Розробка пропозицій щодо підвищення завадостійкості посадкових радіолокаторів радіолокаційних систем посадки літакі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ПС - Повітряні Сили

АТО - антитерористична операція

ЛА - літальний апарат

РСП - радіолокаційна система посадки

ПРЛ - посадковий радіолокатор

ТТХ - тактико технічні характеристики

СВ - сигнал відповіді

СЗ - сигнал запиту

СВ - сигнал відповіді

ВК - вторинний канал

НПВ - наземний приймач відповіді

ГКрП - група керівництва польотами

АКДП - автоматизований командний пункт

ВІСП - виносний індикатор систем посадки

ВСТУП

Застосування засобів радіотехнічного забезпечення польотів державної авіації, а особливо радіолокаційних систем посадки літаків (РСП), враховуючі досвід проведення антитерористичної операції на Сході нашої держави, виявило необхідність удосконалювання систем та пристроїв РСП Повітряних Сил Збройних Сил України, а саме забезпечення необхідного рівня завадозахищеності в умовах застосування противником систем РЕП.

Посадковий радіолокатор забезпечує виявлення, вимірювання відхилень літальних апаратів, що заходять на посадку, від заданої лінії планерування за курсом (у горизонтальній площині), за глісадою (за кутом місця у вертикальній площині) і вимірювання дальності ЛА до розрахункової точки посадки. У реальних умовах роботи будь-якої РЛС разом з корисним сигналом приймаються і обробляються різні завадові сигнали: відбиті сигнали від місцевих предметів і метеоутворень, сигнали різних радіотехнічних систем, промислові та атмосферні завадові сигнали, сигнали випромінюються і приймаються, відповідно так ми і отримуємо зовнішні і внутрішні шумові сигнали. Очевидно, що у бойових умовах роботи до завадових сигналів природного походження можуть додаватися умисні завади супротивника. Враховуючи досвід проведення антитерористичної операції на територіях України, маємо висновок що ми не завжди маємо час для проведення повного і детального аналізу тактичної обстановки в районі бойових дій. радіолокатор посадковий антитерористичний

На теперішній час РСП аеродромів Повітряних Сил Збройних Сил України морально застаріли та виробили свої міжремонтні ресурси, а також дані системи мають слабку завадостійкість від різних видів завад. Тому на сучасному етапі розвитку радіолокаційної техніки виникає необхідність розроблення та впровадження в ПРЛ (РСП) нових методів завадостійкості, надання їм нових якісних характеристик, які необхідні на теперішній час в інтересах забезпечення безпеки польотів авіації в ході вирішення навчальних та бойових завдань.

Основною метою атестаційної роботи є розробка пропозицій щодо підвищення завадостійкості посадкових радіолокаторів радіолокаційних систем посадки літаків з урахуванням досвіду проведення антитерористичної операції.

1. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОСАДКОВИХ РАДІОЛОКАТОРІВ РАДОЛОКАЦІЙНИХ СИСТЕМ ПОСАДКИ ЛІТАКІВ ДЕРЖАВНОЇ АВІАЦІЇ

На даний час на озброєнні Повітряних Сил Збройних Сил України є наступні радіолокаційні системи посадки: РСП-6М2, РСП-10МН та РСП-10МА. Згідно до визначення радіолокаційна система посадки (РСП) - наземне радіотехнічне обладнання, що складається з диспетчерського (оглядового) та посадкового радіолокаторів і призначене для керування заходженням на посадку і посадкою ПС за командами з землі. Радіолокаційна система посадки забезпечує осіб групи керівництва польотами (керівника ближньої зон (КрБЗ) та керівника зони посадки (КрЗП)) інформацією про повітряну обстановку в межах зони дії диспетчерського та посадкового радіолокаторів.

РСП призначені для забезпечення осіб ГКрП радіолокаційною та радіопеленгаційною інформацією з метою регулювання руху повітряних суден в ближній зоні аеродрому, послідовного виведення їх на ЗПС і контролю за їх зниженням до висоти 150…200 м в складних метеоумовах шляхом подавання команд екіпажам через командні радіостанції. При цьому інформація від радіолокаторів РСП відображається на власних індикаторах та одночасно передається на КДП по коаксіально-сигнальних лініях трансляції і відображається на виносних індикаторах систем посадки ВІСП-75Т (АКДП).

До складу РСП входять: диспетчерський (ДРЛ) та посадковий (ПРЛ) радіолокатори, УКХ командні радіостанції (типу Р-863), УКХ автоматичний радіопеленгатор (АРП) та засоби об'єктивного контролю (магнітофони, фотореєструюча апаратура). Індикатори зі складу радіолокаторів РСП з пультами управління режимами роботи радіолокаторів, засобів зв'язку, пеленгації та об'єктивного контролю складають обладнання резервних робочих місць керівників ближньої зони та зони посадки. РСП розгортаються праворуч або ліворуч від ЗПС на відстані 150…200 м від її осьової лінії та не далі ±200 м від траверзу центра ЗПС.

Посадкові радіолокатори призначені для вимірювання відхилень літака, що заходить на посадку, від заданої лінії планерування (ЗЛП) по курсу (в горизонтальній площині) та по глісаді (по куту місця в вертикальній площині), а також для вимірювання дальності літака до розрахункової точки посадки (РТП).

ПРЛ забезпечує одержання радіолокаційної інформації про три координати ЛА: вистота, дальність і азимут [2].

Необхідність використання посадкового радіолокатора обумовлена наступними обставинами:

функціонування ПРЛ не залежить від бортового обладнання;

ПРЛ дозволяє безупинно спостерігати із землі за поведінкою ЛА, які знижуються, аж до його приземлення;

точність ПРЛ мало залежить від зміни погодних умов, зміни сніжного покриву поверхні, рельєфу місцевості та інших факторів;

використання ПРЛ забезпечує спостереження із землі за всіма ЛА в зоні посадки, що в значній мірі знижує їх небезпечне зближення;

ПРЛ принципово може забезпечувати задовільний контроль послідовних посадок ЛА з невеликими інтервалами по відстані у випадках, якщо погіршення погоди, нестача палива, ушкодження ЛА роблять необхідною безпечну і швидку посадку;

ПРЛ забезпечує контроль за посадкою ЛА із будь-якого напрямку і дозволяє оперативно змінювати напрямок посадки;

ПРЛ дозволяє фіксувати траєкторію посадки ЛА (фотореєстрація), необхідну для аналізу польотів, розслідування авіаційних подій, навчання особового складу;

ПРЛ особливо необхідний на аеродромах, де унаслідок впливу рельєфу місцевості інструментальні системи посадки ненадійні, а також на аеродромах з інтенсивним рухом ЛА з одночасно діючими паралельно злітно-посадковими смугами.

ПРЛ-6М2 дозволяє вирішувати наступні задачі радіолокаційного забезпечення польотів

1. Здійснювати контроль за польотом літака відносно ЗЛП в секторі по курсу 35° (від -17.5° до + 17.5°) та по глісаді 9° (від -1° до + 8°).

2. Керувати (корегувати) польотом літаків при їх послідовному заході на посадку (до висоти прийняття рішення Нпр = 120 м) шляхом подачі команд управління по радіозв'язку;

3. Здійснювати індивідуальне пізнання літака по вторинному каналу радіолокатора (режим "Опознавание");

4. Отримувати інформацію про стан бортового обладнання за рахунок включення режима "Бедствие" на ПУ для літакового відповідача при неполадках в обладнанні.

5. Контролювати своєчасність випуску шасі літаком, що здійснює посадку, по вторинному каналу радіолокатора (режим відповіді "Шасси выпущено").

Основними тактико-технічними характеристиками ПРЛ-6М2 є:

максимальна дальність дії: 20 км (ПАСС і СДЦ), 40 км (АКТ);

імпульсна потужність передавачів: не меньш 80 кВт;

діапазон робочих хвиль: сантиметровий ( приблизно 3 см);

кількість фіксованих робочих каналів: 6;

тривалість імпульсів: 0,45 мкс (імпульсу подавлення 0,9 мкс);

періоди повторення імпульсів запуску: 458 мкс (ПАСС), 416/500 мкс (СДЦ)

чутливість приймального тракту первинного каналу ПРЛ, не менш: мінус 120 дБ/Вт;

смуга пропускання приймального тракту ПРЛ, не менш: 4 МГц;

проміжна частота: 30 МГц.

вобуляція періоду для забезпечення однозначності відліку по дальності і подавлення сліпих швидкостей при СДЦ застосовуються наступні; 916 мкс АКТ; (частота повторення імпульсів запуску: 1090 Гц (АКТ), 2180 Гц (ПАСС), 2000/2400 Гц (СДЦ)).

Структурна схема побудови ПРЛ-6М2 наведена на рис. 1.

Для забезпечення огляду зони посадки в двох площинах в ПРЛ-6М2 є два канали: канал курсу та канал глісади. Кожний канал має свої антени та один індикатор. Приймально-передавальні тракти апаратури ПРЛ є спільними для обох каналів. У складі ПРЛ є два прийомопередавачі (ППП). ППП-1 є основним ППП, який працює в режимі секторного огляду. ППП-2 є прийомопередавачем подавлення. ППП-2 при виборі активного режиму ППП-1 (АКТ) працює в режимі подавлення по запиту (він формує один імпульс тривалістю 0,9 мкс, який є першим в формуємому сигналі запиту із трьох імпульсів). Сумісна робота ППП-1 та ППП-2 дозволяє реалізувати режим подавлення по запиту. При виборі для ППП-1 режимів ПАСС, СДЦ ППП-2 знаходиться в режимі `'гарячого'' резерву під номінальною високою напругою. В резервному використанні при роботі на секторний огляд передавач і приймач ППП-2 працюють аналогічно ППП-1. Приймально-передавальна апаратура ПРЛ може працювати в наступних режимах: ПАСС, СДЦ, АКТ з подавленням, АКТ без подавлення, ПАСС + СДЦ. Режим ПАСС + СДЦ реалізується на приймання, тобто передавач при цьому працює в режимі СДЦ. В даному випадку використовується сигнал амплітудного і фазового каналів приймача. Режим АКТ без подавлення реалізується у випадку коли ППП-1 вийшов з ладу. Приймальний канал ППП-2 є гарячим резервом і використовується при виході з ладу основного прийомопередавача ППП-1. Тобто в режимах ПАСС, СДЦ, ПАСС+СДЦ використовується один передавач і приймач (зазвичай ППП-1). За допомогою режимів ПАСС, АКТ, СДЦ вибирається режим того прийомопередавача, який включений в секторний режим роботи. Приймач первинного каналу (ППП-1 або ППП2) здійснює обробку відбитих від цілей сигналів. В будь-якому з режимів роботи ПРЛ використовується один первинний приймач. Другий приймач є резервним. За своїм призначенням кожний приймач вирішує задачу обробки відбитих сигналів від літаків з метою виділення потрібних сигналів із суміші з заважаючими сигналами, відбиттями від місцевих предметів та метеоутворень, та перетворення їх до виду, необхідного для відображення на екрані індикаторів.

Кожний передавач ПРЛ виконує типову функцію по генерації потужних кротких імпульсів ВЧ електромагнітних коливань в сантиметровому діапазоні хвиль.

Основний передавальний пристрій ПРЛ працює на антени курсу і глісади в одному з режимів - АКТ, ПАСС, СДЦ. Другий передавальний пристрій працює на антени подавлення курсу і глісади, якщо перший передавач включений у режимі АКТ або на еквівалент антени (гарячий резерв), а також може працювати в режимі ПАСС або СДЦ.

В активних режимах роботи ПРЛ для формування сигналу запиту (СЗ) використовуються ті ж передавачі, що і в пасивних режимах ПАСС, СДЦ, ПАСС + СДЦ. При цьому в режимі АКТ з подавленням для формування ЗС використовуються обидва передавача (ПРД-1 почергово підключається до основних антен АК і АГ, а ПРД-2 до антен подавлення Апк і Акг), а в режимі АКТ без подавлення - один передавач [4].



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1 - Структурна схема ПРЛ РСП

Структура побудови ПРЛ РСП -10МН аналогтчна побудові РСП-6М2, але має такі відмінності. Радіолокатор ПРЛ-1ОМН може працювати в одному з 4 режимів роботи: ПАСС, СДЦ, СДЦ + ПАС, АКТ на одному з двох попередньо-настроєних частотних каналів. При цьому обидва канали є оперативними, час перебудови складає близько 20 с. Антенно-хвилевідна система ПРЛ включає дві прості дзеркальні антени з лінійними розмірами /1x3/ м антени курсу Ак та /3x0,6/ м для антени глісади Аг. З урахуванням простіших однорупорних опромінювачів та роботи радіолокатору в тому ж частотному діапазоні / 3,2 см/, розміри антени визначають ширину основних променів ДНА для Ак /3,5⁰х43/, для Аг - /43x3,8⁰/. В залежності від обраного режиму роботи ПРЛ можна використовувати один з трьох масштабів дальності індикаторного пристрою ІП: Мі - 20, 30, 60 км. Посадковий радіолокатор забезпечує огляд цілі на екранах індикаторів до висоти зниження 30-40 м, але з врахуванням інерційності контуру управління посадкою літака та посилення викривлення впливу на точностні характеристики відображень від земної поверхні зі зменшенням дальності до ЗПС вказані у висновках нижче точностні характеристики по дальності гарантуються до висоти виводу літака 120-150 м. Пізнавання цілі при необхідності здійснюється по вторинному каналі в режимі "Опознавание" [5].

Магнетронний передавач має типову структуру побудови і включає підмодулятор з шифратором (ПМ, Ш), модулятор (М) і магнетронний генератор (МГ). У всіх режимах роботи передавач формує ВЧ імпульсні сигнали однакової тривалості, але з різним періодом повторення. При цьому, в активному режимі включається в роботу шифратор і підмодулятор. З приходом кожного імпульсу синхронізатора (С) формується кодова пара імпульсів з к= 5,4 мкс і 3 мкс залежно від режиму запиту: УВД, РСП-1, РСП-2. Далі, ВЧ імпульси через направлений відгалуджувач (НВ) та циркулятор (Ц) транслюються по хвильоводному тракту до комутатора антен (КА), який почергово підключає в тракті антени Ак і Аг з періодом комутації Тк = 0,6 с.

Приймальний тракт локатору включає преселектор (Пр), змішувач (Зм), ПУПЧ з каналом ЧАРП, каскади ППЧ-А, ППЧ-Ф, блок компенсатору БлК і комутатор - змішувач відеосигналів КСВ [4].

До особливостей побудови приймальних і передавальних трактів можна віднести застосування магнетронного генератора, магнетрон МИ-99А, без автоматичної перебудови його частоти. Це пов'язано з тим, що у всіх системах РСП, крім РСП-6М2, магнетронні передавачі ПРЛ будувалися без АПЧ по причині відсутності високочастотних каналів АПЧ, які б забезпечували необхідну точність переміщення механічних елементів перебудови магнетрону. З появою таких каналів в ПРЛ-6М2 вперше була реалізована АПЧ пакетованого магнетрону [3].

У зв'язку з названою особливістю передавача виникла необхідність у приймальному тракті передбачити автоматичну перебудову частоти гетеродина під частоту передавача з метою фіксації проміжної частоти сигналу у приймальному тракті. Тому в ПРЛ-10МН застосовується клістронний гетеродин КлГ з каналом АПЧ. До інших особливостей побудови приймального тракту слід віднести: відсутність ПВЧ, реалізацію в каналі ППЧ-Ф двох режимів фазування когерентного гетеродина. Основні тактико-технічні характеристики ПРЛ-10МН надані в табл. 1.

Таблиця 1 - Основні тактико-технічні характеристики ПРЛ-10МН

ТТХ	Rцmax, км	R, м	к, о	г, о	R, м	к, о	г, о	і, мкс	Рі, кВт	Ро, дБ/Вт	Тп, мкс
Режим роботи
ПАС	20	700	1,5	1	150	0,5	0,25	0,4	70	121	420
СДЦ	20	700	1,5	1	150	0,5	0,25	0,4	70	121	420-330
СДЦ+ПАС	20	700	1,5	1	150	0,5	0,25	0,4	70	121	420-330
АКТ	40	900	1,5	1	250	0,8	0,6	2*0,4	70	121	840

Порівняно з ПРЛ-6М2, в ПРЛ-10МН канал курсу забезпечує опромінювання сектору в 30^о ПРЛ-6М2 - 35°/, а канал глісади забезпечує такий же сектор огляду по куту місця в 9^о від -1^о до 8^о/. При цьому швидкість коливання антен тут менша та складає 25 коливань у хвилину /в ПРЛ-6М2 - 30 кол/хвил, а тимчасові інтервали опромінювання робочих секторів по курсу і глісаді однакові та складають 0,6 с з урахуванням часу комутації антен.

Станція РСП-10МА побудована на сучасній елементній (твердотільній) базі та відповідає вимогам міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО). РСП-10МА призначена для заміни радіолокаційних систем посадки РСП-6М2 та РСП-10МН. Посадковий радіолокатор РСП-10МА має наступні особливості:

1. Реалізовано цифрові методи обробки сигналів;

2. Післядетекторна обробка сигналів здійснюється в блоці цифрової обробки сигналів відповідно до програмного забезпечення, що дозволяє виконати потрібні дії над сигналом, що приймається в цифровій формі;

3. Захист від пасивних завад забезпечується адаптивною цифровою системою селекції рухомих цілей та створенням карти завад;

Зазначимо, що загальними вимогами при побудові перспективної радіолокаційної техніки є:

- уніфікація елементної бази більшості технологічних вузлів;

- закладання функціонального резерву для подальшого підвищення ефективності вирішення завдань, що виконуються;

- можливість модернізації на протязі тривалого (30…50 років) життєвого циклу;

- скорочення типів РЛС, які виконують свої завдання у визначених напрямках [1].

У результаті модернізації пристроїв та систем радіолокаційної системи посадки літаків РСП-10МА були покращені характеристики виявлення ПРЛ, реалізоване автоматичне супроводження траєкторій руху повітряних об'єктів, суттєво збільшено продуктивність з обробки й відображення ПС у зоні огляду ПРЛ [10].

Станція РСП-10МА забезпечує приймання даних від інших РЛС автоматизованої системи збору та обробки радіолокаційної інформації; при цьому обмін радіолокаційною інформацією відбувається за будь-якими каналами обміну даних у погодженому протоколі обміну.

У посадковому радіолокаторі системи РСП-10МА використовуються магнетрон та приймальний пристрій, які розміщуеться у колоні приводу АС, за рахунок чого система має менші втрати енергії. У системі РСП-10МА реалізований ефективний захист від імпульсних і активних шумових завад. Завадова обстановка наочно відображена на екрані оператора [10].

За функціональними ознаками в ПРЛ-10МА можна виділити такі складові частини [1, 2]:

- антенно-хвилевідний пристрій;

- система приводів і керування хитанням антен;

- приймально-передавальний пристрій ПРЛ;

Автоматизоване робоче місце посадковго локатора у складі блока керування хитанням антен ПРЛ та блока цифрової обробки і синхронізації (БЦОС)

Зони огляду за кутом місця зображено на рис. 2.1, та на наведено принцип сканування, розміри зон сканування і кутові розміри променів антен курсу та глісади рис. 2.2.

Рисунок 2.1. - Принцип огляду простору ПРЛ

У системі РСП-10МА реалізований ефективний захист від імпульсних і активних шумових завад. Захист від активних шумових завад в ПРЛ-10МА забезпечується розширенням динамічного діапазону системи обробки сигналів і можливістю перенастроювання частоти. Захист від пасивних завад в ПРЛ-10МА забезпечується адаптивною цифровою системою СРЦ і створенням карти завад [11].



Рисунок. 2.2. Принцип сканування, розміри зон сканування й кутові розміри променів антен курсу та глісади

Таблиця 3. Порівняння основних ТТХ ПРЛ-6М2, ПРЛ-10МН, ПРЛ-10МН

Найменування системи	ПРЛ РСП-6М2	ПРЛ РСП-10МН	ПРЛ РСП-10МА
Режими роботи	Пасивний Активний СРЦ Парний	Пасивний Активний СРЦ ПАСС+СРЦ	Пасивний Активний СРЦ
Потужність (імпульсна) не меньш	80 кВт	70 Вт	15 кВт
Період слідування імпульсу, мкс	ПАСС	916	840	2000
	АКТ	458	420	-
Тривалість імпульсу, мкс	ПАСС	0,45	0,4	0,5
	АКТ	20,45	20,45	-
Роздільна здатність	за дальністю, м	120	150	80
	за азимутом,град	0,3	0,5	0,03
Дальність дії, км	Пасивний	20	20	20
	Активний	40	40	-

Таким чином, усі розглянуті у даному розділі типи ПРЛ РСП мають близькі характеристики, які забезпечують вирішення покладених на РСП задач по забезпеченню безпечного управління польотами літаків у районі аеродрому табл.3.

2. АНАЛІЗ МЕТОДІВ ЗАХИСТУ ПОСАДКОВИХ РАДІОЛОКАТОРІВ ВІД АКТИВНИХ ТА ПАСИВНИХ ЗАВАД

Радіоелектронні завади - це неуражуючі електромагнітні, випромінювання, які погіршують якість функціонування РЕС, керованої зброї, військової техніки та систем обробки інформації (Рис. 2.1). Здійснюючи вплив на приймальні пристрої, завади імітують, чи спотворюють спостерігаємі і реєструємі кінцевою апаратурою сигнали, заважають, чи виключають виділення корисної інформації, виявлення цілі за допомогою радіолокаційних засобів, знижують дальність їх дії і точність роботи автоматичних систем керування. Під дією завад РЛС можуть перестати бути джерелом інформації, не дивлячись на їх повну справність і роботоздатність.

Для забезпечення якісного функціонування РСП необхідно покращити завадостійкість, зменшити вплив завад на приймач ПРЛ РСП, покращити можливість виконання завдань за призначенням (забезпечення групи керівництва польотів всім обсягом інформації стосовно положення повітряного судна у просторі відносно ліній курсу та глісади). Особливо актуальною являється ця тема під час застосування підрозділів РТЗ у зоні проведення АТО.

В умовах роботи будь-якої РЛС разом з корисним сигналом приймаються та обробляються різні завадові сигнали:

- відбиті сигнали від місцевих предметів та метео утвореннь;

- сигнали різних радіотехнічних систем;

- промислові та атмосферні завадові сигнали;

- сигнали, що випромінюються та приймаються боковими пелюстками ДН антени РЛС;

- зовнішні та внутрішні шумові та завадові сигнали.



Рисунок 2.1 - Класифікація завад

Очевидно, що в умовах бойової роботи РСП (ПРЛ) до завадових сигналів можуть додаватись навмисні завади противника. Зробимо короткий аналіз завадозахищеності приведених вище систем.

Захист ПРЛ від активних та пасивних завад заснований на використанні відмін сигналів і завадових коливань за такими параметрами:

енергією;

часом;

частотою;

поляризацією;

напрямком приймання;

фазою;

структурою.

Таким чином, виділяють амплітудну, частотну, часову, поляризаційну, просторову та інші селекції сигналів.

Амплітудна селекція базується на відмінностях інтенсивності сигналів і завад на вході приймача.

Частотна селекція зводиться до використання відмінностей частотних спектрів сигналів і завад. Ефективним способом захисту приймального тракту ПРЛ від прицільної завади є перебудова приймально-передавального тракту на другий частотний канал. З цією метою в ПРЛ систем РСП передбачена перебудова апаратури. При цьому перевага віддається оперативній (автоматичній) перебудові апаратури по відношенню до ручної. Найчастіше частотна селекція виконується для захисту ПРЛ від пасивних завад. Частотна селекція тим ефективніша, чим ширший спектр завади в порівнянні зі спектром сигналу. Тоді спектральна щільність потужності завади при заданій потужності передавача завад знижується обернено пропорційно до ширини спектра завади, а її потужність у смузі частот сигналу зменшується.

Прицільні завади з меншою шириною спектра енергетично більш ефективні, ніж загороджувальні, але їх важче створювати у разі швидкого перенастроювання частоти радіолокатора, при багаточастотному чи широкосмуговому зондувальному сигналі, тощо. Якщо ширина спектра завади значно вужча від ширини спектра сигналу, то результуючий шум не можна вважати білим. У цьому випадку оптимальною є частотна характеристика з придушенням у смузі частот завади; інакше кажучи, доцільно використовувати різного роду настроєні режекторні фільтри для коливань завади, що приводить до істотного зменшення коефіцієнта розрізнення.

Перенастроювання несучої частоти радіолокатора виявляється ефективним засобом захисту від прицільних завад, якщо час, витрачений противником на виявлення роботи РЛС, що придушується, визначення її несучої частоти і перенастроювання частоти передавача завад, перевищує час, необхідний для зміни частоти радіолокатора. Перенастроювання частоти особливо ефективне в тому випадку, коли діапазон досить широкий і в цьому діапазоні частота передавача змінюється від імпульсу до імпульсу на величину, більшу ніж ширина спектра прицільної завади. Для забезпечення більшої швидкості перенастроювання процес виявлення завади і перенастроювання частоти радіолокатора автоматизується. Навіть у тому випадку, коли противник використовує автоматизовану апаратуру постановки завад, завада зі зміненою частотою не може досягти радіолокатора за час, менший від часу поширення коливань до цілі і назад.

Однак описані спеціальні заходи не можуть усунути компенсацію сигналу разом з компенсацією завади за відсутності просторових розбіжностей між ціллю і постановником завади. У разі відсутності кутових розбіжностей між ціллю і постановниками завад для виділення сигналу на фоні завад необхідно використовувати розбіжності за іншими параметрами, наприклад, за поляризацією

Часова селекція заснована на часових відмінностях імпульсних сигналів та імпульсних завад. Часова селекція заснована на відмінностях імпульсних сигналів та імпульсних завад за часом. Один із каскадів приймача, що називається селекторним, підтримується в закритому стані весь час, окрім моменту очікуваного поступання сигналу від цілі. В цей момент на каскад подається відкриваючий імпульс, і сигнал вільно проходить приймач; завади, що поступають в інший час, на виході приймача не з'являються. Імпульс, що відчиняє селекторний каскад, називається стробом або селекторним імпульсом. Момент виникнення строб-імпульсу узгоджується з моментом поступання сигналу від вибраної оператором цілі. Довжина строб-імпульсу може бути більше або менше довжини сигналу. Застосування дуже короткого строб-імпульсу дозволяє значно підвищити завадостійкість системи і підвищити надійність роботи системи автоматичного супроводження цілі. Часову селекцію неможливо застосовувати для пригнічення неперервної завади, особливо шумової.

Поляризаційна селекція заснована на різниці видів поляризацій сигналів і завад.

Просторова селекція базується на відмінностях у напрямах приймання сигналу і завади. Для реалізації просторової селекції використовуються гостроспрямовані антени, у діаграмах спрямованості яких формуються провали у напрямках на постановники завад (рис.2.2, а, б).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для захисту від активних маскувальних завад найбільш ефективним є використання саме просторових відмін корисних сигналів і завад, які надходять у приймач. Оптимальна просторова обробка передбачає виконання операцій приймання сигналу з очікуваного напрямку та подавлення активних завад з напрямку їх дії. На практиці завадова обстановка є невідомою і може змінюватися з часом.

Під адаптацією розуміють пристосування технічних пристроїв і систем до невідомих заздалегідь змінних умов їх функціонування. Для цього в РЛС використовують адаптивні пристрої зі зворотними кореляційними зв'язками, які отримали назву автокомпенсатотрів (АКП). Автокомпенсатор забезпечує придушення завади на 10…25 дБ і таким чином підвищує коефіцієнт стискання зони виявлення в 1,7…4 рази. Але реалізація вищезазначеного методу в ПРЛ, враховуючи діапазон випромінення на сьогоднішній день дуже складне завдання.

При боротьбі з пасивними завадами можна використовувати так звані три основні методи:

- прямі методи;

- спеціальні регулювання;

- методи селекції.

При прямих методах параметри ПРЛ вибираються з умови поліпшення співвідношення між сигналами, навіть якщо відбиті сигнали мають однакові статистичні характеристики. Спеціальні регулювання в приймальному тракті дозволяють підвищити його динамічний діапазон і зменшити ймовірність перевантажень. Методи селекції, засновані на використанні характерних властивостей корисних і заважаючих відбитих сигналів.

Найбільшою загрозою для коректної роботи ПРЛ є пасивні завади. Для найбільш ефективних рішень цієї проблеми, необхідно прикласти значні зусилля на етапі їх проектування. Тому необхідно передбачити всілякі завади для нормального функціонування і забезпечення працездатності ПРЛ РСП. В реальних умовах спостереження на вхід приймача ПРЛ поряд з корисними сигналами, відбитими від повітряних і надводних цілей, надходять заважаючі сигнали,- завади. За способом утворення сигналу, що заважає завади поділяються на активні і пасивні. Активні завади створюються джерелами електромагнітних випромінювань. Сигнали пасивних завад виникають внаслідок відображення електромагнітної енергії, випромінюваної ПРЛ, від заважаючіх відбивачів.

Пасивні завади є найбільш поширеними і можуть істотно порушувати нормальну роботу ПРЛ, створюючи на екрані індикатора суцільні "засвітки" або неправдиві позначки, ускладнюючи візуальне виявлення корисних сигналів і автоматичне виявлення, і супровід траєкторій повітряних і надводних цілей. У зв'язку з цим задача виділення корисних сигналів на фоні пасивних завад є однією з найважливіших проблем сучасної радіолокаційної техніки. Методи боротьби з пасивними завадами наведені на рис. 2.3.

Прямі методи боротьби з пасивними завадами, засновані на поліпшенні роздільної здатності ПРЛ, універсальні, але важко реалізуємі з тактичних і технічних міркувань.

Спеціальні регулювання в приймальному тракті вирішують лише приватні завдання підвищення захищеності від пасивних завад. Комбінації тих чи інших схем регулювання посилення приймача ефективні для певних умов спостереження і можуть розглядатися лише як допоміжний засіб боротьби з пасивними завадами. В результаті найбільш ефективними для боротьби з пасивними завадами практично виявляються методи селекції.

Рисунок 2.3 - Методи боротьби з пасивними завадами

Сигнал пасивної завади є результатом відображення зондувального сигналу ПРЛ від заважаючих відбивачів. В цьому відношенні він схожий з сигналом цілі. Однак сигнали цілі і пасивної завади мають певні відмінності.

Активними завадами називаються радіосигнали і електричні сигнали, що заважають нормальній роботі радіотехнічних засобів виявлення та зв'язку. Дві групи, на які розділені активні завади наведені на рис. 2.4.

Рисунок 2.4 - Активні завади

Активні завади, як правило, не приводять до фізичного знищення радіотехнічних засобів противника. Вони покликані зменшити кількість одержуваної інформації або спотворити її.

У відповідності зі структурою активної завади на вході приймача ПРЛ можна розрізняти велику кількість видів активних завад. Універсальні завади для ПРЛ наведенні на рис. 2.5.

Рисунок 2.5 - Універсальні завади для ПРЛ

Безперервні шумові завади є найбільш універсальними, так як забезпечують принципову можливість маскування корисних сигналів будь-якої структури і форми на тимчасовій і частотній осі, а також по напрямку. Вони можуть використовуватися для придушення РСП при різноманітних режимах їх роботи. Залежно від способу формування безперервні шумові завади розділяються на прямо-шумові і модульовані. Модульовані формуються шляхом модуляції високочастотних гармонійних коливань низькочастотним шумом за амплітудою (АМ), частотою (ЧС), фазою (ФМ) або одночасно за кількома параметрами.

Хаотичні імпульсні сигнали - це послідовність радіоімпульсів, параметри яких змінюються в часі випадковим чином. Маскують активні завади створюють в приймальному тракті заважаючий фон, який ускладнює або унеможливлює виділення корисного сигналу, тобто ймовірність правильного виявлення зменшується.

Імітуючі імпульсні завади забезпечують створення помилкових відміток, які не вирізняються від відміток реальних цілей. Імітуючі імпульсні завади поділяються на: багаторазові; одноразові. Несинхронні імпульсні завади та шумових викидів забезпечують створення помилкових відміток, які ускладнюють виявлення відміток реальних цілей. Маскуючі завади представляють собою електромагнітні коливання, у яких хоча б один параметр (амплітуда, частота, фаза, тривалість або період проходження імпульсів) є випадковою функцією часу.

Істотною обставиною є синхронність огинаючих завадових імпульсів відносно початку відліку часу в РСП. У той же час завади мають ряд відмінностей від корисних сигналів. Як правило, має місце суттєве перевищення завади над сигналом по амплітуді (потужності). Отже, велике значення для захисту від завад набуває амплітудна селекція. Імпульсні завади часто можуть характеризуватися постійністю амплітуди і періоду проходження, що вказує на можливість застосування для боротьби з завадою, наприклад, схем черезперіодної компенсації (ЧПК). При боротьбі з завадами розглянутого типу дуже важливе значення може мати розходження частот сигналу і завади; при використанні, наприклад, когерентної обробки частота завади після фазового детектора може виявитися далеко за межами смуги пропускання його фільтру. Істотне значення для ослаблення ефективності завади має зміна в РСП від періоду до періоду частоти проходження імпульсів або високої частоти сигналів. При виконанні зазначених умов завада може маскувати лише ті області, які віддалені від радіолокаційної станції на відстань, що перевищує відстань до джерела завад. Вплив завад погіршує основні тактичні показники ПРЛ (дальність дії, точність, роздільну здатність, пропускну здатність).

При створенні організованих завад вважається, що завади досягають своєї мети, якщо має місце заданий погіршення показників ПРЛ. Мінімально необхідне значення відношення потужності завади Рп до потужності сигналу Рс на вході приймача, при якому досягається необхідний ефект придушення ПРЛ, називається коефіцієнтом придушення Кп.

Поставити таку заваду порівняно нескладно, а от уникнути її впливу при роботі з реальними об'єктами-цілями - завдання багаторівневе і досить трудомістке.

Способи завадостійкості які реалізовано в ПРЛ РСП. Для виділення сигналів від цілей, що рухаються, з суміші їх з відбиттями від місцевих предметів, метеоутворень, пасивних відбиттів в ПРЛ використовуються пристрої селекції рухомих цілей "СРЦ" та активні режими роботи.

Для подавлення внутрішніх та зовнішніх шумів в приймальних трактах ПРЛ здійснюється подавлення шумів по дзеркальному каналу (преселектором) та вибір оптимального значення смуги пропускання, застосування малошумлячих каскадів (особливо перших) і схем ЧАРП, ШАРП.

Приймальній пристрій вторинного каналу НПО-П надає можливість реалізувати принцип подавлення сигналів, що прийняті по боковим пелюсткам основної антени. Для захисту радiолокацiйної інформації від несинхронних імпульсних завад та шумових викидів до складу приймальних трактів ПРЛ входять пристрої очистки від завад.

Блок цифрової обробки й синхронізації (блок ЦОС) забезпечує:

- аналого-цифрове перетворення сигналів, що надходять із виходів субблока приймача ПРЛ;

- цифрову обробку РЛІ;

Під дальністю дій розуміють максимальну відстань на якій приймаємий сигнал досягає максимально допустимого рівня , ще достатнього для виконання основних функцій с якісними показниками не гріше заданих. Розглянемо максимальну дальність дії сигналу, який застосовується у радіолокації з активною та пасивною відповіддю.

Зона виявлення РЛС в умовах дії активних шумових завад наведена у формулі 1.

(2.1)

- середня потужність передавача;(2.2)

Р_И, _И - потужність і тривалість зондую чого імпульсу, Т_П, F_П- період і частота посилань зондуючих імпульсів,

Т_о - період обзору простору;

G_э - направленність обзору простору (для РЛ кругового обзору)

. (2.3)

Для більшості РЛС G_э=10…20;

_ц - ефективна відбиваюча поверхня цілі;

А_эф= L_вL_г - ефективна площа антени ( =0,4…0,6 - коефіцієнт використання поверхні антени);

_пор=f(P,F_лт) 10…13 дБ при Р=0,5…0,8 і F_лт =10^-5…10^-6;

L_пот 14…26 дБ - сумарні втрати сигналу (затухання в атмосфері, втрати в трактах і при обробці);

k=1,3810^-23Дж/град - стала Больцмана;

Т 300^о - шумова температура;

Ш - коефіцієнт шуму приймального пристрою;

k_п - коефіцієнт придушення активних шумових завад;

- спектральна щільність потужності завад у вхідному приймальному пристрої;

N_Пi -спектральна щільність потужності бортового передавача і його встановлювача завад;

G_Пi - коефіцієнт підсилення бортової антени і того встановлювача завад;

F(_Пi, _Пi) - значення ДНА РЛС у напрямку на і-тий встановлював завад;

r_{П i}- дальність до і-го встановлювача завад.

З отриманого співвідношення бачимо,що максимальна дільність дії РСП пропорційна кореню четвертого ступеня з енергії імпульсу/потужності передавача. Так, для підвищення дальності дії РСП у 2 рази необхідно збільшити потужність передавача в 16 разів. Зміна потужності передавача удорожчае вартьсть системи, та не приведе до значної зміни дальності

Більш значні впливи на дільність дії радіолокатору має зміна параметрів антени. Дальність дії пропорційна квадратному кореню від коефіцієнта посилення антени. Це обумовлено подвійною дією антени: концентрацією енергії як на предачу,так і на прийом.

Приведемо приклад розрахунку дільності дії ПРЛ

Дано: кВт, мкс, м,

,

Вторинні радіолокатори служать для:

- виміру координат літаків;

- диспетчерського розпізнавання літаків;

- отримання додаткової навігаційної інформації (бортовий номер, висота польоту, залишок палива).

Для стабільної роботи вторинного каналу необхідно забезпечити рівність дальностей дії запросного каналу та каналу відповіді:

Коефіцієнт направленої дії літакового відповідача обчислюється по формулі:

(2.1.)

Ефективна поверхня розсіювання антени літакового відповідача відповідно до виразу (2.1) становить:

.

У такому випадку потужність сигналу на вході літакового відповідача становить

,

де - коефіцієнт витрат сигналу при розповсюдження радіохвиль.

Для виконання умови дальність до цілі відповідає максимальній дальності каналу запиту .Тоді маємо

(2.2.)

Відповідно (2.2) максимальна дальність каналу відповіді обчислюється за формулою

.

Для виконання рівняння необхідно забезпечити виконання рівняння збалансованої радіолокації з активною відповіддю:.

Приведемо приклад розрахунку дільності дії ПРЛ в активному режимі роботи:

Дано: кВт, мкс, м,

, ,

Основні переваги вторинного каналу у порівнянні з радіоканалами первинної радіолокації такі - вторинний канал збільшіть дальність дії ПРЛ, забезпечіть більш високу завадостійкість як по відношенню до пасивних, так і відносно активних завад.

3. РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ СХЕМОТЕХНІЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИСТРОЇВ ПІДВИЩЕННЯ ЗАВАДОСТІЙКОСТІ ПРИЙМАЛЬНИХ КАНАЛІВ ПОСАДКОВИХ РАДІОЛОКАТОРІВ

Для реалізації у перспективних ПРЛ комплексних рішень щодо підвищення завадостійкості і розширення динамічного діапазону вхідного сигналу пропонується впровадити у приймальному каналі ПРЛ підканал вторинної радіолокації.

Загальна характеристика побудови, роботи та ефективності застосування названого підканалу приведена далі.

Прийомний тракт вторинного каналу ПРЛ забезпечує попередню обробку і декодування сигналів відповіді від ЛВ типу СОД-57М і СО-69 у режимі РСП. Запит бортового відповідача СОД-57М повинен здійснюватись сигналом з кодовим інтервалом 5.4 мкс (на запит з кодовим інтервалом 3.0 мкс СОД-57М не відповідає). Запит бортового відповідачу типу СО-69 повинен здійснюватись передатчиком ПРЛ,працюючим при виборі режима УВД в шифраторі. Можливий прийом сигналів відповіді на одній із заздалегідь вибраних частот 730,740 ,або 750 МГц. Сигнал відповіді явлює собою двох імпульсне посилання з кодовим інтервалом 9 мкс (режим відповіді), чи 6 мкс (режим «Опознавание»- командна на цей режим видається по каналу радіозв'язку екіпажу).

Чутливість приймально індикаторного тракту активного каналу мінус 117 дБ/Вт по дотичному сигналу. Полоса пропускання- 5.6-8.0 МГц. Ослаблення сигналу з сусідньою форсованою частотою не менше 30 дБ. Амплітуда вихідного сигналу не мнше 10 В.

Вторинний канал (ВК) представлений типовими елементами: шифратор сигналу запиту (ФКЗ), передавач первинного каналу (ППК), наземний приймач відповіді (НПО), особливостями ВК є застосування власної антени ВК у вигляді найпростішої антенної решітки з розподільно-керуючим пристроєм (РКП) та забезпечення роботи на частотному діапазоні 9140 МГц для каналу запиту та 730-750 МГЦ для каналу відповіді. Застосування найпростішої АР дозволяє без істотного ускладнення АХТ зменшити рівень бокових пелюсток ДН, а перехід на відмінні від первинних каналів несучі частоти відкриває можливості до більш ефективних принципів побудови первинних каналів. Синхронізація всіх пристроїв ПРЛ здійснюється імпульсами запуску, які формуються блоком цифрової обробки сигналів /БЦОС/.

СЗ, сформовані у БЦОС, поступають на передавач /ПРД/, який формує потужні імпульси на несучій частоті. Ці сигнали випромінюються через антену курсу та глісади. Після їх випромінення, сигнали приймаються приймачем літакового відповідачу, необхідний сигнал відповіді СВ формується і передається антеною літакового передавача.

СВ приймаються слабконаправленою приймальною антеною вторинного каналу ПРЛ та обробляються наземним приймачем відповіді /блок НПВ/. Декодування СВ після його обробки приймачем здійснюється блоком цифрової обробки сигналів СВ. Відбитий від цілі ЗС оброблюється амплітудним каналом загального приймача ПРМ-1, комутатором сигналу (КС)блока ЦОС. Декодований СВ, відбитий сигнал цієї ж цілі суміщається за часом та складається з мітками дальності та азимуту для відображення на суміщеному індикаторі курсу-глисади (ІКГ). Основним режимом відповіді є режим "Посадка". Режим "Бедствие", "Опознавание" використовується по аналогії з ДРЛ у випадку виникнення на борту аварійної сигналізації та для виділення /"Опознавание"/ мітки потрібного літака на екрані індикатора серед інших міток. Режим "Шасі випущено" використовується на заключному етапі посадки в умовах контролю керівником зони посадки по екрану індикатора своєчасності випуску шасі літаком, який здійснює поширена мітка. Сигнали відповіді сформовані у ЦОС, поступають на передавач /ПРД/, який перетворює відеоімпульси у радіоімпульси с Рі = 0,25 кВт. Ці сигнали випромінюються через антену сантиметрового діапазону. СВ приймаються слабконаправленою приймальною антеною вторинного каналу ПРЛ та обробляються приймачем /блок наземного приймача відповіді/. Декодування СВ після його обробки приймачем здійснюється дешифратором СВ у блоці цифрової обробки сигналів/. Декодований СВ у вигляді одного імпульсу поступає на індикатори К та Г.

Враховуючі наведені вище запропонуемо наступну структурну схему вторинного каналу ПРЛ рис.3.1

Рисунок 3.1 - Пропозиції щодо структурної схеми ПРЛ

Комплекти каналів приймально-передавальної апаратури можуть бути побудовані за аналогічними схемами. Основна відмінність цих комплектів зводиться до різного кодового інтервалу та виду сигналу зондувальних сигналів-. Рознос за частотою ВК та первинного каналу підвищує завадостійкість комплексу до організованих загороджувальних завад та зберігає працездатність комплексу. Представлено доцільним передавач ПРД будувати по багатокаскадному принципу: збуджувач на два-три каскади підсилювачів потужності, керуючих імпульсами магнетроного генератора. Приймальний пристрій кожного комплекту первинного каналу представлено аналоговим трактом ПРМ і трактом цифрової обробки сигналів. Перехід до інтегральної елементної бази дозволяє при суттєвому зменшенні габаритів приймача будувати його за двоканальним принципом при загальному, параметричному УВЧ. До особливостей пропонуємої структури побудови приймача слід віднести: наявність на виході пасивного каналу аналізатора завадової обстановки (АЗО), який може включатись оператором для оцінки рівня активних шумових завад на всіх частотних каналах у складних завадових умовах [2].

Алгоритм оцінки завадової обстановки в ПРЛ:

забезпечується колишня робота включеного в роботу ПРД та приймального пасивного каналу;

– на заданій частоті на виході ПРМ пасивного каналу БЦОС фіксується та запам'ятовується рівень завад. У випадку підвищення цього рівня порогового значення у послідуючі періоди повторення фіксується та запам'ятовується рівень завад на інших частотних каналах. Для цього (БЦОС) забезпечується послідовне переключення одного каналу на задані оперативні канали.

у результаті аналізу рівня завад на всіх частотних каналах в БЦОС вибирається канал з найменшим рівнем завад та у випадку не перевищення цим рівнем порогового здійснюється перехід комплекту на активний режим роботи за командою підтвердження оператора(за наявністю літакового відповідача на борту повітряного судна), та забезпечення роботи вторинного приймального каналу, взагалі можуть бути передбачені різноманітні варіанти застосування в залежності від завадової обстановки та завдання забезпечення безпеки польотів.

Пропонуємий алгоритм роботи приймально-передавальної апаратури дозволить забезпечити працездатність ПРЛ в складних завадових умовах за рахзунок рознесення завадового та користного сигналів за частотним діапазоном при застосуванні як первинного так і вторинного каналу локатору.

ВИСНОВОК

Основні переваги у порівнянні з радіоканалами первинної радіолокації наступні:

- більш висока завадостійкість як по відношенню до пасивних, так і відносно активних завад;

- дальність дії ПРЛ в активному режимі роботи є значно білшою, ніж в радіоканалах первинної радіолокації, що дозволяє підвищіти інформованість групи керівництва польотами, та підвищіти рівень безпеки польотів особливо з урахуванням ведення бойових дій, що досить актуально, особливо під час проведення АТО;

- для виявлення цілей на великих відстанях потребується меньша потужність передавача, що забезпечує більшу скритність системи в цілому;

- можливість автоматичного визначення номеру літаку чи рейсу, висоти,залишку пального, вектору швидкості;

- можливість передачі повідомлень про аварію і в інших екстрених ситуаціях, а також при необхідності сигналу опізнавання;

- відсутність на екрані індикатору засвіту від метеоутвроень чи гідро метеорів;

До основних недоліків системи можно віднести наступне:

- літак повинен буди обладнаний відповідачем. Літаки,не обладнані відповідачами не спостерігаються;

- обмежена кількість (4096 в режимі “RBS”) кодів для опізнавання повітряних суден, яка є достатньою для забезпечення польотів ЛА державної авіації;

Таким чином, преспектива введення вторинного каналу радіолокації в посадковому радіолокаторі є дуже важливою, бо при мінімальних недоліках вирішується цілий ряд технічних проблем і недоліків, примінення вторинного каналу дозволяю покращити якість виконання завдань за призначенням у зоні АТО.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Радіолокаційні системи посадки. Ч. 2. Посадочний радіолокатор радіолокаційної системи посадки РСП-10МА : навч. посіб. / О. В. Висоцький, О. В. Водолажко, В. О. Лєбєдєв, С. А. Макаров. - Х. : ХУПС, 2015.

2. Рысаков Н.Д. Военная техника авиационной радиолокации. Состояние и перспективы развития РСП. Выпуск 1. - Х.: ХВВАУРЭ, 1990.

3. Архипов В.В. и др. Военная техника авиационной радиолокации. Состояние и перспективы развития РСП. Выпуск II. - Х.: ХВВАУРЭ, 1990.

4. Волков С.И., Каргапольцев А.А., Курилов Н.Н. Радиолокационная система посадки РСП-6М2: Учебное пособие. - М.: МГИРТЭА, 2010.

5. Експлуатаційно-технічна документація РСП-6М2., РСП-10МН.

6. http://www.aerotechnica.ua/index.php?id=products&prod=2&prodid=5.

7. №350/107/1/1754/дск від 17.05.2015 (вх.№255дск/24-33 від 20.05.2015) Начальник військ зв'язку та інформаційних систем штабу КПС ЗС України. Методичні рекомендації командирам та особовому складу військових частин (підрозділів) зв'язку, радіотехнічного забезпечення, автоматизованих та інформаційних систем Повітряних Сил ЗС України, щодо бойового досвіду забезпечення бойових дій в ході антитерористичної операції.

8. Радиолокационная система посадки РСП-10МА. Руководство по технической эксплуатации. Ч. 1. ТОЕ. 230.00.000 РТЭ1. - К. : НПП АЭРОТЕХНИКА-МЛТ, 2009.

9. Радиолокационная система посадки РСП-10МА. Руководство по технической эксплуатации. Ч. 2. ТОЕ. 230.00.000 РТЭ2. - К. : НПП АЭРОТЕХНИКА-МЛТ, 2009.

10. Радиолокационная система посадки РСП-10МА. Руководство по технической эксплуатации. Ч. 3. ТОЕ. 230.00.000 РТЭ3. - К. : НПП АЭРОТЕХНИКА-МЛТ, 2009.

11. Вопросы перспективной радиолокации. Коллективная монография / Под. ред. А.В.Соколова. - М.: Радиотехника, 2003.

Размещено на Allbest.ru

...