Еволюція дизайну інтер'єру офісних просторів ІТ-індустрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕВОЛЮЦІЯ ДИЗАЙНУ ІНТЕР'ЄРУ ОФІСНИХ ПРОСТОРІВ ІТ-ІНДУСТРІЇ

ПОЛЯКОВА О.В., КИСИЛЬ С.С., БУЛГАКОВА Т.В., ПІВНІЦЬКА Ю.В. Київський національний університет технологій та дизайну

Мета. Виявлення тенденцій просторової організації і дизайну інтер'єру офісних просторів ІТ-індустрії, а також аналіз їх змін впродовж часу розвитку галузі.

Методологія. Проведено дослідження еволюції дизайну офісних просторів на основі історико-мистецтвознавчого, архітектурно-планувального, функціонального аналізу. Джерельною базою дослідження стали наукові та публіцистичні статті, вітчизняні та зарубіжні проектні розробки офісних просторів.

Результати. Проведено аналіз досліджень з проблематики організації робочого середовища в компаніях ІТ-індустрії. Встановлено, що до «інформаційних технологій» належать не лише сучасні комп'ютерні засоби обробки та обміну інформацією, а і більш традиційні - телефон, пошта, преса та ін. - що стало передумовою широкого історичного огляду. В результаті аналізу історичних періодів розвитку дизайну інтер'єру офісних просторів визначено основні етапи їх формування: кін. XIX ст. - традиційний офіс; 1900-30 рр. - тейлористичний офіс відкритого планування; 1950-ті рр. - офіс-ландшафт, 1960-ті рр. - структурний офіс; 1960-80 рр. - кубікли; 2000-ні рр. - кежуал-офіс. Виявлено переваги та недоліки основних історичних типів планувальних рішень організації офісного простору. Розкрито концепцію дизайну сучасних «мобільних офісів» в середовищі офісних просторів відкритого типу планування. Наукова новизна. Виконано ретроспективний огляд дизайну робочого середовища спеціалістів ІТ-індустрії. Проаналізовано та узагальнено основні тенденції історичних етапів формування дизайну інтер'єру офісів ІТ-індустрії з кін. XIX ст. по теперішній час. Практична значущість дослідження обумовлюється розширенням і поглибленням знань про еволюцію дизайну інтер'єру офісних просторів організацій ІТ-індустрії і може застосовуватись у практиці проектування відповідних середовищ.

Ключові слова: інформаційні технології, дизайн-тенденції, ІТ-спеціалісти, історичний огляд.

IT-INDUSTRY'S OFFICE INTERIOR DESIGN EVOLUTION

POLIAKOVA O.V., KYSIL S.S., BULGAKOVA T.V., PIVNITSKA Y.V.

Kyiv National University of Technologies and Design

Purpose. Identification of trends in the planning organization and interior design of office spaces of the IT-industry, as well as an analysis of their changes over the course of the industry's development.

Methodology. A study of the office spaces design evolution based on historical-artificial, architectural-planning, functional analysis. The source of the research became scientific and journalistic articles, domestic and foreign design developments of office spaces.

Results. We conducted an analysis of studies on the organization of the working environment in the IT-industry companies. It has been established that the "information technologies" include not only modern computer tools for processing and exchanging information, but also more traditional ones - telephone, mail, press, etc. -- which became the prerequisite for a broad historical review. As a result of the analysis of historical periods of the office interior design development, the main stages of their formation are determined: the end of the 19th century - traditional office; 1900-30s - open- plan tayloristic office; 1950s - office landscape, 1960s - structural office; 1960-80s - cubes; 2000s - casual office. The advantages and disadvantages of the main historical types of planning solutions for the organization of office space are identified. The concept of the design of modern "mobile offices" in the environment of open-plan office spaces is disclosed.

Scientific novelty. A retrospective review of the working environment of IT-industry specialists has been made. The main trends of the historical stages of the interior design of the IT- industry offices from the end of the 19th century to the present are analyzed and generalized. Practical significance of the study is determined by the expansion and deepening of knowledge about the evolution of IT-industry office interior design and can be used in the practice of designing appropriate environments. Keywords: information technology, design trends, IT-specialists, historical review.

ЭВОЛЮЦИЯ ДИЗАЙНА ИНТЕРЬЕРА ОФИСНЫХ ПРОСТРАНСТВ П- ИНДУСТРИИ

ПОЛЯКОВА О.В., КИСИЛЬ С.С., БУЛГАКОВА Т.В., ПИВНИЦКАЯ Ю.В.

Киевский национальный университет технологий и дизайна

Цель. Выявление тенденций пространственной организации и дизайна интерьера офисных пространств 1Т-индустрии, а также анализ их изменений в течение времени развития отрасли. Методология. Проведено исследование эволюции дизайна офисных пространств на основе историко-искусствоведческого,

архитектурно-планировочного, функционального анализа. Базой исследования стали научные и публицистические статьи, отечественные и зарубежные проектные разработки офисных пространств.

Результаты. Проведен анализ исследований по проблематике организации рабочей среды в компаниях 1Т-индустрии. Установлено, что к «информационным технологиям» принадлежат не только современные компьютерные средства обработки и обмена информацией, а и более традиционные - телефон, почта, пресса и др. - что стало предпосылкой широкого исторического обзора. В результате анализа исторических периодов развития дизайна интерьера офисных пространств определены основные этапы их формирования: конец XIX в. - традиционный офис; 1900-30 гг. - тейлористический офис открытой планировки; 1950-е гг. - офис-ландшафт, 1960-е гг. - структурный офис; 1960-80 гг. - кубиклы; 2000-е гг. - кэжуал-офис. Выявлены преимущества и недостатки основных исторических типов планировочных решений организации офисного пространства. Раскрыта концепция дизайна современных «мобильных офисов» в среде офисных пространств открытого типа планировки. Научная новизна. Выполнен ретроспективный обзор дизайна рабочей среды специалистов ^- индустрии. Проанализированы и обобщены основные тенденции исторических этапов формирования дизайна интерьера офисов ^- индустрии с конца XIX века по настоящее время. Практическая значимость исследования определяется расширением и углублением знаний об эволюции дизайна интерьера офисных пространств организаций Г-индустрии и может применяться в практике проектирования соответствующих сред.

Ключевые слова: информационные технологии, дизайн-тенденции, И-специалисты, исторический обзор.

Вступ

Стрімкий розвиток інформаційних технологій кардинально змінює уявлення про робочі процеси в офісі, що неодмінно впливає і на формування сучасного офісного простору. Важливо, щоб дизайн інтер'єру офісу простору був не лише яскравим та привабливим для клієнтів, а й практичним, багатофункціональним і комфортним для співробітників. Ринок інформаційних технологій динамічно розвивається, підвищується готовність замовників до впровадження складних інфраструктурних рішень, через що ^-індустрія займає провідні позиції на ринку праці. Такі тенденції розвитку галузі призводять до зростання кількості спеціалістів та необхідності у проектуванні нових офісів для відповідних компаній. Як наслідок, з кожним роком все більше зростає попит на дизайнерські рішення в проектуванні офісних просторів для компаній IT-індустрії. Тому дослідження діяльності працівників цієї сфери та особливостей дизайну їх робочого середовища є надзвичайно актуальними.

Аналіз попередніх досліджень. В результаті аналітичного дослідження літературних джерел виявлено незначну кількість праць з вивчення специфіки та особливостей організації офісного простору саме - компаній. Велика кількість досліджень інноваційних концепцій організації сучасного офісного простору проводиться світовими лідерами з проектування та виробництва офісних меблів у тісній співпраці з науково- дослідницькими інститутами. Серед праць з аналізу системи планувальних рішень можна відзначити такі як: концепція «Wellbeing» компанії «Steelcase» (США) [15], концепція «Living office» від дослідників компанії «Herman Miller» (США) [10] та концепція «Organic Workspace» компанії «Haworth» (США) [12]. Основним завданням даних досліджень є усунення недоліків і реорганізація незручного робочого середовища в зручне та підвищення ефективності праці. Основними чинниками впливу на діяльність працівників визначено такі: використання гнучкого типу функціонального планування; акцент на врахуванні специфіки діяльності працівників; функціональність і практичність; зважання на рівень технічного оснащення компанії; акцент на особливості психологічних навантажень працівників; зважання на результати опитувань ступеня задоволеності працівників [10].

Вивченням питання комфортності офісних просторів, а також чинників, що впливають на формування відчуття комфорту у працівників, займались експерти гамбурзького Інституту Фраунхофера. У своєму дослідженні «Як має виглядати ідеальний офіс XXI століття» [1], в якому взяло участь близько семисот респондентів з різних сегментів ринку, вони вивчали так звані «м'які» чинники впливу на комфортність робочого місця. До них належать: розмір і пропорції офісу та робочої кімнати, матеріали, оздоблення, і навіть принесені з дому особисті речі працівників. В результаті дослідження встановлено, що в якості критеріїв для оцінки офісного приміщення працівники найчастіше використовують такі категорії: якість освітлення, площа приміщення, параметри повітря і ергономічність меблів.

Значно менше учасники опитування зважали на технологію та безпосередньо матеріали будівництва споруди, в якій розташовано офісне приміщення. Щодо колористичного формування робочого середовища дослідники дійшли висновку, що працівники схильні обирати не ахроматичну гаму, а яскраву палітру, яка створює позитивний настрій і заряджає енергією. Увагу експертів також привернуло те, що основна частина респондентів не виявила бажання працювати в окремому кабінеті, а вважала кращим відкритий суцільний офісний простір з розділенням на зони скляними перегородками.

Специфіка діяльності та основних потреб працівників ІТ-сфери виявлена у роботах Черкаського О. [3], Бадури М. та Дзіадкович А. [1]. Акцент на особливостях психологічного здоров'я ІТ-спеціалістів зроблено у дослідженні Шульгіна Г. Б. [4].

Постановка завдання. Метою дослідження є виявлення тенденцій просторової організації і дизайну інтер'єру офісних просторів ІТ-індустрії, аналіз їх змін протягом часу розвитку галузі, а також узагальнення прийомів формування дизайну інтер'єру, що дозволяють підвищити відповідність офісного простору потребам працівників та поліпшують їх продуктивність.

Результати дослідження. Термін «інформаційні технології» (ІТ) тлумачиться як сукупність засобів і прийомів роботи з інформацією. Найчастіше сьогодні у визначенні «інформаційних технологій» розглядаються технічні та програмні засоби, за допомогою яких виконуються різного роду операції з автоматизованої обробки інформації у будь-яких сферах людської діяльності із застосуванням саме комп'ютерної техніки. Однак в історичному контексті до засобів обробки інформації належать і традиційні технології обміну інформацією - книговидання, преса, довідкові служби, пошта, телефон та ін., що обумовлює можливість широкого дослідження ретроспективи формування офісних просторів ІТ-індустрії.

Офіс існував у тій чи іншій формі впродовж століть в якості адміністративного доповнення до центральної влади держави. Банк Англії архітектора Джона Соуна (кін. XVIII - поч. XIX ст.) є визначним прикладом. Перші комерційні офіси з'явилися в північних промислових містах США наприкінці ХІХ століття і зобов'язані своїм походженням появі «білих комірців» - переходу частини працівників з виробничих цехів фабрики до офісних середовищ, де одяг (і комір) залишалися чистими. Нові технології, такі як електричне освітлення, друкарська машинка та використання обчислювальних машин, дозволили накопичувати та обробляти велику кількість інформації швидше та ефективніше, ніж раніше.

Дизайн інтер'єру офісів та їх просторова організація змінювалася впродовж часу розвитку галузі внаслідок покращення технічного оснащення, зміни схем внутрішніх ієрархічних зв'язків та робочих процесів у колективі. Розглянемо детальніше основні історичні етапи формування дизайну офісних просторів.

Традиційний офіс (кінець XIX ст.). Загальна площа поверху будівлі розподілена на окремі кабінети стаціонарними стінами (рис. 1). Площа кожного офісу варіювалась в залежності від статусу власника та кількості працівників. Керівники зазвичай займали кутові офіси з двома вікнами. Переваги: підвищена конфіденційність, високий рівень концентрації. Недоліки: жорстка ієрархія працівників, низька гнучкість простору, відсутність співпраці між працівниками різних кабінетів.

а б

Рис. 1. Традиційний офіс: а - план поверху Будинку Уейнрайт, арх. Л. Салліван, м. Сент-Луїс (США), 1890 р.; б - кадр з фільму «Найпростіший спосіб» Дж. Конвея, 1931 р. [9]

Тейлористичний офіс відкритого планування (1900-1930 рр.). Зростання наприкінці XIX ст. кількості канцелярських робітників («білих комірців») та поширення ідей Фредеріка Вінслоу Тейлора про підвищення ефективності виробництва через розподіл і контроль праці (Тейлор Ф. В. «Принципи наукового менеджменту», 1911 р.) призвело до того, що популярними стали величезні приміщення, де працівники були розміщені рядами (Рис. 2). Завдання працівників були розбиті на окремі повторювані дії, що давало безперервний потік роботи, а відповідне планування простору давало можливість розмістити більшу кількість працівників та забезпечити ретельний нагляд керівниками, які часто мали власні відокремлені офіси.

Сонячне світло було основним джерелом освітлення, і рентабельність офісу напряму залежала від наявності великих вікон та високих стель [11].

Переваги: зростання можливості співпраці між робітниками, більш дешеве в утриманні та багатофункціональне середовище.

Недоліки: жорстка ієрархія працівників та керівництва, підвищений рівень шуму та відсутність конфіденційності.

Рис. 2. Штаб-квартира компанії "Johnson Wax", арх. Ф.-Л. Райт, м. Расіне (США), 1937 р. [13]

Офіс-ландшафт (нім. "Bйrolandschaft"). Концепція планування, розроблена у 1950-х роках консалтинговою фірмою '^иіскЬотеґ' (Німеччина), стала відповіддю на недоліки раціоналізаторського планування за ідеями Тейлора (Рис. 3).

Розташування робочих станцій різного складу та розміру на перший погляд виглядало хаотичним та несистемним, однак базувалося на глибокому вивченні схем комунікації між різними підрозділами та працівниками [14].

Метою концепції було підвищення взаємодії між керівниками та підлеглими, а також колаборації між працівниками одного рівня. Ліквідація особистих кабінетів керівників і розміщення їх робочих місць поряд з підлеглими активно цьому сприяла.

Переваги: неієрархічне середовище, що посилило співпрацю та спілкування в межах команди, а не загального приміщення. Недоліки: підвищений шум та недостатність конфіденційності.

Рис. 3. Планування офісу компанії "Stadtwerke Karlsruhe" (Німеччина), розроблене "Quickborner Team", 1975-1977 рр. [14]

Рис. 4. Офісна будівля голландської страхової компанії "Сепігааі Веїтеег", арх. Г. Герцбергер, м. Апелдорн (Нідерланди), 1968-1972 рр. [5]

Структурний офіс. Переваги модерністської моделі функціонального міста почали критикувати, і деякі дизайнери звернулись до моделей та асоціацій з традиційним містом і до архетипових форм інших культурних традицій, таких як північноафриканська цитадель Касба [9]. Голландський архітектор Герман Герцбергер розробив своєрідну структуралістську архітектуру, на яку впливав етнічний антрополог Клод Леві-Стросс. Проект страхової компанії "Centraal Beheer" (м. Апелдорн, Нідерланди) є своєрідним «робочим селищем» (Рис. 4).

Будівля сконструйована як єдиний зчленований блок, що складається з 60 баштоподібних кубів, з'єднаних на кожному поверсі перекриттями. Внутрішній простір центральної широкої «вулиці» накрито скляним дахом, що створює відчуття знаходження не в приміщенні, а на вулиці в середньовічному місті. У кожному куточку є зона для відпочинку або проведення зустрічі. Планування розроблено таким чином, щоб працівники відчували себе частиною робочої спільноти, а не губились у натовпі. Кожна робоча зона може вміщувати до 8-10 працівників, яких заохочували до персоналізації робочого простору власними речами і навіть меблями.

Переваги: розширена комунікація та співпраця працівників, ідентифікація з простором, домашнє робоче оточення, можливість персоналізації робочого місця. Недоліки: багатошарове планувальне рішення ускладнює орієнтацію працівників.

Кубікли (1960-ті рр.). Кубікл (англ. "cubicle") - це одне з багатьох робочих місць великого відкритого офісного простору, воно частково закрите та відокремлене від інших двома-трьома перегородками 1,5-1,8 м заввишки. Мета такої робочої зони - ізолювати офісних працівників від шуму та поглядів інших, чим підвищити їх концентрацію та дати змогу персоналізувати власне робоче місце без впливу на середовище співробітників. Офісний кубікл було створено дизайнером Робертом Пропстом для американського виробника меблів компанії "Herman Miller" (м. Зіленд, США) і випущено в 1967 році під назвою "Action Office II" (Рис. 5). Меблі та обладнання робочого модуля були стандартизованими, взаємозамінними та простими в установці, що зробило "Action Office ІІ" надзвичайно популярним і комерційно успішним [8].

Кубікли стали стандартом американського офісу, почавши як символ свободи та самоорганізації у 1960-х роках, однак під кінець століття (1980-ті рр.) перетворившись на символ пригнічення та несвободи [14]. Відкритий простір офісу, наповнений компактними кубіклями, почали називати «морем або фермою кубіклів» через реалії - управлінці здебільшого були зацікавлені не у добробуті працівників, а у прибутковості компанії. Тому вони використовували розробки Р. Пропста на свій лад - робили маленькі квадратні чарунки з високими перегородками (1,8 м) та розміщували максимальну кількість кубіклів, що дозволяла площа офісу. Переваги: відносний рівень конфіденційності. Недоліки: відсутність прямої інсоляції робочого місця через високі перегородки.

дизайн офісний технологія інтелектуальний

а б

Рис. 5. Кубікли "Action Office ІІ" компанії "Herman Miller" в дії: а - початкове планування з перегородками під кутом 120°, (1969 р.); б - оптимізована версія (офіс "Braniff International Airways", м. Даллас, США, 1976 р.) [14]

Кежуал-офіс (англ. "The casual office") притаманний 2000-м рокам, однак став трендом ще наприкінці 1980-х років серед компаній креативних індустрій під час наближення епохи інформаційних технологій. Першими почали впроваджували кежуал-офіси компанії Силіконової долини: Apple, Intel, Microsoft, Tesla, Yahoo!, Google, eBay та інші.

Рис. 6. Офіс компанії "Google" в м. Дублін (Ірландія), дизайн-студія "Camenzind Evolution", 2013 р. [7]

Рис. 7. Зони відпочинку і сну у офісі компанії "Grammarly" (м. Київ, Україна), архітектурне дизайн-бюро "Balbek Bureau", 2018 р. [6]

У цих компаніях креативний дизайн офісу акцентував увагу на високому рівні індивідуалізації робочого місця (Рис. 6), що мало забезпечувати працівникам комфорт впродовж довгих годин програмування, аналізу даних тощо. Дрес-код таких офісів став значно демократичнішим, ніж звичні «костюми та краватки» попереднього століття. Для забезпечення більш гнучкого графіку роботи офіси здебільшого почали працювати цілодобово.

Розуміння, що успіх бізнесу залежить від співпраці між працівниками та клієнтами, сприяло створенню більш затишного середовища, де люди можуть розслабитися, ділитися ідеями та проявляти творчість [11]. Окрім звичних приміщень і зон в офісах почали з'являтися «ігрові майданчики» для активного дозвілля, зони відпочинку і навіть сну (Рис. 7), кавові бари, тренажерні зали, дитячі кімнати (Рис. 8). Робочі зони розподілилися за характером діяльності: місця для командної та індивідуальної роботи. Звичні кубікли змінили мобільні перегородки та мобільні робочі станції, що можуть бути організовані і як приватні зони, і як спільні. Керівники знов повернулись у відокремлені офіси, проте тепер вони знаходяться поруч з робочими залами, тому спілкування з підлеглими можливе впродовж дня. Переваги: робочі місця організовані відповідно до типу діяльності, гнучкі функціональні середовища. Недоліки: складність контролю діяльності працівників.

Висока вартість оренди приміщень призвела до необхідності раціонально використовувати площу і уникати появи приміщень, які мало використовуються, тому з'явилась тенденція до організації «мобільних офісів» - зон, що мають багатофункціональне призначення і можуть легко трансформуватися в залежності від процесів, що там мають відбуватися. Для формування середовища «мобільного офісу» застосовують гнучкі, швидко змінювані модульні рішення, використовують меблі-трансформери, столи з адаптацією висоти стільниці, мобільні підставки для ноутбуків і планшетів, а також застосовуються насичені колірні рішення, що стимулюють творчість та комунікацію між співробітниками. Вирішити питання зниження шуму у відкритому офісному середовищі можна за допомогою меблів, оздоблювальних матеріалів та доцільного зонування. Дивани з високими спинками, крісла-капсули, шафи для зберігання документів, настінні та підвісні акустичні панелі, звукопоглинаючі перегородки - все це може значно впливати на акустику відкритого офісного приміщення. В сумі з чіткими правилами офісного життя ці особливості проектування офісного середовища для фахівців IT-сфери допоможуть оптимізувати робочий процес та підвищити його ефективність.

Висновки

В результаті аналізу історичних періодів розвитку дизайну інтер'єру офісних просторів було виявлено тенденції просторової організації інтер'єру офісів IT-індустрії з кін. XIX ст. по теперішній час. Проаналізовано основні переваги і недоліки кожного з типів організації офісного простору. Сьогодні офіси IT- компаній повинні бути максимально адаптивними до швидких змін в структурі працівників та типу виконуваних задач, тому їх організація залишається переважно відкритого типу планування, однак вони мають відокремлені зони та приміщення, дає змогу поліпшення співпраці, мобільності та творчої реалізації проектів. Працівникам надається широкий спектр різних робочих просторів, які відповідають індивідуальним потребам та характеру діяльності. Гнучкий робочій простір лишається найбільш ефективною моделлю організації середовища офісу на сьогодні, і скоріш за все, в найближчому майбутньому також. Одним з перспективних напрямів подальшого наукового дослідження дизайну інтер'єру офісних просторів IT-компаній є досвід та перспективи розвитку впровадження інноваційних технологій інтелектуального керування середовищем.

Література

1. Бадура М., Дзіадковіч А. Чого хочуть програмісти. Звіт за підсумками дослідження Nowy Styl Group. 2019. С 1 -21.

2. Грішина О. Как выглядит новый офис OLX в Киеве (Фото). ABCnews. 2017. звернення 10.11.2019).

3. Черкасский А. Как свести к минимуму профзаболевания в IT. 29.11.2016. (дата звернення 02.10.2019).

4. Шульгин Г. Б. Особенности психологического здоровья IT-специалистов. УГИ, Єкатеринбург. 2018. 92 с. звернення 02.10.2019).

5. AHH. Centraal Beheer Offices, Apeldoorn. (дата звернення 10.11.2019).

6. Balbek Bureau. Grammarly. 2018. (дата звернення 10.11.2019).

7. Camenzind Evolution. Google Campus.

8. Habegger J. Sourcebook of Modern Furniture. New York: W.W. Norton & Company. 2005.

9. Kotlyarov A. History of the office. Politecnico di Milano. 2015. (дата звернення 10.11.2019).

10. Miller H. The Private-to-Open Spectrum Research Summary. 2013.

11. Morgan L. The evolution of office design.

12. O'Neill D. M., Bahr M., Bridgman M., Helstrand K., & Kiss S. Organic Workspace®: The New Platform for Business Transformation. Haworth white paper. 2016.

13. Ross P. Typology: Offices. The Architectural review. 2012. (дата звернення 10.11.2019).

14. Saval N. Cubed: A secret history of the workplace. Anchor Books. 2014. 352 р.

References

1. Badura, M., Diadkovich, A. (2019). Chogho khochutj proghramisty. Zvit za pidsumkamy doslidzhennja Nowy Styl Group [What programmers want. Report on the results of the Nowy Styl Group study]. 21. [In Ukrainian].

2. Ghrishyna, O. (2017). Kak vygliadit novyi ofis OLX v Kieve (Foto) [What does the new OLX office in Kiev look like (Photo)] ABCnews.

3. Cherkasskij, A. (2016). Kak svesti k minimum profzabolevanija v IT [How to minimize occupational diseases in IT]. (Last accessed 02/10/2019) [In Russian].

4. Shul'gin, G. B. (2018). Osobennosti psihologicheskogo zdorov'ja IT-specialistov [Features of psychological health of IT specialists].

5. AHH. Centraal Beheer Offices, Apeldoorn. (Last accessed 10/11/2019) [In English].

6. Camenzind Evolution. Google Campus. [In English]. (Last accessed 10/11/2019).

7. Habegger, J. (2005). Sourcebook of Modern Furniture. New York: W.W. Norton & Company.

8. Kotlyarov, A. (2015). History of the office. Politecnico di Milano. (Last accessed 10/11/2019).

9. Miller, H. (2013). The Private-to-Open Spectrum Research Summary.

10. Morgan, L. (2016). The evolution of office

11. O'Neill, D. M., Bahr, M., Bridgman, M., Helstrand, K., & Kiss, S. (2016). Organic Workspace®: The New Platform for Business Transformation. Haworth white paper. (Last accessed 02/10/2019).

12. Ross, P. (2012). Typology: Offices. The Architectural review. (Last accessed 10/11/2019) [In English].

13. Saval, N. (2014). Cubed: A secret history of the workplace. Anchor Books. [In English]

Размещено на Allbest.ru