Мультипаливний котел на теплових трубках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мультипаливнии котел на теплових трубках

І.Р. Ващишак

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна

Для забезпечення безперебійного опалення та гарячого водопостачання житлових будинків індивідуального типу, а також для створення можливості споживачеві самостійно обирати вид енергоносія для системи опалення запропоновано розробити конструкцію мультипаливного котла з теплообмінником на теплових трубках. Встановлено вимоги до теплопереда- вальних елементів теплообмінника для одночасного нагрівання двох середовищ (повітря і води) та забезпечення роботи від різних видів енергоносіїв (природний газ, дизельне паливо, електроенергія). Запропоновано застосувати теплові трубки як елементи теплообмінника, що мають властивість працювати як трансформатори теплових потоків. Розроблено експериментальну модель теплообмінника з використанням шести теплових трубок та оцінено його теплову ефективність. Отримано ККД теплообмінника на рівні 90 % під час нагрівання електричними нагрівачами та 86 % під час нагрівання гарячим повітрям. За результатами досліджень моделі розраховано та спроектовано конструкцію теплових трубок теплообмінника та загальну конструкцію мультипаливного котла потужністю 17 кВт. Як нагрівальні елементи для цього котла використано комбінований двопаливний пальник та електричні нагрівачі. Наведено особливості використання та переваги запропонованого мультипаливного котла на теплових трубках, зокрема, й можливість охолоджувати повітря у приміщенні у теплу пору року.

Ключові слова: теплообмінник; комбінований пальник; повітряне опалення; джерело тепла.

мультипаливний котел тепловий трубка

Для обеспечения бесперебойного отопления и горячего водоснабжения жилых домов индивидуального типа, а также для создания возможности потребителю самостоятельно выбирать вид энергоносителя для системы отопления предложено разработать конструкцию мультитопливного котла с теплообменником на тепловых трубках. Установлены требования к теплопередающим элементам теплообменника для одновременного нагрева двух сред (воздуха и воды) и обеспечения работы от различных видов энергоносителей (природный газ, дизельное топливо, электроэнергия). Предложено применить тепловые трубки как элементы теплообменника, имеющие свойства работать как трансформаторы тепловых потоков. Разработана экспериментальная модель теплообменника с использованием шести тепловых трубок и оценена его тепловая эффективность. Получены КПД теплообменника на уровне 90 % при нагреве электрическими нагревателями, и 86 % при нагреве горячим воздухом. По результатам исследований модели рассчитаны и спроектированы конструкция тепловых трубок теплообменника и общая конструкция мультитопливного котла мощностью 17 кВт. В качестве нагревательных элементов для данного котла использованы комбинированная двухтопливная горелка и электрические нагреватели. Приведены особенности использования и преимущества предложенного мультитопливного котла на тепловых трубках, в том числе и возможность охлаждать воздух в помещении в теплое время года.

Ключевые слова: теплообменник; комбинированная горелка; воздушное отопление; источник тепла.

Providing private houses heating, located in areas with energy interruptions, needs new technical solutions. The authors suggest supplying of air heating system with a boiler which can work on several energy sources types. This multi-fuel boiler will simultaneously heat the air for the heating system and water for technical needs. Horizontally placed heat tubes are applied as heat transfer elements of such a boiler. To heat two environments - air and water, the property of a heat pipe to work as transformer of two low heat fluxes from one high is used. The high heat flow heats the heat tube in the middle, and the low flow heats are diverted from its edges. The source of the heat flow is the open flame of the combined burner from the combustion of gas or diesel fuel. To heat one of two environments, the property of the heat tube as a transformer of one heat flow is used. The heat tube transfers a high heat flow, from one end, into a low heat flow diverted from the other end. The electric heater is the source of the heat flow. The effectiveness of the proposed solution was verified on a reduced model of the heat exchanger of six heat pipes. As a result of experimental studies it was established that the coefficient of efficiency of the heat exchanger when heated by electric heaters was 90 %, when heated by hot air it was 86 %. According to research results, heat pipes for heat exchanger of multi-fuel boiler of 17 kW power were designed. Radiators are installed on the surface of heat tubes in order to prevent a heat exchange crisis. The research of heat tubes on reliability and efficiency has been verified by the heating of an open flame of a combined burner and electric heaters. As a result, the design of multi-fuel boiler for air heating of houses is proposed and variants of its work are considered. Thus, the proposed heat exchanger on the heat tubes expands the capabilities of the boiler, since it allows you to work from three types of energy carriers and heat one or two environments, or carry out air cooling.

Keywords:heatexchanger; combinedburner; airheating; heatsource.

Вступ. У разівиникненняперебоїв з газо-чиелектропостачаннямнаселеннявіддаленихрайонівунаслідокаварій, стихійного лиха чивоєннихдійвиникаєнеобхідністьшвидкообігрітиприміщення за допомогоюнаявнихвидівенергоносіїв. Газові, твердопаливні та електричнікотли з водяною системою опалення, щопереважновикористовують для обігрівуприватнихбудинків, погано підходять для цього, оскількизастосовують один, рідко два, видиенергоносіїв. Однак і за появиенергоносія час обігрівуохолологоприміщенняпотребуєбагато часу внаслідоктепловоїінерційностіводяноїсистемиопаленнязізначнимоб'ємомтеплоносія.

Одним зішляхіввирішенняпитанняшвидкогообігрівуприватнихбудинків у разіперебоївізпостачанняменергоносіїв є впровадженняповітряноїсистемиопалення з котлом, якийможепрацювативіденергоносіївкількохвидів. Цедастьзмогуспоживачевішвидко перевести котел на той вид палива, який є, і звести до мінімумудис-комфорт,спричиненийперервою в опаленніприміщень.

Мета дослідження - розробитиосновнітехнічнірішення для побудовибагатопаливного (мультипаливного) котла, якийодночаснонагріватимеповітря для опаленняприміщення та води для технічних потреб. Котел буде працювати на поширенихенергоносіях: природномугазі, дизельному паливіабоелектроенергії.

Викладення основного матеріалу дослідження. Оскількиджерелами тепла у мультипаливномукотлібу-дутьелектричнінагрівачі та відкритеполум'я пальника, то ценакладаєпевнівимоги на властивостітеплопереда-вальнихелементівтеплообмінника. Вониповинні:

* мати змогу працювати у трьох ізольованих камерах;

* одночасно нагрівати повітря та воду;

* мати високу ефективну теплопровідність;

* працювати в широкому діапазоні температур (від -20 °С до

+300 °С);

* не замерзати і не деформуватись;

* мати високі корозійну стійкість, надійність та довговічність.

Повністюреалізуватинаведенівимогиможна за допомогоютеплопередавальнихелементіввипарного типу - теплових трубок (Vashchyshaket al., 2014).

Ефективністьтеплової трубки визначають за допомогоюпоняття "еквівалентнатеплопровідність", яка може бути вищою за теплопровідністьміді(Gell &Ivanov, 1972). Такожтеплові трубки характеризуютьсяізо-термічністюповерхні за низькоготермічного опору. Поверхняконденсаціїтеплової трубки, в цьомувипадку, працює практично за постійноїтемператури.

Щеоднієюперевагоютеплової трубки є можливістьїїроботи як трансформатора теплового потоку, тобто трубка транспортуєвисокийтепловийпотік, підведений до малоїплощі одного їїкінця, у низький, щовідводиться з великоїплощііншого. Втратитеплотипід час транспортуваннявідзонипідведення теплового потоку до зонийоговідведення є доситьмалими (не більше 1-5 %) (Chi, 1981). Окрімцього, теплова трубка можепрацювати як трансформатор двохнизькихтепловихпотоків з одного високого. У цьомувипадку в тепловійтрубці буде одна зона нагрівання і випаровування та двізониконденсаціїробочоїрідини. Коли ж об'єднатицівластивості, то теплову трубку можнавикористати як теплопередавальний елемент для одночасного нагрівання двох середовищ - повітря та води. При цьому зона конденсації 1 (рис. 1) буде розміщена у повітряному середовищі, а зона конденсації 2 - у водяному. Зону нагрівання відкритим полум'ям доцільно розмістити в середній частині трубки, а зону нагрівання

Рис. 1. Зони нагрівання та конденсації теплової трубки під час

Для перевірки ефективності запропонованих рішень розроблено зменшену модель теплообмінника з вико-ристанням шести теплових трубок (рис. 2). Кожну труб-ку розраховували на максимальну потужність теплового потоку 110 Вт (Vashchyshaketаі., 2017). Коефіцієнт теплопередачі трубок - 0,56 105 Вт/(м2* К), довжина - 500 мм, діаметр - 15 мм, матеріал - мідь.

Рис. 2. Експериментальна модель теплообмінника: 1) теплові трубки; 2, 3) фланці; 4) клапани; 5) нагрівальні елементи

Теплові трубки 1 розміщали між двома пластмасо-вими фланцями 2 і 3, які розділяють між собою зону нагрівання та зони тепловіддачі повітрю і воді (див. рис. 2). Зона нагрівання - це частина теплообмінника, яка розміщена у нагрівальній камері. Зона тепловіддачі повітрю - частина теплообмінника, розміщена у повіт-ряній камері, а зона тепловіддачі воді - у водяній.

З боку водяної камери на теплових трубках встанов-лено клапани 4, а з боку повітряної камери - керамічні електричні нагрівальні елементи 5. Місця з'єднання теп-лових трубок із фланцями герметизували високотемпе-ратурним герметикомDD6705, а нагрівальні елементи приєднували до системи управління. На фланці 2 та 3 одягали пластмасові трубки, діаметром 110 мм. Одна з них була герметичною та імітувала водяну камеру, інша - мала відкриті вхід та вихід і імітувала повітряну камеру. Водяна камера мала довжину 290 мм і вміщувала 2 л води. Повітряна камера мала довжину 200 мм. Нагрівальна камера знаходилась між фланцями 2 та 3.

Для дослідження теплообмінника зі 6-ти теплових трубок розроблено експериментальну установку, зобра-жену на рис. 3.

Рис. 3. Експериментальна установка для дослідженнятеплооб-мінника: 1) повітряна камера; 2) нагрівальна камера; 3) водяна камера; 4) теплові трубки; 5) клапани; 6) електричний кабель; 7) ущільнювач; 8) вентилятор; 9, 11) раструб; 10) термофен; 12) розсіювач теплового потоку; 13) теплоізоляційний шар зіспіненогополіуретану; 14, 15) штуцери з різьбою

Між повітряною 1, нагрівальною 2 та водяною каме-рами 3 розміщували теплові трубки 4. У трубках 4 з боку водяної камери розміщували клапани 5, а з боку повітря-ної камери кріпили електричні нагрівальні елементи, які за допомогою кабелів 6, що проходять через ущільнювач 7, приєднували до системи управління. Холодне повітря з навколишнього середовища захоплювалось вентилято-ром 8 і через раструб 9 подавалось у повітряну камеру 1. Там воно нагрівалось і виходило через верхній патрубок, імітуючи повітряну систему опалення.

Джерелом тепла у нагрівальній камері був термофен 10 від паяльної станції типу SM-852D, який може ство-рювати повітряний потік до 24 л/хв у температурному діапазоні від 150 до 500 °С та максимальну потужність - 640 Вт. Термофен 10 для подачі гарячого повітря за допомогою раструба 11 приєднували до нагрівальної камери 2. Для рівномірного розподілу теплового потоку за об'ємом нагрівальної камери застосовували роз- сіювач 12. Охолоджене повітря виходило через патрубок у верхній частині нагрівальної камери.

Водяна камера мала теплоізоляційний шар 13 зі спі-неного поліуретану. Вхід холодної та вихід гарячої води з водяної камери здійснювався через штуцери з різьбою 14 і 15. На виході кожної з камер теплообмінника встановлювали термодавач, а потужність споживання електрофена вимірювалась цифровим ватметром типу Lemanso LM669.

Мета експериментальних досліджень - встановити ККД теплообмінника під час роботи від електричних нагрівачів та гарячого повітря, що імітувало паливні гази пальника. Перепад температур для води приймали 50 °С, враховуючи, що вона мала початкову температуру +20 °С, а кінцеву - +70 °С. Для повітря перепад тем-ператур становив 30 °С за початкової температури +20 °С, а кінцевої - +50 °С. За результатами проведення серії експериментів середній ККД теплообмінника під час нагрівання електричними нагрівальними елементами становив 90 %, а за нагрівання гарячим повітрям - 86 %, що підтвердило його високу теплову ефективність. Після цього розраховано та спроектовано теплові трубки для теплообмінника мультипаливного котла, що зможе опалювати приміщення, площею 100 м2 і матиме водяну камеру для нагрівання 100 л води (Mikhalenko&Gubin, 2012).

Загальну конструкцію теплової трубки теплообмін-ника зображено на рис. 4. На поверхню теплової трубки 1 з пористим гнітом 2 встановлено ребра радіатора 3. Це зроблено для розширення діапазону теплових потоків трубок у режимі бульбашкового кипіння і запобігання виникненню кризи теплообміну. З одного боку теплова трубка заварена кришкою з клапаном 4 для її герметиза-ції. З іншого - вона заварена кришкою з різьбою 5 для встановлення електричного нагрівального елемента 6. Електричний нагрівальний елемент 6 кріпиться до кришки 5 за допомогою гвинта 7, шайби 8 та ізоляційної прокладки 9. В ізоляційній прокладці 9 зроблено отвори для виводів живлення 10 нагрівального елемента 6.

Між ребрами теплової трубки встановлено суцільну ізоляційну шайбу 11 та ізоляційну шайбу із двох напів-сферичних половинок 12. До суцільної ізоляційної шайби 11 з одного боку кріпиться металева трубна дош-ка 13, а з іншого - стінка герметичної водяної камери 14. Герметизацію водяної камери здійснено високотем-пературним герметиком15. До стінки герметичної водя-ної камери приварено гвинти 16 з різьбою. На ці гвинти надіто ізоляційні шайби 17, за допомогою яких встанов-люється фіксована відстань від металевої трубної дошки 13 до стінки герметичної водяної камери 14 по всій їх довжині. Кріплення трубної дошки 13 до стінки водяної камери 14 здійснюється за допомогою гайок 18.

До ізоляційної шайби із двох напівсферичних поло-винок 12 з одного боку кріпиться трубна дошка 19, а з іншого - стінка повітряної камери 20. До стінки цієї ка-мери приварено гвинти 21 з різьбою. На гвинти 21 надіто ізоляційні шайби 22, за допомогою яких встановлюється фіксована відстань від трубної дошки 19 до стінки повітряної камери 20 по всій їх довжині. Кріплення трубної дошки 19 до стінки повітряної камери 20 здійснено за допомогою гайок 23. Через те, що теп-лоємність води більша за теплоємність повітря, тепло- віддавальна площа трубки у водяній камері повинна бу-ти більшою за тепловіддавальну площу в повітряній.

Рис. 4. Конструкціятеплової трубки теплообмінникамультипа-ливного котла з елементамикріплення: 1) теплова трубка;2) пористийгніт; 3) ребра радіатора; 4) кришкаіз клапаном; 5) кришка з різьбою; 6) електричнийнагрівальнийелемент;7, 16, 21) гвинти; 8) шайба; 9) ізоляційна прокладка; 10) виводиживлення; 11, 17, 22) ізоляційнішайби; 12) ізоляційна шайба з напівсферичних половинок; 13, 19) металева трубна дошка;14) водяна камера; 15) високотемпературний герметик; 18, 23) гайки; 20) повітряна камера

Основні параметри теплової трубки, отримані внас-лідок розрахунку, є такими: максимальна потужність теплового потоку в докризовому режимі - 1200 Вт; дов-жина - 1,2 м; діаметр - 25 мм, товщина стінки - 1 мм; матеріал - нержавіюча сталь АКІ 201; кількість шарів сітки гніту - 4; діаметр проводу сітки - 0,036 мм; кількість ребер радіатора - 110; зовнішній діаметр ребер - 55 мм; товщина ребер - 1 мм; теплоносій - дистильована вода; коефіцієнт теплопередачі теплової трубки - 0,43 105 Вт/(м2К).

Для перевірки надійності та визначення оптималь-ного робочого діапазону температур було виготовлено дві теплові трубки з радіаторами згідно з розрахованими параметрами. Ізоляційні шайби 11 і 12 виготовлено з високотемпературного полімеру TECASINT (довготри-вала робоча температура до +300 °С).

Після герметизації та діагностики ефективність і на-дійність трубок перевірено нагріванням відкритим по-лум'ям комбінованого пальника. Пальник працював по-чергово на природному газі та дизпаливі. Час нагрівання змінювався в межах від однієї хвилини до трьох годин, а поверхня трубки нагрівалась до +300 °С. Потім теплові трубки перевірено на можливість розгерметизації під час замерзання. Для цього їх виносили на мороз - 3.. .-8 °С і витримували там упродовж доби, після чого знову нагрівались. Наступним етапом була перевірка трубок під час нагрівання електричними нагрівачами. Для цього на кожну трубку встановлювали два нагріва- чі, сумарною потужністю 250 Вт. Процес нагрівання тривав від 1 хв до 12 год. Під час проведення експериментів здійснювали тепловізійний, візуальний та ультразвуковий контроль трубок, а також перевіряли їхню герметичність.

Дослідження показали високу надійність теплових трубок із нержавіючої сталі, оскільки їхні механічні та гідравлічні параметри не змінились під час експеримен-тів. Оптимальний робочий діапазон температур встано-вили експериментально: +85...+110 °С. При цьому час виходу на робочий режим - 180.130 с. На основі теп-лової трубки (див. рис. 4) розроблено загальну конструкцію мультипаливного котла для повітряного опалення приміщень (рис. 5), в якому застосовано ком-бінований пальник для спалювання природного газу і дизельного палива (наприклад від Шеііо 40D8). Оскільки розрахункова потужність котла за одночасного наг-рівання повітря для обігріву приміщення і води для тех-нічних потреб становить 17 кВт, то його теплообмінник повинен містити 15 теплових трубок.

Мультипаливний котел - це закрита стаціонарна конструкція довготривалої експлуатації (Vashchyshak&Tatsakovych, 2017). Його основою є теплообмінник на теплових трубках 1, що проходить через водяну, повітряну та нагрівальну камери. Водяна камера представляє собою стальний циліндр 2, заварений з обох боків плоскими кришками. В одну з кришок вмонтовано трубки для підведення холодної води 3 та відведення гарячої 4. В іншій кришці зроблено отвори для встановлення теплових трубок і приварено гвинти з різьбою для кріплення до трубної дошки 5. Трубні дошки 5 та 6 виготовляють з товстої сталі для запобігання деформації під час нагрівання і можливості нарізання різьби для кріплення до камер котла. У кожній трубній дошці зроблено отвори для встановлення теплових трубок, які співвісні з отворами у кришці водяної камери 2.?

Рис. 5. Конструкція мультипаливного котла: 1) теплові трубки теплообмінника; 2) водяна камера; 3) підвід холодної води; 4) відвід гарячої води; 5, 6) трубні дошки; 7) повітряна камера; 8) кришка для технічного обслуговування; 9) шарніри; 10) отвір для подачі холодного повітря; 11) отвір для виходу нагрітого повітря; 12) нагрівальна камера; 13) комбінований пальник; 14, 17) перфорація в корпусі; 15) блок підготовки палива; 16) пат-рубки подачі палива; 18) отвір для виходу паливних газів, 19, 20, 21) ізоляційні шайби, 22) елементи запалювання і підводу повітря та палива, 23) теплоізоляційна вата, 24) корпус котла, 25) блок керування електричним нагрівом, 26) електричні нагрівальні елементи, 27) електричні кабелі

Повітряну камеру 7 виготовляють з тонкого сталь-ного листа, привареного до круглої кришки з отворами для встановлення теплових трубок. До цієї ж кришки приварено гвинти з різьбою для кріплення до трубної дошки 6. Протилежну їй круглу кришку 8 підвішено на шарнірах 9 і зроблено рухомою. Через цю кришку можна встановлювати обладнання, здійснювати контроль та обслуговування теплових трубок і нагрівних елементів. Подача холодного зовнішнього повітря від вентилятора у повітряну камеру 7 здійснюється через отвір 10, а вихід нагрітого повітря - через отвір 11, який з'єднаний з каналами повітряної системи опалення приміщення. Нагрівальну камеру 12 виготовляють зі стального листа, яка складається з двох половинок для можливості закріплення на трубних дошках 5 та 6. Джерелом тепла у нагрівальній камері слугує комбінований пальник 13.

Забір вторинного повітря для горіння палива здійснюється через перфорацію 14 у кожній з частин корпуса нагрівальної камери 12. Регулятор потужності пальника 13, редуктор, насос, компресор і система запа-лювання знаходяться у блоці 15. Подача природного га-зу та дизельного палива у блок 15 здійснюються за до-помогою патрубків 16. Забір первинного повітря для компресора у блоці 15 здійснюється через перфорацію корпуса 17.

Вихід паливних газів з нагрівальної камери 12 у ди-мохідну систему будинку здійснюється через отвір 18. Для фіксації та термоізоляції теплових трубок викорис-товують ізоляційні шайби 19, 20 та 21. Елементи запа-лювання і підводу повітря та рідкого і газоподібного палива до пальника 13 розміщені у блоці 22. Корпус во-дяної камери 1 покритий кількома шарами теплоізоля-ційної вати 23. Увесь котел поміщається в розбірний корпус 24, на днище якого встановлюють блок підго-товки палива 15. На дно повітряної камери 7 встанов-люють блок автоматики і керування електричним нагрі-вом 25, в якому здійснюється програмування роботи котла. На торцях теплових трубок закріплені електричні нагрівальні елементи 26, які за допомогою термостійких кабелів 27 приєднуються до блоку автоматики і керування 25.

Мультипаливний котел на рис. 5 може працювати в кількох режимах.

Перший режим - активне нагрівання двох середовищ. У цьому режимі комбінованим пальником у нагрівальній камері спалюється природний газ або дизпали- во, гарячі паливні гази якого нагрівають середню частину поверхонь теплових трубок, що з високою інтенсивністю передають тепловий потік у повітряну та водяну камери. Тепле повітря з повітряної камери йде на обігрів приміщення, а гаряча вода з водяної камери - на по-бутові потреби мешканців.

Другий режим - пасивне нагрівання повітря. У пері-оди, коли вода у водяній камері нагріта, вона може ви-конувати роль теплоакумулюючого середовища на час вимкнення комбінованого пальника в нагрівальній ка-мері. В цьому випадку, розміщена у водяній камері секція теплової трубки починає працювати як випаровувач, а тепло переноситься до іншого її кінця - у повітряну камеру, де відбувається конденсація. Перенесене тепло нагріває повітря, що подається для обігріву приміщення. Втрати тепла у нагрівальній камері під час транспортування є незначними через слабкий рух повіт-ря у ній.

Третій режим - активне нагрівання одного середо-вища (води або повітря). Для цього доцільно застосувати металокерамічні електричні нагрівачі фірми Zhuhai 4UElectronicCeramics. Ці нагрівачі мають діаметр 21 мм, товщину 1,2 мм і потужність 125 Вт. Живлення електричних керамічних нагрівачів здійснюється від стандартної мережі, напругою 220 В. Їх перевагою є ви-сока швидкість розігріву і значна робоча температура (вище + 300 °С).

Електричні нагрівачі вмикаються при вимкненому комбінованому пальнику в нагрівальній камері. Нагрі-вання тільки одного середовища за допомогою електрич-них нагрівачів зумовлене їхньою потужністю (3750 Вт), яка нижча за потужність комбінованого пальника.

Для нагрівання води у водяній камері вентилятор подачі повітря у повітряну камеру потрібно вимкнути. Зона випаровування знаходиться у торцях теплових трубок біля електричних нагрівних елементів. Потік тепла транспортується тепловими трубками через по-вітряну та нагрівальну камери з невеликими втратами у них. Конденсація парів робочої рідини і передача тепла воді відбувається у водяній камері.

Для нагрівання повітря необхідно випустити воду з водяної камери і запустити вентилятор подачі холодного повітря у повітряну камеру. Тоді зони випаровування і конденсації будуть розміщені у повітряній камері.

Перевагою застосування електричних нагрівачів є можливість їхнього ввімкнення від багатьох джерел електроенергії (акумулятори, сонячні батареї, повітряні та переносні генератори, термоелектричні батареї тощо).

Четвертий режим - пасивне охолодження повітря. У літню пору року за допомогою теплових трубок можна здійснити кондиціонування повітря у приміщенні. Для цього у водяну камеру подається холодна вода, яка слу-гує поглиначем теплоти. Випаровування робочої рідини здійснюється у повітряній камері від нагрітого повітря, яке подається з вулиці, а конденсація - у водяній камері. Охолоджене тепловими трубками повітря подається вентилятором у приміщення каналами системи повітря-ного опалення.

Вибір того чи іншого режиму роботи котла або виду енергоносія можна запрограмувати за допомогою недо-рогих сучасних мікропроцесорних засобів. Також можна запрограмувати два режими роботи комбінованого пальника - імпульсний і постійний, поєднання яких дасть змогу економити енергоносії.

Висновки

1. Основною перевагою мультипаливного котла є можливість роботи від трьох різних енергоносіїв, що дає змогу не припиняти опалення у разі перебоїв з постачанням одного чи двох з них.

2. Застосування теплових трубок у теплообміннику муль- типаливного котла дає змогу одночасно нагрівати два середовища - повітря та воду.

3. Проведені розрахунки показують, що теплові трубки з нержавіючої сталі мають досить високий коефіцієнт теплопередачі, ніж якісна трубна мідь.

4. Застосування в теплообміннику котла теплових трубок забезпечує його високі ККД та теплову ефективність і, відповідно, нижчий, порівняно з наявними котлами, час розігріву повітря та води.

5. Теплові трубки, виготовлені з нержавіючої сталі, є ви- соконадійними пристроями, які можуть працювати тривалий час без спеціального обслуговування.

6. Теплообмінник на теплових трубках розширює можливості котла, оскільки дає змогу, відповідно до потреб, нагрівати одне або два середовища, а також охолоджувати повітря.

Перелік використаних джерел

1. Vashchyshak, I. R., &Tatsakovych, O. I. (2017).Udoskonalenniatep- loobminnykanateplovykhtrubkakhdliazabezpechenniaenerho- efektyvnohoteplopostachanniabudynku. Metody ta zasobynerui- nivnohokontroliupromyslovohoobladnannia:zb. tezdop. nauk-prakt. konf. studentivimolodykhvchenykh, m. Ivano-Frankivsk, 15-16 lystopada 2017. Ivano-Frankivsk, 73-74.

2. Vashchyshak, I. R., Vashchyshak, O. P., &Yavorskyi, A. V. (2014).Shliakhypidvyshchenniaenerhoefektyvnostibudivelobiektivnaf- tohazovohokompleksu.NaukovyivisnykIvano-Frankivskohonatsi- onalnohotekhnichnohouniversytetunaftyihazu, 1(36), 176-184.[In Ukrainian].

3. Vashchyshak, I. R., Vashchyshak, S. P., Popovych, O. V., &Dotsen- ko, Ye. R. (2017).Udoskonalenniaparokrapelnykhnahrivachivdliasystemyopalenniaprymishchen ta budivel.Metody ta pryladykontroliuyakosti, 39(2), 68-74.[In Ukrainian].

4. Gell, P. P., & Ivanov, N. K. (1972).Konstruirovanieradioelektronnoiapparatury.Lviv: Energiia. 232 p. [In Russian].

5. Mikhalenko, T. G., &Gubin, S. V. (2012). Podkhod k proektirovaniiuteplovoitrubyvakuumirovannogosolnechnogokollektora.Aviatci- onno-kosmicheskaiatekhnikaitekhnologiia, 2, 78-82.[In Russian].

6. Chi, S. (1981).Teplovyetruby: teoriiaipraktika (Trans. from English). Moscow: Mashinostroenie. 207 p.

Размещено на Allbest.ru