Методи функціонального підходу у системі маркетингу на промисловому підприємстві (на прикладі АТ "НКМЗ")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методи функціонального підходу у системі маркетингу на промисловому підприємстві (на прикладі АТ «НКМЗ»)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сформованій в даний час на Україні ситуації в умовах переходу до ринкових відносин має місце гостра конкурентна боротьба між виробниками, що змушені удаватися до різних маркетингових дій, орієнтованих на інтенсифікацію збуту продукції, що випускається. Однак, даний процес неможливий без проведення об'єктивного аналізу конкурентоспроможності запропонованої ринку товарної одиниці.

На відміну від показників, що знайшли своє застосування при командно-адміністративній системі для характеристики запропонованого споживачу продукту, конкурентоспроможність описує не тільки технічну сторону реалізації проекту, але й дозволяє виявити ступінь його відповідності витратам, необхідним для придбання і споживання. Даний показник дозволяє продуценту не тільки визначити ступінь задоволення існуючої потреби зробленим ним товаром, але й розрахувати частку ринку, що потенційно належить йому. Тому що між їхніми значеннями і розміром одержуваного прибутку підприємством існує прямо пропорційна залежність (збільшення рівня конкурентоспроможності тягне за собою ріст частки ринку, що призводить до максимізації чистого прибутку), то постає висновок, що цей показник характеризує ефективність діяльності виробника. Таким чином, останній повинний зосередити всі зусилля на максимізації рівня конкурентоспроможності. Щоб уникнути похибок і помилок у процесі здійснення маркетингових досліджень і для підвищення їхньої ефективності необхідно забезпечити точність розрахунку рівня приведеного показника.

В даний час в області аналізу споживчих товарів існують необхідні методики. Однак, у сфері розробки, випуску і реалізації продукції виробничого призначення дана задача ускладнюється тим, що для досліджуваного класу продуктів праці недостатньо забезпечити максимизацию рівня якості при одночасній мінімізації витрат. Така ситуація складається в результаті того, що промислові товари купуються покупцем із метою подальшого одержання прибутку від їхнього використання (споживання).

Виходячи з цього, користувачами висуваються високі вимоги до підвищення ефективності експлуатації устаткування, що купується. Таким чином, назріла гостра необхідність зосередження зусиль на розвитку функціонального підходу в сучасному маркетингу.

В даний час існують методики, призначені для аналізу функціонування продукції промислового призначення, але, на жаль, розроблені концепції випускають вплив конкуренції, через що об'єкт, що піддається дослідженню, розглядається абстрактно, відірвано від зовнішнього середовища. При цьому упускається важлива риса, властива ринку споживача, - наявність великої кількості виробників, що випускають ідентичний товар і ведуть напружену конкурентну боротьбу за кожного окремого клієнта.

Таким чином, спостерігається гостра необхідність в уточненні існуючих і розробці нових методів аналізу функціонування машинобудівної продукції, їхньому застосуванні в розрахунку рівня конкурентоспроможності. Існуючі методики вивчення цього показника не пристосовані для аналізу продуктів, вироблених під індивідуальне замовлення. Це відбувається через те, що при їхньому застосуванні виникають трудності, у число яких входить не тільки формування переліку параметрів, але і визначення значимості кожного в загальній сукупності. Це питання в сфері маркетингу споживчих товарів вирішується шляхом притягнення експертів. Однак, у даному випадку це може бути або недоступно, або підвищує погрішність розрахунків.

В даний час потрібна методика розрахунку, що дозволяє досконально і ретельно досліджувати рівень функціонування кожної конкретної промислової товарної одиниці в заданих умовах експлуатації.

Крім того, необхідно удосконалювати методики вивчення конкурентоспроможності в напрямку уявлення її у виді комплексного показника, кожна одинична складова якого буде характеризувати визначену функцію експлуатації, а не параметр. Слід зазначити також наявність труднощів у процесі даного аналізу при виявленні не тільки «вузького місця», але й відповідача за нього, в разі низького рівня конкурентоспроможності. Перераховане вище обгрунтовує і підтверджує необхідність і актуальність даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими планами і темами. Робота виконана в Донбаській державній машинобудівній академії Міністерства освіти України (м. Краматорськ) відповідно до плану науково-дослідних робіт по темах Г-09-96 «Дослідження процесів реформування системи керування (СУ) на приватизованих підприємствах машинобудівного комплексу (на прикладі АТ «НКМЗ») і Г-03-98 «Стратегія антикризового керування промисловим підприємством в умовах реформування економіки».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є удосконалення існуючих і розробка нових методів у сфері аналізу і розрахунку рівня конкурентоспроможності як одного з основних показників, що характеризують сучасне підприємство і продукцію, що випускається ним, на базі дослідження функціонування устаткування на місцях їхньої експлуатації.

Для досягнення вищезазначеної мети в дисертаційній роботі поставлені такі задачі:

виявлення ступеня необхідності маркетингу в загальній економічній системі сучасного підприємства в умовах переходу України до ринкових відносин; визначення ролі і мети промислового маркетингу при рішенні проблеми підвищення якості продукції, що випускається;

вивчення стану функціонального підходу і місця функціонально-вартісного аналізу в системі маркетингу;

аналіз вітчизняних і закордонних досягнень у даній галузі дослідження, а також загальноприйнятих методів і прийомів;

визначення ролі конкурентоспроможності в сукупності економічних показників, що характеризують ефективність діяльності підприємства, вивчення існуючих методів її розрахунку й аналізу, виявлення їхніх переваг і недоліків;

уточнення існуючої схеми дослідження конкурентоздатності;

удосконалення загальноприйнятих методик вивчення функціонування продукту виробничого призначення на місцях експлуатації;

розробка функціонального підходу для розрахунку конкурентоспроможності промислової продукції з обліком її специфіки;

реалізація функціонального підходу в маркетинговій системі в ринкових умовах господарювання на вітчизняному підприємстві;

упровадження результатів дослідження і розробок у практичну діяльність підприємств галузі важкого машинобудування.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні питання розвитку маркетингу у функціональному розрізі, а також методи оцінки конкурентоспроможності. Об'єктом дослідження є підприємства важкого машинобудування і продукція, що випускається ними, а також місця її експлуатації.

Методологія і методика дослідження. Теоретична і методологічна база дисертаційної роботи ґрунтується на досягненнях вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, класичних і сучасних наукових постулатах економічної теорії, законах становлення і розвитку ринкових відносин. Враховувалися досвід процвітаючих зарубіжних корпорацій, фундаментальні економічні і маркетингові основи, догми, виведені вченими-маркетологами. Як вихідні дані для проведення необхідних розрахунків використовувалися результати статистичних досліджень виробничого і збутового потенціалу головних вітчизняних і зарубіжних машинобудівних об'єднань корпоративного типу. Крім того, як вихідна документація в ході проведення дослідних робіт була використана нормативна, інструктивна документація по забезпеченню і контролю продукції промислового призначення, якості що випускається, і визначенню її технічного рівня, а також стандарти, державні стандарти та інша економічна документація.

У процесі підготування дисертаційної роботи були використані методи статистичного аналізу, економіко-математичного моделювання, вибіркового спостереження, експертних оцінок, прогнозування та інші.

Наукова новизна результатів дослідження. Основний науковий результат дисертаційної роботи, запропонований до захисту, містить такі елементи наукової новизни:

розроблено схему ієрархії чинників, що впливають на рішення про покупку зробленого для продажу продукту, що відбиває ступінь значимості кожного з них на формування думки споживача про товар у процесі його вибору для придбання і споживання;

удосконалено схему ієрархії чинників, що впливають на ефективність функціонування виробленого устаткування (товару промислового призначення), у залежності від важливості їх для споживача в процесі його використання;

виведено структуру і визначене місце функціонального маркетингу в загальній системі сучасної виробничо-збутової діяльності промислового підприємства;

удосконалено загальний метод оцінки рівня конкурентоспроможності шляхом уявлення її у виді алгоритму, що враховує сформовану обстановку і специфіку продукції, що дозволяє користувачу прийняти вірне рішення;

виведено комплексний показник конкурентоспроможності по технічному рівню продукції промислового призначення з погляду функціонального підходу в маркетингу, що включає в себе індекси нормативного стану продукту, споживчого і технічного стану, що дозволяє враховувати рівень якості і надійності машини, а також умови й інтенсивність експлуатації при її використанні. Крім того, з'являється можливість у процесі аналізу конкурентоспроможності конкретного виду устаткування акцентувати увагу користувача на основних функціях, які виконуються машиною, а також індивідуально оцінювати жорсткі і м'які технічні параметри. Даний спосіб визначення зазначеного показника припускає аналітичний підхід із використанням математичного апарату, підвищуючи при цьому точність розрахунку, забезпечує виявлення винуватця виникнення відмов при функціонуванні устаткування. Дано рекомендації щодо прийняття вірного рішення при необхідності підвищення рівня конкурентоспроможності з технічної точки зору;

виведено методику оцінки комплексного показника конкурентоздатності по економічних параметрах, що дає можливість проведення більш точного аналізу за рахунок обліку в ньому впливу функціональних можливостей аналізованого устаткування на рівень експлуатаційних витрат. Дано рекомендації по підвищенню рівня даного показника;

на підставі попередніх двох виведено засіб розрахунку і аналізу інтегрального показника конкурентоспроможності промислової продукції і запропоновано шляхи підвищення його рівня;

розроблено схему аналізу конкурентоспроможності продукції промислового призначення, що враховує специфіку функціонального підходу в маркетингу і передбачають виявлення моменту часу, який потрібно для негайного прийняття рішення щодо підвищення рівня конкурентоспроможності аналізованого продукту або зняття його з виробництва;

виведено основне рівняння функціонування вантажопідйомного устаткування, зокрема, будівельних вантажопідйомних кранів на автомобільному ходу;

виведено функціональну залежність між продажною ціною, масою і показниками призначення вантажопідйомних кранів на мультиплікативній основі;

виведено остаточну формулу розрахунку конкурентоздатності кранового устаткування, що враховує специфіку даного виду продукції і дозволяє користувачу приймати негайно рішення щодо тактики поводження на ринку і миттєво виявляти вузьке місце у функціонуванні вантажопідйомного крана в реальних умовах експлуатації, а крім того і відповідача за нього.

Наукове значення отриманих результатів. Науковий внесок дисертаційної роботи в економічну науку полягає в розвитку маркетингової концепції на сучасному підприємстві в умовах переходу України до ринкових відносин, підвищенні значимості функціонального підходу при дослідженні й аналізу продукції промислового призначення з метою досягнення успіху фірми, яка його виробляє, на ринку (підвищення частки ринку), а отже, і збільшення її прибутку від реалізації шляхом удосконалювання методики аналізу конкурентоздатності продукції виробничого призначення з обліком її специфіки.

Практичне значення. Практичне значення досліджень полягає в такому:

з'являється можливість поетапного аналізу чинників, що впливають на рішення про покупку, у залежності від ступеня їхньої значимості для споживача;

виведена методика аналізу конкурентоздатності створює передумови для підвищення точності її розрахунку шляхом дослідження виконуваних машиною функцій і відповідно до цього автоматичного добору технічних параметрів. У даний показник включаються тільки ті характеристики машини, чисельне значення яких мають безпосередній відбиток на розмірі передбачуваного виробітку устаткування і відповідно прибутку користувача;

з'являється можливість відмови від послуг експертів при оцінці значимості аналізованих жорстких технічних параметрів, що значно спрощує і прискорює процес, крім підвищення точності.

Запропоновані рекомендації знаходять своє застосування на промислових підприємствах, у тому числі на машинобудівних, а крім того у навчальний процес Донбаській державній машинобудівній академії для студентів економічних спеціальностей.

Апробація роботи і впровадження результатів дослідження. Основні результати проведених досліджень і рекомендацій дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях, у тому числі: «Економіка і політика: історія, сучасність, перспективи» (Донецьк, 1996 р.), «Нові економічні відношення і кадрове забезпечення виробництва» (Краматорськ, 1996 р.).

Науково-методичні розробки автора знайшли своє застосування і були впроваджені на АТ «Новокраматорский машинобудівний завод» із річним економічним ефектом181000 грн., а також на АТ «Краматорский металургійний завод ім. Куйбишева», АТ «Енергомашспецсталь», що підтверджується актами упровадження.

Публікації результатів дослідження. Результати проведених досліджень опубліковані в 8 друкованих роботах загальним обсягом 4.9 друкованих аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, загальний обсяг 175 сторінок машинописного тексту, 21 таблиць, 10 рисунків, списку використаних джерел із 137 найменувань і 12 додатків.

Основний зміст дисертації

конкурентоспроможність виробничий маркетинг

У дисертаційній роботі захищаються нові методичні і практичні положення з удосконалення маркетингової системи на сучасному промисловому підприємстві в умовах переходу України до ринкових відносин.

Розділ 1. Проблеми розвитку і підвищення ефективності маркетингової діяльності. Перехід до ринкових умов господарювання, поряд з іншими ознаками, характеризується станом, обумовленим у сучасній вітчизняній і зарубіжній літературі як формування «ринку споживача», де перед покупцем відкриваються можливості необмеженого вибору товару.

Виходячи з цього, щоб вижити в даний час, сучасне підприємство, незалежно від його розмірів і форми власності, орієнтує свою діяльність на запити споживачів, для чого велика увага приділяється ретельному вивченню вимог покупців. Сформовані у світовій економіці умови дали сильний поштовх до появи цілком нового елемента системи господарювання, що характеризується таким поняттям як маркетинг.

У процесі проведених досліджень було встановлено, що існує безліч визначень даної категорії, загальною рисою яких є спрямованість його на пошук і удосконалювання різних дій виробників товару в сфері його виробництва і реалізації з метою підвищення ступеня задоволення існуючих і потенційних потреб споживача. Сучасний маркетинг має ряд підвидів у залежності від сфери діяльності: маркетинг послуг; маркетинг товарів (у тому числі маркетинг промислових товарів і маркетинг споживчих товарів); маркетинг місць; маркетинг організацій і т.д.

Однак, як свідчить аналіз джерел, найбільший інтерес викликає маркетинг промислових товарів, тому що він вважається найбільш складним. На дане положення величезний відбиток накладає велика сфера діяльності, а також особливості формування попиту (даний вид товарів споживається з метою подальшого одержання прибутку від його експлуатації, тому що споживач його є, у свою чергу, теж продуцентом). Виходячи з цього, споживачами такого роду продукції виступають досвідчені виробники, що купують необхідне їм устаткування, якому характерні поєднання високої якості, надійності і порівняно низької ціни.

Таким чином, у процесі дослідження була виявлена гостра необхідність у розробці методики, що дозволяє з максимальною точністю досліджувати і спрогнозувати потреби покупців і визначити ступінь відповідності їм виробленої продукції, особливо за якісними характеристиками, тому що вони забезпечують не тільки безпеку праці користувача, але благополуччя кінцевого споживача. Однак, як було вияснено, у переважній більшості випадків розроблені методи для маркетингу товарів споживчого призначення, не придатні в галузі маркетингу засобів виробництва.

Як свідчить статистика, 80% покупців віддають перевагу купувати високоякісну, а не низько вартісну продукцію. Тобто, якість є першорядним показником у порівнянні з ціною. На підставі цього, з'явилася можливість побудови схеми, що представляє собою ієрархію формування споживчої думки про товар і рішення про його придбання (див. рис. 1).

Таким чином, на першому етапі досліджуваного процесу з усієї сукупності пропозицій на ринку продуктів вибирають тільки ті, що відповідають вимогам за якісними характеристиками, далі, у разі збігу попередніх, добір робиться за вартісними параметрами. На цьому етапі як основна мета переслідується найкращий відбиток ціною рівня споживчих характеристик. І, нарешті, з ідентичних товарів, що залишилися, превага віддається тим, що мають найкращий набір послуг післяпродажного обслуговування.

В даний час існує досить методик і схем вивчення якості продукції, однак недолік можна відзначити, що усі вони орієнтовані тільки на виробника машини і не передбачається участь споживача в роботі з їхнього покращання. Крім того, в умовах невпинного розвитку промислового виробництва неминуче значною мірою ускладнення устаткування і характеризувати його тільки прийнятими технічними параметрами щонайменше недостатньо. Така ситуація складається в результаті того, що сучасний рівень науки і техніки вимагає від виробника, крім забезпечення відповідності продукції, що випускається ним, прийнятим нормам і державного стандарту, ще і підвищення надійності устаткування, як одного з основних показників якості, технічного рівня й ефективності. Бажаний результат може бути досягнутий у випадку досконального вивчення функціонування машини на місці її експлуатації.

Проте, інструменти споживчого маркетингу для промислової продукції непридатні. У цьому випадку найбільш підходящим є функціональний маркетинг, що полягає в основному в: вивченні функцій машинобудівного продукту, а вірніше потреби в ньому; визначенні технологічних задач і умов їх рішення та впровадження; визначенні ступеня задоволеності існуючої потреби фірмами-конкурентами; виявлення ринкової ніші для нового продукту; визначення вимог до конструкції, якості виготовлення і т.д., тобто формуванні товарної ідеї.

Таким чином, функціональний маркетинг являє собою інженерно-промислову частину загального маркетингу машинобудівних виробів. Він передбачає зосередження особливої уваги на основній частині досліджень у техніко-технологічному оточенні і на сфері експлуатації устаткування. Після вивчення технологічної системи і визначення потреби в машинобудівній продукції необхідно встановити попит з урахуванням чисто ринкових параметрів і чинників. А дана ситуація цілком відповідає моделі, побудованої Ф. Котлером (нужда - потреба - запит).

Виходячи з цього, з'являється можливість побудови системи функціонального маркетингу і визначення його місця в загальному маркетингу (див. рис. 2). Формування даної схеми опиралося на той факт, що початковою задачею даного маркетингу є постановка цілей фірми-споживача, потім визначення технологічного каркаса його потреби, далі формування на їхній основі ринку збуту і виділення в ньому визначеного сегмента і, нарешті, виявлення ринкової технологічної ніші. Тільки після проходження всіх перерахованих вище етапів доцільно проводити проектування робочої моделі конкретного виду промислового товару.

Одним із напрямків такого роду маркетингу є функціонально-вартісний аналіз, однак, його основним недоліком залишається концентрація уваги на виробнику і процесі виробництва, а також неявний відбиток ланцюжка «розроблювач - виробник - споживач», що значною мірою ускладнює розподіл функцій в оптимізації витрат і удосконалюванні товару. За останні 10-15 років виникли нові наукові напрямки, покликані вивчати функціонування машин і здійснювати пошук шляхів, що забезпечують більш високу продуктивність устаткування в експлуатації. При функціональному підході намагаються з'ясувати насамперед, що потрібно споживачу, яку функцію при цьому необхідно виконати і які існують варіанти реалізації цієї функції. У даній області працює велика кількість учених, у тому числі Л.Д. Майлс, Л.А. Юрченко, В.Д. Плахтін, В.М. Гриньова і т.д. Вони встановили необхідність вивчення чинників, що впливають на функціонування устаткування з метою підвищення ефективності експлуатації машин.

Однак, розроблені ними схеми виявлялися або не досить розгорнутими, що ускладнює процес дослідження, а у випадку аварії або поломки - пошук винуватця, або занадто розгалуженими, більшість чинників котрих неможливо однозначно віднести до відповідальності одного з трьох учасників: розроблювача, виготовлювача, споживача, що також викликає трудності.

На основі аналізу існуючих схем була виведена загальна схема аналізу функціонування устаткування (див. рис. 3).

У рамках розробленої системи методів аналізу необхідно визначитися з показниками, що оптимально характеризують рівень споживчої якості устаткування, за який несуть повну відповідальність «розроблювач» і «виготовлювач», а також із показниками, що визначають якість експлуатації, що крім усього іншого значною мірою залежать від споживача. Крім того, існує необхідність у розробці комплексного показника або системи показників, що характеризують ступінь задоволення потреби конкретною машиною з одночасним порівнянням із товаром-конкурентом. Намічені заходи можна здійснити тільки за умови розробки налагодженої системи, що дозволяє виявляти основні функції досліджуваного машинобудівного продукту на підставі чинників що їх визначають, а також виявлених причин, що стримують ефективне використання основних функцій.

Розділ 2. Конкурентоспроможність продукції в системі маркетингу і методи її визначення. У результаті того, що сучасна конкуренція є невід'ємним атрибутом розвитку ринкових процесів, то суб'єкти економічних відношень змушені проводити доскональне вивчення ринку по всіх параметрах.

Що стосується продуцентів, то вони повинні не просто прагнути до максимізації технічних характеристик виробленого товару, а виявити відношення споживача до нього і визначити бажаний розмір технічних показників. Тому виробник повинен приділити особливу увагу аналізу споживчої вартості.

Одним з основних показників, що характеризують ефективність діяльності фірми на ринку, є конкурентноздатність, а крім того це той показник, що, як було з'ясовано у процесі дослідження й аналізу джерел, і являє собою рівень відбитка ціновими характеристиками якісних. За свідченням багатьох авторів від розміру конкурентоспроможності залежить прямо пропорційно розмір частки підприємства на ринку.

Виходячи з цього, розробці методик розрахунку даного показника приділена велика кількість робіт. В даний час існує ряд схем аналізу конкурентоспроможності продукції. Однак, кожна з них має ті або інші недоліки: одні з них не дають пошагового алгоритму процесу, що створює деякі трудності, інші - не передбачають можливості проектувати розвиток ситуації. Якщо сполучити ці схеми й усунути їхні виявлені недоліки, то загальна методика дослідження даного показника буде мати вид, поданий на рис. 4.

У процесі дослідження було виявлено, що в сучасній літературі існують апробовані методики визначення інтегрального показника конкурентноздатності, однак, усі вони можуть знайти своє застосування тільки для споживчої продукції і частково для деяких видів товарів виробничого призначення, особливо масового випуску. Під час аналізу продуктів, вироблених під індивідуальне замовлення, із використанням існуючих методик виникають трудності, у число яких входить формування переліку параметрів, визначення їхньої значимості в загальній сукупності, що вимагає залучення висококваліфікованих експертів (що в багатьох випадках може бути недоступно), а також високий розмір погрішності.

Крім того, при проведенні таким чином оцінки конкурентноздатності знижується точність визначення рівня якості досліджуваного продукту. В даний час не існує чітко розробленого методу для аналізу ступеня задоволення потреб промисловими продуктами, що дозволяє врахувати специфіку даної галузі і досконально досліджувати функціонування конкретного устаткування у визначених умовах використання, а також оперативно виявити «вузьке місце» у роботі машини, незалежно від етапу життєвого циклу, на якому вона знаходиться, і, що особливо важливо, відповідача за нього, котрого необхідно залучити до його усунення, і, нарешті, що дає можливість визначати рівень споживчої вартості устаткування, що випускається.

Виходячи з цього, необхідно удосконалювати методику в напрямку подання конкурентоспроможності у вигляді комплексного показника, що складається з набору одиничних, кожний із яких повинний характеризувати виконувану функцію виробу, тому що в даній галузі дослідження (виробництва промислової продукції) функціональний підхід найбільше доречний у результаті того, що в розглянутому випадку основний орієнтир робиться на них, а не на параметри, тому що останні формулюються і будуються з метою виконання перших. Крім того, даний показник повинний надати можливість визначити «вузьке місце» у загальній системі функціонування устаткування. І, нарешті, дана методика повинна бути пристосована до застосування для кожної конкретної машини у визначених умовах експлуатації.

Розділ 3. Визначення конкурентоспроможності продукції сучасного промислового підприємства інструментами функціонального підходу в маркетингу. Під час аналізу функціонування промислової продукції, як показали дослідження й аналіз джерел, необхідно враховувати такі чинники:

1) йняття періоду експлуатації машини як безперервного циклу, що складається з послідовних відрізків часу;

2) як основну функціональну ознаку виділити об'єм виробленої продукції використовуваним устаткуванням;

3) для характеристики останнього показника краще використовувати експлуатаційну продуктивність (Qэкс.), яку пропонують цілком справедливо деякі дослідники розраховувати за такою формулою:

(1)

де Аi, Вi, Di - класифікаційні і функціональні показники машини; Кт - коефіцієнт технічного використання; Кт.и. - коефіцієнт технологічного використання; Кор - коефіцієнт організаційного використання; Ипр - індекс призначення машини; Пт.р. - показник технічного рівня машини; Пр. э. - показник рівня експлуатації устаткування.

Як показує світова практика, для найбільш точного визначення і глибокого аналізу споживчої вартості продукту, що випускається, необхідно використання такого показника, як гранична ціна. У сучасних умовах під нею розуміють рівень ціни розглянутого устаткування (Ципред.), при призначенні якого покупець, що купує досліджувану машину, не одержує абсолютно ніяких переваг у порівнянні з придбанням машини-аналога. Даний показник прийнято визначати по формулі:

, (2)

де ЦА - продажна ціна машини-аналога; Кўм - коефіцієнт пропорційності, що визначає вплив розміру маси на ціну устаткування; Км - коефіцієнт пропорційності, що визначає вплив якості виконання проекту на масу устаткування; Аи,…, Dи - класифікаційні і функціональні показники призначення (лінійні, силові, теоретичні, продуктивні і т.д.) досліджуваного устаткування; АА,…, DА - класифікаційні і функціональні показники призначення (лінійні, силові, теоретичного, продуктивні і т.д.) машини-аналога; Z1,…, Zn - показники ступеня, які інакше називаються коефіцієнтами регресії, що визначають вагомість впливу відповідних показників призначення на масу досліджуваного виду устаткування; х - показник ступеня (коефіцієнт регресії), що визначає вагомість впливу маси устаткування на його ціну; Qэкс. и. - експлуатаційна продуктивність досліджуваної машини; Qэкс. А. прив - експлуатаційна продуктивність машини-аналога, приведена до показників призначення досліджуваної.

Таким чином, із вищесказаного можна прийти до висновку, що з'являється можливість нового функціонального підходу до визначення рівня конкурентоспроможності шляхом відношення граничної ціни до продажної ціни устаткування. Аналітично вищесказане можна записати таким способом:

, (3)

де Цпрод. И. - рівень продажної ціни досліджуваного устаткування; IТ.П - груповий індекс конкурентоспроможності по технічних параметрах; Iе.п - груповий індекс конкурентоспроможності по економічних параметрах.

Однак, у виразі (3), у груповому індексі по технічних параметрах не враховується вплив на рівень конкурентоспроможності «м'яких» параметрів. Хоча естетичні властивості продукції, навіть промислового призначення, грають немаловажну роль при ухваленні рішення про покупку того або іншого продукту праці, особливо у випадку збігу в запропонованих увазі споживача зразків «жорстких» параметрів. Для їхньої оцінки в даному випадку необхідно використовувати методику, запропоновану М.Г. Долинською. Тільки при оцінці вищевказаних параметрів необхідно врахувати той факт, що вони не мають чисельних значень, тому для їхнього аналізу необхідно використовувати десятибальну шкалу, значення по якій кожному індивідуальному параметру привласнюються на підставі проведеного маркетингового дослідження ринку й опитування потенційних споживачів.

Вираз, укладений в другі квадратні дужки рівняння (3), описує економічну сторону товару. Але за твердженням багатьох вчених і підтвердженню цього на практиці, описуючи економічну сторону виробу тільки продажною ціною, допускається велика помилка, розмір якої дорівнює експлуатаційним витратам за весь термін використання товару, що особливо важливо для машинобудівної продукції, тому що вона купується з метою довгострокової експлуатації.

В даний час прийнято, щоб уникнути вищеописаної помилки, заміняти при розрахунку показника конкурентоздатності по економічних параметрах продажну ціну на ціну споживання, що включає, крім першої складової, ще й експлуатаційні витрати за весь термін експлуатації. Однак, у такому випадку виникають трудності у визначенні останньої складового показника ціни споживання у результаті того, що аналізу підлягає довгостроковий період експлуатації машини. З цією метою краще використовувати такий показник, як собівартість виробітку товарної продукції цією машиною, значення якої є на кожному підприємстві-виготовлювачі останньої. Як наступній недолік можна відзначити відсутність обліку впливу функціональних можливостей аналізованого устаткування на зниження експлуатаційних витрат. Якщо врахувати усі вищевказані недоліки, то комплексний показник конкурентоздатності можна визначити по формулі:

, (4)

де СА і СИ - собівартість виробітку товарної продукції експлуатованою машиною відповідно аналогу і досліджуваній; Тслужби А, Тслужби И - термін служби машини-аналога і досліджуваного устаткування; V - загальний обсяг продукції, вироблений аналізованими машинами протягом року.

Під час аналізу рівня конкурентоспроможності, розрахованого по формулі (4), необхідно враховувати, що економічний зміст даного показника полягає у визначенні розходження між споживчими вартостями порівнюваних товарів промислового призначення.

На основі приведеної методики була виведена схема визначення й аналізу конкурентоспроможності продукції промислового призначення (див. рис. 5).

Розділ 4. Реалізація функціонального підходу в системі маркетингу промислового підприємства. Для апробації економічної ефективності запропонованої методики цього дослідження выбрано акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» (надалі іменований як АТ «НКМЗ») - фірма зі світовою популярністю, що представляє собою яскравий приклад великої вітчизняної корпорації, а крiм того, АТ «Энергомашспецсталь», АТ «КМЗ iм. Куйбишева». А даний тип підприємств, як відомо, є основною формою організації промислового капіталу в сучасній світовій економіці. Таким чином, для найбільшої наочності як досліджувана продукція був обраний продукт проведеної конверсії - кранове устаткування, що є найбільше яскравим прикладом машинобудівної продукції, що має великий набір функціональних і класифікаційних параметрів. Крім того, у даний час існує велика кількість машин даного класу, що можуть підлягати порівнянню.

Для виведення комплексного показника конкурентоспроможності для даного класу машин необхідно насамперед знайти функціональні залежності між ціною, масою і функціональними показниками призначення. З цією метою був використаний статистичний метод збору інформації.

Криву залежності ціни від маси для кранів малої вантажопідйомності доцільно описати одним із рівнянь, побудованих на мультиплікативній основі:

Ц = К * М1. 8. - для кранів вантажопідйомністю до 30 т,

Ц = К * М1. 1, - для кранів вантажопідйомністю понад 30 т, (5)

де Ц - ціна крана, тис. грн.; К - коефіцієнт пропорційності; М - маса крана, кг.

Несумісність кривих для кранів малої і великої вантажопідйомність пояснюється тим, що перші базуються на автомобільному шасі, а другі - на спеціальному шасі.

Що стосується функціональної залежності маси вантажопідйомного крана від функціональних і класифікаційних показників призначення, то для цілей цієї роботи найбільше зручною є саме мультиплікативна форма виразів, що відрізняється більш суворою. Внаслідок того, що, як відомо, споживача цікавлять можливості, котрі йому дають ресурси, реалізовані у придбаному устаткуванні, і сукупність таких можливостей характеризується показниками призначення устаткування, а у кранового устаткування такими показниками є максимальна висота підйому вантажу і вантажопідйомність:

М = Км · G0. 4 · H0. 3, (6)

де Н - максимальна висота підйому вантажу (або максимальна довжина стріли крана), м; G - максимальна вантажопідйомність крана, т.

На даному етапі з'явилася можливість остаточного виведення рівняння, що характеризує рівень конкурентоздатності кранового устаткування:

. (7)

Для підтвердження економічної ефективності проведеного дослідження запропонована методика була апробована у процесі аналізу конкурентоспроможності вантажопідйомного крана ККС-55, що випускається АТ «НКМЗ».

Висновки

1.У результаті проведеного дослідження виявлено, що існуючі до цього часу методи маркетингової діяльності вимагають удосконалення відповідно до темпів розвитку ринкових відносин в Україні, особливо в області виробництва і реалізації продукції промислового призначення. Основні зусилля необхідно зосередити в області проведення й урахування результатів аналізу рівня задоволення існуючих і потенційних потреб конкретної машинобудівної продукції у визначених умовах експлуатації, а також у сфері розробки на досить високому рівні методики проведення необхідних операцій для оптимального задоволення вимог споживачів із найменшими витратами.

2. Визначено, що маркетингові методи в сучасній науці розроблено в галузі виробництва споживчих товарів і не застосовуються для продукції промислового призначення.

3. Вияснено в процесі критичного дослідження, що існуючі концепції в області машинобудування не пристосовані до ринкових умов, у результаті чого існуючі методики вимагають доробки й удосконалення в напрямку проведення аналізу рівня функціонування досліджуваного устаткування з одночасним співвідношенням із розміром необхідних для цього витрат і порівнянням із можливостями машин конкурентів.

4. Розроблено ієрархічну схему, що дозволяє аналізувати послідовність впливу чинників на рішення про придбання товару.

5. Удосконалено схеми аналізу конкурентоспроможності і функціонування промислової продукції з метою спрощення і прискорення цих процесів, а також полегшення пошуку винуватця виникнення збоїв у роботі машини.

6. Розроблено на основі існуючих положень функціональний підхід у сфері визначення рівня конкурентоспроможності продукції виробничого призначення, що відрізняється точністю розрахунку і проведення дослідження за рахунок більш повного і ретельного аналізу рівня якості і надійності устаткування. Такий метод дозволив відмовитися від залучення експертів для оцінки «жорстких» технічних параметрів, а також безперешкодно визначати не тільки «вузьке місце» у функціонуванні досліджуваної продукції, але і винуватця його виникнення. Крім того, з'явилася можливість урахування впливу функціональних можливостей аналізованого устаткування на експлуатаційні витрати.

7. Виведено остаточну формулу розрахунку рівня конкурентоспроможності вантажопідйомного устаткування.

Список опублікованих автором робіт за темою дисертації

1. Корж М.В. Методика определения конкурентоспособности грузоподъемного оборудования на автомобильном ходу // Надежность режущего инструмента и оптимизация технологических систем. - Краматорск: ДГМА. - 1997. - .т. 2. - С. 188-191.

2. Корж М.В. Методы определения уровня конкурентоспособности машин и обо-рудования производственного назначения // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1997. - С. 89-95.

3. Корж М.В. Функциональный метод определения уровня конкурентоспособно-сти продукции промышленного назначения. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - 32 с.

4. Корж М.В. Определение конкурентоспособности машиностроительной продук-ции с использованием функционального подхода // Придніпровський науковий вісник. 1998. - №109 (176). - С. 79-81.

5. Корж М.В. Функциональный подход в системе маркетинга // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1998. - С. 200-204.

6. Корж М.В. Привлечение системы маркетинга к проблеме повышения качества выпускаемой продукции // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1998. - С. 129-135.

7. Корж М.В. Взаємозв'язок експлуатаційної продуктивності і конкурентоздатності машинобудівної продукції // Продуктивність. - 1999. - №1. - С. 21-23.

Размещено на Allbest.ru