Роль стандартизації у формуванні вітчизняного ринку рослинних барвників

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬ СТАНДАРТИЗАЦІЇ У ФОРМУВАННІ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ РОСЛИННИХ БАРВНИКІВ

Б.Б. Семак,

д. е. н., доцент, доцент кафедри маркетингу, Львівська комерційна академія

Розкрита роль вітчизняної системи стандартизації у формуванні інформаційного забезпечення вітчизняного ринку рослинних барвників. Особлива увага приділена стандартизації колірної гами та стійкості забарвлень, отриманих при застосуванні рослинних барвників для фарбування тканин різного цільового призначення та волокнистого складу.

Ключові слова: ринок рослинних барвників, стандартизація, колірна гама, стійкість забарвлень.

стандартизація рослинний барвник текстильний

The role of national standardization system in development of the information support of the domestic market of vegetable dyes was revealed. Particular attention was paid to the standardization of color range and durability of colors derived from the use of vegetable dyes used for dyeing of fabrics for various purposes and of various fiber composition.

Keywords: market of vegetable dyes, standardization, color range, durability of colors.

Постановка проблеми. Завданням стандартизації в галузі текстильної промисловості, як і в інших галузях легкої промисловості, є обґрунтування та нормування вимог до асортименту і властивостей основних видів сировини та рівня якості виготовленої з неї готової продукції, технології їх виробництва, визначення основних сфер застосування текстильної сировини та отриманих на її основі матеріалів і виробів, обґрунтування та нормування критеріїв, методів і методик оцінки основних властивостей текстильної сировини і готової продукції. Об'єктами стандартизації в галузі текстильного виробництва є також обґрунтування вимог до умов зберігання, транспортування, експлуатації та догляду за текстильними матеріалами та виробами різного цільового призначення, волокнистого складу та способів виробництва.

Визначальну роль вітчизняна система стандартизації повинна відігравати у постійному забезпеченні рівня екологічної безпечності та якості текстильних матеріалів і виробів одягового та інтер'єрного призначення, пошуку сфер найбільш ефективного використання наявних в нашій країні ресурсів текстильної сировини, підвищенню рівня конкурентоспроможності цих товарів на вітчизняному та зарубіжному ринках, інформаційному забезпеченні відповідних ринків [1-3].

Рослинні барвники текстильного призначення, як свідчить багаторічний світовий досвід, є одним із цінних і перспективних видів рослинної текстильної сировини, запаси якої щорічно відновлюються. Вирощують їх у сфері сільського господарства (як це прийнято у багатьох економічно розвинутих країнах світу), заготовляють у дикорослій сфері лісового господарства, або використовують з відходів окремих галузей промисловості (фармацевтичної, харчової, деревообробної, меблевої та інших), в яких вони практично не використовуються.

У нашій країні заготівлею рослинних барвників (в основному із дикорослої сфери) займаються заготівельні підприємства Укоопспілки, лісового господарства, фармацевтичної та інших галузей промисловості. При цьому, основною причиною відновлення інтересу до рослинних барвників текстильного призначення і збільшення обсягів їх заготівлі та переробки є можливість їх використання у малотоннажному виробництві та художніх промислах не тільки для збагачення і розширення колірної гами забарвлень на одягових і інтер'єрних текстильних матеріалах, але й можливість суттєвого підвищення екологічної безпечності цих товарів та технології їх виробництва [4,5-7].

Попри широке застосування у харчовій промисловості, проблема застосування рослинних барвників у вітчизняній текстильній промисловості залишається малодослідженою. Невирішеною на даний час в Україні є і проблема детальної оцінки ролі вітчизняної системи стандартизації у формуванні асортименту, властивостей і рівня якості рослинних барвників текстильного призначення, обґрунтування сфери їх найбільш раціонального використання, оцінки рівня якості та екологічної безпечності пофарбованих рослинними барвниками текстильних матеріалів одягового та інтер'єрного призначення для задоволення потреб споживачів на вітчизняному ринку екологічно безпечних товарів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням ролі стандартизації у формуванні товарних ринків, у тому числі і ринку екологічно безпечних текстильних товарів, присвячені роботи цілого ряду вітчизняних та зарубіжних авторів. Зокрема, вивченням цих проблем займалися А.В. Артемов, А.О. Болотніков, Н.І. Доманцевич, М.А. Кобляков, А.В. Разуваєв, І.С. Полікарпов, Л.А. Чурсіна, Ю.С. Шустов, C.N. Murphy, J. Yates, A.L. Russell, V. Giard, D.M. Anderson. Водночас залишаються невирішеними та потребують подальших досліджень проблеми стандартизації екологічно безпечних видів текстильної сировини рослинного походження та формування на їх основі спеціалізованого екоринку.

Постановка завдання. Збільшення обсягів заготівлі рослинних барвників, розширення сфери їх використання в останні роки (особливо після вступу України до СОТ) обумовили необхідність формування в нашій країні ринку рослинних барвників. Такі ринки вже успішно функціонують у багатьох країнах Європи, Америки та Азії [5,6].

На наш погляд, для вирішення завдань, що ставляться операторами ринку рослинних барвників та інших видів екологічно безпечної текстильної сировини перед вітчизняною системою стандартизації, роль цієї системи необхідно переглянути з врахуванням наступного:

- стандартизація повинна сприяти збільшенню обсягів заготівель рослинних барвників, вирощених у сферах сільського та лісового господарства та розширенню асортименту текстильних матеріалів, пофарбованих цими барвниками замість токсичних марок синтетичних барвників;

- стандартизація повинна гарантувати можливості експорту рослинних барвників на зарубіжний ринок, враховуючи великий попит на них в зарубіжних країнах та в нашій країні (особливо це важливо після вступу України до СОТ);

- стандартизація повинна сприяти подальшій екологізації технологій обробного текстильного виробництва.

Необхідно підкреслити, що стандарти, в яких регламентуються вимоги до асортименту, властивостей і рівня якості рослинних барвників текстильного призначення, повинні бути гармонізовані з відповідними стандартами на синтетичні барвники та пофарбовані ними текстильні матеріали. З іншого боку, стоїть завдання посилення ролі та значення вітчизняної системи стандартизації з врахуванням тих змін, що відбуваються на ринку текстильних товарів України загалом та ринку екологічно безпечної текстильної сировини зокрема.

Мета роботи - розкрити роль вітчизняної системи стандартизації у вдосконаленні існуючої термінології в галузі формування асортименту, якості та екологічної безпечності рослинних барвників текстильного призначення, визначити сфери їх найбільш ефективного використання, а також обґрунтувати напрями формування в Україні спеціалізованого ринку рослинних барвників для текстильної промисловості.

Виклад основного матеріалу. Оцінюючи фактичний стан вітчизняного ринку рослинних барвників і перспективи його розвитку, а також кон'юнктуру міжнародних ринків цих барвників [4,6], необхідно підкреслити, що для успішного використання рослинних барвників замість токсичних марок синтетичних у малотоннажному текстильному виробництві та художніх промислах для виробництва екологобезпечних видів одягових і інтер'єрних текстильних матеріалів і виробів першочергового вирішення вимагає інформаційне забезпечення ринків названих товарів. І в цьому інформаційному забезпеченні вітчизняного ринку екотекстилю домінуючу роль повинна відіграти вітчизняна система стандартизації у сфері текстильного виробництва. Зупинимось більш детально на вирішенні деяких аспектів піднятих питань [5-7].

Подальшому вдосконаленню стандартизації вимог до асортименту, властивостей, рівня якості та екологічної безпечності рослинних барвників текстильного призначення і пофарбованих ними текстильних матеріалів і виробів одягового і інтер'єрного призначення сприяло би створення нових видів вітчизняних стандартів. Це, в першу чергу, стосується необхідності розроблення серії термінологічних стандартів, в яких би найшли відображення питання, пов'язані з [4]:

- вирощуванням, заготівлею та первинною переробкою рослинних барвників текстильного призначення;

- характеристикою особливостей біологічної будови, хімічного складу та основних властивостей окремих видів цих барвників;

- описанням отруйних видів рослин-барвників та тих їх видів, які занесені в Червону книгу і не підлягають заготівлі;

- обґрунтуванням сфери найбільш раціонального використання рослинних барвників в окремих підгалузях текстильного виробництва;

- технологією збирання, первинною переробкою та фарбуванням рослинними барвниками текстильних матеріалів різного волокнистого складу та призначення;

- характеристикою переваг і недоліків основних видів рослинних барвників стосовно їх синтетичних аналогів.

Для сучасного трактування піднятих питань та однозначного визначення термінів і понять, які до них відносяться, вже давно назріла необхідність першочергового розроблення і затвердження ДСТУ «Рослинні барвники, терміни та визначення основних понять». Створення такого стандарту, на нашу думку, дозволило би [6,7]:

- усунути перешкоди та непорозуміння між фахівцями різного профілю, які займаються вирощуванням, заготівлею, первинною переробкою, зберіганням, реалізацією та застосуванням рослинних барвників в малотоннажному текстильному виробництві та художніх промислах;

- полегшити розроблення, застосування та уніфікацію різних видів нормативних документів, методик і інструкцій, якими повинні користуватись виробники та споживачі рослинних барвників і отриманої на їх основі продукції;

- забезпечити використання єдиної науково обґрунтованої термінології при проведенні наукових досліджень асортименту, властивостей та рівня якості рослинних барвників і пофарбованих ними текстильних матеріалів;

- полегшити гармонізацію вітчизняних стандартів на рослинні барвники з їх зарубіжними аналогами.

Цілком зрозуміло, що в розробці даного стандарту повинні прийняти участь всі зацікавлені суб'єкти: вчені і фахівці наукових установ і виробничих підприємств сфери сільського та лісового господарства, фахівці системи Укоопспілки, аптекоуправлінь, текстильної, парфумерно-косметичної, хімічної та інших галузей промисловості, а також Держспоживстандарту України. При підготовці такого стандарту слід врахувати і основні положення діючих на даний час державних стандартів:

- ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів

- ДСТУ 3966-2000. Термінологія. Заходи та правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять.

Окрім цього, при розробленні даного стандарту необхідно врахувати існуючий досвід застосування рослинних барвників не тільки в окремих галузях вітчизняної промисловості, але й в зарубіжній практиці.

Таким чином, перед Держспоживстандартом України стоїть завдання об'єднати зусилля та скоординувати роботу науковців і фахівців по розробці згаданого Державного стандарту тих галузей промисловості та інших установ, які зацікавлені у вирощуванні, заготівлі і первинній переробці рослинних барвників, вивченні та стандартизації їх властивостей та обґрунтуванні найбільш раціональних сфер використання.

Як відомо, однією з основних характеристик, від якої залежить не тільки рівень якості пофарбованих рослинними барвниками одягових чи інтер'єрних текстильних матеріалів, але й значною мірою сфера їх конкретного застосування, є стійкість забарвлень матеріалів до дії різних хіміко-фізичних чинників, які моделюють реальні умови експлуатації виробів з цих матеріалів. Тому названу характеристику строго регламентують у відповідних нормативних документах (стандартах, технічних умовах, інструкціях по догляду за виробами та ін.).

Однак, на відміну від текстильних матеріалів одягового та інтер'єрного призначення, пофарбованих синтетичними барвниками, для пофарбованих рослинними барвниками аналогічних матеріалів, норми стійкості забарвлень ще не встановлені і не зафіксовані ні у відповідній нормативній документації, ні у відповідних довідниках.

Відсутність стандартизованих норм стійкості забарвлень на пофарбованих рослинними барвниками одягових та інтер'єрних текстильних матеріалах не тільки негативно впливає на їх ефективне використання, але й оцінку якості та екологічної безпечності цих матеріалів, оскільки рівень гігієнічності та екологічної безпечності одягових та інтер'єрних матеріалів, згідно з вимогами ДСТУ 4239:2003 «Матеріали та вироби текстильні і шкіряні побутового призначення. Основні гігієнічні вимоги», в значній мірі визначається також і стійкістю їх забарвлень до дії різних фізико-хімічних чинників. Причому норми стійкості забарвлень до дії окремих чинників в даному стандарті є диференційованими і залежать від призначення текстильних матеріалів, включаючи:

1. Одяг та одягові текстильні матеріали, включаючи: волокна, пряжу, нитки; ткані, неткані і трикотажні полотна; а також текстильні вироби для дітей і дорослих.

2. Текстильні вироби домашнього вжитку: ковдри, подушки та їх наповнювачі; постільна та слова білизна; матраци.

3. Текстильні матеріали і вироби для оздоблення інтер'єру: текстильні покриви для підлоги та стін, текстильні матеріали для оздоблення вікон і дверей, текстильні матеріали для оббивки меблів.

Ще більш конкретизовані норми стійкості забарвлень на вовняних одягових матеріалах, зафіксовані у ДСТУ 4292:2004 «Тканини чисто- вовняні, вовняні та напіввовняні. Оцінювання якості». В даному стандарті не тільки конкретизовано перелік окремих фізико-хімічних чинників, яким повинні піддаватись вовняні тканини платтяного, костюмного та пальтового призначення при оцінці стійкості їх забарвлень, але й наводяться мінімальні норми стійкості забарвлень на цих тканинах ще в залежності від категорії стійкості: забарвлення (З - звичайне; М - міцне; ОМ - особливо міцне) та тону зафарбувань (світлий, середній і темний) відповідно до вимог ГОСТ 2800-88 «Ткани одежные чистошерстяные и полушерстяные. Общие технические условия», який є чинним в Україні.

Цілком зрозуміло, що норми стійкості забарвлень рослинними барвниками текстильних матеріалів різного цільового призначення, волокнистого складу та способів виробництва також повинні бути диференційованими і конкретизованими у відповідних нормативних документах (стандартах, технічних умовах та інших).

Як показали результати наших багаторічних експериментальних досліджень [4,7] якість забарвлень, отриманих рослинними барвниками на одягових і інтер'єрних тканинах, залежить від багатьох чинників. Назвемо основні з них:

- вид, хімічна будова і властивості рослинного барвника;

- вид, хімічна будова, властивості протравлювача;

- хімічний склад, надмолекулярна будова волокон (субстрату) тканин;

- рецептурно-технологічний режим процесу фарбування рослинними барвниками тканин різного волокнистого складу;

- конкретна сфера використання пофарбованих рослинними барвниками матеріалів і виробів одягового і інтер'єрного призначення.

В процесі наших досліджень було ідентифіковано більше 60-ти видів рослин-барвників текстильного призначення. Для найбільш поширених в природі і перспективних їх видів були розроблені та апробовані рецептурно-технологічні режими фарбування ними тканин одягового та інтер'єрного призначення із білкових, целюлозних і капронових волокон. Була дана оцінка колірної гами забарвлень з використанням атласу кольорів і інструментальна оцінка стійкості забарвлень на досліджуваних тканинах до дії сонячного опромінення, повторних прань і хімічних чищень та прасування [4,7].

Висновки і перспективи подальших досліджень. У результаті проведених досліджень доведено, що одним з чинників, що стримує розвиток ринку рослинних барвників текстильного призначення в Україні є відсутність належної системи стандартизації їх властивостей та чіткої регламентації сфер застосування. Необхідно створити серію вітчизняних державних стандартів на рослинні барвники текстильного призначення, в яких були би регламентовані вимоги до термінології визначення основних понять, характеристики видового асортименту та властивостей цих барвників, основних показників їх якості та обґрунтовані сфери пріоритетного застосування. Доведено, що першочергового розроблення потребують стандарти на терміни та визначення, а також оцінку якості колірної гами та стійкості забарвлення, отриманих рослинними барвниками та текстильних матеріалах різного цільового призначення та волокнистого складу. При цьому, стандартизацію асортименту, властивостей і якості рослинних барвників можна розглядати як один із ефективних шляхів формування інформаційного забезпечення вітчизняного ринку рослинних барвників. Перспективи подальших досліджень бачаться у сферах вивчення впливу системи стандартизації на розвиток ринку екологічно безпечної сировини текстильної промисловості. Більш глибокого узагальнення потребує і світовий досвід застосування стандартизації для оптимізації відносин учасників на глобальному ринку екологічно безпечних текстильних товарів.

Література

1. Сучасні проблеми безпечності текстильних матеріалів та одягу в рамках гармонізації з вимогами стандартів країн Європейського Співтовариства / Проданчук М.Г., Сененко Л.Г., Кравчук О.П. та ін.// Сучасні проблеми токсикології. - 2004. - № 1. - С. 3 - 6.

2. Цитович И.Г. Ориентация промышленного производства на требования международных стандартов качества / И.Г. Цитович, А.Ф.Андреев, Н.В. Галушкина // Текстильная промышленность. - 2005. - №10. - С. 16 - 24.

3. Шустов Ю.С. Экологическая стандартизация текстильных материалов / Ю. С. Шустов, А.В. Курденкова. - М.: МГТУ, 2008. - 138 с.

4. Семак Б.Б. Наукові засади формування ринку рослинної технічної сировини та його окремих сегментів в Україні: Монографія / Б.Б.Семак. - Львів: Вид-во Львівської комерційної академії, 2007. - 511с.

5. Семак Б.Б. Стандартизація - ефективний засіб формування ринку екологічно безпечного текстилю / Б.Б.Семак // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія: Технічні науки, 2009. - №1(37). - С.37-40.

6. Семак Б.Б. Теоретико-методологічні основи формування вітчизняного сировинного ринку екологічно безпечних товарів текстильної промисловості: Монографія / Б.Б.Семак. - Херсон: Гринь Д.С., 2011. - 232с.

7. Семак З.М. Фарбування текстильних матеріалів рослинними барвниками: Навчальний посібник / З.М.Семак, Б.Б.Семак. - Львів: Світ, 2005. - 368с.

Размещено на Allbest.ru