Призначення вертлюгів
Умови роботи вертлюгів і причини виходу з ладу вузлів і деталей. Технологія ремонту деталей згідно з дефектовочною відомістю. Збирання та випробування вертлюгів після ремонту. Визначення зусиль розпресування і запресування деталей. Складання калькуляції.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.02.2020 |
Размер файла | 272,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Якщо максимальне навантаження на гаку складає Qкр = 3200кН, матеріал штропа - сталь 35Л, границя міцності якого ув = 600 МПа.
Розглянемо переріз І - І (в місці підгину провушини). В цьому перерізі штроп вертлюга піддається напруженням згину.
(4.18)
де Мзг - згинаючий момент;
W = 0,1d3 (4.19)
d - діаметер перерізу d= 0,17 м
Мзг = N? l, (4.20)
де l ? плече згину, l = 0.362 м;
(4.21)
де б = 120
Отже:
Напруження розтягу
(4.22)
де
(4.23)
(4.24)
Таким чином
R1 = 305 мм = 0,305 м; c (ширина гака у місці контакту з штропом) = 120 мм
R2 = 140 мм = 0,14 м d1 = 140 мм = 0,14 м
R3 = 150 мм = 0,15 м b = 110 мм = 0,11 м
d = 190мм = 0,19 м l = 360 мм = 0,360 м
б (кут, під яким підігнуто провушину)= 12є
Рисунок 4.2 - Ескіз штропа вертлюга
Сумарне напруження в цьому перерізі
усум. = узг + ур = 251,2 + 71,1 = 322,3 МПа (4.25)
Визначаємо межу втоми при розтязі на згин.
узг = 0,6? ув = 0,6?600 = 360 МПа (4.26)
уор = 0,5? ув = 0,5? 600 = 300 МПа (4.27)
Визначаємо коефіцієнт запасу міцності
(4.28)
Розглянемо переріз ІІ-ІІ (переріз над точкою контакту з гаком). Максимальне напруження розтягу на внутрішню поверхню штропа дорівнює
(4.29)
де q - інтенсивність тиску
(4.30)
Коефіцієнт запасу міцності
Максимальне розтягуюче напруження на зовнішній поверхні.
(4.31)
Розглянемо провушини штропа
(4.32)
Де
(4.33)
(4.34)
Розрахунок упорного підшипника вертлюга на міцність
Вихідні дані:
Навантаження на гаку ? Qкр= 3200 кН;
Довжина ролика ? Lр = 70мм = 0,07м;
Діаметр ролика ? dр = 60 мм = 0,06 м;
Кут нахилу ролика ? в = 0?
Визначаємо зусилля, яке діє на один ролик:
(4.35)
де Z - кількість роликів, Z = 14;
в - кут циліндра, в = 0?
Максимальне дотичне напруження в місцях дотику кільця до ролика:
Допустиме контактне напруження [у] = 3500 МПа
Таким чином, 2006 < 3500 (МПа), максимальне контактне напруження менше допустимого.
3.2 Визначення зусиль розпресування і запресування деталей
Підшипник №3282140
Внутрішній діаметр - d = 40 • 5 = 200 мм
Зовнішній діаметр - D = 310 мм
Ширина В = 82 мм
Верхнє граничне відхилення - EI = -18
Нижнє граничне відхилення ? ES = 0
200 k6
Визначаємо максимальний натяг
(4.36)
Визначаємо фактичний натяг
(4.37)
Визначаємо геометричний коефіцієнт
(4.38)
Визначаємо
(4.39)
Визначаємо зусилля запресування
Визначаємо зусилля розпресування
4. Економічна частина
Вихідні дані:
1) Найменування обладнання і його марка - вертлюг УВ-320
2) Кількість обладнання, яке підлягає ремонту - 27 шт.
3) Структура міжремонтного циклу - К-П-П-К.
4) Тривалість міжремонтного циклу - 14,5 міс.
5) Оплата праці працівників ремонтної бригади - погодинно-преміальна.
5.1 Визначення річної програми
Визначення річної програми проводиться на основі кількості капітальних і поточних ремонтів на програму розрахунку за рік. Визначення числа ремонтів кожного виду розраховується за формулою, яка приведена в "Положении о системе планово-предупредительного ремонта и рациональной эксплуатации технологического оборудования в нефтяной промышлености " (" Система ППР").
(5.1)
де пр - кількість капітальних або поточних ремонтів;
е - кількість одиниць обладнання, яке підлягає ремонту;
Кч - коефіцієнт використання обладнання по машинному часу, значення якого приводиться в табл. 1. "Положение о системе ППР";
М - число місяців в плановому періоді;
mс ? число змін у місяці;
Т - число робочих годин в зміні;
ч - число ремонту кожного виду в міжремонтному циклі;
Д - тривалість міжремонтного циклу в годинах.
За формулою (5.1) визначаємо кількість капітальних ремонтів за програмою розрахунків за рік:
Визначаємо кількість поточних ремонтів за програмою розрахунків за рік:
Визначення трудомісткості робіт
Трудомісткість ремонтних робіт визначається на основі даних таблиці 6 "Положение о системе ППР". Всі дані про трудомісткість зводимо в таблицю.
Таблиця 5.1 - Витрати праці на ремонт бурового обладнання
Види ремонтів |
К-ть Ремонтів |
Трудомісткість в чол./годна 1 ремонт |
Трудомісткість в чол./годна всі ремонти |
|||||||
верстатні |
слюсарні |
інші |
всього |
верстатні |
слюсарні |
інші |
Всього |
|||
Капітальний |
27 |
46 |
40 |
24 |
110 |
1242 |
1080 |
648 |
2970 |
|
Поточний |
54 |
23 |
17 |
10 |
50 |
1242 |
918 |
540 |
2700 |
|
Всього |
69 |
57 |
34 |
160 |
2484 |
1998 |
1188 |
5670 |
4.1 Розрахунок необхідної кількості обладнання і його технічна характеристика
Необхідну кількість обладнання для ремонту вертлюга визначаємо виходячи із трудомісткості робіт по видам ремонту за формулою:
(5.2)
де У Етр - сумарна трудоємність ремонту по видам робіт;
Фр.о - фонд роботи обладнання в годинах, який визначається за формулою:
Фро= 8(Фн - Др) - Дп - Дс, год (5.3)
де Фн - кількість днів роботи обладнання за рік без врахування вихідних і святкових; Фн = 307 днів;
Др - кількість днів, які плануються для ремонту вертлюга УВ-320; Др = 14 днів;
Дп - кількість перед вихідних днів за рік, які на одну годину коротші; Дп = 53 дня.
Дс - кількість перед святкових днів за рік, які на одну годину коротші; Дс = 5 дня.
Отже за формулою (5.3):
Фро = 8(307-14)-53-5 = 2286 (год)
Визначаємо кількість обладнання необхідного для верстатних робіт за формулою (5.2)
Приймаємо 1 верстат.
Визначаємо кількість обладнання необхідного для слюсарних робіт за формулою (5.2)
Приймаємо 1 верстат.
Визначаємо кількість обладнання необхідного для інших робіт за формулою (5.2)
Приймаємо 1 верстат.
Проводимо вибір обладнання для ремонту вертлюга на основі трудомісткості по видам робіт, виходячи із тієї кількості обладнання, яке отримали при розрахунках:
1 Токарно-гвинторізний верстат 1К-62-Б:
- відстань між центрами - 1400 мм;
- оброблюваний діаметр - 400мм;
- діаметр отвору шпинделя - 38 мм;
- вага верстата - 2140 кг;
- вартість верстата - 429700 грн.
2 Вертикально-свердлильний верстат одношпиндельний 2А 135:
- діаметр свердління - 35 мм;
- хід шпинделя - 225 мм;
- вимір шпинделя - 300 мм;
- вага верстата - 1300 кг;
- вартість верстата - 221060 грн.
3 Верстат горизонтально-розточний 2656:
- діаметр розточного шпинделя - 175 мм;
- розмір робочої поверхні - 4200?4600 мм;
- вага - 42200 кг;
- вартість верстата - 583510 грн.
Визначаємо загальну вартість всього обладнання:
Вобл = 429700+221060+583510 = 1234270грн.
4.2 Розрахунок кількісного і кваліфікаційного складу робітників ремонтної бригади
Для визначення необхідної кількості робітників ремонтної бригади складаємо річний баланс часу одного робітника.
Таблиця 5.2 - Річний баланс часу одного робітника
Показники |
Кількість днів |
|
Календарний час |
366 |
|
Неробочі дні: |
||
? вихідні? святкові |
527 |
|
Номінальний фонд часу |
307 |
|
Не виходи на роботу: |
||
? тарифна відпустка? відпустка на навчання? по хворобі? виконання державних обов'язків |
24531 |
|
Ефективний фонд часу |
274 |
Визначаємо необхідну кількість робітників ремонтної бригади на основі трудоємності робіт по видам ремонту за формулою:
(5.4)
де ФЕ ? ефективний фонд часу, год;
Кп - коефіцієнт перевиконання норм, який у нафтовій і газовій промисловості складає Кп = 1,05.
Визначаємо кількість робітників для виконання верстатних робіт за формулою (5.4)
Приймаємо 1 робітника.
Визначаємо кількість робітників для виконання слюсарних робіт за формулою (5.4)
Приймаємо 1 робітника.
Визначаємо кількість робітників для виконання інших робіт за формулою (5.4)
Приймаємо 1 робітника.
Розділяємо ремонтних робітників ремонтної бригади по кваліфікаційному складу.
Розрахунок планового фонду оплати праці і відрахувань у фонд соціального страхування і пенсійний фонд
В оплату праці робітників ремонтної бригади входить:
1 Основна заробітна оплата праці, яка включає:
а) оплату праці по тарифним ставкам, яка визначається за формулою:
Зт = Сч ? Фе ? Чр, грн (5.5)
Таблиця 5.3 - Чисельно-кваліфікаційний склад робітників ремонтної бригади
Розряди |
Кількість ремонтних робітників |
|||
верстатні |
слюсарні |
Інші |
||
І |
? |
? |
? |
|
ІІ |
? |
? |
? |
|
ІІІ |
? |
? |
1 |
|
IV |
? |
? |
? |
|
V |
? |
1 |
? |
|
VI |
1 |
? |
? |
де Фе - ефективний фонд часу в годинах по таблиці 5.2;
Чр - кількість робітників ремонтної бригади;
Сг - середньогодинна тарифна ставка ремонтних робітників, яка обчислюється за формулою:
(5.6)
де Тг 1, Тг 2 .... Тг 6 ? погодинні тарифні ставки по розрядах;
Чр 1 ; Чр 2 .....Чр 6 - кількість робітників кожного розряду.
Для розрахунку середньогодинної тарифної ставки беремо за базу тарифні ставки робітників Полтавського ВБР.
Таблиця 5.4 - Погодинні тарифні ставки ремонтних робітників
Розряди |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
|
Погодинні тарифні ставки |
5 - 52,6 |
6 - 02,9 |
6 - 69,4 |
7 - 44,2 |
8 - 58,0 |
9 - 95,9 |
За формулою (5.6) визначаємо середньогодинну тарифну ставку робітників:
Визначаємо тарифну оплату праці:
Зт = 8,411 ? 274 ? 8 ? 3 = 55310,73 грн
б) Доплата за роботу в нічний час, яка визначається за формулою:
Зн = tн ? Фн ? Чр ? Сг, грн (5.7)
де tн - кількість годин роботи в нічний час; tн = 2 год.
Фн ? номінальний фонд часу за таблицею 5.2;
Чр - кількість робітників ремонтної бригади;
Сг - середньогодинна тарифна ставка.
Зн = 2 ? 8,411 ?274 ? 3 = 13827,68 грн
в) премії виробничим робітникам за виконання певних кількісних і якісних показників у розмірі який визначається колективним договором але не більше, ніж передбачено законодавством
(5.8)
Визначаємо основну заробітну плату:
Зосн = ЗТ + ЗН + Зпр, грн. (5.9)
Зосн. = 55310,73+13827,68+27655,37 = 96793,79 грн
2 Додаткова оплата праці нараховується за невідпрацьований, але оплачуваний час за формулою:
(5.10)
де Зосн - основна оплата праці;
Пд - відсоток додаткової оплати праці, який залежить від тривалості тарифної відпустки і визначається за формулою:
(5.11)
де До - дні тарифної відпустки за табл. 2;
Фн - номінальний фонд робочого часу;
Дн - дні невиходу на роботу, крім тарифної відпустки
Визначаємо додаткову оплату праці:
3 Визначаємо єдиний соціальний внесок який складає 22% від сум основної і додаткової оплати.
(5.12)
Всі дані по оплаті праці робітників ремонтної бригади зводимо в таблицю 5.5.
Таблиця 5.5 - Склад фонду оплати праці
Склад фонду оплати праці |
Сума, грн. |
|
Оплата праці по тарифу |
55310,74 |
|
Доплата за роботу в нічний час |
13827,68 |
|
Премії виробничим робітникам |
27655,37 |
|
Основний фонд оплати праці |
96793,79 |
|
Додатковий фонд оплати праці |
9534,19 |
|
Відрахування в фонд соц. страхування і пенсійний фонд |
23392,15 |
|
Загальний фонд оплати праці |
129720,13 |
|
Середньомісячна оплата праці 1 робітника |
3603,54 |
4.3 Розрахунок вартості основних і допоміжних матеріалів
Кількість і найменування запасних частин беремо із "Положения о системе ППР", а вартість із прейскурантів на запасні частини бурового обладнання.
Всі дані по витратам запасних частин зводимо в таблицю 5.6.
Розраховуємо вартість допоміжних матеріалів, які приймаються в розмірі 9% від вартості запасних частин:
(5.13)
Таблиця 5.6 - Витрати запасних частин на ремонт вертлюга
Найменування запасних частин |
Ціна за одиницю |
Витрати запасних частин |
Всього запасних частин |
Сума грн. |
||||
Капітальний |
Поточний |
|||||||
На один ремонт |
На всі ремонти |
На один ремонт |
На всі ремонти |
|||||
Відвід |
3400 |
0,5 |
13,5 |
0,2 |
10,8 |
24,3 |
82620,00 |
|
Грязева труба |
780 |
1 |
27 |
2 |
108 |
135 |
105300,00 |
|
Ствол |
6700 |
0,2 |
5,4 |
- |
- |
5,4 |
36180,00 |
|
Кільце манжетне |
1200 |
0,4 |
10,8 |
0,2 |
10,8 |
21,6 |
25920,00 |
|
Пружина |
4800 |
1 |
27 |
0,3 |
16,2 |
43,2 |
207360,00 |
|
Грунт букса |
1350 |
1 |
27 |
0,5 |
27 |
54 |
7290,00 |
|
Кільце |
1090 |
0,4 |
10,8 |
0,4 |
21,6 |
32,4 |
35316,00 |
|
Плита упорна |
2700 |
1 |
27 |
- |
- |
2 |
72900,00 |
|
Фланець |
4300 |
0,3 |
8,1 |
- |
- |
8,1 |
34830,00 |
|
Гайка установочна |
1400 |
1 |
27 |
0,2 |
10,8 |
37,8 |
52920,0 |
|
Всього |
436536,0 |
Розрахунок витрат на електроенергію
Ці витрати складаються із витрат на електроенергію, які розраховуються на один рік верстатних робіт за формулою:
(5.14)
де Цел - ціна однієї кВт/ години електроенергії; Цел = 1,91 грн.
Нел - норма витрат електроенергії; Нел = 3 кВт/год.
У Етр ? сумарна трудомісткість за всіма видами робіт.
Вел = 1,91 ? 3 ? 5670 = 32489,1 грн
Розрахунок амортизаційних відрахувань
Амортизаційні відрахування проводяться на основне обладнання і інвентар:
а) визначаємо амортизацію основного обладнання, яка приймається в нафтовій і газовій промисловості в розмірі 15% від загальної вартості обладнання: (5.15)
б) визначаємо амортизацію інвентарю у відповідності з існуючими нормами амортизації, які складають 25% від вартості інвентарю:
(5.16)
де Вінв - вартість інвентарю, яка приймається в розмірі 7% від вартості обладнання.
Тобто:
(5.17)
Згідно формули (5.16) визначаємо амортизацію інвентарю:
Визначаємо загальну суму амортизаційних відрахувань.
(5.18)
4.4 Розрахунок витрат на технічне обслуговування обладнання
Витрати на технічне обслуговування обладнання приймається в розмірі 6% від загальної вартості обладнання і інвентарю:
(5.19)
Розрахунок накладних витрат
Ці витрати складаються із витрат на утримання апарату управління. Вони приймаються в розмірі 12,7% від прямих витрат.
(5.20)
Розрахунок планових накопичень
Планові накопичення приймаються в розмірі 8% від суми прямих і накладних витрат:
(5.21)
4.5 Складання калькуляції собівартості капітального і поточного ремонту вертлюга УВ-320
Таблиця 5.7 - Калькуляція собівартості ремонту вертлюга УВ-320
Статті калькуляції |
Витрати на весь об'єм робіт, грн. |
Витрати на ремонт одного вертлюга, грн. |
|
Загальний фонд оплати праці |
129720,13 |
4804,40 |
|
Витрати на запасні частини |
436536,00 |
16168,00 |
|
Витрати на допоміжні матеріали |
39288,24 |
1203,30 |
|
Витрати на електроенергію |
32489,10 |
1203,30 |
|
Амортизаційні відрахування |
206740,20 |
7657,04 |
|
Витрати на технічне обслуговування обладнання |
79240,13 |
2934,81 |
|
Прямі витрати |
914013,80 |
33852,40 |
|
Накладні витрати |
111509,70 |
4129,98 |
|
Планові накопичення |
82041,88 |
3038,60 |
|
Всього витрат |
1107565,38 |
41020,90 |
Визначення вартості одного капітального і поточного ремонту вертлюга УВ-320
Вартість одного капітального і поточного ремонту вертлюга визначаємо, виходячи з їх структури міжремонтного циклу і на основі трудомісткості (таблиця 5.1).
Визначаємо трудомісткість капітального ремонту в загальній трудомісткості:
(5.22)
Виходячи з цього визначаємо вартість одного капітального ремонту вертлюга:
(5.23)
Визначаємо вартість одного поточного ремонту. Для цього за таблицею 5.1 визначаємо скільки % складає трудомісткість 2 поточних ремонтів:
(5.24)
Виходячи з цього визначаємо вартість одного поточного ремонту вертлюга.
(5.25)
5. Охорона праці
5.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів, що можуть виникати при розбиранні, ремонті та збиранні обладнання
Капітальний ремонт обладнання - вид технологічних операцій, які пов'язані з великою часткою ручних робіт (миття, розбирання обладнання, дефектування деталей, верстатні роботи, маніпуляції з вантажепідйомними механізмами, зварювальні операції, термічна обробка деталей тощо).
Під час проведення слюсарно - ремонтних робіт і внаслідок порушення працівниками вимог з охорони праці та техніки безпеки, використання несправного інструменту та обладнання можливе травмування працівників.
Слюсарі - ремонтники зобов'язані утримувати своє робоче місце у чистоті і порядку, так як нагромадженість та забрудненість можуть призвести до нещасного випадку.
При роботі на металообробних верстатах повинні здійснюватися заходи, що виключають травмування працюючих стружкою, що утворюється в процесі обробки (при точені, фрезеруванні і струганні на довбанні, свердлінні крихких матеріалів утворюється стружка сколювання, що може травмувати очі, обличча та руки). Крім цього рухомі частини верстатів самі по собі являють небезпеку.
Виробничу небезпечність при зварювальних роботах являють: при електричному зварюванні - електроенергія та фізичні процеси, що супроводжують горіння електричної дуги (підвищена температура, пожежне ультрафіолетове випромінення), при газовому зварюванні - речовини, що в тих чи інших поєднаннях утворюють вибухонебезпечні суміші (повітря та горючі гази, кисень та ацитилен).
При вантажепідйомних операціях небезпеку можуть являти падіння вантажу, неспраність пристосувань для гальмування і фіксації вантажу.
При розбиранні, ремонті та збиранні обладнання небезпечним фактором може являтися сам працівник. Із за своєї неуважності, недбалого користування інструментом та обладнанням він може травмуватися сам або причинити ушкодження іншим.
Основними причинами нещасних випадків при обслуговуванні і ремонті бурового обладнання є:
використання несправних інструментів і пристосувань;
застосування небезпечних прийомів роботи;
3) організація робочого місця з порушенням вимог правил техніки безпеки;
4) несправність або відсутність кожухів і огорож;
5) недотримання правил техніки безпеки при підйомі, переміщенні і встановленні з допомогою підйомних кранів, важких деталей і вузлів;
6) відсутність індивідуальних засобів захисту;
7) перебування в небезпечній зоні;
8) порушення трудової дисципліни.
6.2 Заходи безпеки при розбиранні, ремонті та збиранні обладнання
По характеру своєї роботи слюсар по ремонту бурового обладнання виконує різні операції.
При неправильному виконанні прийомів роботи і невмілому користуванні з обладнання, верстатами, пристосуваннями і інструментом слюсар може травмувати себе і товаришів по роботі.
Тому слюсар по ремонту бурового обладнання повинен завжди пам'ятати, що основними умовами безпечної роботи по ремонту бурового обладнання являються правильне організування робочого місця, застосування справних пристосувань і інструмента, суворе дотримання виробничої дисципліни і правил техніки безпеки.
Слюсар повинен утримувати своє робоче місце у чистоті і порядкові, так як загромадження і замазучення може призвести до нещасного випадку.
При розбиранні і збиранні машин потрібно застосовувати спеціальні пристосування і механізми, що полегшують працю слюсаря і сприяють створенню безпечних умов праці і підвищенні його продуктивності.
Важкі деталі потрібно встановлювати з допомогою вантажепідйомних механізмів, які повинні відповідати вантажопідйомності вазі підйомного вантажу. Вони повинні оглядатися не рідше одного разу на рік. Чалочні засоби повинні бути випробувані і забезпечені документами, що свідчать про їх вантажопідйомність і справність. Вантажі дозволяється підвішувати стропальщикам або слюсарям, які мають право на виконання стропальних робіт.
Працюючи на свердлильному або заточному верстаті, слюсар повинен пам'ятати основне правило техніки безпеки: рухомі частини верстата повинні бути огороджені. При виконанні свердлильних робіт потрібно забезпечувати надійне кріплення деталей. Верстати потрібно чистити лише після їх зупинки.
Електричний інструмент повинен підключатися до електричної мережі з допомогою шлангового кабеля, який має жилу для заземлення електродвигуна інструмента. В процесі роботи на верстатах, механізмах і електричним інструментом потрібно слідкувати за тим, щоб кабелі були справними і було заземлення.
Зварювальні роботи потрібно виконувати на спеціально відведеному місці, обладнаному додатковою вентиляцією, або на місці збирання обладнання, огородженому переносними щитами. Перед початком зварювальних робіт необхідно з робочого місця убрати легкозаймисті матеріали і видалити людей, не зв'язаних з виконанням зварювальних робіт.
Перед початком опробування і обкатки відремонтованих машин потрібно перевірити якість виконання ремонтних робіт, правильність їх встановлення і підключення до трансмісії привода, наявність і кріплення огорож і кожухів, а також змазати підшипники. Після цього потрібно видалити людей з небезпечної зони і провести пробний пуск машини, а потім усунення всіх несправностей, виявлених при пробному пускові, приступити до обкатки машини.
В тих випадках, коли слюсар в процесі ремонту бурового обладнання потрібно виконувати роботи і користуватися верстатами, пристосуваннями і інструментом, які він мало знає, він зобов'язаний звернутися до майстра або механіка за отриманням додаткового інструктажу.
Заходи по дотриманню вимог з гігієни праці та виробничої санітарії
Задачами виробничої санітарії являються охорона здоров'я працюючих і оздоровлення умов їх праці. Це досягається забезпеченням оптимальних санітарно-гігієнічних умов праці і наданням працюючим відпочинку, безкоштовного лікування і т.д.
Санітарно-гігієнічні умови праці в основному залежать від санітарного благоустрою території і споруд.
Територія підприємства повинна відповідати не лише вимогам виробництва, але і всім санітарним умовам. Вона повинна бути огородженою, рівною, добре освітленою, завжди чистою і мати каналізацію, добрі під'їзні шляхи, проїзди і проходи. Промислові споруди повинні мати виробничі площадки і допоміжні приміщення, які відповідають санітарним нормам. На кожного працюючого в промисловому приміщенні повинно приходитись не менше 4,5 м 2 виробничої площі при цьому висота приміщення повинна бути не менше 3,2 м. Виробничі приміщення повинні мати добре освітлення, вентиляцію, що відповідає нормам даного виробництва. Підлога, стіни і потолки приміщень повинні забезпечувати надійний захист від впливу холоду і сирості. Підлога повинна бути рівна, не слизька і зручна для чищення.
Виробничі будівлі повинні мати допоміжні приміщення (битові кімнати): гардеробні, вмивальники і душеві, кімнати для просушування одягу і т.д. Для вчасного надання першої допомоги потерпілим і захворівшим, а також для проведення санітарно-профілактичної роботи на підприємствах організовують оздоровчі пункти.
Велике значення для зберігання здоров'я і підвищення продуктивності праці має особиста гігієна працюючих.
Спецодяг призначений для захисту рук, тіла і ніг людини від: механічного впливу, сковзання по зажиреним і обмерзлим поверхням, підвищених і понижених температур, радіоактивних речовин, рентгенівського випромінення, електричного струму, води, пилу і токсичних речовин, розчинів кислот і лугів, шкідливих біологічних факторів - укусів кліщів і інших комах.
Для захисту рук застосовуються рукавиці.
Віброзахисні рукавиці виготовляються із віброзахисного пружнодемпферующого матеріалу, або окремо віброзахистної вставки і двошарових рукавиць.
Для захисту тіла людини застосовується спеціальний одяг: комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми, халати, плащі, полушубки, тулупи, фартухи, жилети. Спецодяг не повинен подразнювати шкіру або сковувати рух на роботі.
Спец взуття призначене для захисту ніг від ковзання, механічної і температурної дії, електричного струму, вібрацій і т.д. Для геологів виготовляються напівчоботи, чоботи геологічні, для гірників і буровиків - чоботи шкіряні, гумові. Віброзахисне взуття в значній мірі знижує дію вертикальної вібрації на організм людини.
Заходи по дотриманню пожежної безпеки при ремонтних, зварювальних роботах, первинні засоби пожежогасіння
Зварювальні роботи при недотриманні вимог техніки безпеки можуть визвати серйозні аварії, пожежі і нещасні випадки. Перед початком електрозварювання потрібно перевірити, щоб в електрозварювальних установках металеві частини були надійно заземлені, була справна ізоляція проводів і електротримачів, щільність з'єднань всіх контактів на апаратах, електротримачах і проводах.
При проведенні зварювальних робіт на дерев'яних настилах і лісах зварювальник повинен прийняти міри проти загорання дерев'яних елементів і падіння розплавленого метала на легкозаймисті речовини. Для цього на настил потрібно положити азбестові або стальні листи. Не можна виконувати зварювання посудин, які знаходяться під тиском і посудин, що вміщують вибухонебезпечні і горючі речовини. Зварювання ємкостей із-під горючих, змащувальних і інших вибухонебезпечних речовин можна виконувати лише після повної їх зачищення і аналізу повітряного середовища.
Під час зварювання відстань від ацетиленового генератора до любого джерела високої температури, а також відстань від робочого місця зварювальника до вогненебезпечних матеріалів повинно бути не менше 15 м. Відстань від кисневого балону до місця зварювальних робіт повинна бути не менше 10 м, а до генератора - не менше 5 м. На місці зварювання дозволяється мати не більше двох кисневих балонів. Потрібно виключати можливість попадання мастила, нафти і нафтопродуктів на кисневі балони, шланги, пальники, в ацетиленові генератори.
При виникненні пожежі важливо вчасно її загасити. Тому потрібно щоб біля робочого місця були засоби для гасіння пожежі.
До первинних засобів пожежогасіння належать: вогнегасники, бочки з водою, ящики з піском, ломи, лопати, сокири, багри, відра і інші пристосування.
Висновки
У дипломному проекті докладно розглянуто призначення, конструкцію вертлюга УВ-320, приведено умови його роботи та причини виходу з ладу вузлів та деталей.
У технічній частині розглянуто порядок здавання обладнання та інструмент, які застосовуються при цьому, а також показано приклад заповнення дефектовочної відомості.
У технологічній частині приведено технологію ремонту деталей вертлюга, описано методику збирання та опробування відремонтованого обладнання та ремонтний цех.
У розрахунковій частині приведено розрахунок швидкозношуваних деталей та зусиль для запресування та розпресування підшипників.
В економічній частині приведено розрахунок вартості капітального ремонту вертлюга типу УВ-320.
У розділі охорона праці розглянуто заходи безпеки при проведенні ремонтно-механічних робіт, забезпечення пожежної безпеки на виробництві.
Використані джерела
1. Б.А. Авербуг, Я.М. Кершембаум "Ремонт и монтаж нефтепромышленного оборудования" - М.: Недра, 1976
2. Алексеевский Г.В.., Буровые установки Уралмашзавода. М., "Недра", 1973
3. Баграмов Р.А. Буровые машины и комплексы: Учебник для вузов. - М.: Недра, 1988.
4. Я.В. Витвицький, І.В. Андрійчук "Організація і планування операційної діяльності нафтогазових підприємств" 2009
5. Ильский А.Л., Шмидт А.П. Буровые машины и механизмы - М.: Недра, 1989г
6. Кузнецов В.С. Обслуживание и ремонт бурового оборудования. - М.: Недра, 1973
7. Куцын П.В. Охрана труда в нефтяной и газовой промышленности - М.: Недра,1989
8. А.А. Раабен, П.Е. Шевалдин, Н.Х. Максутов "Ремонт и монтаж нефтепромышленного оборудования" - М.: Недра, 1989
9. В.Ф. Шматов, Ю. Малышев "Экономика, организация и планирование производства на предприятиях нефтяной и газовой промышленности" - М.: Недра, 1990
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Призначення, конструктивні особливості роботи талевих блоків типу УТБ-5-225. Умови роботи та причини виходу з ладу вузлів і деталей, порядок здавання в ремонт. Перевірочні розрахунки деталей талевого блока на міцність, зусиль розпресування деталей.
курсовая работа [666,5 K], добавлен 12.01.2012Призначення, конструктивні особливості і принцип роботи талевих блоків УТБА-5-170. Порядок здавання обладнання в ремонт. Перевірочні розрахунки деталей талевого блока на міцність. Розрахунок зусиль розпресування і запресування деталей, технологія ремонту.
курсовая работа [536,7 K], добавлен 17.06.2014Умови роботи бурових лебідок і причини виходу з ладу вузлів і деталей. Чотири види тертя поверхонь. Планування техогляду та ремонту бурових лебідок. Порядок здавання лебідок в ремонт та їх розбирання. Дефектування деталей і складання дефектної відомості.
реферат [21,3 K], добавлен 20.02.2009Масовий випуск основних класів деталей автомобілів. Вибір заготовок, оптимізація елементів технологічного процесу. Закономірності втрат властивостей деталей з класифікацією дефектів. Технологічні процеси розбірно-очисних робіт, способи дефекації деталей.
книга [8,0 M], добавлен 06.03.2010Призначення, конструкція і технічна характеристика реактора. Розрахунок взаємного впливу отворів на верхньому днищі. Технологія ремонту окремих збірних одиниць, деталей обладнання. Робота реактора, можливі несправності апарата та засоби їх усунення.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 10.10.2014Аналіз моделей оптимальних замін деталей та вузлів. Аналіз роботи паливної системи дизельних двигунів. Моделювання потреби в капітальному ремонті агрегатів. Економіко-математичне моделювання оптимальних замін деталей та вузлів при капремонті машин.
магистерская работа [942,6 K], добавлен 11.02.2011Технічні вимоги до корпусних деталей: службове призначення, умови роботи, конструктивні види, параметри геометричної точності. Марка матеріалу і заготовки деталей. Основні способи базування; варіанти і принципи технологічного маршруту операцій обробки.
реферат [1006,7 K], добавлен 10.08.2011Технічний опис конструкції клапану холодного дуття. Методи проведення капiтального ремонту. Засоби змiни зношених деталей. Відомість дефектів на капiтальний ремонт, оперативний графік. Замовлення на виготовлення запасних частин. Схеми стропування деталей.
курсовая работа [777,1 K], добавлен 02.05.2014Встановлення та монтаж вузлів приводу нахилу конвертора. Підвищення зносостійкості і методи їх ремонту. Визначення необхідної потужності електродвигуна. Кінематично-силовий аналіз редуктора. Вибір і перевірка муфти і гальм. Розрахунок деталей на міцність.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 18.01.2015Призначення, технічна характеристика і конструкція ключа АКБ. Роботи, що виконуються при технічному обслуговуванні і ремонтах, основні неполадки ключів і методи їх усунення. Послідовність розбирання, регулювання та випробування ключів після ремонту.
отчет по практике [26,5 K], добавлен 17.02.2009Технологические требования к конструкции деталей. Литье под давлением. Формообразование деталей методом литья по выплавляемым моделям. Технологические особенности конструирования пластмассовых деталей. Изготовление деталей из термореактивных пластмасс.
учебное пособие [55,3 K], добавлен 10.03.2009Призначення, будова та принцип роботи спроектованого пристосування. Перевірка умови позбавлення можливості переміщення заготовки в пристосуванні по шести ступеням свободи згідно з ГОСТ 21495-76. Розрахунок основних параметрів затискного механізму.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 17.09.2014Визначення умов роботи механізму дозувального вагового транспортеру, вдосконалення методів ремонту. Побудова схеми та карти змащення даного механізму. Вибір та застосування електродвигуна. Відновлення та підвищення зносостійкості відповідальних деталей.
курсовая работа [5,5 M], добавлен 18.01.2015Классификация механизмов, узлов и деталей. Требования, предъявляемые к машинам, механизмам и деталям. Стандартизация деталей машин. Технологичность деталей машин. Особенности деталей швейного оборудования. Общие положения ЕСКД: виды, комплектность.
шпаргалка [140,7 K], добавлен 28.11.2007Причины износа и разрушения деталей в практике эксплуатации полиграфических машин и оборудования. Ведомость дефектов деталей, технологический процесс их ремонта. Анализ методов ремонта деталей, обоснование их выбора. Расчет ремонтного размера деталей.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 10.06.2015Характеристика загальних задач, що вирішуються груповим методом виробництва. Етапи підготовчої роботи перед початком виробництва. Специфіка класифікації та кодування деталей. Основні принципи розподілу деталей по конструктивно-технологічним групам.
реферат [1,0 M], добавлен 07.08.2011Контроль деталей автомашин для определения их технического состояния. Сортировка деталей на три группы: годные для дальнейшего использования, подлежащие восстановлению и негодные. Определение коэффициентов годности, сменности и восстановления деталей.
реферат [19,7 K], добавлен 22.04.2011Характеристика взрывных процессов формообразования деталей. Электроимпульсная и электромагнитная штамповка. Номенклатура трубчатых деталей ГТД. Технология процесса и изготавливаемых типовых деталей. Оборудование для взрывного формообразования.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 07.02.2008Стадії процесу складання машин: ручна слюсарна обробка і припасування деталей, попереднє та остаточне складання, випробування машини. Технічний контроль якості складання. Розробка операційної технології складання, нормування технологічних процесів.
реферат [1,9 M], добавлен 08.07.2011Дефектація корпусних деталей трансмісії, методи обробки при відновленні. Пристосування для відновлення отворів корпусних деталей: характеристика, будова, принцип роботи, особливості конструкції. Розрахунок потужності електродвигуна, шпоночного з’єднання.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 03.04.2011