Товарознавча характеристика чаю та кави, особливості їх перевезення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

кава чай виробник постачання роздрібний

З огляду на те, що з нещодавнього часу найпривабливіші сфери комерції в Україні або повністтю зайняті, або значно знизили свою рентабльність, інвестори по-справжньому зацікавилися чайним бізнесом. Хоча цей спокійний і демократичний ринок чаю не може забезпечити швидкого обігу капіталів, як це під силу алкогольним напоям чи тютюновим виробам, та щоб стати прямим постачальником чаю із закордону, необхідно володіти капіталом не в одну сотню тисяч американських доларів. Але в 1997 році згадала про існування цього ринку держава. В результаті ставка митного збору на імпорт фасованого чаю зросла до 20%, немов сповіщаючи про те, що пора чайного бізнесу настала.

На території України чай не вирощують. Усе виробництво чаю в Україні - це розфасовка і упаковка імпортованої сировини. У цілому, обсяг виробництва чаю в Україні з 2005 по 2010 рр. збільшився майже вдвічі. Зниження рівня виробництва спостерігалося лише в 2008 році. Це пов'язано не тільки з кризовими явищами у світовій економіці, а й зі зміною загальносвітових тенденцій ринку чаю. У 2009 і 2010 році спостерігалося значне зростання виробництва чаю в Україні.

Мета дипломної роботи - охарактеризувати технологічний процес перевезення та постачання чаю та кави автомобільним транспортом на роздрібні підприємства, а також проаналізувати сам ринок кави та чаю в Україні.

Для досягнення поставленої мети в роботі розглядаються такі питання:

Товарознавча характеристика чаю та кави:

а) характеристика асортименту;

б) вимог до якості;

в) умови зберігання, транспортування, маркування та пакування.

Особливості перевезення чаю та кави автомобільним транспортом:

а) джерела та форми постачання;

б) методи постачання чаю, кави на роздрібні підприємства;

в) організація централізованого превезення чаю, кави;

г) порядок замовлення на завезення чаю чи кави.

Аназіз ринку чаю та кави в Україні:

а) характеристика стану ураїнського ринку чаю та кави;

б) порівняльна характеристика основних виробників.

Охорона праці при постчанні чаю та кави на роздрібні підприємства.

Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використанрї літератури.



Розділ 1. Товарознавча характеристика чаю та кави

Характеристика асортименту

Існує безліч різних підходів до класифікації воістину величезної кількості різних сортів чаю. Найбільш поширений - класифікація за мірою ферментації, складного біохімічного процесу, що є окисленням клітинного соку чайного листа під впливом температури, вологи, світла, кисню, ферментів і часу. Проте і у рамках цієї класифікації існують відмінності в термінології між європейською і китайською традиціями.

По європейській класифікації виділяють 5 типів чаю:

- білий - неферментований;

- зелени - неферментований;

- жовтий - частково ферментований;

- червоний - частково ферментований (улун);

- чорний - ферментований.

В китайській традиції чаї прийнято ділити на 6 груп:

- білий - неферментований;

- зелений - неферментований;

- жовтий - частково ферментований;

- бірюзовий або синьо-зелений - частково ферментований (улун);

- червоний - ферментований;

- чорний - пост-ферментированный, витриманий.

Китайська класифікація використовується тоді, коли йдеться про чаї з Китаю. У інших випадках (Індія, Цейлон) ми застосовуватимемо терміни європейської класифікації.Існує ботанічна класифікація кави та комерційна. За ботанічною класифікацією кава поділяється на Аравійську (Арабіка), Робусту та Ліберику.

Помологічні сорти аравійського кавового дерева складають майже 90% всіх насаджень.

Плід кави -- ягода червоного кольору з різними відтінками кулеподібної або овальної форми, що нагадує вишню і має під шкіркою сочну солодку м'якоть. У м'якоті плодів знаходяться дві зернини, розмішені одна до одної плоскими боками. Інколи в плодах розвивається замість двох зернин одна велика, що має назву "перл-кава". її цінують значно вище за звичайну. Кожна зернина вкрита жовтуватою рогоподібною пергаментною оболонкою, під якою є ще тонка оболонка, яка зветься "ребристою". Залежно від помологічного сорту колір зерен може бути жовто-сірим, зелено-сірим, синьо-сірим. Довжина зернина коливається від 6 до 15 мм, її ширина -- від 5 до 10, а товщина -- від 3 до 6 мм.

Сорти ліберійського кавового дерева і робусти в насадженнях займають незначне місце. Ліберійське кавове дерево, в основному, вирощують на західному узбережжі Африки -- в Ліберії, Конго, Анголі, Гані. Робусту, в основному, культивують на Цейлоні, півдні Китаю, в Індонезії.

Ліберійська кавова зернина за зовнішніми ознаками схожа за аравійською, але дає настій кави більш грубий, з більш різкими смаковими й ароматичними властивостями.

Робуста має багато різновидів, а тому якість кави цього виду вар'їрує в значних межах -- від "низької" до "хорошої".

Плоди кави збирають до трьох разів за рік з досягненням ними необхідної зрілості, яка збігається з розвитком максимальної величини зернини. Врожайність одного дерева досягає 10 кг (до З кг сирих зернин).

Всі сорти кави, що експортуються на світовий ринок, можна розподілити на три групи: американські, азійські, африканські.

Кожний сорт кави носить назву місцевості, країни чи порту, через який відбувається його експортування в інші країни.

Американські сорти кави складають майже 70% від світового експорту.

До групи цих сортів відносяться бразильський, колумбійський, гватемальський, мексиканський, кубинський, коста-рікський, сальвадорський, болівійський і кава з о. Мартиніка.

Бразильська кава за назвами портів, через які вона вивозиться, поділяється на Сантос, Ріо, Мінас, Парана, Вікторія, Бахіа. Широко відомий сорт Сантос, який має декілька різновидів, серед яких найбільш цінним с Бурбон Сантос з маленькими зернинами від світло-солом'яного до темно-зеленого кольору. Виготовлений з нього напій характеризується досить приємним смаком і ароматом.

Сорт Ріо має грубу гостроту і запах лікарських рослин через наявність значної кількості йоду в ґрунті, на якому його вирощують.

Необхідно зазначити, що на світовому ринку сорти бразильської кави щодо якості вважаються середніми.

Колумбійські і венесуельські сорти кави мають зернини різної величини від світло-зеленого до темно-зеленого забарвлення. Вищі сорти цієї кави оцінюються як кращі в світі і значно перевершують за якістю бразильський сорт Сантос. Вони дають міцний, екстрактивний настій з приємним кислуватим смаком і сильним, тонким, кавовим ароматом. До кращих сортів колумбійських кавових зернин можна віднести сорти Медельїн, Арменія і Манікалес.

Кава південної частини Центральної Америки (Мексика, Гватемала, Коста-Ріка тощо) характеризується великим розміром зернин з забарвленням від зеленувато-жовтого до зеленувато-синього, високою екстрактивністю і приємним смаком напою. Особливо високо ціняться Гватемальські і Костарікські (Пасіфік, Атлантик) сорти кави, які дають напій м'якого смаку і ніжного аромату. У нас ці сорти кави відносять до вищих сортів. Азійські сорти кави. До групи азійських сортів кави відносяться, в основному, аравійський, індійський, індонезійський.

Одним з кращих є аравійський -- кава Мокко. Кавові зерна цього сорту, вирощені в гірській місцевості Ємену, неправильної яйцеподібної форми, дрібні і дуже тверді. Забарвлення їх коливається від блідо-жовтого до сіро-зеленого кольору. Напій, виготовлений з Мокко, відрізняється (відзначається) високою екстрактивністю, ніжним винним ароматом і м'яким приємним смаком. Цей вид кави дуже рідко завозиться на європейський ринок.

Кращими сортами індійської кави вважаються Малабар, Леслабор, Мадрас, Робуста. Зерна цієї кави різноманітного кольору синьо-зеленуватого з різними відтінками. Настій вищих за якістю сортів характеризується густим забарвленням, високою екстрактивністю і сильним ароматом.

Індонезійські сорти кави відносяться до середніх за якістю. Найбільш розповсюдженими сортами є Паданг, Анкола, Айєр-банджі і Робуста. Зернини у них, як правило, порівняно значних розмірів, мають забарвлення від світло-жовтого до темно - синього. Настій смаженої зернини кави гідний, високо екстрактивний, з достатньо ніжним смаком і ароматом.

Африканські сорти кави використовуються переважно для місцевого споживання, виняток -- абіссінська кава, яка в значних кількостях надходить на зовнішній ринок.

Найбільш відомий сорт кави Харарі, який має високі смакові й ароматичні властивості. За органолептичними показниками він досить близький до аравійського сорту Мокко.

Кава поділяється на швидкорозчинну, мелену та в зернах, остання в свою чергу поділяється на сорти: вищий та перший.

Вимоги до якості

Для виготовлення чаю застосовують сортовий чайний лист (верхня частина пагонів чайного куща) ручного або механізованого збору.

Фасований чай чорний байховий повинен вироблятися у відповідності з вимогами стандарту ГОСТ 1938 за технологічною інструкцією і рецептурам з додержанням санітарних норм і правил, затверджених у встановленому порядку.

За видом та розміром чаїнок чай виробляють трьох видів: листовий, гранульований та дрібний. Не допускається змішування листового чаю з дрібним та гранульованим. Допускається змішування дрібного чаю з гранульованим. Висівки та крихти, як компонент, не допускаються, крім чаю для разової заварки згідно з рецептурами.

За якісними показниками чай поділяють на сорти: «Букет», вищий, перший, другий, третій.

У складі сухих речовин кави 32--36% припадає на екстрактивні речовини, 0,7--2,5% -- на кофеїн, 3,5--7,7% -- дубильні речовини, 9--19,2% -- білки, 9,4--18% -- жири, 4,2--11,8% -- сахарозу, 5,5--10,9% -- хлорогенову кислоту.

Завдяки кофеїну кава сприятливо діє на організм людини, тобто підвищує її загальний тонус і працездатність. Основна частка кофеїну в сирих зернах знаходиться в зв'язаному стані у вигляді кофеїн-хлорогеновокислого калію, Більше кофеїну (до 2,5%) містить низькосортний африканський вид робуста.

Дубильні речовини зумовлюють гіркість кавового напою. Кава сорту робуста містить на 2,3% більше фенольних сполук, ніж арабіка і тому має більш гіркий смак. Основою дубильних речовин є хлорогенова кислота, яка зумовлює своєрідний слабокислий і злегка терпкий смак. Під час зберігання кількість поліфенольних сполук помітно знижується, що призводить до часткового пом'якшення гіркості і терпкості кави робуста. Серед мінерального складу переважає калій (30--50%).

Якість кави визначають за зовнішнім виглядом зерен (колір і форма), виглядом на розрізі (з віком зерна стають хрусткими і важко розрізуються), масою і кількістю зерен в 1 дм3; запахом кавових зерен, вмістом недоброякісних зерен, органічних і мінеральних домішок; смаком і ароматом смаженої кави.

Найчастіше зустрічаються такі вади кави: чорні зерна, зерна недорозвинуті, вишневого кольору, в оболонці, подрібнені, кислі, пошкоджені шкідниками, запліснявілі.

Сирі зерна не мають приємного смаку і аромату, у них дуже в'яжучий смак, вони важко подрібнюються. Щоб усунути зазначені недоліки, зерна кави обсмажують при температурі 160--220° С до рівномірного коричневого забарвлення і появи сильного кавового аромату, При обсмажуванні кавові зерна збільшуються в об'ємі на ЗО--40% і втрачають масу на 13--21% внаслідок виділення води і деяких перетворень складових частин.

В процесі обсмажування помітно знижується частка розчинних речовин (з 29,5 до 23,5%) перш за все за рахунок цукрів, які карамелізуються і утворюють меланоїдини з амінокислотами. Хлорогенова і кавова кислоти разом з тригонелліном, продуктами карамелізації цукрів і дубильними речовинами зумовлюють гіркість і характерний смак напою.

Продукти взаємодії при термічній обробці формують характерний аромат кави. В складі ароматичних речовин з 400 сполук найбільшу частку займають оцтова кислота, фурфуроловий спирт, анетол, піридин, леткі кислоти, піразинові основи, ацетон, феноли, 5-метилфурфурол, фурфурол, ацетальдегід, метилетилацетальдегід, метилмеркаптан, фурфурол-меркаптан, метиловий спирт, мальтол і ацетилфуран.

Вміст ароматичних речовин у смаженій каві коливається від 0,055 до 1,5% і залежить від якості сировини, умов обсмажування, особливостей пакування та умов зберігання. Ароматичні речовини смаженої кави легко видаляються і окислюються, тому сиру каву обсмажують в основному перед направленням в торговельну мережу.

У продаж може надходити кава в зернах сира і смажена. Кава смажена реалізується також молотою і молотою з додаванням не більше 20% цикорію. Залежно від виду використаної сировини натуральну смажену каву в зернах та молоту без цикорію і з цикорієм випускають вищого і першого сортів.

Каву смажену вищого сорту в зернах виготовляють з натуральних кавових зерен вищого сорту одного із сортів: Індійський Плантейшн, Колумбійський Арабіка, Мексиканський Пріма-Вошд, Нікарагуанський Арабіка, Перуанський

Умови зберігання, транспортування, маркування та пакування.

Чай чорний байховий листовий фасований для зберігання має бути розфасований у напівтверду упаковку масою нетто 100 г.

Відхилення від маси нетто кожної пакувальної одиниці чаю у відсотках не повинна перевищувати мінус 1 при розфасуванні від 25 г до 200 г. Відхилення маси нетто по верхній межі не обмежується.

Напівтверде упакування (далі - коробка) повинна складатися із:

- внутрішньої частини - з підпергаменту за ГОСТ 1760 або іншого герметичного пакета із багатошарових комбінованих матеріалів, який складається із поліпропілену, поліетилену і алюмінію вітчизняного чи іноземного виробництва, дозволеного до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України;

- зовнішньої коробки з картону „хром ерзац” масою 230-240 г за площею 1м2 за ГОСТ 7933, або згідно з іншою нормативною документацією, з послідовним їх пакуванням в поліпропіленову плівку вітчизняного або іноземного виробництва, дозволеним до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України.

Споживче пакування чаю повинне бути герметично заклеєне або запаяне, і забезпечувати збереження продукції протягом усього терміну зберігання.

Чай чорний байховий листовий фасований, призначений для зберігання, пакують у ящики із гофрокартону згідно з ГОСТ 13511. У ящики повинні бути вкладені пакети-укладки із поліетилентерефталатної плівки за ГОСТ 24234. Ящики мають бути сухими, чистими, без сторонніх запахів. Стики клапанів картонних ящиків із чаєм мають бути склеєні клейовою стрічкою на паперовій основі за ГОСТ 18251 або поліетиленовою стрічкою з липким шаром.

На кожну одиницю фасованого чаю зазначають споживче марковання - за ДСТУ 4518:2008:

- назва продукту;

- назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера, назва місця походження;

- місце вирощування (географічний регіон країни) та період збирання чайного листя;

- номінальна маса нетто, г;

- товарний знак виробника;

- склад продукту;

- енергетична цінність (калорійність) у кДЖ і (або) ккал);

- харчова (поживна) цінність;

- спосіб готування або рекомендації щодо вживання (за необхідності);

- сорт чаю;

- дата пакування (число, місяць, рік);

- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітленість);

- строк придатності;

- номер партії виробництва;

- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт;

- штрихований код;

- інформація щодо сертифікації.

Транспортне марковання - за ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знаку „Оберігати від вологи”.

На кожну одиницю ящика наклеюється ярлик з зазначенням:

- товарного знаку та найменування підприємства виробника, його адресу;

- найменування чаю, сорту, маси нетто упакованої одиниці та кількість;

- маси брутто та нетто ящика, кг.;

- позначення стандарту;

- дати пакування.

У кожний ящик з чаєм укладають ярлик з зазначенням прізвища пакувальника.

Маркування наноситься на етикетку, ярлик, поверхню споживчої або транспортної тари способом, який забезпечує чіткість читання.

При постачанні чаю на зберігання постачальник повинен надати такі документи:

- сертифікат відповідності або копія сертифіката відповідності на захищеному бланку з оригіналом печатки організації, що видає цей документ;

- протокол випробувань;

- посвідчення про якість з відміткою «на зберігання»;

- висновок санітарно-епідеміологічної експертизи;

- документи щодо виду та якості споживчої та транспортної тари (посвідчення про якість, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи).

При надходженні продукції без необхідних супровідних документів вона складається окремо і оформлюється на тимчасове зберігання до надходження відповідних супровідних документів від постачальника.

Транспортують чай всіма видами транспорту у ящиках або у транспортних пакетах за ГОСТ 23285 відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568 із змінами та Правил перевезення вантажів у транспортних пакетах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 874/5095 (із змінами), (далі - Правила перевезення вантажів).

Транспортні засоби мають бути критими, сухими, чистими, незараженими шкідниками.



Розділ 2. Особливості перевезення чаю та кави автомобільним транспортом

2.1 Джерела та форми постачання

На сьогодні існують 2 форми постачання чаю та кави на роздрібні підприємства:

а) транзитна;

б) складська.

Головним завданням підприємства з організації і управління постачанням продовольчими засобами є своєчасне, безперервне і комплексне забезпечення виробництва всіма необхідними ресурсами для здійснення виробничого процесу відповідно до затвердженої виробничої програми. При цьому сам процес забезпечення повинен відбуватися при мінімальних транспортно-складських витратах і найкращому використанні ресурсів на виробництві.

Транзитну норму визначають як мінімально припустиму загальну кількість матеріалів, відвантажених постачальником на адресу споживача за одним замовленням. Замовлену норму розраховують як найменшу кількість матеріалів за однією позицією замовлення, узяту постачальником до виконання за обов'язкового замовлення на одночасну доставку кількох однорідних видів (типорозмірів) матеріалів на адресу одного споживача. Ця форма постачання ефективна за постачання однорідного асортименту ресурсу та у великій кількості.

Застосування сучасної транзитної форми постачання дає змогу зменшити величину партії поставок. При цьому товари доставляють безпосередньо на робочі місця. Тому важливе значення має транзитна форма постачання підприємства, особливо коли доставка чаю та кави здійснюється транспортом постачальника по кільцю (кільцевий завіз).

Складська форма постачання, при якій все необхідне надходить з баз та складів постачальницько-збутових організацій, економічно доцільна в тих випадках, коли виробництво чаю та кави протягом року нерівномірне і в певний період створюються їх запаси, а потім згідно з замовленням вони поступово надходять у підприємства громадського харчування і торгівлі.

Крім зазначених форм постачання, набули поширення й інші форми та методи забезпечення підприємства ресурсами, а саме через:

* товарно-сировинні біржі;

* аукціони, конкурси;

* спонсорство;

* оптові закупки;

* закупки у міру необхідності;

* забезпечення виробництва по запитах;

* власне виробництво напівфабрикатів тощо.

Конкретну форму (метод) забезпечення чаєм та кавою підприємство громадського харчування вибирає, виходячи з особливостей ресурсів, тривалості їх одержання, кількості пропозицій, якості і ціни ресурсу та інших факторів. При визначенні форми забезпечення підприємства ресурсами необхідно вивчати надійність постачальника і рівень конкурентоспроможності випущеної ним продукції.

Проблемою забезпечення підприємств громадського харчування сировиною та іншими ресурсами в середніх та великих підприємствах займається певна група працівників. У невеликих підприємствах ці функції виконують окремі працівники. У комплексних підприємствах громадського харчування (об'єднанні закладів громадського харчування) створюється централізована служба постачання. Управління постачанням на підприємстві покладено на заступника директора (комерційного директора) і завідувача складу.

Підрозділ підприємства, який займається постачанням, вирішує наступні завдання:

* аналізує і визначає потребу в асортиментові чаю та кави;

* визначає метод і форму постачання;

* вибирає постачальників чаю та кави;

* узгоджує ціни на ресурси та укладає договори з постачальниками;

* організує контроль якості, кількості та термінів поставки чаю;

* організує розміщення чаю та кави на складі підприємства;

* визначає витрати на постачання.

Методи постачання чаю, кави на роздрібні підприємства

Існує два методи постачання чаю та кави на роздрібні підприємства:

- централізоване постачання;

- децентралізоване постачання.

Дуже важливим у логістичних послугах є організація доставки продукції споживачам. При цьому необхідно вирішити такі питання, як розмір вантажопотоків, їх напрям, особливості переробки, організації управління, а також синхронізацію процесів виробництва і логістики. Для оптимізації процесів доставки потрібна розробка варіантів перевезень. Мають значення також процеси формування потоків, підготовка матеріалів до переміщення, розробка графіків руху потоку. Все це потребує розробки моделі транспортно-експедиційного обслуговування споживачів.

Транспортно-експедиційним структурам різного рівня необхідно володіти резервами ресурсів і потужностей логістичного характеру, оскільки їх відсутність значно знижує гнучкість, комплексність і маркетингові переваги оперативної доставки.

За способом організації перевезення поділяють на децентралізовані й централізовані, що бувають прямими, змішаними та комбінованими, а також контейнерними і пакетними.

При децентралізованій організації перевезень доставку чаю та кави здійснює одержувач, який замовляє транспорт, виконує навантаження, експедирування та розвантаження кави та чаю. При цьому постачальник не зацікавлений у механізації вантажних робіт, скороченні простоїв рухомого складу та ефективному його використанні.

Централізовані перевезення є прогресивним способом виконання транспортного процесу та експлуатації рухомого складу. Перевезення вантажів у такий спосіб дає змогу поліпшити використання рухомого складу, підвищити продуктивність праці на всіх стадіях переміщення вантажів, звільнити вантажовідправників та вантажоодержувачів від турбот стосовно транспортування вантажів. При централізованих перевезеннях істотно скорочуються невиробничі простої транспортних засобів. Довші простої за умов «самовивезення» пояснюються такими причинами: вантаж не готовий до перевезення; не готові товарно-транспортні документи; відсутній чіткий графік, внаслідок чого виникають стихійні черги для завантаження.

Організація централізованих перевезень дає змогу вчасно підготувати каву та чай і документи на нього для перевезення, а також скласти графік черговості подання і навантаження транспортних засобів. Скорочення приблизно утричі простоїв забезпечує зростання втричі кількості їздок за один день.

Усі перелічені вище чинники роблять рухомий склад більш продуктивним при централізованих перевезеннях у тоннах за годину приблизно у 4 рази, а в тонно-кілометрах за годину -- більш ніж у 6 разів, що сприяє зниженню собівартості перевезень у 2,5 раза.

При децентралізованому перевезенні кави для навантаження автомобілів споживачі користуються послугами вантажників та експедиторів. Тому виникають не тільки додаткові транспортні витрати споживачів, а й витрати, пов'язані з непродуктивними витратами часу вантажників та експедиторів.

Існують також інші чинники більш ефективного і якісного перевезення кави і чаю. Централізоване перевезення дає змогу широко використовувати контейнери й пакети, забезпечуючи цим такі переваги: скорочення кількості перевантажувальних операцій за рахунок поєднання дрібних вантажних місць в одне; спрощення приймання, сортування та видачі вантажів; механізація вантажно-розвантажувальних робіт. При цьому скорочується час на навантаження та розвантаження, а отже зменшуються простої транспортних засобів, підвищується їх продуктивність, знижуються витрати вантажів при транспортуванні.

Важливою організаційною перевагою централізованих перевезень є чіткий розподіл зобов'язань та відповідальності між вантажовідправником, вантажоодержувачем та автотранспортною організацією. Це є передумовою організації ефективного технологічного процесу, у якому кожен з учасників доставки спеціалізується на конкретних видах робіт, несе за них матеріальну відповідальність, а отже заінтересований у підвищенні якості та ефективності кожної операції. Все це зменшує сумарні витрати на переміщення вантажів від виробників до споживачів.

Централізоване перевезення організаціями посередників здійснюється на основі договорів. При цьому своєчасно виконується план реалізації чаю та кави і, в свою чергу, вдосконалюється сам процес перевезень, знижуються витрати на транспортування.

За системою централізованих перевезень транспортні організації є організаторами процесу доставки чаю чи кави одержувачам і виконують усі пов'язані з процесом перевезення транспортно-експедиційні операції (приймання кави чи чаю та одержання товарно-транспортних та інших супроводжувальних документів, охорона його на шляху прямування, здача вантажоодержувачам і оформлення товарно-транспортних та інших супроводжувальних документів). Вони також приймають на себе матеріальну відповідальність за збереження вантажу, що перевозиться.

Централізованим перевезенням мають передувати певні підготовчі заходи, а саме: перевірка пункту навантаження та складання паспорта вантажовідправника, де зазначено обсяг перевезень, пропускну здатність, стан під'їзних шляхів, режим роботи. Враховується також створення вантажовідправником умов для безперебійного виконання вантажно-розвантажувальних робіт, використання засобів механізації, безпеки руху автомобілів та їх вільного маневрування у будь-який час перевезень.

У процесі перевезень вантажовідправник зобов'язаний: попередньо підготувати, згрупувати, зважити і затарити вантажі, а також своєчасно оформити товарно-транспортні документи; тримати у справному стані під'їзні шляхи, вантажно-розвантажувальні площадки, механізми, устаткування та мати необхідну кількість вантажників і обслуговуючого персоналу; забезпечити місця навантаження-розвантаження освітленням у вечірній та нічний час; організувати безперебійну роботу складів протягом доби, обумовлену договором на перевезення; завантажувати автомобілі до повної вантажопідйомності і не допускати наднормативних простоїв; забезпечувати дотримання правил техніки безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, не допускати перевезення вантажів, що виконуються в централізованому порядку даним автотранспортним підприємством, автомобілями інших підприємств та організацій; забезпечити виконання умов централізованих перевезень вантажоодержувачами.

Вантажоодержувачі передають заявки на одержання необхідних матеріалів вантажовідправникам-постачальникам чи збутовим організаціям, які на підставі цих заявок складають зведені заявки на перевезення вантажу (зведені накази-наряди чи наряди-замовлення) і передають їх до автотранспортної організації

Організація централізованих перевезень чаю та кави

Централізованим перевезенням мають передувати певні підготовчі заходи, а саме: перевірка пункту навантаження та складання паспорта вантажовідправника, де зазначено обсяг перевезень, пропускну здатність, стан під'їзних шляхів, режим роботи. Враховується також створення вантажовідправниками умов для безперебійного виконання вантажно-розвантажувальних робіт, використання засобів механізації, безпеки руху автомобілів та їх вільного маневрування у будь-який час перевезень.

У процесі перевезень вантажовідправник зобов'язаний:

- попередньо підготувати, згрупувати, зважити і затарити чай чи каву, а також своєчасно оформити товарно-транспортні документи; тримати у справному стані під'їзні шляхи, вантажно-розвантажувальні площадки, механізми, устаткування та мати необхідну кількість вантажників і обслуговуючого персоналу;

- забезпечити місця навантаження-розвантаження освітленням у вечірній та нічний час;

- організувати безперебійну роботу складів протягом доби, обумовлену договором на перевезення;

- завантажувати автомобілі до повної вантажопідйомності і не допускати наднормативних простоїв;

- забезпечувати дотримання правил техніки безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, не допускати перевезення вантажів, що виконуються в централізованому порядку даним автотранспортним підприємством, автомобілями інших підприємств та організацій;

- забезпечити виконання умов централізованих перевезень вантажоодержувачами.

Посередники у перевезенні:

контролюють наявність і підготовку чаю чи кави до перевезення, стан під'їзних шляхів та забезпеченість вантажно-розвантажувальними механізмами;

перевіряють своєчасність прибуття автомобілів за встановленим графіком, організують їх розподіл під навантаження і розвантаження, вживають заходів щодо завантаження автомобілів до їх повної вантажопідйомності та щодо запобігання наднормативним простоям рухомого составу в пунктах навантаження і розвантаження;

підтримують зв'язок з диспетчерськими пунктами на навантажувальних площадках вантажовідправників та контролюють виконання оперативного плану перевезень по кожному об'єкту;

вживають у разі потреби оперативних заходів для переведення автомобілів з одного об'єкта на інший;

ведуть облік виконання плану перевезень, перевіряють своєчасність доставки кави чи чаю одержувачам, правильність оформлення дорожних листів та інших товарно-транспортних документів.

Вантажоодержувачі передають заявки на одержання необхідних матеріалів вантажовідправникам-постачальникам чи збутовим організаціям, які на підставі цих заявок складають зведені заявки на перевезення вантажу (зведені накази-наряди чи наряди-замовлення) і передають їх до автотранспортної організації.

Організація централізованих перевезень передбачає:

укладання договорів з вантажовласниками;

розробку раціональних маршрутів перевезень і графіків роботи рухомого составу;

складання оперативних планів перевезень;

визначення видів транспортних засобів та їх кількості;

організацію транспортно-експедиційного обслуговування.

За заявками (замовленнями) складають змінно-добовий план, в якому:

розробляють маршрути перевезень вантажів;

оптимально розподіляють автомобілі по об'єктах;

визначають необхідну кількість одиниць у рухомому составі;

узгоджують роботу автомобілів у вантажно-розвантажувальних пунктах.

В результаті у змінно-добовий план заносять такі дані: найменування замовника; час подачі рухомого составу; пункт призначення та одержувача; назву вантажу; спосіб навантаження і розвантаження; марку автомобіля; змінне завдання; обсяг перевезень. Після цього розробляють календарний графік перевезень, який потім узгоджують з клієнтом. Для цього:

1) аналізують показники використання транспортних засобів, які обслуговують підприємство оптової торгівлі, складський комплекс, базу. Ці дані аналізу використовують при виборі рухомого составу;

2) визначають споживачів продукції -- постійних, сезонних і тимчасових. Складають картку споживача. У неї заносять дані у міру виконання робіт;

3) визначають та узгоджують зі споживачем добову поставку продукції;

4) визначають можливості вантажних робіт на складському комплексі та розвантажувальних робіт у споживачів. Основним є визначення рівня використання механізмів на складському комплексі споживача. Після аналізу рівня механізації розробляють і обґрунтовують нормативи часу на навантажувальні й розвантажувальні роботи;

5) складають карти дислокації споживачів, на яких відмічають місце розташування автопідприємства, складського комплексу та підприємств постачальників і споживачів продукції;

6) визначають та обґрунтовують відстані перевезення вантажів;

7) споживачів групують за напрямами та розмірами доставки. Групування за напрямами дає змогу визначити вантажовідправки в різні райони міста та за його межі. За допомогою нескладних схем та картограм створюють схему перевезень між пунктами відправлення і призначення, визначають обсяг транспортних робіт у тонно-кілометрах, що є підставою для розроблення раціональних маршрутів перевезень;

8) обґрунтовують тип рухомого составу для постачання продукції споживачам. Для того щоб вибрати належний вид автомобіля, треба враховувати: відповідність транспортного засобу виду вантажу, що перевозиться, його пакуванню, розміру партій і відстані перевезення; шляхові умови; тип і потужність вантажно-розвантажувальних засобів та їх відповідність вантажопідйомності рухомого составу. Критерієм вибору типу автомобіля можуть бути: годинна продуктивність автомобіля; собівартість перевезення; зведені витрати;

9) на основі розрахунку раціональних маршрутів та заповнення карток споживача складають календарні графіки доставки продукції споживачам. Узгоджений графік доставки продукції є планом раціональної організації роботи усіх учасників транспортного процесу.

Особливу увагу слід приділяти маршрутизації перевезень, тому що використання раціональних маршрутів є безсумнівною перевагою централізованих перевезень над децентралізованими, що підвищує їх економічну ефективність. Створення маршрутів дає змогу скоротити простої автомобілів під навантаженням та розвантаженням, підвищити їх вантажів або збірно-розвізні операції. На практиці найчастіше здійснюються маятникові маршрути зі зворотним холостим пробігом та кільцеві розвізні.

При помашинному відправленні вантажів основним завданням маршрутизації є складання оптимального плану повернення порожніх автомобілів, що забезпечує максимально можливий коефіцієнт використання пробігу і відповідно мінімальні транспортні витрати.продуктивність, а отже, зменшити кількість засобів перевезення, що надходять на підприємства-вантажовідправники при тому самому обсязі перевезень. Коли розроблені маршрути, визначені й дотримуються терміни постачання, виробничі запаси споживачів можуть скорочуватись у 1,5-2 рази.

Маршрути перевезень можуть бути маятниковими, їх різновидами є променеві, кільцеві, зонно-кільцеві. Крім того, є маршрути, за якими здійснюють розвезення, збирання.

Порядок організації замовлення та поставки чаю та кави

Звичайна схема реалізації замовлень наступна:

1. Клієнт по телефону дізнається про наявність чаю чи кави на складах.

2. У випадку наявності товара продавець виставляє по факсу рахунок та письмову гарантію поставки у термін 3-х діб після 100% проплати. А покупець висилає факсом доручення на отримання товару.

3. Покупець проводить оплату зі свого рахунку на розрахунковий рахунок постачальника.

4. Після поступлення коштів Продавець відправляє товар Покупцю транспортною експедицією, яку обидві сторони узгодять телефоном.

Разом з товаром Продавець відправляє бухгалтерські документи (розхідну накладну, податкову накладну та рахунок з мокрою печаткою).

Покупець на другий день після отримання товару відправляє Продавцю почтою другий екземпляр накладної та оригінал доручення. Також існує другий варіант поставки: якщо товар відсутній на складі продавця, то:

1. Покупець робить попередню письмову заявку на товар та вказує його кількість (факсом чи електронною поштою).

2. Продавець в той же день робить письмовий запит на фірму - експортера та на протязі 2-х днів інформує Покупця про термін поставки матеріалу. Звично, якщо товар є на складі заводу-виробника, то термін поставки не перевищує 2-3х тижнів. Якщо товару не має, то виробнику потрібно 3 тижні для виготовлення, а Постачальнику потрібно 2 тижні для транспортування товару до України. Можлива і більш швидка доставка якщо замовлення співпаде з черговим транспортом Продавця.

3. Продавець узгоджує термін поставки та ціну з Покупцем після чого Продавець висилає Покупцю проект Договору на поставку, в якому сторони оптимізують свої ризики та беруть на себе відповідні обов'язки за термін поставки і за платежами. Звично Покупець сплачує не менше 50% авансу до поставки та 50% суми Договору за один день до поставки.

4. Після підписання Договору та отримання авансу Продавець робить офіційне замовлення заводу-експортеру на поставку товару та через зазначений в Договорі термін постачає товар на свій склад.

5. Покупець самостійного вивозить товар зі складу Продавця своїм транспортом, якщо сторони не домовляться про інше.

6. В день відвантаження товару Покупець надає Продавцю доручення, а той передає Покупцю розхідну накладну та рахунок з мокрою печаткою. Податкові накладні висилаються поштою по мірі сплати товару.



Розділ 3. Аналіз ринку чаю та кави в Україні

3.1 Аналіз ринку чаю та чави в Україні

Більшість фахівців оцінюють сьогоднішні обсяги чайного ринку України в межах 15 тис. т, що складає близько 7,5 млрд. умовних чашок на рік. Спокійний і демократичний ринок чаю не може забезпечити швидкого обігу капіталів, як це під силу алкогольним напоям чи тютюновим виробам. Та й, щоб стати прямим постачальником чаю із закордону, необхідно володіти капіталом не в одну сотню тисяч американських доларів. Тому інвестори по-справжньому зацікавилися чайним бізнесом в Україні лише два-три роки тому, коли всі найпривабливіші сфери комерції були або повністю зайняті, або значно знизили свою рентабельність. У 1997 році згадала про існування цього ринку й держава. В результаті ставка митного збору на імпорт фасованого чаю зросла до 20%, немов сповіщаючи про те, що пора чайного бізнесу настала.

Україні не довелося стати такою чайною країною, як, наприклад, Великобританія, де чайний кущ хоч і не культивується, проте, настій з його листя став національним напоєм. Чи не зарахувати її і до південних країн-чаеманам, найближча з яких, Туреччина, споживає за рік понад 2 кг чаю на душу населення і займає за цим показником третє місце в світі після Ірландії та Англії . Втричі більше Україні споживають чаю й сусідні Польща (0,85 кг) і Росія (0,94 кг).

На сьогодні чай вирощують близько 37 країн. Основні виробники: Китай, Індія, Кенія, Шрі Ланка. На ці 4 країни припадає більше 50% від загального обсягу виробництва чаю. Хоча на даному ринку з'являються і нові сильні гравці: Індонезія, В'єтнам, деякі африканські країни.

Основними видами чаю є: чорний чай, зелений чай, мате та інші види. Основні постачальники чорного чаю в Україну: Шрі-Ланка, Індія, Індонезія; зеленого - Китай, Шрі-Ланка; мате - Аргентина і Бразилія.

В Україні в структурі імпорту за 2005-2010 рр. близько 84% становить чорний чай. Питома вага зеленого чаю - близько 16%. У структурі експорту за 2005-2010 рр. спостерігається тенденція зменшення частки чорного чаю і збільшення частки експорту зеленого чаю на 14%.

Ціна за 1 т імпортованого на територію України чаю з 2005 по 2010 рр. збільшилася в 2 рази, в середньому збільшуючись на 15% в рік. Найбільший стрибок у 35% спостерігався в 2009 році. У той час як в 2010 році зростання цін склало всього 4%.

З упаковок найбільш популярні картонна і фільтр-пакети. Причому, в 2011 році обсяг ввезеного пакетованого чаю в Україну значно збільшується відносно попередніх років. (Відповідно до стандарту Британського інституту стандартів «ВS 6008: Метод приготування чайного настою», пакетик повинен містити 2 г чайного листя для заварювання однієї чашки чаю (200 мл)).

Найбільше п'ють чай у Києві. В цілому, в територіальному розрізі переважає споживання чаю в Південно-Східній Україні: Харківській, Дніпропетровській, Одеській областях, а також м. Севастополі. Ця закономірність склалася історично, так як Західна Україна більш тяжіє до взаємозамінного напою - кави.

На території України чай не вирощують. Усе виробництво чаю в Україні - це розфасовка і упаковка імпортованої сировини.

У цілому, обсяг виробництва чаю в Україні з 2005 по 2010 рр. збільшився майже вдвічі. Зниження рівня виробництва спостерігалося лише в 2008 році. Це пов'язано не тільки з кризовими явищами у світовій економіці, а й зі зміною загальносвітових тенденцій ринку чаю. У 2009 і 2010 році спостерігалося значне зростання виробництва чаю в Україні (на 27% і 29% відповідно) (діаграма 1).

У 2011 році зберігається тенденція 2010 року. За 9 місяців 2011 року обсяг виробництва чаю в Україні виріс на 3% щодо 9 місяців 2010 року. Найбільший темп приросту в 16% відносно показників аналогічного періоду 2010 року відповідає квітню (діаграма 2).

Український ринок чаю повністю залежить від імпортних поставок. Тенденції імпорту в цілому повторюють тенденції виробництва, і до 2008 року характеризуються постійним приростом. З 2005 по 2010 рр. обсяг ввезеного чаю на територію України збільшився на 32% (натуральний показник). У той же час, ціновий показник імпорту чаю збільшився майже на 81% в 2010 році, щодо рівня 2005 року. Найбільший приріст цінового показника спостерігався в 2008 році (27% щодо аналогічного показника 2007 року). 2008 рік ознаменувався корекцією загальносвітових тенденцій ринку чаю. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (Food and Agriculture Organization, FAO), споживання чаю в світі зросло в 2008 році до 3,85 млн. тонн (темп приросту 4,8% відносно даних за попередній період), а виробництво збільшилося всього на 1,2% - до 3,78 млн. тонн.

У 2009 році тенденція перевищення попиту над пропозицією збереглася. Цей рік запам'ятався досягненням історичного максимуму ціни на світовому ринку чаю - 3,75 долара за кілограм на найбільших у світі чайних торгах в кенійському місті Момбаса. Це відбулося на тлі скорочення обсягів виробництва чаю на 10%, спровокованого посухою в найбільших країнах-виробниках: Індії, Шрі-Ланці, Кенії. У 2010 році обсяг імпорту повернувся на докризовий рівень, у той час як ціновий показник залишився нижче рівня 2008 року. Це пов'язано з відданням українцями переваги у бік більш низького цінового сегмента чаю під час кризи (діаграма 3).

Всього налічується близько 40 країн, що поставляють чай в Україну. Основна частка імпорту належить Шрі-Ланці. У 2010 році частка імпорту чаю з цієї країни склала 34% від загального обсягу поставок чаю на територію України. Друге місце займає Російська Федерація. Ця країна не вирощує чай, але тут знаходиться великі фасувальні фабрики. Також значна питома вага (від 5 до 11%) в обсязі імпорту чаю в Україну належить Китаю, Індії, США, В'єтнаму.

У той час як споживання кави у світі знижується, в Україні воно неухильно зростає. Очікується, що цього року, як і торік, воно збільшиться на 10-15 відсотків, або на 240-270 мільйонів доларів. Стрімко зростає й кількість кав'ярень, які обіцяють поглинути 30-35 відсотків загального продажу кави. Однак у цілому споживання в Україні все ще залишається нижчим, ніж у ін-ших європейських країнах - менше кілограма на душу населення. У Фінляндії цей показник становить 10,4 кг, у Данії - 9,4 кг, Естонії - 2,4 кг. Чимала частина українців продовжує надавати перевагу чаю, молоку, фруктовим напоям домашнього виробництва. Та й якісна кава коштує дорожче за чай. Однак український ринок кави розглядається як перспективний, і цей факт, а також надлишок кави у світі сприяють тому, що відомі кавові компанії намагаються завоювати його.

Виробниками кави в Україні вважаються фірми, які обсмажують, мелють, фасують кавові зерна і роблять з них інші продукти кавової групи або виконують лише одну із перерахованих операцій. Свого часу Україна обсмажувала каву для усього колишнього Союзу у трьох центрах - Львові, Дніп-ропетровську та Одесі. Ці міста й нині залишаються центрами її виробництва.

3.2 Порівняльна характеристика основних виробників

У 2010 році на ринку України були наявні 18 виробників чаю. Найбільший виробник - ТОВ «Ексімтрейд», на частку якого припадає 30% від загального обсягу виробництва чаю на території України в 2010 році. Друге місце займає спільне українсько-британське ТОВ «Українська чайна фабрика - Ахмад Ті», з часткою на ринку 21%. Також до українських виробників чаю зі значною часткою на ринку належать: СП ТОВ «СолоМія», ТОВ «Майский чай», ТОВ «Добриня-Дар», і ТОВ «Мономах» (діаграма 4).

Найбільш значним гравцем ринку чаю в Україні є ТОВ «Юнілівер-Україна». ТОВ «Юнілівер-Україна» - це представництво в Україні транснаціональної англо-голландської компанії Unilever. З 2001 року ТОВ «Юнілівер-Україна» входить до складу так званого функціонального об'єднання «Unilever RUB» (Росія, Україна, Білорусь). На ринку чаю в Україні компанія представлена наступними брендами: Lipton, Brooke Bond і Бесіда.

Наступна за величиною компанія українського ринку чаю - ТОВ «Ексімтрейд», яка входить до складу торгово-виробничого холдингу «Орімі Трейд Україна». На сьогоднішній день асортимент чаю «Орімі Трейд Україна» представлений торговими марками: «Принцеса Нурі», «Принцеса Ява», «Принцеса Канді», «Принцеса Гіта». А також дана компанія - єдиний представник в Україні преміальних англійських торгових марок чаю «Greenfield» і «TESS». ТОВ «Ексімтрейд» є найбільшим українським виробником.

Ще одним виробником чаю на території України виступає спільне українсько-британське підприємство «Українська чайна фабрика Ахмад Ті», ексклюзивним партнером якого в Україні є українсько-кіпрське підприємство «Піраміда» (дистриб'ютор торгових марок Ahmad Tea, Grace!, ТЕТ). Чай Ахмад Ті продається на ринках більш ніж 70 країн світу на 5 континентах. На українському ринку чай Ахмад Ті з'явився в 1994 році, а в 1999 році в Харкові була відкрита одна з чайних фабрик Ahmad Tea London, яка фасує чай Ахмад Ті для українських споживачів.

До українських виробників чаю відноситься і українсько-англійське спільне підприємство ТОВ «СолоМія», що входять в групу компаній концерну Stoik. Компанія була створена в 1998 році і була першим сертифікованим виробництвом чаю в Україні. На сьогоднішній день ТОВ «СолоМія» займається фасуванням чаю торгових марок «Batik», «Аскольд» і «Домашній чай», а також виробництвом паперу для порційних чайних пакетів.

Значне місце на ринку чаю Україні займають чаї російської компанії «Май» («Майский чай», «Лисма», CURTIS), зареєстрованої в Росії в 1991 році. На ринках України та Молдови компанія представлена підприємством з іноземними інвестиціями ТОВ «Майский чай», що є дочірньою структурою компанії «Май».

Один з досить великих виробників чаю в Україні - ВАТ «Мономах». Компанія представлена на ринку України з 1991 року. На сьогоднішній день чайно-кавова фабрика ТОВ «Мономах» виробляє в місяць більше 300 т продукції. А крім основної діяльності займається виробництвом нейлонових пакетиків-пірамідок. На ринку України компанія представлена торговими марками «Мономах», «Три слона», «Fruits», а також займається виробництвом продукції під приватними торговими марками (Private Label). Криза торкнулася і переваги українців у бік більш дешевого та зручного пакетованого чаю, частка якого має тенденцію до постійного збільшення (особливо в 2011 році). На це негайно реагують асортиментні лінійки основних п'яти гравців чайного ринку України. Саме в цьому сегменті з'являється найбільше новинок, в т.ч. і сегмента преміум. До таких можна віднести чай Curtis (компанія «Май») і Grace! (Компанія «Піраміда»). Хоча на сьогоднішній день в основному чаї в пакетах відносяться саме до економ і середньоцінового сегментів, проте надалі ця тенденція може змінитися.

Що стосується виду чаю, то тут зберігається домінування чорного чаю над зеленим.

Щодо виробництва кави в Україні, то У Львові працюють українсько-англійське СП "Галка" (колись Львівська кавова фабрика) та українсько-автрійське СП "Віденська кава". Зокрема, "Галка" спеціалізується на переробці кави і виготовленні кавозамінників зі злакових культур. У 1993 році підприємство перетворилося на ЗАТ, яке 1994 року утворило СП з фірмою "Е.D. and F. Man Coffee Limited", яка є однією з найбільших кавовиробників Європи. Разом із ЗАТ "Дніпропетровський комбі-нат харчових концентратів" та ВАТ "Одесахарчокомбінат", продукція якої відома під торговельними марками "Одеса" та "Золотий Дюк", ці підприємства займають трохи більше 20 відсотків українського ринку.

Друга група виробників - фірми із середнім обсягом виробництва до кількох тонн продукції на місяць, які мають невеликі потужності з обсмажування та фасування кавового зерна вартістю від 150 тисяч доларів. Це "Роастмайтер" (торгова марка "НордКафе"), "Юнікаф" (тм "Юнікаф"), "Корада" (тм "Рата"). Через нестачу коштів на рекламу, збут їм дається нелегко. Ці підприємства є рентабельними, оскільки указом Президента були звільнені від акцизного збору при ввезенні продукції.

Особливістю українського ринку є переважання розчинної кави, у попередні роки - до 80%, нині, за деякими даними, - до 60%, що пояснюється, по-перше, традицією, а, по-друге, низькою забезпеченістю населення каво-варками. При цьому кава в зернах і мелена користуються приблизно однаковою популярністю. Між тим, у Європі доля розчинної кави знижується. Подати гостю чашку розчинної кави вважається ознакою поганого смаку.

3.3 Охорона праці при постачанні чаю та кави на роздрібні підприємства

Працівники, що здійснюють перевезення чаю та кави згідно з Законодавством України мають знати, що порушення правил та інструкції з техніки безпеки несе велику небезпеку та може призвести до жахливих наслідків. Саме з цією ціллю проводиться навчання всіх працюючих безпечним прийомам роботи, а також, обов'язково, правилами надання першої допомоги постраждалим.

Важливим елементом слідкування за проведенням такого навчання та інструктажів є журнал реєстрації проходження інструктажу з техніки безпеки роботи.

Щодо вимог стосовно самого перевізника чаю та кави, він зобов'язаний:

знати та виконувати вимоги інструкції з техніки безпеки, правилами виробничої санітарії, правилами поводження з машинами та іншим устаткуванням;

виконувати вимоги щодо охорони праці, зазначених в колективному договорі, та в правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

співпрацювати з власником у справі облаштування безпечних і нешкідливих умов праці, вживати будь-які заходи щодо усунення виробничої ситуації, що створює загрозу життю чи здоров'ю людей або зашкоджую навколишнє середовище. Та обов'язково попереджувати про небезпеку чи небезпечні ситуації керівників;

утримувати своє робоче місце у повному порядку і чистоті, не користуватися відкритим вогнем, та обов'язково вміти надати першу медичну допомогу постраждалим при нещасних випадках;

знаходитися на робочому місці тільки у тверезому стані, не вживати спиртні напої чи наркотичні речовини, приймати їжу у спеціально відведених для цього місцях.

Відносно до існуючого законодавства про працю жоден працівник не може бути допущений до роботи, якщо він не пройшов підготовки з охорони праці. Працівники допускаються до роботи лише після попереднього медичного огляду.

...