Новий спосіб одержання детонаційної шихти для модифікування з алмазною фракцією

Отримання детонаційної шихти певного складу та виділення її магнітної складової. Розробка технологічного процесу утилізації боєприпасів для одержання стабільної алмазної фракції при модифікуванні рідкого розчину у відновленні деталі наплавленням.

Рубрика Производство и технологии
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.02.2023
Размер файла 755,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний біотехнологічний університет

НОВИЙ СПОСІБ ОДЕРЖАННЯ ДЕТОНАЦІЙНОЇ ШИХТИ ДЛЯ МОДИФІКУВАННЯ З АЛМАЗНОЮ ФРАКЦІЄЮ

Омельченко Леонід Віталійович кандидат

наук з матеріалознавства. Викладач

Анотація

Відомо, що при внесенні в рідку ванну модифікуючих та мікролегуючих домішок суттєво знижується структуроутворення, яке можливо корегувати складом домішки, її часткою та параметрами технологічного процесу.

В останні роки особливу увагу приділяють домішкам, які включають наноструктурну алмазну фракцію, що не розчиняється при нанесенні покриттів, а відіграє роль мікроохолоджувача, та суттєво знижує структуроутворення.

В представленій статті розглядається новий спосіб одержання детонаційної шихти для модифікування з алмазною фракцією. Для її отримання було підібрано спеціальний комплект боєприпасів та розроблено певний метод їх утилізації, який забезпечує певні формування дисперсних алмазних включень, які покриті кисневими плівками металів FeO, Fe2O3, Fe3O4, AFO3, CuO.

Метою досліджень було отримання детонаційної шихти певного складу та виділення її магнітної складової.

Для реалізації поставленої мети було необхідно одержану при утилізації шихту поділити на фракції за розміром, а потім за складом, використовуючи магнітну обробку. Комплексними дослідженнями встановили, що магнітна фракція зерен конгломерату включає і частку не магнітної з наноалмазами та плівковими покриттями різних сполук компонентів. Тому для ефективного використання такої шихти було необхідно детально визначити вміст такої вторинної сировини для розробки новітніх технологій нанесення покриттів.

Ключові слова: модифікування при наплавленні, зміцнюючи покриття, структуроутворення, неоднорідність, взаємодія фаз, властивості, експлуатаційна стійкість, алмазна фракція.

Annotation

Omelchenko Leonid Vitaliyovych Candidate of sciences in materials science. Lecturer, State Biotechnology University,

A NEW METHOD OF OBTAINING A DETONATION FRACTION CHARGE FOR MODIFICACATION WITH A DIAMOND FRACTION

It is known that when modifying and microalloying impurities are introduced into the liquid bath, structure formation is significantly reduced, which can be adjusted by the composition of the impurity, its proportion and parameters of the technological process.

In recent years, special attention has been paid to impurities that include a nanostructured diamond fraction, which does not dissolve during coating, but plays the role of a microcooler and significantly reduces structure formation. The most indepth studies in the application of large coating layers at the State Biotechnological University were carried out on the basis of modification of the non-magnetic part of the charge.

The presented article considers a new method of obtaining a detonation charge for modification with a diamond fraction. To obtain it, a special set of ammunition was selected and a certain method of their disposal was developed, which provides certain formation of dispersed diamond inclusions, which are covered with oxygen films of FeO, Fe2Os, FesO4, A2O3, CuO metals..

The purpose of the research was to obtain a detonation charge of a certain composition and isolate its magnetic component.

In order to realize the set goal, it was necessary to divide the charge obtained during disposal into fractions by size, and then by composition, using magnetic processing. Complex studies have established that the magnetic fraction of conglomerate grains includes a non-magnetic fraction with nanodiamonds and film coatings of various component compounds. Therefore, for the effective use of such a charge, it was necessary to determine in detail the content of such secondary raw materials for the development of the latest coating technologies.

Keywords: modification during surfacing, strengthening the coating, structure formation, heterogeneity, interaction of phases, properties, operational stability, diamond fraction.

Постановка проблеми

В останні роки велика увага у машинобудуванні приділяється розвитку технологій, які для зміцнення та відновлення деталей використовують модифікуючі дисперсні домішки наноматеріалів та спеціальні способи їх одержання. При цьому, особливу увагу надають зменшенню витрат на їх одержання та забезпечення значного технологічного і економічного ефектів.

Для деталей, які при експлуатації мають незначний знос, використовують нанопокриття як одно - так і багатошарові, для тих, які зношуються більш інтенсивно і потребують відновлення наплавленням для компенсації зношуваного шару. В ряді випадків використовують методи наплавлення дротом або електродом. Якість відновлення характеризується такими властивостями, як відсутність дефектів у такому шарі, забезпеченням формування міцної зони зчеплення покриття з основою, забезпеченням необхідних експлуатаційних властивостей. Якість відновлення в значній мірі залежить як від структури, так і властивостей матеріалу деталі, що відновлюється. Для зміцнення використовують різні карбідні фази та алмазну фракцію різного способу одержання.

Домішки нанота дисперсних алмазів одержують згідно діючої нормативно-технічної документації, а також у вигляді шихти з алмазною фракцією за додатковими технічними умовами.

В ДБТУ одержано вторинну сировини від утилізації спеціального набору боєприпасів, які мають у своєму складі нанота дисперсні алмази. Така шихта має різні фракції зерен та може знайти використання в різних галузях виробництва - машинобудуванні, металургії, транспортної і при видобуванні газу та нафти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Шихту з включеннями алмазів, отримають різними методами деформування, статичним, динамічним і детонаційним. В цих дослідженнях показано, що більш стабільні та якісні порошки з алмазною фракцією досягаються при використанні детонаційного методу їх одержання [1,2,3]. У відомих публікаціях теж відсутні особливості параметрів технологічного процесу одержання такої шихти.

Експерименти по синтезу алмазів при детонації конденсованих вибухових речовин складу CaHbNcOd, надаються в роботах [4,5], де показано, що вони розчиняються з виділенням вуглецевої фази, до якої входять дисперсні алмази.

Такий спосіб одержання алмазної фази відрізняється значною ефективністю у зв'язку з тим, що відсутні принципові границі на одержання конкретних статичних об'ємів та маси вибухових зарядів, з підвищенням яких зростає час дії високого тиску, що забезпечує необхідну якість та розміри формуємих включень. Вони базуються на специфічних керуючих параметрах одержання алмазної дисперсної фази в умовах процесу детонації та мають конкретне призначення.

В роботах [6,7] показано, що детонацію боєприпасів проводять індивідуально для кожного великокаліберного одиничного снаряду в приміщенні зі зовнішнім регулюванням технологічного процесу. Одержану вторинну сировину використовують при плавленні у металургійних процесах.

Цей спосіб не є економічним, та достатньо екологічним. Крім того, кожний з боєприпасів має своє призначення, виготовляється з відповідних матеріалів та може використовуватися лише як модифікатор, згідно хімічного складу конкретної сировини у достатній кількості.

Виявлено також методи які висвітленні у дослідженнях [8,9]. Це дві принципово різні схеми: перша - контактне ударно-хвильове навантаження вуглецьграфітного матеріалу, який знаходиться в контакті з зарядом або через шар з металом; друга - безконтактна, при якій на вуглецьграфітовий матеріал діє металевий ударник, що може досягти 100ГПа та більше.

Мета статті - розробка оптимального технологічного процесу утилізації боєприпасів для одержання стабільної алмазної фракції при модифікуванні рідкого розчину у відновленні деталі наплавленням.

Виклад основного матеріалу

алмазний фракція шихта детонаційний

Для зменшення витрат у виробництві розроблено нову технологію та спосіб одержання детонаційної шихти від утилізації боєприпасів, які завершили період використання та зберігання на складах.

Одержання такої вторинної сировини дозволить використовувати її для модифікування рідкого розчину при відновленні деталей наплавленням зношеного шару.

Новий спосіб одержання шихти з алмазною фракцією при утилізації боєприпасів, у яких збігає термін використання, полягає в тому, що було проведено аналіз хімічного складу їх різновиду (див.табл.1), запроповано оптимально-доцільне співвідношення та внесено корективи щодо їх розміщення і послідовності преведення в дію.

Таблиця 1

Хімічний склад гільзової сталі

Компоненти

Біметал

Холоднокатана сталь

Вуглець

0,12 - 0,20

до 0,11

Марганець

0,35 - 0,60

0,35-0,55

Хром

до 0,15

до 0,15

Нікель

до 0,30

до 0,30

Кремній

до 0,08

до 0,06

Мідь

до 0,20

до 0,20

Сірка

до 0,06

до 0,04

Фосфор

до 0,035

до 0,035

Отримана вторинна сировина дозволяє одержувати стабільну алмазну фракцію і використовувати додатково домішки модифікуючих компонентів, що входять до вмісту шихти. Це такі як Mg, Ca, Al.

На кожний 1кг заряду рекомендується використовувати об'єм контейнера для детонаційного вибуху розміром 1-4м3.

Такі методи детонації не враховують хвильовий вплив на технологічні параметри процесу, а також додаткову дію на вибухові параметри піроефекту від вмісту магнію, який є у боєприпасах, що планувалися до утилізації.

В основу нового способу одержання шихти при утилізації боєприпасів, покладена задача розробки оптимального технологічного процесу з одержанням стабільної алмазної фракції для модифікування рідкого розчину при відновленні деталі наплавленням. Це можливо лише при підбору відповідної номенклатури боєприпасів, які завершили період зберігання і не можуть використовуватися, згідно призначення.

Вирішення такої задачі досягли детонацією патронів калібру 12,5мм (основна їх частина складала - 99%) та калібру 15мм - (до -1,0%) сигнальних. Частку сигнальних патронів не слід перевищувати тому, що вони містять магній та будуть посилювати піроефект. Ця частка сигнальних патронів буде достатня для підвищення локальної температури детонації до 3000ОС та одержання стабільної фракції алмазів. При детонації такі патрони поділили на чотири рівні частини та розташували їх пошарово у контейнері.

Суттєвий вплив на стабілізацію алмазної фракції мають хвильові багаторазові деформації, це досягається детонацією послідовно кожного шару з різним інтервалом процесу за часом. Дослідженням встановлено, що детонація першого шару відбувається у період 1-2 с; другого 2-3 с; третього 3-5 е; четверо5го 5-10 с.

Таким чином у період між часом дії вибухової хвилі від детонації кожного шару відбуваються ще і зворотні менш інтенсивні додаткові хвильові деформації, що створюються від стінок контейнера. Така багатохвильова деформація сприяє, як спіканню алмазної фракції так і створенню конгломератів зерен та подальшому їх подрібненню. Це залежить від покриття, що кристалізується на алмазній фракції. У цьому випадку, коли кисневмісні тверді фази заліза кристалізуються навколо алмазної фракції створюючи конгломерати (див. рис 1.а), інші немагнітні сполуки деформується та подрібнюється у зернах.

а - алмазні включення; б - кисневі плівки

Рис. 1 Алмазна фракція, що формується у конгломератів зерен

Статистичним локальним спектральним аналізом зерен, які покриті плівками, встановлено, що доля алмазної фракції складає від 7,04 до 24,17 % С (див. рис 1.б). Алмази покриті залізокисневими плівками можливо виявити лише при багатократному збільшені цих кисневих сполук.

Одержання такої шихти проводили утилізацією боєприпасів в контейнері об'ємом 1м3 з отворами для виходу газів та летких компонентів, а підпал для пошарової детонації - з використанням печі, яка була розташована знизу поза контейнером. З урахуванням безпеки контейнер розташовували в полі на відстані приблизно 1,5 км від забудов. Для відділення газів у верхній та бокових стінках контейнера, а знизу для стікання компонентів з низькою температурою плавлення створили отвори діаметром 6 мм, які розташовували на відстані 50 мм одне від одного.

Детонаційна шихта отримана таким способом (див. рис.2) не потребує ні яких додаткових домішок. Разом з цим, при одержанні такої модифікуючої домішки її можливо легко поділити за фракціями та складом (дисперсна магнітна та немагнітна, або конгломерати - їх суміш).. Стабільну якість алмазної фази контролювали використанням її протягом терміну який склав 4и роки. За цей термін властивості алмазів не змінювалися.

Для розділення шихти, на першому етапі, проводять її механічне подрібнення, на другому - просіювання на ситі. З метою отримання лише дрібної фракції просіювання здійснювали багаторазово. Потім проводили магнітну обробку дрібної фракції для розподілу на магнітну і немагнітну складові. Обробку також проводили багаторазово.

Рис. 2 Змішана дрібна фракція магнітної і немагнітної шихти від утилізації боєприпасів

Виконано аналіз складу зерен одержаної детонаційної шихти хімічним та - окремих спектральним, що дає повне представлення про вміст компонентів, який представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Спектральний аналіз хімічного складу змішаної фракції шихти

Елемент

Середній вміст в шихті %

Елемент

Середній вміст в шихті %

Ті

10,61

Mo

0,09

Cr

0,57

Ag

0,26

Mn

0,38

Cd

1,22

Fe

8,45

Sn

2,36

Co

0,83

Sb

1,03

Ni

0,14

Au

0,75

Cu

25,41

Pb

36,54

Zn

10,45

Mo

0,09

Y

0,90

Ag

0,26

На рис 3 наведено приклади аналізу зерен шихти та вихідного матеріалу при детонації гільзової сталі. Однак інші складові шихти включають додатково легуючі, модифікуючі, литкі та легкоплавкі домішки.

Рис. 3 Розподіл компонентів у зернах магнітної шихти

Для подальшого аналізу магнітної частки детонаційної шихти отриманої при утилізації певного комплекту боєприпасів доцільно використати методику оцінки мінливості фазового складу на основі металографічних зображень, описаних оптико-математичним методом, в основі якого лежить мінливість кольорів фаз [10]. що дозволить виявити частку типу з'єднань оцінити локальний склад компонентів шихти, та їх розподіл навколо алмазної фази.

Висновки

Встановлено, що такий спосіб детонації забезпечує отримання матеріалу шихти що має стабільні характеристиками алмазних включень, це дозволяє їх використовувати, певний час і не проводити додаткового очищення. Такий спосіб одержання вторинної сировини є маловитратним та може замінити стандартні великокоштовні порошки алмазів при їх використанні. Одержана шихта та спосіб її детонації крім алмазної фракції включає і модифікуючи домішки.

Література

1. Омельченко Л.В. Модифицирование и микролегирование восстановительных покритий / Омельченко Л.В.// Науковий журнал: Технічний сервіс агропромислового, лісового та транспортного комплексів. м. Харків. 2018№11. С. 301-310.

2. Маракін В.І. Методи і устаткування отримання нанопорошків, застосування і їх властивості / Маракін В.І.// Збірник тез доповідей «Тиждень науки» ЗНТУ м. Запоріжжя (15-19 квітня 2019р.). 2019. С. 59.

3. Долматов В.Ю. Про можливість отримання детонаційних наноалмазів, що не містять азот. Вплив ковалентно-зв'язаного азоту в молекулах вибухових речовин на вихід наноалмазів. / Долматов В.Ю.// Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля. 2018. №4. С. 28-34.

4. Скобло Т.С., Сидашенко А.И., Рыбалко И.Н., Марков А.В. Применение модифицирующих присадок для восстановления деталей машин. / Заявник та патентоутримувач Т.С. Скобло.// Конструювання, виробництво та експлуатація сільськогосподарських машин: загальнодерж. міжвід. Наук. техн. зб. Кропивницький: ЦНТУ, 2017. Вип. 47, ч. 1. С. 229-240.

5. Скобло Т.С., Сідашенко О.І., Романюк С.П., Омельченко Л.В., Тришевский О.І., В.М. Власовец В.М., Мартиненко О.Д.; Патент України №121869. МПК В23К 26/342 С04В 41/87 Комбінований спосіб модифікування для підвищення якості відновлення виробів./ заявник та патентоутримувач Скобло Т.С.//.Опубл. 26.12.17. u 2017 02218 заявл. 09.03.17.; опубл., Бюл. №24.

6. Лямкин А.И. Образование наноалмазов при динамическом воздействии на углеродосодержащие соединения./ Лямкин А.И.// Авторефират Красноярск 2004г. С. 25.

7. Лопанов А.Н. Физико-химические основы теории горения и взрыва. / Лопанов А.Н. // Уч. Пособие. Белгород: Изд-во БГТУ. 2012. С. 149.

8. Марков А.В. Утилизация боеприпасов для вторичного использования при производстве и восстановлении деталей. / Марков А.В. // Информационно аналитический международный технический журнал «Промышленность в фокусе». Харьков. 2013. №8. С. 52-55.

9. Гончаренко А.А., Телятников В.В., Власовец В.М., Марков А.В., Мальцев Т.В., Применение порошков наноалмазов и шунгита для упрочнения изделий при упрочнении наплавкой / Гончаренко А. А.// Информационно-аналитический международный технический журнал «Промышленность в фокусе». Харьков. 2013. № 11. С. 52-54.

10. Скобло Т.С., Гончаренко О.О., Марков А.В., Омельченко Л.В., Телятніков В.В., Тупиченко С.В. Методика исследования структурообразования при восстановлении деталей с использованием модификаторов. / Скобло Т.С.//Науковий журнал: Технічний сервіс агропромислового, лісового та транспортного комплексів. м. Харків. 2016. №6. С. 57-62.

References

1. Omelchenko, L.V. (2018). Modyfytsyrovanye y mykrolehyrovanye vosstanovytelnbikh pokrytyi. [Modification and microalloying of restorative coatings]..Naukovyi zhurnal: Tekhnichnyi servis ahropromyslovoho, lisovoho ta transportnoho kompleksiv - Scientific journal: Technical service of agro-industrial, forest and transport complexes. №11, Kharkiv. 301-310 [in Ukrainian].

2. Marakin, V.I. (2019)..Metody i ustatkuvannia otrymannia nanoporoshkiv, zastosuvannia i yikh vlastyvosti [Methods and equipment for obtaining nanopowders, their application and properties]. Zbirnyk tez dopovidei «Tyzhden nauky» ZNTU m. Zaporizhzhia 15-19 kvitnia Collection of theses of reports "Science Week" ZNTU, Zaporizhia, April 15-19, 59 [in Ukrainian]

3. Dolmatov, V. Yu. ( 2018). Pro mozhlyvist otrymannia detonatsiinykh nanoalmaziv, shcho ne mistiat azot. Vplyv kovalentno-zviazanoho azotu v molekulakh vybukhovykh rechovyn na vykhid nanoalmaziv. [On the possibility of obtaining detonation nanodiamonds that do not contain nitrogen. The influence of covalently bound nitrogen in the molecules of explosive substances on the yield of nanodiamonds]. Instytut nadtverdykh materialiv im. V.M. Bakulia - Institute of SuperhardMaterials named after V.M. Bakulya Issue 4, 28-34 [in Ukrainian].

4. Skoblo, T.S., Sydashenko, A.Y., Rbbalko, Y.N., Markov, A.V. (2018). Prymenenye modyfytsyruiushchykh prysadok dlia vosstanovlenyia detalei mashyn. [Application of modifying additives for the restoration of machine parts Design, production and operation of agricultural machines: general state. between Science and technology coll]. Konstruiuvannia, vyrobnytstvo ta ekspluatatsiia silskohospodarskykh mashyn: zahalnoderzh. mizhvid. Nauk tekhn. zb. Kropyvnytskyi: TsNTU. Vyp. 47, ch. 1., 229-240 [in Ukrainian].

5. Skoblo, T.S., Sidashenko, O.I., Romaniuk, S.P., Omelchenko, L.V., Tryshevskyi, O.I., V.M. Vlasovets, V.M., Martynenko, O.D. (2017). Patent Ukrainy №121869. MPK V23K 26/342 S04V 41/87 Kombinovanyi sposib modyfikuvannia dlia pidvyshchennia yakosti vidnovlennia vyrobiv./ Zaiavnyk ta patentoutrymuvach Skoblo, T.S. [Patent of Ukraine No. 121869. МПК В23К 26/342 С04В 41/87 Combined method of modification to improve the quality of restoration of products]. Publ. 26.12.2017; applicant and patent holder T.S. Scrape - u 2017 02218 statement 09.03.17.; published 26.12.17., Bull. No. 24 [in Ukrainian]

6. Liamkyn, A.Y. (2004). Obrazovanye nanoalmazov pry dynamycheskom vozdeistvyy na uhlerodosoderzhashchye soedynenyia. [Formation of nanodiamonds under dynamic impact on carbon-containing 138 compounds]. Abstract Krasnoyarsk, - 25 [in Ukrainian].

7. .Lopanov A.N. (2012). Fyzyko-khymycheskye osnovbi teoryy horenyia y vzrbiva. [Physical and chemical foundations of the theory of combustion and explosion]. Education manual - Belgorod: Izd-vo BSTU, 149 [in Ukrainian].

8. Markov A.V. (2013). Utylyzatsyia boeprypasov dlia vtorychnoho yspolzovanyia pry proyzvodstve y vosstanovlenyy detalei. [Utilization of ammunition for secondary use in production and restoration of parts]. Informational Analytical International Technical Journal "Industry in Focus". - Kharkiv, No. 8., 52-55 [in Ukrainian].

9. Honcharenko A.A., Teliatnykov V.V., Vlasovets V.M., Markov A.V., Maltsev T.V. (2013) Prymenenye poroshkov nanoalmazov y shunhyta dlia uprochnenyia yzdelyi pry uprochnenyy naplavkoi. [The use of nanodiamond and shungite powders for the hardening of products by surfacing]. Information and Analytical International Technical Journal "Industry in Focus". - Kharkiv, 2013. - No. 11, 52-54 [in Ukrainian].

10. Skoblo T.S., Honcharenko O.O., Markov A.V., Omelchenko L.V., Teliatnikov V.V., Tupychenko S.V. (2016). Metodyka yssledovanyia strukturoobrazovanyia pry vosstanovlenyy detalei s yspolzovanyem modyfykatorov. [Methods of research of structure formation at restoration of details with use of modifiers]. Scientific journal: Technical service of agro-industrial, forest and transport complexes. №6, Kharkiv, 57-62 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Опис конструкції і призначення деталі. Вибір методу одержання заготовки. Розрахунок мінімальних значень припусків по кожному з технологічних переходів. Встановлення режимів різання металу. Технічне нормування технологічного процесу механічної обробки.

    курсовая работа [264,9 K], добавлен 02.06.2009

  • Фізико-хімічні властивості титану. Області застосування титану і його сплавів. Технологічна схема отримання губчатого титану магнієтермічним способом. Теоретичні основи процесу хлорування. Отримання тетрахлориду титана. Розрахунок складу шихти для плавки.

    курсовая работа [287,7 K], добавлен 09.06.2014

  • Короткі відомості про деталь. Технічні вимоги до виготовлення деталі. Матеріал деталі, його хімічний склад і механічні властивості. Аналіз технологічності і конструкції деталі. Визначення типу виробництва. Вибір виду та методу одержання заготовки.

    курсовая работа [57,9 K], добавлен 11.02.2009

  • Вимоги до якості вугілля, яке йде на коксування. Призначення вуглепідготовчого цеху. Розрахунок вугільної шихти для коксування та стадії її підготовки: прийом, попереднє дроблення, збагачення, зберігання і усереднення вугілля, дозування компонентів шихти.

    дипломная работа [616,4 K], добавлен 12.11.2010

  • Технічні характеристики компресорної установки. Аналіз технологічності деталі. Вибір та техніко-економічне обґрунтування методу отримання заготовки. Визначення припусків для обробки поверхні аналітичним методом та етапи обробки поверхонь деталі.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.10.2013

  • Аналіз технологічності конструкції деталі Стійка. Вибір заготовки та спосіб її отримання за умов автоматизованого виробництва. Вибір обладнання; розробка маршрутного процесу та управляючих програм для обробки деталі. Розрахунок припусків, режимів різання.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 10.01.2015

  • Проектування операційного технологічного процесу виготовлення деталі "Корпус": вибір форми заготовки, розрахунок припусків на обробку, режимів різання, похибок базування, затискання елементу. Розробка схеми взаємодії сил та моментів, що діють на деталь.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 04.07.2010

  • Властивості та застосування титана. Магнієтермічний спосіб отримання титанової губки. Технологія отримання титанового шлаку. Обладнання для отримання титанового шлаку. Витрата сировини, матеріалів на 1 т ільменітового концентрату та титанистого шлаку.

    курсовая работа [358,8 K], добавлен 06.11.2015

  • Технологічний аналіз конструкції деталі шестерня. Вибір типу заготовки і обґрунтування методу її виготовлення. Розробка маршрутного технологічного процесу виготовлення деталі. Вибір обладнання та оснащення. Розробка керуючої програми обробки деталі.

    дипломная работа [120,4 K], добавлен 28.03.2009

  • Службове призначення деталі "Корпус", аналіз технічних умов та норм точності. Попереднє встановлення типу та організаційної форми виробництва. Відпрацювання конструкції деталі на технологічність. Вибір способу отримання заготовки та оброблення поверхонь.

    курсовая работа [983,3 K], добавлен 23.06.2010

  • Технічні вимоги на деталь "вал". Повний конструкторсько-технологічний код деталі. Матеріал деталі, його механічні та технологічні властивості. Вибір виду і способу виготовлення заготовок. Розробка технологічного процесу механічної обробки заданої деталі.

    дипломная работа [642,3 K], добавлен 25.04.2012

  • Розробка проектної технології. Верстати високої продуктивності. Аналіз витрат на реалізацію технологічного процесу в межах життєвого циклу виробів. Спеціальні збірно-розбірні та універсально-збірні пристрої. Вибір різального та допоміжного інструментів.

    реферат [18,0 K], добавлен 21.07.2011

  • Структура і технологічна схема коксохімічного виробництва. Вибір вугільної шихти та розрахунок матеріального балансу. Схема підготовки вугільної шихти до коксування. Матеріальний і тепловий баланс газозбірника. Розрахунок необхідної кількості печей.

    курсовая работа [683,9 K], добавлен 06.01.2013

  • Обладнання, сировинні матеріали, склади скла, які можуть застосовуватися для виробництва високоякісної склотари. Обробка усіх сировинних матеріалів. Готування шихти. Загальна характеристика умов здійснення технологічного процесу. Параметри мікроклімату.

    дипломная работа [479,7 K], добавлен 22.03.2009

  • Опис призначення та конструкції валу коробки передач. Встановлення кількості маршрутів. Вибір раціонального способу ремонту. Розрахунок режимів різання. Розробка технологічного процесу усунення дефектів. Знаходження прейскурантної вартості нової деталі.

    курсовая работа [630,1 K], добавлен 17.10.2014

  • Визначення дійсних розмірів виробу і виконання складального креслення. Службове призначення розмикача, принцип його роботи. Розробка технологічного процесу зборки. Аналіз основних і допоміжних конструкторських баз. Вибір способу одержання заготівки.

    контрольная работа [131,4 K], добавлен 21.03.2009

  • Характеристика конструкції деталі, умов її експлуатації та аналіз технічних вимог, які пред’являються до неї. Розробка ливарних технологічних вказівок на кресленні деталі. Опис процесів формування, виготовлення стрижнів і складання ливарної форми.

    курсовая работа [186,3 K], добавлен 05.01.2014

  • Побудова граф-дерева технологічного процесу виготовлення деталі "втулка". Виявлення технологічних розмірних ланцюгів з розмірної схеми та за допомогою графів. Розмірний аналіз технологічного процесу. Розмірна схема відхилень розташування поверхонь.

    контрольная работа [2,5 M], добавлен 20.07.2011

  • Аналіз технологічної конструкції деталі "Стакан" по якісним та кількісним показникам. Вибір типу заготівки. Встановлення ступені шорсткості, операційних припусків, розмірів з допусками. Розробка свердлильної та круглошліфувальної програми роботи верстату.

    курсовая работа [104,9 K], добавлен 07.07.2010

  • Вибір методу виготовлення заготовки деталі "Корпус", установлення технологічного маршруту її обробки. Визначення розмірів, допусків, шорсткості поверхонь, виду термічної обробки з метою розробки верстату для фрезерування торцю та розточування отвору.

    курсовая работа [475,7 K], добавлен 07.07.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.