План створення нового виробничого підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет культури і мистецтв

Курсова робота з предмету: Економіка підприємства

на тему: План, створення нового виробничого підприємства

Виконала студентка 3-го курсу

Група ЕКО - 119

Барабаш Тетяна

Перевірила професор Тимошенко О.В

м. Києв 2011

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти розробки бізнес-плану підприємства

1.1 Сутність бізнес-планування, його доцільність та ефективність

1.2 Методичні основи обґрунтування бізнес-плану підприємства

Розділ 2. Розробка бізнес-плану на підприємстві «Виноград»

2.1 Розробка основних напрямків та характеристика діяльності підприємства «Виноград»

2.2 Розробка бізнес-плану створення підприємства «Виноград»

Розділ 3. Аналіз ефективності реалізації проекту та напрями покращення

3.1 Оцінка ризиків підприємства та створення системи заходів щодо їх мінімалізації

3.2 Напрями підвищення ефективності виробництва підприємстві «Виноград»

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Вибравши свою справу, необхідно спланувати, яким чином вона повинна бути організована. Кожен підприємець, починаючи власну діяльність, повинний чітко уявляти собі перспективну потребу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання а також вміти чітко оцінити економічну ефективність використання всіх ресурсів у процесі господарської діяльності. Без бізнес - плану взагалі не можна братися за комерційну діяльність, інакше можливість невдачі буде занадто висока.

Бізнес-план - це документ, що описує всі основні аспекти майбутнього підприємства, аналізує всі проблеми, з якими воно може зіштовхнутися, а також визначає способи рішення цих проблем. Тому правильно складений бізнес-план у кінцевому рахунку відповідає на запитання: чи варто взагалі вкладати гроші в цю справу і чи принесе воно доходи, що окуплять усі витрати.

З іншого боку, бізнес план є могутнім інструментом контролю за діяльністю всіх служб і підрозділів підприємства, і насамперед інструментом контролю за доходами і витратами. Він дозволяє вищому керівництву підприємства провести оцінку й аналіз фактично досягнутих результатів, виявити причини можливих відхилень від планових показників і скоординувати діяльність підприємства таким чином, щоб досягти всіх запланованих результатів у повному обсязі.

Виходячи з вищевикладеного ми можемо обґрунтовано говорити про актуальність вивчення питань бізнес планування для ефективної організації господарської діяльності підприємств.

Також на наш погляд представляється важливим провести аналіз різних підходів до оцінки ефективності інвестиційних проектів, оскільки саме очікувана ефективність інвестицій робить першорядний стимулюючий вплив на потенційних інвесторів. При цьому від того, наскільки об'єктивно й обґрунтовано буде проведена оцінка інвестиційного проекту, багато в чому залежить активність потенційного інвестора і його зацікавленість у вкладенні засобів у розглянутий проект.

Слід підкреслити, що в даний час в Україні першочерговою метою бізнес-планування є залучення для участі в проектах потенційних інвесторів і партнерів. Бізнес-план, як правило, систематично обновляється, в нього вносяться зміни, зв'язані як із змінами, що відбуваються усередині фірми, так і із змінами на ринку, де діє фірма, і в економіці в цілому. Таким чином, бізнес-план допомагає керівнику оцінювати прогрес своєї справи на основі внутрішньо фірмового і макроекономічного аналізу, контролювати поточні операції.

Об'єктом дослідження в роботі є бізнес-план реально функціонуючого підприємства, розглянутий нами насамперед як інструмент контролю за виконанням запланованих заходів і досягненням цільових показників діяльності.

Предметом дослідження є питання бізнесу-планування й інвестиційної стратегії підприємства, існуючі підходи до складання бізнес планів і оцінки ефективності інвестиційних проектів, проблеми організації інвестиційної діяльності на підприємствах, сучасний стан, проблеми і перспективи здійснення інвестицій в Україні.

Розділ 1. Бізнес-план як складова фінансового планування підприємств

1.1 Сутність бізнес-планування, його доцільність та ефективність

Виникнення будь-якої підприємницької ідеї ставить багато різноманітних запитань: хто виступає як конкретні споживачі, яким є ринок продукту підприємства, які кошти необхідні для реалізації проекту, чи виправдовує себе проект економічно тощо. Задля отримання відповідей на ці запитання й складається бізнес-плані.

Бізнес-план - це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Бізнес-план підсумовує ділові можливості та перспективи, пояснює, як ці можливості можуть бути реалізовані існуючою командою менеджерів. У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні й слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту. Бізнес-план дає можливість визначити життєздатність фірми за умов конкуренції, прогнозує процеси розвитку виробництва, конкретизує шляхи досягнення мети і подолання перешкод, є чинником, що стимулює інтереси потенційних інвесторів у їхніх пошуках вкладання коштів у розвиток виробництва. У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві найважливіші функції:

1) зовнішню - ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;

2) внутрішню (життєво важливу для діяльності самого підприємства) - опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту.

Традиційно бізнес-план розглядається як інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову підтримку.

Таким чином, в умовах ринкової системи господарювання бізнес-план - це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.

Ступінь деталізації бізнес-плану залежить від характеристики фірми незалежно від того, належить вона до сфери послуг чи до виробничої сфери. Специфіка бізнес-плану полягає в тому, що це комплексний документ, який відображає всі основні аспекти підприємницького проекту. В ньому розглядається широке коло проблем, на які може натрапити підприємець і визначаються способи їх розв'язання.

Водночас слід зазначити, що принципи управління за допомогою бізнес-плану передбачають необхідність урахування в процесі розробки конкретного бізнес-плану багатьох специфічних для даного підприємницького проекту факторів.

Відтак з'являється можливість класифікувати бізнес-плани за певними ознаками:

1) за сферою бізнесу (виробництво, будівництво, роздрібна та оптова торгівля, надання послуг, посередницька діяльність тощо);
2) за масштабами бізнесу (великий, середній, малий);

3) за характеристиками продукту бізнесу (традиційний, принципово новий, виробничо-технічного чи споживчого призначення).

У межах кожної класифікаційної ознаки можна виокремлювати й розробляти:

а) повний бізнес-план комерційної ідеї або інвестиційного проекту (для потенційних партнерів та інвесторів);

б) бізнес-план фірми (для ради директорів або зборів акціонерів):

в) бізнес-план структурного підрозділу (для вищого керівництва фірми). Можуть також складатися спеціальні (скорочені) бізнес-плани для певного кола заінтересованих осіб, а також бізнес-плани розвитку конкретного регіону для органів із бюджетними повноваженнями.

Сьогодні вже очевидно, що без бізнес-плану не можна управляти виробничою діяльністю. Складання бізнес-плану - нагальна потреба, продиктована виробничою діяльністю.

Робота над планом - це робота над організацією виробничої діяльності. Запорукою успіху підприємницької діяльності є успішний початок справи. Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки.

Найбільш складною є процедура опрацювання бізнес-плану для започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії: початкову, підготовчу, основну.

Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. Обґрунтовуючи проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією. Розглянемо докладніше кожну зі стадій розробки бізнес-плану. Початкова стадія. Опрацювання бізнес-плану для заснування нового бізнесу починається з розробки концепції, тобто тих принципових рішень, які закладаються в його основу. У межах роботи над концепцією майбутнього бізнесу:

1)здійснюється пошук підприємницької ідеї;

2) вибирається сфера діяльності;

3) обґрунтовується доцільна форма організації бізнесу;

Найвідповідальнішим етапом, від якого багато в чому залежать усі інші рішення щодо створення бізнесу, є пошук ідеї майбутнього бізнесу. Джерелами таких ідей найчастіше бувають: вивчення запитів і побажань споживачів; критичний аналіз товарів, які випускають інші фірми; бесіди з продавцями торговельних закладів; вивчення технічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень і розробок. Для пошуку підприємницьких ідей використовуються різноманітні методи (мозкового штурму, конференції ідей, колективного блокнота, контрольних запитань, фокальних об'єктів тощо).

Вибір сфери підприємницької діяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги, будівництво, фінансова діяльність тощо) відбувається з урахуванням:1) суті та спрямованості самої ідеї майбутнього бізнесу;

2) особистих факторів (власний практичний досвід та потенціал, наявність відповідної освіти та знань, відповідність сфери бізнесу інтересам і вподобанням самого підприємця);

3) зовнішніх факторів (реальна економічна ситуація, законодавче заборонені сфери й види діяльності, необхідність ліцензування діяльності, державні пріоритети в розвитку окремих галузей, сучасні й майбутні потреби споживачів, ступінь конкуренції в галузі, стадії життєвого циклу виробів, наявність необхідних ресурсів, інші специфічні зовнішні фактори).

Будь-яка підприємницька діяльність відбувається в межах певної організаційної форми. Процедура вибору організаційно-правової форми бізнесу передбачає:

1) визначення форм організації бізнесу, які відповідають законодавству України;

2) визначення особливостей, переваг і недоліків кожної з цих форм;

3) визначення критеріїв вибору форми організації бізнесу (ступінь відповідальності, ситуація з податками, обсяг фінансових потреб для започаткування бізнесу, ступінь контролю за фірмою, можливість залучення інших власників, наявність управлінських здібностей у підприємця, можливість зростання бізнесу в майбутньому чи простота його ліквідації);

4) безпосередній вибір форми організації бізнесу.

До основних питань опрацювання концепції майбутнього бізнесу належить також вибір способу започаткування бізнесу. Традиційно розглядають три основні способи започаткування бізнесу:

1) створення нового підприємства з нуля;

2) придбання фірми, що вже існує;

3) придбання франшизи, тобто ліцензії, яка надає підприємцеві (фірмі) право на продаж (виробництво, заняття певною діяльністю) товарів чи послуг, у великої фірми, яка вже добре відома споживачам.

Підготовча стадія. Наявність концепції власної справи ставить перед підприємцем велику кількість цілком конкретних запитань.

Чим його бізнес відрізнятиметься від бізнесу конкурентів? Що сприятиме або заважатиме його становленню та розвитку? На які конкурентні переваги слід орієнтуватися? Якими мають бути програма дій та пріоритети діяльності майбутнього бізнесу? Отримати відповіді на них - це завдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану. Відтак на підготовчій стадії:

1) збирається та аналізується маркетингова, виробнича, фінансова й загальноекономічна інформація про майбутній бізнес (процес формування інформаційного поля бізнес-плану). Чим більше інформації буде зібрано, тим більш обґрунтованими будуть наступні розрахунки;

2) з'ясовуються сприятливі можливості та загрози розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі. Для вивчення факторів зовнішнього середовища всю їх сукупність, як правило, поділяють на три групи: загальноекономічні фактори, галузеві фактори, конкуренти;

3) оцінюються сильні та слабкі сторони фірми. Сильні сторони фірми - це її особливі, унікальні або принаймні оригінальні способи конкурентної боротьби.

4) визначається місія фірми, тобто головне призначення, специфічна роль, особливий шлях у бізнесі, що відрізнятимуть її від конкурентів;

5) формулюються конкретні цілі діяльності фірми, тобто чітко визначається те, чого фірма хоче досягти за певний проміжок часу;

6) аналізуються стратегічні альтернативи та вибирається стратегія діяльності фірми. Вибираючи стратегію, підприємець, як правило, орієнтується на одну з можливих типових стратегій бізнесу: контроль за витратами, диференціацію; фокусування.

Основна стадія - це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії - довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші в запропонований проект. Отже, зробити це можна за допомогою ретельно підготовленого бізнес-плану. При цьому сформульовані на початковій і підготовчій стадіях концепція, місія, цілі та стратегія майбутнього бізнесу утворюють каркас бізнес-плану, визначають його спрямованість, логіку побудови і зміст відповідних розділів.

Більшість підприємців опрацьовують бізнес-плани для залучення інвесторів до фінансування свого проекту. Найскладнішою TJ найбільш повною щодо висвітлення питань є процедура розробки бізнес-плану для виробничої діяльності.

1.2 Методичні основи обґрунтування бізнес-плану підприємства

Бізнес - план є робочим інструментом, використовуваним у всіх сферах підприємництва.

Існує кілька цілей складання бізнес-плану. Відповідно цим цілями прийнято виділяти наступні типи бізнес-планів:

а). Повний бізнес-план комерційної ідеї чи інвестиційного проекту - виклад для потенційного партнера чи інвестора результатів маркетингового дослідження, обґрунтування стратегії освоєння ринку, передбачуваних фінансових результатів.

б). Концепт бізнес-плану комерційної ідеї чи інвестиційного проекту - основа для переговорів з потенційним чи інвестором партнером для з'ясування ступеня його зацікавленості чи можливої участі в проекті.

в). Бізнес-план компанії (групи) - виклад перспектив розвитку компанії на майбутній плановий період перед радою директорів чи зборами акціонерів із вказівкою основних бюджетних позначок і господарських показників для обґрунтування обсягів інвестицій чи інших ресурсів.

г). Бізнес-план структурного підрозділу - виклад перед вищим керівництвом корпорації плану розвитку господарської (операційної) діяльності підрозділу для обґрунтування обсягів і ступеня пріоритетності централізовано виділюваних ресурсів чи величини приросту прибутку, що залишається в розпорядженні підрозділу.

д). Бізнес-план (заявка на кредит) для одержання на комерційній основі позикових коштів від організації-кредитора.

Зрозуміло, що при складанні бізнес-планів кожного виду повинно бути більше приділено уваги визначеним питанням, зв'язаним з метою його складання. Бізнес-план повинен бути досить докладним, щоб, ознайомивши з ним, потенційні інвестори і кредитори змогли одержати повне представлення про пропонований проект і його цілі. Склад бізнес-плану і ступінь його деталізації залежать від розмірів майбутнього проекту і сфери, до якого він відноситься.

Бізнес-план - це план розвитку підприємства, необхідний для освоєння нових сфер діяльності чи фірми для створення нових сфер бізнесу.

Основними цілями бізнес-плану є:

а) визначення ступеня життєздатності і майбутньої стійкості підприємства, зниження ризику підприємницької діяльності;

б) конкретизація перспектив бізнесу; в) залучення уваги й інтересу потенційних інвесторів фірми, а також споживачів і постачальників;

г) придбання досвіду планування, показ підприємства в перспективі. Бізнес-план необхідний, насамперед, для залучення уваги майбутніх інвесторів (наприклад, банків), як відправна крапка при веденні переговорів з майбутніми партнерами.

Першим етапом у розробці бізнес-плану є визначення джерел необхідної інформації. Такими джерелами можуть стати підручники по бізнесу-плануванню, урядові заклади, консалтингові й аудиторські фірми, галузеві видання і т.п. Другий етап - визначення цілей розробки бізнес-плану. Цілі визначаються переліком проблем, які покликаний вирішити бізнес-план. Для більшої привабливості проекту має сенс сполучення внутрішніх і зовнішніх проблем діяльності підприємства, наприклад, пропозиція потенційним інвесторам (комерційним банкам, наприклад) не просто виступати кредитором, а повноправно брати участь у підприємницькому проекті, тобто мати частку в акціонерному капіталі, брати участь у розподілі прибутку і т.д. Третій етап - визначення цільових читачів бізнес-плану: майбутніх інвесторів, якими можуть виступати акціонери, комерційні банки, венчурні капіталісти і т.д. У залежності від контингенту читачів у бізнес-плані необхідно виділити ті чи інші сторони діяльності фірми, щоб переконати інвесторів у тім, що вкладені кошти будуть раціонально використані і принесуть видимі результати. Четвертий етап - установлення загальної структури створюваного документа.

Звичайно бізнес-план містить у собі наступні складові частини:

а) титульний лист і зміст. Титульний лист повинний містити заголовок плану, дату його підготовки, інформацію про укладача плану і для кого він був підготовлений. Зміст повинний давати чітке представлення про весь зміст бізнес-плану.

б) резюме. Воно повинно містити в собі основні положення й ідеї бізнес-плану. Резюме повинне складатися з трьох частин: уведення (мети плану і коротко суть проекту), основного змісту (короткий опис усіх ключових моментів бізнес-плану, також рід діяльності, прогноз попиту, джерела фінансування і т.д.) і висновку (представлення факторів майбутнього успіху проекту, опис основних способів дії підприємця). Резюме повинне бути коротким і давати загальне представлення про план, а також воно повинно бути складено таким чином, щоб у читача виникло бажання продовжити читання бізнес-плану.

в) історія бізнесу (якщо підприємство вже існує). Тут потрібно підкреслити успіхи фірми й окремих співробітників, розповісти про створення і діяльність фірми, про те, які продукти і послуги пропонує фірма на ринку, про роль вищого керівництва в діяльності підприємства і т.д.

г) опис продуктів (послуг). Детальний опис майбутнього товару необхідно довести до зведення інвесторів, що зацікавлені у високому конкурентному потенціалі товару. В описі необхідно відбити способи застосування даного товару і його властивості, порівняння з аналогічною продукцією конкурентів, а також життєвий цикл товару. Увага повинна бути приділена також дизайну й упакуванню і мотивам, що будуть спонукувати покупців здобувати саме даний товар.

д) аналіз положення справ у галузі. Опис зовнішнього середовища фірми і визначення ступеня її привабливості. Тут необхідно охарактеризувати розміри ринку і його стан, категорії потенційних покупців, чутливість ринку до різних внутрішніх і зовнішніх факторів, сезонних і циклічних коливань і т.д. Зробивши висновок про загальну привабливість ринку, потрібно визначити потенційну частку фірми в ньому, дати прогноз продажів продукції, як у грошових, так і в натуральних показниках.

е) оцінка конкурентів і вибір конкурентної стратегії. Повинні бути визначені головні конкурентні сили в галузі і сформульовані основні варіанти конкурентних стратегій. По М.Портеру існують три конкурентні стратегії. Усі головні компоненти виробничої системи повинні бути описані в бізнес-плані. Крім того, план виробництва повинний включати економічні розрахунки витрат виробництва, повинні бути представлені основні методи виробництва і технології, загальна структура виробничого процесу.

У плані виробництва вказується також яка сировина і матеріали необхідні, імена й адреси основних постачальників фірми, характеристики необхідних для організації виробництва потужностей і чи існують уже задіяні потужності, чи може підприємство розраховувати на ефект масштабу виробництва і яка передбачувана структура витрат, як здійснюється контроль якості, яким образом здійснюється вибір устаткування і яке устаткування використовується підприємством. Указується місце, де передбачається помістити підприємство (причини), а також якої кваліфікації робоча сила потрібно для ведення виробництва.

План маркетингу:

Цей план повинний охоплювати всі питання, зв'язані з ринком. Повинні бути представлені основні характеристики покупців на орієнтованому ринку підприємства, покупці повинні бути диференційовані в групи по різних ознаках (рівень доходів, демографічна ознака), і підприємство повинне визначити для себе, на який із сегментів ринку воно має намір орієнтуватися. У плані повинне вказуватися, на яку частку ринку приблизно може претендувати бізнес, чи буде мати місце гостра конкурентна боротьба чи підприємство спробує знайти свою нішу на ринку. Розкривається також методика розрахунку ціни на товар фірми, який чистий доход принесе фірмі обраний рівень ціни, які канали збуту буде використовувати фірма, як передбачається і чи передбачається взагалі організувати після продажний сервіс.

и) організаційний план. Тут указується форма власності і тип організаційної структури фірми, розглядаються питання керівництва і розподілу повноважень і відповідальності. Вказуються основні пайовики (акціонери) організації (іноді приводиться весь список), скільки акцій і якого класу було випущено і передбачається випустити, склад ради директорів і правління корпорації, як розподіляються повноваження серед керуючих фірми, які основні риси контрактів з менеджерами фірми, яка організаційна структура фірми і способи взаємодії підрозділів один з одним.

к) фінансовий план. Містить у собі три основних планових документи: баланс підприємства, план прибутків й збитків і прогноз руху готівки. Баланс фірми - зведена таблиця, що вказує джерела капіталу і засобу його розміщення. Звітний баланс є основою для аналізу фінансових показників підприємства. Звіт про прибутки і збитки (форма №2) - відтворює підсумки діяльності фірми за визначений проміжок часу, також містить інформацію для фінансового аналізу. Тут фірма порівнює витрати і результати своєї діяльності, визначає величину чистого доходу і його розподіл.

Звіт про рух готівки - аналізує джерела і використання готівки, тобто грошові потоки. Зі звіту повинне бути ясно, яке кількість готівки фірма генерувала за минулий період, які джерела готівки і як фірма використовувало свою готівку. Ще одна важлива складова фінансового плану - визначення джерел капіталу (фондів), необхідного для діяльності фірми, причому дані про джерела капіталу повинні бути ув'язані з використанням фондів. У плані повинні бути представлені: передбачувана система фінансування та її інструменти (банківські кредити, векселі, облігації, опціони і т.д.); величина відсотків і основних виплат по боргу; гарантії чи заставу, що забезпечують безпеку фінансових угод; показники фінансового важеля, що визначають рівень ризику проекту список поточних кредитів фірми із сумами і термінами виплат по них; потенційні податкові переваги того чи іншого способу фінансування бізнесу.

П'ятий етап - збір інформації для підготовки кожного з намічених розділів бізнес-плану.

На даному етапі бажано залучити до роботи фахівців різного профілю (фінансистів, бухгалтерів, маркетологів, економістів широкого профілю) як наявних в організації, так і запрошених з боку. Шостий етап - безпосереднє написання бізнес-плану.

Отже, основною метою виробничого плану, є надання інформації з забезпеченості з виробничої сторони випуску продукції і розробка заходів для підтримки і розвитку виробництва, тому можна зробити висновок, що бізнес-план є невід'ємною частиною внутрішньо - фірменного планування, одним з найважливіших документів на підприємництві.

Розділ 2. Розробка бізнес-плану на підприємстві

2.1 Розробка основних напрямків та характеристика діяльності підприємства «Виноград»

Даний бізнес план представляє собою проект створюваного підприємства ВАТ «Виноград», що буде знаходитись за адресою: 57453, с. Коблево Березанского району Миколаївської області, вул.Одеська, 6; та буде займатися виробництвом вин, коньяків та горілки.

Метою цього бізнес-плану є залучення акціонерів (випускаються 500 акцій вартістю 1000грн) та здобуття кредиту на рік в розмірі 1 млн. грн.

Плановані технології виготовлення та якість продукції, що буде випускатися, протестовані незалежними лабораторіями й одержали сертифікат відповідності № 987120.

Цей бізнес-проект є доцільним перш за все тому, що на цій території немає сильних конкурентів та є великий сегмент споживачів незадоволений існуючим асортиментом даного виду продукції.

Як стратегію охоплення ринку обирається концентрований маркетинг, тобто ми плануємо на початку функціонування цього підприємства забезпечити тільки довколишні регіони, а саме: Миколаївську та Одеську області.

Для вступу на ринок наша фірма робитиме основний упор у маркетинговій стратегії на проведення рекламної кампанії. Плановий обсяг на перший рік функціонування цього підприємства буде складати 500 тис. дал продукції, при якому загальна виручка складе 18 540 тис. грн, а чистий прибуток буде складати 2 783,56 тис.грн. Строк окупності цього бізнес-проекту складає 62 доби.

За експертною оцінкою ймовірний ризик складає 20%, що є малою мірою ризику і є цілком допустимим. Отже, виробництво нашої продукції економічно доцільно, оскільки буде приносити прибуток і матиме гарну рентабельність (101%). При цьому існують потенційні резерви зниження собівартості, які розподілені в такий спосіб: постачання - 30%, виробництво - 10%, збут - 20%. Зниження собівартості викличе зростання річного прибутку й приведе до збільшення ефективності проекту.

Характеристика в галузі, в якій реалізується проект.

Цей інвестиційний проект повинен реалізуватися у сфері виробництва, в галузі вироблення й розливу вин, коньяків, горілки.

Плановані технології виготовлення та якість цієї продукції протестовані незалежними лабораторіями й одержали сертифікат відповідності № 987120.

Очікується стабільний попит на цю продукцію, бо в регіоні в якому вона буде реалізовуватись спостерігається незадоволеність споживачів існуючими асортиментами (не задоволені товарами конкурентів) і та дуже високою ціною, тому ми будемо орієнтуватися саме на цю групу споживачів.

Треба також відмітити, що основні конкуренти знаходяться відносно далеко від цього ринку збуту, тому наша продукція буде мати меншу собівартість, і як наслідок меншу ціну при високій якості.

Опис продукту:

В асортименті нашої продукції будуть присутні:

1. Вина столові,

2. Вина виноградні кріплені,

3. Коньяки “Гринвіч”, “КВ”, “КС”,

4. Горілки “Пшенична”, “Столична”, “Мускатна”, “Житня”, “Особлива московська” і т.д.

Відмінною рисою нашої продукції буде екологічна чистота й висока якість. Отже, позиціюватися ми повинні, насамперед, за ціною (тому що в цьому нашу основну перевагу перед конкурентами). Наша продукція буде займати заслужене місце серед алкогольних напоїв, що випускають в Україні, що ми маємо намір підтвердити численними нагородами, що отримуються на різних виставках. Високоякісна сировина, що буде використовуватися нами, й класичні рецепти готування вин, горілок і коньяків забезпечать нам популярність і гарний збут.

Наша продукція захищатиметься запатентованою маркою «Виноград», яка буде знаходитись на самих пляшках та на етикетках на смузі захисту, що буде захищати нашу продукцію від підробок.

Сегментом ринку для алкогольних напоїв, вироблений винзаводом “Виноград”, з географічної точки зору будуть ринки міст Одеси й близько розташованих до них міст і селищ міського типу, у яких не існує фірм, що займаються виробництвом вин-горілочних виробів.

Як стратегія охоплення ринку ми оберемо концентрований маркетинг (тому що наш завод має середню потужність і наші кошти обмежені). Нам необхідно буде вибрати один, найбільш сприятливий для нас сегмент ринку й зосередити на ньому всі наші зусилля.

При сегментуванні будемо розглядати населення Миколаївської області (700 000 чоловік) та Одеської області (1 400 000 чоловік). Для простоти розрахунків надійдемо в такий спосіб. Доросле населення у віці від 21 року до 70 років становить 60%, що в абсолютних величинах складе:

(700 000 чол. + 1 400 000 чол.)*0.6=1 114 000 чоловік.

Основними ознаками сегментування виберемо демографічні:

- рівень доходів;

- середнє споживання алкоголю на душу населення (12 літрів/рік).

Найбільш сприятливим сегментом для нас буде група споживачів, незадоволених існуючими асортиментами (не задоволені товарами конкурентів) і з порівняно низьким рівнем доходів (але з достатньою купівельною спроможністю).

Ми вибрали його, з огляду на наступні критерії:

- потенційна місткість ринку;

- незадоволеність покупців існуючою пропозицією (60%);

N_потенц = 1 114 000 * 60% = 684 000 споживачів

V_потенц = 684 000 * 12 = 8 208 000 літрів / рік = 820,8 тис.дал/рік

Далі розглянемо прогнозований можливий обсяг продажу продуктів на майбутні 5 років.

Таблиця 1 - Прогнозований обсяг продажу продуктів (в тис. дал):

Регіони продажу	Роки прогнозованого періоду
	2011	2012	2013
Миколаївська область	250,0	302,4	302,4
Одеська область	400,0	518,4	518,4
Інші міста України	-	-	79,2
В цілому у всіх регіонах	650,0	820,8	900,0

Сучасний та прогнозований рівень цін на внутрішньому та зовнішньому ринку приводяться у таблиці 2.

Таблиця 2 - Сучасний і прогнозований рівень цін:

Вид ринку	Сучасний рівень цін	Прогнозований рівень цін у дол.. США
	Грн.	Дол. США	2012р	2013р	2014р
Внутрішній	250	31,25	31	30	28
Зовнішній	200	25	28	28	28

Аналізуючи ситуацію на ринку збуту алкогольної продукції доходимо висновку, що основними конкурентами є закордонні виробники спиртних напоїв та АР Крим. Їхня продукція майже завжди відрізняється високою якістю, різноманітними асортиментами, розмаїтістю впакування, та відомим брендом. Основний недолік - високі ціни.

Судячи з обсягів збуту, можна сказати, що ці товари, у цілому, не повністю задовольняють потреби покупців. Стратегія конкурентів агресивна й в охопленні ринку вони використають методи диференційованого маркетингу. Таким чином, із усього вищесказаного можна зробити висновок, що в нас є досить перспективна маркетингова можливість збуту продукції високої якості за низькими цінами. Крім того:

При покупці оптом установлюємо знижку 5%;

Великим торговельним партнерам знижки до 10 %.

2.2 Розробка бізнес-плану створення підприємства «Виноград»

Для вступу на ринок наша фірма робить основний упор у маркетинговій стратегії на проведення рекламної кампанії. Від цього залежить успіх просування товару. Основний упор у рекламі робиться на наявність унікальних властивостей товару, тестування його незалежними лабораторіями й одержання сертифіката відповідності № 987120.

Реалізацію реклами ми будемо проводити наступними методами:

Рекламні щити на головних магістралях міста;

Рекламні оголошення в журналах і газетах;

Теле- і радиореклама.

Схема поширення товарів наведена у таблиці 3.

Таблиця 3 - Схема поширення товарів:

Канали збуту продукції	Чи реалізовані на фірмі (Так / Немає)	Преимущества / Недоліки
1. Зі складів фірми	Так (партії від 50 ящиків)	Тільки великими партіями
2. Через посередників	Так (знижки 10 %)	Необхідно провадити відбір посередників(*)
3. Через магазини	Фірмовий + інші магазини	-
Оптом (від 4 ящиків)	Так (знижки 5 %)	-
У роздріб	Так	-
4. Замовлення поштою	Немає	-
5. Продаж фірмам і організаціям	Так	-
6. Замовлення по телефонах	Немає	Необхідна наявність телефонної служби

Організація вивозу великих партій товару зі складу фірми здійснюється транспортом замовника.

Відбір передбачуваних посередників буде провадитися відділом збуту нашої фірми на основі аналізу їхньої діяльності.

Методи стимулювання збуту.

Фірма планує реалізувати наступні методи стимулювання збуту:

Надавати розстрочку приватним особам при покупці партій від 10 ящиків строком до одного місяця.

Оптові знижки 5 % при покупці від 4 ящиків.

План виробництва.

Продукція ВАТ «Виноград» буде виготовлятися на створюваному підприємстві, яке буде знаходитись за адресою: 57453, с. Коблево Березанского району Миколаївської області, вул.Одеська, 6.

Загальна площа буде складати 3 450 кв.м, з яких складські площі займуть 1250 кв. м, а виробничі площі - 2200 кв. м.

Для реалізації цього проекту потрібно буде закупити устаткування на суму 800 000 грн., будівлі та споруди будуть коштувати 195 000 грн, передаточні пристрої - 5 000 грн.

Загалом для закупівлі основних засобів необхідно 1 000 000 грн.

Сировина в загальній масі буде закуповуватись у АР Крим, та підприємствах Миколаївської області, що дозволить знизити витрати на транспортування.

Плановий обсяг на перший рік функціонування цього підприємства складає 500 тис. дал, що в сучасних цінах на цю продукцію складе 100 млн. грн, та 15 625 тис. дол. США.

Намічувана асортиментна структура випуску продукту у середньому за рік при виході на проектну потужність:

Вина столові - 150 тис. дал

Вина виноградні кріплені - 200 тис. дал.

Коньяки “Гринвіч”, “КВ”, “КС” - 50 тис. дал

Горілки “Пшенична”, “Столична”, “Мускатна”, “Житня”, “Особлива московська” і т.д. - 100 тис. дал.

Організаційно-управлінський план.

Орієнтовна чисельність персоналу наведена в таблиці 4.

Таблиця 4 - Орієнтовна чисельність персоналу:

N п/п		Кількість (чіл.)	Середня заробітна плата (на місяць), грн.
1.	Керівний склад	12	2400
2.	Фахівці	17	1650
3.	Цех по виробленню виноматеріалів	7	1200
4.	Цех по виробництву кріплених виноматеріалів	14	1200
5.	Коньячний цех	15	1200
6.	Цех розливу вин, коньяків	29	1200
7.	Горілочний цех	24	1200
8.	Тарний цех	22	1200
9.	Механічний цех	39	1400
10.	Непромисловий персонал	8	850
Разом:	187	1350

Очолювати ВАТ «Виноград» буде генеральний директор, безпосередньо у його підпорядкуванні знаходяться 6 заступників: заступник генерального директора з комерційних питань (у його підпорядкуванні буде знаходитись відділ збуту, відділ постачання), заступник ген. директора з керування персоналом, заступник ген. директора з маркетингу (у його підпорядкуванні буде знаходитись відділ маркетингу), головний бухгалтер, головний інженер (у його підпорядкуванні всі інженери) та заступник ген. директора з загальних питань (у його підпорядкуванні відділ безпеки та юрист).

Ми зробили запит до Кабінету Міністрів України, з метою схвалення створення подібного підприємства у цьому регіоні, на що получили схвалення та видачу ліцензії на заняття цім видом діяльності.

Звичайно ж, в умовах швидко мінливої економіко-політичної ситуації в Україні важко однозначно визначити тип ринку, на який ми виходимо, але найбільш близький він до олігополії. Перед нами стоїть завдання дістати максимальний прибуток, але з тим розрахунком, щоб ціна товару була прийнятної для наших споживачів, і вони не пішли б від нас до наших конкурентів. Тому, з огляду на поставлене завдання, ми будемо визначати ціну методом «середньої витрати плюс прибуток», але не будемо також забувати про рівень поточних цін.

Для розрахунку собівартості продукції необхідно визначити всі витрати, які мають місце в процесі виробництва. Видаток коштів буде йти на придбання сировини й допоміжних матеріалів, виплати заробітної плати основним виробничим робітником, оплату за енергоносії, а так само на додаткові витрати, пов'язані з організацією й здійсненням діяльності підприємства.

Приведемо розрахунок складових собівартості продукції на 2010 рік.

Таблиця 5 - Розрахунок складових собівартості продукції на 2010р:

№ п/п	Статті витрат	Сума, тис. грн.	Обґрунтування
1	2	3	4
1	Сировина й основні матеріали за винятком відходів	6599,5	Із виробничих потужностей
2	Допоміжні матеріали	554,97	таблиця 6
3	Паливо й енергія на технологічні потреби	375	По факту
4	Видатки на оплату праці	316	таблиця 7
5	Відрахування на виробничі потреби	123,24	39 % від пункту 4
6	Утримування й експлуатація встаткування	1016	таблиця 8
	Разом прямих витрат	8984,71	п/п 1-5
7	Цехові видатки	158	50 % від п. 4
8	Загальнозаводські видатки	316	100 % від п. 4
9	Втрати від браку	5,55	4.5 % від п. 7
10	Інші виробничі видатки	902,41	10 % від п. 7
11	Позавиробничі видатки	451,21	5 % від п. 7
	Разом непрямих видатків	1833,17	п/п 7-11
12	Планова собівартість	10817,88	п/п 1-11
13	Відрахування в позабюджетні фонди	467,12	3.4 % від. варт. робіт
14	Повна собівартість	11285	п/п 12-13



Заг. вартість робіт = 10817,88 + 2163.58 + 757,25 = 13738,71 тис. грн.

Собівартість переробки = 10817,88 - 6599,5 = 4218,38 тис.грн.

Таблиця 6 - Потреба в допоміжних матеріалах:

№ п/п	Найменування сировини й матеріалів	Одиниці виміру	Потреба	Вартість, тис. грн.
				Одиниці	Усього
1	2	3	4	5	6
1	Цукор	тонн	2,5	7,65	19,13
2	Сірчистий ангідрид	тонн	1,8	10	18
3	Бентоніт	тонн	4	1	4
4	Желатин	кг	120	0,03	3,6
5	ЖКС	кг	150	0,02	3
6	Калій перманганат	кг	30	0,15	4,5
7	Сорбиновая кислота	кг	120	0,151	18,1
8	Фильтркартон	тонн	2,5	15	37,5
9	Сіль	тонн	60	0,54	32,4
10	Сода каустична	тонн	6,4	1,9	12,16
11	Сода кальцинована	тонн	2	2,24	4,48
12	Папір обгортковий	тонн	1,9	3	5,8
13	Етикетки	млн.шт	6	27,0	162,0
14	Клей-декстрин	тонн	1,9	11	20,9
15	Пробка п/ет	тис.шт.	1027	0,033	34
16	Фольга алюмінієва	тонн	5	20	100
17	Прокладка картонна	тис.шт.	5300	0,01	53
18	Ковпачки декоративні	тис.шт.	102,5	0,07	7,2
19	Лимонна кислота	кг	25	0,3	7,5
20	Тринатрийфосфат	тонн	1,1	7	7,7
Разом:	554,97

Розрахунок річних витрат на оплату праці:

- витрати на оплату праці містять у собі основну й додаткову заробітну плату основних виробничих робітників і відрахування до фонду соціального страхування.

Додаткова заробітна плата основних виробничих робітників приймається рівної 14 % від основної заробітної плати. Рівень відрахувань на соціальне страхування встановимо рівним 30 % від суми основної й додаткової заробітної плати основних виробничих робітників.

Таблиця 7 - Річні витрати на оплату праці:

№	Статті видатків	Сума, тис. грн.
1	Основна зарплата	210,5
2	Додаткова зарплата	29,5
3	Відрахування на соцстрах	76
	Разом:	316

Розрахунок видатків на утримання й експлуатацію встаткування:

Сюди включаються видатки на амортизацію встаткування й транспортних засобів, експлуатацію встаткування, його ремонт, внутрішньозаводське переміщення вантажів, зношування малоцінних і швидкозношуваних інструментів і пристосувань.

Таблиця 8 - Видатки на утримання та експлуатацію встаткування:

№	Статті видатків	Сума, тис. грн.
1	Амортизація встаткування й транспортних засобів	537
2	Експлуатація встаткування	247
3	Ремонт устаткування й транспортних засобів	87
4	Внутрішньозаводське переміщення вантажів	130
5	Зношування малоцінних і швидкозношуваних інструментів і пристосувань	15
Разом:	1016

Використовуючи даної таблиці 5 і знаючи обсяги виробництва, обчислимо собівартість продукції.

Дотримуючись загальної методики розрахунку ціни, при її визначенні будемо додержуватися наступного плану:

1. Постановка завдання ціноутворення;

2. Визначення попиту;

3. Прогноз витрат;

4. Аналіз цін і товарів конкурентів;

5. Вибір методу ціноутворення;

6. Установлення остаточної ціни.

Нашим завданням буде наступне:

З однієї сторони ми, звичайно, хочемо діставати максимальний прибуток, з іншої сторони ми не хочемо залучати на наш сегмент ринку конкурентів і втрачати клієнтуру. Виходячи із цього, при визначенні ціни, будемо використати метод "середньої витрати плюс прибуток", але також не будемо забувати про ціни конкурентів.

Попит на нашу продукцію еластичний, тому що наш товар має заміну.

Розрахуємо ціну.

Приймемо прибуток рівним 30%, тоді ціна з урахуванням собівартості буде дорівнює:

Ц = С_пр + 0,2 С_пр = 1,3*22,57 = 29,34 грн. /дал

ціна, що вийшла, значно нижче ніж у конкурентів, навіть не дивлячись на витрати на транспортування до споживача.

А в цьому в нас велике перевага.

Розрахуємо виторг від реалізації нашої продукції:

В = Ц * V_{выпуска} = 500 000 * 29,34 = 14 670 000 грн.

Розрахуємо прибуток від реалізації:

П = В - Сст = 14 670 - 11285 = 3385 тис. грн.

Розрахуємо чистий прибуток (прибуток - податок на прибуток(35%)):

Пч = П - 0,35*П = 3385 - 0,35*3385 = 2 200,25 тис.грн.

Розрахунок коефіцієнтів фінансової оцінки:

Фінансова стратегія.

Для здійснення проекту в 2011 році необхідно придбати основних засобів на суму 1 млн. грн.. Приймаємо, що встаткування доставляється, установлюється й налагоджується за рахунок постачальника. Крім того, необхідно мати оборотні кошти в розмірі 0,5 млн. грн.

Для реалізації проекту планується випуск 500 акцій на суму 500тис. грн. вартістю 1000 грн. кожна, та взяти кредит для придбання основних коштів у розмірі 1,0 млн. грн. у банку.

Розрахуємо, коли це підприємство повністю окупиться й почне приносити прибуток.

Знайдемо обсяг випуску продукції, досягши якого цей проект повністю окупиться: 1 500 000 грн / 29,34 грн/дал = 51 125 дал

Тепер знайдемо на який день з початку функціонування обладнання та усього підприємства загалом буде досягнутий цей обсяг:

Отже, обсяг продукції, який необхідний для повної окупності даного проекту, буде досягнутий на 37 діб з моменту початку функціонування обладнання та усього підприємства загалом. Прибавимо до цього періоду 15 діб на закупку та установку обладнання, укладання договорів та поставку сировини та матеріалів необхідних для початку функціонування, та 10 діб на реалізацію виготовленої продукції. Загалом получаємо, що з моменту початку втілення в життя цього проекту й до повної його окупності пройде 62 доби (тобто 2 місяци), потім підприємство почне приносити прибуток.

Розділ 3. Аналіз ефективності реалізації проекту та напрями покращення

3.1 Оцінка ризиків підприємства та створення системи доходів щодо їх мінімалізації

Фактори мікросередовища, що впливають на збут.

Таблиця 9 - Фактори мікросередовища, що впливають на збут:

Позитивні фактори	Негативні фактори
1. Стабільність поставок	1. Нестабільність поставок сировини
2. Безперебійність роботи підприємства	2. Страйк робітників нашого підприємства
3. Придбання нових споживачів	3. Втрата придбаних споживачей
4. Споживачі задоволені якістю нашої продукції	4. Незадоволеність споживачі якістю нашої продукції
5. Позитивне відношення контактної аудиторії	5. Погане ставлення до нас контактної аудиторії

Зменшити негативний вплив перерахованих вище факторів можна так:

1. Створити виробничі запаси, налагодити контакти з новими постачальниками;

2. Постійно контролювати настрій робітників, звести до мінімуму ймовірність страйків;

3. Постійний пошук нового ринку збуту, але потрібно враховувати, що все - таки більше надійні це старі, перевірені зв'язки;

4. Постійний контроль за якістю продукції;

5. Діяти по обставинах.

Фактори макросередовища, що впливають на збут:

Таблиця 10 - Фактори макросередовища, що впливають на збут:

Позитивні фактори	Негативні фактори
1. Прийняття законів, що передбачають пільги для виробників	1. Прийняття законів, що ущемляють права виробників
2. Спад інфляції	2. Ріст інфляції
3. Здешевлення енергії	3. Подорожчання енергії
4. Підвищення загального рівня купівельної спроможності	4. Зниження загального рівня купівельної спроможності

При негативному впливі факторів макросередовища ми практично не можемо нічого поробити.

Отже, розглянемо основні можливі ризики:

Ризик відсутності збуту.

Його ймовірність невелика, однак, щоб неї зменшити, треба вже на стадії підготовки виробництва встановити контакти з потенційними споживачами.

Ризик неплатоспроможності покупців.

Імовірність цього ризику оцінити важко, і зробити це треба в ході маркетингу. Одним з варіантів є організація “обміну” нашої продукції на продукцію заводів-покупців, з наступною реалізацією цієї продукції через роздрібних торговців.

Проаналізувавши усі ймовірні ризики із залученням експертів, було встановлено, що він складає 20%, що є допустимим.

3.2 Напрями підвищення ефективності виробництва підприємстві «Виноград»

Основні фактори підвищення ефективності виробництва на підприємстві «Виноград» - це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління, організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виробництва, поліпшення якості матеріальних ресурсів та інші.

Серед основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства можна виділити два напрямки підвищення вище згаданих показників - організаційний, технологічний та ресурсний. В межах організаційного напрямку здійснюється пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на підприємстві.

При цьому насамперед увага звертається на ефективність управління.

Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт - від рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх діяльності, особливу увагу треба звертати на можливості застосування більш ефективних типів виробництва (масового, велико серійного).

В межах технологічного напрямку основним є вирішення проблеми технологічного відставання особливо актуальне для українських підприємств. Причому проблема ця є комплексною і має, принаймні, два компоненти: матеріальний та нематеріальний. Перший з них - це удосконалення технічної бази, а другий - організаційно-правові проблеми. На думку багатьох економістів, подолання технічного і технологічного відставання потребує не просто переходу на сучасні технології, а впровадження комплексу відносин, що називається корпоратив...