Наукові аспекти забезпечення населення привізними питними водами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукові аспекти забезпечення населення привізними питними водами

О.В. Зоріна

Виявлено, що за даними 2016 р. в Україні деякі регіони 10 областей забезпечуються привізною питною водою. За останні роки у 7 областях спостерігається збільшення постачання привізної води. Установлено необхідність регламентації в ДСанПіН 2.2.4-171-10 якості привізних вод, що доставляються не з комерційною метою. Виявлено проблемні показники у привізних питних водах поліпшеної якості після додаткової обробки водопровідних питних вод та з підземних джерел.

Ключові слова: привізна питна вода; пункти розливу; населені пункти

Вступ

Поміж країн Європи Україна одна із найменш забезпечених водними ресурсами. На півдні та південному сході України спостерігається найбільший дефіцит запасів якісних питних вод (Bardovetal., 2013; Averynetal., 2002). Дуже часто підземні горизонти відсутні або не мають надійного захисту та забруднені через природні або антропогенні чинники (Fagurova, 2010). Не одне десятиліття в деяких населених пунктах України було дозволено постачати населенню підземну водопровідну питну воду, якість якої не відповідала гігієнічним вимогам за вмістом мінеральних речовин (Prokopov, 2016). На сьогодні видача відповідних дозволів призупинена, але постачання населенню некондиційних водопровідних питних вод продовжується. У населених пунктах, де якість питних вод не відповідає вимогам законодавства, здійснюється постачання питної води в автоцистернах. питна вода інфекційний підземний

У деяких областях існують проблеми з кількістю та/або якістю привізних вод. В окремих регіонах виникають проблеми з якістю привізної води через техногенні чинники: утворення депресійних воронок у зоні крупних водозаборів підземних вод (Рівненська та Львівська області); забруднення підземних вод нафтопродуктами та іншими шкідливими речовинами (Київська область, Білоцерківський район) тощо. У західних областях України під час повеней і паводків відбувається забруднення місцевих джерел водопостачання, що унеможливлює їх використання без відповідної очистки (Stashuketal., 2010).

У разі надзвичайних ситуацій є кілька варіантів постачання питної води, до них відносяться: постачання питної води з іншої водопровідної мережі, фасованої питної води, привізної в автотранспорті або очищення питної води на місці її споживання (U.S. EnvironmentalProtectionAgency (EPA), 2011). Забезпечення населення в достатній кількості доброякісною питною водою дозволяє вирішити три основні проблеми:

- попередити вплив води як фактора передачі та наступного виникнення інфекційних захворювань бактеріальної, вірусної та гельмінтної етіології;

- попередити етіологічну роль води у виникненні захворювань, пов'язаних з надмірним надходженням в організм речовин з токсичною, алергенною, мутагенною, канцерогенною та ембріотоксичною дією;

- виключити роль води у виникненні у людини нервово- психічних перевантажень, пов'язаних з її незадовільними органолептичними властивостями як природного, так і штучного походження (Huzhnyaketal., 2011).

Якість води джерел водопостачання та питної відноситься до факторів, що безпосередньо впливають на стан здоров'я населення (Fakhrietal., 2017; Chumaketal., 2016; Smithetal., 2013; Normanetal., 2013., Grazulevicieneetal., 2013).

Отже, на сьогодні є актуальним провести наукову оцінку стану питного водопостачання населення в разі забезпечення привізною водою та нормативного забезпечення цієї сфери.

Мета нашої роботи - провести наукову оцінку поширеності постачання населенню привізних питних вод, їх якості та виявити проблеми нормативного забезпечення цієї сфери з метою удосконалення законодавства та розробки профілактичних заходів для запобігання захворюваності населення.

Матеріали та методи

Було проаналізовано якість питних вод з пунктів розливу та фасованих вітчизняного виробництва, що виготовлялися протягом 2013-2017 рр. (129 проб) у різних регіонах України. Досліджували майже 40 санітарно-хімічних показників якості питної води згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Використовувалися стандартизовані методи санітарнохімічногоаналізу.Проаналізовано матеріали

Національних доповідей про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні (Каїзіопаіпаііороуііі, 2016, 2015, 2014, 2009), вимоги ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» та Директиви 98/83/ЄС щодо води, призначеної для споживання людиною. Методи, що були використані: санітарно-гігієнічні, санітарно- хімічні, нормативно-пошуковий та експертної оцінки.

Результати досліджень та їх обговорення

Згідно з даними Національної доповіді (Сіштак е4 аі., 2016) 0,7 % міст, 12,8 % селищ міського типу та 29,18 % сіл України не забезпечені централізованим питним водопостачанням. Основна маса відповідного населення використовує питну воду з колодязів (шахтних), каптажів джерел, свердловин (трубчастих колодязів) та/або забезпечується привізною питною водою в автоцистернах (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

За даними 2016 р., населені пункти 10 областей забезпечуються привізною питною водою (8 областей - на півдні та південному сході, 2 області - на заході України). За кількістю населених пунктів, що забезпечуються привізною водою, області країни можна розташувати у такий ряд: Запорізька > Дніпропетровська > Миколаївська

> Одеська > Донецька > Львівська > Кіровоградська > Херсонська > Полтавська > Івано-Франківська.

Якщо аналізувати динаміку забезпеченості населених пунктів окремих областей України привізною питною водою, то можна виявити таке. Привізна вода для питних цілей упродовж 2009 року використовувалась в 11 областях, у 2014 р. у Вінницькій та Полтавській областях вже не використовувалася. Однак у 2014-2016 рр. розпочалосяпостачанняпривізноїпитноїводиу

Львівській та суттєво збільшилося в Запорізькій, Одеській областях. У порівнянні з 2014 роком у 2016 році суттєво збільшилосяпостачанняпривізноїпитноїводиу

Дніпропетровській області. Встановлено проблемні області, де за останні роки спостерігається збільшення постачання привізної води: Запорізька > Дніпропетровська

> Миколаївська > Одеська > Донецька > Львівська > Кіровоградська.

При цьому за даними 2016 р. за кількістю населення, що забезпечується привізною водою, області можна розташувати в такий ряд: Миколаївська > Кіровоградська > Запорізька > Одеська > Дніпропетровська > Херсонська > Донецька > Львівська > Полтавська > Івано-Франківська. Отже, серед 10 зазначених областей населення Полтавської та Івано-Франківської областей найменше потребують привізної води. У 2016 р. суттєво збільшилася кількістьнаселення, що потребує привізної води, у Миколаївській області (рис. 2).

Виявлено, що на сьогодні якість привізних питних вод державними наглядовими органами не контролюється. Згідно з вимогами європейського законодавства у разі відсутності вільного доступу населення до якісної питної води (після відключення водопроводу тощо) якість привізної води як мінімум повинна відповідати якості питної водопровідної. Однак у ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» регламентовано лише вимоги до питної води поліпшеної якості, що розливається з комерційною метою в особисту тару споживачів з мобільних пунктів розливу (автоцистерн) або доставляється споживачеві у тарі багаторазового використання (у вигляді фасованої) (рис. 1).

За даними наукової літератури (Fagurova, 2010), нашими дослідженнями та відповідно до вимог нормативного документу щодо питного водопостачання Англії мінімальна кількість привізної питної води на одну людину у надзвичайних ситуаціях повинна складати 10 л/добу (5 л - для санітарно-гігієнічних потреб та 5 л - внутрішнього споживання), для прання людині може бути необхідно ще біля 10 л. Однак слід ураховувати, що режим обмеження вживання води в умовах значних теплових та/або фізичних навантажень не повинен застосовуватися. Крім того, в усіх випадках, коли створюється можливість, необхідно забезпечувати людей такою кількістю питної води, яка необхідна для покриття всіх фізіологічних потреб організму. При цьому рекомендується пити воду в невеликій кількості (200-250 мл) з інтервалом у 15-20 хвилин.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Такий питний режим є найдоцільнішим і обґрунтованим у фізіолого-гігієнічному відношенні (Huzhnyak еЈ аі., 2011). У багатьох випадках як альтернативу привізній питній воді слід рекомендувати використання мобільних пунктів очищення

Проаналізовано якість привізних питних вод, що розливаються зазвичай з комерційною метою, та повинні мати поліпшену якість згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10. За результатами наших досліджень установлено, що серед досліджених 129 питних вод фасованих та з пунктів розливу тільки 31 % виготовлялось насамперед після очищення для реалізації з пунктів розливу або в тарі багаторазового використання (з кодом за ДКПП 36.00.11), інші - одноразового використання (з кодом за ДКПП 11.07). Серед 129 досліджених питних вод 57 % мали якість, що не відповідала гігієнічним вимогам після безпосереднього встановлення обладнання або його тривалого використання. За частотою відхилення від гігієнічних нормативів показники якості питних вод можна розташувати в такий ряд: хлороформ та інші ТГМ > сухий залишок >перманганатна окиснюваність > забарвленість > амоній та нітрати > феноли > водневий показник, кремній, натрій, хлориди, йод (для питних вод, що виготовляються з водопровідних); кремній > сухий залишок > забарвленість > нітрати > лужність, марганець, водневий показник, загальна жорсткість, каламутність > загальне залізо > фтор, перманганатна окиснюваність, нітрити (для питних вод з підземних джерел). Серед загальної кількості пробта розливу питної води, встановлені в автомобільному транспорті. Однією із переваг є можливість забезпечення питною водою споживачів у необмеженій кількості протягом тривалого часу.

невідповідної якості найчастіше у підземних водах виявлявся кремній у концентрації до 3,8 ГДК (47 % проб) або сухий залишок у концентрації < 100 мг/л (24 % проб), а у доочищених водопровідних - хлороформ у концентрації до 18 ГДК (51 %) та/або сухий залишок у концентрації < 100 мг/л (36 % проб). Підтверджено, що схеми водопідготовки питних вод з пунктів розливу в особисту тару споживача та фасованої розробляються без урахування типу, якості вихідної води та ефективності методів водопідготовки.

Висновки

1. Виявлено, що за даними 2016 р. деякі населені пункти в 10 областях України забезпечуються привізною питною водою в автоцистернах через відсутність або дефіцит води питної якості. За кількістю населених пунктів, що забезпечуються привізною водою, зазначені області країни можна розташувати в такий ряд: Запорізька

> Дніпропетровська > Миколаївська > Одеська > Донецька

> Львівська > Кіровоградська > Херсонська > Полтавська > Івано-Франківська.

2. Виявлено області, де за останні роки спостерігається збільшення постачання привізної води, їх можна розташувати в такий ряд за величною зазначеного показника: Запорізька > Дніпропетровська > Миколаївська > Одеська > Донецька > Львівська > Кіровоградська. Підтверджено, що за наявності відповідних умов доцільніше використовувати мобільні установки, встановлені в автомобільному транспорті, перевагою яких є можливість забезпечення питною водою споживачів у необмеженій кількості протягом тривалого часу.

3. Уперше систематизовано привізні питні води в залежності від якості питної води та виду тари для транспортування споживачеві. Виявлено, що серед досліджених 129 питних вод фасованих та з пунктів розливу поліпшеної якості близько 31 % виготовлялось насамперед після очищення для реалізації з пунктів розливу, у тому числі автоцистерн, або постачання споживачеві в тарі багаторазового використання. Виявлено 12 проблемних показників у водах після додаткової обробки водопровідних питних вод (8 - з поверхневих джерел) та 13 - з підземних джерел. Установлено, що до невідповідної якості питної води призводить відсутність професійного підбору водоочисного обладнання, зокрема порушення чинних нормативних вимог щодо проведення попередніх досліджень вихідної води, вибору раціональної схеми та технології водопідготовки, а також державного нагляду за якістю питної води тощо.

References

1. Averyn, G., Golubeva, L. (2002). Problemyekologicheskogo monitoring rechnykhvodnykhobektov [Problems of ecological monitoring of river water bodies]. Donbas 2020: Science and technology - for production: collection of thesis of academic and practical conference. Donetsk, 19-23 (in Russian).

2. Bardov, V., Fedorenko, V. (2013).Osnovyekologii [The Fundamentals of Ecology].New book, Kyiv (in Ukrainian).

3. Chumak, Y., Zubko, M., Rodina, R. (2016).Gospodarsko-pitnevodopostachanie ta stanpoverkhnevykhvodoym v Ukraini [Domestic and potable water supply, and the state of surface reservoirs in Ukraine]. Topical issues of hygiene and ecological safety of Ukraine: collection of thesis of academic and practical conference, Kyiv, 200-201 (in Ukrainian).

4. Fagurova, O. (2010). Pravovoereguliuvaniezabezpecheniatsentralizovanymvodopostachaniemsilskikhnaselenykhpunktiv [Legal regulation of centralized water supply in rural human settlements].Legal Ukraine.Agrarian, land, and l environmental law, 2, 72-76 (in Ukrainian).

5. Fakhri, Y., Khaneghah, A., Hadiani, M., Keramati, H. (2017). Non-carcinogenic risk assessment induced by heavy metals content of the bottled water in Iran. Toxin Reviews, 36(4), 313-321.

6. Grazuleviciene, R., Kapustinskiene, V., Vencloviene, J., Buinauskiene, J., Nieuwenhuijsen, M. (2013).Risk of congenital anomalies in relation to the uptake of trihalomethane from drinking water during pregnancy. Occupational and Environmental Medicine, 70, 274-282.

7. Huzhnyak, M., Bidnenko, L., Yakymets, V. (2011).Viyskovagigena (zagalnipytania).[Military hygiene (general issues)]. UMMA, Kyiv (in Ukrainian).

8. Natsionalnadopovid (2009). Pro yakistpitnoivodyta stanpitnogovodopostachania v Ukraina u 2009 rotsi. [National report on potable water quality and the state of potable water supply in Ukraine in 2009. [Electronic variant]. Access mode:http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-

9. bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=V FEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOW NL0AD=1&Image_file_name=D0C%2FREP0000735.PDF (in Ukrainian).

10. Natsionalnadopovid (2014). Pro yakistpitnoivody ta stanpitnogovodopostachania v Ukraina u 2014 rotsi. [National report on potable water quality and the state of potable water supply in Ukraine in 2014]. [Electronic variant]. Access mode:http://www.minregion.gov.ua/wp-

11. content/uploads/2016/10/Natsionalna-dopovid-za-2014 .pdf (in Ukrainian).

12. Natsionalnadopovid (2015). Pro yakistpitnoivodyta stanpitnogovodopostachania v Ukraina u 2015 rotsi. [National report on potable water quality and the state of potable water supply in Ukraine in 2015]. [Electronic variant]. Accessmode:http://www.minregion.gov.ua/wp-

13. content/uploads/2016/10/Natsionalna-dopovid-za-2015 .pdf (in Ukrainian).

14. Natsionalnadopovid (2016). Pro yakistpitnoivodyta stanpitnogovodopostachania v Ukraina u 2016 rotsi. [National report on potable water quality and the state of potable water supply in Ukraine in 2016]. [Electronic variant]. Accessmode:http://www.minregion.gov.ua/wp-

15. content/uploads/2017/12/Proekt-Nats.-dop.-za-2016-rik.pdf (in Ukrainian).

16. Norman, R. E., Carpenter, D. O., Scott, J., Brune, M. N., Sly, P. D. (2013). Environmental exposures:an

17. underrecognized contribution to noncommunicable diseases. Reviews on Environmental Health, 28(1), 59-65.

18. Prokopov, V. (2016).PitnavodaUkraini: medico-ekologichni ta sanitarno-gigienechniaspekty [Potable water in Ukraine: medical environmental, and hygiene issues]. Medicine, Kyiv (in Ukrainian).

19. Smith, R., Nieuwenhuijsen, M., Wright, J., Raynor, P., Cocker, J., Jones, K. (2013).Validation of trichloroacetic acid exposure via drinking water during pregnancy using a urinary TCAA biomarker. Environmental Research, 126, 145-151.

20. Stashuk, V., Stashuk, A. (2010).Doslidjeniastanupitnogovodopostachania u silskiymistsevostiUkrainy ta vyznacheniaperspektyvnykhshliakhivyogovyrishenia [Research of the potable water supply in rural rural human settlements of Ukraine and determination of perspective ways for its improvement].[Electronic source]. Access mode:https://vestnik-

21. construction.com.ua/images/pdf/62_2010/stashuk.pdf(in

22. Ukrainian).

23. U.S. Environmental Protection Agency (EPA) (2011).«Planning for an Emergency Drinking Water Supply». Washington, D.C.: U.S. Environmental Protection Agency, Office of Water, EPA 600/R-11/054. [Electronic source]. Access mode: https://www.awwa.org/Portals/0/files/resources/water%20knowledge/rc%20emergency%20prep/Emergencywater.PDF.

Размещено на Allbest.ru