Особливості технології та переробки льону олійного як інноваційний потенціал агровиробництва та вирішення стратегічного завдання держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПЕРЕРОБКИ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АГРОВИРОБНИЦТВА ТА ВИРІШЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВИ

Пономарьова М.С.,

канд. екон. наук, доцент

Чигрин О.В.,

канд. с.-г. наук, доцент Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Анотація

У статті розкрито питання проблем та перспектив вирощування льону олійного в Україні. Розкриті особливості технології вирощування льону олійного. Висвітлений матеріал щодо деяких питань переробки продукції льону олійного. Обґрунтована цінність та значення вирощування льону олійного як інноваційного потенціалу агровиробництва та стратегічного розвитку держави.

Ключові слова: інноваційний потенціал., виробництво, льон олійний, технологія вирощування, переробка соломи, стратегічне рішення.

льон переробка інноваційний агровиробництво

Abstract

Features of the oily flax technology and processing as an innovative potential for agricultural production and solution to the state's strategic task. Ponomarova M.S., Chygryn O.V.

Oil flax is one of the crops, the cultivation of which ensures the expansion of the range of vegetable oils in Ukraine and at the same time, with the appropriate processing technology, solves the issue of providing the light industry with raw materials. The article discusses the problems and prospects of oil flax cultivation in Ukraine. Disclosed features of the technology of growing oil flax. Covered material on some issues of the processing of linseed oil products. The justified value and significance of the cultivation of linseed oil as an innovative potential for agricultural production and strategic development of the state. The deepening of crisis phenomena in crop production in recent years is accompanied by a significant decrease in soil fertility, non-compliance with crop rotation requirements, deterioration of the structure of sown areas, underestimation of the importance of field protection afforestation, loss of genetic potential in crop production, which has led to a decrease in crop production.

Keywords: innovative potential, production, oil flax, growing technology, straw processing, strategic decision.

Постановка проблеми

Поглиблення в останні роки кризових явищ у рослинництві супроводжується значним зниженням родючості ґрунтів, недотриманням вимог сівозміни, погіршенням структури посівних площ, недооцінкою важливості полезахисного лісорозведення, втратою генетичного потенціалу у рослинництві, що призвело до зменшення обсягів виробництва рослинницької продукції. Льон олійний - одна з культур, вирощування якої забезпечує розширення асортименту рослинних олій в Україні і одночасно, при відповідній технології переробки, вирішує питання забезпечення легкої промисловості сировиною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За декілька останніх років інтерес до культури льону олійного різко виріс. Насіння льону стало предметом експорту в деякі зарубіжні країни, значно зросли ціни на репродуктивне насіння всередині країни.

Сільськогосподарські підприємства різних форм власності почали вирощувати олійний льон, а ті що вже займалися його вирощуванням значно збільшують площі під цією культурою. У сівозмінах льон є реальним конкурентом ярому ріпаку та соняшнику, оскільки може вирощуватись в тих самих зонах, не поступається прибутковістю і є значно кращим попередником. Він прирівнюється до зайнятих парів, адже завдяки короткому вегетаційному періоду рано звільняє поле, що дозволяє накопичити вологу та якісно підготувати його до посіву. Може використовуватись як страхова культура для пересівання озимих зернових культур.

Також до переваг вирощування льону олійного належить його посухостійкість і невибагливість до родючості ґрунтів. Проста технологія вирощування є підставою для того, щоб олійний льон знайшов гідне місце в структурі посівів сільськогосподарських культур України. За умов дотримання технології, його урожайність може сягати 2 т/га, вирощування ж коштує в 1,3--1,5 рази дешевше, ніж вирощування соняшника [1].

Формулювання цілей статті. Метою статті є розкрити проблеми та перспективи вирощування льону олійного в Україні. Розкрити особливості технології вирощування та переробки продукції льону олійного як інноваційного потенціалу агровиробництва та стратегічного завдання держави.

Виклад основного матеріалу досліджень

В Україні льон олійний є експортно-орієнтованою культурою. Його насіння переважно постачається з нашої країни до Європейського Союзу, куди щорічно імпортується близько 900 тис т. Там він конкурує із льоном з таких країн, як Казахстан, Росія, Канада, які експортуюсь туди до 180-190 тис. т кожна [2-10] Насіння льону олійного містить 42-49 % жиру, тому вона є сировиною для виробництва харчової та технічної олії. Основною особливістю лляної олії є те, що вона містить п'ять жирних ненасичених кислот (олеїнову, лінолеву, ліноленову, пальмітинову і стеаринову). Усе більше використовують льон олійний у харчовій промисловості та раціоні здорового харчування. Розвинені країни ще в 1980-ті роки прийшли до розуміння важливості «функціонального харчування», яке сприяє не лише споживанню харчових калорій, а й зміцненню здоров'я. Наприклад, у Канаді Національна програма «Здорова нація» рекомендує: вживати щоденно 5 столових ложок (40 г) меленого льону; включати до 12 % насіння льону в хлібобулочні вироби. З огляду на екологічну ситуацію та стан здоров'я населення України також актуальним є введення лляної олії як у раціон харчування, так і для медичних цілей.

Дослідженнями останніх років виявлено лікувальні властивості лляної олії, зумовлені наявністю в ній великої кількості ліноленової кислоти. Завдяки високому вмісту лінолевої (Омега-6) і ліноленової (Омега-3) кислот, які не синтезуються в організмі й належать до вітамінів групи F, лляна олія сприяє зниженню рівня холестерину в крові та його виведенню, покращує обмін білків і жирів, сприятливо впливає на артеріальний тиск, знімає спазми кровоносних судин і перешкоджає утворенню тромбів і пухлин. Антиканцерогенну дію мають також антиоксиданти, на які багате насіння льону. Препарати, виготовлені на основі лляної олії, застосовують зовнішньо в разі променевого ураження шкіри й опіків. Загалом лляна олія істотно знижує ризик серцево-судинних і ракових захворювань, а також алергійних реакцій [3]. Лляна олія, завдяки великому вмісту в ній ліноленової кислоти, є швидковисихаючою, що і визначає головне спрямування її застосування як сировини у виробництві високоякісних оліф, смол, лаків та ін., а також у миловарінні, електротехнічній, авіаційній, автомобільній, суднобудівній, ливарній, металообробній промисловостях. Лляна олія незамінна у виробництві лінолеуму, клейонки, штучних тканин [4].

Олійний льон належить до переліку безвідходних культур. У стеблах льону міститься 10-15 % волокна (за умов вирощування в Лісостепу та на Поліссі уміст волокна окремих сортів сягає 21 %), придатного для виробництва грубих тканин і шпагату. Солома, яка містить до 50 % целюлози, слугує сировиною для виробництва цигаркового паперу, картону. Відходи перероблення трести льону (кострицю) застосовують для виготовлення будівельних плит, меблевих панелей, та як енергетичний продукт - для виготовлення брикетів і гранул з використанням у твердопаливних котлах. У стеблі льону олійного вміст волокна становить 21-23 %, що робить його сировиною для виготовлення побутових тканин технічних виробів. Волокно із льону олійного може використовуватися для виготовлення тканин для одягу, взуття, інтер'єру, технічних, текстильних і термоізоляційних матеріалів, матеріалів внутрішнього оздоблення автомобілів, для паперу та картону, шнурів і канатів, а також для виробництва грошових банкнот, гігієнічних засобів і цигаркового паперу.

Вагомими перевагами волокон льону є добрі теплоізоляційні властивості та звукопоглинальна здатність, нижча щільність, більш висока міцність, менші енерговитрати на виробництво композитного матеріалу, простіша технологія утилізації, екологічність, відновлюваність.

Технологія вирощування льону олійного виглядає наступним чином.

Попередники. Льон олійний доцільно розміщувати у сівозміні після озимих зернових, зернобобових, кукурудзи, баштанний, картоплі та інших просапних культур, після яких поле залишається чистим від бур'янів. Недопустимі попередники - льон, соя, рицина, соняшник, ріпак, суданська трава. Льон олійний рано звільняє поля, тому є добрим попередником для озимих та ярих культур. Посіви льону в сівозміні можна повертати на попереднє місце не раніше, ніж через 5-7 років.

Враховуючи, що льон олійний на формування однієї тони насіння витрачає до 55-65 кг азоту, 10-25 кг фосфору та 40-45 кг калію то під цю культуру, залежно від типу ґрунту, необхідно вносити мінеральні добрива нормою N30-45 Р30-60 К60-90. Фосфорно-калійні добрива вносять під зяблеву оранку, азотні - під весняну культивацію. Ефективним є підживлення у фазу «ялинка», або в період швидкого росту - комплексними добривами.

Обробіток ґрунту. Під час розміщення льону олійного після стерньових попередників та забур'янення поля однорічними ярими й озимими бур'янами проводять лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, а з появою сходів бур'янів - зяблеву оранку на 20-22 см або на глибину орного шару. За високого рівня засміченості полів коренепаростковими бур'янами (осотом польовим, молочаєм) ефективним є поєднання обробітку ґрунту лемішними плугами - лущильниками з використанням гербіцидів. Після відростання бур'янів у фазі «розетки» (45 листків) їх обприскують гербіцидом Раундап в дозі 4-6 л/га. В кінці вересня - на початку жовтня проводять оранку плугами в агрегаті з боронами або катками на глибину 22-25 см. Поле восени обов'язково вирівнюють із застосуванням культиваторів. Якщо зяб з осені невирівняний, ранньою весною проводять боронування важкими БЗТС-1,0 або середніми БЗСС-1,0 боронами. На вирівняних з осені полях боронування весною не проводять, а виконують тільки передпосівну культивацію на глибину загортання насіння - 3-4 см, максимум до 5 см.

Вирощують сорти, що занесені до Реєстру сортів рослин України. Зареєстровано 15 сортів льону олійного, з яких 13 вітчизняної селекції, в тому числі 8 сортів селекції Інституту олійних культур НААНУ.

Сівба льону, як холодостійкої культури, можлива при першій змозі виходу в поле. Проте льон дуже чутливий до сівби в перезволожений ґрунт і при утворення кірки може не дати сходів. Його слід висівати відразу після ранніх ярих культур. Запізнення з строками сівби призводить до зниження врожаю на 2,2-2,8 ц/га. Спосіб сівби - рядковий, з шириною міжрядь 15 см, глибина загортання насіння - 2-3 см за умови якісної підготовки ґрунту та достатнього вмісту вологи в ньому та 4-5 см - за більш посушливих умов. У Степу норма висіву - 40-50 кг/га з густотою 45 млн/га. В зоні західного Лісостепу та Полісся в ранні строки сівби норма висіву становить 6-7 млн, а в пізніші - до 10 млн схожих насінин на гектар (50-80 кг/га).

Догляд за посівами. Після сівби посіви коткують кільчасто- зубчастими котками. У зв'язку з повільним ростом рослин льону аж до фази бутонізації необхідно дбати про чистоту посівів. Засміченість може призвести до сильного пригнічення рослин льону бур'янами, тому у фазі «ялинки» ефективним засобом є обробка посівів страховими гербіцидами, або їх баковими сумішами залежно від видового складу бур'янів, такими як: Агритокс, Лонтрел, Кросс, Базагран, Фюзилад, Пік, та ін.

У період вегетації льон уражується хворобами (фузаріозом, поліспорозом, антракнозом, бактеріозом, аскохітоз та ін.). Серед шкідників найбільшої шкоди завдають посівам льону блохи льонові, трипси, листокрутка льонова, гусениці різних совок. Для захисту рослин від шкідників використовують інсектициди Карате Зеон 050 CS (0,1-0,15 л/га), Ф'юрі (0,1- 0,15 л/га) та ін.

Збирання льону припадає на кінець липня-початок серпня, тобто збігається із жнивами зернових культур. Але конкуренції між культурами не виникає, тому що льон може постояти до закінчення зернових жнив - насіння з його коробочок не обсипається, стебла не вилягають. Стиглість посівів визначається побурінням коробочок, опаданням листя й торохтінням насіння, яке відстає від перегородок у коробочках. Вологість насіння повинна становити 8-13 %. За умов нерівномірного достигання посівів здійснюють десикацію для передзбирального підсушування та пришвидшення дозрівання. Льон олійний збирають одно- та двофазним способами. При однофазному способі збирання можливі втрати унаслідок недостатнього вимолочування недостиглих коробочок та зігрівання вороху на токах. За скошування льону у валки та їх обмолочування комбайнами значно поліпшується якість зібраної продукції. Чисті від бур'янів посіви збирають прямим комбайнуванням, а забур'янені - зі скошуванням у валки. До скошування приступають при дозріванні 75 % коробочок і вологості насіння 20-25 %. Висота скошування - 12-15 см. За сприятливих умов валки висихають протягом 5-7 днів. До підбору та обмолоту валків приступають, коли вологість знизиться до 12 %. Обмолочене насіння льону негайно очищують і просушують. Вологість засипаного в зерносховище насіння не має перевищувати 10 %. За розрахунками фахівців, з одного гектара посівної площі льону олійного можна зібрати 1,5--2,5 тони технічного насіння. Враховуючі підвищення попиту на використання стебел льону олійного у виготовленні волокон різного призначення, актуальними є дослідження, спрямовані на удосконалення первинної переробки стебел льону олійного.

Оскільки волокно олійного льону є грубим, його не використовують для виготовлення пряжі, а в основному - для армування композиційних матеріалів. Використання натуральних волокон з льону олійного викликає велику зацікавленість у Європі. Його застосовують у виробництві панелей для внутрішнього оздоблення автомобілів у вигляді голкопробивних нетканих матеріалів. Оббивка салону автомобіля із льону дозволяє отримати мікроклімат з відповідною вологістю, суттєво зменшити рівень шуму, поглинає вібрацію а також служить в якості теплоізоляції. Фінляндія та Німеччина виготовляють конструкційні матеріали, армовані лляним волокном. Також у Фінляндії, Норвегії та Німеччині солома з успіхом використовується в якості лігніноцелюлозної сировини для виробництва високоякісного паперу, що забезпечує збереження лісів

Композиційні матеріали, армовані лляними волокнами, використовуються не тільки у машинобудуванні, а також для виробництва віконних рам. Але для запобігання загорянню вони повинні мати покриття із поліакрилового пластику і швидковисихаючих закріплювачів. В Італії за технологією Римського дослідницького центру (IPZS) після ензимної обробки, відтиску, активного теплового вентилювання та кордочесання волокно використовують для виробництва композиційних матеріалів.

Науковцями Херсонського національного технічного університету розроблені технологічні схеми отримання волокна льону олійного з різними товарознавчими якісними показниками, яке може застосовуватися для виробництва технічних та текстильних матеріалів, санітарно - гігієнічних, целюлозовмісних і кручених виробів. Зокрема розроблений короткостроковий спосіб одержання трести із стебел соломи льону олійного за 5 діб, згідно з яким здійснюється дворазове зволоження розісланих стрічок стебел до вологості 100-110 % і одноразове обертання на добу. Це створює сприятливі умови для прискорення мікробіологічного розкладу інкрустів у стеблах соломи [7].

Також для одержання трести, а в подальшому й волокна, придатного для виготовлення органічного текстилю доцільно використовувати під час розститу штучне зволоження лляної соломи розчинами біологічно активного препарату Триходермін з концентрацією 2,0 %; і композиційного препарату на основі фосфату карбаміду та нонілфенолу АФ 9-10 з концентрацією 0,2 г/л, які позитивно впливають на розвиток пектиноруйнівних мікроорганізмів і інтенсифікують процес мацерації стебел льону [8]. Унікальні властивості лляного волокна дозволяють використовувати його для виготовлення нетканих ізоляційних матеріалів, фільтрів, для поглинання нафтопродуктів, геотекстилю та композитів, біологічно активних речовин, а модифіковане лляне волокно є чудовим адсорбентом. Великі перспективи використання волокна льону олійного для виготовлення композитних матеріалів, оскільки це значно полегшує вироби, здешевлює виробництво та робить його більш екологічним порівняно із технологіями на основі скловолокна [5,6]. За останні десять років експорт української сільськогосподарської продукції до ЄС зріс в десять разів. Серед товарів, які Україна експортує до ЄС, переважають зернові культури, насіння олійних культур, рослинна олія, відходи харчової промисловості.

Висновки

Забезпечення збалансованого підходу до посилення конкурентоспроможності сільськогосподарського сектору і збільшення експорту є основною стратегією сталого розвитку. Таким чином стабілізація та поступове збільшення обсягів виробництва льону олійного є резервом до зростання інноваційного потенціалу не лише агровиробництва, а й стратегічним завданням національної економіки.

Бібліографічний список

1. Гамаюнова В. В., Хоненко Л. Г., Бакланова Т. В., Кудріна В. С., Москва І. С. Добір альтернативних соняшнику ярих олійних культур для умов південного Степу України та оптимізація їх живлення. Наукові горизонти, «Scientific horizons». Житомир, 2019. №9 (82). С. 27-35.

2. Товстановська Т., Махно Ю. Не нормально, що ринок олійного льону в Україні й досі залишається нішевим. Зерно і хліб. 2015. № 3. С. 84-85.

3. Махно Юлія. Харчовий льон. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.pressreader.com/ukraine/the-ukrainian-farmer/20181116/284429919975093

4. Льон олійний, гірчиця. Стратегія виробництва олійної сировини в Україні (малопоширені культури). Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України. -- Запоріжжія: СТАТУС, 2017. 44 с.

5. Березовський Ю. В. Технічні рішення процесу переробки лляної сировини. Наука та інновації. 2017. Т. 13, № 3. С. 25-37.

6. Чурсіна Л.А. Наукові основи комплексної переробки стебел та насіння льону олійного / Л.А. Чурсіна, Г.А. Тіхосова, О.О. Горач, Т.І. Янюк. - Херсон: Олді-плюс, 2011. - 356 с.

7. Тіхосова Г.А. Розвиток наукових основ технологій первинной переробки стебел льону олійного: моногр. / Г. А. Тіхосова. Херсон, 2011. 324 с.

8. Бобирь С.В. Товарознавчі властивості льоносировини для армування геотекстильних полотен. С. В. Бобирь, Т. О. Кузьміна, С. С. Бабіч. Товарознавчий вісник: зб. Наук. Пр. Луцького національного технічного університету. 2014. № 7. С. 33-40.

9. Пономарьова М. С., Фесенко А. С. Особливості управління в галузі рослинництва в умовах ринкових перетворень. Міжнародна науково-практична конференція Фундаментальні та прикладні проблеми підприємницької діяльності в аграрному секторі. Х.: 23 - 24 квітня 2015 р. С. 65-68. 338 с

10. Пономарьова М.С., Мещеряков В.Є., Романова Т.А. Оцінка можливостей та визначення напрямів підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія „Економічні науки”. № 4. 2019 .С. 109- 119.

Reference

1. Hamayunova V. V., Khonenko L. H., Baklanova T. V., Kudrina V. S., Moskva I. S. Dobir al'ternatyvnykh sonyashnyku yarykh oliynykh kul'tur dlya umov pivdennoho Stepu Ukrayiny ta optymizatsiya yikh zhyvlennya. Naukovi horyzonty, «Scientific horizons». Zhytomyr, 2019. №9 (82). S. 27-35

2. Tovstanovs'ka T., Makhno YU. Ne normal'no, shcho rynok oliynoho l'onu v Ukrayini y dosi zalyshayet'sya nishevym. Zerno i khlib. 2015. № 3. S. 84-85.

3. Makhno Yuliya. Kharchovyy l'on. [Elektronnyy resurs] - Rezhym dostupu: https://www.pressreader.com/ukraine/the-ukrainian-farmer /20181116/28442 99199 7

4. L'on oliynyy, hirchytsya. Stratehiya vyrobnytstva oliynoyi syrovyny v Ukrayini (maloposhyreni kul'tury). Instytut oliynykh kul'tur Natsional'noyi akademiyi ahrarnykh nauk Ukrayiny. -- Zaporizhzhiya: STATUS, 2017. 44 s.

5. Berezovs'kyy YU. V. Tekhnichni rishennya protsesu pererobky llyanoyi syrovyny. Nauka ta innovatsiyi. 2017. T. 13, № 3. S. 25-37.

6. Chursina L.A. Naukovi osnovy kompleksnoyi pererobky stebel ta nasinnya l'onu oliynoho / L.A. Chursina, H.A. Tikhosova, O.O. Horach, T.I. Yanyuk. - Kherson: Oldi-plyus, 2011. - 356 s.

7. Tikhosova H.A. Rozvytok naukovykh osnov tekhnolohiy pervynnoy pererobky stebel l'onu oliynoho: monohr. / H. A. Tikhosova. Kherson, 2011. 324 s.

8. Bobyr' S.V. Tovaroznavchi vlastyvosti l'onosyrovyny dlya armuvannya heotekstyl'nykh poloten. S. V. Bobyr', T. O. Kuz'mina, S. S. Babich. Tovaroznavchyy visnyk: zb. Nauk. Pr. Luts'koho natsional'noho tekhnichnoho universytetu. 2014. № 7. S. 33-40.

9. Ponomar'ova M. S., Fesenko A. S. Osoblyvosti upravlinnya v haluzi roslynnytstva v umovakh rynkovykh peretvoren'. Mizhnarodna naukovo- praktychna konferentsiya Fundamental'ni ta prykladni problemy pidpryyemnyts'koyi diyal'nosti v ahrarnomu sektori. KH.: 23 - 24 kvitnya 2015 r. S. 65-68. 338 s

10. Ponomar'ova M.S., Meshcheryakov V.YE., Romanova T.A. Otsinka mozhlyvostey ta vyznachennya napryamiv pidvyshchennya ekonomichnoyi efektyvnosti vyrobnytstva produktsiyi roslynnytstva. Visnyk KHNAU im. V.V. Dokuchayeva. Seriya „Ekonomichni nauky”. № 4. 2019 .S. 109- 119.

Размещено на Allbest.ru