Деякі міркування що до визначення ролі людського розуму у формуванні техносфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі міркування що до визначення ролі людського розуму у формуванні техносфери

Алієва О.Г.

Данастаттяприсвяченавизначеннюролілюдськогорозуму у формуваннітехносфери. З переходом людства до постіндустріальногосуспільстваактуалізується проблема «техносфери». У статтіпорівнюєтьсябіологічнийсвітзісвітомідей, еволюційнатеорія з процесомформуваннякультурноїоболонкипланети. Автор намагаєтьсяпоказатиїхтотожність шляхом виявленнямеханізмів, щоберуть участь у розробцітехнологічнихартефактів. Особлива увага приділяється поняттю формування так званих «мемів» - одиницькультурноїінформації.

Аналізпроцесуформування і розвиткутехносфериактуалізує проблему «техносферноїреальності», яка постаєбезпосереднімжиттєвимсередовищемлюдини. Питання про їїонтологічніосновибезпосередньоторкаєтьсяпроблемивзаємодіїлюдини й техносфери.

Ключові слова: техніка, техносфера, технологічніартефакти, меми.

This article is devoted to overview the role of the human mind in the formation of the technosphere through the evolutionary theory of Charles Darwin. This paper compares Charles Darwin S evolutionary theory with the process of cultural formation, the biological world with the world of ideas. The author tries to show this identity by identifying mechanisms involved in the development of technological artifacts. Special attention is paid to the conception of the formation so-called “memes” - units of cultural information.

In this article we tried to show that the idea of creative design can be replaced by an alternative theory of evolutionary development. As a result of certain inferences the author came to the

llowing conclusions: first of all, the background of evolutionary theory are not exclusive to the biological world, and therefore it can be applied to other areas of realityMemes (in other words ideas) developed by analogy with the genes. Thechnology device, such as a wrist watch is a collection of memes, which evolved throughout the history of mankind.

People's mind is full of memes, which are competing for resources. The most effective memes are those that have the ability of self -- reproduction. Thus, in the case of a wristwatch, we can assume that design thinking was correlated with memes that were specific to earlier versions of watcht mechanism. Some of those memes, were very well represented, and in the result was included in the design wristwatch modern example. Memes that were not so effective (for example, the idea of attaching hours in the jacket with chains) were not included in the new design and now almost extinct. Transmission of memes for thousands of years has led to the invention of modern wristwatches. It was only a matter of time before they are all concentrated in one mind of the inventor, and finally a modern version of a wristwatch was born.

If the assumptions that we have made are right, and if evolutionary theory also will pass the test of time, it is quite possible that the idea of creative human creativity in the history of technology can be replaced by the concept mimetic evolution.

Keywords: technology, technosphere, technological artifacts, memes.

Постановка проблеми. Технічні системи утворюють «техносферу» - світ створених людиною штучних систем. Зростання потреб веде до зростання техносфери, залежність від якої все більше посилюється. Техніка, виступаючи як «посередник» між людиною і природою, підпорядковує їх відносини логіці споживання. Цікаво прослідкувати як же еволюціонували технічні засоби протягом століть і яка роль в цьому процесі належала людині. Але особливо цікавим буде, на наш погляд, відмова від традиційної гіпотези про креативну творчість людини як джерело всіх відкриттів та новацій і розгляд цієї проблеми з кардинально іншої точки зору.

На сучасному етапі розвитку філософської думки філософія техніки стала особливою галуззю філософських досліджень, спрямованих на осмислення природи техніки та оцінку її впливу на суспільство, людину, культуру. В сучасній філософії техніки умовно можна виділити кілька соціально - філософських програм дослідження і оцінки техніки: техніцизм, антитехницизм і синтетичні програми.

Античні філософи вже осмислювали техніку як складну світоглядну проблему, ставлячи питання про механізм її творення, про цілі технічної діяльності, про природу створених людиною предметів.

Аналіз публікацій. В епоху розгортання наукової революції і поступового розвитку промислового виробництва (17 ст.) «техніка» означала сукупність всіх тих засобів, процедур і дій, які стосувались, перш за все, виробництва знарядь праці та машин. Різноманітні масштабні наслідки розвитку техніки в 19 ст. привернули увагу теоретиків до цієї проблематики. Піонерами дослідження феномену техніки не лише як простого механічного процесу були так звані інженери - філософи : Е. Гартиг, В. Бекманн, Фр. Рело та ін [1]. Але поняття «філософія техніки» було запропоновано тільки у ХІХ ст. німецьким філософом Е. Каппомв роботі «Основи філософії техніки» (1877). Мислителі ХІХ ст. Е. Капп, П. К. Энгельмейер, Ф. Дессауэр та інші, досліджували сутність і різні онтологічні проекції техніки, в основному, в дусі натуралізму [2]. В подальшому, такі визначні мислителі ХХ ст., як М. Хайдеггер, К. Ясперс, Л. Мемфорд, М. Бер- дяєвта ін, поряд з розробкою онтологічних проблем технічного прогесу, акцентували увагу на аксиологичній та антропологічній проблематиці, поставивши питання про зв'язок розвитку техніки з кризою сучасної цивілізації і культури [3]. Предметом систематичного філософського дослідження техніка стає лише в післявоєнний період, з розвитком науково - технічної революції - в 1960 - 1970- ті рр. Саме в цей час особливо чітко виявилася обумовленість розвитку науки, економіки, екології, політики, соціальної сфери успіхами і можливостями техніки.

Мета статті. У цій статті ми спробуєм довести, що загальноприйнятий погляд на людський розум - це не єдина правильна позиція. Ми припустимо, що творчі здібності людини - це міф або, в кращому випадку, ілюзія. Для цього автор спробує довести, що теорія еволюції може бути застосовна і до небіологічних систем, щоб виявити механізми, які беруть участь у розробці технологічних артефактів.

Виклад основного матеріалу. З появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у біосфері, почалася трагедія біосфери. На шлях, який посилює конфронтацію з біосферою, предки сучасної людини ступили близько 1,5-3 млн років тому, коли підпорядковуючись командам свого розумового апарату - головного мозку, який потребував все більшої кількості енергії для задоволення своїх потреб, вперше запалили вогнище в надрах Землі. З того моменту шляхи людини і біосфери остаточно розійшлися, почалося їх протистояння, наслідком якого, ми вважаємо, може стати колапс біосфер або зникнення людини.

Людство, розростаючись чисельно і розповсюджуючись на планеті, автоматично і неминуче відтіснило інших мешканців природи. Та і саму природу воно відкинуло на задвірки біосфери, замінюючи останню вже не ноосферою Вернадського, а техносферою, або біотехносферою.

Створюючи техносферу, людина прагнула до підвищення комфортності довкілля, до зростання комунікабельності, до забезпечення захисту від природних негативних впливів. Усе це позитивно вплинуло на умови життя.

Але створення руками і розумом людини тех- носфери, призначеної максимально задовольняти її потреби в комфорті і безпеці, далеко не виправдувала надії людей. Нераціональна господарська діяльність, багаторазово підсилена здобутками науково-технічного процесу, призвела до пошкодження і вичерпання природних ресурсів, зміни регенераційних механізмів біосфери, деформації сформованого протягом багатьох мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті, порушення динамічної рівноваги глобальної земної соціоекосистеми.

Сучасна людина має більший, ніж попередники, ідейний простір для осмислення себе, своїх можливостей, для з'ясування цілей власної життєвої стратегії, ціннісних та моральних настанов. Розвиток інформаційних комунікаційних технологій збільшили джерела отримання інформації про навколишній світ, принципи облаштування різноманітних соціокультурних систем, шляхи їх вдосконалення, про зміст повсякденного життя людей в різних суспільствах. Слід зазначити, що світогляд людини - це сукупність уявлень людини про світ, про себе, про свої відносини зі світом, про місце людини в ньому та її життєву мету й призначення. Світогляд є формою самовизначення людини, він включає в себе та систематизує перелік таких інтелектуальних утворень як цінності, знання, бажання, погляди, принципи, життєві орієнтири тощо. Світоглядні пошуки сприяють самоутвердженню особистості в соціальному просторі, надають певного сенсу її життєдіяльності. Світогляд не носить постійний характер, а трансформується разом з розвитком людини та суспільства через постійну зміну об'єктивних умов її життєдіяльності і освоєння людиною нових соціальних можливостей та ролей. Тому світоглядні пошуки супроводжують людину все життя. На світогляд людини впливають такі чинники як обставини життя; індивідуальний досвід людини; конкретна ситуація, що передує світоглядному вибору; зміст і форми виховання, механізми соціалізації; сила правових та соціальних норм, глобалізаційних та регіональних, локальних настанов; досягнення науки, релігія, існуючий устрій суспільства; соціальні лідери, пропаганда, реклама і агітація у засобах масової інформації; мережева, «форумна» та «блогерна» активність в Інтернеті, використання людиною нових коммуникаційних засобів.

Людина пройшло складний та багатоступеневий розвиток в своєму становленні, в своїй історії, кожен крок в якій підкреслював особливість та трансцендентність людини. Стоячи перед процесом відокремлення від природного світу, людина показала, що вона здібна до самозабезпечення та до особливого механізму праці, котрий трансфор- муючись в різні форми, і досі є основним механізмом реалізації людської діяльності.

Людина невід'ємна частина природи, ми є наслідком світового природничого процесу, результатом котрого є життя в різних її формах, і ми в свою чергу, є формою цього життя, як тваринний, як і рослинний світ. Сьогодні ми далеко відійшли від тваринного світу, однак і досі не зрозуміли, що біологічна сутність людини в багатьох випадках і особливо на підсвідомому рівні і досі бере над нами верх, ми вперто намагаємося йти дорогою власного протиставлення з природнім світом, не розуміючи, що багато відповідей на наші питання і заспокоєння наших страхів та переживань знаходяться саме в ньому.

Людина сучасного типу - це перш за все носій та інтерпретатор величезної кількості інформації, котра проходячи крізь призму його свідомості наділяється певним суб'єктивним змістом, Інформація стає ресурсом для реалізації пізнавальних здібностей людини. Вона є мірилом пізнавання навколишнього середовища та засвоєння інновацій. Однак на думку автора, перед сучасною людиною дуже гостро стає сьогодні питання про засвоєння та адекватне сприйняття інформації, яка ризикує перетворитися на непотрібне сміття.

Цінність інформації криється виключно в її засвоєнні та трансформації в знання, в противному випадку користі від неї мінімум. В сучасному інформаційному суспільстві перед людиною питання про адекватність інформації її корисність та повноцінність стане надзвичайно гостро і його вирішення стане певним поштовхом або бар'єром для подальшого розвитку інформаційного суспільства.

Людство зараз стурбоване грандіозними змінами, що відбуваються в біосфері під впливом антропогенних факторів. За короткий термін у розвитку природних систем відбулися значні зміни порушення природної рівноваги в окремих районах планети. Однією з основних причин цих процесів є обмеженість наших знань про закономірності еволюції біосфери в цілому та окремих екосистем. Подібні наслідки в майбутньому можуть бути ще загрозливішими при відсутності науково-обґрун- тованих рекомендацій та організації відношення людини з біосферою.

Більшість людей зараз дотримується тієї думки, що наше існування є результатом надзвичайно тривалої історії еволюційного процесу. Але, ще донедавна еволюційна теорія розвитку біологічного життя була відхилена з ряду причин. Низка наукових відкриттів дозволила припустити, що еволюція шляхом природного відбору все ж таки незаперечний факт. Дані археологічних розкопок, аналіз ДНК, і експерименти з коротким поколінням бактерій надали приклади емпіричних даних, які можуть найкращим чином пояснити еволюцію в біологічному світі.

Еволюційна теорія не протиречіть тому факту, що люди, на відміну від інших видів володіють творчими здібностями. Ми можемо придумувати гарну музику, малювати декорації, писати вірші і створювати різноманітні технологічні знаряддя. Для більшості людей все ж, основною відмінною рисою людського розуму є те, що він є джерелом інтелектуальної діяльності.

Чарльз Дарвін вважається одним з перших, хто почав теоретизувати про еволюційний процес. Його ідеї були опубліковані в легендарній «Походження і еволюція видів шляхом природного відбору» (1859 р.) і призвели до кардинальних змін у думці людства про своє місце у Всіесвіті.

Як не парадоксально, така впливова теорія базується на невеликій кількості доволі простих постулатів: в ідеальних умовах (необмежні ресурси), населення буде зростати в геометричній прогресії, але ресурси обмежені, через це кількість населення, як правило, залишаються стабільною, особини в популяції володіють унікальними характеристиками, індивідуальні характеристики передаються нащадкам (спадкування), зміни можуть трапитись, і це іноді відбувається у нащадків, які мають трохи різні характеристики ніж їх батьки, враховуючи той факт, що люди мають різноманітні характеристики, розумно припустити, що деякі люди будуть мати особливості, які надають їм більший успіх у придбанні ресурсів і відтворення, враховуючи вище заявлене, можна припустити, що характеристик, які підвищують можливість виживання і репродуктивний успіх буде передаватися наступним поколінням - це природний відбір, звідси - еволюція - результат цього процесу і популяції, які володіють перерахованими вище характеристиками будуть розвиватися.

Наведена вище система може бути застосована для різних типів популяцій. Все, що вам потрібно для того, щоб система працювала - населення, яке:

а) конкурує за ресурси;

б) має унікальні характеристики;

в) має здатність до відтворення;

г) народжує нащадків, які наслідують їх характеристики;

д) нащадки можуть за низкою ознак відрізнятися від своїх батьків, що можливо в результаті якоїсь випадкової мутації.

Далі ми з вами спробуємо порівняти біологічний світ із світом ідей для того, щоб показати, що технічні засоби, надбання культури та мистецтва створюються відповідно до описаної вище еволюційної схеми.

Давайте звернемося до біологічного світу і задамо питання - як створюються особини тварин, скажімо, кішок? Якщо ви вчений в лабораторії, ви могли б відповісти на питання таким же чином, як і про годинники. Ви будете слідувати за інструкцією. Тільки у випадку з тваринами, це називається геном. Гени - це хімічні сполуки, закодовані в ДНК. Вони дають нам уявлення, як буде розвиватися організм. Деякі стануть клітинами шкіри, деякі - клітинами головного мозку, і так далі, і так далі. В результаті формується плід, потім дуже миле кошенятко, а потім повноцінна доросла кішка.

Тепер давайте задамо додаткове запитання: чому кішка так поводиться і виглядає? На відміну від наручних годин, ми не можемо звернутися з цим питанням до дизайнера, тому що у випадку з кішкою це неможливо. Кішки не були розроблені. Тим не менш, на це питання, і еволюційні біологи можуть надати нам відповідь. Кішка поводиться і виглядає так, як це робить завдяки генетичним особливостям, що були використані в її «будівництво». Важливо підкреслити, що ці зміни не були керовані інтелектуальним процесом. Вони були результатом випадкових змін і передачі спадкових ознак нащадкам. Але ці генетичні конструкції, не були спрое- товані дизайнером. Вони є результатом неймовірно довгої історії надзвичайно тонких модифікацій.

Процес міг виглядати приблизно так: в якийсь момент історії існували предки сучасної кішки. Одного разу, одна з цих протокішок народила потомство, чиї генетичні набори дещо відрізнялись від звичних (можливо, через деякі мутації, або, можливо, тому, що копіювальний механізм не був досконалим). Різниця була практично не помітною

- можливо, дещо покращився нюх та пом'якшала шерстина. Завдяки цьому ці особини вміли трохи краще уникати хижаків, знаходити їжу, і знаходити товаришів. Оскільки гени передаються з покоління в покоління, зміни у наборі властивостей відтворювалися в наступних генераціях. Отже, ніс кішки став ще більш досконалим механізмом.

Важливий момент, розвиток особин з трохи видозміненими характеристиками не обов'язково веде до зникнення тварин, які володіють оригінальними характеристиками. Вони можуть продовжувати ефективно відтворюватися паралельно мільйони років. Крім того, нащадки оригінальних тварин можуть одного разу народити когось, хто трохи відрізняється за іншими ознаками від інших представників популяції, і це теж вплине на характеристики нащадків. І таким чином ми отримуємо ефект «розгалуження» в історії життя на землі. Гени є ключем до цієї системи. Вони дають вказівки, як побудований тваринний світ. Гени, які відтворені ефективно - виживають. Менш успішні гени, наприклад гени, які знижують ріст шерстини у кішок, як правило, мають обмежений репродуктивний успіх і втрачають свої представництва в генному басейні (загальний набір генів на землі).

Отже, за допомогою ітерації (повторення багато разів) ми можемо прийти до розуміння причин існування надзвичайно складного, добре адаптованого класу сучасних ссавців.

Чи може схожий механізм бути застосованим до технологічних розробок? Може технологічний артефакт, може бути розбитий на такі ж невеликі компоненти, як гени? Відповідь на це питання можна знайти, звернувшись до вивчення мемів - одиниць культурної інформації.

Меми у всесвітній мережі для людської свідомості стали елементами, з якими легше зрозуміти картину світу. Ми сприймаємо меми як смішні картинки з дотепними, влучними написами, цитатами чи гаслами, які вірусно поширюються в Інтернеті та є чимось на кшталт усучасненої версії народної творчості. Але не варто сприймати їх як засіб пере- дання якоїсь важливої інформації, це лише спосіб відійти від рутини та розважитися. Саме завдяки такому становищу вони активно впливають на людське мислення. Меми складаються переважно із малої кількості слів, які легко запам'ятовуються і тому люди навіть на підсвідомому рівні вживають їх у своїх розмовах. Ми бачимо, як люди частовиступать несвідомими ретрансляторами мемів

діляться новинами, жартами, мелодіями, які не мають практичного значення для більшості реципієнтів. Особливо вірусне поширення мемів спостерігаємо в мережі Інтернет. Існує ціла галузь вірусної реклами, мета якої - штучне створення вірусних мемів, які б сподобалися людині і заставили її пересилати рекламне повідомлення друзям. Головним завданням, яке стоїть перед мемом як медіавірусом, є залучення стороннього індивіда в обговорення і передачу мема.

Таким чином, меми стали не тільки популярними джерелами інформації у XXI столітті, а й почали займати вагоме місце у нашій свідомості. Ця одиниця культурної інформації поширилася майже у всьому світі й продовжує вражати своєю легкістю людське мислення та спонтанно розповсюджуватися від однієї людини до іншої.

У 1976 р. у своїй книзі «Егоїстичний ген» Рі- чардДокінз ввів сутність, нині відому як мем. Висловлюючись просто мем - це ідея. Деякі сучасні приклади - музичні меми, фрази, жарти, тенденції, мода, дизайн автомобілів, і поезія. Будь - яка думка або ідея, яка має здатність до репродукції - це мем.

На перший погляд ідея мема може здатися тривіальною. Звичайно, ідеї поширюються, що ж в цьому такого? Але, справа в тому, що меми поводять себе подібно генам, і таким чином їх поведінку і розвиток можна описати в термінах еволюції. Подібно генам, меми конкурують один з одним. У той час, як гени борються за представництво в генофонді, меми конкурують за місце у мем - басейні - величезному скупченні ідей, що циркулюють в даний час у світі. У людського розуму є обмежений простір пам'яті, тому тільки кращі меми йому вдається імплантувати в собі. Успішні меми, як правило, залишають більше копій не тільки в людському мозоку, але й на інших носіях, таких як, приміром, книги.

Меми, які не так добре реплікуються, як правило, помирають. Є історії гігантського комплексу мемів, що вимерли і ми навіть не знаємо, якими вони були. Але ми можемо їх уявити. Старовинні пісні, які колись були заспівані і ніколи не записувалися - ось приклад таких вимерлих мемів. Взагалі - то,історія - це величезна колекція мемів, які вижили в умовах конкуренції інших мемів. Якщо вони передаються за допомогою усної або письмової мови - вони виживуть. Якщо їх перестануть читати, вони вмирають. Бібліотеки повні кладовищ мемів у вигляді книг, що містять безліч ідей, яких ніхто не вивчав. техносфера мем еволюційний

Меми відтворюються заради них самих, а не заради умов, в яких вони були створені. Якщо мем з'явився в результаті діяльності, яка загрожувала життю автора, мем все одно може бути успішним, за умови, що йому вдалося передатися іншим людям перш ніж його господар помер. Деякі приклади таких мемів: передсмертні записки самогубців, описання перебігу хвороби невиліковно хворих людей. Меми не піклуються про небезпеки. Меми - це просто репродукційні об'єкти. Коли є щось в мемі, що робить його добре представленим на зовнішніх та внутрішніх носіях інформації, то він буде продовжувати своє існування. Якщо він мутує і виробляє мем, який дещо краще відтворюється, то новий мем буде більш ефективно конкурувати за представництво в мем - басейні - і це навіть може призвести до загибелі старшого мема.

Дотепер деякі дослідники твердять, що складно визначити що таке мем. Ми знаємо, що це ідея, яка відтворюється, але як ми можемо вказати чітко що саме є мемом? Наприклад, існує велика різниця між такими мемами, як перші акорди маршаМендельсона та ритуалу чаєпиття. Аналогічна проблема виникає і коли вчені говорять про гени. Немає реальної «одиниці» ген. Гени - це пакети інформації, які закодовані в ДНК. Різні генів можуть помітно відрізнятися один від одного за довжиною, наприклад. Те ж саме стосується і мемів. Меми краще всього розглядати як пакети інформації, які можуть бути закодовані в різних середовищах: в нейронах головного мозку, і в магнітній структурі жорсткого диска. Мемоодиниця може бути описана як самостійний інформаційний пакет, який відтворюється. Так, перші акорди марша Мендельсона не є мемом, тому що це не самостійний інформаційний пакет, який відтворюється. Для завершення репродуктивної одиниці необхідні наступні акорди.

Звичайно, тепер виникає питання з приводу всього маршу. Хіба він складається з безлічі акордів? Відповідь - ні. Марш є сукупністю мемоеди- ниц, але всі вони різної довжини. Вся композиція являє собою комплекс мемів, що мають хороший реплікативний потенціал, але безліч окремих ме- мів не мали б такого потенціалу поодинці. Деякі, тим не менше, ви часто знайдете відтвореними в інших музичних творах, але здебільшого, вижи- ванннямемів залежить від їх колег у мемокомплек- сі. Можливо, що меми, які склали марш були поширені в епоху, коли творив Мендельсон. Він був, безсумнівно, під впливом мелодій і музичних тем свого часу, і це знайшло відображення в його роботі. Хоча, вони більше не існували самостійно, їм вдалося вижити, будучи частиною великого комплексумемів, який продовжує відтворюватися.

Розвиток інформаційної теорії посприяв і виникненню й усталенню нового погляду на життя. Генетичний код (і це вже не просто метафора) розшифровано. Науковці пишно обговорюють проблему біосфери - множини абсолютно всіх живих форм планети Земля, де постійно відбувається обмін інформацією, її відтворення та видозміна. А вчені-біологи, запозичивши віднедавна методи роботи й термінологію своїх колег, що досліджують засоби комунікації, почали зовсім по-іншому сприймати інформацію як таку.

Тепер розглянемо еволюційну теорію потезово і застосуємо її до творчого процесу, до світу ідей. Перша теза теорії свідчить, що в ідеальних умовах популяція буде зростати в геометричній прогресії. У разі меметики ми бачимо, що це правда. Якщо у вас є необмежена популяція homosapiens, що ідеально підходить для розповсюдження мемів, тоді їх масив буде зростати в геометричній прогресії. Спілкування між людьми буде гарантувати, що меми постійно будуть відтворюватись і впроваджуватися в мозоку все більшої кількості особин у популяції. Якщо ідея виникає у свідомості людини, і вона транслює її всім, кого знає, вони у свою чергу передають її далі все більшій кількості людей, ви отримуєте експонентний ріст у відтворенні мема, завдяки чому і мемопопуляция зростає в геометричній прогресії.

Меми народжуються в людському мозку й виходять назовні, увічнюючись на папері, плівці, кремнії та будь-яких інших носіях інформації. Вони є не елементарними частинками, а радше цілими організмами. Цифра «5» чи синій колір - це ще не меми, так само, як один-єдиний нуклеотид - це ще не ген. Меми являють собою складні утворення з тривалою історією, жодне з яких не схоже на всі інші. Протягом чи не всієї історії людства меми доволі швидко втрачали актуальність і являли собою частину усної культури. Проте останнім часом вони почали набувати зримих форм - будучи зафіксовані на глиняних табличках, печерних стінах чи аркушах паперу. Довголіття їм забезпечують ручки, друкарські верстати, магнітні стрічки й лазерні диски. А в поширенні допомагають телебачення й інтернет. Меми - це оповіді, рецепти, легенди, навички й модні явища. Ми їх копіюємо, або ж, за версією Річарда Докінса, вони копіюють самі себе.

Насправді меми поширювалися в світі ще тоді, коли не існувало власне мови. Звичайної мімікрії буває достатньо для того, щоб передати певну інформацію - скажімо, про те, як витесати стрілу чи розпалити багаття. Це добре помітно в тваринному світі; так, шимпанзе й горили виробляють певні моделі поведінки, наслідуючи одні одних. Вони постійно розширюють свій репертуар і збільшують кількість діалектів своєї мови. Власне, культура пташиного співу почала розвиватися ще за мільярди років до появи людської. А проте ці явища мають надзвичайну спорідненість і з розвитком людської мови та її меметичного пласту.

Мова - це найперший каталізатор культури. Вона заступає собою будь-яку імітацію, сприяючи поширенню знань у формі абстрактного шифру (тобто слова Більшість організмів, що населяють біосферу, не бачать того, що відбувається в ноосфері - це невидимий паралельний світ, що його населяють невидимі мешканці. Але ми більше не маємо підстав вважати їх привидами - бо ми, люди, єдині з-поміж усіх живих істот на планеті Земля, тепер живемо в обох світах одразу. Тривалий час співіснуючи поряд із невідчутним на дотик, ми розвинули в собі певні екстрасенсорні здібності. Ми маємо здатність сприймати різні типи інформації. Ми даємо їм саркастичні, навіть сардонічні назви, щоб переконати самих себе - це забобони і бабські легенди. Ми утримуємо їх на фермах-серверах з кондиціонованим повітрям. Але ми - не їхні хазяї. Адже коли до нас чіпляється якась мелодія чи тенденцію в моді задає чиясь примха, чи коли ми місяцями повторюємо одне одному якусь медіа-вигадку, що з'являється невідь-звідки і випаровується так само легко, як проникає в наші мізки і хто тоді хазяїн, а хто раб.

Ми вже відзначали, що планетарні ресурси обмежені. Це очевидно стосується і мемів. Існує обмежена кількість «транспортних засобів» для ме- мів, що включають в себе розум, письмові тексти, зображення і електронні носії.

У своїй еволюційній теорії Дарвін вказував, що обмежені ресурси призводять до стабілізації кількості населення. Важко уявити, що це стосується меметики, тому що мем - басейн продовжує зростати. Нові люди народжуються і створюють нові способи зберігання мемів. Незважаючи на це, однак, меметический набір є досить стійким. Старі ідеї зникають і замінюються новими ідеями - там просто немає місця для всіх, що існують і підлягають відтворенню.

Особини в популяції володіють унікальними характеристиками. Унікальність мемів - це очевидно. Деякі меми схожі, але інші, дуже різні. Розглянемо різницю між першим акордами маршу Мендельсона і такого ритуалу як привітання. Ці різні меми з незв'язаними, унікальними характеристиками. Один проявляє себе як послідовність звуків, а інший проявляє себе через певну дію.

Ми можемо зтверджувати істинність постулату еволюційної теорії до світу ідей - індивідуальні ознаки часто передаються нащадкам. У разі ритуалу привітання, мем відтворюється, коли люди спостерігають за поведінкою оточуючих і наслідують їй. Імітація зберігає характеристики поведінки незмінними при копіюванні мема в мозку наслідувача.Чивиживе він у новому індивіді - це інше питання, яке залежить від поведінки індивіда в майбутньому. Звичайно, зміни можуть відбутися, і тоді шоста теза виходить на авансценцу. Це може бути результатом злиття мемів з існуючими мемами, або, можливо в результаті недосконалого копіювання оригінального мема - іноді історії змінюються; іноді поведінка не відтворюється точно. Такі зміни призводять до виникнення нових мемів, які конкурують, щоб отримати можливість існувати і відтворюватись.

Все це логічно підводить нас до тези, в якій йдеться, що деякі індивіди будуть мати характеристики, які надають їм більший успіх у придбанні відтворювальних ресурсів (свідомість, папір, жорсткі диски). Деякі меми проникають і застряють у свідомості - і ніколи не виходять звідти до тих пір, поки не деградують і зникають. Розглянемо, наприклад, анекдот, який ви, можливо, чули кілька років тому. Це мемоструктураскопіювалась в головний мозок, але чомусь не конкурувала з мемами, які вже були там. Отже, вона ніколи не повинна була б зникнути з вашої п'амяті. Тим не менш, у мозку завжди існує щось більш важливе, більш успішно відтворюване. Зрештою жарт в мемоструктурі поступово деградує і зникає. На щастя для нього, багато інших людей не забувають цей анекдот, і його розповсюдження продовжується. Але це не завжди так. Є величезна сукупність мемів, які колись були ефективними репликаторами, але в кінці кінців вимерли, тому що не змогли конкурувати з іншими мемами. Старі пісні другого століття були, ймовірно, дуже популярними, поки в кінцевому підсумку не були замінені мемами, чиї характеристики, чий репродуктивний успіх розширювався.

Тепер, враховуючи той факт, що унікальні характеристикимемів передаються нащадкам, і, маючи на увазі, що тільки кращі з них отримують можливість відтворюватися, можна припустити, що характеристики, які підвищують репродуктивний успіх з'являться в наступних поколіннях. Цей процес, як зазначено в еволюційної теорії, називається природним відбором.

Хоча природи мемів досі не вивчено, вони є найкращою ілюстрацією того, що відбувалося й активно обговорювалося останнім часом. Тобто меми відображають культурні стереотипи і явища сучасної дійсності, які є актуальними та цікавими для інтернеткористувачів.

Після того як ми визначилися з механізмом поведінки мемів і розглянули що ж собою являють мемоодиниці, ми можемо звернути нашу увагу на розвиток сучасних наручних годинників. Глибоко в нашій історії у людей було дуже мало розуміння про плин часу. Ми можемо припустити, що реальним знанням стародавніх людей про час було те, що, коли темніло, вони йшли спати. Такого роду поведінка є вродженою і, отже, не підпадає під категорію мемів. Однак, в один прекрасний день, людина випадково знайшла нове застосування для спостереження за сонцем. Ця первісна людина, можливо, зрозуміла, що леви і тигри в основному полюють у сутінках. Тоді, певно, і з'явився новий взірець поведінки і люди почали шукати собі укриття на той час, коли сонце заходить за обрій саме завдяки імітації. Коли члени первісного племені помітили, що їх друг шукає притулок в залежності від зміни положення сонця, декому захотілося скопіювати цю поведінку. З часом поведінка, яка відбилась в свідомості багатьох людей, як правило, продовжувала відтворюватися, в той час як імітаційний механізм цієї дії в кінці кінців зник. Спостереження за положенням сонця, для того щоб визначити, що треба робити - це поведінка, яка дуже успішно відклалась на підсвідомому рівні у більшості представників людського роду. В результаті мем «спостереження за сонцем» мутував. Він об'єднався з іншими ідеями, які циркулювали в той час, і це породило новацію, що врахувала спостереження за тінню від палиці для більш точного визначення часу. Під час спостереження за тінню від палиці цей мем був під впливом інших мемів, тому з'являлись і їх дочірні меми у геометричній прогресії. Меми конструювання предметів з каменю і меми - символи, що представляли різний час доби, в поєднанні з «спостереженням за тінню від палиці» породили нові меми, що проявились в будівництві сонячних годин.

В той же час на світ з'являлась гігантська колекція мемів, за допомогою яких вироблялися механізми і пристрої, що були виготовлені з рухомих частин, наприклад, водяне колесо і вітряк. В результаті якихось неймовірних комбінацій мемів, механічні меми приєдналися до мемів сонячного годинника і з'явилися перші механічні годинники. Величезна кількість варіацій годинників побачила світ до появи сучасних наручних екземплярів. Поступово Їх ідеї були скориговані під впливом інших ідей, і цей процес призвів до вдосконалення годинникового механізму. Багато ранніх версій годинників працювали не дуже добре і тому не були відтворені в наступних поколіннях. Меми ранніх зразків годин не з'явилися в більш пізніх версіях і згодом вимерли.

Тому сучасні наручні годинники можуть бути описані як сукупність успішних мемів - тих, що вижили. Коли годинникар створює новий годинник, це не є створенням або проектуванням чогось з нуля. Механізм поєднує разом купу мемів, які розвивалися повільно, з тих пір, як перші люди помітили рух сонця по небу. Сучасні наручний годинник зобов'язан своїм існуванням поступовій еволюції мемів, що була обумовлена, зокрема, шляхом проб і помилок, експериментів на існуючих мемо- конструкциях.

Висновки

У своїй статті ми спробували показати, що ідея креативного дизайну може бути замінена альтернативною теорією еволюційного розвитку. В результаті певних умовиводів автор дійшов таких висновків:

1. Основні передумови еволюційної теорії не є винятковими для біологічного світу, і тому вони можуть бути застосовані для інших областей дійсності. Теорія еволюції проникає і в ті області людської діяльності, які не пов'язані безпосередньо з біологією: в філософські та релігійні системи, в літературу і мистецтво. Практичне значення теорії еволюції полягає, перш за все, в тому, що вона, поряд з класичною генетикою, утворює теоретичний фундамент сучасної селекції. У зв'язку з виключно високими темпами розвитку біотехнології теорія еволюції утворює теоретичний фундамент і цієї галузі людської діяльності, оскільки дозволяє передбачити можливі наслідки вторгнення людини в найпотаємніші таємниці життя. І, нарешті, теорія еволюції безпосередньо використовується при вирішенні проблем, пов'язаних з необхідністю збереження біологічного різноманіття на всіх його рівнях: популяційному, видовому і екосистемному.

2. Меми (інакше кажучи ідеї) розвиваються за аналогією з генами. Зміст людської культури залежить від біології дуже опосередковано. Існує дуже велика схожість між біологічною та культурною еволюцією. У здатних до самовідтворення структур є багато схожих властивостей, незалежно від того, про які структури йдеться - чи то живі організми, чи тексти, чи кібернетичні послідовності та таке інше. Вони розвиваються за схожими схемами, а історія їхнього розвитку дуже нагадує еволюцію шляхом природного добору. Вже Дарвін зазначав, що еволюція людських мов схожа на еволюцію біологічних об'єктів. Є сім'ї споріднених мов, наприклад, слов'янських, які безсумнівно походять від якоїсь мови-предка. А зміна структур слів, значень понять дуже нагадує те, як змінюються ознаки біологічних організмів. Еволюцію молекулярних послідовностей нашого геному можна досліджувати методами теорії інформації, немовби це якийсь текст або комп'ютерна програма.

3. Технологічні пристрої, такі, наприклад, як наручний годинник - це колекція мемів, що еволюціонували протягом історії людства. Меми, тобто інформація, яку люди передають через імітацію, давно цікавлять західних дослідників. В Україні немає якісних досліджень на цю тему, хоча медіа- простір, як і людське спілкування, звички тощо, сповнений мемами.

Меми, як правило, виникають несподівано, часто навіть абсурдно і безглуздо. І самі інтернет-ме- ми, і їх життя дуже несхожі один на одного, але всі вони наповнені постійною творчістю. Інтернет-ме- ми виконують певну символічну функцію і діють на колективну підсвідомість, тобто безпосередньо впливають на наші вчинки. Комунікативна функція є однією з провідних функцій мемів, оскільки вони не мають спеціальної мети, виступають лише як засіб спілкування, вираження своїх почуттів. На тривалість мема в комунікації можна розраховувати лише в разі широкої популярності та значущості тих подій, які послужили основою для його створення. Тільки та інформація, яка залишає багато користувачів небайдужими до неї, схильна до спонтанного неконтрольованого поширення від одного інтернет-користувача до іншого. Одним із перспективних напрямів є дослідження подальшої еволюції мемів разом із суспільством, вивчення впливу мема на розвиток людського мислення, творчих здібностей і формування думки.

4. Людський розум сповнений мемів, які конкурують за ресурси. Найбільш ефективними мемами є ті, які отримують можливість самовідтворення. Так, у випадку з наручним годинником, ми можемо припустити, що дизайнерське мислення співвідносилося з мемами, які були характерними для попередніх версій годинників. Деякі з тих мемів, дуже добре проявилися, і в результаті виявилися представленими в дизайні наручних годин сучасного взірця. Меми, які не були настільки ефективними (наприклад, ідея прикріплення годинника до піджаку за допомогою ланцюжка) не були включені в новий дизайн і зараз практично вимерли.

Передача мемів протягом тисячі років призвела до винаходу сучасних наручних годинників. Це було тільки питанням часу, перш ніж всі вони сконцентрувались в одному розумі винахідника, і народився сучасний варіант наручного годинника.

Якщо припущення котрі ми зробили вірні, і якщо еволюційна теорія так само пройде випробування часом, то цілком можливо, що ідея креатив- ної творчість людини в історії техніки може бути замінена концепцією меметичної еволюції.

Список використаних джерел

1. ГартигЭ. (1825), Die Forst-Betriebs Einrichtung nach staatswirthschaffliche Grundsдtze, ГартигЭ. (1826), «Praktische Anweisung zur Aufstellung und Ausfьhrung der jдhrlichen Forstwirthschaftsplane etc.», Гартиг Э.

(1827) , «Praktische Anleitung zum Baumroden», Гартиг Э.

(1828) , «Praktische Anleitung zum Vermessen und Chartiren die Forst und Bezug auf Betriebs-Regulirung», Гартиг Э. (1831) «Lehrbuch der Teichwirthschaft und Verwaltung»; И. Беккман «Введение в технологию, или О знаниицехов, фабрик и мануфактур», 1777 г. [Электроний ресурс] - Режим доступу: http://vikent.ru/author/1888/.

2. Энгельмейер П.К. В защиту общих идей в технике // П.К. Энгельиейер. - 1915. Энгельмейер П.К. Автомобиль. Мотоциклет. Моторная лодка // П.К. Энгельиейер. - М.,1912. Энгельмейер П.К. Изобретения и привилегии // П.К. Энгельиейер. - М.,1897. Энгельмейер П.К. Руководство к привилегированию изобретений // П.К. Энгельиейер.- Спб.: Образование, 1911. Энгельмейер П.К. Теория творчества // П.К. ЭнгельиейерСпб.: Образование, 1910; Павленко А.Н. Возможность техники.

Часть 3. Технический проект Фридриха Дессауэра/ А.Н. Павленко // Историко - философский ежегодник - 2007 - МИФ РАН. - с. 325 - 351.

3. Хайдеггер М. Бытие и время // Мартин Хайдеггер / Пер. с нем. и предисл. Г Тевзадзе. - Гл. редкол. по ху- дож. пер. и лит. взаимосвязям при Союзе писателей Грузии. -- Тбилиси, 1989, Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге: Избранные статьи позднего периода творчества // Мартин Хайдеггер -- М.: Высшая школа, 1991, Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления // Мартин Хайдеггер / Сост., пер. с нем. и комм. В. В. Бибихина. -- М.: Республика, 1993. -- 447 с.; Ясперс К. Смысл и назначение истории // Карл Ясперс . - М.: Политиздат, 1991. - 527 с. Гайденко П.П. Человек и история в экзистенциальной философии Карла Ясперса // Карл Ясперс.- М.: Просвещение, 1991; Мамфорд Л. Миф машины. Техника и развитие человечества // Льюис Мамфорд / Перевод с английского: Т. Азаркович, Б. Скуратов (1 глава). -- М.: 2001. Бердяев Н. Опыт эсхатологической метафизики. Творчество и объективация / Николай Бердяев [Электронный ресурс] - Режим доступу URL: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/311.

4. Blackmore Susan (1999), The Meme Machine. Oxford University Press.

5. Darwin Charles (1859), On The Origin of Species by Means of Natural Selection. London: Murray.

6. Dawkins Richard (1976), The Selfish Gene. Oxford: Oxford University Press; Dawkins, Richard. (1986). The Blind Watchmaker. London: Longmans; Dennett, Daniel C. (1995), Darwin's Dangerous Idea. Penguin Books; Dennet, Daniel C. (1999), “The Evolution of Culture” in Edge online journal http://www.edge.org/documents/archive/edge52.html

7. Silby, Brent (2000), Revealing the Language of Thought. http://www.def-logic.com/articles/Reveal Language оf Thought. html

Размещено на Allbest.ru