Розрахунки на дільниці механічного цеху з виготовлення деталі "Корпус"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

цех машинобудівний виробництво

Машинобудування є ведучою галуззю усієї промисловості, її серцевиною. Воно постачає народному господарству верстати, транспортні засоби (судна, тепловози, електровози, вагони, автомобілі, літаки тощо), сільськогосподарські машини, екскаватори, генератори для електростанцій, технологічне обладнання для заводів, фабрик і тим самим сприяє розвитку всіх галузей народного господарства, впровадженню в них досягнень науково-технічного прогресу. Машинобудування забезпечує економічну незалежність країни.

По ролі і значенню в народному господарстві галузі машинобудування можна об'єднати в три взаємозалежні групи:

1. Галузі, що забезпечують розвиток науково-технічної революції в усьому народному господарстві - це хімічне, електротехнічне й енергетичне машинобудування.

2. Галузі, що забезпечують розвиток науково-технічної революції в самому машинобудуванні - верстатобудування й інструментальна промисловість.

3. Галузі, що забезпечують розвиток науково-технічної революції в окремих галузях господарства - будівельно-дорожнє, тракторне і сільськогосподарське машинобудування, автомобілебудування тощо.

Під організацією виробництва розуміється координація і оптимізація в часі і просторі всіх матеріальних і трудових елементів виробництва з метою досягнення у визначені строки найбільшого результату з найменшими затратами.

На перший план в організації виробництва висувається нова мета виробництва, яка дає змогу в любий момент перебудувати виробництва на випуск інших видів продукції при зміні попиту на неї з найменшими затратами, а також це повинно бути виробництво високої культури, яке створює умови для випуску високоякісної продукції точно у визначені терміни, яка може бути конкурентоспроможною на ринку.

Метою роботи є придбання практичних навичок щодо розрахунку організаційно-економічних параметрів створеного цеху. Методичні розрахунки виконані на наскрізному прикладі, що дозволяє системно засвоїти теоретичні положення з організації виробництва.

Об'єктом дослідження є цех машинобудівного підприємства.

При проектуванні підприємства одночасно розробляють і вирішують економічні, технічні та організаційні завдання, тісно пов'язані між собою: кожне технічне рішення має бути економічно обґрунтовано та здійснено при певній організаційній формі.

До технічних завдань відносять: проектування технологічного процесу обробки сировини і напівфабрикатів; визначення необхідного фонду робочого часу і потрібної робочої сили.

До економічних завдань відносяться: встановлення виробничої програми підприємства із зазначенням номенклатури виробів, визначення необхідних розмірів основних і оборотних коштів, а також собівартості продукції і ефективності витрат.

До організаційних завдань відносять: розробку структури управління заводом, його відділами і цехами, розподіл функцій управління виробництвом по відділах.

В даній курсовій роботі на основі розробленого технологічного процесу були розраховані фонди часу роботи обладнання та робочих, календарно-планові нормативи, обчислені необхідна кількість обладнання та його завантаження, визначені площа та об'єм будівлі, розрахована потрібна кількість транспортних засобів, оформлена мапа організації праці на робочому місці, проведені розрахунки чисельності основних виробничих робочих, допоміжних робочих.

1. Коротка характеристика дiльницi (цеху)

Виробнича структура підприємства залежить від наступних факторів: характеру продукції; технології її виготовлення та масштабів випуску; форм і рівня спеціалізації підприємства, його виробничих підрозділів; рівня кооперування виробництва з іншими підприємствами. Характер продукції, її конструкторсько-технологічна однорідність впливає на вибір технологічних процесів, які, у свою чергу, визначають склад та число цехів, форми їх спеціалізації, трудомісткість виготовлення продукції. Від масштабів та трудомісткості продукції залежить вид і кількість виробничих підрозділів, їх спеціалізація, рівень кооперування між собою.

Спрощена типова виробнича структура підприємства представлена на рис. 1.1.

Основним виробничим структурним підрозділом машинобудівного підприємства є цех. Цех - адміністративно, організаційно і технологічно відокремлена (за виробничими, технологічними або функціональними ознаками) виробнича одиниця підприємства, яка спеціалізується на виготовленні продукції відповідної якості або на виконанні певних технологічно однорідних чи однакового призначення робіт. До складу цеху входять виробничі дільниці, ланки, які являють собою об'єднану за певною ознакою групу робочих місць.

Основні цехи виробляють основну продукцію і надають виробничі послуги, що складають виробничу програму підприємства та відповідають його профілю. Вони діляться на три групи: заготівельні, обробні і складальні. Заготівельні цехи здійснюють попереднє формоутворення деталей (пресування, холодна штамповка деталей з листового прокату тощо). До заготівельних цехів відносяться ливарні, ковальсько-штамповочні та інші. В обробних цехах виконуються механічні (токарний цех), хімічні (гальванічний цех), термічні та інші методи обробки деталей. Складальні цехи підприємств здійснюють загальне та вузлове складання виробів.

Рис. 1.1. Типова виробнича структура підприємства [6, c. 69]

Допоміжні цехи виготовляють продукцію і виконують роботи промислового характеру, які споживаються на даному підприємстві. До них відносяться: інструментальний, енергосиловий, ремонтно-механічний, експериментальний, модельний тощо.

Обслуговуючі цехи і господарства виробничого призначення виконують роботи з обслуговування основних і допоміжних цехів. Це - транспортний цех, складське господарство, служба контрольно-вимірювальної апаратури та інші.

В основі організації цехів та дільниць лежить принцип спеціалізації. Спеціалізація цеха та виробничих дільниць може бути здійснена за видом робіт (технологічна спеціалізація) або за видом продукції (предметна спеціалізація).

Технологічна спеціалізація передбачає виконання в цеху певних технологічних процесів. Організація за технологічним принципом характерна для цехів, що випускають заготовки, деталі, складальні одиниці і вироби з широкою та нестійкою номенклатурою продукції. Використовується переважно в цехах підприємств одиничного і дрібносерійного виробництва. Технологічна спеціалізація забезпечує високе завантаження устаткування та гнучкість виробництва при освоєнні нової продукції. Проте у цих умовах ускладнюється оперативно-виробниче планування. Збільшується тривалість виробничого циклу, відсутня належна відповідальність за якість продукції у цілому, оскільки на кожній дільниці виконуються тільки окремі операції.

Розміщення обладнання та технологічною формою спеціалізації передбачає розміщення однакового обладнання, однорідних технологічних процесів в одному місці. За такого розміщення є можливість виготовляти різноманітні вироби в невеликій кількості, тому ця форма застосовується у серійному та дрібносерійному виробництві з послідовною передачею предметів праці. Така організація виробничого процесу характеризується гнучкістю але потребує значних витрат часу та коштів, використання праці висококваліфікованих робітників.

Предметна спеціалізація передбачає виготовлення одного або декількох однорідних виробів, певної групи складальних одиниць або деталей з використанням різноманітних технологічних операцій. Вона характерна для цехів, що випускають однорідні вироби різних типорозмірів і в значному обсязі. Предметна спеціалізація дає змогу здійснити виробництво деталі або вузла у межах цеху або дільниці, що спрощує систему планування, скорочує виробничий цикл, підвищує відповідальність виконавців за якість продукції, створює умови для організації потокового виробництва. Проте в умовах предметної спеціалізації можуть виникати проблеми з досягненням високого ступеню завантаження устаткування та додаткові витрати при переході на випуск нової продукції.

Розміщення обладнання за предметною формою спеціалізації застосовується у масовому виробництві. Виробниче обладнання розміщується за ходом технологічного процесу. За такої організації застосовується паралельний вид руху предметів праці з операції на операцію. Застосування такої форми організації виробничого процесу веде до зменшення тривалості виробничого циклу за рахунок зменшення міжопераційних перерв, незавершеного виробництва. З'являється можливість застосування малокваліфікованої праці, але знижується гнучкість виробництва.

Тип виробництва - це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості, як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції. Є три типи виробництва: одиничне, серійне й масове.

Серійне виробництво має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і сумарний їхній випуск може бути досить значним.

На робочих місцях серійного виробництва виконуються операції над обмеженою номенклатурою деталей, які обробляються періодично партіями. Застосовується універсальне та спеціальне устаткування, що розміщується як технологічними групами, так і за предметним принципом.

Важливе значення має визначення величини партії. При маленьких партіях можливі втрати часу і засобів для переналагодження устаткування, ознайомлення з роботою і т.д. (збільшується норма часу на виготовлення деталі). При великій партії збільшується продуктивність праці, поліпшується використання устаткування, знижується собівартість продукції, але при цьому росте тривалість виробничого циклу, обсяг незавершеного виробництва, погіршується оборотність оборотних коштів і т.д.

Найбільш ефективним є масове виробництво, де легко застосувати високопродуктивне спеціальне устаткування й максимально реалізувати принципи раціональної організації виробничого процесу [8, c. 121].

Технічно та організаційно складним і найменш ефективним є одиничне виробництво. Тому важливою передумовою підвищення ефективності виробництва є збільшення його серійності, перехід (за можливості) від одиничного до серійного, а від серійного до масового виробництва. Досягається це різними способами, зокрема розширенням ринку збуту і збільшенням серій виробів, уніфікацією деталей і агрегатів особливо складних машин і приладів, запровадженням групових методів обробки тощо.

2. Розрахунок необхідної кількості обладнання, приладдя, площ їх вартості та чисельності працюючих

2.1 Розрахунок необхідної кількості обладнання, його завантаження та первинної вартості

При розрахунку кількості металорізального обладнання даної моделі та числа робочих для механічної обробки деталей необхідно наступні вхідні дані: річний обсяг випуску деталей; вид технологічного процесу із зазначенням переліку операцій та сумарні норми штучно-калькуляційного часу на обробку деталі: ефективний річний фонд часу роботи одиниці обладнання та інші.

Ефективний річний фонд часу роботи одного верстата при п'ятиденному робочому тижні двох зміною роботою розраховується за формулою:

Ф_е = [(Д_р - Д_в.д) Ч Ч_д - Д_п.с.д Ч 1 год] ЧЗ_р ЧК_р,

де Д_р, Д_в.д, Д_пс.д, Д_п.с.д - відповідно кількість днів в одному році, вихідних (суботи та неділі), святкових та передсвяткових днів (тривалість робочого дня менше на 1 год.); Ч_д - кількість годин робочого дня; З_р - кількість змін роботи обладнання, З_р=2; К_р - коефіцієнт, який враховує час перебування верстата у ремонті (Додаток В).

Верстати, що використовуються на дільниці, де виготовляються корпуси мають масу до 10 тонн. Отже втрати часу на ремонт для верстатів з ЧПУ - 4,7 % (Додаток В). Тоді ефективний фонд часу становитиме:

Ф_е = [(365 - 105 - 11) Ч 8,0 - 5 Ч 1 год] Ч2 Ч0,953 = 3787 год.

Трудомісткість обробки річного обсягу випуску деталей визначається за формулою:

Т_труд.р = Т_шт.-к П_в, н.-год,

де Т_шт.-к - штучно-калькуляційний час на операцію, хв.; П_в - програма випуску деталей на рік, шт.

Трудомісткість для токарної та свердлильної операцій:

1) Т_труд.р = 2,106 Ч 40000/60 = 1404 год;

2) Т_труд.р = 11,077 Ч 40000/60 = 7385 год;

3) Т_труд.р = 4,505 Ч 40000/60 = 3003 год;

4) Т_труд.р = 4,172 Ч 40000/60 = 2781 год.

У серійному, дрібносерійному та одиничному виробництві розрахункову кількість верстатів знаходять за формулою:

,

де Т_шт.-к - штучно-калькуляційний час на операцію, яка виконується на даному верстаті, хв.; К_в.н - коефіцієнт виконання норм часу, для верстатів з ЧПУ К_в.н= 1.

шт.

Розрахункову кількість верстатів с_р округлюємо до найближчого цілого числа. Приймаємо: 1) с_пр = 1 верстат; 2) с_пр = 2 верстати; 3) с_пр = 1 верстат;
4) с_пр = 1 верстат;

Коефіцієнт завантаження даного типу обладнання становить:

Розрахункова кількість верстатів прийнята по іншим операціям виконуються аналогічно. Розрахунки зводяться у таблиці (табл. 2.1). Як бачимо обладнанням, що недостатньо завантажено, є токарне обладнання з ЧПУ.

Для підвищення ефективності використання обладнання у випадку, коли значення К_з менше за нормативне серійного типу виробництва К^н_з=0,85…0,95), необхідно передбачити довантаження обладнання виготовлення супутньої продукції (валів, шківів, зубчастих коліс, шестерень, втулок тощо). Рекомендується обрати один або два вироби, для яких далі виконуються усі технологічні та планово-економічні розрахунки.

Таблиця 2.1 Розрахунок необхідної кількості верстатів та їх завантаження

Найменування обладнанн	Модель обладнання	Річна програма, шт. (Пв)	Штучно-калькуляційний час на деталь (Тшт.-к.) хв.	Трудомісткість річної програми випуску (Т), н.-год.	Трудомісткість довантаження супутньою продукцією (Тдов), н.-год.	Трудомісткість річного обсягу робіт з довантаженням (Т''), н.-год.	Ефективний фонд часу роботи одиниці обладнання за рік, (Фе), год.	Коефіцієнт виконання норм часу (Кв.н)	Кількість верстатів шт.	Фактичний коефіцієнт завантаження обладнання (Кзср) після довантаження	Середній коефіцієнт завантаження обладнання, %, (Кзср)
									Розрахункова, ср довантаження ср без довантаження	Прийнята, спр
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1. Токарний з ЧПУ	16К20Ф3	40000	2,106	1404	1894	3298	3787	1,00	0,37/0,87	1	0,87	86,8
2. Токарний з ЧПУ	16К20Ф3		11,077	7385	-	7385		1,00	1,95	2	0,97
3. Свердлильний з ЧПУ	2Р135Ф2		4,505	3003	-	3003		1,00	0,79	1	0,79
4. Свердлильний з ЧПУ	2Р135Ф2		4,172	2781	-	2781		1,00	0,73	1	0,73
Разом	-	-	21,86	14573	1894	16467	-	-	4,34	5

Трудомісткість довантаження супутньою продукцією даного типу верстатів окремо на кожній недовантаженій операції розраховується за формулою:

, н.-год.

Тоді, для токарної операції трудомісткість довантаження складе:

Т_дов = 3833 Ч 1 Ч 1 Ч (0,87 - 0,37) = 1894 н.-год.

Розрахункова кількість верстатів даного типу з урахуванням довантаження визначається за виразом:

,

де Т' - трудомісткість річної програми з урахуванням довантаження, н.-год.; К_в.н. - коефіцієнт виконання норм часу; Ф_е - ефективний річний фонд виробничого часу обладнання, год.

Трудомісткість річної програми з урахуванням довантаження, н.-год:

Т' = 1404 + 1894 = 3298 н.-год.

В даному прикладі розрахункова кількість верстатів:

с_{гор.-прот} = =0,87.

Середній коефіцієнт завантаження обладнання у відсотках при виготовленні заданих деталей розраховується за формулою:

,

де , - відповідно розрахункова та прийнята кількість верстатів різних типів на всіх операціях для заданої деталі.

%

На підставі проведених розрахунків будується графік завантаження обладнання, де на осі абсцис указуються найменування і модель обладнання, а на осі ординат - коефіцієнти завантаження обладнання з урахуванням його довантаження супутньою продукцією (рис. 2.1).



Рис. 2.1. Графік завантаження обладнання

Дані про кількість, моделей, габарити, потужність електродвигуна, вартість (з урахуванням транспортування та монтажу) та ремонтну складність обладнання на дільниці заносять у зведену відомість обладнання.

2.2 Розрахунок основної виробничої площі проектованої дільниці (цеху)

До складу виробничої площі включається площа, зайнята обладнанням, проходами, проїздами, конвеєрами, рольгангами, стендами, розмічальними плитами, робочими шафами для інструменту, робочими місцями для технічного контролю деталей тощо.

Металорізальні верстати дільниці або відділень механічного цеху можуть бути розташовані за ходом послідовного виконання технологічних операцій (предметна спеціалізація дільниці) або подібними моделями (групами) верстатів (технологічна спеціалізація). На вибір варіантів розташування дільниць впливають умови роботи та технологічні особливості верстатів, що використовуються. Виходячи з цього, недоцільно розміщувати поруч дільниці та лінії виготовлення деталей високої і відносно малої точності у зв'язку з неминучим впливом вібрації обладнання на точність виготовлення відповідних деталей. Неприпустимими є змішане розміщення дільниці абразивної обробки та складання.

Виробничу площу дільниці (цеху) визначають за показником питомої площі у м², яка припадає на один верстат або одне робоче місце:

S_д = S_питc_пр,

де S_д - питомий показник площі на один верстат: для верстатів вагою
до 5 т. S_пит = 10…15 м².

З практичної точки зору на дільниці (в цеху) доцільно розміщувати обладнання різних габаритних розмірів, тому для оцінки потрібної площі зручніше користуватися питомими показниками для механічних дільниць (цехів). Показник питомої загальної площі враховує також допоміжну площу для збереження заготовок між операціями, площу магістральних проїздів тощо:

S_{пит.заг} = 1,3 S_пит.д.

- питома площа одного дрібного верстата S_пит = 15 м²;

- виробнича площа дільниці S_{пит.вир.} = 15 Ч 5 = 75 м²;

- загальна площа дільниці S_{пит.заг} = 1,3 Ч 75 = 97,5 м²;

- об'єм будівлі дільниці V = 97,5 Ч· 5 = 487,5 м³.

Таблиця 2.2 Кошторис витрат на основне технологічне обладнання ділянки

Найменування верстата	Модель обладнання	Кількість верстатів, шт	Потужність кВТ	Площа, м2	Вартість за прейскурантом, тис.грн	Витрати на транспортування й монтаж, тис.грн. (6-9 % від гр.9)	Первинна вартість, тис. грн. (гр.9+гр.10)	Ремонтна складність
			одиниці	загальна	одиниці	загальна	одиниці	загальна			механічна	електрична
											одиниці	загальна	одиниці	загальна
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1. Токарний з ЧПУ	16К20Ф3	3	10	30	5,75	17,25	65	195	17,55	212,55	16	48	21	63
2. Свердлильний з ЧПУ	2Р135Ф2	2	3,7	7,4	3,9	7,8	46	92	8,28	100,28	12	24	27	54
Разом	-	5	-	37,4	-	25,05	-	287	25,83	312,83	-	72	-	117

2.3 Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці (в цеху)

Розрахунок кількості основних робітників. У механічних цехах (на дільницях) до категорії основних робітників відносяться робітники таких професій: верстатники, оператори верстатів з ЧПУ та наладчики автоматичних ліній, слюсарі механоскладальних робіт. Потрібну кількість основних робітників визначають за кожною професією окремо.

Для дільниць серійного, дрібносерійного та одиничного типів виробництва необхідна кількість основних робітників визначається за формулою:

осіб,

де Т? - трудомісткість річного обсягу робіт за видами обробки з довантаженням, норм.-год (табл. 2.1, гр.7); Ф_е.р - річний ефективний фонд часу роботи одного робочого, год; К_в.н - коефіцієнт виконання норм робочими даної операції (табл. 2.1, гр.9); К_бв - коефіцієнт багатоверстатного обслуговування.

Ефективний річний фонд робочого часу верстатника (у год.) за п'ятиденний тиждень можна визначити за формулою:

Ф _е.р = [(Д_р - Д_в.д - Д_сд ) Ч Ч_д - Д_п.с.д Ч 1 год] Ч К_в,

де Кв - коефіцієнт, що враховує втрати робочого часу на відпустку, навчання, виконання державних обов'язків тощо.

В даному прикладі: ефективний фонд часу одного працюючого

Ф _е.р = [(365 - 105 - 11) Ч 8 - 5 Ч1]Ч0,903 = 1794 год.

Тоді чисельність токарів за формулою:

Приймаємо Р_ток = 1 особа.

По інших операціях розрахунки здійснюються аналогічно, а результати відображаються у табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Розрахунок потрібної кількості основних робітників на дільниці виготовлення деталі типу «корпус»

Номер операції	Професія	Розряд роботи	Трудомісткість (Т'), н.-год	Ефективний фонд часу робочого Фе год	Коефіцієнт виконання норм часу (Кв.н)	Коефіцієнт багато- верстатності (Кбв)	Кількість робітників
							Розрахована (Рр), гр..4/(гр.5·6·7)	Прийнята (Рпр)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
015	Оператор верстатів токарної з ЧПУ	3	3298	1794	1,0	2,0	0,92	1
020	Оператор верстатів токарної з ЧПУ	5	7385				2,1	2
025	Оператор верстатів свердлильної з ЧПУ	3	3003				0,84	1
030	Оператор верстатів свердлильної з ЧПУ	3	2781				0,76	1
	Разом		16467	5

Середній розряд основних робітників на дільниці становить:

де R_р - тарифний розряд робітників; Р_о - кількість основних робітників даного розряду.

При розробці плану розміщення і компонуванні обладнання на площі дільниці необхідно передбачити організацію багатоверстатного обслуговування на тих операціях, де більшим є час, коли обладнання працює у автоматичному режимі.

Впровадження багатоверстатного обслуговування на механічній дільниці дає можливість одночасного обслуговувати декілька однотипних верстатів, що значно збільшує продуктивність праці порівняно з одно верстатним.

Приймаючи рішення про доцільність багатоверстатного обслуговування, потрібно визначити цикл роботи одного верстата протягом часу, за який регулярно виконується одні і ті ж повторні прийоми роботи.

Кількість верстатів, які може обслуговувати один робочий визначається за формулою

один. обладнання

де Т_маш = 4,25 хв (машинний час автоматичної роботи обладнання);
Т_руч = 2,86 хв. (ручний час на установлення, закріплення, знімання деталі, контроль за своєю роботою); Т_перех = 0,5 хв. (час на перехід від верстата до верстата).

В даному прикладі: кількість верстатів, які може обслуговувати один робочий на операціях 015 і 020 - токарна з ЧПУ.

верстати.

Приймаємо с_бв = 3 верстати.

Чисельність робітників при багатоверстатному обслуговуванні визначають з урахуванням даної кількості верстатів, на яких може працювати робітник даної професії:

де Т_труд - річна трудомісткість робіт верстатника, н.-год.; с_бв - чисельність верстатів, які можуть обслуговуватися одним робочим, шт.; К_з.сер = 0,75…0,80 - коефіцієнт завантаження верстатів при серійному типі виробництва.

Приймається Р_верст = 5 верстатники.

Циклограма багатоверстатника наведена на рис. 2.2.

Розрахунок кількості допоміжних робітників. Допоміжні робітники виробництва - це працівники, які обслуговують основне виробництво (наладчики, комірники роздавальної комори інструментів, слюсарі для ремонту верстатів та оснастки, електромонтери, контролери та інші).

Кількість допоміжних робітників на проектованій дільниці визначається:

- за нормами обслуговування (наладчики верстатів, контролери і т. ін.);

- за кількістю робочих місць, за якими ці робочі закріплені (кранівники, стропальники), або

- у процентному відношенні від кількості основних виробничих робітників (45…55 %).

У нашому розрахунку кількість допоміжних робітників визначається за нормами обслуговування, і результати розрахунку зводяться в таблиці 2.4.

Середній розряд допоміжних робітників складає:

Рис. 2.2. Циклограма роботи багатоверстатника

Розподіл загальної чисельності допоміжних робітників за спеціальностями та кваліфікацією виконується самостійно з урахуванням умов виробництва на проектованій дільниці (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Розрахунок потрібної кількості допоміжних робітників та їх кваліфікації

Спеціальність допоміжного робітника	Фактична наявність	Норми обслуговування	Розрахункова кількість допоміжних робочих, (гр.2/гр.3), осіб	Режим роботи, змін	Необхідна кількість робочих, (гр.4·гр.5), осіб	Розряд
	Кількість агрегатів, ремонтних одиниць основних робочих
1	2	3	4	5	6	7
1. Наладчик верстатів з ЧПУ	5 верстатів	8 верстатів	0,625	2	1,25	5
2. Настроювач-регулювальник інструменту для верстатів з ЧПУ	5 верстатів	1 на 20…25 верстатів	0,25	2	0,50	3
3. Комірник	5 верстатів	1 на 55…65 верстатів	0,09	2	0,18	-
4. Електромонтер	68,5 рем.од.	1050 рем.од.	0,06	2	0,12	3
5. Транспортний робітник	4 особи	1 на 35 основних робітників	0,11	2	0,22	-
6. Прибиральник виробничих приміщень	75 м2	1 на 2000…2500 м2	0,0375	2	0,075	-
Разом	-	-	-	-	2,35	-

Чисельність керівних робітників, спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу розраховується з використанням структури кадрів, що склалися на діючих підприємствах. При цьому дана категорія працюючих становить 15-20 % прийнятої кількості основних та допоміжних робітників. Результати розрахунку чисельності керівних робітників, спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) наведено в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 Розрахунок чисельності спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу

Посада	Норма обслуговування	Кількість робочих, що обслуговуються осіб	Необхідна кількість спеціалістів, службовців та МОП, гр.3/гр.2	Посадовий оклад, грн
1	2	3	4	5
Керівні робітники та спеціалісти:
майстер	1 на 16-25 робітників	7,35	0,3	4943,9
інженер-технолог	1 на 100…120 основних робітників	-	1,00	4943,9
інженер-нормувальник	1 на 100…150 основних робітників	5,00	0,05	4943,9
інженер-планувальник	1 на 200…450 робітників	7,35	0,04	4943,9
економіст	1 на 200…450 робітників	7,35	0,04	3200
бухгалтер	1 на 200…450 робітників	7,35	0,04	3200
Разом:	-	-	1,47	-
Службовці:
табельник	1 на 200…450 робітників	7,35	0,04	3200
обліковець-нарядник	1 на 200…450 робітників	7,35	0,04	3200
Разом:	-	-	0,08	-
МОП
прибиральник побутових приміщень	1 на 500…600 м2	22,5 м2	0,05	3200
Разом:	-	-	0,05	-

Загальна кількість працюючих дільниці і їх структура наведено в табл. 2.6.

Таблиця 2.6 Зведена відомість працюючих на виробничій дільниці

Категорія працюючих	Кількість працюючих, осіб	Питома вага, %
1. Основні виробничі робітники	5,00	55,87
2. Допоміжні робітники	2,35	26,26
3. Спеціалісти	1,47	16,42
4. Службовці	0,08	0,89
5. Молодший обслуговуючий персонал	0,05	0,56
Разом	8,95	100

2.4 Розробка плану розташування обладнання та робочих місць проектованої ділянки (цеху)

Планування дільниці (цеху) - це план розташування виробничого обладнання (верстатів, підйомно-транспортного обладнання тощо) робочих місць, проїздів, переходів і т.д.

При плануванні дільниці слід додержуватися таких основних вимог:

- обладнання на дільниці має розміщуватися залежно від послідовності виготовлення деталей відносно технологічного процесу (серійне, крупносерійне та масове виробництво);

- планування за моделями (типами) верстатів - груповий спосіб - застосовується у одиничному та дрібносерійному виробництві; верстати розміщують групами (токарні, фрезерні, шліфувальні тощо) у послідовності обробки основного виду заготовок на дільниці;

- планування за типами виробів здійснюється, коли на дільниці виготовляються деталі, які постійно закріплені за нею (вали, шпинделі, шестірні, зубчасті колеса, втулки, муфти тощо). У цьому випадку верстати розміщують за типами виробів або за ходом технологічних операцій. Ці способи розташування обладнання є найбільш вигідними для механічної дільниці серійного виробництва і застосовуються у проектуванні частіше за інші;

- розташування верстатів необхідно пов'язувати із застосуванням підйомно-транспортого обладнання. При цьому передбачають вибір найкоротших шляхів переміщення заготовок або деталей у процесі виробництва, виключаючи кільцеві, зворотні рухи, вантажопотоки не повинні перехрещуватися між собою, а також перетинати й перекривати основні проїзди та переходи, які призначені для руху людей;

- розміщення обладнання, проїздів та переходів повинно гарантувати зручність та безпеку праці; можливість монтажу та ремонту обладнання; зручність подавання заготовок та інструментів, а також прибирання відходів;

- розташування має бути «гнучким», тобто необхідно передбачити можливість заміни верстатів при зміні технологічного процесу;

- під планування розміщення мають бути передбачені робочі місця для майстра та технолога, а також можливість застосовування механізованого та автоматизованого обліку та управління.

При розміщенні верстатів керуються такими правилами:

- верстати розміщуються в прольоті в один, два та три ряди залежно від їх розмірів та ширини прольоту;

- верстати можуть розміщуватися вздовж прольоту, впоперек нього або під кутом;

- робочі місця розташовуються з боку проходів, що полегшує обслуговування робочого місця. Найбільш зручним є розміщення вздовж проїзду та при розташуванні верстатів до проїзду фронтом. При поперечному розміщенні верстатів їх обслуговування (подавання заготовок, прийманні деталей тощо) ускладнюється, тому що приходиться передбачити поперечні проїзди для доставки деталей електрокарами до робочих місць;

- для кращого використання площі револьверні верстати, автомати та інші верстати для обробки пруткових заготовок також розміщуються в шаховому порядку, причому в цьому випадку необхідно забезпечити можливість підходу до верстатів з двох боків;

- верстати один відносно до одного розміщуються фронтом, в «потилицю» та тильними боками. При розміщенні верстатів вздовж дільниці більш вигідно використовувати площу з тильним розміщенням верстатів;

- великі верстати не можна розміщувати біля вікон, тому що це призводить до затемнення дільниці.

При визначенні відстані між верстатами, від верстата до стіни та колон будівлі потрібно враховувати наступне:

- відстань беруть від зовнішніх габаритних розмірів верстатів, включаючи крайні положення рухомих частин, відчинених дверцят та постійних огорож верстатів;

- при різних розмірах двох поруч розміщених верстатів відстань між ними приймається за більшим із цих верстатів;

- при обслуговуванні верстатів мостовими кранами або кран-балками відстань від стін до колон до верстатів приймають, враховуючи можливість обслуговування верстатів при крайньому положенні гака крана.

При виборі ширини проїздів між рядами верстатів необхідно мати на увазі наступне:

- відстань беруть від зовнішніх габаритних розмірів верстатів включаючи крайні положення рухомих частин, відчинених дверцят та постійних огорож верстатів;

- розмір переміщуваних деталей або тари з деталями у напрямку, перпендикулярному проїзду;

- ширина проїздів при транспортуванні електрокранами визначається з урахуванням можливості їх повороту на 900.

При плануванні дільниці мають бути передбачені місця для майстра, технолога, контролера площею не менше 6 м² кожне. Слюсарні верстатки та контрольні плити можуть бути розміщені на механічній дільниці (за технологічним процесом).

План розташування виробничого обладнання наведено на рис. 2.3.



Рис. 2.3. План розміщення обладнання на дільниці

2.5. Визначення обсягу капітальних вкладень (інвестицій) у створення дільниці (цеху) по виготовленню деталі «корпус»

Розрахунки обсягу капітальних вкладень наведено у табл. 2.7.

Таблиця 2.7 Визначення величини капітальних вкладень та їх структури

Групи основних фондів	Вартість основних фондів, грн	Питома вага, %	Вказівки для розрахунку (значення наближені до реальних)
І група. Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передаточні пристрої	975777	72,6	-
у тому числі:
1.1. Будівлі виробничого призначення	769500	57,3	380$ за 1 м2 (380х75)
1.2. Будівлі побутового призначення	188325	14,0	310 $ за 1 м2 (310х22,5)
1.3. Силові машини та електрообладнання	17952	1,3	480 грн за 1 кВТ встановленої потужності (480х37,4)
ІІ група. Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та приладдя до них	46924	3,5	15,0 % від вартості обладнання (п. 3.1)
ІІІ група. Будь-які інші основні фонди, що не включені до групи 1 і 2.	320522	23,9	-
у тому числі:
3.1. Робочі машини та обладнання	312830	23,3	За кошторисом витрат (табл. 2.2 гр.11)
3.2. Інструмент, приладдя та прилади	7692	0,6
інструмент та приладдя	4692	0,3	1,5 % від п.3.1
вимірювальні та регулюючі прилади	3000	0,2	600 грн на верстат
Разом	1343223	100,00	-

3. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЛЬНИЦІ (ЦЕХУ)

3.1 Розрахунок річного фонду оплати праці робітників дільниці

Фонд оплати праці (заробітної плати) робітників дільниці (цеху) включає в себе фонди оплати праці основних (З_осн) і допоміжних (З_доп) робітників, фонд оплати праці керівників та службовців (З_к.с) і фонд оплати праці молодшого обслуговуючого персоналу (З_МОП):

З_р.д = З_осн + З_доп + З_к.с + З_МОП

Фонд оплати праці основних робітників (З_осн) складається з тарифного фонду та доплат

З_осн = +

Метод розрахунку цих складових залежить обраної систем оплати праці. На дільницях механічної обробки виробів можуть використовуватися: відрядна проста та відрядно-преміальна погодинна та погодинно-преміальна системи. Інші системи оплати праці не використовуються.

За умов відрядної простої системи оплати річний тарифний фонд визначається так:

= Ч _ср Ч Т?,

або

де Ч _ср - середньоденна тарифна ставка, грн; Т? - трудомісткість річного обсягу випуску виробів з довантаження обладнання, н.-год.; і=1, 2, 3…m - кількість найменувань технологічних операцій, що виконуються при обробці виробу; Т_і - трудомісткість і-ой операції при виготовленні річного випуску виробів, н.-год.; Ч_і - годинна тарифна ставка, що відповідає розряду складності і-ої операції.

Додатковий фонд заробітної плати складається з: коштів на оплату відпусків; доплат за роботу у нічний час; премій, згідно преміальних систем оплати та інших доплат. У прикладі, що розглядається, можливими є перераховані доплати за виключенням інших доплат, а саме

= +

Приймається погодинна проста система оплати праці основних робітників, тому премія не нараховується

= Р_оснЧ

або

де Р_осн - кількість основних робітників, осіб.; - середньомісячна заробітна плата одного робітника, грн..; а - відсоток коштів на оплату відпусків, який склався у тарифному фонду оплати (для механічних виробництв приймається від 8 % до 12 %).

На токарній та свердлильний операціях з ЧПУ застосовується багатоверстатне обслуговування, отже, розрахунок фонду заробітної плати ведеться так:



де j - 1, 2, 3… к - кількість операцій, що виконуються на верстатах з ЧПУ; К_бв - знижувальний коефіцієнт, що враховує кількість верстатів, які обслуговуються одним робітником.

Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ та організацій згідно з додатком Б.

В даному прикладі одним робітником обслуговуються два верстати, для нього К_бв=0,65. Тоді заробітна плата за виконання цих операцій визначається в даному прикладі:

= (26,30Ч(0,035+0,075+0,070)+29,78Ч0,185)Ч0,65 = 6,64 грн - на одиницю продукції;

= (26,30Ч(1404+3003+2781) + 29,78Ч7385)Ч0,65 = 265830,31 грн - на програму;

Таблиця 3.1 Розрахунок тарифного фонду заробітної плати основних
робітників дільниці

Найменування технологічних операцій	Розряд роботи	Тарифна заробітна плата за одиницю деталі	Тарифна заробітна плата на річну програму випуску деталей з урахуванням довантаження супутньою продукцією
		Норма часу (Т шт..-к), н.-год	Годинна тарифна ставка, грн	Оплата за обробку деталі грн	Трудомісткість річної програми, н.-год.	Годинна тарифна ставка, грн	Сума, грн
1. Токарна з ЧПУ	3	0,035	26,3	0,59	1404	26,3	24001,38
2. Токарна з ЧПУ	5	0,185	29,78	3,58	7385	29,78	142951,45
3. Свердлильна з ЧПУ	3	0,075	26,3	2,47	3003	26,3	98877,48
4. Свердлильна з ЧПУ	3	0,070			2781
Разом	-	0,365	-	6,64	-		265830,31

Річний додатковий фонд оплати розраховується за формулою:

грн.

де 6,64/0,365=18,191 грн. - середньоденна тарифна ставка (Ч_ор); 4 - кількість робочих, які працюють у другу зміну; 2 - кількість годин роботи в нічний час на добу; 249 - кількість робочих діб за рік; 20 - затверджений норматив доплат за роботу в нічний час, %.

Фонд оплати праці основних робітників складає:

З_осн = 265830,31 + 28513,72 = 294344,03 грн.

Річний тарифний фонд заробітної плати допоміжного робітника (наладчика верстата з ЧПУ) визначається за формулою:

З_{тар.погод} = 29,78 Ч1,25Ч1794= 66781,65 грн.

Аналогічно виконуються розрахунки для допоміжних робітників інших професій. Результати розрахунків зводяться в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Розрахунок тарифного фонду заробітної плати допоміжних робітників

Професія	Розряд	Кількість осіб	Погодинна тарифна ставка, грн	Ефективний річний фонд часу, год	Тарифна заробітна плата, грн (3х4х5)	Фонд оплати відпусток
1	2	3	4	5	6	7
1. Наладчик верстатів з ЧПУ	5	1,25	29,78	1794	66781,65	13356,3
2. Настроювач-регулювальник інструменту для верстатів з ЧПУ	3	0,50	26,30	1794	23591,1	4718,22
3. Комірник	1	0,18	19,34	1794	6245,27	1249,05
4. Електромонтер	3	0,12	26,30	1794	5661,86	1132,4
5. Транспортний робітник	1	0,22	19,34	1794	7633,11	1526,6
6. Прибиральник виробничих приміщень	1	0,075	19,34	1794	2602,20	520,4
Разом	-	2,35			112515,19	22502,97

Фонд оплати відпусток допоміжних робітників розраховується з урахуванням кількості робітників, тарифної оплати праці і нормативу відрахувань на відпуски. Цей норматив складає 20 % тарифної оплати праці.

Загальний фонд оплати праці допоміжних робітників складає:

З_доп = 112515,19+ 22502,97 = 135018,16 грн.

Річний фонд заробітної плати спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу розраховується на основі діючої системи посадових окладів. Розрахунок зводиться в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 Розрахунок річного фонду заробітної плати спеціалістів, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу

Категорія працюючих, найменування посади	Кількість штатних працівників, осіб	Посадовий оклад за місяць, грн	Тривалість роботи міс.	Величина річного фонду заробітної плати без відпусків, грн	Фонд оплати відпусків, грн
Спеціалісти:
Майстер	0,3	4943,9	11	16314,87	1483,17
Інженер-технолог	1,00	4943,9	11	54382,9	4943,9
Інженер-нормувальник	0,05	4943,9	11	2719,15	247,16
Інженер-планувальник	0,04	4943,9	11	2175,32	197,76
Економіст	0,04	3200	11	1408	128
Бухгалтер	0,04	3200	11	1408	128
Разом:	1,47			78408,24	7128
Службовці:
Табельник	0,04	3200	11,2	1433,6	128
Обліковець-нарядник	0,04	3200	11,2	1433,6	128
Разом:	0,08			2867,2	256
Молодший обслуговуючий персонал:
Прибиральник побутових приміщень	0,05	3200	11,2	1792	160
Всього	1,6	-	-	83067,44	7544

Загальний річний фонд оплати праці спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу складає:

З_{сп.сл.моп} = 83067,44 + 7544 = 90611,44 грн.

Річний фонд заробітної плати всіх працюючих та середньорічна зарплата наведено у табл. 3.4.

Таблиця 3.4 Зведена відомість річного фонду заробітної плати працюючих дільниці

Категорія працюючих	Чисельність	Річний фонд заробітної плати	Середньорічна зарплата одного працюючого, грн (гр..5/гр.2)	Середньомісячна зарплата одного працюючого, грн (гр.6 /.12)
		тарифна заробітна плата з урахуванням довантаження, грн	Додаткова заробітна плата, грн	Разом, грн
1	2	3	4	5	6	7
Основні виробничі робітники	5	265830,31	28513,72	294344,03	58868,8	4905,73
Допоміжні робітники	2,35	112515,19	22502,97	135018,16	57454,47	4787,87
Спеціалісти	1,47	78408,24	7128	85536,24	58187,92	4849
Службовці	0,08	2867,2	256	3123,2	39040	3253,33
МОП	0,05	1792	160	1952	39040	3253,33
Разом	8,95	461412,94	58560,69	519973,63	-	-

3.2 Розрахунок річних витрат на основну сировину та матеріали

Річна вартість матеріалу (В_м) визначається за формулою:

В_м = П_в Ч М_з Ч Ц_м - П_в Ч М_в Ч Ц_в;

де М_з, М_в, М_д - відповідно маса заготовки, відходів, кг; Ц_м, Ц_в - відповідно вартість одного кг матеріалу з транспортними витратами ПДВ, а також відходів, грн; П_в - річний обсяг випуску деталей шт.

У випадку виробництва на дільниці (в цеху) декількох виробів розрахунок ведеться по кожному виробу окремо.

В_м

Подобные документы

• Проектування механоскладальних цехів

  Розробка маршруту обробки деталі. Розрахунок виробничої програми цеху, обладнання для непоточного виробництва. Визначення чисельності працюючих механічного цеху. Технологічне планування цеху та розрахунок його виробничої площі. План і переріз цеху.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 05.12.2011
  

• Організація і планування роботи механічного цеху на вагоноремонтному заводі

  Призначення механічного цеху, склад його дільниць і відділень. Характеристика його виробничої програми. Обгрунтування методу організації виробництва. Технологічний процес і техніко-економічні показники роботи цеху. Вибір технологічного устаткування.
  
  курсовая работа [124,9 K], добавлен 27.02.2012
  

• Розробка технічного процесу виготовлення деталі корпус компресора

  Короткі відомості про деталь. Технічні вимоги до виготовлення деталі. Матеріал деталі, його хімічний склад і механічні властивості. Аналіз технологічності і конструкції деталі. Визначення типу виробництва. Вибір виду та методу одержання заготовки.
  
  курсовая работа [57,9 K], добавлен 11.02.2009
  

• Ливарне виробництво

  Продукція підприємства ВАТ "Мотор Січ". Структура виробничої дільниці. Взаємозв’язок ливарного цеху з іншими цехами заводу. Організація праці на дільниці. Технологічний процес виготовлення відливки "Лопатка робоча 3ст ТВ". Техніки безпеки на виробництві.
  
  отчет по практике [152,9 K], добавлен 22.11.2013
  

• Проектування механічної дільниці для обробки деталі

  Складання проекту механічної дільниці для обробки деталі "Корпус". Вивчення типового маршрутного технологічного процесу обробки деталі,розрахунок трудомісткості. Визначення серійності виробництва, розрахунок необхідної кількості верстатів та площ.
  
  курсовая работа [543,9 K], добавлен 04.07.2010
  

• Проектні розрахунки сталеливарного цеху електрометалургійного заводу

  Проектування та розрахунок плавильного та шихтового відділення, розливального прольоту. Розрахунки витрати води, електроенергії та палива. Загальна технологія виготовлення виливків. Брак та контроль якості виливків. Розрахунок параметрів плавильної печі.
  
  дипломная работа [2,1 M], добавлен 13.08.2011
  

• Проектний розрахунок механічного цеху

  Розрахунок необхідної виробничої площі та кількості обладнання для механічних відділень цеху. Складання відомості робочого складу працівників. Вибір підйомних та транспортних засобів цеху. Порядок визначення річної потреби в матеріалах та енергії.
  
  курсовая работа [128,9 K], добавлен 05.11.2012
  

• Організація ремонтної служби цеху

  Марка метолу і види заготівок, вживані для виготовлення деталей при ремонті устаткування цеху, економічне обґрунтування вибору заготівок. Види і причини браку при виготовленні деталі. Технологічна характеристика верстата 16 К50П. Вимірювальні інструменти.
  
  отчет по практике [35,0 K], добавлен 20.01.2011
  

• Виготовлення деталей та їх класифікація

  Технологічний процес виготовлення деталі на виробничій дільниці. Характеристика деталі, робота її в вузлі. Важіль для використання у механізмі підйому радіорелейної щогли. Вибір виду заготовки і методу її одержання. Охорона праці на виробничий дільниці.
  
  курсовая работа [883,0 K], добавлен 08.12.2010
  

• Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі "Шпиндель"

  Вибір матеріалів, розрахунок вибору заготовки. Використання технологічного оснащення та методи контролю. Розрахунок спеціального пристрою для механічної обробки шпинделя. Проектування дільниці механічного цеху, охорона праці. Оцінка ефективності рішень.
  
  дипломная работа [641,9 K], добавлен 23.06.2009
  

• Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора

  Вибір методу виготовлення заготовки деталі "Корпус", установлення технологічного маршруту її обробки. Визначення розмірів, допусків, шорсткості поверхонь, виду термічної обробки з метою розробки верстату для фрезерування торцю та розточування отвору.
  
  курсовая работа [475,7 K], добавлен 07.07.2010
  

• Проектування швейного цеху, що спеціалізується на виготовленні демісезонного пальта із напіввовняної тканини для дівчаток молодшого шкільного віку

  Розробка технологічного процесу, обґрунтування вибору моделей та матеріалів. Вибір режимів обробки виробів, обладнання і пристосувань, розробка технологічної послідовності виготовлення виробів. Технологічні розрахунки та розпланування швейного цеху.
  
  курсовая работа [439,3 K], добавлен 23.04.2010
  

• Проектування ремонтного підприємства

  Вибір типу ремонтного підприємства, методу і форми організації ремонту. Розрахунок річної виробничої програми. Розрахунок кількості устаткування і робочих місць. Проектування ремонтно-механічного цеху. Річна собівартість продукції ремонтного підприємства.
  
  курсовая работа [587,9 K], добавлен 06.12.2014
  

• Процес виготовлення деталі поршневої групи

  Аналіз службового призначення машини, вузла, деталі, опис установки. Технічні вимоги і визначення технічних завдань при виготовленні деталі, типи виробництва й форми організації роботи. Розробка варіанта технологічного маршруту механічної обробки деталі.
  
  курсовая работа [82,6 K], добавлен 17.12.2010
  

• Проект цеху з виробництва консервів

  Проектування цеху з виробництва консервів "Ікра із кабачків" та "Морква гарнірна" по сировині в Одеській області. Транспортування, приймання, зберігання сировини і допоміжних матеріалів. Схема хімічного та мікробіологічного контролю виробництва консервів.
  
  дипломная работа [299,7 K], добавлен 22.11.2014
  

• Проект цеху з виробництва кисломолочного сиру зернистого типу "Коттедж"

  Характеристика асортименту, основної та додаткової сировини, яка використовується при виробництві кисломолочного сиру. Вибір способів виробництва, схема технологічних операцій. Розрахунок площі цеху для виробництва продукту, продуктовий розрахунок.
  
  курсовая работа [441,2 K], добавлен 08.11.2010
  

• Розробка технологічного процесу виготовлення деталі "Кришка підшипника"

  Службове призначення і технологічна характеристика деталі "Кришка підшипника": тип виробництва, вихідні дані; технологічний процес виготовлення і методи обробки поверхонь, засоби оснащення; розрахунки припусків, режимів різання, технічних норм часу.
  
  курсовая работа [410,5 K], добавлен 20.12.2010
  

• Проект цеху по виробництву швидкозаморожених продуктів для дитячого харчування

  Розробка проекту цеху по виробництву швидкозаморожених продуктів для дитячого харчування на прикладі пюреподібних консервів "Сік яблучний натуральний освітлений з цукром". Характеристика сировини та допоміжних матеріалів. Опис технології і виробництва.
  
  курсовая работа [278,3 K], добавлен 17.05.2011
  

• Проект розрахунку цеху для підготовки та заморозки бичка азово-чорноморського продуктивністю 2 т на добу

  Принципова технологічна схема та передумови виконання проекту. Технологічний та мікробіологічний контроль виробництва. Розрахунок основного обладнання, витрат електроенергії і води, робочих місць і виробничих площ. Охорона праці і техніка безпеки.
  
  курсовая работа [278,5 K], добавлен 21.11.2011
  

• Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус"

  Проектування операційного технологічного процесу виготовлення деталі "Корпус": вибір форми заготовки, розрахунок припусків на обробку, режимів різання, похибок базування, затискання елементу. Розробка схеми взаємодії сил та моментів, що діють на деталь.
  
  курсовая работа [2,3 M], добавлен 04.07.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам