Технічні коноплі: перспективи розвитку ринку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технічні коноплі: перспективи розвитку ринку в Україні

Бойко Галина

Проаналізовано світовий сектор виробництва товарів із технічних конопель. Установлено, що використання натуральної сировини в товарах різного функціонального призначення набуває дедалі більшого значення. Доведено, що технічні коноплі є джерелом натуральної сировини з особливими гігієнічними, медико- біологічними та захисними властивостями. Аналіз світового виробництва довів, що ця культура може використовуватися в різних галузях виробництва. Зазначено країни-лідери з вирощування, переробки та виробництва продукції з технічних конопель, динаміку посівних площ технічних конопель в країнах Європи та регіонах України за останні роки. Розглянуто основні сфери використання коноплесировини у світі та вітчизняне виробництво товарів із цієї культури.

Ключові слова: світовий ринок, вітчизняний ринок, технічні коноплі, товари. технічний конопля товар переробка

Проанализирован мировой сектор производства товаров из технической конопли. Установлено, что использование натурального сырья в товарах различного функционального назначения приобретает все большее значение. Доказано, что техническая конопля является источником натурального сырья с особыми гигиеническими, медико-биологическими и защитными свойствами. Анализ мирового производства доказал, что эта культура может использоваться в различных отраслях производства. Указаны страны-лидеры по выращиванию, переработке и производству продукции из технической конопли, динамика посевных площадей технической конопли в странах Европы и регионах Украины за последние годы. Рассмотрены основные сферы использования конопляного сырья в мире и отечественное производство товаров из этой культуры.

Ключевые слова: мировой рынок, отечественный рынок, техническая конопля, товары.

Постановка проблеми. Технічні коноплі - це коноплі, в яких вміст психоактивного компоненту тетрогідроканабіолу (ТГК) не перевищує 0.3 % (за європейським законодавством - 0.2 %) [1]. Сьогодні технічні коноплі (ТК) вирощують понад 30 країн світу. Переробляється 100 % усієї рослини. Це сировинний матеріал не лише для текстильної промисловості (одягу, канатів, шпагату, мотузок тощо), а й стратегічно важлива сировина, що використовується в багатьох сферах економіки: солома, треста, волокно - у виготовленні композитів, нетканих матеріалів, геотекстилю, що застосовуються в різних галузях виробництва; костра - в меблевій промисловості, у виготовленні паливних пелетів, композиційних матеріалів; конопляна олія - у фармацевтичній та харчовій промисловості, у виробництві косметики. Наразі з конопель виготовляють понад 50 тис. видів різної продукції.

Український ринок конопляного волокна й виробів із нього не має такої ємності, проте саме на цьому інноваційному сегменті Україна може посісти тверді позиції. Нині майже 100 компаній розглядають цей напрям для розширення свого агробізнесу [2]. Проте в більшості випадків українські підприємці працюють з насіннєвим матеріалом ТК - експортують сировину для посівів, або використовують у харчовому виробництві.

Актуальність наукової роботи визначається передусім наявністю в Україні в достатньому обсязі технічних конопель, які можуть бути головним джерелом натуральної сировини для різних галузей промисловості. Проведений аналіз світового сектора виробництва продукції з ТК дає змогу оцінити всі сфери застосування цієї сировини в Україні у виробництві товарів широкого вжитку.

Одним із найважливіших майбутніх проектів коноплепереробної галузі в сучасних умовах є розширення сфери використання конопляного волокна, збереження та підвищення його якості й конкурентоспроможності. На реалізацію цих планів впливає той фактор, що переробка конопель досить складний і витратний процес, який ускладнюється відсутністю сучасних переробних підприємств, спеціалізованого обладнання та інноваційних технологій. Розробка й промислове освоєння технологій виготовлення конопляного волокна уможливлять істотно розширити вітчизняну базу луб'яних волокон для товарів різного функціонального призначення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Провідними вченими Є. В. Новіковим, А. В. Безбабченком, Ю. В. Кулемкіним [3], М. Й. Рос- торгуєвою [4] доведено, що волокно конопель може замінити навіть лляне волокно в найрізноманітніших сферах застосування. Адже тільки це волокно характеризується оздоровчою та тонізуючою дією на організм людини. Воно чудово підходить для людей з чутливою шкірою, а також для тих, хто страждає на ревматизм. За дослідженнями вчених Херсонського національного технічного університету Н. П. Ляліною та Н. І. Резвих визначено, що коноплі випромінюють електромагнітні хвилі, повністю відповідні електромагнітним хвилям шкіри людини, тоді як штучні волокна здатні до електризування. Лігнін, що міститься в конопляному волокні, уможливлює блокувати шкідливе ультрафіолетове випромінення майже повністю - на 95 %, тоді як для інших тканин цей показник становить від 30 до 70 %. Волокно цієї культури характеризується відмінною зносостійкістю та міцністю й не схильне до деформації [5].

Мета статті - аналізуючи світовий досвід використання ТК у товарах різного функціонального призначення, визначити головні перепони розширення вітчизняного асортименту товарів з натуральної коноплесировини.

Матеріали та методи. Для реалізації поставленої мети та виконання запланованих завдань використано комплекс методів наукового пізнання: аналізу, спостереження, теоретичних досліджень кон'юнктури вітчизняного та світового ринку продукції з коноплесировини.

Результати дослідження. За оцінками експертів Європейської асоціації промислової коноплі (EIHA) [6], площі, задіяні під вирощування ТК в європейських країнах, у 2016 р. досягли 33 300 га (рис. 1) - це збільшення на 300 % за п'ятирічний період.

Вирощування ТК розвинуте в усіх європейських країнах, а найбільше у Франції, Румунії, Німеччині та Угорщині. Європа завжди була провідним лідером на ринку технічних конопель, однак сумарні площі посівів за останні 20 років становлять лише приблизно 15 % світових. Понад 36 країн Азії, Європи, Африки, Південної та Північної Америки вирощують і переробляють ТК. Загалом країни Азії контролюють приблизно 70-75 % загальносвітового ринку [7]. На частку Канади припадають майже всі посіви конопель Північноамериканського континенту, але переробка продукції коноплярства відбувається в межах США. У Південній Америці лідером із виробництва та переробки конопель є Чилі.

У 2016 р. визначилася п'ятірка світових лідерів із вирощування та переробки ТК.

Китай є світовим лідером у промисловому коноплярстві. Він відіграє провідну роль у виробництві та експорті текстильних виробів із ТК і супутніх товарів. Країна виробляє майже 44 тис. т волокна на рік і посідає друге місце у виробництві насіння конопель, що становить 38 % загального світового обсягу. Китай - основний постачальник продуктів із конопель до США. Волокно ТК у цій країні має широке застосування в автомобільній промисловості, а також при армуванні пластмас, що використовуються для віконних рам і покриттів підлоги. Китай розробив більше половини із зареєстрованих 606 патентів Всесвітньою організацією інтелектуальної власності ООН на продукцію з коноплесировини в усьому світі.

Китай постачає конопляний текстиль до нідерландської фірми "Натурекс", якій належить 25 % акцій Шаньдунської коноплепрядильної фабрики "Шаньсі Гренландія Текстиль", яка є найбільшим виробником конопляного волокна в Китаї. Ця фабрика щорічно виготовляє 150 тис. одиниць готової текстильної продукції, 10 млн м тканин, 5 тис. т пряжі. Продукція експортується переважно до США, Європи, Японії, Кореї, Гонконгу та інші країни [8].

Франція є лідером у виробництві насіння конопель - 59 % загального світового обсягу. Тут виробляється понад 50 % целюлозно- паперової продукції з європейської конопляної сировини. Наразі у Франції з ТК також виготовляють текстиль, масло та будівельні матеріали. Країна є одним з найбільших виробників конопляного прядива (після Канади). Вся переробка ТК відбувається завдяки використанню високотехнологічного обладнання та технологій, представлених фірмою Laroche [9].

Чилі - найбільший переробник технічних конопель Південної Америки. Виробництво чилійських ТК щорічно становлять 4385 т волокна. Країна посідає третє місце у світі з виробництва насіння ТК. Проте насіння для своїх посівів Чилі імпортує з Італії, Китаю та американського штату Кентуккі [10].

Південна Корея щорічно виготовляє 14 тис. т волокон ТК, поступаючись лише Китаю. Невибагливість культури до ґрунтів і її універсальність дає змогу вирощувати їх у Кореї як на височині, так і на рисових полях. Проте закони Південної Кореї заважають розширенню посівів ТК, що підвищує внутрішній попит на насіння конопель і волокна з таких країн, як Канада [11].

У Голландії в 2016 р. виготовлено 6614 т волокна ТК. Недостатня кількість оброблюваних земель у цій країні обмежує виробництво. Саме тому голландські компанії (приміром, HempFlax) почали вирощувати культуру в Румунії, де відповідно до європейського законодавства дозволено вирощувати тільки сорти конопель із вмістом ТГК не більше ніж 0.2 % [12].

Попит на продукцію з ТК у світі постійно зростає. За останні 10 років світовий ринок технічних конопель зріс приблизно до 300 млрд дол. США. На сьогодні з них виготовляють понад 50 тис. видів різної продукції. Але основною продукцією, що реалізується й приносить прибуток, залишаються волокно та насіння.

Наразі в Європейському Союзі приблизно 15-20 компаній роблять первинну обробку ТК. Провідними компаніями з вирощування, первинної переробки та виробництва товарів із ТК в Європі є: Hemcore (Велика Британія), HempFlax і Hempron (Нідерланди), LCDA (Франція), "АГРО-Діенст", BaFa, "Вернаро" (Німеччина). Ці компанії займають від 72 до 90 % світового ринку [13].

Німецька компанія BaFa з виробництва волокна ТК стала першою в світі, що отримала міжнародну сертифікацію з безпеки та екологічності (ISCC PLUS) для своєї продукції. Відомо, що процес сертифікації включає ретельне екологічне тестування ланцюжка виробництва продукції в компанії, тому це перший крок у підвищенні статусу волокна ТК як безпечного та екологічного товару.

Як основну сировину ТК у своїй продукції використовують понад 500 компаній світу [14]. Найбільші підприємства з виробництва конкурентоспроможної продукції з ТК наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Провідні підприємства з виготовлення продукції з конопляної сировини

За врожайності соломи в середньому 7 т/га буде отримано 35 000 т соломи з усієї України (рис. 2). Загальні виробничі витрати на вирощування коноплі в Україні, за різними підрахунками, становлять приблизно 3500-4500 грн/га, а рентабельність досягає 100 %. Тобто ТК спроможна конкурувати за рівнем рентабельності з найбільш економічно привабливою культурою України - соняшником.

Рис. 2. Динаміка площ посівів технічних конопель в Україні в 2000-2016 рр.

В Україні галузь коноплярства почала відроджуватися в 2012 р. Наразі вона має потенційні можливості для стабілізації стану й подальшого розвитку коноплепереробної галузі. Це насамперед сприятливі природно-кліматичні умови для вирощування ТК і одержання високих врожаїв волокна й насіння, наявність матеріально-технічної бази (хоч і застарілої). Також в Україні створено високопродуктивні сорти конопель, що не поступаються, а, навпаки, за всіма показниками врожайності перевершують сорти іншої традиційної для України культури - льону. Стрімко в Україні зростають також посівні площі під ТК - в 2016 р. вони становили вже 5000 га [15].

Наразі в Україні попитом користується конопляне насіння, а волокно спрямовується на виробництво кручених виробів [16]. Проте натхненні світовим досвідом вітчизняні підприємці стали розширювати діапазон використання ТК. Приміром, великим попитом в українського споживача користуються продукти харчування з ТК. Ще одним перспективним напрямом використання насіння є зообізнес - виготовлення кормових сумішей, добавок, кормів для птахів, гризунів, риб. Такі напрями використання цієї сировини, як енергетика та фармакологія, лише починають розвиватися, але мають велику перспективу. Невеликі партії насіння використовуються у виробництві косметики, а костриця - в будівельних матеріалах. Солома ТК у целюлозно-паперовій галузі не застосовується, оскільки в Україні немає підприємств

Головною перешкодою для забезпечення вітчизняного ринку конкурентоспроможною продукцією з ТК є відсутність сучасних переробних підприємств і технологій. На сьогодні ринкові умови потребують нових підходів до розроблення технологій, які мають ураховувати прогнози попиту конкретного виду коноплепродукції. Напрями використання конопель змінюються, що зумовлює потребу заміни технологій вирощування, збирання і переробки. Окрім цього, сучасні технології мають бути енергоощадними та максимально автоматизованими.

Висновки

Проаналізувавши досвід західних країн, можна зробити висновок: для розширення вітчизняного асортименту продукції з ТК потрібно використовувати всі натуральні складові цієї культури: насіння, волокно, костру та пил. Для отримання якісних конкурентоспроможних товарів із технічних конопель треба відкривати нові заводи з переробки цієї культури з упровадженням інноваційних технологій та обладнання.

Розробка або удосконалення найбільш ефективних технологій одержання зі стебел ТК високоякісного волокна та відходів виробництва (костри та пилу) сприятиме розширенню асортименту товарів з них. Ефективна первинна обробка стебел конопель неможлива без розробки енерго- та ресурсозберігаючих технологій для одержання інноваційної продукції із ТК та забезпечення коноплепереробних підприємств новим, більш високопродуктивним й ефективним технологічним обладнанням, застосування якого сприятиме поліпшенню якості, розширенню асортименту та зменшенню собівартості волокна й костри.

Список використаних джерел

1. Выровец В. Г. Селекция ненаркотической посевной конопли. Сумы : Издательский дом "Эллада", 2015. 332 с.

2. Конопля. URL : http://ecomalish.ru/statie-ob-ecodejde/statia-konoplia.html.

3. Новиков Э. В., Проталинский С. Е., Безбабченко А. В. Исследование технологий переработки конопли в однотипное волокно различных характеристик. Изв. вузов. Технология текстильной пром-сти. 2014. № 6. С. 42--46.

4. Расторгуєва М. Й. Розробка технології отримання багатокомпонентної пряжі з використанням конопляного котоніну : автореф. дис. ... канд. техн. наук : спец. 05.19.03 "Технологія текстильних матеріалів". Херсон, 2007. 23 с.

5. ЛялінаН. П., Тіхосова Г. А., Бабанов Е. Е. Особливості якісних характеристик та технологічних властивостей наркотичних і безнаркотичних конопель : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. "Якість, стандартизація, сертифікація та метрологія: сучасний стан і перспективи розвитку" (10-12 верес. 2014 р.). Херсон : Херсонський нац. техн. ун-т, 2014. С. 37--42.

6. European Industrial Hemp Association (EIHA). URL : http://eiha.org/ ?login=failed&errcode=empty_username.

7. Cai J. G., Shi R. Hu. AnImpact Analys is of Farmer Field School in China, Sustainability. 2016. N 8 (2). Р. 130--137.

8. Chavas J. P., Shi G. An Economic Analys is of Riskand Agricultural Technology. Journal of Agricultural and Resource Economics. 2015. N 40 (1). Р. 43--79.

9. Furll C., Pecenka R., Bojdzinski B. The Potsdam-Bornim plantfor separation of natural fibre with a new technology for cleaning andsizing of shives. International Conference on Flax and other Bast Fibres. Saskatoon, Canada. 21-23.07.2008. Р. 40--46.

10. Lane L. etal. Industrial Hemp: Legal, Political. Socialand Economic Issues Raised Over Time, University of Arkansasand National Agricultural Law Center. 2016. Р. 140.

11. For a list of countries, see National Hemp Association, "Countries Where HempIs Grown,". URL : http://nationalhempassociation.org/countries-where- hemp-is-grown/.

12. Техническая конопля в Украине и других странах. URL : http://tku.org.ua/page/1.

13. Карус М., Лессон Г. Возможности для немецкой конопли. Результаты проекта "Линия по переработке конопли". Институт политехнических и экологических инноваций. Кёльн. Германия. 2000. С. 490.

14. Международная ассоциация конопли. URL : mojo.calyx.net/~olsen/ HEMP/IHA/.

15. Державна служба статистики України. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/.

16. Бойко Г. А., Тіхосова Г. А., Кутасов А. В. Перспективи використання конопляного волокна в змішаній пряжі. Всеукр. наук.-практ. конф. студ. і молодих учених "Реформування системи технічного регулювання відповідно до вимог законодавства ЄС та торгівлі України", 23-25 трав. 2017 р. Тези доп. ХНТУ. 2017. С. 60--63.

17. Made in Ukraine. С головой в коноплю. URL : http://agroportal.ua/special- projects/made-in-ukraine-s-golovoi-v-konoplyu/28февраля 2016.

Размещено на Allbest.ru