Застосування бенчмаркингу як інструменту ініціювання інноваційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування бенчмаркингу як інструменту ініціювання інноваційних процесів

Застосування засад інноваційного розвитку сучасних вітчизняних підприємств являє собою чи не єдиний шлях подолання кризових явищ не лише економічного, а й соціального та екологічного характеру, тобто це цілком відповідає вирішенню питань, які виокремлює концепція сталого розвитку. бенчмаркинг інновація промисловість

Необхідність формування та розбудови засад сталого розвитку на теренах України зумовлена перш за все, промисловою спрямованістю розвитку її економічної системи, що, в свою чергу, походить з наявності певних обсягів та структури сировини.

Обраний напрям даного дослідження, його актуальність підкреслюються наявністю такого роду наукових досліджень, що проводяться у Європейському університеті, Донецькому університеті економіки та права, й мають державну реєстрацію, також питанням інноваційного розвитку, як питомої складової сталих економічних відносин присвячують дослідження й промислові підприємства.

Останнім часом проблемам сталих економічних відносин, інноваційному розвитку сучасних промислових систем свої наукові пошуки присвятили відомі вітчизняні та зарубіжні вчені - О. Алабугін, Н. Барабашова, Д. Висоцький, В. Гончаров, Г.Трифилова [1, 2, 6, 10].

Дослідженням новітніх технологій маркетингу, їх ефективного використання в практиці господарювання присвячені роботи вчених С. Гаркавенко, Е. Голубкова, Г. Мефферта, Г. Лукіної, Н. Моісеевої [3, 4, 5, 7, 8].

Однак з точки зору застосування бенчмаркингу, поєднання підходів маркетингу й інноваційних підходів, досліджень все ще не достатньо, наявні підходи не вирішують остаточно означену проблему, тому обрана тема є цілком актуальною.

Ціллю даної роботи е визначення можливостей застосування бенмаркингу як фактора, що сприяє, ініціює інноваційний розвиток промислових підприємств на засадах теорії сталого розвитку.

Оцінка маркетингової діяльності сучасних підприємств здійснюється завдяки дослідженню наступних складових:

1) визначаються результати маркетингової діяльності;

2) визначається цільовий сегмент ринку споживачів, вимоги яких повинна прагнути задовольнити організація;

3) оцінюється можливість використання бенчмаркингу;

4) встановлюються взаємозв'язки між різними напрямами діяльності підприємства;

5) встановлюються права володіння торговою маркою;

Ефективний маркетинг можна визначити як успіх в завоюванні і утриманні переваг споживача, що дозволяє досягти довгострокових цілей фірми. Ключ до стійкої конкурентоспроможності фірми лежить в тому, що б у будь-якому вигляді діяльності ставити споживачів на перше місце.

Ринкова орієнтація, тобто узагальнення усвідомлення ринку в масштабах всієї організації, розповсюдження цього усвідомлення серед підрозділів організації і делегування відповідальності за це по всій організації призводить до більшого задоволення споживача, забезпечує таким чином конкурентну перевагу для організації і збільшення ефективності діяльності компанії. І, хоча ефективний маркетинг і не має на увазі поступок покупцям з боку постачальників, обидві сторони повинні досягати своїх цілей в результаті такої взаємодії.

В тому ступені, в якому інтереси зацікавлених груп і акціонерів співпадають, "успіх" може ґрунтуватися на задоволенні цих аналогічних потреб. Зрештою, їх цілі можуть бути не зіставними: очевидно, що акціонери одержують певну короткострокову вигоду від того, що товари продаються за високою ціною, а витрати на їх виробництво скорочуються. І навпаки, покупці можуть бути цілком задоволені такими зниженнями цін, які ущемляють інтереси акціонерів.

В оцінці ефективності маркетингу, його впливу на ініціювання інноваційних процесів, бенчмаркинг є одним з основних видів оцінки, включаючи як оцінку результатів бізнесу (таких як прибутковість, якість), так і оцінку процесів (наприклад, внутрішніх комунікацій).

Певною мірою бенчмаркинг близький до поняття маркетингової розвідки (marketing inteligence), яка на відміну від маркетингових досліджень була заснована на зборі конфіденційної або напівконфіденційної інформації про зміну зовнішнього середовища маркетингу.

Проте економічна історія свідчить про більш ранній початок використання поняття бенчмаркинг. В Японії Benchmarking співвідноситься за змістом з японським словом "dantotsu", що означає "зусилля, турботу, турботу кращого (лідера), стати ще кращим (лідером)". В Китаї, наприклад, відоме правило китайського генерала Сун Тзу, який писав: "Коли тобі відомий твій ворог і ти відомий собі, ти не страшишся результату від сотні воїн", про що відзначає В. Секерін [44].

В даний час бенчмаркинг, використання його головного принципу "від кращого до кращого" повертає до життя, до успіху багато фірм США, Японії, Західної Європи. Мета бенчмаркингу полягає в тому, щоб надійно встановити вірогідність успіху всякого підприємництва.

Для більшості компаній бенчмаркинг не є новим, оскільки він здійснювався в рамках конкурентного аналізу, хоча бенчмаркинг є функцією, що більш деталізується, формалізованою і впорядкованою, ніж метод або підхід конкурентного аналізу, це необхідна функція успіху будь-якої організації. бенчмаркинг маркетинг інновація промисловість

Використання бенчмаркингу багатомірне. Так бенчмаркинг в логістиці дозволяє швидко і з малими витратами виявити проблемні ситуації в логістичних системах, в сферах, близьких до покупця, по виконанню замовлень і транспортуванню.

Бенчмаркинг показує маркетинг-директору, де на його фірмі або на ринку виникли проблеми з витратами і якістю, чи не плентається вона в хвості у конкурентів. Він розкриває проблеми в роботі, конкретизує їх.

В корпорації "Ксерокс" переконані, що бенчмаркинг повинен бути постійним процесом, націленим не тільки на відповідність конкуренції, але і на перемогу над нею. В рамках бенчмаркингу підприємницькі функції аналізуються як процеси, що створюють товар або послугу і просуваючі їх на ринок. Сфера вживання бенчмаркингу включає розробку стратегії, операції і управлінські функції, проте основним джерелом відомостей про ринок і про конкурентів залишається покупець.

Бенчмаркинг розглядається і як спосіб оцінки стратегій і цілей роботи порівняно з першокласними підприємствами, щоб гарантувати довгострокове положення на ринку. W. Krokowski вважає, що бенчмаркинг служить для забезпечення конкурентоспроможності і створення передумов перевірки продуктивності фірми в умовах інтернаціоналізації процесу закупівлі сировини і матеріалів. При цьому йдеться про порівняння результатів.

Проте велика частина фахівців дотримується думки, що бенчмаркинг означає перейняття методів управління у інших, успішно працюючих, при їх допомозі, підприємств після того, як шляхом порівняння з іншими областями підприємницької діяльності або конкурентами були виявлені слабкі сторони своєї фірми. В Японії, де бенчмаркингом займаються вже тривалий час, найпоширенішою формою є товарний бенчмаркинг, який був заснований на психології "і я теж", є, на нашу думку, розвитком правила Сун Тзу. Менш популярні бенчмаркинг функцій і процесів. На фірмі "ICI fibres" (виробництво волокон) бенчмаркинг розглядають як навчання на основі порівняння, яке має два рівні - стратегічний і рівень окремих процесів.

Аналіз змісту бенчмаркингу показує, що є схильність до розгляду його як елемента маркетингових досліджень. Не поменшуючи важливість бенчмаркингу, слід зазначити, що навряд чи можна зіставляти їх зміст і призначення.

Маркетингове дослідження - це процес генерації інформації, її пошук для ухвалення рішень в області взаємодії (комунікації) суб'єктів маркетингової системи, таких рішень, які б забезпечували, що вимагається ринком кількість товарних і сервісних операцій. Бенчмаркингу відводиться достатньо самостійна роль, визначувана його перевагою, яка дозволяє вже на стадії порівняння проводити кількісну оцінку структур і процесів, щоб знайти резерви раціоналізації при пошуку ефективного підприємництва.

Визначаючи ефект, який може забезпечити бенчмаркинг, слід мати зважаючи на, що ніколи і ніким не ставився під сумнів факт вигідності обміну досвідом і його вивчення.

Таким чином, користь бенчмаркингу полягає в тому, що виробничі і маркетингові функції стають самими керованими, коли досліджуються і упроваджуються на своєму підприємстві кращі методи і технології інших, не власних підприємств або галузей. Це може призводити до прибуткового підприємництва з високою економічністю, створення корисної конкуренції і задоволення потреб покупців.

Більш правильно розглядати бенчмаркинг не тільки як інструмент, метод порівняння, але і як функцію підприємництва, яка була пов'язана зі всім процесом підприємництва, кожною його ланкою і кожним напрямом бізнесу. В зв'язку з цим процес бенчмаркингу може включати наступні основні стадії: планування і пошук; аналіз інновацій і оцінка очікуваного ефекту; організація, розробка плану впровадження інновацій; оцінка нових позицій.

При організації безперервного процесу бенчмаркингу доцільно використовувати наступну ієрархічну схему пошуку кращого в системах: виробництва, маркетингу, збуту, логістики, комерції, експорту, фінансування, підготовки і перепідготовки трудових ресурсів, менеджменту, розвитку НТП, ДКР і проектування.

Використовування бенчмаркингу як функції і методу аналізу переваг в конкуренції націлено на підвищення оперативної і стратегічної продуктивності фірми, а також збагатив культуру підприємницької діяльності такими цінностями, як здібність до навчання, саморозвитку, підвищення власного потенціалу фірми.

Існують три типи бенчмаркингу: внутрішній, функціональний і конкурентний (табл. 1). Таким чином, бенчмаркинг включає різноманітні зіставлення результатів діяльності у минулому, бізнес-планів системи цілей, результатів діяльності і процедур інших аналогічних підрозділів компанії, результатів діяльності аналогічних підрозділів інших організацій, а також порівняння з окремими конкурентами і іншими галузями. Хоча плани і найбільш популярні в порівняльних оцінках, їх досить рідко використовують в наукових дослідженнях, і існує тенденція в оцінці результатів діяльності по яких-небудь суб'єктивних критеріях.

Процес бенчмаркингу можна розбити на п'ять фаз:

1. Визначення об'єкту аналізу переваги. Тут потрібно встановити ті об'єкти промисловості, які можна досліджувати за допомогою аналізу виробництва. Існує можливість критично переглянути організацію в цілому або її окремі складові частини.

Більш того, потрібно вирішити, чи проводити аналіз переваги з внутрішньої або зовнішньої точки зору, наприклад, з позиції сприйняття покупця. Далі, цей інструмент може знайти вживання при аналізі товарів, контрольних показників об'єму продажів, орієнтації клієнтів і т.д. У принципі немає ніяких обмежень вживання, окрім тих, які виходять з потреб покупця і вимог самого підприємства.

2. Виявлення партнерів по аналізу переваги. Визначивши цілі, слід почати пошук кращих підприємств. Відповідні партнери повинні бути не тільки першокласними самі по собі, але і мати по можливості високий ступінь зіставності з власною компанією. Цей процес включає наступні кроки:

1) Побіжний огляд (від Англійського слова "to skim" - нашвидку прочитувати, пробігти очима). На цій стадії здійснюють поверхневий огляд наявних джерел інформації, а також збирають вже доступні дані.

2) Приведення в порядок (від Англійського слова "to trim" - обробляти, шліфувати, приводити в порядок) В цій фазі, беручи до уваги подальшу інформацію, детально описують до цього моменту відомості.

3) Вибір кращих (від Англійського слова "to cream" - знімати вершки) На цій стадії процесу вибирають партнерів, яких визнали відповідними.

Таблиця 1. Види бенчмаркингу для ініціювання інноваційних процесів

Як джерела інформації пропонуються: звіти про діяльність фірм; журнали, книги, бази даних; перелік підприємств; ділові зв'язки; консалтингові компанії; спеціалізовані конференції, семінари, ярмарки; союзи, дослідницькі установи і т.д.; фахівці; маркетингові клуби; співробітники різних комісій; участь в наглядових порадах.

3. Збір інформації. Ця фаза включає не тільки збір якісних даних, але і вивчення/опис змісту праці, процесів або чинників, які пояснюють продуктивність. Збір інформації включає наступні підзадачі: концепція опитних листів, яка містить визначення і пояснення; підбір інформації про власне підприємство (сильні і слабкі сторони); збір фактів про партнера по аналізу переваги; використовування додаткових джерел; документальне оформлення інформації; перевірка наявних в наявності даних, щоб гарантувати їх визнання і схвалення відповідальності керівними працівниками, як на своєму підприємстві, так і у партнерів по аналізу переваги.

4. Аналіз інформації. Цей крок висуває найвищі вимоги до творчих і аналітичних здібностей беруть участь в процесі аналізу переваги. Аналізувати значить не тільки усвідомлювати схожість і відмінності, але і розуміти взаємозв'язки. Крім того, треба виявити дії, які можуть ускладнити порівняння і фальсифікувати результати. Тут можна запропонувати наступний образ дій: впорядкування і зіставлення отриманих даних;

- контроль якості інформаційний матеріалів; спостереження за чинниками, що роблять вплив, які можуть спотворити порівняння; виявлення недоліків в роботі в порівнянні з кращими методами; - розуміння лежачих в основі причин, які пояснюють існування недоліків; проведення аналізу, за допомогою якого можна вибрати між виготовленням за рахунок власних ресурсів і поставкою зі сторони при сумнівах щодо деяких підрозділів або процесів (аналіз "виготовлення або покупка").

5. Цілеспрямоване проведення в життя отриманих відомостей. П'ята стадія включає не тільки упровадження розроблених можливостей поліпшення, але і подальший розвиток організації підприємства, щоб протистояти що очікується в майбутньому викликам. Йдеться про те, щоб копіювати досягнення кращих підприємств; навпаки, вони повинні служити стимулом для подальшого інноваційного розвитку власної організаційної структури - інакше аналіз переваги виллється в стратегію переможеного. Виявлений потенціал для поліпшення потрібно реалізовувати за допомогою конкретних заходів. При цьому слід запитати себе, чи уживаються отримані дані із звичайним плануванням або необхідна корінна переорієнтація. Таке цілеспрямоване інноваційне впровадження означає роздуми про наслідки аналізу переваги; представлення звіту про результати зацікавленим особам; виявлення можливостей поліпшення; ув'язку із звичайним планом робіт підприємства; розробку плану введення необхідних змін; упровадження плану в життя; розуміння аналізу переваги як безперервного процесу; використання результатів для подальшого інноваційного розвитку.

Таким чином, можемо відзначити наступне: сучасні промислові підприємства для свого подальшого ефективного функціонування, потрібні використовувати теорію сталого розвитку; інноваційні процеси повинні в своїй основі базуватися на маркетингових дослідженнях; технологією маркетингу, здатною ініціювати інноваційний розвиток є бенчмакинг.

В подальшому, доцільно було дослідити можливість, щодо розробки математичного апарату, та побудови математичної моделі, щодо застосування бенчмакингу на підприємствах для стимулювання інноваційних процесів.

Література

1. Алабугин А.А. Формирование адаптационного механизма конкурентоспособного предприятия / А.А. Алабугин // Проблемы современной экономики. Евразийский международный научно-аналитический журнал. - 2004. - № 2. - С. 106 - 108.

2. Барабашова Н., Висоцький Д. Інновації як фактор забезпечення екологічної безпеки промислово-розвинутого регіону // Підприємництво, господарство, право. - 2002. - № 220. - С. 74.

3. Гаркавенко С.С. Маркетинг: [підручник] / Гаркавенко С.С. - К. : Лібра, 2002. - 712 с.

4. Мэфферт Г. Зеленый маркетинг / Герберт Мэфферт, Манфред Киргеорг. - СПб. : Питер, 2002. - С. 967 - 991.

5. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования товара / Е.П. Голубков // Маркетинг в России и за рубежом. - 2006. - № 4. - С. 3 - 19.

6. Гончаров В.М., Солоха Д.В. Організація управління ефективним розвитком промислових підприємств в умовах ринкового середовища: Монографія. - Донецьк: СПД Купріянов В.С., 2006. - 206 c.7. Лукина А.В. Маркетинг: [учебное пособие] / Лукина А.В. - М. : ФОРУМ; ИНФРА-М, 2006. -224 с.

8. Моисеева Н.К. Управлениe маркетингом: теория практика, информационные технологии: [учебное пособие] / Н.К. Моисеева, М.В. Конышева; [под ред. Н.К. Моисеевой]. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Финансы и статистика, 2005. - 416 с.

9. Секерин В.Д. Маркетинг: Учебно-практическое пособие. - М.: Интел-Синтез, 1999. - 352 с.

10. Трифилова А.А. Оценка эффективности инновационного предприятия / Трифилова А.А. - М. : Финансы и статистика, 2005. - 304 с.

Размещено на Allbest.ru