Фольклорно-етнографічні матеріали Д.І. Яворницького в наукових архівних фондах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фольклорно-етнографічні матеріали Д.І. Яворницького в наукових архівних фондах

Герман З.П.

Зібрані Д.Яворницьким матеріали, що зберігаються в наукових архівних фондах рукописів і фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського HAH України, дають можливість уточнити ряд аспектів фольклорно-етнографічної діяльності вченого.

У фонді 8, колекції 2 зберігається 86 одиниць збереження - фольклорно-етнографічні матеріали Д.І.Яворницького, які були ним зібрані переважно на території Східної України[5]. їх можна поділити на такі основні тематичні групи: 1. історія збирання та дослідження української народної пісні; 2. українські народні пісні з мелодіями та без них;

1. частівки; 3. кобзарські пісні та думи; 4. приказки; 5. загадки; 6. матеріали про "вільних" матросів; 7. рукопис статті "Український простолюд в його творчості", у якому містяться казки, статті, розповіді, легенди; 8. друковані матеріали: листування, газети, афіші, таблиці, карти, брошури, матеріали про археологічні розкопки.

Крім рукописів вченого, в цих архівних фондах зберігаються численні копії, списки та оригінали документів XIX - XX століття з історії, археології, матеріали з українського та російського фольклору та етнології; рукописи інших авторів, матеріали особистих архівів сучасників Д.І.Яворницького.

Велику частину фольклорних записів Д.І. Яворницького складає пісенний матеріал. Вчений розбив його на такі групи: думи і пісні, які мали найбільше соціальне значення (думи про татарську і турецьку неволю, історичні пісні, пісні козацькі, кріпацькі, чумацькі, рекрутські, солдатські); культові пісні (колядки, щедрівки, веснянки, великодні, купальські, петрівські та інші пісні); пісні про особисте та родинне життя (колискові, пісні про кохання, весільні пісні, родинно-побутові пісні та жартівливі[1,с.72]. Всі вони зберігаються в 2, 31, 34, 35, 36, 37,40, 41 одиницях збереження. Пісням про кохання окремо присвячені 32 і 33 одиниці збереження, сімейним - 38, 39, а весільним пісням та приспівкам - 43. Значну частину пісень Д. Яворницький подає з мелодіями. Майже до кожного тексту вчений подав повний паспорт, який включає рік і місце запису, призвіще та ім'я виконавця, його вік. В кінці деяких пісень зазначено "дід", "дуже старий дід", "баба", "хлопчик", "дівчинка". У збірці "Українські народні пісні, наспівані Д.І.Яворницьким"[4] була опублікована частина пісень з архіву вченого. В ній опубліковано понад 300 зразків з мелодіями (одиниці збереження - 40, 41, 45, 45а, 57, 58, 59, 60)[4]. Упорядники збірки зазначали, що з метою збереження своєрідності методики запису пісень, її наукового рівня, у ньому залишена недоторканою форма подачі текстів. Всі вони друкувались за сучасним правописом зі збереженням своєрідності мови оригіналу - діалектних особливостей мови виконавця. Інша частина пісенного матеріалу Д.Яворницького досі не опублікована.

Протягом 1926 - 1933 pp. Д. Яворницький записав близько 700 частівок, які почув від робітників з різних куточків України, в основному з Донбасу, які приїжджали на археологічні розкопки на місці будівництва Дніпрельстану[8,арк.1]. Вони зберігаються на 157 аркушах в 44 одиниці збереження та поділені на частівки соціальні, побутові та про кохання.

В 56 одиниці збереження зберігається розвідка Д.Яворницького про кобзарство, написана ним від руки самого на окремих 24-х аркушах з текстом з обох сторін. В ній подано історію кобзарства, охарактеризовані музичні інструменти - кобзи, бандури, ліри.

В архіві Д. Яворницького зберігається багато дум, які були записані ним, в основному, на Київщині та Катеринославщині, наприклад, "Невольницька дума"[7, арк.9-10], "Морозенко"[7,арк.1], "Про трьох братів Самарських" [7,арк.3-4], "Про трьох братів Азовських" [7,арк.5-8], "Про бідну удову та трьох синів"[7,арк. 11-13]. Д.Яворницький зазначив, що вони були записані ним протягом 1904-1912 pp.

Архів фольклорних записів академіка Д.Яворницького, які були опубліковані у збірнику "Українські думи і пісні"[11], зберігається в 60 одиниці збереження. Він складається з 9 частин: 1. думи та пісні про боротьбу українського народу проти татарської і турецької неволі, проти панської Польщі. Козацька доба; 2. пісні про козацький побут, мандрування та боротьбу з дуками; 3. пісні про скасування Запорозької Січі; 4. кріпацькі пісні; 5. чумацькі пісні; 6. бурлацькі пісні; 7. рекрутські пісні;

8. солдатські пісні; 9. заробітчанські та наймитські пісні[ 11]. Окрім того, тут зберігається карта України з позначенням місць, де Д.Яворницький збирав пісні. фольклорний етнографічний яворницький народний

Збірник був підготовлений до друку Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім..М.Т.Рильського у Києві. Для видання фольклорних матеріалів вченого потрібно було не менше 4-5 цілісних томів в тематичному та жанровому розумінні. В другій половині XX століття збірник Д. Яворницького було заново перевірено і підготовлено до друку[11]. Проте він й досі не опублікований, а зберігається в наукових архівних фондах вченого.

Велику частину матеріалів в наукових архівних фондах Д.Яворницького складають приказки (близько 3800), що зберігаються в алфавітному порядку (8 - ЗО одиниця збереження). Вони були записані на Дніпропетровщині,

Полтавщині, Херсонщині, Київщині, Чернігівщині, Волині, Поділлі, Північному Кавказі протягом 1878 - 1940 pp. [6].

В наукових архівних фондах Д. Яворницького зберігається невелика кількість загадок, всього 19 карток в 46 одиниці збереження. Вони були зібрані вченим протягом 1878 - 1940 pp. та записані переважно на Катеринославщині[9].

Значна частина рукописів, з 47 по 52 включно одиницю збереження, присвячена "вільним" матросам[10]. Вчений опитав велику кількість респондентів, які надали йому інформацію про них. В одиниці збереження 47 вчений подає статистичний опис містечка Нікополя, де мешкала переважна більшість матросів. Окрім того, у фондах зберігаються свідоцтва про службу на пароплавах, патенти на звання вільного матроса та "приговори" про ведення обліку грошових сум. Ці записи були зібрані протягом 1857 - 1929 pp. на Херсонщині.

В одиниці збереження 48 подано відомості про містечка Мишурин Ріг та Олешки, які були центрами перебування матросів.

В 49 одиниці збереження Д.Яворницького містяться відомості з історії організації стану вільних матросів, їхнього цеху, описана процедура виборів старости. Вчений записав спогади про участь матросів у Кримській війні 1853 - 1856 pp., описав матроські пам'ятки у церквах, легенди про Миколая Чудотворця, дослідив як будувалося судно, процедуру спуску його на воду, звичаї пов'язані з цією подією.

В 50 одиниці зберігаються документи про військову службу вільних матросів, роботу матроської школи. Особливу увагу Д. Яворницький приділив прикметам, пов'язаним з передбаченням погоди, дослідив особливості матроського календаря, навів приклади улюблених матроських пісень, серед яких були "Нещаслива та дівчинонька, котра моряка любить", "Как вивів на судно дєвушку", "Як умірав качєгар у топке", "Мачты гнуться, ванты рвуться", "Едет шхуна у моря", "Ты моряк, а я твоя", "По синім волнам океана" та багато інших[10]. Особливостям повсякденному побуту вільних матросів присвячені документи, які зберігаються в 51 - 52 одиницях збереження. Тут же подано словник матроського жаргону.

В 5 одиниці збереження архівного фонду зберігається рукопис збірки розповідного жанру "Український простолюд в його творчості"[3]. Тут описані традиційні свята, родинні звичаї та обряди, зокрема, весільні обряди на Катеринославщині, а також обряди сватання, родин та хрестин. Окрім того, тут містяться матеріали для дослідження дитячої субкультури.

Д.Яворницький написав статтю-розвідку "Український простолюд в його творчості"[3], де були вміщені розповіді, казки, легенди, записані від сільських людей У країни. Вчений зібрав матеріал про різні народності, наприклад, розповіді та легенди про "кацапів" або "москалів", про циган, литвинів, татарин. Він записав 315 зразків українських народних лайок, описав чоловічу лайку, суперечку між двома жінками[3].

В одиницях збереження 62-91 знаходяться друковані матеріали - газети, афіші, таблиці, карти, брошури, фото, зроблені Д.Яворницьким, записи зразків фольклорної творчості. Ці матеріали були отримані від доньок Бурякових З.Д. та В.Д. Одиниці збереження 74, 75, 76 містять матеріали з археологічних розкопок, у яких вчений брав безпосередню участь.

Серед архівних матеріалів вченого зберігаються листи, адресовані дружині С. Яворницькій, які були надіслані наприкінці життя та після смерті вченого, 1933-1951 pp. Вони були написані від О.Бодянського, М.Бойко, А.Щербини, М.Павленко, Н.Полонська-Василенко та інших[13]. Окрім того, серед рукописів вченого зберігаються його копії листів надіслані М.Коцюбинському[ 12].

У першій половині XX століття були опубліковані його статті "Українське кобзарство" та "Український простолюд в його творчості" в катеринославському журналі "Споживач"[2;3]. В 1960 році дослідниця життєвого шляху та творчої діяльності вченого М.Оліник (Олійник- Шубравська) видала зі своїм вступним словом статтю вченого "Про історію збирання та дослідження української народної пісні"[ 1].

Отже, фольклорно-етнографічна спадщина Д .І.Яворницького досить багата та різноманітна. Все своє творче життя він збирав пісні, частівки, думи, приказки, загадки, легенди та розповіді від простих людей про побут та звичаї українського народу. Великий інтерес становлять зафіксовані ним свідчення про "вільних" матросів. Це, по суті, перші відомості про їх побут, звичаї та обряди. Фольклорно-етнографічний доробок вченого є цінним джерелом та дослідженням української культури.

Творча діяльність вченого з етнології та фольклору досліджувалася, але збереглося багато не опублікованого матеріалу, який зберігається в наукових архівних фондах. Нами були досліджені та проаналізовані рукописи Д .Яворницького фольклорно-етнографічного характеру, а саме пісні та думи, які раніше не публікувались, частівки, приказки та загадки, які теж зберігаються тільки в рукописному варіанті. Вперше були детально розібрані відомості про побут та звичаї вільних матросів, а саме досліджено їх організаційний стан, їхні свята та обрядовість. На нашу думку, настав час опублікувати етнографічні матеріали, зібрані Д.Яворницьким.

Список використаних джерел

1. Д.І. Яворницький. Про історію збирання та дослідження української народної пісні. Публікація і вступне слово Марії Олійник // Народна творчість та етнографія. - 1966 . - №1. - С.70-73.

2. Д.І. Яворницький. Українське кобзарство// "Споживач" (Катеринослав), 1920. - № 12,13.

3. Д.І. Яворницький. Український простолюд в його творчості //"Споживач" (Катеринослав), 1920. - № 5-7,9,10.

4. Українські народні пісні, наспівані Д.Яворницьким: Пісні та думи з архіву вченого / Упоряд., вступ, ст., приміт. та комент. М. М. Олійиик-Шубравської. - К, 1990. - 454 с.

5. Наукові архівні фонди рукописів і фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського HAH України. - Ф.8 - К.2.

6. Там само. - Ф.8. - К.2. - Од. зб. 8 - ЗО.

7. Там само. - Од. зб. 41.

8. Там само. - Од. зб. 44.

9. Там само. - Од. зб. 46.

10. Там само. - Од. зб. 47 - 52.

11. Там само. - Од. зб. 60.

12. Там само. - Од. зб. 62.

13. Там само. - Од. зб. 80.

Размещено на Allbest.ru