Характеристика супермаркету "Фуршет"

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальна характеристика та структура торговельного підприємства

1.1 Загальна характеристика торговельного підприємства

фуршет торгівельний супермаркет товарообіг

Торгівельне підприємство «Фуршет» засноване згідно Законів України «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про власність» та інших чинних законодавчих актів. Повна назва Товариства: українською мовою: Приватне акціонерне товариство «ФУРШЕТ». Місце знаходження підприємства: Україна, 65023, Одеса, Семафорний пер., 4. Послуги мережі «Фуршет» спрямовані на задоволення потреб усіх категорій споживачів - від власників великого бізнесу і підприємців до студентів і пенсіонерів. ПрАТ «Фуршет» - Українська мережа компаній, друга найбільша корпорація з роздрібного продажу в Україні. Компанія, що керує мережею «Фуршет», зробила свої перші кроки на українському ринку у 1992 році, і з перших днів свого існування спеціалізувалася на роботі з продуктами харчування, ставлячи за ціль підвищити якість життя через якість продуктів. Спочатку мережа «Фуршет» складалася з декількох невеликих супермаркетів «Ля Фуршет». Пізніше керівництво компанії зробило ставку на розширення своїх форматів, і у грудні 1998 року відкрився перший магазин «Фуршет» на Подолі. На сьогоднішній день лише у Київському регіони існує 26 магазинів з торговельною площею 54 тис. метрів квадратних. Близько 80% асортименту магазинів «Фуршет» становлять товари вітчизняного виробництва. Компанія «Фуршет» виробляє товари під власними торговими марками «Фуршет» і «Народна»: консервація, соки, соняшникова олія, крупи, кондитерські вироби, пельмені, вареники, товари промислової групи.

Щодня супермаркети «Фуршет» відвідують понад півмільйона покупців. У першу чергу їх приваблює висока якість товарів, низькі ціни, численні акції та програми лояльності.

У мережі діє Єдина Дисконтна Програма, соціальна програма для пенсіонерів. «Фуршет» регулярно проводить благодійні акції, спрямовані на підтримку дитячих будинків, національні та міжнародні волейбольні турніри.

Мережа працює без посередників - товари потрапляють на полиці торгового залу за принципом «виробник-магазин», що забезпечує низьку ціну, свіжість і якість. Підприємство засноване на не визначений термін. Сьогодні «Фуршет» - відома і популярна мережа магазинів сімейних покупок. Вона нараховує близько 110 супермаркетів, площею 1200 до 5000 м. кв. з асортиментом більше 25000 найменувань продуктів харчування і супутніх товарів від 1000 постачальників. З них більше 85 регіональних: Сімферополь, Євпаторія, Хмельницький, Черкаси, Кіровоград, Алушта, Луцьк, Полтава, Одеса, Миколаїв, Кам'янець - Подільський, Дніпродзержинськ, Трускавець, Житомир, Вінниця, Дружківка, Макіївка, Керч, Горлівка, Нікополь, Славянськ, Клуш, Лозове, Дніпропетровськ, Добропілля, Мелітополь.

1.2 Структура торговельного підприємства

Мережа «Фуршет» складається з магазинів, об'єднаних єдиним керівництвом, цілями, технологіями та оргполітиками, розташованих по всій території Україні.

Мережа «Фуршет» представляє собою трирівневу структуру.

Кожен рівень має схожу структуру (організуючу схему), яка відображає послідовність реалізації ключових функцій для отримання продукту. Кожен рівень складається з офісів, департаментів та відділів.

Перший рівень - це Управління мережі. Продукти Управління мережі:

- Реалізовані програми розвитку мережі,

- Розроблені технології мережі,

- Розроблені оргполітики мережі.

Другий рівень - це Управління регіону. Продукт управління регіону: «розширюється регіональна роздрібна мережа магазинів «Фуршет», що забезпечує покупців продовольчими та іншими товарами, а також зручним сервісом при їхній покупці».

Третій рівень - це власне магазини, в яких створюється продукт всієї мережі: «Продукти харчування та інші товари, що пройшли передпродажну підготовку і, розміщені в зручному для їх придбання місці у зручний для покупки час, в асортименті, що задовольняє запити покупців».

1.3 Функціональні обов`язки товарознавця, види робіт, що виконуються

* постійне вивчення попиту на всі групи товарів і тенденції його розвитку;

* аналіз факторів, що впливають на збут товарів і мають значення для успішної реалізації, типів попиту (стійкий, ажіотажний, короткочасний тощо), причин його підвищення і зниження, диференціації купівельної спроможності населення, складання прогнозів, що стосуються попиту на товари й обсягів продажу;

* вивчення перспектив збуту нових товарів з обліком соціально демографічних особливостей різних груп населення, стан і динаміку їхніх доходів, традицій і смаків;

* аналіз досвіду конкурентів з урахуванням змін у податковій, ціновій і митній політиці держави;

* ведення контролю за збутом, проведення зіставлення запланованих даних з отриманими результатами з обсягу, виторгу, терміну збуту, виявлення відхилень і змін кон'юнктури ринку;

* прийняття участі у складанні планів товарообігу і товарного забезпечення;

* контроль відповідності товарів діючих ДСТ і ТУ;

* здійснення постійних контактів з постачальниками;

* контроль виконання контрагентами договірних зобов'язань, у тому числі надходження товарів у погодженому асортименті за термінами, якістю, кількістю;

* участь у складанні претензій контрагентам;

* прийняття участі у підготовці відповідей на претензії покупців;

* вживання заходів з пришвидшення обігу товарів, скорочення товарних втрат, вивчення причин утворення наднормативних товарних ресурсів і неліквідів, розробка заходів для їхньої реалізації;

* інформування за необхідності працівників складу і керівників підприємства про правила збереження, транспортування товарів, здійснення контролю за дотриманням цих правил, підготовкою товарів для відправлення у торговельний зал;

* проведення щоденного контролю товарних залишків на складі підприємства;

* участь у проведенні інвентаризації товарів;

* здійснення оперативного обліку підсумків реалізації товарів, складання оглядів кон'юнктури, звітності за установленими формами, оформлення документів, пов'язаних з постачанням і реалізацією товарів;

* участь у формуванні цін.

Серед професійно важливих рис необхідно виділити, в першу чергу, аналітичне мислення, великий обсяг довгострокової пам'яті й емоційну стійкість.

1.4 Динаміка товарообігу та аналіз окремих груп товарів

Роздрібний товарообіг за своїм складом не є однорідним. До його складу входить сума продажу товару населенню через роздрібну торгову мережу і підприємства громадського харчування, а також продажу товарів підприємствам, установам і організаціям.

Більша частина роздрібного товарообігу безпосередньо пов'язана з особистим споживанням і купівельними фондами населення.

В динаміці роздрібного товарообігу знаходять відображення систематичне зростання виробництва, з одного боку, безперервний підйом, добробут культури населення - з іншого. Він надає також великий вплив на всі кількісні та якісні показники роботи торговельних підприємств і організацій. Від обсягу і структури товарообігу залежать також такі показники, як доходи, прибуток, рентабельність, сума і рівень витрат обігу, фонд оплати праці, чисельність торговельних працівників, фінансовий стан підприємств та ін. Велике значення у виконанні і перевиконання планів товарообігу, вишукування резервів за його збільшення, поліпшенню обслуговування населення має систематичний контроль та ретельний аналіз цих планів.

До завдань аналізу роздрібного товарообігу відносяться: контроль за виконанням плану роздрібного товарообігу за загальним обсягом і за товарними групами; оцінка виконання плану по підприємствах і організаціям, що входять в дану систему; вивчення ритмічності виконання плану роздрібного товарообігу як в цілому по системі, так і по організаціям та підприємствам; вивчення динаміки роздрібного товарообігу за ряд років; виявлення змін, що відбулися в обсязі і структурі товарообороту, товарних запасів і надходження товарів; визначення ступеня охоплення купівельних фондів населення, обслуговування даної торгової організації; розтин та вивчення причин, що сприяють виконанню або, навпаки, гальмують виконання плану товарообігу; вивчення якості обслуговування населення; виявлення внутрішніх резервів і розробка заходів щодо усунення виявлених недоліків, подальшому збільшенню товарообігу та поліпшення обслуговування населення.

Товарообіг торговельного підприємства здійснюється в різних видах і формах.

В залежності від специфіки операції купівлі-продажу товарів у складі товарообігу торговельного підприємства виділяють його наступні види: роздрібний товарообіг, що характеризує обсяги продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для власного використання;

оптовий товарообіг, який характеризує виручку від продажу споживчих товарів, які пройшли певну технічну обробку на даному підприємстві (зберігання, оптове розсортування, транспортування, передпродажна підготовка та ін.), різним оптовим покупцям для наступної реалізації кінцевим споживачам;

Торгово-посередницькі товарообіг, який визначається обсягом посередницьких операцій купівлі-продажу споживчих товарів без будь-яких технічних обробок на даному торговельному підприємстві роздрібними або оптовими покупцями.

2. Менеджмент підприємства

2.1 Розробка стратегії і тактики та діагностики управління торговим підприємством

Стратегія підприємства є основою стратегічного планування, за допомогою якого на підприємстві зважується комплекс проблем, пов'язаних з цілеспрямованою переорієнтацією випуску продукції нової номенклатури й асортименту, впровадженням і використанням нових технологій, розвитку маркетингу, удосконалюванням структури керування підприємством, своєчасною і якісною підготовкою і перепідготовкою кадрів.

Стратегічне управління - це процес розробки стратегій і управління організацією для успішної її реалізації. Організації і керівники, які мислять стратегічно, дивляться вперед і визначають напрямок, в якому вони хочуть рухатися. Не дивлячись на свою впевненість, що бізнес, як і керівники, повинен працювати добре і прямо зараз, щоб добре розвиватися в майбутньому, їх цікавить більш широкий спектр проблем, з якими вони зустрічаються, і загальний напрямок, в якому вони повинні рухатися, щоб вирішувати ці проблеми.

Стратегічне управління здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв'язок місії з основними цілями організації в умовах змінного економічного середовища. Стратегічне управління стосується й цілей, і засобів. В площині цілей воно вимальовує загальні контури майбутнього організації; в якості засобів - показує, як ця ціль повинна досягатися. Отже, стратегічне управління - це прогнозне управління, пов'язане з розробкою і концептуалізацією уявлень про те, куди прямує організація. Стратегічне управління повинне суміщатися з практикою поточного управління. Завжди необхідно пам'ятати, що стратегія це засіб для створення додаткової вартості.

Тактика розробляється на основі стратегії, але в свою чергу, в процесі її реалізації здійснюється уточнення стратегії. Враховуючи той факт, що будь-яка стратегія підприємства може бути представлена у вигляді запланованої та реактивної частини, тактика також включатиме відповідні дії. Іншим її структурним елементом будуть практичні методи і прийоми управління, що використовуються для реалізації стратегій і проведення відповідних їм змін.

Узагальнення вітчизняного та закордонного досвіду дозволило виділити такі основні властивості тактики:

1. Короткостроковий характер діяльності: дії плануються на більш короткий термін, результати від їх реалізації можна відчути у плановому періоді.

2. Реактивність: в процесі реалізації стратегій підприємство постійно відстежує зміни, що відбуваються у середовищі його діяльності і застосовує тактичні заходи для пристосування до них.

3. Відносність: стратегії функціонального рівня (маркетингова, виробнича, кадрова, фінансова, інноваційна та ін.) виступають тактикою по відношенню до стратегій більш високого рівня (корпоративної та бізнес-стратегій), а для підрозділів, у яких функціональні стратегії розроблялися, вони виступають саме стратегіями і вимагають розробки відповідних тактичних заходів з їх реалізації.

4. Конкретність: тактика представляється у вигляді конкретних дій і заходів, на відміну від стратегії, що відображає узагальнену модель поведінки на ринку у довгостроковій перспективі.

5. Практична спрямованість: тактика спрямована на досягнення реальних результатів.

6. Адаптивність методів і прийомів менеджменту: засоби, за допомогою яких реалізуються стратегії і проводяться відповідні зміни, постійно змінюються з урахуванням ситуації, у якій вони застосовуються, обирається найкраща для даної ситуації тактика, що може призвести до необхідного результату.

Таким чином, тактика - це все те, за допомогою чого реалізується стратегія підприємства. Тактика розробляється на основі стратегії підприємства менеджерами середньої ланки управління, призначена для реалізації стратегії і дозволяє її коригувати в процесі виконання.

2.2 Управління маркетинговою діяльністю

В умовах ринкової економіки стратегія маркетингу - основа управління діяльністю організації. Маркетинг допомагає організації визначити своє місце на ринку, де діє жорстка конкуренція. Не випадково на підприємствах, що успішно ведуть ринкову діяльність, служба маркетингу - одна з головних у системі управління і впливає на підготовку та прийняття рішень її керівниками.

Протягом останніх років змінювався підхід до маркетингової діяльності, до управління маркетингом. Помітні такі тенденції: обов'язкове розроблення програм маркетингу професійними маркетологами, а не інформаційними працівниками, безпосередня участь споживачів ІПП у розробленні програми маркетингу, обов'язкове відображення в бюджетах пріоритетів маркетингу в сфері розміщення ресурсів; керівники маркетингової діяльності неодмінно входять до складу вищого керівництва фірми.

Успіх інформаційних служб багато в чому залежить від наявності зворотних зв'язків у системі функціонування. Для того щоб вчасно скоригувати свою мету, розпізнати нові цінності, необхідно постійно вивчати, як оцінюють діяльність інформаційного підприємства споживачі його продукції, наскільки збігається власне уявлення про свою роль у суспільстві з офіційною і суспільною думкою.

Інформаційні служби використовують прийоми споживчого маркетингу. Це організація безкоштовних курсів навчання, довідкових бюро, використання преси і телебачення для пропаганди і реклами ІПП, а також для підвищення поінформованості потенційних покупців.

Служба маркетингу взаємодіє практично з усіма підрозділами підприємства. Незалежно від структури вона містить такі основні компоненти:

- систему маркетингової інформації;

- систему забезпечення;

- систему управління маркетингом.

Система маркетингової інформації - це сукупність процедур і засобів обробки техніко-економічної інформації, вивчення і формування попиту на продукцію, методології та використання засобів масової інформації, реклами.

Інформація для контролю розробляється з метою здійснення постійного контролю за маркетинговою діяльністю і швидкого виявлення тенденцій, проблем і можливостей. Вона дає змогу передбачати проблеми, детальніше і в повному обсязі зіставляти результати діяльності з планом і швидше одержувати необхідні дані.

Інформація для планування може бути отримана шляхом комп'ютерного моделювання результатів альтернативних планів. «Ідеальна система» маркетингового планування повинна також включати в себе систему польових експериментів, що уможливлює перевірку на практиці альтернативних маркетингових програм, отриманих шляхом комп'ютерного моделювання.

Інформація для фундаментальних досліджень має використовуватися для вироблення і перевірки правильності прийняття рішень і причинно-наслідкових зв'язків, що підвищать спроможність менеджера оцінювати результати заходів і дадуть змогу набути більший досвід.

Процедури управління маркетинговою діяльністю цілком залежать від своєчасного отримання інформації від усіх джерел, що відображають зміни зовнішнього і внутрішнього маркетингового середовища фірми.

Будь-який процес управління маркетинговою діяльністю, незалежно від структури служби маркетингу і кількості її співробітників, складається з наведених нижче процедур.

Дослідження джерел утворення інформації: збирання постійної, періодичної інформації про стан функціонування фірми, характер впливу змін та нових тенденцій зовнішнього середовища на діяльність фірми, про відхилення від планових або очікуваних показників і результати впливу прийнятих рішень.

Збирання допоміжної інформації для об'єктивного та реального аналізу показників функціонування фірми під впливом факторів зовнішнього середовища. Ця процедура має планомірний і цілеспрямований характер.

Збереження інформації. Вона має поступово опрацьовуватися та нагромаджуватись у відповідних базах даних, базах знань та електронних сховищах. Як правило, це сховища файлів з директоріями, пов'язаними з виконавцем чи адресатом, якому призначено файл, або з датою створення, або за тематикою. Отже, на перший план виходить процедура структуризації інформації, яка зберігається.

Аналіз отриманої інформації: визначення, за якими параметрами відбулося відхилення від норм і критеріїв, виявлення факторів, які спричинили ці зміни, виявлення ключових параметрів, які можуть позитивно вплинути на ліквідацію негативних змін, підготовка альтернативних проектних рішень для вибору і затвердження.

Розрахунки та прогнозування впливу обраного рішення на досягнення запланованої мети шляхом виправлення відхилень і коригування цього рішення для отримання ефективнішого результату, оскільки прогнозні розрахунки лише визначають тенденції зміни параметрів функціонування і потребують подальшого поглибленого аналізу.

Упровадження і контроль виконання рішення, доведення його до безпосередніх виконавців

Одна з проблем, що виникає в процесі управління, полягає в тому, що не існує методично єдиного комплексу показників з маркетингу для різних типів підприємств. Отже, вирішити цю проблему можна, визначивши ключові параметри або індикатори, які впливають на діяльність фірми. Ключовими параметрами можуть бути економічні важелі, які можна поділити на три групи:

1. стабілізувальні - допомагають вийти з кризового стану;

2. стимулювальні - зумовлюють збереження або зростання темпів економічного розвитку;

3. регулювальні - підтримують збалансованість діяльності фірми.

Цілеспрямована зміна будь-якого з них може змінити хід роботи в заданому напрямку. Взаємозв'язок визначених показників становить єдину систему інформаційного забезпечення процедур управління маркетинговою діяльністю.

Система забезпечення включає ті види діяльності і процедури, що забезпечують отримання, обробку, документування і передавання інформації.

Система управління маркетингом включає організаційні структури, розподіл відповідальності за посадами, процедури планування і контролю маркетингової діяльності.

Стадії управління маркетингом:

1. Ситуаційний аналіз

2. Маркетинговий синтез

3. Стратегічне планування

4. Тактичне планування

5. Маркетинговий контроль

1 стадія - аналіз попередньої діяльності:

перемог і поразок;

виявлення причин (зовнішніх і внутрішніх);

оцінка компетентності та ефективності праці співробітників;

опис стану і прогноз на майбутнє.

2 стадія - підготовка маркетингових рішень:

пропозиція стратегічних цілей на базі першої стадії;

оцінка цілей з урахуванням кон'юнктури ринку;

підготовка рішень для стратегічного планування.

3 стадія - стратегічне планування:

визначення та обґрунтування стратегій маркетингу;

вибір напрямів і встановлення областей тактичних заходів для досягнення цілі.

4 стадія - тактичне планування:

визначення конкретних заходів за всіма напрямами діяльності фірми;

складання оперативного плану;

розроблення шляхів реалізації його.

5 стадія - виконання плану та контроль:

підготовка переліку необхідних коригуючих заходів залежно від величин і причин відхилень фактичних показників від запланованих;

контроль за виконанням річних планів;

контроль динаміки прибутковості;

контроль збирання інформації, яка може вплинути на стратегію фірми.

У швидкозмінюваній інформаційній галузі ситуаційний аналіз необхідно проводити двічі на рік за допомогою письмового опитування, коли у декількох анкетах містяться блоки запитань за всіма напрямами досліджень.

2.3 Формування систем професійної структури колективу

Підбір персоналу - найбільш відповідальний етап у управлінні персоналом, тому що помилка обходиться занадто дорого. Уміння наймати на роботу найбільш підходящих людей є великим і досить рідкісним талантом, яким може володіти керуючий персоналом. Добрі люди, віддані фірмі, і працюють добре, а погані - погано працюють і погано впливають на оточуючих.

Підбір кадрів - багатоетапна, кропітка і безперервна робота, що вимагає спеціальних здібностей, рис характеру, знань і вмінь. Висока кваліфікація консультанта з кадрів передбачає знання в галузі права, економіки, соціології та психології. Чим більше значення в успіху фірми набувають особисті якості співробітників, тим більша потреба в психологічних знаннях.

В даний час формуються культурні традиції в області підбору кадрів. Вітчизняні та зарубіжні фахівці вважають, що більшість витрат у соціальній, політичній та економічній сферах в країні пов'язане з відсутністю науково-обгрунтованої системи підбору персоналу.

Підбір і розстановка кадрів - одна з найважливіших функцій управлінського циклу, що виконуються керівним складом. Підбором кадрів займаються всі керівники - від бригадира до директора. Підбір кадрів супроводжується їх розміщенням у відповідності з діловими якостями. Від якості добору та розстановки кадрів, як у виробничій системі, так і в системі управління багато в чому залежить ефективність роботи організації.

Підбір і розстановка персоналу - це раціональне розподіл працівників організації за структурними підрозділами, робочим місцях, відповідно до прийнятої в організації системою розподілу і кооперації праці з одного боку, та здібностями, психофізіологічними і діловими якостями працівників, що відповідають вимогам змісту виконуваної роботи - з іншого боку.

При цьому переслідуються дві мети:

- Формування активно - діючих трудових колективів.

- Створення умов для професійного зростання кожного працівника.

Підбір і розстановка кадрів ґрунтується на наступних принципах:

1. Принцип відповідності - означає відповідність ділових якостей претендентів вимогам заміщаються посад.

2. Принцип перспективності - ґрунтується на обліку наступних умов:

- встановлення вікового цензу для різних категорій посад;

- визначення тривалості періоду роботи в одній посади;

- стан здоров'я.

Принцип змінюваності - полягає в тому, що кращому використанню персоналу повинні сприяти внутрішньо організаційні трудові переміщення - це процес зміни місця працівників у системі поділу праці, а також зміни місця прикладання праці в рамках організації, так як застій кадрів, пов'язаний з тривалим перебуванням в одній і тій же посади, має негативні наслідки для діяльності організації.

Таким чином метою раціональної розстановки кадрів є розподіл працівників по робочих місцях, при якому невідповідність між особистісними якостями людини і пропонованими вимогами до виконуваної ним роботи є мінімумом без надмірної або недостатньої завантаженості.

Одна з основних прикладних задач в області психології праці - це розробка, обґрунтування та застосування системи професійного психологічного відбору фахівців. Як тільки людина стала відразу ж виникла проблема оцінки професіоналів і прогнозування професійної придатності учнів. Вже в дослідженнях, що проводилися більше ста років тому, було підтверджено положення про те, що індивідуальні психологічні, фізіологічні особливості, професійна підготовленість, інші характеристики пов'язані з показниками продуктивності та безпеки праці. За минулий час ставлення до процедурі профвідбору неодноразово змінювалося, перш за все, у провину йому ставили антигуманність і дискримінаційну сутність. Однак сама по собі процедура профвідбору не може володіти такими характеристиками, вся справа в цілях, які він вирішує, а профвідбір - це лише один із засобів, що дозволяють людині розкрити свої потенційні можливості в праці, досягти високих виробничих показників, знизити ймовірність нещасних випадків і аварійних збоїв.

Професійний відбір виник як метод, що дозволяє подолати невідповідність людини і професії, домогтися найвищої ефективності трудової діяльності досягти найбільшої задоволеності працівників своєю працею. В даний час актуальність профвідбору обумовлена як подальшим ускладненням техніки та зростанням ціни помилок (що таке аварія на атомному реакторі, зараз знають всі), так і особливою увагою до суб'єктним видами діяльності (наприклад, до діяльності керівника, яка в нашій країні за останні роки наповнилася новим змістом; змінюються зовнішні умови діяльності, висока відповідальність за економічні, соціальні, екологічні наслідки рішень керівника висувають певні вимоги до особистості управлінця). Звичайно ж профвідбір - це не примха, його застосування потребує глибокого обґрунтування. Перш ніж розглядати сучасні уявлення про процедуру професійного відбору і дати рекомендації по його проведення, порівняємо три визначення профвідбору.

Професійний відбір - науково - обґрунтований допуск людей до якого - або певного виду праці.

Професійний відбір - спеціально організований дослідницький процес, мета якого - виявлення та визначення за допомогою науково обґрунтованих методів ступеня і можливості формування медичної, психологічної, і соціально-психологічної придатності претендентів на навчання складним, відповідальним професіями або на заняття відповідних вакансій і, виходячи з цього, надання переваги тим з них, які мають високий рівень (оцінку) професійно важливих властивостей і сприятливі перспективи їх розвитку і тому можуть розглядатися як потенційно більш корисні працівники по відношенню до того чи іншого виду праці.

Професійний відбір - комплекс заходів, спрямованих на виділення осіб, які за своїм психологічним і фізіологічним якостями, станом здоров'я і фізичного розвитку, рівнем базової освіти найбільш придатні до навчання і подальшої трудової діяльності з конкретної професії (спеціальності).

У кожному з цих визначень йдеться про необхідність досягнення максимальної відповідності особи вимогам професії. Ці вимоги не обмежуються лише психологічної сферою. Реалізувати процедуру профвідбору силами тільки психологів неможливо. Потрібна участь медиків, фізіологів, фахівців у галузі професійної освіти. Сам же профвідбір включає медичний, фізіологічний, освітній (педагогічний) і психологічний аспекти. У рамках психології праці розглядаються проблеми саме психологічного профвідбору. Конкретизуємо визначення профвідбору у відповідності з його цілями і завданнями, які розв'язуються в рамках психології. Психологічний профвідбір - спеціальну процедуру, спрямована на визначення стану, ступеня розвитку сукупності психологічних якостей особистості, які визначаються вимогами конкретної професії або спеціальності і сприяють успішному оволодінню і подальшого ефективного виконання трудової діяльності. Іншими словами, психологічний профвідбір - процедура, спрямована на виявлення ступеня психологічного відповідності кандидата певної професії.

Список літератури

1. Офіційний сайт «Фуршет» [Електронний ресурс] - Режим доступу до сайту: http://www.furshet.ua/

2. Марцин B.C. Економіка торгівлі: Підручник [Текст] / Марцин B.C. - К.: Центр учбової літератури, 2001. -240 с.

3. Апопій В.В. Організація торгівлі: Підручник [Текст] / Апопій В.В., Міщук І.П., Ребицікий В.М. та ін. - К.: Центр учбової літератури, 2005. -616 с.

4. Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів: Підручник. - К.: Лібра, 2007. - 600 с.

5. Голубков Е.П. Основы маркетинга: Учебник [Текст] / Голубков Е.П. - М.: Финпресс, 1999.

6. Шкардун В. Маркетинг: Підручник [Текст] / Шкардун В., Ахтямов Т. - К.: Центр учбової літератури, 2001. -358 с.

7. Апопій В.В. Організація торгівлі: Підручник [Текст] / Апопій В.В., Міщук І.П., Ребицікий В.М. та ін. - К.: Центр учбової літератури, 2005. -616 с.

8. Сирохман І.В. Товарознавство пакувальних матеріалів і тари: Підручник [Текст] / Сирохман І.В., Завгородня В.М. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 614 с.

9. Болюх М.А. Економічний аналіз: Підручник [Текст] / Болюх М.А., Бурчевський В.З. - К.: Центр учбової літератури, 2001. -520 с.

10. Примак Т.О. Маркетинг: Підручник [Текст] / Примак Т.О. - К.: Центр учбової літератури, 2004. -464 с.

11. Николаева М.А. Товарна експертиза: Учебник [Текст] / Николаева М.А. - М.: Издательский дом «Деловая литература», 1998. - 288 с.

12. Маркировка грузов [Текст]: ГОСТ 14192-96. - Дейст 1997-06-18. - М.: Госстандарт РФ. 1997. - 32с

13. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: бібліотека економіста [Електронний ресурс] - Режим доступу до сайту: http://uk.wikipedia.org/.

14. Кругляков Г.Н. Товароведение продовольственных товаров: Учебник [Текст] / Кругляков Г.Н., Круглякова Г.В. - Ростов н/Д: Издательский центр «Март», 2001. - 488 с.

15. Кругляков Г.Н. Товароведение продовольственных товаров: Учебник [Текст] / Кругляков Г.Н., Круглякова Г.В. - Ростов н/Д: Издательский центр «Март», 2001. - 488 с.

Размещено на Allbest.ru

...