Маркетингове дослідження лікарських засобів для оториноларингологічної практики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Маркетингове дослідження лікарських засобів для оториноларингологічної практики

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми.

При переході до ринкової економіки виникла необхідність конфігурації системи охорони здоров'я, зокрема організації медикаментозного забезпечення. Проблеми, які постали перед охороною здоровя в цілому, характерні і для оториноларингологічної служби. Захворюваність на основні хвороби вуха, горла і носа серед населення України не зменшується, а, навпаки, зростає (Ю.И. Гладуш, 1995; В.М. Пономаренко, 1995; Я. Шкоба, 1998). Досить висока ЛОР-захворюваність серед дитячого населення України (А.О. Лайко, 1995).

В останні роки відмічається зростання онкологічних захворювань ЛОР-органів, особливо з локалізацією в області носової та ротової частин глотки (Є.І. Клочков та ін., 1995). Спостерігається також високий рівень інвалідності (6,3%) при патології ЛОР-органів (Д.І. Заболотний та ін., 1995). В той же час питання організації медикаментозного забезпечення оториноларингологічної практики системно не вивчалось.

Дослідженням ринку ферментних препаратів, що покращують процеси травлення, присвячена робота В.М. Толочка та співавт. (1994). Б.Л. Парновським та О.М. Заліською (1995) обгрунтовано оптимізацію ринку урологічних лікарських засобів, І.Я. Городецькою (1995) - світового ринку офтальмологічних лікарських засобів, О.Л. Громом та Б.П. Громовиком (1995) досліджені тенденції ринку косметичних засобів. Дослідження з вивчення комплексу маркетингу, який регулює формування фармацевтичного ринку за кордоном, проведені З.М. Мнушко та співавт. (1996). Питання розвитку світового ринку ветеринарних препаратів розглянуто Т.А. Грошовим та співавт. (1996).

Відсутність системних організаційно-економічних досліджень з фармацевтичного забезпечення оториноларингологічних хворих на базі сучасної маркетингової методології, впровадження засад страхової медицини, необхідність покращення інформаційного забезпечення лікарів вузької спеціалізації зумовили актуальність досліджень в цьому напрямку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами проблеми «Фармація» МОЗ України та науково-дослідницької роботи Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького (№ держреєстрації 0195U006513).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи була розробка нових маркетингових підходів до аналізу фармацевтичного ринку на основі моделей оптимізації лікарського та інформаційного забезпечення оториноларингологічної практики.

Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- дослідити динаміку ЛОР-захворюваності та стан оториноларингологічної допомоги на регіональному рівні;

- проаналізувати динаміку арсеналу лікарських засобів, які використовуються в ЛОР-практиці;

- здійснити порівняльний аналіз ринку специфічних оториноларингологічних препаратів, які використовуються в Україні та за рубежем;

- провести дослідження вітчизняного ринку лікарських засобів широкого спектру дії та специфічних препаратів для оториноларингологічної практики;

- проаналізувати стан лікарського забезпечення ЛОР-хворих у стаціонарі та вартість фармакотерапії деяких ЛОР-нозологій;

- опрацювати методичний підхід щодо створення переліків лікарських засобів для страхової медицини на прикладі гострого середнього отиту як найпоширенішої нозології в структурі стаціонарних захворювань;

- дослідити стан інформаційного забезпечення лікарів-оториноларингологів та запропонувати шляхи його покращення;

- створити автоматизовану інформаційно-пошукову систему «Ліки в оториноларингології».

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше досліджено:

- номенклатуру лікарських засобів для оториноларингологічної практики в світовому та вітчизняному фармацевтичних ринках;

- структуру фармацевтичного ринку України за позиціонуванням на ньому окремих країн та фірм - виробників лікарських засобів;

- товарний асортимент та цінову кон'юнктуру оториноларингологічних препаратів;

- лікарське забезпечення хворих ЛОР-профілю у стаціонарі;

- рівень задоволення інформаційних потреб лікарів щодо нових лікарських засобів.

Вперше розроблено:

- методичний підхід до створення переліків лікарських засобів для страхової медицини на прикладі препаратів для лікування гострого середнього отиту;

- класифікацію за фармакотерапевтичним принципом специфічних оториноларингологічних препаратів;

- програмне забезпечення, структуру і базу даних для інформаційного забезпечення ЛОР-практики, яка апробована у вигляді документальних та електронних носіїв.

Вперше визначена вартість медикаментозного лікування ЛОР-захворювань різних нозологій.

Упорядковано та видано спеціалізований довідник «Ліки в оториноларингології», який дає змогу оптимізувати ціленаправлене інформаційне забезпечення лікарів-оториноларингологів та провізорів.

Створено інформаційний фонд (базу даних та програмне забезпечення) АІПС «Ліки в оториноларингології».

«Методичні рекомендації з використання деяких ліків в оториноларингологічній практиці» та «Ліки для оториноларинології в світовому фармацевтичному ринку» (методичні рекомендації) впроваджено в практику роботи ЛОР-відділів лікувально-профілактичних установ Івано-Франківської, Львівської, Рівненської областей (акти впровадження від 20.11.97 р., 4.12.97 р., 16.01.98 р., 20.01.98 р., 21.01.98 р., 29.01.98 р., 18.02.98 р., 23.02.98 р.), низки фармацевтичних фірм (акти впровадження від 21.01.98 р., 26.01.98 р., 28.01.98 р., 3.02.98 р., 10.02.98 р.), навчальний процес кафедр фармакології та оториноларингології Львівського державного медичного університету (акти впровадження від 19.02.98 р., 20.02.98 р.), фармакотерапії, фармакології, менеджменту та маркетингу у фармації Української фармацевтичної академії (м. Харків) (всі акти впровадження від 7.10.98 р.). Розроблена АІПС «Ліки в оториноларингології» впроваджена в практику роботи Київського науково-дослідного інституту отоларингології ім.О.С. Коломійченка, фармацевтичних фірм (акти впровадження від 15.09.98 р., 2.06.98 р., 10.06.98 р., 17.06.98 р., 26.08.98 р.) та навчальний процес кафедри оториноларингології Київської медичної академії післядипломної освіти ім.Л.П. Шупика (акт впровадження від 5.10.98 р.).

Особистий внесок здобувача:

- Розроблено методику маркетингового пошуку конкурентоздатних препаратів для оториноларингологічної практики.

- Проаналізовано та опубліковано у вигляді методичних рекомендацій інформаційні матеріали про сучасні ефективні лікарські засоби, які використовуються в ЛОР-практиці в Україні та за рубежем.

- Проведено вивчення кон'юнктури, зокрема цінової, вітчизняного ринку оториноларингологічних препаратів.

Опрацьовано методику створення переліків лікарських засобів для страхової медицини на

прикладі препаратів для лікування гострого середнього отиту.

- Упорядковано потік фактографічних даних у вигляді реляційного інформаційного фонду АІПС.

- Зібрано та упорядковано досьє про лікарські засоби для другої (фармакологічної) частини довідника «Ліки в оториноларингології» (211с).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на міжрегіональній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми фармацевтичної науки і практики» (Запоріжжя, 1995), республіканській науково-практичній конференції «Досягнення сучасної фармації - в медичну практику» (Харків, 1996), міжнародній науково-практичній конференції «Достижения современной фармацевтической науки и практики на рубеже ХХІ века» (Курск, 1997) та на засіданні кафедри організації та економіки фармації Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького (Львів, 1998).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 робіт, з них - 7 статей, в тому числі 6 у фахових наукових виданнях, довідник «Ліки в оториноларингології» та дві методичні рекомендації.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 253 друкованих сторінках (в тому числі 131 стор. тексту), складається з вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел літератури, який включає 272 назви, у тому числі 17 зарубіжних авторів, і 10 додатків. Робота ілюстрована 19 таблицями (8 стор.) і 23 рисунками (10 стор.).

Основний зміст роботи

лікарський асортимент отит оториноларингологічний

І. Основні напрямки комплексного дослідження фармацевтичного ринку

Нами проаналізовано наукові розробки пріоритетних напрямків дослідження фармацевтичного ринку. В останні роки значно зросла роль досліджень щодо вивчення фармацевтичного споживання, які проводяться із залученням цільових груп респондентів: лікарів, провізорів, населення. Встановлено, що найпоширенішим і доцільним в даних дослідженнях є метод експертних оцінок. Залежно від факторів, які покладені в основу вивчення фармацевтичного ринку (регіональний, демографічний, нозологічна форма хвороби, фармакотерапевтична група лікарських засобів тощо), об'єктами досліджень виступають його різні сегменти.

2. Вивчення рівня медичного і лікарського забезпечення оториноларингологічних хворих

Основним чинником, що формує попит і має вирішальний вплив на споживання лікарських засобів, є рівень захворюваності населення. Нами проаналізовано структуру ЛОР-захворюваності за 1992-1997 рр. на прикладі Львівської області. Результати аналізу вказують на тенденцію зростання захворюваності гострими отитами. Проведено експертне опитування 35 спеціалістів щодо фармакотерапії гострого середнього отиту. Встановлено, що найчастіше ним хворіють діти віком до 14 років. Захворюваність характеризується сезонністю: пік її припадає на першу половину весни та зиму і супроводжується супутньою патологією. На вибір лікування впливає як стадія хвороби, так і супутня патологія.

Наступним етапом нашого дослідження було вивчення динаміки арсеналу лікарських засобів для оториноларингологічної практики. За обєкт аналізу ми обрали довідники Д.М. Машковського «Лекарственные средства» з 4 по 12 видання. Номенклатура фармакологічних довідників Д.М. Машковського налічує біля 340 назв лікарських засобів для лікування ЛОР-захворювань з 31 фармакотерапевтичної групи. Для кількісної характеристики динаміки арсеналу лікарських засобів нами запропоновано показник - середньорічний темп впровадження нових лікарських засобів, який визначали як відношення кількості нових препаратів, впроваджених за відповідний період до загальної кількості препаратів у базовому періоді, поділене на кількість років впровадження, виражене у відсотках. Середньорічні темпи вказаного показника в цілому за період з 1960 по 1994 рік становили від 0,3 до 38,2% в залежності від фармакотерапевтичної групи. При цьому найповніше оновлювався асортимент лікарських засобів для ЛОР-практики з 1988 по 1994 роки.

Нами проведено порівняльний аналіз світового ринку специфічних оториноларингологічних лікарських засобів високорозвинених країн, «третього світу» і тих, що розбудовують ринкову економіку. Об'єктами аналізу були фармакологічні довідники. Встановлено, що у довідник Франції включено 160 препаратів, Німеччини - 138, Росії - 100, у довідники Канади та Йємену - по 47, України - 45. Більшу частину цих препаратів становлять антибіотики, кортикостероїди, адреноміметики, місцеві анестетики, антисептики тощо. Встановлено перелік конкурентоздатних препаратів, які включено одночасно у довідники різних країн (чібро-кадрон, комбізон, параксин та ін.). З метою ознайомлення лікарів і провізорів з вказаними лікарськими засобами нами опрацьовано і впроваджено в практику роботи методичні рекомендації «Ліки для оториноларингології в світовому фармацевтичному ринку».

3. Маркетинг-аналіз вітчизняного ринку оториноларингологічних препаратів

Аналіз структури українського фармацевтичного ринку за країнами та фірмами - виробниками лікарських засобів показав, що населення нашої держави забезпечується лікарськими препаратами з 39 країн світу, які репрезентовані 212 закордонними та 35 вітчизняними виробниками. Майже половину зарубіжних лікарських засобів (44,8%) поставляють на ринок України підприємства шести держав: Німеччини, Польщі, Індії, Франції, Швейцарії та Великобританії, а також 24 з 212 фармацевтичних фірм (Polfa, Gedeon Richter, Lek, Pharmachim, Apotex та інші), які поставляють на ринок 50,36% препаратів.

З використанням сучасної маркетингової методології нами вперше вивчено кон'юнктуру вітчизняного ринку специфічних препаратів на новому обґ? кті дослідження - лікарських засобах для оториноларингологічної практики. До показників, які характеризують конюнктуру ринку, зокрема пропозиції, відноситься товарний асортимент і динаміка цін. Встановлено, що «ядерну» сукупність серед імпортних лікарських засобів, становлять препарати 14 фармацевтичних фірм. При цьому серед них є підприємства з країн СНД: одна російська та дві білоруські фірми. З 13 вітчизняних виробників ЛОР-препаратів основними є: Борщагівський ХФЗ, «Київмедпрепарат» та «Дарниця».

Аналіз наявної номенклатури імпортних оториноларингологічних препаратів показав, що найчастіше зустрічаються препарати п'яти фармакотерапевтичних груп, а саме: антибіотики, протимікробні та антисептичні засоби, гормони та їх аналоги, муколітичні та відхаркуючі засоби, сульфаніламіди, що становить 54,80% від всієї номенклатури препаратів. Близько третини груп зарубіжних лікарських засобів характеризуються досить значною глибиною товарного асортименту, тоді як серед вітчизняних препаратів лише антибіотикам властива відносно значна глибина асортименту.

Нами вивчена конюнктура ринку специфічних оториноларингологічних препаратів в Україні за фірмами, позиціями та пропозиціями. Обєктом дослідження були пропозиції виробників і постачальників фармацевтичної продукції, що представлені в цінниках періодичного видання «Еженедельник Аптека» за 1997 рік. Встановлено, що 17 із 45 специфічних ЛОР-препаратів стабільно пропонувалися ринком, що свідчить про обмеженість їх фактично наявного асортименту. Із 165 фірм виробників і посередників лише 21 підприємство постійно пропонувало специфічні оториноларингологічні лікарські засоби і забезпечувало майже половину пропозицій. Встановлено, що цільовий сегмент ринку, яким є хворі з ЛОР-патологією, характеризується наявністю заповнених ринкових ніш і незакритих ринкових вікон. Останнє характерно, зокрема для IRS-19 і актифеду - препаратів, які недавно впроваджені в український фармацевтичний ринок. Стабільне положення в ринку мають такі препарати, як галазолін, нафтизин, отінум тощо.

Розподіл ринкової пропозиції за фірмами-виробниками та співставленість асортиментних позицій виражає рівень цін в межах певної асортиментної групи, що розглянуто на прикладі крапель до носа. Діючою речовиною в більшості з них виступає ксилометазолін, є також похідні нафазоліну та тетризоліну. З метою порівняння цінової конюнктури нами обрано 0,1% розчини: нафтизину («Фармак», Україна), галазоліну (Warszawa-Polfa, Польща) та отривіну (Zyma, Швейцарія). Середня ринкова ціна вітчизняних крапель до носа вдвічі нижча від препаратів-аналогів з країн Центральної та Східної Європи і у 12 - 13 разів нижча від ціни аналогічних препаратів з економічно розвинених країн. Для детального аналізу цінової конюнктури обрано препарати, які постійно були присутні в ринку і пропонувалися багатьма фірмами. Нами помісячно розрахований коефіцієнт ліквідності ціни (C_liq), який показує співвідношення між максимальною і мінімальною ціною конкретного лікарського засобу в певний період часу. Для п'яти препаратів іноземного виробництва (софрадекс, фалімінт, санорин, галазолін, піносол), що застосовуються в ЛОР-практиці, коефіцієнт ліквідності ціни становив від 0,5 і більше (табл. 1). Для двох з них (санорин і фалімінт) вказаний коефіцієнт в окремі місяці перевищував одиницю, тобто коливання цін становить понад 100%.

Перелік лікарських засобів з високим коефіцієнтом ліквідності ціни у 1997 році

Виходячи з концепції соціально-етичного маркетингу, коефіцієнт ліквідності ціни на оптовому сегменті фармацевтичного ринку від 0,5, а тим більше від 1,0 є далеко не коректним і не етичним, оскільки в кінцевому результаті це відбивається на добробуті хворого. Величина коефіцієнту ліквідності ціни в першу чергу залежить від протяжності каналу розподілу. Трекінг цих каналів показує, що збут вітчизняних препаратів відбувається, в основному, одно-, двохрівневим або нульовим маркетинговим каналом, тому коефіцієнт ліквідності ціни для них не перевищує 0,5. Просування лікарських засобів іноземного виробництва характеризується багаторівневими каналами розподілу, що зумовлює значну варіабельність ціни на певний лікарський засіб на оптовому ринку.

Для оцінки впливу на величину попиту в лікарських засобах купівельної спроможності хворого запропоновано показник - коефіцієнт адекватності платоспроможності (C_a.s.), який представляє собою відношення розмаху ціни на препарат за відповідний місяць до середньомісячної заробітної плати (W_a.w.), виражене у відсотках. Значення цього показника протягом року порівнювали для трьох лікарських форм: краплі до носа (рис. 1), аерозолі та краплі до вуха. Розраховані коефіцієнти адекватності платоспроможності свідчать, що для більшості ЛОР-препаратів відсутній взаємозв'язок між їх вартістю і купівельною
спроможністю хворого, тобто виробники та посередники не використовують маркетинг, орієнтований на платоспроможний попит, а спираються на концепцію збуту.

4. Опрацювання методики лікарського забезпечення оториноларингологічної практики в умовах страхової медицини

Важливим елементом страхової медицини є страхова рецептура, яка передбачає гарантований і лабільний список лікарських препаратів, необхідних для задоволення потреб населення. Оскільки страхова медицина передбачає фармакоекономічні дослідження реального споживання, нами проаналізовано стан лікарського забезпечення хворих ЛОР-профілю у стаціонарі. Обєктом дослідження були 1340 листів призначень лікарських засобів з історій хворіб за 1997 рік, що дало змогу виявити фактичний арсенал лікарських засобів і встановити повноту використання теоретичного арсеналу ліків різних фармакотерапевтичних груп, яка становила в середньому 20,3%. Причинами невикористання частини ліків у стаціонарі є низька ефективність деяких препаратів, недостатнє інформаційне забезпечення, скорочення бюджетних асигнувань для придбання їх лікувально-профілактичними закладами, а також впровадження обмеженого Переліку ліків, які можуть закуплятися установами охорони здоров? я, що повністю або частково фінансуються з державного чи місцевих бюджетів.

Для оптимізації інформаційного забезпечення ЛОР-лікарів нами розроблені та впроваджені в практику роботи «Методичні рекомендації з використання деяких ліків в оториноларингологічній практиці».

Наступним етапом нашого дослідження було визначення рівня споживання та індексу призначень препаратів за фармакотерапевтичними групами. Високий рівень споживання (відношення кількості призначень препаратів даної фармакотерапевтичної групи до загальної кількості призначень) характерний для антигістамінних засобів, антибіотиків, вітамінів та їх аналогів, препаратів для корекції кислотно-основної та іонної рівноваги в організмі, анальгетиків та нестероїдних протизапальних засобів. Показники індексу призначень, тобто відношення кількості призначень препаратів даної фармакотерапевтичної групи до загальної кількості хворих, свідчать, що антигістамінні засоби, вітаміни, їх аналоги та антибіотики виписувались практично кожному другому хворому, кожному третьому - анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби, препарати для корекції кислотно-основної та іонної рівноваги в організмі, кожному четвертому - стимулятори метаболічних процесів, сульфаніламіди.

Для найбільш поширених патологій нами встановлена середня тривалість стаціонарного лікування хворого, асортимент найчастіше використовуваних лікарських засобів, схеми лікування та вартість фармакотерапії. Схеми лікування характеризуються великою варіабельністю. Найвища середня вартість фармакотерапії тривалістю до 10 днів характерна для гострого гаймориту, а тривалістю 10 і більше днів - для гострого середнього отиту.

Далі нами вперше опрацьовано методичний підхід до створення основного, додаткового та допоміжного переліків препаратів для лікування різних нозологій хворіб на прикладі гострого середнього отиту з врахуванням періодів перебігу хвороби. Для експертної оцінки фармакотерапії

Метрологічні характеристики опрацьованої методики формування переліків лікарських засобів для лікування гострого середнього отиту в залежності від періодів перебігу хвороби

цього захворювання проведено анкетне опитування 35 лікарів-оториноларингологів. При цьому використані такі критерії: основному переліку відповідає «ядерна група» - 50% рекомендацій за даними експертів, додатковому переліку - наступних 25%; допоміжний перелік становлять препарати, які не ввійшли в основний та додатковий переліки. Було сформовано вибірку у вигляді файлів для персонального комп'ютера IBM PC/AT, проведено оцінку параметрів сукупності препаратів, сформульовано статистичні гіпотези та орієнтовні правила, підібрано математичні формули, які описують експериментальні дані, здійснено оцінку відхилення експериментальних даних. Для кожного періоду хвороби нами встановлено поліноми апроксимації функцій розподілу рекомендацій, а також розраховано загальне число рекомендацій, кількість препаратів основного та додаткового переліків, середнє число рекомендацій на один препарат, розраховані метрологічні характеристики, які підтверджують достовірність проведеного аналізу (табл. 2). Як видно з даних табл. 2, найбільше рекомендацій припадає на гнійний отит, що характеризує тяжкий перебіг хвороби в даному періоді, найменше - на період видужання. Даний методичний підхід може бути використаний в інших маркетингових дослідженнях фармацевтичного ринку.

5. Розробка інформаційної ситеми з питань фармакотерапії оториноларингологічних захворювань

В останні роки фармацевтичний ринок України інтенсивно поповнюється новими лікарськими засобами. Проте часто інформація про препарати розрізнена і не завжди доступна широкому колу спеціалістів. Зважаючи на сказане вище, ми провели анкетування лікарів різних спеціальностей з метою оцінки ними рівня забезпеченості інформацією про нові лікарські засоби. В ролі експертів виступили 110 лікарів стаціонарів та поліклінік міста Львова. Результати анкетування показали, що лікарям не завжди доступна інформація про нові лікарські засоби, часто вона недостатня і не завжди задовільняє їх. Для 69,1% лікарів основною причиною, яка утруднює знайомство з новими ліками, є відсутність систематизованої інформації про них, зокрема спеціалізованих довідників. Існує велика кількість різних джерел отримання інформації, серед яких основне місце посідають інструкції щодо застосування лікарських засобів, проспекти, каталоги, буклети. Більшість експертів, зважаючи на платоспроможність хворого, при виписуванні ліків враховують їх вартість.

Враховуючи відсутність ціленаправленого інформаційного забезпечення ЛОР-спеціалістів, нами у співпраці з професором Кіцерою О.О. опрацьовано фаховий довідник «Ліки в оториноларингології», в другій (авторській) частині якого подано фармакологічні та деякі маркетингові характеристики лікарських засобів.

На наступному етапі нашої роботи було розроблено автоматизовану інформаційно-пошукову систему «Ліки в оториноларингології», призначену для підвищення оперативності, повноти та точності інформаційного забезпечення в оториноларингологічній практиці. Алгоритм створення АІПС включав такі етапи: оцінка системи системний аналіз проектування системи. На етапі оцінки системи були виявлено, що існує досить складна та інформаційно насичена база щодо характеристик лікарських засобів, яка вимагає оперативного підтримання її в актуальному стані і видалення неактуальних відомостей. При цьому для різних категорій користувачів необхідно організувати оперативний доступ до тієї чи іншої частини інформаційної бази. Крім того, насичення вітчизняного ринку проходить як шляхом пропозиції нових оригінальних препаратів, так і за рахунок уже відомих засобів, прихованих за різними фірмовими назвами і в різних лікарських формах.

Функціональний опис інформаційної системи «Ліки в оториноларингології»