Становлення й розвиток виробництва гармоніко-баянно-акордеонного інструментарію в Україні у XX столітті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет ім. І. Франка

Рєзнік Олена Сергіївна,

доктор філософії, доцент кафедри мистецької освіти

м. Житомир

Анотація

фабричний музичний баян акордеон

Наукова розвідка за даною темою дозволила автору статті дослідити історичні чинники, задіяні у формуванні основ українського фабричного виробництва у Житомирі, Кремінній, Полтаві та Горлівці; відтворити цілісну картину всього періоду розвитку промислового музичного виробництва гармонік, баянів й акордеонів України в аспекті авторської періодизації цього історично-культурного явища у трьох етапах; розглянути методологічні основи в контексті впровадження технічних заходів щодо удосконалення конструкцій музичних інструментів і нових технологій, які у комплексі сформували музичну промисловість України; висвітлили основні види асортименту гармоніко-баянно-акордеонного інструментарію з огляду на розвиток конструкторсько-технологічної думки українських майстрів; надати основні кількісні показники роботи чотирьох підприємств; визначити результати діяльності Житомирської, Кремінської, Полтавської та Горлівської фабрик музичних інструментів як цілісної і комплексної музичної інфраструктури України.

Ключові слова: фабричне виробництво, впровадження нових технологій, удосконалення конструкції, механізація технологічних процесів, розробка пристроїв технологічного порядку, гармоніко-баянно-акордеонний інструментарій.

Abstract

The establishment ani development oe harmonic and bayan-accokdion instruments production in the X th century of Ukraine

ReznikOlenaDoctor of Philosophy, Associate Professor of the Department of Art Education, Zhytomyr Ivan Franko State University, Zhytomyr

The article deals with the historical factors in the formation of Ukrainian factory production in Zhytomyr, Kreminnaya, Poltava and Horlivka. A complete picture of the entire period of the industrial musical production development of harmonicas, bayans and accordions in Ukraine in terms of the author' s periodization of this historical and cultural phenomenon in three stages are reproduced. The methodological foundations in the context of the implementation of technical measures to improve the designs of musical instruments and new technologies that collectively shaped the music industry of Ukraine are considered. The main types of assortment of harmonica and bayan-accordion instruments in view of the development of the design and technological thinking of Ukrainian masters are highlighted. The main quantitative indicators of the work of all four enterprises are provided. The results of the Zhytomyr, Kreminnaya, Poltava, and Horlivka factories of musical instruments as a whole and complex musical infrastructure of Ukraine are determined.

Key words: factory production, introduction of new technologies, design improvement, mechanization of technological processes, development of technological devices, harmonica and bayan-accordion instruments.

Основна частина

Постановка проблеми. В українській музичній культурі гармоніка, баян й акордеон посідають міцні позиції найулюбленішого музичного інструментарію, який протягом XX ст. був своєрідним символом масового музикування. Зародившись у фольклорній та аматорській сферах, мистецтво гармоністів поступово набувало професійних ознак, які з часом сформували баянно-акордеонний камерно-академічний напрям. З метою комплексного вивчення українського баянно-акордеонного мистецтва музикознавча наука виокремила й проблему дослідження українського промислового виробництва гармонік, баянів й акордеонів, що викристалізувалась як його складова частина. Незважаючи на періодичне звернення до теми промислового музичного виробництва гармонік, баянів й акордеонів, інтереси науковців зосереджувалися лише на окремих аспектах цієї проблеми і не ставили за мету простежити динаміку розвитку фабричної системи виробництва в рамках певного історичного періоду. Тому є актуальним питання цілісного й системного вивчення українського промислового виробництва гармонік, баянів й акордеонів на Житомирській, Кремінській, Полтавській і Горлівськійфабриках.

Аналіз останніх досліджень. На сучасному етапі розвитку мистецтвознавчої науки до питання вивчення історії розвитку баянно-акордеонного інструментарію інколи звертається молоде покоління дослідників у своїх кваліфікаційних роботах на здобуття освітнього ступеню магістра. Так, Л. Балюра [1] у кваліфікаційній праці «Баян у камерно-ансамблевій музиці України: історичний аспект», розглядає генезу виробництва гармонік Росії та в Західній Європі, вивчає конструктивні еволюційні зміни, що призвели до трансформації гармоніки у баян, акцентує увагу на діяльності українських майстрів-кустарів. Проте лише побіжно торкається питання зародження фабричного виробництва в Україні у 1930-1940 рр., зокрема на Кремінщині та Житомирщині.

У кваліфікаційній праці, присвяченій питанню інтерпретації поліфонічних творів на баяні, Я. Щенскевич [9] здійснює інтегративний розгляд появи поліфонічних творів для баяна з еволюційно-конструкторським удосконаленням самого інструмента. Вивчаючи поступові конструктивні зміни баяна, автор лише частково висвітлює внесок українських майстрів у питання вдосконалення конструкції баяна, зокрема використання «ламаної деки» у виготовленні концертної хроматичної гармоніки харківським майстром К. Міщенко та виготовлення житомирськими майстрами концертного багато тембрового готово-виборного баяна «Україна».

Досліджуючи історично-теоретичні аспекти становлення та розвитку акордеонного мистецтва в світовій музичній культурі, Л. Парасківа [4] розглядає питання французького, німецького, італійського, американського, польського, румунського, японського фабричного виробництва акордеонного інструментарію. Проте зовсім не приділяє уваги українському промисловому виробництву акордеонів, зокрема на Полтавській фабриці музичних інструментів.

Наукова новизна. Вперше процес розвитку гармоніко-баянно-акордеонного виробництва в Україні в XX ст. став предметом спеціального й комплексного дослідження.

Мета статті - дослідити становлення та розвиток української системи промислового виробництва гармоніко-баянно-акордеонного інструментарію в 30-90-ті рр. XX ст.

Методологія дослідження. Для досягнення мети застосовано наступні методи: історична ретроспектива, що дозволило здійснити реконструкцію процесу становлення й еволюції українського виробництва гармоніко-баянно-акордеонного інструментарію в цілісно-панорамному вигляді та здійснити його періодизацію; абстрагування - при виявленні й перевірці об'єктивності фактів та інформації щодо предмету дослідження; порівняльного аналізу - який допоміг здійснити зіставлення кількісних показників випуску музичної продукції на всіх чотирьох підприємствах; синтезу йузагальнення - в обробці дослідженого матеріалу та формулюванні загальних висновків.

Виклад основного матеріалу. Будь-якому соціокультурному явищу передує етап, в якому зароджуються передумови його виникнення і становлення. Діяльність кустарних майстерень із ремонту та виготовлення музичних інструментів вважають вихідним пунктом музикознавства як системного дослідження промислового музичного виробництва. Нове соціально-культурне утворення, що замінило кустарів-попередників, успадкувало від них закладені традиції в асортименті, конструкції і технології. Так почалось становлення нової галузі музичного виробництва з виготовлення гармонік і баянів на основі об'єднання приватних артілей майстрів-кустарів у промислові виробництва державної форми власності. В Україні першими розпочали свою діяльність Житомирська і Кремінська фабрики музичних інструментів.

Житомирська фабрика музичних інструментів почала своє функціонування на початку 1930-х рр. і спеціалізувалась на виробництві гармонік і баянів. У 1934 р. вона вперше звітувала про виконання свого річного плану: 360 гармонік і 36 баянів [8; 163]. Історія кремінського підприємства починається з 1929 р. [7]. Саме тоді при артілі інвалідів селища Кремінна була організована майстерня з ремонту гармонік. Організатором цієї справи став О.И. Мозжухін. який згуртував біля себе своїх родичів - племінника М.П. Мозжухіна і П.В. Рибалка (брата дружини М.П. Мозжухіна) [5; 54]. У 1933 р. за рішенням Кремінської селищної Ради майстерня передана в розпорядження Кремінського меблевого комбінату, завдяки чому зміцніла матеріально і вже могла здійснювати не лише ремонт гармонік, а й виготовляти нові інструменти. У 1934 р. за рішенням Ворошиловградського обласного управління місцевої промисловості майстерня була відділена в самостійну фабрику: 55 фахівців забезпечу вали випуск баянів до 300 шту к на рік [7; 55].

Зародженню Полтавської фабрики музичних інструментів передувало функціонування кустарної майстерні, фахівці якої займалися ремонтом та виготовленням духових, язичкових та струнних (народних) музичних інструментів. Але до війни майстерню так і не було реформовано у фабрику [5; 103].

У 1941-1943 рр. житомирське підприємство не функціонувало. Лише в лютому 1944 р. Республіканський трест музичної промисловості Народного Комісаріату Місцевої промисловості УРСР видає розпорядження щодо відновлення цієї фабрики музичних інструментів. На той час найбільш актуальними питаннями стали будування нових виробничих площ, формування системи науково - обгрунтованої праці, комплектування підприємства необхідними фахівцями, пошук кращих технологій і удосконаленої конструкції для розробки і впровадження власного музичного інструментарію [5; 10]. У 1949 р. Житомирська фабрика музичних інструментів виконала свій виробничий план із такими показниками: 16.460 діатонічних гармонік, 3.304 гармоніки-хромки, 1.847 баянів [5; 12].

У період нацистської окупації країни приміщення Кремінської фабрики згоріли і виробництво музичних інструментів було зупинено. У 1945 р. при Кремінському райпромкомбінаті знову організовано майстерню з ремонту баянів, яку 27 січня 1947 р. реформовано в самостійну фабрику. У 1947 р. колективом Кремінської фабрики виготовлено 258 баянів, 4 дворядні гармоніки й відремонтовано 39 музичних інструментів; у 1948 р. - 402 баяни, а в 1949 р. - 502 баяни [5; 55-56].

Згідно з архівними документами 1 січня 1947 р. організовано Полтавську фабрику баянів на базі музичної ремонтної майстерні Місьпромкомбінату. Першою моделлю, яку почала випускати Полтавська фабрика, був стандартний баян 55x100-11. Свій перший виробничий рік фабрика закінчила з такими показниками: 202 стандартних баяни, 1 концертний баян і 7 зразкових баянів [5; 103-104]. Становлення історії горлівського підприємства має зовсім інші культурно-історичні чинники, які зумовили появу фабричного виробництва лише у 1950-х рр.

Конструкторсько-технологічна думка житомирських майстрів у 1950-х рр. відбувалась шляхом поступової механізації технологічних процесів (організація поточного складання міхів і голосових планок гармонік і баянів), упровадження нових технологій (нітропокриггя корпусів гармонік і баянів, обклеювання корпусів баянів художнім целулоїдом, механічне полірування корпусів баянів обклеєних целулоїдом), розробки пристроїв технологічного порядку (розроблено і виготовлено установку для визначення герметичності міха гармонік і баянів, установку для визначення порогів збудження і зриву коливань голосових язичків), конструктивних удосконалених змін (впроваджено пустотілий гриф, нова ліва механіка гармонік 23x12 і 25x25, нова конструкція малогабаритного баяна із штампованою алюмінієвою механікою) [6; 80-81]. Основним музичним асортиментом Житомирської фабрики у 1950-х рр. визначається двоголосна гармоніка «Україна» з діапазоном 23x12 і 23x25, двоголосний баян «Україна 52x100» і концертний баян 58x120 [6; 80].

Розвиток Кремінської фабрики музичних інструментів у 1950-х рр. відбувався під егідою удосконалення технології виготовлення баянів (нова технологія гальванообробки - нікелювання й цинкування; покриття нітролаком резонаторів і внутрішніх поверхонь дерев'яних деталей; нова технологія настройки баянів; нова зовнішня обробка корпусів баянів, зокрема циклювання, шліфування і полірування). Із метою вдосконалення технології баянів на кремінському виробництві впроваджені спеціальні пристрої: верстат для настройки, точечно-зварювальний апарат [6; 95-96]. У 1950-х рр. Кремінська фабрика спеціалізується на випуску двоголосного баяна «Кремінне 55x100-11», а вже з 1954 р. вона здійснює випуск двоголосного баяна з розширеним діапазоном «Кремінне 58x120-11» [6; 94].

Період функціонування Полтавської фабрики музичних інструментів у 1950-х рр. позначається спеціалізацією на випуску баянів та розробкою і впровадженням акордеонного виробництва. Розвиток полтавської конструкторсько-технологічної думки в аспекті баянного виробництва позначився впровадженням удосконалених технологій: розділенням процесу настроювання на попереднє і остаточне, візуальне настроювання акордів за допомогою осцилографів. Прагнення до удосконалення технології зумовило впровадження верстату для остаточного настроювання акордів і пристрій для визначення порогів збудження й зриву язичків. Зразки конструкцій, які вироблялися на Полтавській фабриці, теж зазнали змін як зовнішнього (створення обтічної форми баяна), так і внутрішнього (розробка оригінальної конструкції правої і лівої механік баяна, удосконалення конструкції резонаторів) характеру [6; 107]. 1950-ті рр. зумовлені експериментальним пошуком полтавських майстрів щодо виготовлення баянів з різним діапазоном: 55x100-11, 43x80-11, 36x60-11, 61x120-11, 58x100-11, 52x100-11 [6; 106]. У середині 1950-х рр. Главком «Укрмузпрому» актуалізує питання впровадження виробництва акордеонів в Україні, зокрема на Полтавській фабриці музичних інструментів. В основу українського інноваційного виробництва було покладено оригінальні конструктивні елементи й технології фірми «Weltmeister» (Німецької Демократичної Республіки) [6; 108]. Першим полтавським різновидом акордеонів стали моделі «Піонер 34x80-111-3» і «Полтава 41x120-111-3» [3].

Формуванню промислового виробництва баянів у м. Горлівка в 1954 р. передували підготовчі дії: рішення Донецького облвиконкому щодо створення Горлівської фабрики; організація навчання майбутніх фахівців на Полтавській фабриці; виділення приміщення для майбутньої Горлівської фабрики; організація кооперованих поставок напівфабрикатів із Полтавської фабрики. Усі вище перелічені заходи стали підґрунтям для відкриття повноцінного музичного виробництва з матеріально - технічною базою і кваліфікованими фахівцями, яке розпочало випуск 70 баянів на місяць. Першою моделлю Горлівської фабрики став баян «Донбас 43x80-11» [6; 69-70].

Кількісний випуск гармоніко-баянно-акордеонного інструментарію на Житомирській, Кремінській, Полтавській фабриках музичних інструментів у 1950-х рр. мав наступний вигляд:

Таблиця №1.

(* - відсутність статистичних даних) [5; 13, 15-19].

У 1960-х рр. напрям роботи житомирських майстрів зосереджено на вдосконаленні конструкторсько-технологічних складових: механізації (модернізовано конвеєрні лінії для складання правих і лівих кришок акордеонів і баянів, організовано поточний метод на обклеюванні корпусів баянів), технології (впроваджено більш досконалу технологію виготовлення клапанів правої клавіатури й нової технології випуску акордеонів із пластмасовою клавіатурою), пристроїв (спроектовано й розроблено електронний пристрій для контролю настройки акордеонів і баянів), конструкції (розроблено нову праву механіку баяна 52x100, а також нову конструкцію резонаторів із пластмаси для баяна 52x100), стандартизації й уніфікації (прийнято стандартизацію корпусів баянів з рамками міха і уніфікацію лівої механіки баяна) [6; 83]. Реалізація вищевказаних напрямів роботи дала можливість значно розширити асортимент житомирського музичного інструментарію, а саме: гармоніки - «Весна 25x25-111», «Україна 23x12-11», «Україна 25x25-11», «Марічка 23x12-11», «Марічка 25x25-11», «Троянда 25x25-11»; баяни - 55x120-111, 58x120-11, «Україна 52x100-11», «Полісся 52x100-111-2», 61x120-11, 64x150-11; акордеони - 34x80-111; дитячі гармоніки - 7x2 [6; 81-82].

Таблиця №2

[5; 58-61,63]

Таблиця №3

[5; 104-109, 111-113]

У 1960-х рр. розвиток кремінського виробництва баянів відбувався за такими напрямами: механізація (автоматизовано подачу смужки холодного прокату під час штамповки важелів і штовхачів клавіатури, сконструйовано верстат для вибирання камер резонаторів секунд набором фрез), розвиток технологій (змінено технологію виготовлення міхів баянів, упроваджено технологію настройки всього акорду одним настроювачем) і вдосконалення конструкцій (виготовлення баянів на замовлення «Кремінне 58x120-111-5» як із латунним, так і алюмінієвим акордом) [6; 100-101]. У плані баянного асортименту на кремінському музичному виробництві з'являються новинки: баяни «Кремінне 58x120-111», «Кремінне 58x120-111-2», «Рассвет 55x100-11», «Юність 52x100-11» [6; 97-99].

1960-ті рр. у діяльності Полтавської фабрики є періодом упровадження організаційно - технічних заходів щодо удосконалення технології (впроваджено електрозварювання та залучено технологію розм'якшення целулоїду у вертикальній ванні) [6; 111] та освоєння нового музичного асортименту (створено сімейство нових акордеонів із різним діапазоном 34x80, 34x100, 37x96, 39x120, 41x120 - «Октава». «Мелодія», «Октава-2», «Веснянка», «Смена», «Луч», «Алмаз», «Прима», «Волна», «Юність», «Огонек», «Ритм», «Атлас») [6; 110].

1960-ті рр. на Горлівській фабриці визначаються початковим періодом розробки й формування власного музичного асортименту. Першою сходинкою в реалізації цього задуму став випуск баянів «Тембр 52x100», «Тенор 55x100» і «Тоніка 58x100» [6; 121-122].

У 1960-х рр. Житомирська, Кремінська, Полтавська і Горлівська фабрики музичних інструментів мали такі показники виробленої продукції:

Таблиця №4

(* - відсутність статистичних даних)

[5; 19.21-22, 24,26-29]

Таблиця №5

(* - відсутність статистичних даних) [5; 65-72]

Таблиця №6

(* - відсутність статистичних даних) [5; 113-119]

Таблиця №7

(* - відсутність статистичних даних) [5; 137]

Розвиток технологічної думки житомирців у 1970-х рр. мав таку спрямованість: механізацію (організовано поточний метод складання лівої механіки баяна й готово-виборних баянів), технологізацію (впроваджено технологію виготовлення правої клавіатури баяна «Мрія» з полістиролу), використання пристроїв (виготовлення оснастки для уніфікованої лівої механіки баяна й електронних верстатів і генератора для настройки) [6; 87-88]. У той час житомирське підприємство починає виробництво: готово - виборних баянів («ГВ 64x150/12-11», «Старт 61x120/53-11», «Школьник 48x80/48-11», «БЗГВ 64x120/57-11»), виборного і виборно-готового з двома змінними лівими півкорпусами баянів за конструкцією Г.Т. Стативкіна («Новинка 43x41-1» і «Прима 43x80/41-11»), тембрових готово-виборних баянів («БТГВ 64x120/57-111-5» і «БТГВ 101/61x120/53-111-7»), баянів із готовим акомпанементом («Ера 57x100-11», «Ера-74 57x120-11», «Мрія 61x120-11»), гармоніки «Ромашка 23x25-11», дитячого баяна «Орлятко 43x80-11», електронного баяна тощо [6; 84-87]. Найбільш визначною подією цього періоду в діяльності Житомирської фабрики є створення першого українського багато тембрового готово-виборного баяна професійного академічно-філармонійного спрямування «Україна 106/64х120/58-1У-15» [2; 52]. Цей інструмент являє собою вищий ступінь у розвитку українського виробництва язичкових музичних інструментів.

Найголовнішою подією початку 1970-х рр. на Кремінській фабриці стало спорудження нового головного корпусу фабрики баянів із загальною площею 2503 м², у приміщення якого перейшли всі основні цехи. Уведення в експлуатацію головного корпусу фабрики дало змогу перевести збирання баянів на конвеєрний метод. Конструкторсько-технологічна думка кремінських майстрів у 1970-х рр. розвивалась уже за традиційними напрямами: механізація (впроваджено поточну лінію на виготовленні дерев'яних деталей і на складанні голосових планок з резонаторами, конвеєр для монтажу лівої і правої механік баяна), вдосконалення технологій (поліпшено технологію виготовлення резонаторів акомпанементу), застосування пристроїв (впроваджено три електронних пристрої для попередньої настройки голосових акордів) [6; 103]. Покращення умов виробництва сприяло розширенню музичного асортименту Кремінської фабрики, яка на той час вже випускала баяни «Кремінне 55x100-11», «Кремінне 58x120-111-2», «Юність 52x100-11», «Рассвет 55x100-11»; комплект оркестрових гармонік (пікколо, прима, альт, тенор, бас і контрабас); баяни на замовлення: дитячі баяни «Кремінне 25x18-11», «Кремінне 25x24 - II»; дитячі акордеони «Кремінне 20x18-11», «Кремінне 20x24-11». У 1977 р. в якості експерименту кремінськими майстрами виготовлено експериментальний зразок п'ятирядного багато тембрового готово - виборного баяна «Кремінне 101/61x120/52-111-5» [6; 102].

Розвиток полтавського акордеонного виробництва в 1970-х рр. можна класифікувати за декількома напрямками: акордеони для дітей молодшого шкільного віку («Турист», «Лілея», «Такт»); основний акордеонний інструментарій із трьома різновидами діапазону: діапазон 34x80 (акордеони «Темп 34x80 - 111-3» і «Мрія 34x80-111-3»), діапазон 37x96 (акордеони «Арія 37x96-111-3» і «Аеліта 37x96-111-5»), діапазон 41x120 (акордеон «Акцент 41x120-111-3»); виготовлення двох дослідних зразків готово-виборних акордеонів; винахід електронного акордеона на інтегральних мікросхемах «Полтава 41x120»; виготовлення кнопкових акордеонів «Орфей 75x120-111-5» і «Орфей-П 87x120-111-5» [6; 112].

У 1970-х рр. горлівське підприємство опановує новий асортимент: баяни «Прометей 58x100-11» і «Уголек 61x120-11», виборно-готовий баян з двома змінними лівими півкорпусами «Октава 46x100/39-11» (за конструкцією Г.Т. Стативкіна) [6; 122].

Динаміка випуску гармонік, баянів й акордеонів на Житомирській. Кремінській, Полтавській та Горлівськійфабриках музичних інструментів у 1970-х рр. мала такий вигляд:

Таблиця №8

(* - відсутність статистичних даних) [5; 31-32,35-39]

(* - відсутність статистичних даних) [5; 123-126]

Таблиця №9

(* - відсутність статистичних даних) [5; 76-77, 80-87]

Таблиця №11

(* - відсутність статистичних даних) [5; 139]

Таблиця №10

За період 1980-1990-х рр. у житомирське виробництво впроваджено новий музичний асортимент: баяни «Атлант 101/61x120-11», «Космос 101/61x120/54-11», «Явір 64x150-11», «Школьник-4 80/48x80/48-11 - 3»; гармоніки «Веселка 25x25-111», «Мрія 25x25-111» і «Житомирянка 25x25-111»; дослідний зразок оркестрової гармоніки «Бас-баритон»; електробаяни «Естрадін-314» і «Естрадін-230» [6; 88-90].

У 1980-х рр. на кремінському підприємстві поряд із традиційною музичною продукцією з'являються й нововведення в асортименті - баяни «Колос 61x120-11» і «Кремінне 61x120-11»; баяни на замовлення з латунним акордом; дитячі баяни «Кремінне 25x36-11» і «Руслан 31x60-11»; дитячі акордеони «Кремінне 20x36-11» і «Соловейко 10x6» [6; 103-104]. Період функціонування Кремінської фабрики 1990-1994 рр. можна охарактеризувати етапом випуску музичної продукції, яка користувалась найбільшим попитом - це баян «Кремінне 55x100-11», дитячий баян «Руслан 31x60-11», ремені для гармонік і баянів Житомирської і Горлівської фабрик музичних інструментів [5; 92-93].

Останній період у розвитку полтавського музичного інструментарію (1980 - початок 1990-х рр.) характеризується розробкою нових видів інструментів, які можна поділити на три групи: акордеони «Студент» і «Гама», у яких використовуються спеціальні пристрої для змінення тембру і пом'якшення звука; електронні музичні інструменти, у яких полтавські майстри зафіксували єдність власного практичного досвіду - баянного, акордеонного й електронного виробництва (електронний кнопковий акордеон «Ритм»), а також визначили доцільність нового поєднання - гармонікового й електронного виробництва (електронна гармонь «Ворскла»); нові експериментальні зразки акордеонів «Еней» і «Вокал», у яких полтавці визначили власний подальший напрямок виробництва серійних інструментів [6; 115-116].

У 1980-х рр. на Горлівській фабриці відбувається подальше розширення музичного асортименту. Це баяни з готовим набором басово-акордового акомпанементу «Ліра 52x100-11» і «Радуга 58x100-11» [6; 122-123], дитяча гармоніка 13x6 та сімейство баянів за конструкцією Г.Т. Стативкіна (виборні баяни «Малюк 37x36-1» і «Малюк-2», виборно-готові баяни з двома змінними лівими півкорпусами «Октава-2 49x100/48-11» і «Донбас-2 55x100/54-11») [6; 127-128]. На початку 1990-х рр. в експериментальній дільниці Горлівської фабрики розроблено гармоніку «Дончанка 25x25-11» і баян «Горняк 61x120-11» [6; 123-124].

У 1980-х рр. на Житомирській, Кремінській, Полтавській і Горлівській фабриках музичних інструментів помітної стала тенденція зменшення обсягу випуску виробництва:

Таблиця №12

(* - відсутність статистичних даних) [5; 41,43, 47]

Таблиця №13

(* - відсутність статистичних даних) [5; 126-130]

Таблиця №14

(* - відсутність статистичних даних) [5; 88-93]

Таблиця №15

(* - відсутність статистичних даних) [5; 139-140]

Економічна криза 1990-х рр. роздержавлення, непрозора приватизація призвели до скорочення гармоніко-баянно-акордеонного виробництва і його повного зупинення на всіх чотирьох підприємствах.

Висновки. Формуванню українського промислового музичного виробництва у 1920-1930-х рр. передувала діяльність майстрів-кустарів на Житомирщині, Кремінщині і Полтавщині. Українське промислове музичне виробництво у своєму розвитку пройшло декілька етапів: до промисловий період (друга половина 1940-1950 рр.), промисловий період (1960-1970 рр.) та постпромисловий період (1980-1990 рр.). Завершуючи дослідження українського промислового музичного виробництва в XX ст., можна констатувати, що протягом тривалого історичного періоду в Україні функціонувала цілісна високотехнологічна інфраструктура, що спеціалізувалася на випуску гармоніко-баянно-акордеонного інструментарію.

Список використаної літератури

1. Башора Н.В. Баян у камерно-ансамблевій музиці України: історичний аспект: кваліф. робота на здобуття освітнього ступеню магістра: 025 «Музичне мистецтво». Суми, 2020.60 с.

2. Іванов Є. О. Гармоніки, баяни, акордеони (Духовні та матеріальні аспекти функціонування в музичній культурі України ХІХ-ХХ ст.: навч. посіб. для вищ. закладів мистецтв і освіти. Суми: СумДПУім. А.С. Макаренка, 2002.70 с.

3. МирекА. М. Гармоника: прошлое и настоящее. Научно-историческая энциклопедическая книга. Москва: Велес. 1995.286 с.

4. ПарасківаЛ. М. Становлення та тенденції розвитку акордеонногомистецтва в світовій музичній культурі: кваліф. робота на здобуття освітнього ступеню магістра: 025 «Музичне мистецтво». Чернівці, 2021.80 с.

5. Рєзнік О.С. Історія промислового виробництва гармонік, баянів й акордеонів України: монографія. Кремінна, 2014.338 с.

6. Рєзнік О.С. Становлення й розвиток виробництва баянно-акордеонного інструментарію в Україні у XX столітті (органологічний аспект): дис…. д-ра філософії: 025 Музичне мистецтво. Сгаробільськ, 2022.319 с.

7. Сташевський А.Я., Рєзнік О.С. Славний шлях кремінських майстрів: наук, нарис. Луганськ-Кремінна: видави. ТОВ «Рубіжанська міська друкарня», 2010.231 с.

8. Травкін В.М. Дарую радість людям / 36. дружніх посвят. Житомир: Вид-во «Волинь». 2013.292 с., 360 іл.

9. Щенсневич Я.Ю. Інтерпретація поліфонічних творів на баяні: кваліф. робота на здобуття освітнього ступеню магістра: 025 «Музичне мистецтво». Суми, 2020. 75 с.

References

1. Baliura N.V. Baian u kamemo-ansambleviimuzytsiUkrainy: istorychnyiaspekt: kvalif. robotanazdobuttiaosvitnohostupeniumahistra: 025 «Muzychne mystetstvo». Sumy, 2020.60 s.

2. Ivanov Ye. O. Harmoniky, baiany, akordeony (Dukhovnita materialniaspektyfпmktsionuvannia v muzychniikulturiUkrainyKhIKh-KhKhst.:navch. posibnykdliavyshchykhzakladivmystetstvі osvity. Sumy: SumDPUim. A.S. Makarenka, 2002. 70 s.

3. Mirek A.M. Garmonika: proshloeі nastoyaschee. Nauchno-istoricheskayaentsiklopedicheskayakniga. Moskva: Veles, 1995.286 s.

4. Paraskiva L.M. Stanovlenniata tendentsiirozvytkuakordeonnohomystetstva v svitoviimuzychniikulturi: kvalif. robotanazdobuttiaosvitnohostupeniumahistra: 025 «Muzychne mystetstvo». Chemivtsi, 2021.80 s.

5. RieznikO. S. Istoriiapromyslovohovyrobnytstvaharmonik, baianivy akondeonivUkrainy:monohrafiia. Kreminna, 2014.338 s.

6. RieznikO. S. Stanovlenniay rozvytokvyrobnytstvabaianno-akordeonnohoinstrumentariiu v Ukraini u KhKhstolitti (orhanolohichnyiaspekt): dys….dokt. fllosofii: 025. Starobilsk, 2022.319s.

7. Stashevskyi A. Ia., Rieznik O.S. Slavnyishliakhkreminskykhmaistriv: naukovyinarys. Luhansk-Kreminna:vydavn. TOV «Rubizhanskamiskadrukamia», 2010.231 s.

8. Travkin V.M. Daruiuradistliudiam /Zbimykdmzhnikhposviat. Zhytomyr: Vydavnytstvo «Volyn». 2013.292 s., 360 il.

9. ShchensnevychYa. Iu. Interpretatsiiapolifonichnykhtvorivnabaiani: kvalif. robotanazdobuttiaosvitnohostupeniumahistra: 025 «Muzychnemystetstvo». Sumy, 2020.75 s.

Размещено на Allbest.ru