Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Факультет економіки АПК

Кафедра економіки агропромислових формувань

РЕФЕРАТ:

з дисципліни «Маркетинг»

на тему:

Класифікація потреб споживачів: оцінка різних підходів та їх роль у плануванні маркетингової діяльності

Виконала: Коломієць Олена

студентка ІІІ курсу, 1 групи спец. 6509/1,

Науковий керівник: проф. Єранкін О.О.

Київ - 2013



ЗМІСТ

Вступ

1. Загальна класифікація та теоретичні поняття

2. Підходи різних авторів щодо класифікації потреб

3. Роль різних підходів у плануванні маркетингової діяльності

Висновки

Список використаних джерел



ВСТУП

Потреби людини не знають меж, чим більше людина має і знає, тим більше потреб . В даний час, коли навколо нас метушиться багатий світ матеріальних і духовних можливостей, потреби відіграють особливу роль - роль нашого путівника. Потреби - це наш двигун, вони направляють нас, змушують йти вперед і не зупинятися на досягнутому.

Проблеми задоволення зростаючих чи змінних потреб населення необхідними цінностями виробників, що відповідно задовольняють його конкретні вимоги і запити, завжди є актуальними. У зв'язку з багатогранністю потреб задоволення їх потрібно розглядати урізних аспектах (як фактор поведінки особистостей та як суспільне явище), оскільки комплекс потреб людини обумовлюється фізіологією самого організму і соціальним середовищем існування індивіда. Крім цього, взаємодія виробництва і споживання обумовлює у будь-якому суспільстві дію закону підвищення потреб.

Особливе значення для людини мають потреби в продуктах харчування, одязі, нормальних умовах життя, праці, саморозвитку, сімейному щасті. У значної частини населення важливими є також потреби в участі в управлінні виробництвом. Люди хочуть впливати на суспільно-економічні процеси, які відбуваються в країні. Тому дискусійними є питання змісту, структури, обсягів потреб, ступеня їх раціональності тощо.

Але разом з тим є і негативні сторони. Потреби найчастіше збивають з пантелику і заважають визначити справжню мету, вони ж прищеплюють нам ряд комплексів і недоліків.

Світ потреб так само багатий, як і наша уява і тому вивчення потреб завжди було цікавим для дослідників. Вивчення та задоволення потреб визначає головні цілі і завдання маркетингу. Прагнення задовольнити свої потреби мотивує поведінку людини, формує сукупність її інтересів. Внаслідок розмаїтості причин потреби людей дуже різноманітні, задовольнити їх нелегко і з кожним роком зробити це стає дедалі складніше, враховуючи до того ж кількісне та якісне зростання самих потреб. Тому класифікація потреб має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Потреби вивчали такі автори - Мюррей, Маслоу, Леонтьєв, Мак-Клелланд, Додонов, Мак-Дугалл, Алдерфер, Герцберг, Шамір та багато інших.



1. ЗАГАЛЬНІ КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ

Існує безліч трактувань категорії “потреба”, основні з них:

Ф. Котлер визначає потребу як стан відчутного базового невдоволення, що пов'язаний з умовами існування.

З економічної точки зору потреба - це усвідомлена людиною необхідність у чому-небудь (у виробництві товарів, послуг, робіт та інших матеріальних благ, духовних цінностей, соціальних процесах).

Потреба - нестаток, що прийняв специфічну форму відповідно до культурного рівня і особистості індивіда .

Потреба - рушійна сила діяльності людини.

Потреба - це природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і породжує прагнення змінити такий стан речей.

Потреби - це спонукальні мотиви рушійних сил, що є об'єктивною основою "ідеальних спонукань" - інтересів, бажань, цілей і т.д.

Потреби виражаються в об'єктах, здатних задовольнити потребу у той спосіб, який притаманний культурному укладу даного суспільства.

Узагальнено всю сукупність потреб можна розділити на дві групи: потреби суспільства й особисті потреби. Потреби суспільства визначаються необхідністю забезпечення його функціонування й розвитку. До них належать: виробничі потреби; потреби в державному управлінні; потреби забезпечення конституційних гарантій кожному члену суспільства; потреби в обороні країни та охороні довкілля. Особисті потреби виникають і розвиваються в процесі життєдіяльності людини. Вони є свідомим прагненням досягти об'єктивно необхідних умов життя, які забезпечують добробут і розвиток особистості.

Всі потреби в процесі існування проходять чотири етапи: зародження, зростання, стабілізації, згасання. Потреби складаються під впливом соціально-економічних та історичних умов. Вони завжди перебувають у постійному русі, причому особисті потреби раз у раз зростають. Виділяють три рівні потреб.

Абсолютні потреби - перший рівень - абстрактні щодо конкретних споживчих цінностей, виражають потенційну споживчу силу суспільства. Потреби в їжі, житлі, духовному розвитку існують впродовж всієї історії людства і є стимулом виробництва.

Потреби відповідної дійсності - другий рівень - мають відносний характер і відбивають потреби в реальних предметах, якими суспільство розпоряджається чи може розпоряджатися в доступній для огляду перспективі. Вони завжди мають речовинний зміст, реалізований у конкретних продуктах матеріального виробництва, і розглядаються як реальна споживча сила суспільства.

Платоспроможні потреби - третій рівень - обмежені не тільки наявною товарною масою, але також і рівнем грошових доходів, і цінами на товари. Тому вони відбивають фактично реалізовану споживчу силу суспільства, тобто досягнутий рівень задоволення абсолютній і відповідний дійсності потреб тими благами і можливостями, що існують у даний момент як результат суспільного розвитку.

Поняття потреби може використовуватись в трьох значеннях - як позначення:

а) об'єкта зовнішнього середовища, необхідного для нормальної життєдіяльності (потреба - об'єкт);

б) стану психіки, що відображає брак чого-небудь (потреба - стан);

в) фундаментальних властивостей особистості, визначають її ставлення до світу (потреба - властивість).

Виходячи з такого розуміння потреб можна запропонувати наступну їх класифікацію - потреби можна розділити на біологічні, соціальні та ідеальні.

Біологічні потреби покликані забезпечити індивідуальне і видове існування людини. До числа біологічних відноситься і потреба в економії сил, що спонукає людину шукати найбільш короткий, легкий і простий шлях до досягнення своїх цілей.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1

Соціальні потреби - це потреби належати до соціальної групи і займати в ній певне місце, користуватися прихильністю і увагою оточуючих, бути об'єктом їх поваги і любові. Соціальні потреби, що зводяться до потреби наполягати на своїх правах (потреби «для себе»), протилежні і водночас взаємодіють з потребами виконувати свої обов'язки (потреби «для інших»). Сили тих та інших потреб контролюються соціальними. Ці норми формуються в результаті складного взаємодії історичних, економічних, національних та інших факторів.

Ідеальні потреби - це потреби пізнання навколишнього світу в цілому і в його окремих деталях, а також свого місця в ньому, пізнання смислу і призначення свого існування на землі.

Кожна з трьох груп потреб викликає відповідні види діяльності : матеріальну (виробничу), соціально-політичну і духовну.

У свою чергу зазначені види потреб діляться на потреби збереження і потреби розвитку. Потреби збереження задовольняються в межах соціальних норм, а потреби розвитку, найчастіше, перевищують ці норми.

Існує безліч класифікацій потреб.

Загальна виглядає так:

За сферами діяльності	за об'єктом потреб	за значимістю	за тимчасовою стійкістю	За функціональн. роллю	за суб'єктом потреб
потреби праці, пізнання, спілкування, відпочинку	Матеріальні, біологічні, соціальні, духовні, етичні, естетичні та ін.	Домінуючі, другорядні, центральні, периферичні	Стійкі, ситуативні	Природні, зумовлені культурою	Групові, індивідуальні, колективні, громадські

2. ПІДХОДИ РІЗНИХ АВТОРІВ ЩОДО КЛАСИФІКАЦІЇ ПОТРЕБ

Існує безліч теорій, підходів, думок щодо класифікації потреб, їх сутності і ролі в житті людини. Багато теорії мають схожі елементи, в деяких моментах повторюють одна одну, але в них існують і принципові відмінності.

Розглянути доробки усіх авторів неможливо, але на основі найбільш визнаних підходів можна буде зробити висновки і підібрати найбільш прийнятну для себе класифікацію.

В попередньому розділі своєї роботи я вже вказувала, що поняття «потреба» можна трактувати з різних точок зору. В таблиці наведені найбільш цікаві варіанти визначення потреб.

Нужда (нестаток)	Стан індивіда при нужді (потребі) в умовах життя, предметах і об'єктах, без яких неможливе його існування і розвиток.	С.Л. Рубінштейн
Ставлення	Потреба - це система відносин між суб'єктом і середовищем проживання	Д.А. Леонтьєв
Відхилення від рівня адаптації	Потреба є результатом відхилення зовнішньої або внутрішньої реальності від сформованих очікувань суб'єкта з приводу цієї реальності	Д.К. Мак-Клелланд
Стан	Під потребою розуміється динамічний стан підвищеної напруги, яке «штовхає» людину до певних дій. Ця напруга «розряджається» при задоволенні потреби. Таким чином, у процесі виникнення і задоволення потреб людина проходить через ряд динамічних станів, що відрізняються рівнем своєї напруженості.	Курт Левін
Програма поведінки	Потреби - це основні програми поведінки, за допомогою яких реалізується функціонування (життєдіяльність) суб'єкта.	Б.І. Додонов
Психопатія	Потреба є вимушеним суб'єктивним стражданням психіки, що є основною причиною всіх неврозів.	В.В. Монастирський

Теорія Мак-Дугалла

Американський психолог Уільям Мак-Дугалл вважав, що в основі тих чи інших потреб людини лежать певні інстинкти, які проявляються через відповідні відчуття і мотивують людини до певної діяльності.

№	Інстинкт	Його прояв
1.	Харчовий інстинкт	Голод
2.	Інстинкт самозбереження (страх)	Втеча
3.	Стадний інстинкт	Прагнення до спілкування
4.	Інстинкт користолюбства	Жадібність
5.	Інстинкт продовження роду	Статевий потяг
6.	Батьківський інстинкт	Ніжність
7.	Інстинкт творення	Прагнення до активності
8.	Відраза	Неприйняття, відторгнення
9.	Подив	Допитливість
10.	Гнів	Агресивність
11.	Збентеження	Самоприниження
12.	Наснага	Самоствердження

Психологічне поняття лінь є проявом потреби (інстинкту) економії сил.

Емоції як цінність - теорія Додонова

Згідно підходу Б.І. Додонова за класифікацією емоцій можна говорити про наступні види потреб:

Альтруїстичні емоції - переживання, які виникають на основі потреби в допомозі, підтримці іншим людям: бажання приносити людям радість, почуття занепокоєння долею іншої людини, турбота про неї.

Комунікативні емоції виникають на основі потреби у спілкуванні: бажання спілкуватися, ділитися думками та переживаннями.

Глоричні емоції (від лат. «слава») пов'язані з потребою у самоповазі та славі: прагнення завоювати визнання; почуття гордості, почуття переваги, почуття задоволення собою, своїми успіхами.

Праксичні емоції - такі емоції викликані діяльністю, змінами в ході роботи, успішністю та неуспішністю, труднощами здійснення та завершення; бажання дійти успіху в роботі; почуття напруження; захопленість роботою; приємне задоволення від того, що робота зроблена.

Пугнічні емоції (від лат. «боротьба»), визначаються потребами в подоланні небезпеки, інтересом до боротьби; жадоба до гострих почувань; почуття ризику; почуття спортивного азарту; рішучість.

Романтичні емоції - прагнення до всього незвичайного, очікування чогось світлого, доброго; почуття лиховісно-таємничого, містичного.

Гностичні емоції (від грецького «знання»), пов'язані з потребою у пізнавальній гармонії, прагнення зрозуміти те, що відбувається, проникнути в сутність явища.

Естетичні емоції пов'язані з ліричними переживаннями, жадоба краси та гармонії, почуття прекрасного.

Гедоністичні емоції пов'язані із задоволенням потреб в тілесному та душевному комфорті: насолода приємними фізичними відчуттями - від смачної їжі, сонця; почуття безтурботності; почуття веселості.

Акизитивні емоції (від франц. «надбання»), породжуються інтересом, прагненням до накопичення, колекціонування, володіння.

Класифікація Мюррея

Мюррей класифікує потреби індивіда відповідно до 4-ох аспектів:

1. Первинні і вторинні (залежно від того, мають вони фізіологічне чи інше походження).

2. Позитивні і негативні (залежно від того, приваблює об'єкт індивіда чи відштовхує).

3. Явні та латентні (приховані) потреби (залежно від того, зумовлюють потреби явну або уявну поведінку).

4. Усвідомлені і неусвідомлені потреби.

Мюррей думав, що всім людям властиві одні і ті ж потреби, але вважав, що прояв їх буде різним в зв'язку з різноманітністю особистих факторів і факторів середовища. потреба соціальний економічний маркетинговий

Потреби існують в 3-ох станах:

1. Рефракторний - ніякі стимули не пробуджують здатність змінити потребу.

2. Навіюваний - потреба пасивна, але може бути обурена.

3. Активний - визначає поведінку індивіда.

Маркетинг впливає на навіюваний стан.

Ієрархія потреб за Маслоу

«Ієрархія потреб» за Маслоу - теорія, що побудована на класифікації людських потреб за ступенем їх впливу на поведінку окремої особи у визначений момент часу. Вважається, що піраміда людських потреб Абрахама Маслоу є найбільш близькою до реальності.

Ієрархія потреб за Маслоу така:

1. Фізіологічні потреби - фундаментальні і будучи задоволеними перестають бути головними чинниками мотивації і більше не впливають на поведінку.

2. Потреба самозбереження (п-ба в безпеці) - це фізична безпека, психологічна безпека (консервація психічної структури особистості).

3. Соціальні потреби. Люди - істоти соціальні і відчувають потребу об'єднуватися у групу, взаємодіяти із собі подібними, відчувають потребу кохати і бути коханими.

4. Потреба в повазі (визнання, статус) - важливо, як нас оцінюють інші.

5. Потреба в самоствердженні, саморозвитку, самореалізації.

Висновок теорії: потреби задовольняються не стихійно, а у чіткій послідовності. Задоволена потреба тимчасово втрачає свій мотивуючий вплив.

Товари, що розробляються для задоволення потреб, необхідно відповідним чином планувати відповідно до ієрархією потреб.

Рис. 2. Піраміда людських потреб Абрахама Маслоу

Популярна теорія А. Маслоу не стала беззастережною, її ієрархію мотивів узяв під деякий сумнів К. Алдерфер, перевіривши основні положення теорії А. Маслоу за допомогою анкетування й опитувань, здійснених у різних організаціях (виробничій компанії, двох коледжах, школі, банку). К. Алдерфера насамперед цікавила проблема виокремлення первинних потреб людини, тобто природних потреб живого організму. Вчений зосереджував увагу на задоволенні потреб, пов'язаних із внутрішнім станом індивіда, який одержав щось, до чого він прагнув.

К. Алдерфер довів, що його формулювання потреб значно відрізняються від визначень А. Маслоу. Учений висловив теоретичну гіпотезу, що виокремлені ним групи потреб практично відчуває кожна людина, хоч і неоднаковою мірою. Він наголошував на відсутності ієрархічної структури потреб, але зауважував, що задоволення потреб нижчого рівня впливає на бажання вищого рівня і навпаки. Основна відмінність його теорії і теорії А. Маслоу -- відмова від ієрархії потреб. Учений висуває гіпотезу, що у разі незадоволення потреб вищого рівня на перший план виходить бажання нижчого рівня, навіть коли воно насичене повністю. А. Маслоу, навпаки, вважав, що задоволення потреби означає, що вона перестає бути мотивом людської діяльності. Якщо А. Маслоу бачив індивіда, який рухається нагору драбиною ієрархії потреб, то К. Алдерфер аналізував дії людей, в яких у міру зміни умов наперед виходить одна з трьох основних потреб.

Порівняння концепцій А. Маслоу і К. Алдерфера

Потреби, виокремленні А. Маслоу	Потреби, виокремленні К. Алдерфером
Фізіологічні Безпеки (матеріальні)	Суттєві
Безпеки (міжособові) Любові (належності) Поваги (міжособові)	Взаємозв'язку
Поваги (самоутвердження) Самоактуалізації	Зростання

Цінність теоретичних підходів А. Маслоу і К. Алдерфера до аналізу суспільних потреб полягає в тому, що вони ініціювали перегляд попередніх теоретичних уявлень (коли як спонукальний мотив людини розглядалася єдина потреба) і висунули гіпотезу про можливість задоволення працюючим індивідом взаємозв'язаного комплексу потреб.

Заслуговує на увагу і підхід іншого вченого Д. Мак-Клеланда до класифікації потреб, який виокремив три категорії людських потреб:

* приєднання -- потреба в налагодженні і підтриманні міжособових відносин;

* влади -- потреба у навичках впливу і встановлення контролю за вчинками (діями) інших людей, впливу на перебіг подій;

* досягнення -- потреба брати на себе особисту відповідальність і домагатися успішного виконання завдань.

Важливість цих категорій для людини була оцінена за допомогою обробки даних тематичних тестів, що дало змогу розкрити відносну важливість мотивів приєднання, влади і досягнення для індивідів.

3. РОЛЬ РІЗНИХ ПІДХОДІВ У ПЛАНУВАННІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Важко не погодитись, що важлива не класифікація потреб в теорії, а застосування її на практиці.

В міру прогресивного розвитку суспільства ростуть і потреби його членів. Люди зіштовхуються з усе більшою кількістю об'єктів, що будять їх цікавість, інтерес і бажання. Виробники зі свого боку роблять цілеспрямовані дії для стимулювання бажання мати товари . Вони намагаються сформувати зв'язок між тим, що вони випускають, і потребами людей. Товар пропагують як засіб задоволення однієї чи ряду специфічних потреб.

Діяч маркетингу не створює нестаток, він вже існує. Продавці часто плутають потреби з нестатками: виробник газових плит може вважати, що споживачу потрібна його плита, у той час як насправді споживачеві потрібна їжа, приготована на цій плиті. При появі іншого товару, який зможе приготувати їжу краще і дешевше, у клієнта з'явиться нова потреба (у товарі-новинці), хоча нестаток і залишиться колишнім (їжа).

Зовнішнім виявом потреби є попит. Він засвідчує потреби в конкретних кількостях товарів споживчого призначення, які окремий покупець (група покупців, суспільство взагалі) бажають придбати. Як правило, з попитом ототожнюють потребу в товарах і послугах, що забезпечена необхідними грошовими та іншими платіжними засобами.

Попит виявляється у формі потреб споживачів на ринку товарів та послуг. У маркетинговій політиці під кількістю товарів, на яку є попит, звичайно розуміють обсяг товарної маси, що її бажають придбати споживачі. Зрозуміло, що ця величина відрізняється від кількості товару, яка фактично придбана покупцями. Ця розбіжність пояснюється тим, що дуже часто споживачі бажають мати якогось товару більше, ніж можуть купити. Реальність чи фантастичність бажань покупця щодо придбання тих чи інших товарів і послуг визначається наявністю в нього відповідної суми грошей.

Кількість товарів, на які є попит, залежить від:

· від ціни товару чи послуги;

· смаків покупців;

· прибутків споживачів;

· розподілу доходу між сім'ями і домашніми господарствами;

· цін на товари-замінники;

· загальної кількості покупців товару чи послуги;

· інфляційних очікувань.

Найбільший вплив на попит справляє ціна товару (послуги). Залежність між цінами і кількістю продукції, на яку є попит, має оборотний зв'язок. Зрозуміло, що за більш високих цін споживачі купують менше, ніж за низьких. Ця безумовна залежність найчастіше відома під назвою закону попиту.

Ціна також є важливим чинником, що впливає на обсяг пропонування товару. Виробникам завжди вигідно використовувати ресурси на виготовлення товару, що реалізується за більш високими цінами. Це є головний, але не єдиний чинник, що його регулює в ринковій економіці закон пропонування. Обсяг запропонованого споживачам товару залежить також від технології виробництва, цін на економічні ресурси, кількості товаровиробників, розміру податків і субсидій. Наприклад, якщо запроваджується досконаліша технологія, то скорочуються витрати на виробництво і виготовляється більше продукції. Аналогічне явище має місце, коли знижується ціна на економічні ресурси. I нарешті, підвищення податків зменшує пропонування товару, а надання субсидій - навпаки.

З точки зору маркетингової діяльності підприємства найбільше значення мають планування товару, збуту, просування і ціни (система 4Р), тому ці 4 проблеми включаються в будь-який план маркетингу.

Товар є серцевиною всієї діяльності підприємства. Якщо товар не здатний задовольняти потреби покупців, то ніякі зусилля, ніякі допоміжні витрати не зможуть покращити позиції товаровиробника на ринку. Недарма одна з заповідей маркетингу говорить: «Якщо у вас немає товару - у вас нічого немає!» Отже, товар в маркетингу - це засіб, за допомогою якого можна задовольнити конкретні потреби, тобто комплекс корисних властивостей речі. В поняття товару включається не тільки власне річ, а й усе те, що існує разом з нею і сприяє задоволенню потреб.

В плануванні маркетингової діяльності основну увагу приділяють тим характеристикам товару, які визначають ступінь задоволення потреб споживачів.

До них належать:

· показники функціонального призначення;

· показники технологічності;

· показники стандартизації та уніфікації;

· показники надійності, які визначаються безвідмовністю, довговічністю, ремонтопридатністю та збереженістю;

· патентно-правові показники;

· ергономічні показники;

· естетичні показники;

· показники транспортабельності;

· показники безпеки;

· зручність використання;

· зручність упакування;

· гарантія виробника;

· наявність супровідної документації;

· передпродажна підготовка;

· обслуговування після продажу та ін.

Чим більш повною мірою товар задовольняє покупця за своїми споживчими властивостями, тим вище його споживча вартість, тим легше продати його на ринку. Тому підприємства продавці прагнуть забезпечити найкращі характеристики товару. Але не завжди це можливо, бо задоволення всіх вимог, які пред'являються до товару, не завжди економічно виправдано, оскільки це може обійтися виробнику занадто дорого, і покупець не визнає цього товару. Крім того, різні групи покупців можуть пред'являти взаємовиключні вимоги.



ВИСНОВКИ

Людина має споживати, щоб жити. Прагнення задовольнити свої потреби мотивує поведінку людини, формує сукупність її інтересів. Внаслідок розмаїтості причин потреби людей дуже різноманітні, задовольнити їх нелегко і з кожним роком дедалі складніше, враховуючи до того ж кількісне й якісне зростання самих потреб.

Потреби існують у всіх людей, груп людей, соціальних прошарків, класів, держави. Головна особливість цих потреб полягає в їх безмежності. Оскільки людство розвивається, прогресують і його потреби. Підвищується культурний рівень людей, зростають і розширюються духовні потреби людини. Будь-який новий винахід стає потребою і породжує цілий ланцюг нових потреб. Засоби масової інформації дуже оперативно роблять нову потребу надбанням усіх людей, байдуже, до якого класу вони належать або в якій країні мешкають: потреби ростуть кількісно ще й через збільшення самого народонаселення Землі.

Таким чином, висновок однозначний та аксіоматичний: в економічному смислі людина має необмежені потреби в економічних благах і послугах. У цьому суть економічного закону зростання потреб.

Потреба - це природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і породжує прагнення змінити такий стан речей. Потреби - це спонукальні мотиви рушійних сил, що є об'єктивною основою "ідеальних спонукань" - інтересів, бажань, цілей і т.д.

Існує надзвичайно велика кількість класифікацій потреб. Розрізняють потреби за способом задоволення, ступенем реалізації, об'єктом, суб'єктом, значимістю, функціями і т. д. Кожен автор на основі загальних класифікацій і доробків своїх попередників вносив свої зауваження, зміни і всі теорії мають право на життя.

Однак незмінним залишається одне - в основі всіх теорій та підходів лежать фізіологічні - базові потреби людини. Адже саме вони необхідні для підтримання нормальної життєдіяльності людини. Лише після задоволення цих потреб людина здатна шукати способи задоволення інших, постійно зростаючих, безмежних потреб.

Відповідно до того, які існують види потреб підприємства складають плани маркетингової діяльності. Проводячи дослідження, опитування, анкетування і т.д., виробники дістають інформацію про потреби людей і, як результат, про товари, які здатні задовольнити ці потреби.

Саме тому класифікації потреб і цінностей є необхідним елементом маркетингової діяльності, вони полегшують роботу маркетологів та допомагають покращити ефективність роботи підприємств.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. І.О. Дудла - «Товарознавчі аспекти маркетингу»

2. Ф. Котлер, Дж. Боуен, Дж. Мейкенз. - Маркетинг. Гостеприимство. Туризм

3. Інтернет ресурс «Вікіпедія»

4. Б.І. Додонов - «Эмоция как ценность»

5. Г. Мюррей - Thematic Apperception Test

6. А. Маслоу - «Мотивация и личность»

7. О.С. Віханський, А.І. Наумов - «Менеджмент»

Размещено на allbest.ru

...