Діяльність і здобутки відділення механізації і електрифікації сільського господарства Південного відділення ВАСГНІЛ (1969–1989)

Передумови становлення і напрями діяльності Відділення механізації і електрифікації сільського господарства Південного відділення ВАСГНІЛ. Наукові здобутки в сфері розроблення проблеми механізації та автоматизації виробничих процесів у тваринництві.

Рубрика Производство и технологии
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.01.2022
Размер файла 22,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльність і здобутки відділення механізації і електрифікації сільського господарства південного відділення ВАСГНІЛ (1969-1989)

Роман Бей

м. Київ

Анотація

У статті висвітлено передумови становлення і напрями діяльності Відділення механізації і електрифікації сільського господарства Південного відділення ВАСГНІЛ із розроблення проблеми механізації та автоматизації виробничих процесів у тваринництві. Дослідження ґрунтується на використанні комплексу загальнонаукових, структурно-функціональних та історичних методів, а також широкої джерельної бази, основу якої складають архівні документи. Узагальнено основні наукові здобутки науково-дослідних установ Відділення з розроблення техніки машинного доїння корів, безприв'язного утримання худоби, механізації процесів підготовки і подачі кормів, прибирання гною тощо. Охарактеризовано основні недоліки в роботі Відділення механізації і електрифікації сільського господарства Південного відділення ВАСГНІЛ.

Ключові слова: механізація тваринництва, машинне доїння, технологія утримання, прибирання гною, кормовиробництво.

Аннотация

Бей Р. Деятельность и достижения отделения механизации и электрификации сельского хозяйства Южного отделения ВАСХНИЛ (1969-1989).

В статье освещены предпосылки становления и направления деятельности Отделения механизации и электрификации сельского хозяйства Южного отделения ВАСХНИЛ по разработке проблемы механизации и автоматизации производственных процессов в животноводстве. Исследование основывается на использовании комплекса общенаучных, структурно-функциональных и исторических методов, а также обширной базы источников, основу которой составляют архивные документы. Обобщены основные научные достижения научно-исследовательских учреждений Отделения по разработке техники машинного доения коров, содержания скота без привязи, механизации процессов подготовки и раздачи кормов, уборки навоза и др. Приведена характеристика основных недостатков работы Отделения механизации и электрификации сельского хозяйства Южного отделения ВАСХНИЛ.

Ключевые слова: механизация животноводства, машинное доение, технология содержания, уборка навоза, кормопроизводство.

Abstract

Bey R. The activities and achievements of Department of Mechanization and Electrification of Agriculture of the Southern Department of the UAAS (1969-1989).

The article highlights the prerequisites of development, directions of activities of the Department of Mechanization and Electrification of Agriculture of the Southern Department of the UAAS on the problem of mechanization and automation of processes in animal husbandry. The researching is based on the use of complex of general scientific, structural and functional, historical methods, as well as a large base of source, which becomes the basis of archival documents. The major scientific achievements of research institutions of the Department on the development of technology of machine milking cows, cattle keeping without a leash, mechanization of preparation and distribution of feed, manure and others were summarizes. Characteristics of the main shortcomings of work of the Department of Mechanization and Electrification of Agriculture of the Southern Department of the UAAS was made.

Keywords: mechanization of animal husbandry, milking machine, the technology of keeping, cleaning manure, fodder production.

Основна частина

Перед сільськогосподарською наукою УРСР в 60-80-ті роки минулого століття постало завдання створення достатку високоякісних продуктів харчування для населення і сировини для промисловості. Як вирішальну передумову розв'язання продовольчої проблеми розглядали підвищення продуктивності праці та зменшення собівартості одиниці продукції на основі всебічного розширення комплексної механізації і електрифікації всіх галузей сільського господарства, подальшого його оснащення досконалою технікою. Після ліквідації УАСГН та Сільськогосподарського відділу АН УРСР поставлені завдання покладалися на Відділення механізації і електрифікації сільського господарства Південного відділення ВАСГНІЛ.

На основі історіографічного аналізу проблеми встановлено, що окремі етапи і напрями механізації галузі тваринництва були висвітлені в наукових працях С.В. Мельникова, Л.І. Грачевої, М.П. Момотенка та ін. [1; 2; 3]. Однак до цього часу ґрунтовно не вивчено особливості діяльності галузевих наукових установ із розроблення проблем машинного доїння, безприв'язного утримання худоби, механізації процесів підготовки і подачі кормів, прибирання гною в роки діяльності Південного відділення ВАСГНІЛ. З огляду на зазначене, саме ці завдання висувалися на перший план при проведенні даного дослідження. Автором використано історичні (порівняльно-історичний, предметно-хронологічний), загальнонаукові (аналіз, синтез, логічний) та джерелознавчий методи дослідження.

Південне відділення ВАСГНІЛ було організоване в 1969 р. із метою вдосконалення управління наукою, підвищення теоретичного рівня досліджень та впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду УРСР [5, арк. 3-5]. У його складі функціонувало Відділення механізації і електрифікації сільського господарства, яке здійснювало науково-методичне керівництво роботою дослідних установ, а також навчальною роботою та підвищенням кваліфікації спеціалістів у галузі механізації та електрифікації сільського господарства республіки.

У розробці проблем комплексної механізації та автоматизації тваринництва зазначеного періоду брали участь Український науково-дослідний інститут механізації і електрифікації сільського господарства, Науково-дослідний інститут тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР, Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова», запорізький філіал Всесоюзного інституту електрифікації сільського господарства, Науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західних районів УРСР, Українська сільськогосподарська академія, Українська дослідна станція шовківництва, Українська дослідна станція птахівництва, Харківський зоотехнічний інститут, Мелітопольський інститут механізації і електрифікації сільського господарства, Дніпропетровський та Львівський сільськогосподарські інститути, обласні сільськогосподарські дослідні станції.

Координував дослідження з проблем механізації і електрифікації сільськогосподарського виробництва, розробляв і вдосконалював технології та системи машин для механізації і автоматизації виробничих процесів у рослинництві та тваринництві Український науково-дослідний інститут механізації і електрифікації сільського господарства.

На підставі аналізу архівних джерел встановлено, що характерною особливістю виконання тематики зазначеного періоду було поглиблення комплексності досліджень як між відділами і лабораторіями кожного інституту, так і між інститутами ВАСГНІЛ та АН УРСР, що сприяло зростанню їх результативності, скороченню строків проведення та отриманню всесторонньо обґрунтованих даних.

Узагальнимо основні здобутки наукових установ Відділення механізації і електрифікації сільського господарства. Так, Інститутом механізації і електрифікації сільського господарства, як головною галузевою установою, розроблено основні напрями механізації і автоматизації ферм великої рогатої худоби. Узагальнено досвід будівництва та реконструкції молочних ферм, існуючих апаратів і установок, спроектовано технологічні процеси утримання та доїння корів, обробки, транспортування і зберігання молока, що забезпечили загальне скорочення затрат праці на 20-30% при одночасному зростанні якості та біологічної цінності молока, зниження захворюваності корів маститом і збереження продуктивності тварин [6, арк. 32].

Вченими інституту розроблено проект і здійснено будівництво експериментальної автоматизованої ферми на 800 корів у дослідному господарстві «Мар'янівка» Київської області. Проведено виробниче випробування технологічного процесу роботи молочних ферм і комплексів із поголів'ям від 400 до 2000 корів, його запровадження забезпечило зниження затрат праці на 1ц молока до 4,0-5,5 люд.-год. Проведено господарське випробування доїльних апаратів на обласних сільськогосподарських дослідних станціях УРСР. Визначено конструктивні параметри і режими роботи доїльної установки з суміщеною повітряною системою, розроблено промисловий зразок доїльного апарату ДА-50 та зоотехнічні вимоги до його використання. При випробуванні останнього відмічено зростання молочної продуктивності корів на 65 кг за 135 днів дослідження, зниження захворюваності маститом вдвічі у порівнянні з іншими серійними доїльними апаратами [6, арк. 32]. Розроблено метод узгодженої роботи транспортерів потокової лінії для прибирання гною із корівників і транспортування його в гноєсховище.

Для галузі свинарства інститутом створено потокову лінію дозованої роздачі сухих комбікормів на базі ланцюгового транспортера, завдяки чому затрати праці на роздачу кормів порівняно з ручною роздачею скорочено в 5 разів. Розроблено і запроваджено в ряді свинарників автоматизований пелюстковий гноєзбиральний транспортер ТЛН - 1,2. Порівняно ефективність застосування решітчастих підлог з гідравлічним способом прибирання, завдяки запровадженню останнього затрати праці знизилися на 15-20%, капіталовкладення на 60-65%, а металоємність в 30-35 разів [6, арк. 33].

Інститутом також запропоновано проекти кормоцехів для свинокомплексів з закінченим виробничим циклом на 600-700 свиноматок та 24 тис поросят в рік при концентратно-коренеплодному типу годівлі. Розроблено технологічні процеси, проекти і комплекти обладнання кормоцехів уніфікованої серії КЦС для виготовлення кормів на свинофермах 5 типорозмірів. Випробувано основні параметри змішувача безперервної дії для вологих кормових сумішок [7, арк. 18]. Запропоновано принципові схеми автоматики для управління і контролю за технологічними процесами на птахофабриках, технічну документацію на апаратуру для їх комплексної автоматизації.

Українським науково-дослідним інститутом механізації і електрифікації сільського господарства уточнено проект системи машин для комплексної механізації та розроблено нормативи потреб у техніці для тваринництва і птахівництва. Обґрунтовано також нормативи потреби в тракторах, сільськогосподарських машинах й обладнанні для тваринницьких ферм різних зон УРСР. Запропоновано рекомендації з організації технічного обслуговування машин і обладнання тваринницьких ферм, контрольно-вимірювальних приборів та засобів автоматизації в господарствах, раціональні методи і прийоми експлуатаційних машин - тракторного парку [7, арк. 19].

Здобутком інституту також є функціонально-логічна схема автоматичного управління комбікормовим цехом і принципові електричні схеми блоків контролю та регулювання рівня готової продукції в бункерах, контролю температури вихідної сировини, автоматичного управління змішуванням і розподілом готової продукції, переробленням зернових компонентів. Його колективом обґрунтовано принципові електричні схеми автоматичного управління і контролю за процесами транспортування та роздачі кормів, прибирання гною і транспортування його в гноєсховище [7, арк. 18-19].

Не менш важливий внесок у розроблення основ механізації тваринництва в цей період зроблено Науково-дослідним інститутом тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР. Зокрема, порівно ефективність прив'язного і безприв'язного, прив'язного і боксового утримання молодняку великої рогатої худоби [4, арк. 80]. Розроблено основні положення технології безприв'язного утримання корів із застосуванням комплексної механізації виробничих процесів, а саме технологію утримання корів без прив'язі з їх фіксацією під час годівлі у спеціальному приміщенні (столовій) і доїнням у доїльному приміщенні на установці «Ялинка», що дозволило збільшити продуктивність праці в 2,5-3,5 рази порівняно з існуючими технологіями. Запропоновано технологічні схеми для корівника з прив'язним утриманням худоби, а також технології вирощування телят у молочний і післямолочний періоди, які забезпечили зростання продуктивності праці в 3,5-4,0 рази [6, арк. 22].

Ученими інституту обґрунтовано основні положення для реконструкції існуючих молочних ферм із прив'язного утримання худоби на безприв'язний, а також нову технологію вирощування телиць у спеціалізованих господарствах і комплексах, яка дозволяє організовувати інтенсивне вирощування молодняку та значно зростити продуктивність праці. Розроблено технології трудомістких процесів свинофабрики із закінченим виробничим циклом з річним виходом свинини - 2-2,5 тис тонн [4, арк. 83].

Науково-дослідним інститутом тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР розроблено і запроваджено проект міжгосподарського комбікормового заводу продуктивністю 70 т комбікормів і 20 т кормосумішок за зміну, а також технологічну лінію і машини для приймання, транспортування, дозування і роздачі кормів на комплексах із виробництва молока, технологічні схеми обробітку молока на прифермських молочних. Сформульовано пропозиції та підготовлено технічну документацію з удосконалення технологічного процесу прибирання гною з вигульно-кормових майданчиків комплексів молочного типу. Розроблено технологію і експериментальні машини для розділення рідкого навозу на фракції, технологічну схему механізації заготівлі, зберігання і використання силосу, сінажу, грубих кормів та підстилки на молочному комплексі на 2000 корів зі шлейфом. Сконструйовано електрифікований силосонавантажувач і виготовлено систему автоматичного управління режимами його роботи [15, арк. 44].

Як засвідчили архівні дані, Науково-дослідним інститутом тваринництва степових районів УРСР ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» у цей період запропоновано технології молочного доїння корів для господарств півдня. Розроблено і запроваджено систему літнього утримання та годівлі овець із використанням зрошувального культурного пасовища, що дозволяє збільшити рентабельність галузі на 50-70% [6, арк. 26; 7, арк. 15].

Вченими інституту вдосконалено технологію виготовлення і використання кормів на вівчарських комплексах, яка забезпечує отримання більше 3 кг митої вовни від вівцематок і 130-135 ягнят на 100 вівцематок при їх збереженості до 98%, значне поліпшення якості вовни та механізацію навантаження і роздачі кормів серійними машинами. Запроваджено технології отримання комбінованої повноцінної сумішки, яка дозволяє механізувати навантаження і роздачу кормів [14, арк. 18].

Сконструйовано автоматичну установку для випоювання ягнят замінниками молока, яка підвищує продуктивність праці порівняно з ручною в 15 разів. Розроблено установки й засоби для механізації робіт при штучному осіменінні овець, випоюванні ягнят замінниками молока, а також різні типи огорож для культурних пасовищ [13, арк. 56].

Полтавським науково-дослідним інститутом свинарства розроблено технологію з виробництва 5, 10, 15, 25, 30 і 50 тис центнерів свинини в рік на промисловій основі для 12 спеціалізованих свинарських господарств Лісостепової зони УРСР. Освоєння розроблюваної технології сприяло переведенню свинарства республіки на промислову основу, дало можливість господарствам збільшити виробництво свинини, знизити її собівартість і зростити рентабельність галузі в 12-18 разів до 90-110% [6, арк. 23; 7, арк. 14].

Українським науково-дослідним інститутом птахівництва вивчено ефективність використання різних конструкцій кліток для вирощування бройлерів у безвіконних багатоповерхових бройлерниках, вдосконалено систему вентиляції в пташниках, а також технології напільного вирощування бройлерів і вирощування півників м'ясних ліній [6, арк. 26].

Розроблено зоотехнічні вимоги на кліткові батареї для утримання курей батьківського стада. Переведення курей батьківського стада з напільного способу утримання в кліткові батареї дозволило збільшити щільність посадки вдвічі, а продуктивність праці - в 1,5 рази. Розроблено зоотехнічні вимоги на механізовані кліткові батареї для вирощування качок на м'ясо і утримання індиків батьківського стада. Випробувано фрагменти батарей для утримання індиків-плідників в індивідуальних і групових клітках [12, арк. 22].

Дослідженнями з удосконалення технології утримання яйценосних курей встановлено, що для отримання більшої кількості інкубаційних яєць високої якості, племінних курей-несучок доцільно утримувати разом з півнями в групових клітках по 3040 голів [11, арк. 18].

Найбільшим здобутком Українського науково-дослідного інституту фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин була клітково-контейнерна система вирощування поросят від народження до постановки на відгодівлю, а також кліткова батарея та технологія вирощування в ній качок на м'ясо. Колективом інституту підготовлено рекомендації з технології виробництва м'яса індиків. Визначено вимоги до технологічних процесів вирощування при напільному утриманні бройлерів, індиків на м'ясо і качок батьківського стада [10, арк. 24].

Із огляду на вищезазначене, Відділенням механізації і електрифікації сільського господарства Південного відділення ВАСГНІЛ упродовж 1969-1989 рр. досягнуто певних здобутків у розробленні та запровадженні механізації та автоматизації виробничих процесів у тваринництві. Однак його вплив на прискорення науково-технічного прогресу в галузі тваринництва був все ще недостатнім. Одна з причин цього - повільне викорінення недоліків планування, координації та фінансування науково-дослідних робіт у тваринництві, недостатнє зближення наукових установ із аграрними ВНЗ. Як результат, значна частина розробок не знаходила широкого застосування у виробництві. Кардинальні зміни в науковій роботі потребували посилення розвитку фундаментальних досліджень, спрямованих на розв'язання продовольчої проблеми, подальшого вдосконалення наукового забезпечення АПК. Гальмом для розвитку механізації та автоматизації тваринництва також була багатовідомча система управління.

Таким чином, питання механізації та автоматизації виробничих процесів у тваринництві були предметом посиленої уваги Південного відділення ВАСГНІЛ. Програму наукових досліджень, спрямовану першочергово на розроблення ефективних доїльних установок, технологічних схем безприв'язного утримання великої рогатої худоби, засобів механізації приготування і роздачі кормів, прибирання навозу та інше, виконано науковими установами Відділення механізації і електрифікації сільського господарства. Реалізації поставлених завдань не сприяла недосконалість його організаційної структури, паралелізм у роботі галузевих науково-дослідних установ, слабкий зв'язок із навчальними закладами і виробництвом, недостатнє фінансування та кадрове забезпечення.

На перспективу вважаємо за необхідне вивчення діяльності у галузі тваринництва Відділення механізації та електрифікації НААН для проведення порівняльного аналізу його програми діяльності із здобутками Південного відділення ВАСГНІЛ та відпрацювання конкретних рекомендацій із метою інтеграції науково-дослідної роботи за цими напрямами наукових установ і профільних ВНЗ.

Джерела та література

механізація автоматизація тваринництво виробничий

1. Мельников С.В. Механизация и автоматизация животноводческих ферм / С.В. Мельников. - Л.: Колос, 1978. - 560 с.

2. Механизация работ на животноводческих фермах и комплексах / Л.И. Грачева, Г.Н. Назаров, Ю.Б. Бробер и др.; под. ред. Л.И. Грачевой. - К.: Урожай, 1987. - 280 с.

3. Момотенко М.П. Механізація тваринництва і птахівництва / М.П. Момотенко, І.С. Сушко, В.І. Федан. - К.: Урожай, 1969. - 329 с.

4. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України), ф. 5176, оп. 1, спр. 65, арк. 144.

5. ЦДАВО України, ф. 5176, оп. 1, спр. 203, арк. 170.

6. ЦДАВО України, ф. 5176, оп. 1, спр. 292, арк. 39.

7. ЦДАВО України, ф. 5176, оп. 1, спр. 385, арк. 31.

8. ЦДАВО України, ф. 5176, оп. 1, спр. 481, арк. 45.

9. ЦДАВО України, ф. 5176, оп. 1, спр. 578, арк. 31.

10. ЦДАВО України, ф. 5176, оп. 1, спр. 679, арк. 35.

11. ЦДАВО України, ф. 5176, оп. 1, спр. 786, арк. 35.

12. ЦДАВО України, ф. 5176, оп. 1, спр. 885, арк. 65.

13. ЦДАВО України, ф. 5176, оп. 1, спр. 983, арк. 104.

14. ЦДАВО України, ф. 5176, оп. 1, спр. 1184, арк. 35.

15. ЦДАВО України, ф. 5176, оп. 1, спр. 1274, арк. 119.

References

1. Melnikov S.V. Mehanizacija i avtomatizacija zhivotnovodcheskih ferm / S.V. Melnikov. - L.: Kolos, 1978. - 560 s.

2. Mehanizacija rabot na zhivotnovodcheskih fermah i kompleksah / L.I. Gracheva, G.N. Nazarov, Ju.B. Brober i dr.; pod. red. L.I. Grachevoj. - K.: Urozhaj, 1987. - 280 s.

3. Momotenko M.P. Mekhanizatsiya tvarynnytstva i ptakhivnytstva / M.P. Momotenko, I.S. Sushko, V.I. Fedan. - K.: Urozhay, 1969. - 329 s.

4. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady i upravlinnia Ukrainy (TsDAVO Ukrainy), f. 5176, op. 1, spr. 65, ark. 144.

5. TsDAVO Ukrainy, f 5176, op. 1, spr. 203, ark. 170.

6. TsDAVO Ukrainy, f. 5176, op. 1, spr. 292, ark. 39.

7. TsDAVO Ukrainy, f. 5176, op. 1, spr. 385, ark. 31.

8. TsDAVO Ukrainy, f. 5176, op. 1, spr. 481, ark. 45.

9. TsDAVO Ukrainy, f. 5176, op. 1, spr. 578, ark. 31.

10. TsDAVO Ukrainy, f. 5176, op. 1, spr. 679, ark. 35.

11. TsDAVO Ukrainy, f. 5176, op. 1, spr. 786, ark. 35.

12. TsDAVO Ukrainy, f. 5176, op. 1, spr. 885, ark. 65.

13. TsDAVO Ukrainy, f 5176, op. 1, spr. 983, ark. 104.

14. TsDAVO Ukrainy, f 5176, op. 1, spr. 1184, ark. 35.

15. TsDAVO Ukrainy, f 5176, op. 1, spr. 1274, ark. 119.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.