В лабораторії 036(A) використовується система штучного освітлення. Для загального освітлення використовуються люмінесцентні лампи ЛБ-40, в кількості 3 одиниць.

5.2.1 Аналіз штучного освітлення

Штучне освітлення необхідно застосовувати у всіх виробничих чи побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, і також для освітлення приміщень в темний час доби. Мінімальна освітленість встановлюється залежно від характеру зорової роботи за найменшим розміром об'єкта розрізнення, контрастом об'єкта з фоном і характеристикою фону. Враховується система робочого освітлення (загальне або комбіноване) та джерела світла (лампи розжарювання або газорозрядні) [51].

В даній роботі використаємо метод світлового потоку. Основне розрахункове рівняння має вигляд [52]:

(5.7)

де F - світловий потік джерела світла, лм;

E - нормована освітленість, лк;

S - площа приміщення, що освітлюється, м²;

K - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення;

N - кількість світильників;

n - кількість ламп у світильнику;

з - коефіцієнт використання світлового потоку.

Коефіцієнт використання світлового потоку з визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення i, коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення і вираховується за формулою:

(5.8)

де a і b - ширина і довжина приміщення, м;

h - висота світильника над робочою поверхнею, м.

Отже,

Для виробничих приміщень з незначними пиловиділеннями: _с = 50%, _ст = 30%, _п = 10%, знаходимо з з таблиці 1 [53]:

знаходимо з = 19%

З рівняння (5.7) заходимо Е:

(5.9)

де F для ламп ЛБ40 = 3200 лм; K = 1,5.

Z = 1,1 для люмінесцентних ламп;

N = 3 шт.; n = 2 шт.; з = 0,19; S = 18 м²

Згідно норм ДБН В.2.5.28-2006 освітлення має бути 200 лк. Отримане значення не перевищує норму, а отже, штучне освітлення не є достатнім.



5.3 Вплив шуму

Науково-дослідницька робота виконувалась на установці «Елітрон-26А», полірувальних кругах, приладі для вимірюванні зносостійкості. Дані прилади створюють шум в аудиторії.

Найбільш ефективний засіб боротьби з шумом зниження його в джерелі створення: заміна шумних технологічних процесів або обладнання малошумними, звуковбирання та звукоізоляція, екранування, оснащення шумних машин засобами дистанційного та автоматичного управління, застосування засобів індивідуального захисту. Фактичний шум від приладів складає 110 дБА. Нормування здійснюється відповідно з ДСН 3.3.6-037-99. Оскільки шум в лабораторії перевищує встановлені норми в 75 дБА, то для загального захисту від шуму використовували спеціальні звукозахисні навушники.

5.4 Вплив рентгенівського випромінювання

Дані про рентгенівське опромінення нормується документом: НРБУ-97 - Норми радіаційної безпеки України 1997 р. [54]. Джерелом радіаційного випромінювання в аудиторії є рентгенівська установка УРС-2.

Згідно НРБУ-96 по допустимим дозовим межам встановлені 3 категорії опромінених осіб:

- А - персонал, тобто особи, які працюють з джерелами ІВ;

- Б - обмежена частина населення, тобто особи по умовам проживання чи розміщення робочих місць підлягають впливу ІВ, що використовується в закладах чи тих, що виділяються в навколишнє середовище з відходами;

- В - решта населення.

Для контролю за радіаційним випромінюванням використовують спеціальні прилади:

1) рентгенометри - для вимірювання потужності експозиційної дози (Рекс) (ДРГ-2-0.3, "ЛУЧ-А", ИМА-1, УСНТ-1м та ін.);

2) радіометри-для вимірювання густини потоків ІВ (РУП-1, ТИСС, РВ-4, РЖГ2-0,3 та ін.);

3) дозиметри-для вимірювання дози ІВ (ДК-0,2, СРМ-2, КИД-2 та ін.)

Найбільш розповсюджені дозиметри і рентгенометри.

Захист від нейтронного захисту зводиться до уповільнення швидких нейтронів та їх наступним поглинанням. Добре уповільнюють нейтрони вода, парафін, графіт, берилій. Нейтрони малої енергії поглинаються бором, тому він вводиться в бетон, свинець, гуму.

Робітники, які працюють з відкритими джерелами забезпечуються спецодягом, що запобігає від радіоактивних забруднень і захищає робітників від б- та по можливості від в-випромінювань. До такого спецодягу відноситься: халати із білої бавовняно-паперової тканини, капелюшки, гумові рукавички, капці і засоби для захисту органів дихання.

5.5 Електробезпека

Обладнання, яке використовується при виконанні науково-дослідної роботи, електричне, живиться від мережі перемінного струму напругою 220 В. Воно відноситься до І та ІІ класів електротехнічних виробів за способом захисту людини від враження електричним струмом у відповідності з ГОСТ 12.1.030-81. «Елитрон -26», ПМТ-3 та полірувальні круги мають підсилену ізоляцію і не мають елементів для заземлення (ІІ клас). В процесі роботи з електрообладнанням може виникнути небезпека враження електричним струмом [55].

Основними причинами ураження електричним струмом можуть бути:

1) пошкодження ізоляції (наприклад, розплавленим металом) та, як наслідок, доступність до струмопровідних частин обладнання;

2) поява напруги на відключених струмоведучих частинах внаслідок помилкового включення установки;

3) невиконання або неправильне виконання вимог техніки електробезпеки, неуважність при роботі.

Безпека експлуатації роботи електроустаткування забезпечується наступними захисними заходами: періодичною перевіркою стану ізоляції, недоступністю струмоведучих частин, блокуванням безпеки і методами орієнтації. На тяжкість електротравм впливає ряд факторів: величина струму (1 мА), рід струму (струм перемінний), частота струму (50 Гц), шлях струму в організмі, тривалість дії струму, стан організму, виробниче середовище.

Лабораторія 036 (А) відноситься до категорії приміщень без підвищеної небезпеки, так як підлога не електропровідна, кліматичні умови не перевищують норм, приміщення дотримають у чистоті.

Електробезпека людей значною мірою залежить від вологості і температури повітря у приміщенні, ступеня електропровідності підлоги і стін, наявності в повітрі хімічних речовин й електропровідного пилу тощо.

У лабораторії, де проводилися дослідження, правильно виконане захисне заземлення корпусів, електроустаткування і приладів. Розташування робочих місць таке, що виключається можливість одночасного доторкання до корпусів електроустаткування і приладів та будь-яких заземлених елементів.

5.6 Пожежна безпека

Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) - це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об'єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів, розміщених в них виробництв.

Відповідно до ДСТУ Б В.1.1-36:2016, приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Лабораторія 036 (А) відноситься до категорії Г [56].

Категорія Г:

Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, спалимі рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

На випадок пожежі в лабораторії є водопровід, вогнегасник вуглекислотноброметиловий ОУБ-3 а на сходових клітках і в коридорах шухляди з піском, вогнегасники ОХП-10, ОП-1Б, пожежні крани. Приміщення обладнане пожежною сигналізацією автоматичної дії комбінованого типу (оповісник КИ-1).

План евакуації в разі виникнення пожежі наведено на рис. 5.2.

Рисунок 5.2 - План евакуації



5.7 Забезпечення безпеки та запобігання надзвичайній ситуації

Події, при яких порушуються нормальні умови життя і діяльність людей та які можуть призвести, або призводять до загибелі людей та значних матеріальних збитків називаються надзвичайними ситуаціями. Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю жертв та ступенем впливу на оточуюче середовище.

Національний класифікатор ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних

ситуацій" (КНС) - один зі складників комплексу національних класифікаторів. У класифікаторі зазначено впорядковані назви сучасних надзвичайних ситуацій (НС), які можуть виникнути в Україні, та їхні коди.

Надзвичайні ситуації класифікують за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат і матеріальних збитків.

Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначають такі види надзвичайних ситуацій:

· Надзвичайна ситуація техногенного характеру

· Надзвичайна ситуація природного

· Надзвичайна ситуація соціального

· Надзвичайна ситуація воєнного характеру

Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, кількості постраждалих і загиблих, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків, визначають такі рівні надзвичайних ситуацій:

- державний;

- регіональний;

- місцевий;

-об'єктовий.

Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації з трьома рівнями

класифікації: клас, підклас, група та цифровим кодом завдовжки 5 розрядів. У ДКНС прийнято метод послідовного кодування.

Загальна структура кодового позначення ДКНС відповідає рис. 5.3

Рисунок 5.3 - Загальна структура кодового позначення ДКНС

Надзвичайна ситуація яка відбулася унаслідок пожеж чи вибухів має код 10200.

Запобігання виникненню надзвичайної ситуації - це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у НС або пом'якшення її можливих наслідків. Зазначені функції запобігання щодо НС техногенного та природного характеру в нашій країні виконує єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Проаналізуємо імовірність виникнення пожежі в приміщенні, де проводиться науково-дослідницька робота.

У лабораторії ймовірне виникнення пожежі, не велика, але є. Так як досліди проводять з рідким металом та заливкою у форми, є ймовірність розлиття його на підлогу чи на інші матеріали.

Пожежа відноситься до 1 класу надзвичайних ситуацій - ситуацій техногенного характеру.

Лабораторія за пожежною безпекою належить до категорії Г.

У випадку пожежі у лабораторії може горіти:

- електроустановки та їхня проводка;

- паркет та штори;

- шафи та паперові документи, що знаходяться в них.

Виникнення пожеж у лабораторії можливо за наступними причинами:

- порушення технологічного режиму;

- несправність електроустаткування;

- необережне звертання з вогнем;

- ремонт устаткування на ходу;

- неправильне користування устаткуванням.

Для запобігання пожеж необхідно виключити перераховані недоліки і строго дотримуватись правил протипожежної безпеки, усунути умови виникнення та мінімізувати її наслідки. У випадку пожежі на електроустановці, що знаходиться під напругою виникле полум'я не гаситься водою, а використовується вуглекислотний чи вуглекислотноброметиловий вогнегасник.

На випадок пожежі в лабораторії є водопровід, вогнегасник вуглекислотноброметиловий ОУБ-3 (ГОСТ 111564-65), а на сходових клітках і в коридорах шухляди з піском, вогнегасники ОХП-10, ОП-1Б, пожежні крани. Приміщення обладнане пожежною сигналізацією автоматичної дії комбінованого типу (оповісник КИ-1). Також в корпусі, на кожному поверсі є план евакуації.

Основними заходами по пожежній безпеці є:

- регулярна перевірка працездатності засобів гасіння пожежі і систем пожежної сигналізації;

- перевірка виправності електричної проводки;

- щорічне випробування опору ізоляції підвищенною напругою близько 500В; обережне відношення з легкоплавкими речовинами.

5.8 Висновки до розділу 5

Було розглянуто основні шкідливі фактори присутні у лабораторіях та місці проведення науково-дослідної роботи. Зважаючи на основні ДСТУ, ДСН, ДБН та СНиП, що регулюють необхідні для безпечної роботи параметри, було встановлено, що робоча лабораторія в якій проводилася НДР відповідає всім зазначеним нормам.

Отже, на основі вище зазначеного можна зробити висновок, що мікроклімат, організація робочого місця в лабораторії відповідають вимогам санітарних норм. А рівень шуму, виробниче та рентгенівське випромінювання не перевищує допустимих норм. Освітлення не відповідає вимогам і не є достатнім.



Висновки

1) Встановлена можливість формування на сталі 45 покриттів товщиною (15-20) мкм з мікротвердістю 7 ГПа шляхом почергового елекроіскрового легування Cr- та Ni- анодами. Виявлено, що послідовність нанесення хрому та нікелю впливає на розподіл мікротвердості у межах легованого шару: для Cr-Ni покриття максимальне значення зафіксовано на глибині 17 мкм, а для Ni-Cr покриття - 7 мкм.

2) Виявлено, що механічна ударна обробка призводить до зменшення товщини електроіскрових хромонікелевих покриттів на сталі 45 у (2-3) рази та зростання їх мікротвердості до (8,3-10) ГПа за рахунок ступеня пластичної деформації (від 0,17 до 0,29).

3) Помічено, що при збільшенні енергії механічного удару від 104 Дж до 180 Дж змінюється характер розподілу мікротвердості за глибиною покриття, одержаного в процесі ЕІЛ у послідовності Cr-Ni: максимум мікротвердості з 17 мкм переміщується до поверхні на відстань 11 мкм та 8 мкм відповідно. При цьому спостерігається зростання значень мікротвердості у нижньому шарі покриття від 7 ГПа (після ЕІЛ) до 9,2 ГПа (після удару з висоти 1 м) та 10 ГПа (після удару з висоти 1,7 м).

4) Встановлено, що дробоструменеве зміцнення сталевим дробом (діаметром до 1 мм) з висоти 0,5 м протягом 60 с під тиском 4000 Па викликає незначне підвищення мікротвердості лише при поверхневої зони легованих шарів, одержаних у послідовності Ni-Cr від 7 ГПа до 8 ГПа, а у послідовності Ni-Cr від 4,5 ГПа до 5,1 ГПа, залишаючи їх товщину незмінною.

5) За допомогою стартап проекту з'ясовано, розробка даного проекту є досить перспективною, оскільки сучасний ринок потребує використання більш довговічних та якісних деталей. Комбінована обробка дозволить значно підвищити міцність та зносостійкість деталі. Також вихід більш дешевого та якісного покриття відразу приверне увагу користувачів.

6) Встановлено, що НДР виконувалась в лабораторіях, які повністю відповідають вимогам електробезбеки та пожежної безбеки. Мікроклімат, організація робочого місця в лабораторії відповідають вимогам санітарних норм. Освітлення не відповідає санітарним вимогам і не є достатнім.



Список використаної літератури

1. Верхотуров А.Д. Технология электроискрового легирования металлических поверхностей / А.Д. Верхотуров, И.М Муха. - К.: Тех- ніка, 1982. - 181 с.

2. Верхотуров А.Д. Формирование поверхностного слоя металлов при электроискровом легировании / А.Д. Верхотуров. - Владивосток: Дальнаука, 1995. -323с.

3. Электродные материалы для электроискрового легирования / [А.Д. Верхотуров, И.А. Подчерняева, Л.Ф. Прядко, Ф.Ф. Егоров]. - М.: Наука, 1988. - 224 с

4. Effect of structure evolution induced by ultrasonic peening on the corrosion behavior of AISI 321 stainless steel /B.N. Morduyk, G.I. Prokopenko, М.А.Vasylyev, M.O. Iefimov. - Mater. Sci.Eng. A, 2007. - 458. - P. 253 - 261.

5. Лунева В.П. Состав и структура хромоникелевых электроискровых покрытий на стали 45 // В.П. Лунева, Т.В. Глабец, А.В.Козырь - М.: Успехи современного естествознания. - 2004. - № 12. - С. 100-101;

6. Электронная обработка материалов/ [Верхотуров А.Д., Лунева В.П., Глабец Т.В., Козырь А.В., Демин С.А., Бруй В.Н.], 2005, № 1, С. 23-32.

7. Устройство для электроискрового легирования/ [Николенко С.В., Коваленко С.В., Куценко В.С. и др.], Патент №2146581.

8. Верхотуров А.Д. Формирование поверхностного слоя металлов при электроискровом легировании/ А.Д. Верхотуров - Владивосток, 1995.

9. Самсонов Г.В. Тугоплавкие покрытия/ Г.В. Самсонов- Киев, 1973.

10. Елютин В.П. Высокотемпературные материалы. / В.П. Елютин, Ю.А. Павлов - М., 1972.

11. Томашов Н.Д. Теория коррозии и коррозионностойкие сплавы/ Н.Д. Томашов, Г.П. Чернова - М. - 1986.

12. Бородій Ю. П. Створення технологій та устаткування для нанесення зносостійких покриттв на деталі типу вал: автореферат на здобуття к.т.н./ Ю. П. Бородій - Київ.

13. Томашов Н.Д. Теория коррозии и коррозионностойкие сплавы./ Н.Д. Томашов, Г.П. Чернова - М., 1986.

14. Астапов Е. С. Создание одно и двухслойных электроискровых окалиностойких покрытий на вольфрамокобальтовых твердых сплавах / Е. С. Астапов, А. С. Борилко // Физика: фундаментальные и прикладные исследования, образование / Материалы Всероссийской молодежной научной конференции. - 2012. - С. 59-62.

15. Чихранов А. В. Новые износостойкие покрытия для режущего инструмента [Текст] / А. В. Чихранов // Вестник Уральского государственного технического университета. - 2004. - №3 (27). - С. 35-38.\

16. Козырь А. В. Исследование коррозионной и жаростойкости стали 45, легированной хромоникелевыми сплавами электроискровым методом/ А. В. Козырь - Дис. канд. техн. наук: 05.02.01 Хабаровск, 2005 143 с. РГБ ОД, 61:05-5/3863

17. Гончаров А.В. Повышение жаропрочности стали с нанесенным электроискровым методом NiCr покрытием/ А.В. Гончаров - Электронное научное издание «Ученые заметки ТОГУ» 2015, Том 6, № 4, С. 436 - 439 2015 г. (Тихоокеанский государственный университет, Хабаровск)

18. Вплив хромового аноду на формування поверхневих шарів сплавів Fe-Cr при електроіскровому легуванні / Є.В. Іващенко, Г.Г. Лобачова, Л.Ф. Яценко, В.Ф. Мазанко // Вісник Українського матеріалознавчого товариства. -- 2010. -- № 1(3). -- С. 16-22. -- Бібліогр.: 5 назв. -- укр.

19. Хоникомб Р. Пластическая деформация металлов/ Р. Хоникомб - М.: Мир, 1972. - 408 с.

20. Высокоскоростные ударные явления/ Пер. с англ. под ред. В.Н.Николаевского. - М.: Мир,1973.-457 с.

21. Седов Л.И. Механика сплошной среды/ Л.И. Седов - Т.2. - М.:Наука,1973. - 584 с.

22. Ивлев Д.Д. Теория идеальной пластичности./ Д.Д. Ивлев - М.:Наука,1966 - 232 с.

23.Глушак Б.Л. Исследование прочности материалов при динамических нагрузках/ Б.Л. Глушак, В.Ф. Куропатенко, C.A. Новиков - Новосибирск: Наука, 1992. - 295 с.

24. Афтаназів І.С. Підвищення надійності деталей машин поверхневим пластичним деформуван- ням: Навчальний посібник для студентів спеціальностей 7.090202 „Технологія машинобудування”, 7.090203 „Металорізальні верстати та системи”/ І.С. Афтаназів, А.П. Гавриш, П.О. Китичок і ін. - Житомир: ЖІТІ, 2001 - 516 с.

25. Cтруктура и свойства стали 45 после равноканального углового прессования при 400 °С. /[Пинчук С.И., Рааб Г.И., Тишкевич Д.Г., Балакин В.Ф., Лысак В.В]

26. Бевз В.П. Електромагнітні ефекти та масоперенесення в металах за умов ударного навантаження/ В.П. Бевз - Київ.

27. Хэйвуд Р.Б. Проектирование с учетом усталости/ Р.Б. Хэйвуд - 1969, 504 с.

28. Бокштейн С.З. Строение и свойства металлических сплавов/ С.З. Бокштейн - 1971, 496 с.

29. Барсов А.И. Технология изготовления режущего инструмента/ А.И. Барсов - 1979, 136 с.

30. Терентьев В.Ф. Усталость металлических материалов / В.Ф. Терентьев -2003, 257 с.

31. Тушинский Л.И. Исследование структуры и физико-механических свойств покритий/ Л.И. Тушинский - 1986, 216 с.

32. Лахтин Ю.М. Материаловедение Учебник для высших технических учебных заведений /Ю.М. Лахтин - 1990, 528 с.

33. Лупкин Б.В. Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии № 58. Упрочняющая обработка поверхностным пластическим деформированием / Б. В. Лупкин, Н. С. Погребельный - 2013, 40 УДК 629.735.33.002.72

34. Патент на корисну модель №40858 Україна, МПК В23Н 1/00. Спосіб електроіскрового зміцнення поверхні металів та сплавів/ Маковей В. О., Бородій Ю. П., Куріхін В. С. (Україна) НТУУ. - № u2008 13977 Заявл. 04.12.2008; Опубл. 27.04.2009, Бюл. № 8.

35. Прокопенко Г. Фізико-механічні властивості ливарної сталі 20ГЛ після електроіскрового легування таультразвукової ударної обробки /. Г.Прокопенко, В. Мазанко, Б.Мордюк --М.: Вісник ТНТУ, 2013.

36. Вплив дробоструменевої обробки на структуру та властивості Сr-Ni електроіскрових покриттів на сталі праці конф., 12-13 квіт. 2018 р., Київ. Т. 2 / відп. ред. К.В.Мелашенко. - Київ: с.284.

37. Электроискровое легирование металлических поверхностей/ Г.В. Самсонов, А.Д.Верхотуров, Г.А.Бовкун, В.С.Сычев. - К.: Наукова думка, 1976. - 220 с.

38. Саверин М.М. Дробеструйный наклеп. Теоретические основы и практика применения/ М.М.Саверин - М.: Машгиз, 1955. -- 312 с.

39. Methodological approach to the identifi cation of predictive models of socio-economic processes for investment and innovative development of enterprises / T.L. Bezrukova, S.S. Morkovkina, B.B. Russia, I.I. Shanin, E.G. Popkova // World Applied Sciences Journal. - 2013. - Т. 27, № 11. - С. 1443-1449.

40. Современное состояние и развитие стартапов / Л.Т. Безрукова, Ю.Н. Степанова, И.И. Шанин, Ю.В. Дуракова //Успехи современного естествознания. Экономические науки. - №1, 2015. - С. 95-97.

41. Дрейпер, У. Стартапы: профессиональные игры Кремниевой долины / У. Дрейпер; пре- дисл. Э. Шмидта; пер. с англ. В. Егорова. - Москва: Эксмо, 2012. - 378 с.

42. Коэн Д. Стартап в Сети: мастер-классы успешных предпринимателей / Д. Коэн, Б Фелд; пер. с англ. М. Иутина. - 2-е изд. - Москва: Альпина Паблишер, 2013. - 337 с.

43. Харниш В. Правила прибыльных стартапов: как расти и зарабатывать деньги / В. Харниш; пер. с англ. В. Хозинского. - Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2012. - 279 с.

44. Экланд С. Ангелы, драконы и стервятники: как привлечь правильных инвесторов в свой стартап и сохранить бизнес / С. Экланд; пер. с англ. О. Терентьевой. - Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2011. - 275 с.

45. Квашнин А. Как управлять портфелем технологий и интеллектуальной собственностью: серия методических материалов «Практические руководства для центров коммерциализации технологий» / А. Квашнин - под рук. П. Линдхольма, проект EuropeАid «Наука и коммерциализация технологий», 2006. - 60 с.

46. Практикум з охорони праці/ Джигирей В. С., Сторожук В. М., Лико Х.I., Туряб Л. В.; За ред. В. Ц. Жидецького. - Львiв: Афiша, 2000. - 352 с.: ил.

47. "Про охорону праці": Закон України від 14.10.92 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 49, ст.668.

48. Основи охорони праці 2 видання / за ред. К.Н. Ткачука і М.О. Халімовського. - Київ «Основа» 2006 - С. 444.

49. СНиП 2.09.04-87. Строительные нормы и правила. Административные и бытовые здания.

50. ДСН 3.3.6.042-99 - Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

51. ДБН В.2.5-28-2006 - Природнє і штучне освітлення

52. Москальова В.М. Охорона праці: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення/ В.М. Москальова- Рівне: НУВГП, 2009.

53. Розрахунок штучного освітлення приміщення методом коефіцієнта використання. [Електронний ресурс] - режим доступу: http://msk.edu.ua/s-k/downloads/bud_fiz/uk/pz2.pdf

54. НРБУ-97 - Норми радіаційної безпеки України 1997 р.

55. ПУЕ-86 - Правила устройства электроустановок.

56. ДСТУ Б В.1.1-36:2016 - Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Размещено на Allbest.ru

...