Інноваційні розробки та відкриття як результат якісних управлінських рішень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, Україна

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Полтава, Україна

Інноваційні розробки та відкриття як результат якісних управлінських рішень

Краус Катерина Миколаївна

кандидат економічних наук, доцентка

Краус Наталія Миколаївна

доктор економічних наук, професорка

Іщенко Інна Сергіївна

кандидат економічних наук, асистентка

Анотація

технологічний розробка відкриття інновація

У статті описуються інноваційні технологічні розробки, відкриття та інновацій, що передбачають пришвидшене становлення Індустрії 4.0. Вказано правила, що впливають на трансформацію технологічного способу виробництва індустріального типу та розвиток техніки і технології. Автори аналізують зміст наукових відкриттів 2021 року, серед названо вакцина проти ВІЛ; термоядерний реактор; розмноження живих роботів; ліки для зупинки старіння; СО2 перетворюється на кисень та вуглець; світло перетворюється на матерію; політ гвинтокрила на іншій планеті; викривлення простору; інтернет через лазерний промінь; бездротові зарядки з дальністю роботи в кілька метрів; об'єктив “риб'яче око” для VR; малі вітрові електростанції; потяг зі швидкістю 1000 км за годину; персональний повітряний транспорт; VR-рукавички; кінетична система запуску об'єктів у космос; малі ядерні реактори; гравітаційний акумулятор; електродвигун для пасажирської авіації.

Висловлено думку про те, що існують відмінності між високорівневими економічними інструментами стимулювання (наприклад, пільги для підприємств, що інвестують в інноваційний розвиток) та низькорівневими, які є базовими для промоції існуючих інновацій. Автори представили базовий цикл, що має 4 практичні категорії інструментів промоції, а саме: аналітичні бази даних є основою для всіх інструментів інноваційного маркетингу; засоби комунікацій в просуванні інновацій має базуватись за принципом “від простого - до складного”; маркетплейс - електронний майданчик.

У статті увага авторів сфокусована на тому, що в сучасних умовах господарювання пріоритетною стратегією щодо цифровізації України має стати робота з внутрішнім ринком, а ключовими ініціативами - формування у споживачів (бізнес, держава, виробництво, громадяни) мотивацій і потреб у цифрових технологіях. Водночас зазначається, що для подолання наявного великого розриву в рейтинговій оцінці розвитку інноваційних цифрових технологій необхідні значні інвестиції.

Ключові слова: відкриття; винаходи; інноваційно активні підприємства; управлінські рішення; технологічні розробки; інновації.

Kateryna M. Kraus, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine

Nataliia M. Kraus, Doctor of Economics, Professor, Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine

Inna S. Ishchenko, Candidate of Economic Sciences, Assistant, Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University, Poltava, Ukraine

Innovative developments and discoveries as a result of quality management decisions

Abstract

The article describes innovative technological developments, discoveries and innovations that predict the accelerated development of Industry 4.0. The rules affecting the transformation of the technological method of industrial-type production and the development of equipment and technology are specified. Authors analyze the content of scientific discoveries in 2021, among which the vaccine against HIV is named; thermonuclear reactor; reproduction of living robots; drugs to stop aging; CO2 turns into oxygen and carbon; light turns into matter; a rotorcraft flight on another planet; distortion of space; internet via laser beam; wireless charging with a range of several meters; fisheye lens for VR; small wind power plants; a train with a speed of 1000 km per hour; personal air transport; VR gloves; kinetic system of launching objects into space; small nuclear reactors; gravity accumulator; electric motor for passenger aviation.

The opinion is expressed that there are differences between high-level economic instruments of stimulation (for example, benefits for enterprises investing in innovative development) and low-level ones, which are basic for the promotion of existing innovations. Authors presented a basic cycle that has 4 practical categories of promotion tools, namely: analytical databases are the basis for all innovative marketing tools; means of communication in the promotion of innovations should be based on the principle “from simple to complex”; marketplace is an electronic platform.

In the article, authors' attention is focused on the fact that in modern economic conditions, the priority strategy for the digitization of Ukraine should be work with the internal market, and the key initiatives should be the formation of motivations and needs for digital technologies among consumers (businesses, the state, production, citizens). At the same time, it is noted that significant investments are needed to overcome the existing large gap in the rating assessment of the development of innovative digital technologies.

Keywords: discoveries; inventions; innovatively active enterprises; management decisions; technological developments; innovations.

Вступ

Дослідження і розробки є надважливим етапом процесу управління інноваційно - цифровим розвитком країни й регіону та інноваційною діяльністю підприємства зокрема. Діагностика впливу досліджень і розробок на інноваційність підприємств України передбачає визначення поточного стану в сфері досліджень і розробок, їх відповідності вибраній стратегії шляхом аналізу різноманітних чинників, які впливають на поточну та перспективну інноваційну діяльність підприємства. Її введення дозволить значно підвищити якість управлінських рішень у галузі стратегічного управління, скоротити час їх прийняття.

Постановка проблеми

Наукові дослідження та освіта у процесі розвитку суспільства розкрили велич людського розуму, а сучасні наукові розробки змінили світ та уявлення про нього [1]. Сталий економічний розвиток країни в сучасних умовах світового розвитку може бути забезпечений новітніми науковими дослідженнями і розробками, формуванням людського капіталу на основі підвищення якості вищої освіти, науковим потенціалом й технологічним прогресом загалом. Система вищої освіти і наукова діяльність є головними рушійними силами економічного зростання та забезпечення інноваційного типу розвитку економіки [2, с. 7].

На сьогодні до пріоритетних напрямів досліджень відносять: науки про життя, в тому числі генетику; біотехнології в сфері охорони здоров'я; боротьбу з серйозними захворюваннями; розробку ряду тем з проблем міжнародного співробітництва в технологічній сфері і науковій кооперацій; нанотехнології (електричні властивості графена, мікрохвилі та термічний зв'язок з наночастинками, портативні та модульні мікрозаводські системи з компонентами), інтелектуальні багатофункціональні матеріали, нове обладнання та виробничі процеси; комп'ютерні та інформаційні технології (дослідження властивостей загальних алгоритмів для обробки великих обсягів даних у реальному часі; дослідження, щоб знайти шляхи зменшення кількості спаму розуміючи всю структуру або бізнес-модель спаму, що спамери роблять, і їх мотивація в спамі; комп'ютерні продукти для поліпшення онлайнового маркетингу) [3, с.55]; аеронавтику і космос, розвиток екологічної системи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вагомий творчий доробок у дослідження можливостей, що відкриваються перед людством в результаті інноваційних розробок з метою покращення виробничого і промислового потенціалу економік країн, здійснили відомі науковці: Н. Андрусяк, В. Апалькова, Л. Бажан [4], О. Вишневська [5], З. Варналій, В. Геєць, С. Голубка, С. Іванов, О. Завгородня, О. Єршова, К. Краус [6], Н. Краус [1], І. Каширнікова, О. Криворучко [7], Ю. Коваленко, П. Леоненко [8], С. Лондар, Д. Левчинський, О. Манжура [9-11], К. Маркевич, О. Марченко, В. Некрасов [12-13], М. Однорог, В. Осецький, Г. Поченчук [14], Л. Федулова, А. Чайкіна, В. Чекіна. Проте, наразі є потреба в подальшому аналізі поточних відкриттів та перспектив їх застосунку на практиці з метою покращення соціально-економічного життя соціуму.

Метою статті є аналіз змісту наукових відкриттів, технологічних розробок та інновацій з метою перспектив їх використання в практичній діяльності. Приведення вдалих прикладів базового циклу в національній Індустрії 4.0. Представлення правил, що впливають на трансформацію технологічного способу виробництва індустріального типу та розвиток техніки й технологій. Дослідження частки кількості інноваційно активних промислових підприємств та впровадження інноваційної продукції промисловими підприємствами.

Методика дослідження

У проведеному дослідженні використано загальнонаукові методи, такі як методи аналізу та синтезу, індукції і дедукції, з метою з'ясування позитивних та негативних сторін інноваційних розробок й відкриттів. Метод наукового опису дав змогу викласти основні характерні особливості застосування технологічних розробок в практичну діяльність. Зокрема, задіяні в ході дослідження методи наукового узагальнення допомогли систематизувати одержані результати і на цій основі дійти відповідних висновків в частині практичного використання технологічних інновацій з метою пришвидшеного становлення Індустрії 4.0.

Результати дослідження

Ключовий критерій класифікації досліджень та розробок в європейському просторі за видами - це очікуване використання результатів. Крім того, існує два питання, що можуть допомогти ідентифікувати тип дослідницького проєкту: За який період часу, проєкт може привести до результатів, які можуть бути застосовані? Наскільки широким є спектр потенційних сфер застосування результатів дослідницького проєкту (чим більш фундаментальним є дослідження, тим ширше потенційна область застосування)? [3, с. 53]. Україна має в даному процесі позитивні тенденції. Так, в таблиці 1, ми представили частку кількості інноваційно активних промислових підприємств. В таблиці 2 подали цифрові дані щодо впроваджених інноваційних продуктів промислових підприємств.

Таблиця 1. Частка кількості інноваційно активних промислових підприємств [5, с. 44] (% до загальної кількості промислових підприємств)

2021-й рік виявився надзвичайно багатим на технологічні розробки, які вже найближчим часом можуть надати новий потужний імпульс для розвитку окремих галузей та навіть створити нові, окремі сектори економіки. Так, зокрема, світова енергетична криза 2021 року разом з катастрофічними змінами клімату на планеті вимагає від людства кардинального перегляду технологій видобутку, зберігання, розподілу та використання енергетичних ресурсів. Саме тому, розвинені країни світу інвестують значні кошти у відновлювані та альтернативні джерела енергії.

Швидкість відкриттів та випробувань - це одна з головних умов успіху людини, бізнесу та держави, яка набуває нового змісту з розвитком сучасних технологій. Після завершення тривалого старту, інноваційні технології віртуальної та доданої реальності все ж знайшли власні точки росту. Так, вже відбувся анонс віртуальних метавсесвітів, доступні для купівлі VR-окуляри Oculus Quest 2, відбувається запуск VR-рукавичок, анонсовано випуск VR-об'єктиву.

Інструментами цифрової трансформації промисловості для виробничого ланцюжка є: розробка (цифрове проєктування і моделювання, мережі трансферу технологій) - виробництво (цифрове підприємство, мережі промислової кооперації) - логістика (цифровий склад, цифровий транспорт) - продаж (електронна торгівля, розумний магазин) - сервіс (цифрові послуги, IoT, зокрема промисловий IoT).

Впровадження цифрових технологій здійснюється на всіх етапах автоматизації, при цьому формується наскрізний процес, який охоплює не тільки виробництво, а й супутні йому фінансову й організаційну діяльність, що підвищує швидкість прийняття рішень, мобільність у зміні виробничих процесів залежно від потреб клієнта. Цифровізація забезпечує підприємствам високу гнучкість у формуванні бізнес-моделей і широке охоплення потенційної клієнтської бази за допомогою інтеграції цифрових двійників, кіберфізичних систем і Інтернету речей у виробничий процес. Усе це сприяє зміні бізнес-моделі підприємств при переході від продуктоорієнтованої до сервісної. Основними напрямами в процесі цифровізації промисловості є: прискорення виведення нової продукції на ринок; підвищення безпеки та надійності виробництва; збільшення гнучкості виробництва; підвищення якості товарів, що виготовляються; загальне збільшення ефективності виробництва [4, с. 51].

Таблиця 2. Впровадження інноваційної продукції (товарів, послуг) промисловими підприємствами [5, с. 44] (одиниць)

В більшості випадків закони розвитку техніки і технології послідовно вдосконалюють технологічний спосіб виробництва індустріального типу. Та в окремих випадках “стрибок” через декілька етапів технологічного ланцюга можливий. Це відбувається за рахунок наполегливого засвоєння знань та перенесення готових технічних систем до того професійного середовища, яке здатне сприйняти такі системи, планово нарощуючи та забезпечуючи результат.

На трансформацію технологічного способу виробництва індустріального типу та розвиток техніки, технології і трансфер технологій, впливає ряд правил:

Правила проєктування інноваційних виробів і оформлення конструкторської документації, інженерного супроводу виробу в цех, інформаційного забезпечення даної роботи, числових розрахунків.

Правила взаємодії різних цехів, служб підприємства, контрактація з замовниками та контрагентами, збут продукції, освоєння ринків, набуття нових знань всередині інституту інноваційного розвитку та з системи освіти.

Правила експлуатації, обслуговування техніки, безпечного режиму роботи, ремонту і утилізації, випробувань та організації дослідного виробництва інноваційного продукту.

Правила патентування технічних ідей, винаходів, отримання авторських прав та їх захист, оформлення і проведення R&D.

Правила фінансового забезпечення нової ідеї, її реалізація на виробництві, комерціалізація, можливості тиражування, запозичення технічних рішень, розповсюдження технологічних досягнень, визначення взаємодії нової технології із застарілою.

Таблиця 3. Наукові відкриття 2021 року, що змінюють світ [12]

Ключовими особливостями в майбутніх закономірностях розвитку економіки України інноваційного типу мають бути: інституціональний порядок кластерної будови на базі інноваційних хабів; прямий зв'язок між її учасниками; колективний спосіб створення інновацій; ефективно працюючий інститут узгодження; структура виробництва V та VI технологічних укладів. До стратегічних пріоритетів розвитку економіки інноваційного типу в ході R&D відносимо: освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження ресурсозберігаючих технологій, модернізація електростанцій та технологічне оновлення агропромислового комплексу, високотехнологічне оновлення машино- і приладобудування, системна модернізація охорони здоров'я і т.д. Зміст і загальну характеристику технічних розробок та інновацій 2021 року ми представили в таблиці 4.

Таблиця 4. Технологічні розробки та інновації 2021 року [13]

Існують відмінності між високорівневими економічними інструментами стимулювання (наприклад, пільги для підприємств, що інвестують в інноваційний розвиток) та низькорівневими, які є базовими для промоції існуючих інновацій. Очевидно, що молоді кластери мають починати з останнього - це набагато простіше та доступніше, а головне - необхідне “вже на вчора”. Цей огляд пояснює 4 базові інструменти, що створюють певний цикл і відсутність яких унеможливлює будь-яке ефективне просування інновацій та інноваторів Індустрії 4.0.

Базовий цикл має 4 практичні категорії інструментів промоції, а саме:

аналітичні бази даних є основою для всіх інструментів інноваційного маркетингу. Мова про облік інновацій, інноваторів та елементів інноваційної екосистеми в конкретних (цільових) сегментах ринку. Бази створюються шляхом ринкових досліджень. Без наявності таких даних неможливо створити та використовувати будь-які промоційні інструменти. Вони також корисні й для інших цілей обліку та аналізу інноваційної, промислової та експортної політик на рівні регіональних органів виконавчої влади та інших інституцій розвитку;

засоби комунікацій в просуванні інновацій має базуватись за принципом “від простого - до складного”. Прості і найбільш розповсюджені засоби комунікацій - сайти, брошури, аналітичні огляди. Потрібно починати з коротких брошур, що показують загальний інноваційний потенціал регіону (галузі) й з часом розгортати такі речі в більш детальні огляди за сегментами та напрямами діяльності. Графічний ландшафт (англ. landscape) - це мапа інноваторів за вибраними сегментами - цінний візуальний інструмент представлення інновацій. Такі ландшафти є сьогодні досить розповсюдженими для представлення інновацій в Digital-технологіях;

brokerage Events - форми зустрічей між різними категоріями учасників інноваційного процесу, в першу чергу, між розробниками та кінцевими замовниками - підприємствами;

маркетплейс - електронний майданчик, де попит зустрічається з пропозицією. Це більш складний інструмент, який необхідно створювати, коли вже є досить розвинуті попередні інструменти. Користувач (потенційний споживач) вводить просто свій пошуковий запит (наприклад, “рішення 3D по металу”) й отримує перелік фірм - провайдерів цього рішення. Розвинуті маркетплейси включають також форуми та можливість провайдерам самим додаватись до бази рішень та продуктів [15].

Ці 4 базові блоки формують своєрідний цикл тобто, інструменти створюються саме в такій послідовності як зазначено вище. Іншими словами, кожна галузь, кожен регіон, кожен сегмент який претендує конкурувати з інноваціями на глобальних ринках має пройти його. Приклад базового циклу в національній Індустрії 4.0 можна привести слідуючий, а саме:

аналітична база інноваторів 4.0 включає сьогодні близько 90 компаній. Ці дані накопичувались в кілька етапів (років) шляхом онлайн опитувань, кабінетних досліджень, а також з різноманітних заходів;

на основі цієї бази формувались численні засоби комунікацій (перша брошура “Made in Ukraine”, яка демонструвалась на семінарі в Берліні в 2017 році; перший повний аналітичний огляд “Industry 4.0 in Ukraine”, який є по суті основою для національної експортної стратегії. Цей огляд базується навколо 2-х ландшафтів - за технологічними сегментами та за застосунками (applications).

В національних масштабах методика створення базового циклу промоції існує. Подібний цикл має масштабуватись на рівні регіонів, галузей та окремих сегментів. З цим пакетом неможливо просувати інноваторів Запоріжжя чи Харкова - існуючі інструменти (в першу чергу, база даних) не створювались з урахуванням регіональних даних. Або ж, неможливо просувати інновації в металургії, енергетиці чи машино - чи суднобудуванні, на національному рівні тут також бракує відповідних даних та їх обробки.

Цікавим є досвід створення інструментів регіонального рівня. Так, на початку 2021 року проєкт ClusteRISE запустив розробку вказаних інструментів по регіонам Запоріжжя та Харкова, а з подачі іншого проєкту “Інтеграція 4.0” подібні плани розгортаються також в Миколаєві. Аналітичні бази даних регіонального рівня створюються важко. Виявилось, що місцеві університети та НДІ просто не мають належних даних щодо стану інновацій навіть в своїх стінах, не кажучи вже про регіони. Одна з головних причин - відсутність самих процесів збору та обробки інформації. Це означає низький рівень інноваційного менеджменту і маркетингу. Засоби комунікацій в регіонах Запоріжжя та Харкова поки що не орієнтовані на презентацію інноваційного та - чи експортного потенціалу регіонів. Разом з тим, кластери рухаються синхронно та вірно - вони розпочали з базових оглядів кластерного потенціалу.

Перший маркетплейс регіонального рівня вийшов і для Запорізького регіону - він орієнтований на продукти та послуги промислового інжинірингу. Завдяки допомозі іншого донора - UNDP, він відразу створений 2-ма мовами. Водночас, дуже яскраво проявився брак інформації та даних саме 1-го рівня. Простіше кажучи, в базу провайдерів ще нема кого вносити, оскільки не вирішеними є 2 проблеми: як правильно сегментувати інженерні послуги? навіть під зрозумілі та прийняті на рівні визначень послуги необхідно мати повний перелік провайдерів. Але облік - це окреме завдання й він ще не виконаний [15].

Одна з головних причин такого стану - слабкість інституцій місцевого рівня, які мали б забезпечувати належний рівень взаємодії. Простіше кажучи, на рівні кожного регіону, ефективність роботи десятків фахівців різноманітних департаментів та агенцій розвитку інновацій та економіки, цифрової трансформації тощо, що в державних, що в недержавних установах, - сьогодні є під великим питанням. Єднання ресурсів та напрямів спільних дій в цих єдиних форматах подій березня є справжнім викликом для стейкхолдерів інноваційного, промислового розвитку. Кожен з акторів має зрозуміти, що, по-перше - ці інструменти, навіть найпростіші, сьогодні в регіонах не існують й поодинці їх створити неможливо, по-друге - без них, можна забути про ефективне просування промислових інноваторів в експорті та міжнародній співвпраці, по -третє, стан занепаду інновацій та інноваційного менеджменту в промислових хайтек регіонального рівня виявляється набагато глибшим, ніж це уявляється з Києва. А значить відступати чи ігнорувати все це разом далі нікуди.

Висновки та перспективи подальших досліджень

В підсумку варто зазначити, що для успішного розвитку цифрової економіки в Україні потрібна досконала система стандартизації, що передбачає гармонізацію національних стандартів з міжнародними та сприятиме подоланню цифрового розриву, проведенню досліджень, просуванню інноваційних ідей. Пріоритетною стратегією щодо цифровізації України має стати робота з внутрішнім ринком, а ключовими ініціативами формування у споживачів (бізнес, держава, виробництво, громадяни) мотивацій і потреб у цифрових технологіях. Водночас слід зазначити, що для подолання наявного великого розриву в рейтинговій оцінці розвитку інноваційних цифрових технологій необхідні значні інвестиції.

У підсумку варто зазначити, що світові тенденції розвитку дослідних університетів наступні: глобальний масштаб діяльності і вагомий вплив на суспільний розвиток; системна інтеграція дослідницької та освітньої діяльності; поглиблення регіонального та міжнародного співробітництва; селективність у доборі дослідників і професорсько- викладацького складу, високі рівні їх наукової продуктивності; виконання міждисциплінарних наукових досліджень та підготовки докторів наук; спільне координування дій з бізнесом в процесі реалізації дослідного проєкту; формування сучасної інноваційної інфраструктури дослідної діяльності; забезпечення найвищої якості науково-дослідної діяльності; зростання обсягів консалтингових послуг, які надаються дослідникам [16]; перетікання проведених досліджень до приватних компаній; інституціональна автономія.

Незважаючи на масштабність наукових здобутків, що вже є наявними, все ж важливо, в майбутньому, визначитись з вдалими моделями національних стратегій розбудови висококонкурентних дослідних університетів світового класу, з тією метою, щоб на базі цього пізнання визначитись з перспективами, що відкриваються в сфері науки й освіти в результаті інноваційної діяльності.

Список використаних джерел

1. Краус К.М., Краус Н.М., Голобородько О.П. (2019). Діагностика впливу R&D сектора вищої освіти на інновації підприємств в Україні. Ефективна економіка, 1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6817 (дата звернення: 03.02.2022).

2. Лондара С.Л. (2017). Інформаційно-аналітичне забезпечення освітньої реформи в Україні: монографія. Київ: ДНУ “Інститут освітньої аналітики”. 304 с.

3. Frascati M. (2015). Guidelines for collecting and reporting data on research and experimental development. The Measurement of Scientific, Technological and Innovation Activities. Paris: OECD Publishing. URL: http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/scienceand-technology/frascati-manual-2015_9789264239012-en#.WfHCtVS0MdU#page1 (assessed 12 September 2022).

4. Єршова О.Л., Бажан Л.І. (2021). Штучний інтелект - технологічна основа цифрової трансформації економіки. Статистика України. Нові інформаційні технології, 3. 47-59.

5. Україна у цифрах 2020 (2021). Київ: Статистичний збірник. Державна служба статистики України. 46 с.

6. Краус К.М., Краус Н.М. (2017). Інноваційне табло України. Східна Європа: економіка, бізнес та управління, 6. 3-10.

7. Краус К.М., Краус Н.М., Криворучко О.С. (2017). “Інноваційний портрет” європейського економічного простору. Інфраструктура ринку, 3. 5-10.

8. Краус К.М., Краус Н.М., Леоненко П.М. (2018). Дослідження і розробки у секторі вищої освіти: глобальні та національні тенденції. Науковий вісник Ужгородського національного університету, Вип. 17, ч. 1. 140-144.

9. Краус К.М., Краус Н.М., Манжура О.В. (2019). Діагностика впливу досліджень та інноваційних розробок на трансфер технологій в Україні. Ефективна економіка, 2. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6873 (дата звернення: 01.03.2022).

10. Краус К.М., Краус Н.М., Манжура О.В. (2018). Наукові дослідження та інноваційні розробки у секторі вищої освіти. Глобальні та національні проблеми економіки, Вип. 21. 17-28.

11. Краус К.М., Краус Н.М., Манжура О.В. (2021). Електронна комерція та інтернет-торгівля: навчально-методичний посібник. Київ: Аграр Медіа Груп. 454 с.

12. Некрасов В. (2021). Головні наукові відкриття 2021 року, які змінюють світ. Економічна правда, 30 грудня 2021. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/publications/2021/12/30/681084/ (дата звернення: 01.08.2022).

13. Некрасов В. (2021). 13 найцікавіших технологічних розробок: чим здивував людство 2021 рік. Економічна правда, 25 грудня 2021. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2021/12/25// (дата звернення: 21.08.2022).

14. Краус К.М., Краус Н.М., Поченчук Г.М. (2021). Цифрова інфраструктура в умовах віртуалізації та нової якості управління економічними відносинами. Ефективна економіка, 9. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=9279 (дата звернення: 05.10.2022).

15. Інструменти промоції Індустрії 4.0 - базовий цикл для регіонів (2021). INDUSTRY4UKRAINE. URL: https://www.industry4ukraine.net/publications/industry-4-0-promotion-tools (дата звернення: 28.06.2022).

16. Основні тенденції та стандарти діяльності дослідницьких університетів світового класу. URL: http://kneu.edu.ua/userfiles/dosl_glot/Research_University.pdf (дата звернення: 17.08.2022).

17. Teaching Guidelines for Digital Entrepreneurship (2021). Cracow University of Economics, Kiev-Cracow. 76 p. URL: http://webgate.ec.europa.eu/eac/mobility/systemLayers/5_FE/dist/index.html#/project/272256/view/0 (assessed 17 June 2022).

18. Botti, A., Parente, R., Vesci, R. (Eds.) (2021). How to do business in digital era? A casebook. Salerno-Cracow: Cracow University of Economics. URL: https://ted.uek.krakow.pl/wp-content/uploads/2021/12/Casebook-31122021.pdf#page=38 (assessed 15 June 2022).

19. Magliocca, P. (Ed.) (2021). Doing business digitally. A textbook. Foggia-Cracow: Malopolska School of Public Administration, Cracow University of Economics. URL: https://ted.uek.krakow.pl/wp-content/uploads/2021/12/Textbook-31122021.pdf (assessed 11 June 2022).

References

1. Kraus, K.M., Kraus, N.M., Goloborodko, O.P. (2019), “Diagnostics of the influence of the R&D sector of higher education on the innovation of enterprises in Ukraine”, Efficient economy, no. 1, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6817 (assessed 03 February 2022). (in Ukrainian).

2. Londara, S.L. (2017), “Information and analytical support of educational reform in Ukraine”. Kyiv: DNU "Institute of Educational Analytics". 304 p. (in Ukrainian).

3. Frascati, M. (2015), “Guidelines for collecting and reporting data on research and experimental development”, The Measurement of Scientific, Technological and Innovation Activities. Paris: OECD Publishing, available at: http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/scienceand-technology/frascati-manual-2015_9789264239012-en#.WfHCtVS0MdU#page1 (assessed 12 September 2022). (in English).

4. Yershova, O.L., Bazan, L.I. (2021), “Artificial intelligence is the technological basis of the digital transformation of the economy”, Statistics of Ukraine. New information technologies, no. 3, pp. 47-59. (in Ukrainian).

5. “Ukraine in numbers 2020” (2021), Kyiv: Statistical collection. State Statistics Service of Ukraine. 46 p. (in Ukrainian).

6. Kraus, K.M., Kraus, N.M. (2017), “Innovative scoreboard of Ukraine”, Eastern Europe: Economy, Business and Management, no. 6, pp. 3-10. (in Ukrainian).

7. Kraus, K.M., Kraus, N.M., Kryvoruchko, O.S. (2017), “Innovative portrait” of the European economic space”, Market infrastructure, no 3, pp. 5-10. (in Ukrainian).

8. Kraus, K.M., Kraus, N.M., Leonenko, P.M. (2018), “Research and development in the higher education sector: global and national trends”, Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, vol. 17, Part 1, pp. 140-144. (in Ukrainian).

9. Kraus, K.M., Kraus, N.M., Manzhura, O.V. (2019), “Diagnostics of the impact of research and innovative development on technology transfer in Ukraine”, Efficient economy, no. 2, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6873 (assessed 01 March 2022). (in Ukrainian).