Обґрунтування енергоефективної технології виробництва біогумусу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обґрунтування енергоефективної технології виробництва біогумусу

Сенчук М.М., канд. техн. наук Білоцерківський національний аграрний університет

На сьогодні розвиток теорії і практики біоконверсії органічних речовин із застосуванням технології вермикомпостування є одним з важливих напрямів забезпечення сільського господарства високоефективними добривами - біогумусом, а також цінним білком у вигляді біомаси дощових черв'яків. Впровадження таких технологій в господарствах дає можливість відновлювати і підтримувати на високому рівні родючість грунтів, підвищити урожайність сільськогосподарських культур, проводити рекультивування непридатних для сільськогосподарського використання земель, одержувати екологічно чисту рослинницьку продукцію, а також високобілкову біомасу дощових черв'яків. Біогумус зручний для механізованого локального внесення в грунт, для виробництва органо-мінеральних сумішей та біостимуляторів, для використання за вирощування кімнатних рослин, розсади, ведення тепличного господарства.

З огляду на зазначене вище було вивчено та обґрунтовано енергоефективні технології виробництва біогумусу.

На підставі отриманих результатів встановлено, що енергоефективними технологіями виробництва товарного біогумусу є: виробництво біогумусу за технологічною схемою рис. 1б, 2б, 3в - енергоємність біогумусу 2,040 МДж/кг, за технологічною схемою рис.іб, 2а, 3в - енергоємність біогумусу 2,070 МДж/кг, за технологічною схемою рис.1а, 2а, 3в - енергоємність біогумусу 2,106 МДж/кг.

На підставі отриманих досліджень ці технології можна рекомендувати для впровадження.

Ключові слова: енергоефективна технологія, вермикомпост, дощові черв'яки, біогумус, енергоємність біогумусу.

Обоснование энергоэффективной технологии производства биогумуса

Н.Н. Сенчук

На сегодня развитие теории и практики технологии биоконверсии органических веществ вермикомпостированием является одним из важных направлений обеспечения сельского хозяйства высокоэффективными удобрениями - биогумусом, а также ценным белком из биомассы дождевых червей. Внедрение таких технологий в хозяйствах дает возможность восстанавливать и поддерживать на высоком уровне плодородность почв, повышения урожайности сельскохозяйственных культур, осуществлять рекультивацию непригодных для сельскохозяйственного использования земель, получать экологически чистую растеневодческую продукцию, а также биомассу червей. Биогумус подходит для механизированного местного применения в почву для производства органо-минеральных смесей и биостимуляторов, для использования при выращивании комнатных растений, саженцев, тепличного хозяйства.

Основываясь на вышесказанном было изучено и обосновано энергоэффективные технологии производства биогумуса. В итоге полученых результатов определено, что энергоэффективные технологии производства биогумуса: производство биогумуса за технологической схемой рис. 1 б, 2 б, 3 в - энергоемкость биогумуса 2,040 МДж/кг, за технологической схемой рис. 16, 2а, 3в - энергоемкость биогумуса 2,070 МДж/кг, за технологической схемой рис. 1а, 2а, 3в - энергоемкость биогумуса 2,106 МДж/кг. На основе полученных исследований эти технологий могут быть рекомендованы для внедрения.

Ключевые слова: энергоэффективная технология, вермикомпост, дождевые черви, биогумус, энергоемкость биогумуса.

Substantiation of energy efficient technology of biohumus manufacturing M. Senchuk

To assess the effectiveness of the usage of technology and the search for effective biohumus production schemes the energy analysis has been done.

The source data for the analysis were requirements for the technology and technical means of production of biohumus (Fig. 1, 2, 3), and reference dates of energy volumes of agricultural machines, labor resources, energy resources, fertilizers, agricultural crops.

Figure 1. Technological schemes of the process of preparation of the substrate (composting):

1 - manure loading; 2 - manure transporting;

3 - loading, mixing and hilling;

4 - watering of hills; 5 - airing of hills.

Figure 2. Technological schemes of worm cultivation: 6 - hill formation; 611 - worm adding; 61 - worm feeding; 7 - airing; 8 - separating of worms with substrate; 81 - unloading of worm compost; 9 - loading of straw; 10 - transporting of straw; 11 - smoothing of straw; 12 - unloading of straw.



Figure 3. Technological schemes of worm compost processing: 13 - first processing; 14 - biohumus drying; 15 - biohumus grinding; 16 - separation into fractions of biohumus; 17 - separating of worms from substrate; 18 - separating of worm from biphumus and biohumus drying; 19 - transporting of biohumus for storage; 20 - drying of biohumus on open air.

виробництво добриво біогумус вермикомпостування

Table 1 - Results of calculations of energy intensity of substrate, worm compost and biohumus

Technological scheme from figures	Energy intensity, MJ/kg
	Substrate	Worm compost	Biohumus
Fig.la	0,686	-	-
Fig.16	0,638	-	-
Fig.la, 2a	-	0,987	-
Fig.la, 2b	-	0,957	-
Fig.16, 2a	-	0,939	-
Fig.16, 26	-	0,909	-
Fig.la, 2a, 3a	-	-	36,023
Fig.1a, 2a, 3b	-	-	2,106
Fig.1a, 2a, 3r	-	-	10,880
Fig.1a, 26, 36	-	-	61,770
Fig.16, 2a, 3a	-	-	35,970
Fig.16, 2a,3B	-	-	2,070
Fig.16, 2a, 3r	-	-	10,860
Fig.16, 26, 36	-	-	61,740
Fig. 16, 26, 3b	-	-	2,040

Energy effective technologies of production of marketable biohumus are the following: biohumus production according scheme Fig.la, 2a, 3b - Energy intensity of biohumus 2,106 MJ/kg; biohumus production according scheme Fig.lб, 2a, 3b - Energy intensity of biohumus 2,070 MJ/kg; biohumus production according scheme Fig.l б, 2б, 3b - Energy intensity of biohumus 2.040 MJ/kg.

Key words: energy efficient technology, worms compost, worms, biohumus, energy intensity biohumus.

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень і публікацій

Відходи у вигляді гною тваринницьких ферм, побутового сміття, відстою стічної води є основними компонентами, з яких за переробки вермикомпостуванням одержують цінне добриво - біогумус і біомасу дощових черв'яків.

Наукові дослідження академіка Городнього М.М. [1, 2], Мельника І.П. [3-5], Слободяна В.А. [6-7], та інших вчених [8-19] свідчать про те, що ці відходи є цінним джерелом поживних речовин. В процесі переробки відходів вермикомпостуванням вони акумулюються в легкодоступних для засвоювання їх рослинами формах в біогумусі, а також в біомасі дощових черв'яків, яка є ефективним джерелом поповнення білка в кормовиробництві. З цих відходів готується субстрат - корм для черв'яків. Іноді використовуються субстрати на основі відходів деревини, торфу та сапропелю.

На сьогодні розвиток теорії і практики біоконверсії органічних речовин із застосуванням технології вермикомпостування є одним з важливих напрямів забезпечення сільського господарства високоефективними добривами - біогумусом, а також цінним білком у вигляді біомаси дощових черв'яків. Впровадження таких технологій в господарствах дає можливість відновлювати і підтримувати на високому рівні родючість грунтів, підвищити урожайність сільськогосподарських культур, проводити рекультивування непридатних для сільськогосподарського використання земель, одержувати екологічно чисту рослинницьку продукцію, а також високобіл- кову біомасу дощових черв'яків. Біогумус зручний для механізованого локального внесення в ґрунт, для виробництва органо-мінеральних сумішей та біостимуляторів, для використання за вирощування кімнатних рослин, розсади, ведення тепличного господарства.

Враховуючи наведене вище, актуальним питанням є вивчення та обґрунтування енерго- ефективної технології виробництва біогумусу.

Метою дослідження є енергетична оцінка та визначення енергоефективної технології виробництва біогумусу та енергоємності біогумусу.

Методика досліджень

Енергетичний аналіз проводили для оцінки ефективності використання техніки та пошуку ефективних схем виробництва біогумусу.

Вихідними даними для проведення аналізу були вимоги на технології і технічні засоби виробництва біогумусу, а також довідкові матеріали енергоємностей сільськогосподарських машин, трудових ресурсів, енергетичних ресурсів, добрив, сільськогосподарських культур [20, 21].

Енергетичний аналіз технології виробництва товарного біогумусу проводили в три етапи:

- енергетичний аналіз процесу підготовки субстрату (компостування) і визначення енергоємності 1 кг субстрату (компосту);

- енергетичний аналіз вермикомпостування і визначення енергоємності 1 кг вермикомпосту;

- енергетичний аналіз технологічного процесу переробки вермикомпосту в товарний біогумус і визначення його питомої енергоємності.

Енергетичний аналіз проводили згідно з [20, 21] з використанням технологічних схем (рис. 1, 2, 3). Енергоємності технічних засобів, трудових та енергоресурсів, а також вихідні розрахункові дані для проведення енергетичного аналізу подані в таблиці 1.

Використовуючи результати розрахунків, а також технологічні схеми (рис. 1 а, б) розрахунок енергоємності 1 кг субстрату (компосту) проводили, виходячи з умови, що витрати води для поливання буртів в розрахунку на 1 т гною складають 0,1 т, а вихід ферментованої маси становить 85 % від початкової маси гною.

Для визначення енергоємності виробництва 1 кг вермикомпосту розрахунок проводили за технологічними схемами рис. 2 а, б. Використовуючи вихідні дані таблиці 1, розрахунок проводили з умови:

- вихід вермикомпосту без черв'яків складає 70 %;

- вихід вермикомпосту з черв'яками - 73,5 %;

- на 1 м2 майданчика переробляється 1 т субстрату в рік (два цикли переробки по 0,5 т);

- маса субстрату за формування нових лож - 0,15 т/м2;

- маса субстрату при заселенні черв'яками - 0,05 т/м2;

- витрати води на зволоження субстрату - 100 л/т;

- потреба в соломі для утеплення буртів - 0,05 т /м.

Таблиця 1 - Енергоємність технічних засобів, трудових та енергоресурсів

Найменування технічних засобів енергоресурсів, матеріалів, професії	Маса, кг	Енергетичний еквівалент на 1 кг маси, 1 год, або за 1 люд.-год [1, 2]	За 1 годину експлуатаційної роботи
		МДж	ккал	МДж	ккал
1. Трактор ЮМЗ-6Л [201	3147	0,0243	5,804	76,5	18264,2
2. Причіп 2ПТС-4М [201	1530	0,0261	6,281	40,2	9610,4
3. Змішувач-буртоутворювач [221	5000	0,058	13,852	290	69260
4. Аератор буртів [231	3000	0,071	16,957	213	50871
5. Трактор Т-150К [201	7535	0,0243	5,804	183,1	43730,9
6. Цистерна тракторна РЖТ-8 [201	3640	0,032	7,643	116,5	27819,4
7. Буртоутворювач субстрату [241	2500	0,0243	5,804	60,75	14510
8. Аератор вермикомпосту [231	2100	0,0243	5,804	51,03	12188,4
9. Відділювач черв'яків з субстратом [251	1200	0,194	46,334	232,8	55600,0
10. Обладнання для попередньої переробки і видалення твердих предметів [261	7500	0,194	46,334	1455	347505
11. Установка для відділення черв'яків від субстрату [271	4000	0,148	35,348	592	141392
12. Установка для відділення черв'яків від компосту і сушіння біогумусу [281	5500	0,148	35,348	814	194414
13. Сушарка біогумусу [291	5500	0,148	35,348	814	194414
14. Трактор Т-16 [201	1600	0,243	5,804	38,9	9285
15. Подрібнювач біогумусу [301	2200	0,071	16,957	156,2	37305,4
16. Обладнання для фракціонування і затарювання біогумусу [311	2200	0,148	35,348	325,6	77765,6
17. Навантажувач ПЗ-0, 8Б [201	2400	0,048	11,464	115,2	27513,8
18. Завантажувач ЗПС-100 [201	1250	0,211	50,394	263,8	62992,5
19. Причіп 2ПТС-4-886-Б [201	1880	0,0263	6,281	49,4	11808,8
20.Фуражир-навантажувач соломи ФН -1,4 [1391	1350	0,177	42,274	239	57069,5
21. Трактористи-машиністи (т). [201	-	60,8	14521,1	-	-
22. Оператори (о), [201	-	61,2	14616,2	-	-
23. Робітники (р), [201	-	33,3	7953,2	-	-
24. Гній (80 % вологості) [201	-	0,42	100,3	-	-
25. Дизельне пальне [201	-	52,8	12600	-	-
26. Електроенергія 1 кВт год. [201	-	12	2860	-	-

Переробку вермикомпосту в товарний біогумус проводили за технологічними схемами згідно з рис. 3 а, б, в, г.

Для визначення енергоємності 1 кг товарного біогумусу прийнято такі умови:

- вміст черв'яків в субстраті - до 23 %;

- вміст черв'яків у вермикомпості - 23 %;

- вихід біогумусу після сушіння - 60 %;

- ступінь відділення черв'яків - 95 %;

- вихід субстрату з черв'яками - 30 %;

- вихід вермикомпосту після попередньої переробки -85 %;

- вихід товарного біогумусу - 45 %.

Враховуючи прийняті умови, енерговитрати на переробку 1 т гною в субстрат, 1 т субстрату у вермикомпост, 1 т вермикомпосту в біогумус визначали за формулою (1):

де gj - енерговитрати на переробку 1 т гною, субстрату, вермикомпосту, МДж/т;

gi - енерговитрати на виконання г-тої технологічної операції в розрахунку на переробку 1 т гною, субстрату, вермикомпосту, МДж/т.

Енергоємність 1 кг субстрату, вермикомпосту, біогумусу (МДж/кг) визначали за формулою (2):

де г - вихід субстрату, вермикомпосту, біогумусу, відн. од;

0,3 - коефіцієнт додаткових енерговитрат енергетичних ресурсів, добрив, сільськогосподарських культур.



Основні результати дослідження

Результати розрахунків подані в таблиці 2.

Аналіз показав (див. табл. 2), що від технологічної схеми вермикомпостування залежить енергоємність 1 кг субстрату, вермикомпосту та товарного біогумусу. Тому за основну технологічну схему вермикомпостування і виробництва товарного біогумусу приймається така технологія, за якою енергоємність одержання продукції буде мінімальна.

Таблиця 2 - Енергоємність гною, субстрату, вермикомпосту, товарного біогумусу

Технологічна схема за рисунками	Енергоємність, МДж/кг
	субстрату	вермикомпосту	біогумусу
рис.1а	0,686	-	-
рис.1б	0,638	-	-
рис.1а, 2а	-	0,987	-
рис.1а, 2в	-	0,957	-
рис.1б, 2а	-	0,939	-
рис.1б, 2б	-	0,909	-
рис.1а, 2а, 3а	-	-	36,023
рис.1а, 2а, 3в	-	-	2,106
рис.1а, 2а, 3г	-	-	10,880
рис.1а, 2б, 3б	-	-	61,770
рис.1б, 2а, 3а	-	-	35,970
рис.1б, 2а,3в	-	-	2,070
рис.1б, 2а, 3г	-	-	10,860
рис.1б, 2б, 3б	-	-	61,740

Висновок

В результаті отриманих результатів встановлено, що енергоефективними техно-логіями виробництва товарного біогумусу є: виробництво біогумусу за технологічною схемою рис.іб, 2б, 3в - єнергоємність біогумусу 2,040 МДж/кг, за технологічною схемою рис.іб, 2а, 3в -- єнергоємність біогумусу 2,070 МДж/кг, за технологічною схемою рис.іа, 2а, 3в - єнергоємність біогумусу 2,106 МДж/кг.

На підставі отриманих досліджень ці технології можна рекомендувати для впровадження.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Городний М.М., Мельник И.А. Биоконверсия органических отходов в биодинамическом хозяйстве. Киев: Урожай, 1990. 285 с.

2. Городний М.М., Шеремет О.П. Влияние вермикомпоста на урожай и качество капусты белокачанной. Тезисы докладов 2 Международного конгресса „Биоконверсия органических отходов народного хозяйства и охрана окружающей среды”. Ивано-Франковск: Ассоциация "Биоконверсия". 1992. С. 35-36.

3. Мельник И.А. Методические указания по промышленному разведению дождевых червей и получению органического удобрения «Биогумус». Ивано-Франковск: МТЦИНТИ, 1989. 46 с.

4. Мельник И.А. Дождевые черви на службе сельского хозяйства. Достижение науки и техники АПК. 1990. №8. 18 с.

5. Мельник И.А., Гуцуляк В.Д. Биогумус и урожай овощей. Химия в сельском хозяйстве. 1994. №15. С. 15-16.

6. Слободян В.А., Слободян Н.С. Влияние биогумуса на микробиологические процессы в почве. Химия в сельском хозяйстве. 1994. №4. С. 8-9.

7. Слободян В.А. Продуктивність дощових черв'яків при утилізації курячого посліду. Тези доповідей 4 Міжнародного конгресу „Біоконверсія органічних відходів і охорона навколишнього середовища”. Київ: Асоціація "Біоко- нверсія", 1996. С. 12-13.

2. Flack F.M., Hatrenstein R. Growth of the earhworm Eisenia foetida on mic-roorganism and cellulose. Joil Biology and Biochemistri. 1984. Vol.16. №5. P. 491-495.

3. Tomati U., Grappelli A. Fertilisers from vermiculture a.s an option organic wastes recoveri. Agrochemica. 1984. Vоl. 27. №2/3. P. 244-251.

4. Hand P., Frankland I.C., Satchell I. E. Vermicompostinq of cow clurry. "Pedobiologia". 1978. Vol. 31. № 3-4. P. 199-209.

5. Chan Paul L.S., Grifftihs D.A. The vermicompostinq of pretreated pisg manure. "Biol Westes". 1988. Vol. 24. № 1. P. 57-69.

6. Allievi L. Qitterio В., Ferrari A. Vermicompostinq of rabbit manure: modifications of microflora. Compst: Prod. Qual. and Use: Proc. Symp, Undine, 17-19 Apr. 1986. London: New-Jork, 1987. P. 115-126.

7. Fayolle L. Valeur des ordures menageres. Comme milieu d'elevage popour Eisenia foetida. Revue d'ecologie et de biologie du sol. 1985. Vol. 22. № 3. P. 353--365.

8. Penpinck R., Verdoncr O. Earthworm compost versus classic compost inhorticultural substrates. Connost Prod. Qual. And Use: Proc.,Symp., Udine, 17-19 Apr. 1986, London, 1987. P. 814-817.

9. Hennuy В., Gaspar C. Le traitement des dechets par les lombricilns. "Bull rech. Agron. Gembloux". 1986. Vol. 21. № 3. P. 359-367.

10. Haimi J., Huhta V. Comparison of composts produced identical wastes by "Vermistabilization" and contional compostind. "Pedobiologia". 1987. Vol. 30. №2. P. 137-144.

11. Zandrirts Fleddermann A. Komposte als humus. - wahrstoft - und wir-kstofftrager: Eine Untersuchung zur erstellung von gualitatskriterien unter besonderer berucksichtingund von Wurmkomposten: Diss Dokt., Hoh . Zandwirts. Fak. Rhein. Friedrich - Wilhelms - Vniv, Bonn. 1990. 160 p.

12. Buch W. Der Regenwurm imgartenro Verlag Eugen Ulmer. 1987. 121 p.

13. Jasienieckij W. A., Targonia W. C., Klimenko W. P. Sienczuk N. N. Kompleksowa biotechnologia utylizacyi odchodow na fermach Bidla і otrzymywanie nawo-zow organicznich dla rolnictwa alternatywnego. Ukrainski Centralny Instytut Techniczny w Kiyowie, Materialy na Konference Nowoczesne technologie chowu bydla і trzody chlewney zuwzczednieniem wimogan ochroni srodowriska. Warzawa, 18 wrzeinia 1996. P. 67-68.

14. Genevini P.L. Vermicomposte. Caratterizzazione chimica e valore ferti-lizzante. Informatore agricolo. 1983. Vol. 39. №44. P. 109-115.

15. Reinecke A.Y., Venter J.M. Moisture preferences, growth and reproduction of the compost worm Eisenia fetida (Oligo-chaeta). Bio. Biol., Fertil., Soils. 1987. Vol. 3. №1. P. 135-141.

16. Медведовський O.K., Іваненко І.П. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві. Київ: Урожай,1988. С. 192-205.

17. КНД 46.16. 02.11-95. Техніка сільськогосподарська. Випробування. Методи визначення біоенергетичної ефективності машин для рослинництва. Введ. 01.04.96. Дослідницьке: УкрНДПТВТ, 1995. 24 с.

18. Сенчук М.М. Вт. 46.16.20.28.96. Вихідні вимоги на комплект обладнання для приготування субстрату / корму для черв'яків. Київ: Мінсільгосппрод України, 1996. 6 с.

19. Сенчук М.М. Вт. 46.16.20.26.96. Вихідні умови на обладнання для аерування вермикомпосту. Київ: Мінсільгосппрод України, 1996. 5 с.

20. Сенчук М.М. Вт. 46.16.20.25.96. Вихідні вимоги на буртоутворювач субстрату. Київ: Мінсільгосппрод України, 1996. 5 с.

21. Сенчук М.М. Вт. 46.16.20.30-97. Вихідні вимоги на відділювач черв'яків з субстратом. Київ: Мінсільгосппрод України, 1997. 6 с.

22. Сенчук М.М. Вт. 46.16.20.12-94. Вихідні вимоги на обладнання для попередньої переробки червокомпосту і видалення твердих включень. Київ: Мінсільгосппрод України, 1994. 5 с.

23. Сенчук М.М. Вт .46.16.20.12-93. Вихідні вимоги на установку для відділення черв'яків від субстрату. Київ: Мінсільгосппрод України, 1993. 6 с.

24. Сенчук М.М. Вт. 46.16.20.13-94. Вихідні вимоги на установку для відділення черв'яків від компосту і сушіння біогумусу. Київ: Мінсільгосппрод України, 1994. 6 с.

25. Сенчук М.М. Вт. 46.16.20.14-94. Вихідні вимоги на обладнання для сушіння біогумусу. Київ: Мінсільгосппрод України, 1994. 5 с.

26. Сенчук М.М. Вт. 46.16.20.15.94. Вихідні вимоги на обладнання для подрібнення біогумусу. Київ: Мінсільгосппрод України, 1994. 5 с.

27. Сенчук М.М. Вт. 46.16.20.16.94. Вихідні вимоги на обладнання для фракціонування біогумусу. Київ: Мін-сільгосппрод України, 1994. 5 с.

REFERENCES

1. Gorodnij, M.M., Mel'nik, I.A. (1990). Biokonversija organicheskih othodov v biodinamicheskom hozjajstve [Bioconversion of organic waste in a biodynamic farm]. Kyiv, Crop, 285 p.

2. Gorodnij, M.M., Sheremet, O.P. Vlijanie vermikomposta na urozhaj i kachestvo kapusty belokachannoj [Influence of vermicompost on crop and quality of cabbage]. Tezisy dokladov 2 Mezhdunarodnogo kongressa „Biokonversija organicheskih othodov narodnogo hozjajstva i ohrana okruzha-jushhej sredy” [Abstracts of the 2nd International Congress "Bioconversion of Organic Waste of the National Economy and Environmental Protection"]. Ivano-Frankovsk, Association "Bioconversion", 1992, pp. 35-36.

3. Mel'nik, I.A. Metodicheskie ukazanija po promyshlenomu razvedeniju dozhdevyh chervej i polucheniju organicheskogo udobrenija «Biogumus» [Methodical instructions for the industrial wormwood breeding and organic fertilizer "Biohumus"]. Ivano-Frankovsk, MTCINTI, 1989, 46 p.

4. Mel'nik, I.A. Dozhdevye chervi na sluzhbe sel'skogo hozjajstva [Rainworms in the service of agriculture]. Dostizhenie nauki i tehniki APK [Achievement of science and technology of agroindustrial complex], 1990, no. 8, 18 p.

5. Mel'nik, I.A., Guculjak, V.D. Biogumus i urozhaj ovoshhej [Biohumus and vegetable harvest]. Himija v sel'skom hozjajstve [Chemistry in agriculture], 1994, no. 15, pp. 15-16.

6. Slobodjan, V.A., Slobodjan, N.S. Vlijanie biogumusa na mikrobiologicheskie processy v pochve [Influence of biohumus on microbiological processes in soil]. Himija v sel'skom hozjajstve [Chemistry in agriculture], 1994, no. 4, pp. 8-9.

7. Slobodjan, V.A. Produktivnist' doshhovih cherv'jakiv pri utilizacii' kurjachogo poslidu [Productivity of rainworms in the utilization of chicken litter]. Tezi dopovidej 4 Mizhnarodnogo kongresu „Biokonversija organichnih vidhodiv i ohorona navkolishn'ogo seredovishha” [Abstracts of the 4th International Congress "Bioconversion of Organic Waste and Environmental Protection"]. Kyiv, Association "Bioconversion", 1996, pp. 12-13.

6. Flack, F.M., Hatrenstein, R. Growth of the earhworm Eisenia foetida on mic-roorganism and cellulose. Joil Biology and Biochemistri. 1984, Vol. 16, no. 5, pp. 491-495.

7. Tomati, U., Grappelli, A. Fertilisers from vermiculture a.s an option organic wastes recoveri. Agrochemica.1984, Vol. 27, no. 2/3, pp. 244-251.

8. Hand, P., Frankland, I.C, Satchell, I. E. Vermicompostinq of cow clurry. "Pedobiologia". 1978, Vol. 31, no. 3-4, pp. 199-209.

9. Chan Paul, L.S., Grifftihs, D.A. The vermicompostinq of pretreated pisg manure. "Biol Westes". 1988, Vol. 24, no. 1, pp. 57-69.

10. Allievi, L. Qitterio, V., Ferrari, A. Vermicompostinq of rabbit manure: modifications of microflora. Compst: Prod. Qual. and Use: Proc. Symp, Undine, 17-19 Apr. 1986. London, New-Jork. 1987, pp. 115-126.

11. Fayolle, L. Valeur des ordures menageres. Comme milieu d'elevage popour Eisenia foetida. Revue d'ecologie et de biologie du sol. 1985, Vol. 22, no. 3, pp. 353-365.

12. Penpinck, R., Verdoncr, O. Earthworm compost versus classic compost inhorticultural substrates. Connost Prod. Qual. And Use: Proc.,Symp., Udine, 17-19 Apr. 1986, London, 1987, pp. 814-817.

13. Hennuy, V., Gaspar, C. Le traitement des dechets par les lombricilns. "Bull rech. Agron. Gembloux". 1986, Vol. 21, no. 3, pp. 359-367.

14. Haimi, J., Huhta, V. Comparison of composts produced identical wastes by "Vermistabilization" and contional compostind. "Pedobiologia". 1987, Vol. 30, no. 2, pp. 137-144.

15. Zandrirts, Fleddermann A. Komposte als humus. - wahrstoft - und wir-kstofftrager: Eine untersuchung zur erstellung von gualitatskriterien unter besonderer berucksichtingund von Wurmkomposten: Diss Dokt. Hoh. Zandwirts. Fak. Rhein. Friedrich - Wilhelms - Vniv, Bonn. 1990, 160 p.

16. Buch, W. Der Regenwurm imgarten. Verlag Eugen Ulmer. 1987, 121 p.

17. Jasienieckij, W.A, Targonia, W.C, Klimenko, W.P. Sienczuk, N. N. Kompleksowa bioteshnologia utylizacyi odchodow na fermach Bidla i otrzymywanie nawo-zow organicznich dla rolnictwa alternatywnego. Ukrainski Centralny Instytut Tech-niczny w Kiyowie, Materialy na Konference Nowoczesne technologie chowu bydla i trzody chlewney zuwzczednieniem wimogan ochroni srodowriska. Warzawa, 18 wrzeinia 1996, pp. 67-68.

18. Genevini, P.L. Vermicomposte. Caratterizzazione chimica e valore ferti-lizzante. Informatore agricolo. 1983, Vol. 39, no. 44, pp. 109-115.

19. Reinecke, A.Y., Venter, J. M. Moisture preferences, growth and reproduction of the compost worm Eisenia fetida (Oligo-chaeta). Bio. Biol., Fertil., Soils. 1987, Vol. 3, no. 1, pp. 135-141.

20. Medvedovs'kyj, O.K., Ivanenko, I.P. Energetychnyj analiz intensyvnyh tehnologij v sil's'kogospodars'komu vyrobnyctvi [Energy analysis of intensive technologies in agricultural production]. Kyiv, Crop, 1988, pp. 192-205.

21. KND 46.16. 02.11-95. Tehnika sil's'kogospodars'ka. Vyprobuvannja. Metody vyznachennja bioenergetychnoi' efektyvnosti mashyn dlja roslynnyctva. Vved. 01.04.96 [Agricultural machinery. Trial. Methods of determining the bioenergy efficiency of machines for plant growing. Introduction April 01, 1996]. Research, UkrNDPTPTT, 1995, 24 p.

22. Senchuk, M.M. Vt. 46.16.20.28.96. Vyhidni vymogy na komplekt obladnannja dlja prygotuvannja substratu / kormu dlja cherv'jakiv / [Tue. 46.16.20.28.96. Output requirements for the wort / feed substrate /]. Kyiv, Ministry of Agriculture and Food of Ukraine, 1996, 6 p.

23. Senchuk, M.M. Vt. 46.16.20.26.96. Vyhidni umovy na obladnannja dlja aeruvannja vermykompostu [Tue. 46.16.20.26.96. Output conditions for equipment for the vermicompost to be used]. Kyiv, Ministry of Agriculture and Food of Ukraine, 1996, 5 p.

24. Senchuk, M.M. Vt. 46.16.20.25.96. Vyhidni vymogy na burtoutvorjuvach substratu [Tue. 46.16.20.25.96. Initial requirements for the substrate bortoformer]. Kyiv, Ministry of Agriculture and Food of Ukraine, 1996, 5 p.

25. Senchuk, M.M. Vt. 46.16.20.30-97. Vyhidni vymogy na viddiljuvach cherv'jakiv z substratum [Tue. 46.16.20.30-97 Output requirements for worm separator with substrate]. Kyiv, Ministry of Agriculture and Food of Ukraine, 1997, 6 p.

26. Senchuk, M.M. Vt. 46.16.20.12-94. Vyhidni vymogy na obladnannja dlja poperedn'oi' pererobky chervokompostu i vydalennja tverdyh vkljuchen' [Tue. 46.16.20.12-94 Initial requirements for equipment for the preliminary processing of redcurrants and removal of solid inclusions]. Kyi'v, Ministry of Agriculture and Food of Ukraine, 1994, 5 p.

27. Senchuk, M.M. Vt. 46.16.20.12-93. Vyhidni vymogy na ustanovku dlja viddilennja cherv'jakiv vid substratu [Tue .46.16.20.12-93. Output requirements for the separation of worms from the substrate]. Kyiv, Ministry of Agriculture and Food of Ukraine, 1993, 6 p.

28. Senchuk, M.M. Vt. 46.16.20.13-94. Vyhidni vymogy na ustanovku dlja viddilennja cherv'ja-kiv vid kompostu i sushinnja biogumusu [46.16.20.13-94 Output requirements for the separation of worms from compost and drying of biohumus]. Kyiv, Ministry of Agriculture and Food of Ukraine, 1994, 6 p.

29. Senchuk, M.M. Vt. 46.16.20.14-94. Vyhidni vymogy na obladnannja dlja sushinnja biogumusu [Tue. 46.16.20.14-94 Output requirements for equipment for drying of biohumus]. Kyiv, Ministry of Agriculture and Food of Ukraine, 1994

30. Senchuk, M.M. Vt. 46.16.20.15.94. Vyhidni vymogy na obladnannja dlja podribnennja biogumusu [Tue.

46.16.20.15.94. Initial requirements for equipment for shredding biohumus]. Kyiv, Ministry of Agriculture and Food of Ukraine, 1994. 5 p.

31. Senchuk, M.M. Vt. 46.16.20.16.94. Vyhidni vymogy na obladnannja dlja frakcionuvannja biogumusu [Tue.

46.16.20.16.94. Output Requirements for Equipment for Biohumus fractionation]. Kyiv, Ministry of Agriculture and Food of Ukraine, 1994. 5 p.

Размещено на Allbest.ru

...