Мобільні діагностичні станції обов'язкового технічного контролю

Розгляд особливостей застосування мобільної станції технічного контролю транспортних засобів, технічних характеристик, умов використання її складових елементів. Аналіз чинників впливу на ефективність діагностики вузлів та агрегатів транспортних засобів.

Рубрика Производство и технологии
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.03.2024
Размер файла 53,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський навчально-науковий інститут імені Е.О. Дідоренка Донецького державного університету внутрішніх справ

МОБІЛЬНІ ДІАГНОСТИЧНІ СТАНЦІЇ ОБОВ'ЯЗКОВОГО ТЕХНІЧНОГО КОНТРОЛЮ

Болоташвілі Зураб Ушангович канд. техн. наук, доцент,

завідувач кафедри спеціальних дисциплін та професійної підготовки

Мельник Андрій Богданович викладач кафедри

спеціальних дисциплін та професійної підготовки

Анотація

мобільний станція технічний контроль

У статті описано особливості застосування мобільної станції технічного контролю транспортних засобів, технічні характеристики, умови використання її складових елементів. Зазначено нормативно-правові аспекти сфери застосування описуваних технічних приладів, зокрема законодавчо передбачені вимоги щодо експлуатації колісних транспортних засобів. Авторами проаналізовано чинники, що впливають на ефективність діагностики вузлів та агрегатів транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до законодавства, фактори, що мають вплив на коректність отримуваних результатів.

Ключові слова: обов'язковий технічний контроль, транспортий засіб, безпека дорожнього руху, діагностика.

Виклад основного матеріалу

Згідно моніторингових даних, дорожньо-транспортні пригоди з летальними наслідками є однією з найрозповсюдженіших причин смертності населення в Україні. Саме тому забезпечення безпеки дорожнього руху, шляхом реалізації законодавчих, організаційно-технічних, інформаційних та інших заходів є важливою адміністративною функцією держави з метою регулювання суспільних відносин у відповідній сфері. Одним із пріоритетних питань в цьому контексті виступає належний технічний стан транспортних засобів, що зумовлює необхідність в їх якісному діагностичному огляді та контролі за допомогою системи сучасних технічних приладів і засобів.

Для вирішення поставлених задач широко використовуються діагностичні станції для проведення обов'язкового технічного контролю інструментарій яких відповідає державним стандартам. За їх допомогою стає можливим:

проводити заміри параметрів світла фар транспортних засобів;

- вимірювати залишкову висоту малюнка протектора шин;

- здійснювати аналіз викидів вихлопних газів бензинових та газобензинових двигунів;

- здійснювати заміри коефіцієнту димності двигунів, які працюють на дизельному паливі;

- здійснювати заміри допустимого рівня зовнішнього шуму транспортних засобів.

- визначати сумарний люфт рульового управління транспортного засобу;

- перевіряти інші елементи конструкції транспортних засобів.

Діагностичні станції для проведення обов'язкового технічного контролю долучаються до перевірок:

- вантажні автомобілі більше 3,5 тон та причепи до них;

- автобуси;

- автомобілі таксі;

- автомобілі, які перевозять небезпечний вантаж;

- окремі спеціалізовані транспортні засоби.

- легкові автомобілі та причепи до них, які використовуються для перевезення пасажирів чи вантажів з метою отримання прибутку.

Варто зазначити, що такі перевірки не стосуються приватного легкового транспорту на підставах які вказані у постанові КМУ від 30 січня 2012 р. № 137 «Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів» [1].

Далі розглянемо основні прилади які використовуються щодо проведення обов'язкового технічного контролю зазначених автомобілів відповідно до вищенаведеного нормативного акту.

Для визначення люфту у рульовому керуванні використовується прилад ІСЛ-М. Електронний вимірювач сумарного люфту ІСЛ-М застосовується для визначення сумарного кутового зазору в рульовому управлінні дорожніх транспортних засобів до початку повороту будь-якого з керованих коліс відповідно до вимог ДСТУ 3649-97 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» [2]. Люфтомір рульового управління електронний ІСЛ-М може застосовуватися для перевірки дорожніх транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки по технічному стану автомобілів в експлуатації, виробництві та після ремонту на автопідприємствах і автомобільних заводах, а також при технічному огляді і на діагностичних станціях.

Сумарний люфт у рульовому керуванні не повинен перевищувати такі граничні значення:

- легкові та вантажні автомобілі до 3,5 т - 10град.;

- автобуси до 3,5 т - 10 град, понад 3,5 т - 20 град.;

- вантажні автомобілі понад 3,5 т - 20 град.

Також існує наступний порядок використання:

- вимірювання може проводитися із застосуванням поворотних кругів (пристроїв) (ПУ-23);

- жорстко закріпити приладовий блок на рульовому колесі за допомогою захоплення;

- встановити датчик руху колеса. Колеса повинні перебувати на сухій, рівній горизонтальній твердій поверхні. При цьому прилад повинен знаходитися у вимкненому стані;

- двигун транспортного засобу, обладнаного підсилювачем рульового управління, повинен працювати;

- увімкнути прилад та провести вимірювання.

Умови використання приладу ІСЛ-М:

- допустимі розміри рульового колеса від 360 мм до 550 мм;

- межі абсолютної похибки вимірювання сумарного люфта - - - /0,5 град.

- кількість одиничних вимірювань від 2 до 9

- діапазон робочих температур навколишнього середовища від -10оС до - 40оС;

- відносна вологість навколишнього середовища до 95% [3]

Рівень зовнішнього шуму (звуку), виміряний на нерухомому колісному транспортному засобі, має бути не більше ніж контрольне значення, встановлене підприємством-виробником.

У разі відсутності таких відомостей рівень зовнішнього шуму (звуку), виміряний на нерухомому транспортному засобі, не повинен перевищувати таких значень:

- легкові автомобілі - 87 дБА;

- автобуси та вантажні автомобілі з максимальною масою не більше 2т - 88 дБА, від 2 т до 3,5 т - 89 дБА;

- вантажні автомобілі з максимальною масою понад 3,5 т та двигуном потужністю: менше 75кВт - 91 дБА, від 75 кВт до 150 кВт - 93 дБА, більше 150 кВт - 94 дБА.

- автобуси з максимальною масою понад 3,5 т та двигуном потужністю менше 150 кВт - 90 дБА, більше 150кВт - 93 дБА.

На базі діагностичної станції знаходиться вимірювач шуму Октава-111, який відповідає міжнародним вимогам згідно IEC 61672-1:2013 Class 1 [4].

Умови використання приладу Октава-111:

- діапазон робочих температур навколишнього середовища від -10оС до - 50оС;

- відносна вологість від 25% до 90% (без конденсату);

- атмосферний тиск від 85 кПА до 1 08 кПА;

- для визначення рівня зовнішнього шуму (звуку) нерухомого колісного транспортного засобу застосовують будь-який майданчик необхідних розмірів з асфальтобетонним або цементно-бетонним покривом.

Порядок використання приладу (ШУМОМІР) Октава-111:

- підключення мікрофона; вибір точок вимірювання; застосування подовжувальних кабелів і вітрозахисту;

- проведення калібрування перед використанням;

- під час вимірювання важливо мікрофон повинен знаходитись в термодинамічній рівновазі з навколишнім середовищем.

- при вимірюванні шуму в ручному режимі оператор повинен знаходитися не менше ніж на 50 см від мікрофона так, щоб відображення від його тіла якомога менше позначалися на результатах [5].

Світло пропускання вітрового скла має бути не менше ніж 75 %, а для скла, які не є вітровими, що входять до поля огляду водія, яке визначає передню оглядовість - не менше ніж 70 %. Світло пропускання іншого скла, яке не є вітровим, не нормується.

У комплекті діагностичної станції наявний прилад для визначення світло пропускання скла автомобіля ELHOS (тип - EGM-1). Цей прилад забезпечує вимірювання коефіцієнта світлопроникності, тобто відношення величини світлового потоку, що проходить через скло, величини потоку, що потрапляє на дане скло. Це стосується всіх видів скла, встановлених у транспортних засобах. Прилад ELHOS (тип - EGM-1) відповідає ДСТУ 3649-97 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання».

Порядок використання приладу ELHOS (тип - EGM-1):

- вибрати для вимірювання найбільш рівну частину скляної поверхні;

- притисніть опромінювач до вимірювальної головки та натиснути кнопку «Вимірювання». Після завершення калібрування на дисплеї протягом 30 секунд з'являться дві крапки, після чого прилад переходить в режим готовності до вимірювання. Прилад готовий до вимірювання протягом 1 хвилини;

- приєднати освітлювач до зовнішньої сторони вікна, вимірювальну головку до внутрішньої і натиснути кнопку «Вимірювання». На дисплеї з'явиться буква «Р»;

- кінець вимірювання оголошується звуковим сигналом, а на дисплеї відображається результат вимірювання.

Умови використання приладу ELHOS (тип - EGM-1):

- температура навколишнього середовища від - 5оС до - 40оС;

- відносна вологість нижче 90% при температурі - 30оС;

- атмосферний тиск від 86 кПА до 1 06 кПА [6].

Згідно пунктів 31.4.5. «Колеса і шини» чинних правил дорожнього руху України залишкова висота малюнка протектора повинна бути не менше ніж такі значення у відповідності ДСТУ 3649-97 «Колісні транспортні засоби [7]. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання»:

- 1,6 мм у легкових, а також вантажних автомобілів до 3,5 т;

- 1,0 мм у вантажних автомобілів понад 3,5 т;

- 2,0 у автобусів;

- 0,8 у мотоциклів і мопедів

- для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів -тягачів.

У комплекті діагностичної станції включає цифровий вимірювач залишкової висоти малюнка протектора King Tony 9BM811.

Правила використання приладу King Tony 9BM811:

- увімкнути пристрій за допомогою кнопки «OFF/ON»;

- встановити нульове значення за допомогою кнопки «ZERO»;

- встановити систему вимірювань (метричну або дюймову) за допогою кнопки «inch/mm»;

- здійснити вимір глибини протектора.

Згідно ДСТУ 3649-97 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» і пунктів 31.4.3.

«Зовнішні світлові прилади» правил дорожнього руху України підлягає перевірці кут нахилу променів фар ближнього світла, який має відповідати значенню, вказаному виробником транспортного засобу в інструкції з експлуатації або в маркуванні безпосередньо поруч із фарами, або на табличці підприємства-виробника. За відсутності даних відповідно кут нахилу променів фар або розташування світлотіньової межі на контрольному екрані має відповідати значенням, наведеним таки значенням:

- на відстані до 80 см - 1-1,5%;

- на відстані від 80 см до 1 м - 1 -2%;

- на відстані від 1 м до 1,2 м - 1,5-2,0%;

- на відстані більше 1,2 м - 2-2,5%.

Сумарна сила світла усіх фар у режимі «дальнє світло», має бути не менше ніж 20000 кд і не більше ніж 225 000 кд.

Кут нахилу променів протитуманних фар або розташування світлотіньової межі на контрольному екрані повинні відповідати вимогам на відстані від 25 см до 75 см - 2 %, більше 75 см - 4% (табл. 1,2).

Таблиця 1

Визначення нахилу променя фари ближнього світла донизу у вертикальній площині

Відстань від

Нахил променя

Різниця вертикальних

нижнього краю

фари ближнього

координат точок Р та О на

видимої поверхні

світла донизу у

контрольному екрані,

фари до опорної

вертикальній

віддаленому від фари на 5 м,

поверхні (h), мм

площині, %

мм

h < 800

1,0,1,5

50,75

800 < h < 1000

1,0 5 2,0

1,0 5 2,0

1000 < h < 1200

1,5, 2,0

75,100

h >1200

2,0, 2,5

100,175

взято з [2]

Таблиця 2

Визначення нахилу променя протитуманної фари у вертикальній площині.

Відстань від нижнього краю видимої поверхні фари до опорної поверхні, мм

Нахил донизу променя

протитуманної фари у вертикальній площині, %

Різниця вертикальних координат точок Р та О на контрольному екрані, віддаленому від фари на 5 м,

мм

250-750

2,0

100

Більше ніж 750

4,0

200

взято з [2]

На базі діагностичної станції знаходиться вимірювач параметрів світла фар Tecnolux Elta (2800I).

Умови використання приладу вимірювача параметрів світла фар Tecnoluxробоча температура повинна знаходитись в межах від - 5оС до - 45оС; тиск повітря в пневматичних шинах установлюють згідно з настанова щодо експлуатування (інструкція з експлуатування, експлуатаційна документація) або, за її відсутності, згідно із загальноприйнятими правилами експлуатування пневматичних шин. Керовані колеса ТЗ та ланки автопоїзда встановлюють у положення, що відповідає прямолінійному руху;

- коректор кута нахилу фар (за наявності) повинен бути у стані, який відповідає початковому нахилу (положення «0»);

- майданчик, призначений для проведення контролювання, має бути горизонтальним, рівним, із допустимим відхилом ± 3 мм на 1 м у будь -якому напрямку;

- площина контрольного екрана має бути перпендикулярною до площини майданчика, призначеного для проведення контролю, та вихідної осі ПЗС, із допустимим відхилом ± 2 %;

- фари тестованого автомобіля повинні бути чисті і сухі;

- не допускається під час проведення вимірювань будь -який нахил автомобіля або приладу; з метою уникнення попадання надлишкового світла до лінзи вказаного приладу, поліцейськими буде застосовуватись тенти, за допомогою яких буде забезпечено створення відповідних умов для виміру сили світла фар.

Порядок використання приладу вимірювача параметрів світла фар Tecnolux Elta (2800I) наступний:

- вибрати рівну поверхню дорожнього покриття (допускається ухил не більше як 3 проміле)

- відцентрувати прилад таким чином щоб він був повністю паралельним із тестованим автомобілем.

- коректор фар (за наявності) виставити на положення «0»

- помістити і зафіксувати тестер перед правою фарою, направивши лазер у центр фари (або у центр лампи ближнього світла). За допомогою кнопки «START» провести заміри;

- перевірити лінію світлотіньової границі. За необхідності відрегулювати фару. Натиснути «ENTER» для підтвердження правильного положення ближнього світла;

- після чого з'явиться текст «Abb.Dx», ввімкнуть дальнє світло та натисніть «ENTER»;

- повторити ті ж самі дії з лівою фарою;

- перевіривши дві фари з'явиться надпис «TX DATA». Натиснувши «ENTER» дані відправляються на серійний порт [8].

Особу увагу потрібно приділяти димністі автомобілів. Димність автомобілів (двигунів), офіційно затверджених під час сертифікації за ДСТУ 4276:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера».

Норми та методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями не повинна перевищувати значень, що вказані в документі про сертифікацію або наведені заводом-виробником на знаку офіційного затвердження типу транспортного засобу для режиму вільного прискорення [9].

Димність автомобілів (двигунів), не сертифікованих за ДСТУ 4276:2004, не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 3.

Таблиця 3

Димність автомобілів (двигунів), не сертифікованих за ДСТУ 4276:2004

Об'єкт

випробовування

Гранично допустимий натуральний показник ослаблення світлового потоку Кдоп, м-1

Гранично допустимий коефіцієнт ослаблення світлового потоку Ыдоп, %

автомобілі з дизелями:

без наддуву

2,5

66

з наддувом

3,0

73

автомобілі з газодизелями:

без наддуву

1,7

52

з наддувом

2,0

58

взято з [9]

На базі діагностичної станції (Renault Master) знаходиться аналізатор відпрацьованих газів Димомір TEXA Opabox Autopower який відповідає ДСТУ 4276:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів».

Порядок використання аналізатору відпрацьованих газів Димомір TEXA Opabox Autopower наступний:

- перед використанням прилад налаштовується згідно з інструкцією по використанню;

- підключаємо датчики температури оливи і кількості обертів двигуна (прилад RC3);

- за вказівками програмного забезпечення вводимо зонд у вихлопну трубу та проводимо виміри;

- під час роботи двигуна з мінімальною частотою обертання холостого ходу швидко, але без ривків перемістити педаль керування паливоподавачем до упору. Положення педалі зберігати, доки не буде досягнуто максимальної частоти обертання холостого ходу;

- педаль керування паливоподачею. Повернути у положення, що відповідає мінімальній частоті обертання холостого ходу. Таке положення педалі зберігати не довше ніж 15 секунд до стабілізування мінімальної частоти обертання холостого ходу і показів димоміра;

- вище вказану процедуру повторити не менше ніж чотири тестові цикли [10].

OpaBox Autopower - димомір часткового потоку для контролю дизельних двигунів, має відсік для аналізу диму останнього покоління, розроблений відповідно до міжнародних стандартів. Завдяки Power Pack (опція) та бездротовій технології Bluetooth для передачі даних, рішення TEXA для аналізу вихлопів дозволяють видалити будь-які кабелі зі станцій технічного обслуговування як між інтерфейсом та приладом візуалізації, так і між приладами та електричною мережею. Аналізатор знаходиться на практичному візку з коліщатками. Таким чином, він дуже просто переміщається і без жодних зусиль підключається до транспортного засобу. ETS: Програмне забезпечення тесту вихлопів програмне забезпечення для керування обладнанням TEXA, призначеним для аналізу вихлопів. ETS можна встановити на будь-який сумісний персональний комп'ютор. Програмне забезпечення супроводжує механіка крок за кроком, дотримуючись правильної операції перевірки, легко взаємодіючи з приладами GASBOX Autopower, OPABOX Autopower, RC2, RC3 і RCM. Версії димоміру. Живлення від мережі, вбудований акумулятор, можливість підключити зовнішній акумулятор Opabox Z00951 Opabox Z00952 - включено - не доступно - опція Додаткові характеристики Електронне скидання та автоматичне калібрування; Час нагріву - 5 хвилин; Фактична довжина камери - 200 мм; Підключення через стандартний RS232; Вбудована бездротова технологія Bluetooth; Система управління - SW для аналізу вихлопів газу.

Умови використання аналізатору відпрацьованих газів Димомір TEXA Opabox Autopower:

- температура навколишнього середовища від - 5оС до - 40оС;

- відносна вологість від 0% до 95%;

- атмосферний тиск від 86 кПА до 1 06 кПА.

Вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах визначають під час роботи двигуна в режимі холостого ходу для двох частот колінчастого валу, а саме мінімальної та підвищеної.

Гранично допустимий вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів не обладнаних нейтралізаторами (табл. 4), та обладнаних нейтралізаторами (табл. 5).

Для визначення гранично допустимого вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів на базі діагностичної станції (Renault Master) застосовується газоаналізатор чотирьохкомпонентний TEXA Gasbox.

Таблиця 4

Гранично допустимий вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів не обладнаних нейтралізаторами згідно ДСТУ 4276:2004

Паливо на якому

Частота

Оксид

вуглецю,

Вуглеводні, об'ємна частка для двигунів з числом циліндрів

працює двигун

обертання

об'ємна частка, %

До 4 включно

Більше ніж 4

Бензин

nmin

3,5

1200

2500

Ппідв

2,0

600

1000

1,5

600

1800

Газ природний

Ппідв

1,0

300

600

Газ нафтовий

nmin

3,5

1200

2500

зріджений

Ппідв

1,5

600

1000

Для автомобілів, уперше зареєстрованих до 1 жовтня 1986 року допустимий вміст оксиду вуглецю становить 4,5%

взято з [9]

Таблиця 5

Гранично допустимий вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів обладнаних нейтралізаторами згідно ДСТУ 4276:2004.

Частота

Автомобілі з окиснювальними

Автомобілі з трикомпонентними

обертання

нейтралізаторами

нейтралізаторами

Оксид

вуглецю,

Вуглеводні, об'ємна частка, млн-1

Оксид

вуглецю,

Вуглеводні, об'ємна частка, млн-1

об'ємна

частка, %

об'ємна

частка, %

nmin

1,0

600

0,5

100

Ппідв

0,6

300

0,3

100

взято з [9]

Умови використання газоаналізатору чотирьохкомпонентний TEXA Gasbox:

- температура навколишнього середовища від - 5оС до - 40оС;

- відносна вологість від 0% до 95%;

- атмосферний тиск від 85 кПА до 1 02,5 кПА.

Порядок використання газоаналізатору чотирьохкомпонентного TEXA Gasbox:

- перед використанням прилад налаштовується згідно з інструкцією по використанню;

- підключаємо датчики температури оливи і кількості обертів двигуна (прилад RC3);

- за вказівкою програмного забезпечення виконуємо всі процедури;

- після чого необхідно виконати два швидких прискорення на холостому ходу і довести швидкість обертання двигуна до необхідної величини, потім очікувати стабілізації значення;

- після чого необхідно вставити датчик газо-відбірного пристрою в вихлопну трубу якнайглибше, але не менше ніж на 300 мм. Якщо кінець вихлопної труби не допускає повного введення датчика, необхідно додати подовжувач патрубок так, щоб гарантувати незворушне з'єднання.

З огляду на вище наведені інноваційні можливості та характеристики мобільної діагностичної станції технічного контролю транспортних засобів можна підсумувати, що описана технічна система є ефективним засобом вирішення ряду задач, що постають в процесі реалізації державної діяльності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні. Усі складові мобільної станції відповідають встановленим стандартам й відповідно їх використання є нормативно обґрунтованим та доцільним. Разом з тим, важливо зазначити, що достовірність отриманих даних у ході застосування тих чи інших технічних засобів мобільної діагностичної станції значною мірою залежить від дотримання умов експлуатації які передбачають як відповідні зовнішні фактори так і правила використання.

Список використаних джерел

1. Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (Постанова Кабінету Міністрів України) № 137. (2012). Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-n#Text.

2. Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання: ДСТУ 3649-97 (2010). Київ: Держстандарт України.

3. Посібник з експлуатації М 036.000.00-02 РЕ (ІСЛ-М). Науково-виробнича фірма. Старобільськ. Вилучено із: http://www.spribor.com.ua/r_islm.htm.

4. IEC 61672-1:2013 Class lElectroacoustics - Sound level meters - Part 1: Specifications. Вилучено з: https://standards.iteh.ai/catalog/standards/ iec/10e2b666-5ae8-49a3-ba15-d327c765c18a/iec-61672-1 -2013.

5. Керівництво з експлуатації ПКДУ 411000.010 РЕ. Шумомір-аналізатор спектру портативний ОКТАВА-111: ТОВ «ВКФ Цифрові прилади».

6. Instrukcja obslugi: przyrzqd do pomiaru przepuszczalnosci swiatla w szybach pojazdow Elhos Glass Meter (EGM-1). Producent: „ELHOS" Firma Projektowo - Usiugowo - Handlowa, W.Hosumbek & J.Kaczmarski S.C.

7. Правила дорожнього руху (Постанова Кабінету Міністрів України) № 1306. (2001). Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001 -n#Text.

8. Системи регулювання світла фар. Вимірювач параметрів світла фар Technolux Elta (28001). Інструкція з експлуатації. Взято з: http://garagearsenal.ru/f/technolux_2019k_argo.pdf.

9. Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів атмосфери. Норми та методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями: ДСТУ 4276:2004 (2004). Київ: Держстандарт України.

10. Димомір OPABOX AutoPower. Опис. Автосервісне обслуговування Car service equipment.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Метрологічне забезпечення точності технологічного процесу. Методи технічного контролю якості деталей. Операційний контроль на всіх стадіях виробництва. Правила вибору технологічного оснащення. Перевірка відхилень від круглості циліндричних поверхонь.

    реферат [686,8 K], добавлен 24.07.2011

  • Налагоджування засобів вимірювання і систем технологічного контролю. Загально-станційна автоматика насосної станції. Вихідні матеріали для розробки монтажних креслень і схем системи автоматизації. Вибір та обґрунтування щитів для засобів автоматизації.

    курсовая работа [367,8 K], добавлен 23.03.2017

  • Забезпечення умов для надання послуг з технічного автосервісу у відповідності з нормативними показниками. Характеристика виробничих приміщень станції технічного обслуговування "Екіпаж"; перелік робіт по їх реконструкції, будівництву та переозброєнню.

    курсовая работа [367,1 K], добавлен 23.04.2013

  • Маршрут обробки деталі "Вал 150.054". Аналіз методів діагностики субблоку. Визначення трудомісткості технічного обслуговування й ремонту верстата з ЧПУ. Організація оснащення робочого місця електромеханіка. Проектування стендової апаратури контролю.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 06.07.2011

  • Технологічне оснащення та узагальнення основних засобів контролю поверхонь і поверхневого шару. Метод гамма-променевої фотоелектронної спектроскопії. Метод електронної ОЖЕ-спектроскопії. Метод Раман-спектроскопії. Метод скануючої тунельної мікроскопії.

    реферат [2,9 M], добавлен 09.05.2011

  • Опис об'єкта контролю і його службове призначення. Вимоги геометричної точності деталі і якості поверхні, фізико-хімічних властивостей матеріалу деталі і її елементів. Групування елементів об'єктів контролю. Розробка спеціального засобу контролю.

    курсовая работа [541,1 K], добавлен 16.12.2010

  • Застосування ультразвуку для періодичного експлуатаційного неруйнівного контролю стану металу елементів ядерного реактора ВВЭР-1000. Використовування дифракції ультразвукових хвиль для пошуку дефектів. Корпус та система кріплення датчиків дефектоскопа.

    курсовая работа [934,8 K], добавлен 23.08.2014

  • Переваги та недоліки використання акустичного (ультразвукового) методу неруйнівного контролю для виявлення дефектів деталей і вузлів літальних апаратів. Випромінювання і приймання ультразвукових коливань. Особливості резонансного та імпедансного методів.

    реферат [127,0 K], добавлен 05.01.2014

  • Характеристика залізничної станції, вибір типу рейкових електричних кіл та розрахунок ординат стрілок. Типові об'єкти керування на станції: стрілки, вихідні, вхідні, маршрутні і маневрові світлофори, секції, принципові схеми їх виконавчої і набірної групи

    курсовая работа [38,5 K], добавлен 08.05.2009

  • Аналіз вимог стандартів ДСТУ ISO 9001 та ДСТУ ISO 10012 щодо систем керування засобів вимірювальної техніки. Рекомендації щодо розробки та впровадження системи керування засобами вимірювальної техніки та нормативного забезпечення на підприємстві.

    дипломная работа [519,8 K], добавлен 24.12.2012

  • Визначення розрахункової подачі насосів, трубопроводів, необхідного напору помп. Проектування окремих елементів електричної частини насосної станції: електродвигунів та трансформаторів. Опис компонувальних рішень й архітектурно-будівельної частини.

    курсовая работа [511,4 K], добавлен 21.06.2011

  • Тривалість лабораторних занять, вимоги до їх виконання, оформлення. Перелік тематик. Вивчення показників якості промислової продукції. Дослідження показників контролю якості, основ сертифікації. Класифікатор державних стандартів, складання технічних умов.

    методичка [2,0 M], добавлен 18.12.2010

  • Впровадження інформаційних технологій у процес технічного обслуговування виробництва. Аналіз показників та їх організаційно-економічна та фінансова характеристика. Використання нових форм автоматизації та механізації складських приміщень на підприємстві.

    курсовая работа [119,8 K], добавлен 17.03.2015

  • Схема метрологічного забезпечення контролю якості при виробництві прокату сталевого гарячекатаного круглого (ГОСТ 2590). Умови виробництва продукції. Принципи раціональної організації технічного контролю. Дефекти прокату сталевого гарячекатаного круглого.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 11.05.2014

  • Характеристика технологічного об’єкту деасфальтизації гудрону бензином (процес добен) як об’єкту контролю. Підбір технічних засобів вимірювання, їх характеристики. Проектування функціональної схеми. Метрологічний аналіз інформаційно-вимірювальних каналів.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 23.09.2014

  • Обґрунтування вибору відбіркових пристроїв, первинних перетворювачів, приладів контролю та засобів автоматизації парогенератора типу ПЕК–350–260. Розрахунок звужуючого пристрою та регулятора. Вибір параметрів, які підлягають контролю та сигналізації.

    дипломная работа [66,8 K], добавлен 21.06.2014

  • Вимоги до комплексів засобів для системи автоматизації проектних робіт (САПР). Властивості комплексів засобів. Вимоги до програмно-методичного та програмно-технічного комплексів. Процедури синтезу й аналізу, принципи побудови маршрутів проектування.

    реферат [98,1 K], добавлен 20.06.2010

  • Система пневмопостачання як об’єкт автоматизації. Вимоги до системи автоматизації турбокомпресорної станції, контроль і принципи захисту, принципи технічного обслуговування. Головні характеристики обладнання, що використовується в даному процесі.

    курсовая работа [986,7 K], добавлен 08.06.2014

  • Вивчення роботи, технічного обслуговування та характеристик паливопідкачувального насосу низького тиску як елемента системи живлення дизельних двигунів. Розгляд основних несправностей та ремонт елементів. Організація робочого місця, охорона праці.

    лабораторная работа [591,9 K], добавлен 21.04.2015

  • Загальна характеристика печей для випалювання цегли. Схема програмно-технічного комплексу засобів автоматизації. Порівняння характеристик контролерів. Розрахунок вимірювальних каналів. Завдання імітаційного моделювання, візуалізація перехідного процесу.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 14.02.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.