теоретико-множинного відношення належності як основний блок математичних конструкцій і виразів математичних об'єктів.

Використання поняття категорії дає можливість розглядати нафтогазові об'єкти як множини і стрілки, що зв'язують ці об'єкти. Тобто замість слова “функція” будемо використовувати більш нейтральне слово “стрілка” (або “морфізм”).

Введення поняття стрілки дає можливість переформулювати стандартні теоретико-множинні конструкції мовою стрілок таким чином, щоб їх поняття, визначені в термінах внутрішньої структури відношення належності елемента множині, охарактеризувати в термінах зовнішніх зв'язків цієї множини з іншими множинами, зв'язків, що виражаються функціями.

Це приводить до поняття універсальності і поняття границі, які охоплюють по суті ці побудови в категоріях.

Аналіз інформаційних потоків, на основі яких приймається рішення про заміну свердловин в процесі експлуатації нафтогазового родовища, дає можливість за допомогою теорії категорій задати ефективний порядок заміни свердловин наступним чином:

N - максимальний видобуток нафти, монострілки в даній NonSet-категорії означають порядок заміни свердловин наведений вище, тобто функції, за рахунок яких розмірність об'єкта N не змінюється.

З аналізу інформаційних потоків, які описують причини ліквідації свердловин випливає. що якщо всю універсальну множину свердловин позначити через Е, а через А_і (і=1,…,6) - відповідні категорії свердловин, то ми одержимо, що наступна NonSet-категорія має місце:

Звідси висновок, що всі А_і - утворюють повну групу множин, тобто і , при і j. Іншими словами, множини А_і є класами еквівалентності в множині Е, які між собою не перетинаються, тобто якщо хА₁, то хА_і(і=2,…,6), де х - довільно вибраний критерій.

Сучасний рівень пізнання процесів, що проходять в пластах, підтверджує думку про рухомість деякої частини залишкових вуглеводнів в покладі і прагнення її до консолідації в новий поклад. Це дає підставу допускати, що під дією природних сил такий процес в часі може виявитися надзвичайно тривалим. Тому виникає природне питання: чи не можна штучно прискорити цей процес, скоротити час формування нового покладу до термінів, які допустимі до повторної розробки родовища.

Нехай d - поклад після експлуатації зі залишком вуглеводів, c - сформування нового нафтового покладу, тоді виникає питання, чи існує такий метод (стрілка h), при якому вдасться сформувати новий нафтовий поклад без проміжних етапів, що виникають при природному формуванні:

Актуальність проблеми переформування розроблених покладів і можливість їх повторного залучення в розробку визначається все ще низькими значеннями коефіцієнта нафтовіддачі. В середньому по всьому світі його значення нижче 0.5, тобто більше половини розвідних запасів після завершення розробки залишається в надрах.

На категорному рівні це означає знаходження функції g; такої, що

і має місце наступна комутативна діаграма в Set з монострілками:

AC, BD i f(x)=g(x) для хА.

Тобто емпірично елементи із множини С (нафтове родовище) можна розбити на три наступні класи:

хА;

хА, але g(x)B;

хА i g(x)B.

З точки зору теоретичної оцінки величини й розподілу залишкових запасів слід відзначити, що процеси, які відбуваються при перефоматуванні виснажених покладів, залежать від розподілу залишкових вуглеводнів в колекторі по площі, товщині та від таких термодинамічних параметрів: пластового тиску, температури і кількості розчиненого газу при припиненні розробки. Всі ці характеристики визначають стан залишкових вуглеводнів в пласті.

Отже, використання теорії категорії при прийнятті рішення про можливу консервацію або ліквідацію свердловин дає можливість значно ґрунтовніше приймати необхідне рішення.

Література

Довідник з нафтогазової справи /За заг. ред. докторів технічних наук В.С.Бойка, Р.М.Кондрата, Р.С.Яремійчука.- К.: Львів, 1996. - с.620.

Справочное руководство по проектированию разработки и експлуатации нефтяных месторождений. Добыча нефти / Р.С.Анриасов, И.Т.Мищенко, А.И.Петров и др.; Под общ. ред.Ш.К.Гиматудинова.-М.: Недра, 1983. - 455 с.

Бойко В.С. Розробка та експлуатація нафтових родовищ. - К.: ІСДО, 1995. - 496 с.

13.Gurses B., Helander D.P. Shape Factor Analysis for Polipheral Water-flood Prediction by the Channel Flow Technique. «Producers Mounthly», 1967, N 4, p. 2-31.

Forres S.R., Salazar J. T., Rosales C.P. Calculation of Shape Factors in Two - Dimensioal Fluid-Injection Model. «Oil and Gas Journal», September, 1970, p. 61-65.

Ковалев В.С. Расчет процесса заводнения нефтяных залежей. М.: Недра, 1970. - 137 с.

Сургучев М.Л., Ковалев В.С. Метод определения влияния параметров сетки скважин на показатели заводнения и конечную нефтеотдачу пласта //Нефтяное хозяйство, 1965, № 10. - С. 31-36.

А.К. Курбанов, И.Ф. Куранов, Б.В. Шалимов и др.Гидродинамические расчеты вытеснения нефти и водой в системе скважин в слоистом пласте с наклонным водо-нефтяным контактом. - В кн. «Теория и практика добычи нефти». М.: Недра, 1971. - С. 56-71.

Извлечение нефти из выработаних залежей после их переформирования. Еременко Н.А. и др. М.:ВНИИОЭНГ, 1978. - С. 60

Мирчник М.Ф., Мирзаджанзаде А.Х., Желтов Ю.В. и др. Физико-геологические проблемы повышения нефтегазоотдачи пластов. - М.: Недра. - 1975.- 305 с.

Юрчишин В.М. Оцінка якості інформації при опису нафтогазовидобувної предметної області // Методи та прилади контролю якості. -2000- № 5. - С. 39-42.

Мотрук В.М., Яковин С.В., Процюк В.Р., Юрчишин В.М.// Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. -2 000, №37 (том 8). - С. 212 - 218.

Букур.Н., Деляну А. Введение в теорию категорий и функторов. -М.: Мир, 1972. - 254 с.

Цаленко М.Ш., Шульгейфер Е.Г. Основы теории категорий. - М.: Высш. шк, 1974.- 235 с.

Размещено на Allbest.ru