Використання даних про патенти для оцінки інтенсивності та ефективності трансферу технологій

Обґрунтування застосування даних про патенти в якості прийнятного показника, що характеризує ефективність трансферу технологій, розгляд інших аспектів патентної інформації, пов'язаних з інноваційною спроможністю. Винахідницька активність в Україні.

Рубрика Производство и технологии
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.10.2018
Размер файла 69,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання даних про патенти для оцінки інтенсивності та ефективності трансферу технологій

А.Ю. Ляшенко

Інституту економіки промисловості

НАН України, м. Київ

Постановка проблеми. В даний час, незважаючи на ряд значних спроб, створити загальну методологічну систему аналізу і оцінки ефективності процесу трансферу технологій не вдалося. Це пов'язано зі складністю у веденні повноцінної статистики поширення технологій з огляду на те, що сам процес є багатогранним, і, найчастіше складно вимірюваним. Іншою проблемою розробки загальної методології є закритість інформації і небажання її розкриття з метою захисту від конкуренції.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ідея використання патентної інформації, платежів та надходжень від використання інтелектуальної власності для вимірювання ефективності міжнародного трансферу технологій була розроблена такими закордонними вченими: F. Watson, N. Johnstone, Hascic [3], В.М. Полтеровичем [4]. Дослідженню доцільності використання даних про патенти для оцінки «інноваційної спроможності» економіки країни, регіону, галузі присвячено роботи вченого L. Suarez-Villa [5]. Дослідження тенденцій розвитку науково-технічного потенціалу України в регіональному аспекті знайшло відображення в роботах вітчизняних вчених Ю.М. Бажала [2], С.М. Кацури [6], В.І. Ляшенка [6], Л.І. Федулової [2].

Метою дослідження є обґрунтування застосування даних про патенти в якості прийнятного показника, що характеризує ефективність трансферу технологій; розгляд інших аспектів патентної інформації, пов'язаних з інноваційною спроможністю; аналіз даних про патенти в Україні та за кордоном; формулювання висновків щодо винахідницької активності в Україні та рекомендацій з підвищення ефективності трансферу технологій.

Виклад основного матеріалу. Використання патентної інформації набуває все більшого поширення і стратегічного характеру. Аналіз і застосування патентної інформації «охопили багато тактичних и стратегічних видів діяльності, зокрема дослідження та заходи стосовно формування політики на рівні країни, галузі, установи або підприємства» [1].

Бази даних про патенти стали основним джерелом міжнародної конкурентної розвідки в сфері технологій, що дозволяє отримати інформацію про нові продукти і технологічні процеси. Розвиненим країнам аналіз патентної інформації дозволяє спрогнозувати основні технологічні зміни з метою закріпити свої позиції на високотехнологічних ринках, а також виявити громадські, наукові, технічні, технологічні потреби людства [2]. Країнам, що розвиваються аналіз даних про патенти дозволяє більш точно визначити пріоритетні напрями технологічного розвитку, порівнюючи їх з винахідницьким потенціалом країни і загальносвітовими технологічними тенденціями.

Прийнято вважати, що основним каналом трансферу технологій є міжнародна торгівля товарами та послугами. Оцінка товарних потоків за ступенем наукоємності на основі даних про товарну структуру експорту та імпорту є основним показником трансферу технологій. Технологічні інновації в цьому випадку втілені в товари. Однак крім аналізу структури товарних потоків доцільно оцінити взаємозв'язок торгівлі товарами і передачі патентів для того, щоб довести, що рух патентів між країнами є допустимим індикатором міжнародного трансферу технологій.

Незважаючи на те, що патентні бази даних надають інформацію в основному про нові винаходи, а не про самі інновації і поширення нових технологій, їх аналіз може допомогти при вивченні окремих аспектів трансферу. Доцільність використання даних про патенти для оцінки трансферу виходить з того факту, що «спостерігається частковий «слід» трьох основних каналів трансферу технологій (торгівля, ПІІ, ліцензування) в даних про патенти». Більш того, експортери, інвестори і ліцензіари «при наявності найменшого ризику зворотного інжинірингу, прагнуть до захисту прав інтелектуальної власності при виході за національні кордони» [3]. Патенти в даному випадку є забезпеченням захисту промислового експорту.

У дослідженнях зарубіжних вчених, що проводились з метою встановлення взаємозв'язку між експортом патентів і товарів однієї і тієї ж товарної групи за період 1988-2005 рр., доведено існування сукупного кореляційного коефіцієнту між експортом товарів машинобудування і передачею патентів у цій сфері, що був встановлений для пар країн (50 країн-експортерів і 60 країн-імпортерів) і дорівнює 0,76. Для імпорту патентів і товарів аналогічний показник складає 0,71 [3].

Беручи до уваги обмеженість доступу до даних про такі канали трансферу як ліцензування, торгівля, ПІІ, використання патентної інформації для оцінки трансферу технологій виявляється дуже зручним індикатором.

При оцінці передачі патентів між країнами можуть використовуватися дані про рух патентів (бази даних PATSTAT, Patentscope, esp@cenet [7; 8]) у таких аспектах:

З країни винаходу в офіс первинної реєстрації.

З країни винаходу в патентний офіс приймаючої країни.

З офісу первинної реєстрації в патентний офіс приймаючої країни.

Окрім мети визначення ефективності трансферу технологій, дані про патенти можуть бути застосовані для визначення так званої «інноваційної спроможності» на національному, регіональному, галузевому рівнях. Визначення інноваційної спроможності економіки, ґрунтуючись на патентній інформації було запропоновано в 1990 р. L. Suarez-Villa. В основі інноваційної спроможності полягає вимір рівня винаходів і потенціалу інновацій в будь-якому географічному просторі або виді економічної діяльності. «Дані про патенти, ймовірно, є найбільш надійними статистичними даними, які можуть бути знайдені» [5]. «Оцінка рівня інновацій надає нам важливий індикатор спроможності або потенціалу для інновацій або впровадження нових технологій.

Зниження рівня інноваційної спроможності в будь-якій галузі промисловості або виді діяльності може означати загрозу майбутніх складнощів і спаду» [5].

Проведемо аналіз та оцінку ефективності трансферу технологій за допомогою даних про патенти в Україні.

За загальною кількістю зареєстрованих патентів за даними ВОІВ Україна перебувала на 19 місці в 2015 р. [9], в 2016 р. - на 18 місці [10] в рейтингу 128 країн. Перше місце зайняв Китай, який зареєстрував рекордну кількість патентів в 2015 р. (1,101,864 од., зростання склало 18,7% до 2014 р.). У 2016 р. Китай отримав стільки ж заявок як в сумі Японія, Республіка Корея і США. За кількістю патентів на другому місці США (589 410), на третьому -- Японія (318 721), на четвертому -- Республіка Корея [10]. Згідно із рейтингом Global Innovation Index 2016 і 2017 по кількості патентів, що були заявлені в національний або регіональний патентний офіс (на 1 млрд дол. ВВП за ПКС) в першу п'ятірку входять Китай, Німеччина, Японія, Корея, Швейцарія [9; 10].

Таблиця 1. Дані про кількість заявок на патенти на винаходи (загальна кількість заявок) за 2008-2016 рр. в Україні та деяких країнах Європи [11]

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Австрія

2627

2555

2673

2430

2552

2406

2363

2441

2315

Білорусь

1730

1926

1933

1871

1871

1634

757

691

521

Бельгія

708

817

760

763

882

876

1026

1097

1173

Данія

1829

1649

1768

1771

1635

1534

1583

1732

1850

Франція

16419

15693

16580

16754

16632

16886

16533

16300

16218

Німеччина

62417

59583

59245

59444

61340

63167

65965

66893

67899

Польща

2778

3140

3430

4123

4657

4411

4096

4815

4396

Республіка Молдова

295

139

150

108

115

96

139

124

155

Румунія

1031

1091

1418

1463

1077

1046

1036

1053

1063

Росія

41849

38564

42500

41414

44211

44914

40308

45517

41587

Україна

5697

4814

5312

5253

4955

5412

4813

4497

4095

Винахідницька діяльність в Україні перебуває на достатньо високому рівні, але тенденція до зниження кількості патентів на винаходи свідчить про можливий відтік кваліфікованих кадрів або недостатньо дієве законодавство в сфері захисту прав промислової власності.

Винахідницька активність у промисловості залишається надзвичайно низькою, промисловими підприємствами в 2017 р. подано 255 заявок на винаходи і корисні моделі (проти 339 заявок у попередньому році), що становить 3,6% від їх частки в загальній кількості поданих заявок. Найбільш активними в поданні заявок у переробній промисловості були підприємства з виробництва машин та устаткування (33%), фармацевтичних продуктів і препаратів (16%), харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (11%) та автотранспортних засобів (10%) [12, с. 27].

У структурі поданих заявок на винаходи переважає сфера освіти (64%) та професійної, наукової та технічної діяльності (27%). Серед вищих навчальних закладів, підпорядкованих МОН України, найбільш активними в поданні заявок у 2017 р. виявилися Національний університет харчових технологій - 199 заявок (або 9,8% від загальної кількості заявок на винаходи і корисні моделі, поданих заявниками цього міністерства); Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» - 140 заявок (6,8%); Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» - 109 заявок (5,3%); Одеська національна академія харчових технологій - 106 заявок (5,2%); Вінницький національний технічний університет - 92 заявки (4,5%); Ужгородський національний університет - 63 заявки (3,1%); Національний університет України «Львівська політехніка» - 58 заявок (2,8%) [12, с. 28].

Серед організацій МОЗ України лідирували Український державний науково-дослідний інститут реабілітації інвалідів - 530 заявок (40,6% заявок, поданих заявниками МОЗ України); Буковинський державний медичний університет та Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського - по 111 заявок (8,5%); Харківський національний медичний університет - 83 заявки (6,4%); Одеський державний медичний університет - 68 заявок (5,2%); Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького - 67 заявок (5,1%);

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця - 64 заявки (4,9%); Українська медична стоматологічна академія - 52 заявки (4,0%). Серед наукових установ НАН України лідирували Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова - 37 заявок (10,3% від заявників НАН України); Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля - 21 заявка (5,8%); Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона та Інститут технічної теплофізики - 19 і 18 заявок відповідно (5,3% і 5,0%) [12, с. 28].

Таблиця 2. Розподіл заявок на винаходи від національних заявників-юридичних осіб за видами економічної діяльності [12, с. 46]

Види економічної діяльності

2013

2014

2015

2016

2017

1

2

3

4

5

6

Усього

1 597

1 335

1 128

1 207

1 197

Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство

1

1

1

Добувна промисловість і розроблення кар'єрів

2

-

-

3

1

Переробна промисловість, у тому числі

84

62

37

55

34

Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів

-

3

-

3

1

Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів

2

Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність

Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення

-

-

-

-

-

Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції

6

3

-

-

1

Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів

10

4

2

15

15

Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції

2

10

4

3

1

Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування

28

5

9

9

2

Виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції

3

13

2

Виробництво електричного устаткування

9

9

10

3

3

Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань

17

13

8

14

4

Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів

9

1

2

5

3

Виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устаткування

0

1

3

2

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

1

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами

-

2

-

1

2

Будівництво

2

1

-

4

1

Оптова та роздрібна торгівля; ремонт

автотранспортних засобів і мотоциклів

8

7

4

9

5

Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність

Інформація та телекомунікації

4

7

10

6

10

Фінансова та страхова діяльність

-

-

-

-

1

Операції з нерухомим майном

1

-

1

-

-

Професійна, наукова і технічна діяльність, у тому числі

496

349

319

360

353

Наукові дослідження та розробки

467

315

286

341

325

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

1

Освіта

977

886

738

733

752

Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

17

15

18

31

16

Інші види діяльності

5

6

-

3

21

Аналіз даних про патенти в промисловості дозволяє зробити висновок про зниження винахідницької активності в усіх видах діяльності, крім виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармпрепаратів, а також сфери інформації та телекомунікації. Відсутність дієвих механізмів трансферу технологій всередині країни та стимулів до винахідництва зумовлює спад такої діяльності в національній переробній промисловості.

Аналіз зареєстрованих патентів від національних заявників за класифікацією МПК дозволяє зробити висновок про інноваційний потенціал за класами технологій або технологічними напрямами (табл. 3).

Таблиця 3. Розподіл заявок на винаходи від національних заявників за основними технічними напрямами класифікації МПК [12, с. 35]

2013

2014

2015

2016

2017

1

2

3

4

5

6

Усього

2858

2457

2273

2232

2283

Електротехніка

253

209

207

222

181

Електрообладнання, електричні прилади, електроенергія

130

118

104

117

77

Аудіо-відео техніка

12

10

11

7

10

Телекомунікації

20

18

20

18

16

Цифровий зв'язок

9

6

7

3

10

Основні способи зв'язку

25

10

9

24

11

Обчислювальна техніка

39

28

41

39

49

Інформаційні технології для управлінських цілей

5

4

2

5

3

Напівпровідники

13

15

13

9

5

Прилади

527

439

463

449

318

Оптика

14

11

17

12

8

Вимірювання

218

167

160

146

96

Аналіз біологічних матеріалів

38

42

68

54

41

Контроль

43

47

41

29

22

Медична техніка

214

172

177

208

151

Хімія

879

819

691

668

614

Органічна тонка хімія

48

31

32

51

41

Біотехнологія

26

35

28

24

22

Лікарські препарати

117

120

109

139

104

Макромолекулярна хімія

21

23

17

13

18

Харчова хімія

175

172

124

102

93

Хімічна сировина

77

71

70

74

56

Матеріали, металургія

154

123

99

93

104

Способи обробки поверхні, покривання

63

47

36

37

29

Мікроструктурні та нанотехнології

8

11

8

6

11

Хімічні технології

130

137

108

80

91

Екотехнології

60

49

60

49

45

Машинобудування

877

624

630

630

552

Маніпулювання, транспортування, вантажні операції

54

42

52

58

43

Металорізальні верстати

84

73

66

93

63

Двигуни, насоси, турбіни

158

98

123

114

88

Ткацькі верстати та папероробні машини

22

12

15

11

6

Інші спеціальні машини

257

170

140

141

157

Термічне виробництво та прилади

79

75

88

87

53

Механічні деталі

83

67

63

47

57

Транспорт

140

87

83

79

85

Інші галузі

322

366

282

263

618

Меблі, ігри

26

27

26

27

19

Інші споживчі товари

20

24

26

24

16

Будівництво

141

121

104

120

87

Інші та некласифіковані

135

194

126

92

496

Виходячи з аналізу кількості патентів (національні заявники) за технологічними класами МПК за 2013-2017 рр., відмітимо, що в усіх напрямах відбулося скорочення кількості патентів. Найменший спад патентної активності спостерігається в класах «Хімія» та «Машинобудування». Незначний приріст кількості патентів в 2013-2017 рр. відбувся в таких класах: «Цифровий зв'язок», «Обчислювальна техніка», «Аналіз біологічних матеріалів».

Питома вага кожного з напрямів МПК також свідчить про наявність інноваційного потенціалу в тій чи іншій сфері. Наприклад, розробки у сфері «Хімії» (27% всіх зареєстрованих патентів), а саме «Лікарські препарати», «Матеріали та металургія», «Харчова хімія» та «Хімічні технології» переважали в структурі винаходів в Україні в 2017 р. Частка патентів за класом «Машинобудування» в 2017 р. становила 24%, найбільша кількість винаходів зареєстрована в підрозділі «Інші спеціальні машини».

В 2017 р. зменшення патентної активності відбулося в таких напрямах: «Електрообладнання, електричні прилади, електроенергія», «Оптика», «Вимірювання», тобто в тих, в яких Україна мала тенденцію до зростання за попередні 4 роки. Навпаки, кількість винаходів у напрямку «Матеріали та металургія», що за 2013-2016 рр. кількісно зменшувались, у 2017 р. продемонстрували збільшення активності. Теж саме стосується й класів «Інші спеціальні машини», «Макромолекулярна хімія», «Обчислювальна техніка», «Аудіо-відео техніка», «Цифровий зв'язок», «Мікроструктурні та нанотехнології», «Хімічні технології».

Регіональний розподіл винаходів представлений у табл. 4. Лідерами в сфері винахідницької діяльності в Україні в 2017 р. були: м. Київ (29,5% усіх винаходів, включаючи АР Крим та м. Севастополь), Харківська область (14,9%), Дніпропетровська (10,2%), Одеська (7,4%) області. Пожвавлення патентної діяльності спостерігалась у 2017 р. до попереднього року в таких областях: Хмельницькій (в 2,6 рази), Луганській ( в 2,4 рази), незначний приріст кількості патентів відбувся в Тернопільській (в 1,9 рази до попереднього року), Сумській (1,9), Рівненській (1,6), Закарпатській (1,5), Київській (1,3) та Кіровоградській (1,2 рази), Житомирській (1,2) та Донецькій (1,1).

Таблиця 4. Розподіл заявок на винаходи від національних заявників за регіонами України в 2010-2017 рр. [12, с. 52; 13, с. 231]

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Ар Крим

37

41

29

32

5

7

4

9

Вінницька

42

35

42

64

55

50

56

42

Волинська

13

18

12

8

15

14

10

12

Дніпропетровська

298

246

273

296

274

226

223

234

Донецька

231

232

219

156

98

49

60

65

Житомирська

30

27

38

25

29

21

26

30

Закарпатська

56

61

58

43

55

54

36

54

Запорізька

72

85

75

102

87

101

101

86

Івано-Франківська

38

47

36

44

51

49

48

41

Київська

60

88

76

73

76

115

70

94

Кіровоградська

8

13

13

19

6

13

23

28

Луганська

69

90

63

59

35

19

18

43

Львівська

107

100

96

104

119

93

102

100

Миколаївська

43

42

41

46

69

34

43

32

Одеська

112

106

83

171

142

165

158

169

Полтавська

22

34

28

30

23

27

27

24

Рівненська

26

10

11

9

14

11

6

10

Сумська

25

35

29

55

40

35

14

27

Тернопільська

7

21

21

17

49

21

14

27

Харківська

352

323

346

376

339

339

360

340

Херсонська

33

43

23

28

30

16

20

18

Хмельницька

31

15

20

17

12

13

14

36

Черкаська

38

15

16

31

18

14

36

43

Чернівецька

11

9

12

11

11

12

10

8

Чернігівська

10

21

13

14

14

9

24

35

м. Київ

709

801

752

971

777

754

722

673

м. Севастополь

59

71

48

45

4

5

-

-

Некласифіковані

14

10

11

12

10

7

7

3

Усього

2553

2639

2484

2858

2457

2273

2232

2283

Формування регіональних інноваційних систем в Україні доцільно здійснювати навколо регіональних наукових центрів НАН та МОН України, які створені з метою реалізації державної політики в сфері наукової та науково-технологічної діяльності. Розподіл кількості заявок на винаходи за науковими центрами НАН та МОН України наведений у табл. 5.

Таблиця 5. Розподіл кількості заявок на винаходи від національних заявників за науковими центрами НАН та МОН України в 2010-2017 рр. [12, с. 52; 13, с. 231]

Центри НАН ат МОН України

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

1

Донецький

300

322

282

215

133

68

78

108

2

Західний

289

281

266

253

326

267

240

288

3

Південний

188

191

147

245

241

215

221

219

4

Північно-східний

399

392

403

461

402

401

401

391

5

Придніпровський

378

344

361

417

367

340

347

348

6

Центральний

180

186

185

207

192

209

212

244

7

м.Київ

709

801

752

971

777

754

722

673

Усього

2443

2517

2396

2769

2438

2254

2221

2271

Таким чином, у 2017 р. спостерігається зростання кількості зареєстрованих заявок на винаходи в Донецькому, Західному, Центральному наукових регіонах, що відповідають центрам НАН та МОН України.

Для більш достовірного аналізу при виявленні потенціальних «точок зростання» та напрямів, що відображають «інноваційну спроможність» регіону, країни чи будь-якого географічного простору необхідно спостереження протягом репрезентативного періоду мінімум 17-20 років (термін чинності патенту) за всіма технологічними напрямами МПК.

Для визначення інтенсивності міжнародного трансферу технологій були використані дані про розподіл заявок на винаходи від іноземних заявників за технологічними напрямами МПК (табл. 6).

Аналіз розподілу заявок на винаходи від іноземних заявників за технологічними напрямами МПК за 2017 р. свідчить про збереження тенденцій попередніх років. Так, до напряму «Лікарські препарати» належить майже 20,0% заявок, «Органічна тонка хімія» - 10,5%, «Біотехнології» - 10,4%, «Хімічна сировина» - 9,1%, «Маніпулювання, транспортування, вантажні операції» - 5,0%, «Матеріали, металургія» - 5,0% (табл. 6).

Доцільно виявити «напрями зростання» за технологічними класами МПК. Виходячи з даних, наведених у табл. 4, кількість заявок на винаходи від іноземних заявників в Україні збільшилась за 2017 р. за такими класами: «Аудіо-, відеотехніка», «Основні способи зв'язку», «Вимірювання», «Аналіз біологічних матеріалів», «Біотехнологія», «Макромолекулярна хімія», «Харчова хімія», «Машинобудування», а саме, «Маніпулювання, транспортування, вантажні операції»; «Ткацькі верстати та папероробні машини», «Інші спеціальні машини»; «Термічне виробництво та прилади».

Таблиця 6. Розподіл заявок на винаходи від іноземних заявників за основними технологічними напрямами МПК в 2013-2017 рр.

2013

2014

2015

2016

2017

1

2

3

4

5

6

Усього

2 560

2357

2226

1862

1765

Електротехніка

164

184

136

104

84

Електрообладнання, електричні прилади, електроенергія

56

49

38

54

38

Аудіо-відео техніка

28

64

36

6

8

Телекомунікації

9

7

3

2

2

Цифровий зв'язок

31

25

24

10

5

Основні способи зв'язку

6

10

1

3

5

Обчислювальна техніка

21

19

27

17

17

Інформаційні технології для управлінських цілей

10

7

6

10

9

Напівпровідники

3

3

1

2

-

Прилади

131

107

101

82

74

Оптика

6

6

3

5

2

Вимірювання

40

38

27

17

22

Аналіз біологічних матеріалів

15

12

12

9

12

Контроль

12

10

10

9

8

Медична техніка

58

41

49

42

30

Хімія

1597

1472

1427

1173

1096

Органічна тонка хімія

262

268

235

214

180

Біотехнологія

168

168

175

154

179

Лікарські препарати

501

451

470

378

342

Макромолекулярна хімія

36

24

29

17

18

Харчова хімія

126

103

58

50

56

Хімічна сировина

229

200

238

170

156

Матеріали, металургія

107

109

93

95

86

Способи обробки поверхні, покривання

48

36

33

32

19

Мікроструктурні та нанотехнології

3

2

2

1

2

Хімічні технології

81

80

64

45

44

Екотехнології

36

31

30

17

14

Машинобудування

468

369

360

297

311

Маніпулювання, транспортування, вантажні операції

98

89

95

51

86

Металорізальні верстати

48

29

29

27

22

Двигуни, насоси, турбіни

45

32

37

38

27

Ткацькі верстати та папероробні машини

20

17

21

17

21

Інші спеціальні машини

114

91

99

68

68

Термічне виробництво та прилади

47

42

33

36

37

Механічні деталі

43

32

21

24

21

Транспорт

53

37

25

36

29

Інші галузі

200

225

202

206

200

Меблі, ігри

37

24

24

25

13

Інші споживчі товари

74

107

100

120

86

Будівництво

84

90

74

56

50

Інші та некласифіковані

5

4

4

5

51

Географічна структура заявників дещо змінювалась за 2013-2017 рр. Серед іноземних країн лідерами в поданні заявок на винаходи, як і в попередні роки, були: США (515 заявок), Німеччина (231 заявка), Швейцарія (202 заявки), Франція (84 заявки), Велика Британія (75 заявок), Бельґія та Японія (по 59 заявок), Російська Федерація (58 заявок), при цьому кількість заявок від заявників зі США, Бельґії та Російської Федерації збільшилася на 7,5, 22,9 та 7,4% відповідно. Водночас кількість заявок від заявників із Швейцарії, Франції, Великої Британії, Японії, Люксембурґу та Нідерландів зменшилася на 17,6%, 15,2, 14,8, 13,2, 15,5 та 17,9%. Кількість заявок від заявників з Німеччини практично залишилася на рівні попереднього року [12, с. 9].

«У звітному році, як і протягом п'яти останніх років, перші позиції серед іноземних заявників займали Philip Morris Products S.A. (Швейцарія) - одна з найбільших тютюнових компаній світу (69 заявок); концерн Bayer AG (Німеччина), який виробляє пластмаси, ліки, засоби захисту рослин, фарби, лаки (60 заявок); Dow Agrosciences LLC (США) - виробник сільськогосподарської хімічної продукції (39 заявок); Syngenta AG (Швейцарія) - транснаціональна корпорація з виробництва засобів захисту рослин і насінництва (36 заявок, що у 2,5 раза більше ніж у 2016 р.); концерн BASF SE (Німеччина) - найбільша у світі хімічна компанія (29 заявок); фармацевтична компанія GlaxoSmithKline Intellectual Property Development Ltd. (Велика Британія) - (29 заявок); американська компанія Xyleco, Inc. (27 заявок); ArcelorMittal (Люксембург) - найбільша металургійна компанія світу, що займає провідні позиції на світових ринках збуту металу (26 заявок); F. Hofmann-La Roche Ltd. (Швейцарія) - провідний виробник біотехнологічних лікарських препаратів для онкології, вірусології, ревматології та трансплантологи (21 заявка); фармацевтична компанія Eli Lilly & Company (США) (20 заявок). Більше ніж у 2,5 рази збільшилася кількість заявок компанії Casale (Швейцарія), яка виробляє аміак, сечовину, меламін, метанол, сингаз, нітрати і фосфати (18 заявок); у 2,8 - інноваційної фармацевтичної компанії Janssen Pharmaceutica (Бельгія) (17 заявок), яка проводить дослідження та розробки, пов'язані з широким спектром розладів стану здоров'я людини; у 2 рази - міжнародної пивоварної корпорації Anheuser-Busch InBev (AB InBev) (Бельгія) (16 заявок); у 2,7 рази - багатонаціональної агрохімічної та сільськогосподарської біотехнологічної корпорації Monsanto (США) (16 заявок). У 2017 р. в Україну подано в 4 рази більше заявок від біофармацевтичної компанії Immatics Biotechnologies GmbH. (США), яка виявляє та розвиває пухлино-асоційовані пептиди для імунотерапії раку (12 заявок). Не змінилася кількість заявок від виробника тютюнової продукції British American Tobacco Plc. (Велика Британія) (12 заявок). При цьому зменшила патентну активність на ринку України компанія, яка займається виробництвом трансформаторів та іншої електротехнічної продукції для енергетичної галузі Maschinenfabrik Reinhausen GmbH (Німеччина) (8 заявок проти 24 у 2016 р.). Не надійшло жодної заявки від компанії в галузі бездротового зв'язку Qualcomm Incorporated (США), якою протягом 2013-2015 рр. було подано 174 заявки» [12, с. 11].

Наведені дані недостатні для довгострокового прогнозування, але вони дозволяють зробити висновки щодо деякого пожвавлення винахідництва в Україні в 2017 р. та виявити короткострокові перспективи та напрямки зацікавленості іноземних інвесторів.

Ще одним суттєвим показником ефективності трансферу технологій для країн, що розвиваються, є співвідношення виплат та надходжень від використання об'єктів інтелектуальної власності (в тому числі роялті та ліцензійних платежів). В роботі [4] російського вченого В.М. Полтеровича та інших закордонних вчених висунуто та доведено тезис про те, що «значення імітації порівняно з інновацією тим більше, чим далі знаходиться економіка від «світової технологічної межі», тобто для країн, що розвиваються, імпорт технологій вже сам по собі сприяє економічному зростанню. В роботі [4] економетрично доведено, що в країнах, де ВВП, розрахований за ПКС на душу населення (дол. США) не перевищує 21% від ВВП за ПКС на душу населення США, імпорт технологій позитивно впливає на економічне зростання. Але по мірі підвищення ВВП на душу населення зростання все більше має доповнюватись власними НДДКР. Якщо ВВП в країні перевищує 50% від ВВП США, то чистий імпорт технологій позитивно впливає на економічне зростання тільки за умови, що рівень НДДКР складає 1,5% ВВП. Для розвинених країн або близьких за рівнем розвитку до США пришвидшення зростання економіки досягалось, коли експорт технологій перевищував імпорт [4].

В табл. 7 наведено дані про роялті та ліцензійні платежі та співвідношення виплат і надходжень від використання інтелектуальної власності в Україні в 2016 р. та деяких країнах світу.

Таблиця 7. Плата за використання інтелектуальної власності в деяких країнах світу в 2016 р, млн. дол. США [14; 15]

Країна

Плата за використання інтелектуальної власності

ВВП на душу населення за ПКС, тис. дол. США

надходження, млн. дол.

виплати, млн. дол.

співвідношення виплат до надходжень

Україна

73

358

4,9

8,3

Аргентина

160

2 057

12,9

19,9

Австрія

1076

1372

1,3

50,5

Бельгія

3536

3014

0,9

46,4

Бразилія

651

5141

7,9

15,1

Великобританія

17116

11953

0,7

42,6

Канада

4448

9622

2,2

44,6

Китай

1 161

23 980

20,7

15,5

Чехія

446

1 197

2,7

34,8

Фінляндія

2720

925

0,3

43,4

Франція

15 472

13 167

0,9

41,3

Німеччина

17 596

10 489

0,6

48,9

Індія

525

5 466

10,4

6,6

Іспанія

1 920

4 987

2,6

36,...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.